Надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

                Кожна людина у випадку аварій, катастроф і стихійного лиха повинна вміти захистити себе, свою сім’ю і надати допомогу потерпілим. Необхідності цього вимагає саме життя, наша дійсність.

Науково-технічний прогрес значно збільшив можливості виробництва, але приніс з собою техногенну та екологічну небезпеку для людини і довкілля.

Більшість регіонів держави, у тому числі і територія Волинської області, підпадають під вплив небезпечних природних та техногенних явищ. Ось чому кожен з нас повинен багато знати і вміти в ім’я збереження здоров’я і життя.

Значна кількість великих катастроф, що відбулися на території України за останній час (серед яких особливе місце займає Чорнобильська), змістила пріоритети у призначенні Цивільної оборони від захисту населення в умовах воєнного часу на захист населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і при­родного характеру, від галузевого (відомчого) формування і функціонування на функціональні (із залученням усіх рівнів вико­навчої влади) принципи формування і реагування на надзвичайні ситуації.

Прийняті за останні роки Верховною Радою України Закони: «Про Цивільну оборону України», введений в дію Постановою ВР № 2975-XII від 03.02.93 р. із змінами внесеними згідно із Законами № 555-XIV від 24.03.99, № 2470-III від 29.05.2001 та № 1419-IV від 03.02.2004 р., «Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань» № 15/98-ВР від 14.01.1998 р., “Про захист населення i територiй вiд надзвичайних ситуацiй техногенного та природного характеру” № 1809-III від  8 червня 2000 року, а також “Про правові                             

 

засади цивільного захисту” № 1859-IV від 24 червня 2004 року чітко визначили призначення і за­вдання Цивільного захисту України, відповідальність виконавчої влади всіх рівнів щодо захисту життя і здоров'я людини від наслід­ків надзвичайних ситуацій, державну важливість цієї проблеми.

Організація безпеки і захисту населення України, об'єктів економіки і національного надбання держави повинна розглядати­ся як невід'ємна частина державного будівництва, як найважливі­ша функція центральних органів виконавчої влади, місцевих дер­жавних адміністрацій і виконавчих органів влади.

Рівень національної безпеки не може бути достатнім, якщо у загальнодержавному масштабі не буде вирішене завдання захис­ту населення, об'єктів економіки і національного надбання від над­звичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Успішне вирішення багатопланових і складних завдань, які покладені на Цивільну оборону України, у значному ступеню будуть залежати від рівня підготовки населення держави до дій у складній обстановці, яка може скластися внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та воєнного характеру.

 

 

 

 

Повінь, паводок

 

Повінь - це тимчасове затоплення значних ділянок місцевості в результаті підйому рівня води в водоймах, викликане різноманітними причинами (танення  снігу,  тривалі зливи, урагани, руйнування дамб та інших гідротехнічних споруд).

Паводок – фаза водного режиму річки, що може багаторазово повторюватися в різні сезони року, характеризується інтенсивним збільшенням витрат і рівнів води внаслідок дощів чи сніготанення під час відлиг

Фактори небезпеки повеней та паводків: руйнування будинків та будівель, мостів; розмив залізничних та автомобільних доріг; аварій на інженерних мережах; знищення посівів; жертви серед населення та загибель тварин.

Внаслідок повені, паводку починається просідання будинків та землі, виникають зсуви та обвали.

 

Дії  у  випадку  загрози  виникнення  повені, паводка:

Запам’ятайте! Сирени та переривчасті гудки підприємств та транспортних засобів – це сигнал ”Увага всім”. Негайно ввімкніть радіоприймач або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.

•        Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
•        Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації та готуйтеся до неї.
•        Підготуйте документи, одяг, найбільш необхідні речі, запас продуктів харчування на декілька днів, медикаменти. Складіть усе у валізу. Документи зберігайте у водонепроникному пакеті.

•         Від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

•        Перенесіть більш цінні речі та продовольство на верхні поверхи або підніміть на верхні полиці.
•        Переженіть худобу, яка є у вашому господарстві, на підвищену місцевість.

 

Дії  в  зоні  раптового  затоплення  під  час повені, паводка:

• Зберігайте спокій, уникайте паніки.
• Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.
• Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
• По можливості негайно залишіть зону затоплення.

Перед виходом з будинку вимкніть електрику та газ, загасіть вогонь у грубах. Зачиніть вікна та двері, якщо є час - закрийте вікна та двері першого поверху дошками (щитами).

• Відчиніть хлів – дайте худобі можливість рятуватися.

• Підніміться  на верхні поверхи. Якщо будинок одноповерховий – займіть горішні приміщення.

• До прибуття допомоги залишайтесь на верхніх поверхах, дахах, деревах чи інших підвищеннях, сигналізуйте рятівникам, щоб вони мали змогу швидко вас знайти.
• Перевірте чи немає поблизу постраждалих, надайте їм, по можливості, допомогу.

• Потрапивши у воду, зніміть з себе важкий одяг і взуття, відшукайте поблизу предмети, якими можна  скористатися до одержання допомоги.

• Не переповнюйте рятувальні засоби (катери, човни, плоти та інше).

 

Дії  після   повені,  паводка:

• Переконайтесь, що ваше житло не отримало внаслідок повені ніяких ушкоджень та не загрожує заваленням, відсутні провалини  в будинку і навколо нього, не розбите скло і немає  небезпечних уламків та сміття.

• Не користуйтесь електромережею до повного осушення будинку.

• Обов’язково кип’ятіть питну воду, особливо з джерел водопостачання, які були підтоплені.

• Просушіть будинок, проведіть ретельне очищення та дезинфекцію забрудненого посуду і домашніх речей  та прилеглої до будинку території.

• Здійснюйте осушення затоплених підвальних приміщень поетапно, з розрахунку 1/3 об’єму води  на добу.
• Електроприладами  можна користуватися тільки після їх  ретельного просушування.

• Заборонено вживати продукти, які були підтоплені водою під час повені. Позбавтеся  від  них та від консервації, що була затоплена водою і отримала ушкодження.

• Все майно, що було затопленим, підлягає дезинфекції.

Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому 

 

Сильний вітер, включаючи шквали та смерчі.

 

Сильний вітер - це рух повітря відносно земної поверхні з швидкістю або горизонтальною складовою швидкості понад 25 м/с. За руйнівною силою може зрівнятися з землетрусом.

Смерч - сильний вихор, який опускається з основи купчасто-дощової хмари у вигляді темної вирви чи хобота і має майже вертикальну вісь, невеликий поперечний перетин і дуже низький тиск у центральній його частині. Обертальна швидкість (проти годинної стрілки) до 100 м/с. швидкість руху 35-60 км/г.

Шквал - короткочасне різке збільшення швидкості вітру, що супроводжується зміною його напрямку.

        Сильні вітри, шквали та смерчі – стихійне лихо, яке може статися в будь-яку пору року, але найчастіше - у серпні і вересні. Синоптики відносять їх до надзвичайних подій із помірною швидкістю поширення, тому частіше усього вдається оголосити штормове попередження.

Фактори небезпеки сильних вітрів, шквалів та смерчів: травмування, а інколи і загибель людей; руйнування інженерних споруд та систем життєзабезпечення, доріг та мостів, промислових і житлових будівель, особливо їх верхніх поверхів і дахів; перекидання телеграфних стовпів, виривання дерев та утворення завалів; знищення садів та посівів на полях.

Сильні вітри, як правило супроводжуються зливами, що призводять до затоплень місцевості.

 

Дії  при  загрозі  стихійного  лиха та отриманні  штормового  попередження:

 

• Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку (час, напрямок руху та силу вітру), рекомендації про порядок дій. Не користуйтеся без потреби телефоном, бо по ньому можуть надійти якісь повідомлення.
• Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
• Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

• Підготуйтесь до відключення електромережі, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.
• Приберіть господарське майно з двору та балконів у будинок (підвал), обріжте сухі дерева, що можуть завдати шкоди вашому житлу.
• Машину поставте у гараж.

• Поставте на підлогу речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великими шибами.

• Щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; віконне скло заклейте, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

• Навчіть дітей, як діяти під час стихійного лиха. Не відправляйте їх у такі дні у дитячий садок та школу

• Перейдіть у більш стійку капітальну будівлю, сховайтеся в підвалі або віддаленому від дерев і будинків погребі.

• Худобу поставте у капітальному хліві, двері та ворота міцно зачиніть.
• Якщо ви у човні та отримали штормове попередження або бачите наближення поганої погоди, негайно пливіть до берега.

 

Дії  під час стихійного лиха:

 

• Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

       Закрийте вікна та відійдіть від них подалі.

• Загасіть вогонь у грубах, вимкніть електро- та газо- постачання.
• Зберіть документи, одяг та найбільш необхідні та цінні речі, продукти харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, ліхтарик, приймач на батарейках.
• Перейдіть у безпечне місце. Сховайтеся у внутрішніх приміщеннях - коридорі, ванній кімнаті, коморі або та підвалі. Ввімкніть приймач, щоб отримувати інформацію.
• Не намагайтесь перейти в іншу будівлю - це небезпечно.

• Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть раптово вимкнути.

• Обминайте хиткі будівлі та будинки з хитким дахом, якщо лихо застало вас на вулиці. Вони руйнуються дуже швидко. По можливості заховайтеся в підвал найближчого будинку.
• Якщо ви на відкритій місцевості, щільно притисніться до землі на дні будь-якого заглиблення (яру, канави, кювету), захищаючи голову одягом чи гілками дерев.
• Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем. Не ховайтеся у ньому, а виходьте і швидко ховайтеся у міцній будівлі або на дні будь-якого заглиблення.

• Уникайте різноманітних споруд підвищеного ризику, мостів, естакад, трубопроводів, ліній електромереж, водойм, потенційно небезпечних промислових об’єктів та дерев.
• Не наближайтесь до води подивитися на шторм, сильні вітри здіймають величезні хвилі на морі, які накочуються на берег. Ви можете загинути.

 

Дії  після  стихійного  лиха:

 

• Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті лиха, оцініть ситуацію.

• Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

• Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж  електро-, газо- та водопостачання.

• Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

• Перевірте, чи не існує загрози пожежі. При необхідності сповістіть пожежну охорону

• Не виходьте відразу на вулицю - після того, як вітер стихнув, через кілька хвилин шквал може повторитися.

• Будьте дуже обережні, виходячи з будинку. Остерігайтесь: частин конструкцій та предметів, які нависають на будівлях; обірваних дротів від ліній електромереж; розбитого скла та інших джерел небезпеки.

• Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів  та іншого.

• Обов’язково кип’ятіть питну воду.

• Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

• Не користуйтеся ліфтами. Електромережу можуть вимкнути для ремонтних робіт.

• Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Землетрус

 

Землетрус – підземні поштовхи у земній корі чи верхній частині мантії, що викликають коливання земної поверхні, спричиняють деформацію земної кори та деформування чи руйнування інженерних споруд. Землетруси - грізне стихійне лихо природного характеру, яке призводить до катастрофічних наслідків з багатьма жертвами та матеріальними збитками.

 Фактори небезпеки землетрусів: руйнування будівельних конструкцій будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об’єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення та розлами земної кори.              Додатковою небезпекою є повторні поштовхи.

 

 

 

Дії  у  випадку  загрози  виникнення землетрусу:

•        Уважно слухайте інформацію про обстановку та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном.
•        Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.
•        Навчіть дітей, як діяти  під час землетрусу.
•        Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації. Завчасно вирішіть, де буде місце зустрічі вашої родини у разі евакуації.
•        Одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик.

•        Від’єднайте всі електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання.

•        Поставте на підлогу більш важкі та великі речі. Закріпіть речі, які можуть впасти і спричинити травми. Не ставте ліжко біля вікна з великим склом.

•        Тримайте у зручному місці один або декілька вогнегасників. Тримайте шланги для поливу саду підключеними до кранів.

•        З’ясуйте чи не знаходиться ваше житло чи місце роботи під загрозою затоплення (у разі руйнування греблі), зсуву або дії іншого стихійного лиха.

•        Виведіть худобу на більш безпечну місцевість.

 

Дії  під  час  землетрусу:

 

•        Зберігайте спокій, уникайте паніки.

•        Дійте негайно, як тільки відчуєте коливання грунту або споруди, головна небезпека, яка вам загрожує - це предмети і уламки, що падають.
•        Швидко залишіть будинок та відійдіть від нього на відкрите місце, якщо ви знаходитесь на першому – другому поверсі.

•        Негайно залишіть кутові кімнати, якщо ви знаходитесь вище другого поверху.
•        Негайно перейдіть у більш безпечне місце, якщо ви знаходитесь у приміщенні. Станьте в отворі  внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів.

•        Не кидайтесь до сходів або до ліфта, якщо ви знаходитесь у висотній споруді вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди найбільш буде заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу.

•        Вибігайте з будинку швидко, але обережно. Остерігайтесь уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки.

•        Віддаліться від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач.
•        Зупиніться, якщо ви їдете автомобілем, відчиніть двері та залишайтесь у автомобілі до припинення коливань.

•        Перевірте чи немає поблизу постраждалих, сповістіть про них рятувальників та, по можливості, надайте допомогу.

 

Дії  після  землетрусу:

 

•        Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті землетрусу, оцініть ситуацію.

•        Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

•        Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення, загрожує небезпека від витоку газу, від ліній електромереж, розбитого скла.

•        Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж  електро-, газо- та водопостачання.

•        Обов’язково кип’ятіть питну воду, вона може бути забруднена.

•        Перевірте чи немає загрози пожежі.

•        Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

•        Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

•        Не поспішайте з оглядом міста, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.
•        Уникайте морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами.

•        Будьте готові до повторних поштовхів. Часто вони призводять до додаткових руйнувань.

Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Сель, лавина

 

Сель – це стрімкий потік великої руйнівної сили на басейнах гірських річок, що складається із суміші води та крихких, ламких порід і виникає внаслідок інтенсивних дощів чи танення снігу, а також прориву завалів та морен.

Він характеризується різким підйомом рівня води, короткочасним періодом дії та значною руйнівною силою, виникає раптово, рухається зі швидкістю понад 10 м/с і проходить найчастіше хвилями за період від десятків хвилин до декількох годин. Крутий передній фронт селевої хвилі може сягати 15 м заввишки.

Як правило, місця сходу селевих потоків відомі. У більшості випадків населення про небезпеку може бути попереджено, але лише за десятки хвилин, іноді – за 2-3 години.

Лавина - швидкий, раптовий рух снігу та (або) льоду вниз стрімкими схилами гір, який загрожує життю і здоров’ю людей, завдає шкоди об’єктам економіки та довкіллю.

Основна небезпека селевих потоків та снігових лавин проявляється у вигляді безпосередньої ударної  дії на людей  та на перешкоди (споруди, будівлі, системи життєзабезпечення).

Фактори небезпеки селів та лавин: значна кількість травмувань і людських жертв;

завалювання грязьо-кам’яною або сніговою масою та руйнування будинків і споруд, потенційно небезпечних об’єктів, доріг, мостів, інженерних споруд, систем життєзабезпечення;

знищення лісових масивів та значні збитки сільському господарству.

Ми пропонуємо заходи, необхідні для виконання кожній людині, яка може опинитися у можливій зоні селю або лавини.

 

Дії населення при загрозі селю, лавини:

 

•        Уважно слухайте інформацію по телевізору та радіоприймачу про обстановку, рекомендації про порядок дій.
•        Зберігайте спокій, попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

•        Запам’ятайте, що від селевого потоку можна врятуватися лише уникнувши його. При наявності часу завчасно організовується запобіжна евакуація населення.

•        Підготуйте документи, одяг та зберіть найбільш  необхідні й цінні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, питну воду, медикаменти, кишеньковий ліхтарик, приймач на батарейках.

•        Вимкніть електро- та водопостачання, закрийте газові крани, загасіть вогонь у грубах.

•        Закрийте щільно вікна, двері, вентиляційні та інші отвори.
•        Винесіть із будинку легкозаймисті та отруйні речовини і по можливості заховайте в ямах чи погребах.
•        Виходьте самостійно в безпечні підвищені місця у разі екстреної евакуації (маршрут евакуації повинен бути відомим заздалегідь).

Шановні мандрівники, запам’ятайте ці попередження:

не виходьте у гори в снігопад та у негоду;

вивчайте перед мандрівкою у гори маршрут свого руху;

стежте  у горах за зміною погоди;

запам’ятайте, що найбільш небезпечний період сходження лавин – весна та літо, від 10-ї  години ранку до заходу сонця;

уникайте місць можливого сходження лавин (найчастіше воно трапляється  при крутизні  схилів понад 30⁰, якщо схил без чагарнику і дерев – при крутизні 20⁰; а  при крутизні 45⁰  лавини сходять практично після кожного снігопаду);

 

Дії населення у разі сходу  селевого потоку:

 

•        Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.
•        Почувши шум потоку, що наближається, негайно підніміться з дна лощини вгору по стоку не менше, ніж на 50-100 метрів. Тому, кого застав селевий потік, врятуватися, як правило,  не удається.

•        Пам’ятайте, що під час руху селевого потоку розкочується каміння великої маси на значні відстані.

 

Дії населення у разі сходження  снігової лавини:

 

 

•        Зберігайте спокій, уникайте паніки, при необхідності надайте допомогу інвалідам, дітям, людям похилого віку та сусідам.

•        Почувши шум снігової лавини, що наближається, негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини і дихайте через одяг.
•        Вас захопила та зносить лавина:

виконуйте плавальні рухи і тримайтесь, по можливості, з краю лавини, де швидкість  руху менша;

спробуйте створити простір навколо лиця і грудної клітини у разі зупинки лавини – це допоможе вашому диханню;

не кричіть, якщо виявились ви всередині лавини, сніг повністю поглинає звуки, а крик та безглузді рухи лише позбавлять вас сил, кисню та тепла;

не панікуйте та не дозволяйте собі заснути;

пам’ятайте, що вас шукають і можуть врятувати протягом деякого часу.

 

Дії населення після сходження селевого потоку та снігової лавини:

 

•        Повідомте, по можливості, про лихо органи місцевої влади найближчого населеного пункту, якщо ви опинилися поза зоною сходу лавини.

•        Зберігайте спокій, заспокойте дітей та тих, хто отримав психічну травму в результаті селю (лавини), оцініть ситуацію.

•        Вибравшись з-під лавинного снігу самостійно чи за допомогою рятувальників, обстежте своє тіло, зверніться до лікаря, навіть якщо ви вважаєте себе здоровим.

•        Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу тим, хто її потребує.

•        Допоможіть, при потребі, рятувальникам у пошуку і рятуванні  потерпілих.

•        Повідомте своїх родичів про свій стан та місцеперебування. Не користуйтеся довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку.

•        Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

•        Тримайтеся подалі від будинків, стовпів електромереж, високих парканів.

Не поспішайте з оглядом населеного пункту, не відвідуйте зони руйнувань, якщо там не потрібна ваша допомога.

•        Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Зсуви.

 

Зсув - це зміщення мас гірських порід вниз по схилу під дією сили земного тяжіння без втрати контакту з нерухомою основою на більш низький гіпсометричний рівень.

Причиною зсуву  може бути: перезволоження  грунту дощовими опадами, танення снігів, землетруси, підмив схилів та непродумана діяльність людини (вибухові та земляні роботи, вирубка лісу на схилах пагорбів та інше). Активізація зсувів залежить від інтенсивності постачання грунту підземними та поверхневими водами. Об’єм грунту, який зміщується  під час зсуву, може становити від декількох сотень до тисяч мільйонів кубометрів, а швидкість коливається від декількох метрів на рік до декількох метрів на секунду.

Яких небезпек слід очікувати від зсувів: руйнування і завалення житлових та виробничих будівель, потенційно небезпечних об’єктів, інженерних та дорожніх споруд, магістральних трубопроводів та ліній електромереж, систем життєзабезпечення, а також травмування та загибель людей. Крім того, зсуви створюють умови для перекриття рік, внаслідок чого можуть виникати катастрофічні паводки.

Готуйтеся  до  виникнення  зсуву:

•        Уважно слухайте та вивчайте інформацію про обстановку, можливі місця та приблизні межі зсувів, а також інструкції про порядок дій у випадку загрози виникнення зсуву. Це особливо необхідно знати тим, у кого будівлі розташовані: на височині, на схилах або у підніжжя гір та пагорбів; навколо глибоких ярів.
•        Повідомте при появі ознак зсуву органи місцевого самоврядування та органи цивільної оборони. Ознакою зсуву є  заклинювання дверей  та вікон будівель, просочування води на зсувонебезпечних схилах та зміщення грунту.

•        Зберігайте спокій, уникайте паніки.

 

Дії  під  час  зсуву:

•        При отриманні інформації про дане стихійне лихо, дійте залежно  від ступеня загрози  та швидкості зміщення зсуву.

•        Зберігайте спокій, уникайте паніки.
•        Підготуйтесь до евакуації, з’ясуйте у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.
•        При наявності часу та незначній швидкості руху зсуву (декілька метрів на місяць): по можливості вивозьте своє майно у раніше намічене місце; відключіть всі мережі постачання; щільно закрийте вікна, двері, горищні люки і вентиляційні отвори; шиби, по можливості, захистіть віконницями або щитами.

Дійте негайно! Терміново евакуюйтесь у безпечне місце при швидкості руху зсуву понад  0,5-1,0 метра на добу.

•        Попередьте сусідів, надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
•        Швидко одягніться, візьміть документи та зберіть найбільш  цінні і необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування на декілька днів, ліки, кишеньковий ліхтарик та радіоприймач на батарейках.

•        Від’єднайте електроприлади від електромережі, вимкніть газ та систему нагрівання, загасіть вогонь у печах.

•        Не користуйтесь ліфтом. Його може заклинити від перекосу будинку.

•        Виведіть худобу на більш безпечну місцевість, а якщо немає часу, відчиніть хлів – дайте худобі можливість рятуватися.

 

Дії  після  зсуву:

 

•        Зберігайте спокій, оцініть ситуацію.

•   Допоможіть, по можливості, постраждалим, викличте медичну допомогу для тих, хто її потребує. Допоможіть при необхідності рятувальникам у відкопуванні та діставанні постраждалих із завалів.

•        Переконайтесь, що ваше житло не отримало ушкоджень. Будьте дуже обережні, може статися раптове обвалення.

•        Перевірте зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання.

•        Перевірте чи немає загрози пожежі. Не користуйтеся відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикайте їх до того часу, доки не будете впевнені, що немає витоку газу.

•        Не  користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.

З’ясуйте у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Блискавка

 

Просте знайомство із статистикою ризику доводить, що небезпека поразки по вірогідності індивідуального смертельного ризику в різних сферах діяльності порівняно мала. Але для того, щоб понизити навіть десятимільйонну частку ризику під час грози на відкритій місцевості, потрібно вжити спеціальним заходам. По-перше, не ховатися під високі дерева (особливо, що окремо стоять). Більш небезпечні бук, дуб, тополя, ялина, сосна. Рідше блискавка ударяє в березу і клен, майже неймовірно, щоб ударила в чагарник.

Знаходитися на відкритому просторі не можна - вже краще сісти до сухої ями, траншеї. Тіло повинне мати по можливості меншу площу зіткнення із землею. Не варто бігти, а якщо ви їдете в машині - потрібно зупинитися (але з машини не виходити) і закрити вікна. До речі, в потяг блискавка потрапити не може, оскільки у крайньому разі вибере для удару дроти електричної тяги, а не вагон.

Звичайно можна наперед зрозуміти, що збирається гроза: коли сонце сильно пече, а в повітрі нагромаджується волога, коли потім починає по особливому мінятися небо і навіть відчувається особливий - передгрозове світло.

Якщо в цей час ви в човні, треба негайно гребти до берега (на воді ви - найпіднесеніший предмет). В горах потрібно уникати гребенів, виступів і інших пагорбів. Небезпечно знаходитися поряд із металевими предметами. Не треба і купатися, краще знаходитися на сухій поверхні, наприклад, в наметі.

 Стверджують, що є місця, куди блискавки б'ють із завидною постійністю. Існує навіть щось на зразок народного терміну - кубло блискавок. Законам фізики це явище не суперечить - знижений електричний опір таких місць можливий, якщо в землі приховано водне джерело або залежи металу.

В умовах житла, не рекомендується знаходитися на даху і біля токовідводу і заземлення. Якщо у вашого радіо або телеприймача на даху індивідуальна антена, її потрібно від'єднати від приладів. Не стійте біля відкритого вікна. Вітки високих дерев що ростуть поблизу, потрібно підрізати, щоб вони не були ближче двох метрів від наметів.

Метеорологи стверджують, що на нашій планеті безперервно йдуть грози - по сто блискавок встромлюється в землю кожну секунду. Потужність блискавок досягає деколи 200 тисяч ампер, а потенційна потужність пристойної грози може бути в п'ять разів більше атомної бомби, скиненою американцями на Хіросіму. Температура блискавки може перевищувати температуру на поверхні Сонця.

     Після таких відомостей може здатися, що у людини немає жодних шансів пережити контакт з блискавкою, але медична статистика говорить, що приблизно три четверті людей, постраждалих від атмосферної електрики, залишаються в живих і багато що тут залежить від швидкої допомоги.

    Електричний розряд блискавки при проходженні через організм людини викликає уявні і загальні порушення. В місцях входу і виходу електричного розряду утворюються опіки тканини, що нагадують опіки III-IV ступеню. Рана має кратероподібну форму з  краями схожими на мозолі. Іноді на шкірі залишаються деревоподібні розгалужені червоні смуги. При дії електричного розряду може спостерігатися повний відрив кінцівки. Загальні порушення виявляються втратою свідомості, зниженням температури тіла, зупинкою дихання, пригнобленням серцевої діяльності. У момент травми може наступити стан «уявної смерті», при якій не визначається дихання і пульс, зіниці широкі, не реагують на світло. Шкірні покриви бліді. При легкій поразці спостерігається запаморочення, шум у вухах, слабість, непритомність.

Надаючи першу допомогу необхідно постраждалому негайно зробити штучне дихання, а при зупинці серця - непрямий масаж; опікову поверхню закрити пов'язкою і всередину дати анальгетик. Постраждалого необхідно доставити в лікарню, якщо це неможливо - напоїти гарячим чаєм і забезпечити спокій. При транспортуванні у будь-який момент може наступити зупинка серця і дихання, у зв'язку з чим супроводжуючи повинні бути готові будь-який момент провести штучне дихання і непрямий масаж серця.

Серед народних помилок є рецепт - закопати постраждалого в землю. У жодному випадку не робіть цього, краще не буде. Навпаки, при цьому значно погіршується стан постраждалого.

 

 

Кульова блискавка.

 

Вірогідність того, що вам “пощастить” постраждати від кухлевої блискавки практично рівна нулю. Статистика свідчить, що більшість людей ніколи навіть не бачили і не побачать цього голубу, зелену, жовту або червону кулю  до двадцяти сантиметрів в діаметрі, що світиться та  поволі пливе з потоком повітря. З'являється він звичайно в грозу або після грози.

Отже, що робити якщо все ж таки у ваш будинок влетіла така блискавка?

Перш за все мати на увазі, що траєкторія її польоту практично непередбачена. Куля поводиться несподівано, як крапля води на розжареній сковороді. Проте напевно не варто робити різкі рухи і тим більш тікати: можна викликати повітряний потік, по якому згусток енергії полетить цілеспрямовано за вами.

        Тримайтеся подалі від електроприладів і проводки, не торкайтеся металевих предметів та постарайтеся залишити маловивчене атмосферно-електричне явище в самотності не більше ніж через півхвилини блискавка зникне сама собою - іноді безшумно, іноді з вибухом. Вона може залишити після себе дірку в дверях, а може - лише запах озону.

І не втрачайте пильності: після таких візитів бували пожежі.

                                                                                        Перегрівання організму.

 

Спочатку людина відчуває втому, головну біль, запаморочення, нудоту, спрагу. Пізніше - шум у вухах, задишку, прискорене серцебиття (збільшується почервоніння особи, нерідко бувають носові кровотечі). Якщо в цей час прийняти необхідні заходи, захворювання не буде розвиватися. Але якщо постраждалий продовжує залишатися на сонці та у теплі, розвивається процес, обумовлений ураженням центральної нервової системи: важка задишка, частий і слабкий пульс, галюцинації, температура підвищується до 40^оС , судоми, марення, можливий параліч органів дихання  і припинення роботи  серця.

Небезпека сонячного і теплового удару збільшується при фізичному навантаженні і хибі води. Організм не встигає прохолоджуватися і швидко перегрівається.

 

 

Що робити при перегріваннях?

 

• Постраждалого необхідно укласти, піднявши вище  голову, у тінь або прохолодне приміщення, зняти одяг.
• Найголовніше – охолодити організм. Необхідно прикласти холодні компреси на голову, шию, груди, можна обгорнути тіло мокрим простирадлом. Охолодження не повинно бути різким і швидким.
•  Якщо людина не знепритомніла, її треба напоїти холодною, трохи підсоленою водою, алкогольні напої виключаються.
•  При втраті свідомості потрібно покласти постраждалого на бік. При порушенні дихання негайно починають робити штучне дихання.
• Буває, що погано людині стає вже вдома. Тоді добре допомагає обтирання оцтом, розбавленим пополам з водою. Одночасно треба  давати холодні напої невеличкими  ковтками кожні 3-5 хвилин. Можна  поставити холодну клізму, а також дати жарознижуючу таблетку.

В усіх випадках перегрівання організму треба терміново викликати лікаря.

Попередження перегрівання організму полягає в дотриманні норм прийому сонячно-повітряних ванн, що особливо важливо для дітей та осіб, що мають захворювання серцево-судинної системи.

Уникнути сонячного удару дуже просто: одяг повинен бути з легкої нещільної тканини, світлий, треба носити головний убір. По можливості,  дотримуватись питного режиму, не сидіти довго на сонці. Намагатися не зловживати витривалістю свого організму, більше знаходитися у холодку, періодично прохолоджуватися. Тоне людина

 

На нашій планеті завжди є можливість опинитись у воді: вона покриває 71 відсоток поверхні земної кулі. Тому древні греки уміння плавати вважали таким же обов'язковим, як уміння читати.

Втім, тисячолітні спостереження показують, що тонуть в основному саме ті, хто вміє плавати. І це не дивно: як би не вміла людина бігати, стрибати, плавати або навіть літати, життя його не стане більш захищене без правильного керування своїми можливостями. Більш того, збільшення ступенів свободи веде до збільшення ступенів небезпеки.

      Нещасні випадки відбуваються найчастіше при порушенні заходів безпеки на воді. Аналіз узагальнених даних показує, що більшість гине через невміння добре плавати, купання в необладнаних водоймах, при хвилюванні на море, порушенні навігаційних правил, в аварійних ситуаціях на човнах і інших плавзасобах, під час переправ, у період паводків і повеней.

Останнім часом  усе більшу популярність набуває підводний спорт. Купивши дихальну трубку, маску і ласти, деякі плавці починають самостійно освоювати техніку підводних занурень, займатися підводним полюванням, фотографуванням і т.і. Часто такі заняття закінчуються трагічно. При тривалому перебуванні під водою, не маючи можливості відновлення запасів кисню в організмі, людина може загинути.

Частою причиною загибелі у воді також є перевтома, перегрівання, переохолодження, алкогольне сп'яніння та інше. Особливу тривогу викликає обставина, що серед потопаючих - четверту частину складають діти до 16 років. Половина з них - малята, залишені без нагляду старшими.

Відпочиваючи, треба додержуватися заходів безпеки на воді. Намагатися якнайшвидше  навчитися плавати.

Товариство рятування на водах навчає громадян самим простим заходам безпеки на воді. При настанні теплих сонячних днів люди ринуться до води. При цьому варто пам'ятати, що вода помилок не прощає.

 

Заходи безпеки при купанні :

 

•        Купання дітей ні в якому разі не повинно проходити без нагляду старших, які добре вміють плавати. Учитися плавати обов'язково потрібно під керівництвом інструктора або батьків.

•        Купатися краще ранком або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегріву. Температура води повинна бути не нижче 17-19 , у більш холодній - знаходитися небезпечно.
•        Плавати у воді можна не більше 20 хвилин, причому цей час повинен збільшуватися поступово, починаючи з 3-5 хвилин.
•        Не можна доводити себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судорога, відбутися припинення дихання, втрата свідомості. Краще купатися декілька разів по 15-20 хвилин, а в перервах пограти в рухливі ігри: волейбол, бадмінтон.

•        Не входити, не пірнати у воду після тривалого перебування на сонце. Периферичні судини сильно розширені для більшої тепловіддачі. При охолодженні у воді наступає різке рефлекторне скорочення м'язів, що спричиняє за собою припинення дихання.

•        Не входити у воду в стані алкогольного сп'яніння. Алкоголь блокує нормальну діяльність головного мозку.

•        Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, треба вибрати безпечне для купання місце з твердим та чистим дном, поступовим ухилом. У воду заходьте обережно. Ніколи не пірнайте в незнайомих місцях, не обладнаних спеціально. Навіть якщо напередодні це місце було безпечним для стрибків, то за ніч плином могло принести корчі або щось вкинули у воду.

•        Не запливати далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил. Відчувши втому, не треба губитися і рватися, якнайшвидше доплисти до берега. Потрібно “відпочивати” на воді. Для цього обов'язково треба навчитися плавати на спині. Перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими прямуваннями рук і ніг, ви зможете відпочити.

•        Якщо захопило плином, не намагайтеся з ним боротися. Треба плисти униз за течією, поступово, під невеличким кутом, наближаючись до берегу.

•        Не губитися, навіть якщо потрапили у вир. Необхідно набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти.

•        У водоймах із великою кількістю ряски потрібно намагатися плисти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не робити різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплутуються стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення “поплавця”, “спливання”) і звільнитися від них.

•        Дуже обережно плавати на надувних матрацах, автомобільних камерах і надувних іграшках. Вітром або плином їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею - захлеснути, із них може вийти повітря, і вони загублять плавучість.

•        Купання з маскою, трубкою і ластами потребує особливої обережності. Не можна плавати з трубкою при сильному хвилюванні моря. Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога.

•        Не допускати грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, “топити”, подавати помилкові сигнали про допомогу і т. і.

•        Не лишати у води малят. Вони можуть оступитися і впасти, захлинутися водою або потрапити в яму. На жаль, бувають випадки, коли маленькі діти тонуть у ванні, залишені батьками, старшими “буквально на одну хвилинку”.

•        Не запливати за обмежувальні знаки, тому що вони обмежують акваторію з перевіреним дном, визначеною глибиною, там гарантована відсутність водовирів та інших небезпек. Не треба відпливати далеко від берега або перепливати водойми на суперечку. Довести своє уміння плавати можна, пропливши декілька разів ту саму дистанцію поблизу берега.
•        Не наближатись до близько пропливаючих суден, човнів і катерів.

Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді. Щороку тоне величезна кількість людей і багато з них в стані сп'яніння.

В тім, називають і іншу головну причину загибелі у воді: спочатку самовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання.

     У плавця починає повести ногу. Знаючи, що це звичайна ситуація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, розпрямивши ногу, сильно рукою потягнути на себе ступню за великий палець. Якщо не знати цього прийому, легко злякатися, і, гублячи сили і збиваючи подих, намагатися плисти до берега, а там вже - як повезе. До речі, одночасно з умінням плавати цілком необхідно навчитися і відпочивати у воді.

•        Перший засіб - лежачи на спині. Спокійно розправивши руки і ноги, закрити очі, лягти головою на воду і розслабитися, лише злегка допомагаючи собі утриматися в горизонтальному положенні. Набрати в легкі повітря, затримати, повільно видихнути.

•        Другий засіб - зіщулившись “поплавцем”. Вдихнути, занурити особу у воду, обійняти коліна руками і притиснути до тіла, стримуючи видих (але не напружуючись), повільно видихати у воду, а потім - знову швидкий вдих над водою і знову “поплавець”. Якщо ви змерзнули, треба робити нерухому (статичну) гімнастику, по черзі напружувати руки і ноги.

Отже, після відпочинку, треба знову плисти до берега. І знову відпочивати. Але ні в якому разі не втрачати енергії на страх, порадьте собі в крайньому випадку думкою, що боятися вже пізно - треба тільки діяти. Той хто вміє з рештою пропливти десять метрів, пропливе і сто, якщо буде відпочивати, та й людина все-таки легше води.

Існує найпростіший прийом орієнтації під водою. Під час навіть неглибокого занурення (наприклад, із маскою) плавець нерідко втрачає правильне відчуття “верх-низ”, причому часто про цей навіть не догадується. Щоб йти точно нагору, треба випустити декілька пухирців повітря, а уже вони покажуть дорогу.

Зрозуміло, усі ці поради потрібні, якщо ви узагалі вмієте плавати. Навчити плавати свою дитину - обов'язок, такий же, як навчити переходити вулицю. Впевнено триматися на воді можна навчити за 5- 7 днів, і це вже перший крок до безпеки: діти тонуть не тільки в ставках і річках, але й у бочках із водою, і в домашніх ваннах.

 

Що робити, якщо на ваших очах тоне людина?

 

 Насамперед дати собі секунду на міркування. Чи немає поруч рятувального засобу? Їм може бути усе, що збільшить плавучість людини і що ви в змозі до нього докинути. Рятувальне коло можна кинути на 20- 25 метрів. Чи є човен? Чи можна покликати когось ще на допомогу?

Уміння надати допомогу при нещасливих випадках необхідно кожній людині. Володіння прийомами і засобами надання допомоги утопаючій людині - винятково важлива спеціальна навичка. Особливо важливо це вміти робити без використання рятувальних засобів (човнів, катерів і т.п.). У цьому випадку рятувальники повинні вміти добре плавати, володіти прийомами надання першої допомоги постраждалим, діяти швидко і рішуче. Крикнувши потерпілому, ви йдете йому на допомогу. Якщо ви добираєтеся до потопаючого плавом, треба максимально враховувати плин води, вітер, відстань до берега і т.д. Наближаючись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, що вибився із сил. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинний триматися за плечі рятувальника. Якщо немає - обертатися з ним треба жорстко і безцеремонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити потопаючого, щоб спасти його і своє життя.

Коротко техніка рятування виглядає так. Підпливши до потопаючого, треба підпірнути під нього і, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспортувати до берега. У випадку, якщо тому хто тоне, вдалося схопити вас за руки, шию або ноги, звільняйтеся і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити.

Якщо людина вже занурилася у воду, не кидайте спроб знайти його в глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити, якщо той хто потонув,  був у воді близько 6 хвилин.

Перед тим, як приступити до надання першої допомоги постраждалому, його необхідно швидко і старанно оглянути. Основну увагу звернути на колір шкірних покровів, подих, серцеву діяльність, очні рефлекси, ширину зіниці. Допомога надається в залежності від його стану. Ознаки клінічної смерті: зіниці розширені, пульс відсутній, серце не чутно, подиху немає. Зіниці не реагують (Якщо зіниці звужені, те людина в непритомності і штучному диханні робити не треба. Треба дати нашатирний спирт і поплескати по щоках). Приступати до надання допомоги потрібно якнайшвидше. Якщо постраждалий не подає ознак життя, це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Будь-які сумніви повинні вклонятися на користь життя!

Доти, поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо його рятування.

При клінічній смерті людину ще можна повернути до життя. Без подиху і серцебиття, у постраждалого клітини мозку починають гинути через 4-5 хвилин. Але якщо йому надають допомогу (штучне дихання і непрямий масаж серця), настання біологічної смерті можна запобігти. Але треба пам'ятати, що першими руйнуються клітини кори великих півкуль головного мозку.

Як тільки потопаючого витягли з води, відразу приступають до надання долікарської допомоги.

 

 

Правила надання першої допомоги:

 

-     Витягнувши на берег, оглянете потерпілого: рот і ніс можуть бути забиті тинню або піском, їх треба негайно прочистити (пальцями, повернувши голову людини на бік). Потім покладете постраждалого животом на своє коліно (голову звісити особою униз) і сильно натиснувши, виплесніть воду зі шлунка і дихальних шляхів. Все це треба робити швидко і також швидко укласти постраждалого на спину, розстебнути йому пояс і верхні гудзики і почати робити штучне дихання;

-     Підведіться на коліна зліва, максимально закиньте голову постраждалого (це дуже важливо!) і, змістивши щелепу униз, розкрийте йому рот. Зробіть глибокий вдих, прикладете свої губи до губів постраждалого (рекомендується через хустку або марлю) і із силою видихніть повітря. Ніздря постраждалого при цьому треба затиснути рукою. Видих відбудеться самостійно;

-     Якщо в постраждалого не б'ється серце, штучне дихання треба сполучити з непрямим масажем серця. Для цього одну долоню покладете поперек нижньої частини грудини (але не на ребра!), іншу долоню - поверх перший навхрест. Надавите на грудину зап'ястями так, щоб вона прогнулася на 3-5 сантиметрів, і відпустите. Прогинати потрібно сильно, поштовхом, використовуючи вагу свого тіла;

-     Через кожне вдихання повітря робіть 4-5 ритмічних надавлювань.

Добре, якщо допомогу  надають двоє. Тоді один робить штучне дихання, другий за ним - масаж серця. Не зупиняйте заходи по реанімації до прибуття “швидкої допомоги”: завдяки вашим діям організм ще може жити.

Загибель у воді більше чим у багатьох інших екстремальних ситуаціях залежить від поводження самої людини. Зрозуміло, прийоми пожвавлення і рятування зовсім не просто застосовувати без практики, але навіть якщо у вас немає ніякої підготовки - дійте! Треба використовувати будь-який шанс.

 

Прогулянка у ліс.

 

Підготовка до подорожі у ліс:

 

 Повідомте про те, куди  ви збираєтеся. Якщо поблизу нікого немає - залишіть записку з повідомленням (дата, час відправлення, кількість людей, що йдуть разом з вами, напрямок подорожі і приблизний час повернення).

• Візьміть собі за правило - перед мандрівкою чи походом до лісу, подивитися карту або хоча б намальований від руки план місцевості та  запам’ятати  орієнтири.

 Одягніть зручний одяг та взуття. Вони повинні  підходити для місцевості та погодних умов. Запам'ятайте – погодні умови можуть змінитися дуже швидко.

 Одягніть дітей в яскравий кольоровий одяг – він буде більш помітним у разі розшуку їх.

 Переконайтеся, що все ваше спорядження - у доброму, робочому стані Якщо ви сумніваєтеся брати ту чи іншу річ, пам’ятайте - зайва вага буде вам заважати.

 

У лісі:

 

 Встановіть між собою сигнали, щоб не загубити один одного у лісі, особливо на випадок несподіванок - свистом або голосом.

• Запам'ятовуйте орієнтири під час руху у лісі. Щоб не заблукати - лишайте примітки. Без зорових орієнтирів людина в лісі починає кружляти.

 Виберіть місце для вогнища та обладнайте його. Ніколи не залишайте вогнище без догляду. Незагашене вогнище може бути причиною лісової пожежі.

 Ніколи не пийте воду з річок та озер. Найбільш надійні джерела води – струмки. Поблизу місць, де ви побачите мертвих рибу чи тварин, взагалі не можна навіть мити руки.

• Будьте обережні, у лісі може бути болотиста місцевість – обходьте її. Болотною водою також не можна користуватися. Поблизу болота, як правило, водиться багато гадюк.
• Пам’ятайте – збирати можна тільки ті гриби та ягоди, які ви добре знаєте. Щоб уникнути отруєння ними, ніколи не куштуйте сирих грибів; ніколи не збирайте гриби та ягоди  поблизу транспортних магістралей, навіть їстівні гриби в тих місцях – отруйні.

• Уникайте диких тварин. Пам’ятайте що небезпечними можуть бути і лось, і олень, і лисиця - у людей і тварин близько 150 спільних хвороб. Тварини нападають на людину - якщо вони поранені, перелякані несподіванкою або захищають своє потомство. При явно агресивному поводженні тварин можна використовувати як засіб захисту – вогонь або стукати палицею об дерево.
• Уникайте додаткових неприємностей з тваринами, особливо у нічний час - ніколи не залишайте їжу у вашому наметі або поряд з місцем вашого відпочинку, краще покладіть її на дерево; недоїдки їжі закопайте подалі від місця відпочинку.
• Будьте обережні при зустрічі зі зміями. У випадку зміїного укусу терміново видавіть з ранки краплі крові з отрутою та висмоктуйте впродовж півгодини, весь час спльовуючи. Цього не можна робити при наявності ранок на губах та у роті. Потім необхідно накласти щільну пов’язку вище місця укусу та негайно дістатися до лікарні.

• В лісі, особливо навесні, багато кліщів, які можуть причепитися до тіла. Якщо вас укусив кліщ, треба не пробувати виколупати його, а якнайшвидше дістатися до лікарні.
• Якщо ви опинилися біля поламаних дерев - не затримуйтесь. Вони спираються одне на одне і можуть впасти, особливо під час вітру.
• Не ховайтеся під високими деревами та не залишайтеся на галявині під час зливи з блискавкою, бо блискавка може вдарити у найвище місце.

 Ніколи не пірнайте у незнайомому місці у водойму. Спочатку обстежте і переконайтеся у відсутності схованих під водою перешкод (каміння, залізяки та гострі гілки або мілководдя). Уникайте води зі швидкою течією. Ніколи не плавайте наодинці.

 Будьте обережні. Взимку водойма вкривається кригою - ходити по ній небезпечно. Навесні, коли крига темна, на неї ступати не можна – вона дуже ламка.

 

Якщо ви заблукали  у лісі:

 

 Зберігайте спокій та уникайте паніки. Якщо ви панікуєте - думати логічно неможливо.

 Негайно зупиніться і присядьте. І не робіть більше жодного кроку, не подумавши. Думати можна тільки про одне, як дістатися  того місця, звідки починається знайомий шлях.

• Пригадайте останню прикмету на знайомій частині шляху і постарайтеся простежити до неї дорогу. Якщо це не вдається, пригадайте знайомі орієнтири, найкраще - залізницю, судноплавну ріку, шосе. Прислухайтеся. При відсутності знайомих орієнтирів, стежок і доріг виходьте “на воду” - униз за течією. Струмок виведе до ріки, ріка - до людей. Якщо орієнтирів немає, залізьте на найвище  дерево - погляд з висоти допомагає краще зорієнтуватися.

• Існує багато способів визначення сторін горизонту:

за допомогою компаса: стрілка компаса завжди показує напрям на північ;

за положенням Сонця: в основі приблизного визначення лежить врахування часу визначення. При цьому виходять з того, що у північній півкулі Сонце приблизно знаходиться: о 7 годині – на сході, напрям тіні показує на захід; о 13 годині – на південь, тіні від предметів найкоротші і їх напрям завжди показує на північ; о 19 годині – на заході.

за Сонцем та годинником - тримайте годинник в горизонтальному положенні, поверніть його так, щоб годинна стрілка була направлена на сонце. Пряма, що ділить кут навпіл між годинною (малою) стрілкою та напрямом від центра годинника на цифру “1” циферблата, покаже напрямок на південь

за Полярною зіркою - напрямок на Полярну зірку завжди відповідає напрямку на північ. Знайдіть сузір’я Великої Ведмедиці, яке має вигляд ковша із семи яскравих зірок, а потім подумки проведіть пряму лінію через дві крайні зірки “ковша” і відкладіть на ній приблизно п’ять відрізків, що дорівнюють відстані між двома зірками. Наприкінці лінії і буде зірка, що майже нерухомо “висить” цілий рік над Північним полюсом та показує напрямок на північ.

за Місяцем. Опівночі у своїй першій чверті “)“ Місяць знаходиться на заході, у повний Місяць - на півдні, в останній чверті “(“ - на сході;

існують і менш точні прикмети, що дозволяють вибрати вірний напрямок. Мурашники завжди розташовуються з південного боку дерева, пенька або куща. Кора більшості дерев з північної сторони грубіша, іноді покрита мохом; якщо мох росте по всьому стволу, його найбільше з північної сторони, особливо поблизу коріння. Річні кільця на пні спиляного дерева розташовані нерівномірно - із південної сторони вони звичайно товщі. Просіки у великих лісових масивах завжди зорієнтовані у напрямку північ – південь або схід – захід.

 Правильно користуйтесь вогнем. Він є одним з основних засобів виживання в лісі. За допомогою вогню ви можете зберегти тепло, сушити одяг і подавати сигнали. Завжди тримайте сірники у водонепроникному пакеті.

 Уникайте переохолодження. Воно трапляється, коли людина не звертає уваги на холод та не має відповідного одягу і захисту.

 Використовуйте навички та вміння будування схованок (буда, навіс, намет і інші) або користуйтесь природними печерами. Це допоможе виживанню у лісі, забезпечить вам захист і тепло.

 Бережіть та економно використовуйте воду. Вона більш важлива для вашого виживання, ніж їжа.

• Запам’ятайте! Діти повинні знати що вони  не будуть покарані за те, що заблукали. Були випадки коли діти ховалися від шукачів через те, що боялися бути покараними.

 Навчайте дітей, що необхідно вибрати велике дерево (або якийсь інший об'єкт) біля примітного місця і знаходитися  там. Повідомте дітей про необхідність кричати на шуми, що лякають їх. Якщо це звірі, вони злякаються та підуть геть. Це також допоможе швидше знайти їх тим, хто буде їх шукати.

 Пам`ятайте! Куди б ви не пішли і де б не перебували, ви можете опинитись у екстремальних умовах тому:

-         знайте приблизно свій шлях мандрівки;

-         майте при собі засоби визначення напрямків сторін горизонту;

-         майте одяг придатний для будь-яких погодних умов;

майте достатньо їжі, води, сірників, речей та засобів для  захисту свого життя.

Гриби - це дарунок лісу, але водночас вони є небезпечним продуктом харчування, який може привести до отруєння, а іноді й смерті. Отруєння організму викликають токсини, алкалоїди та сполучення важких металів, які містяться в грибах. Прикро,  що багато людей висновки робить лише на основі свого гіркого досвіду.

Останніми роками реєструється значна кількість нещасних випадків, пов’язаних із вживанням грибів.

Основні причини отруєнь:

 

•   вживання отруйних грибів;
•   неправильне приготування умовно їстівних грибів;
•   вживання старих або зіпсованих їстівних грибів;
•   вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (навіть білі гриби і підберезники мають своїх небезпечних двійників).

Симптоми отруєння: нудота, блювання, біль у животі, посилене потовиділення, знижується артеріальний тиск, судоми, мимовільне сечовиділення, проноси, розвиваються симптоми серцево-судинної недостатності.

Щоб запобігти отруєння грибами, ми рекомендуємо Вам заходи та правила, які необхідні для виконання кожній людині, дотримуйтесь їх.

 

УВАГА! Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням:

 

•        “Усі їстівні гриби мають приємний смак”.
•        “Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний”.
•        “Усі гриби в молодому віці їстівні”.
•        “Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів”.
•        “Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби”.
•        “Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні”.
•        “Отрута з грибів видаляється після кип’ятіння протягом кількох годин”.

“Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах”.

 

Застерігаємо!

 

•        Купуйте гриби тільки у відведених для їх продажу місцях (магазинах, теплицях, спеціалізованих кіосках), особливо уникайте купівлі на стихійних ринках.

•        Збирайте і купуйте тільки такі гриби, про які вам добре відомо, що вони їстівні.

•        Не збирайте гриби, якщо не впевнені, що знаєте їх - якими б апетитними вони не здавалися.

•        Не збирайте гриби поблизу транспортних магістралей, на промислових пустирях, колишніх смітниках, в хімічно та радіаційно небезпечних зонах. Перевірте, при можливості,  гриби на радіоактивність.

•        Не збирайте невідомих грибів, особливо з циліндричною ніжкою, у основі якої  є потовщення “бульба”, оточене оболонкою.

•        Не збирайте грибів з ушкодженою ніжкою, старих, в’ялих, червивих або ослизлих.

•        Ніколи не збирайте пластинчаті гриби. Отруйні гриби маскуються під них.
•        Не збирайте “шампіньйони” та “печериці”, у яких пластинки нижньої поверхні капелюха гриба  білого кольору.
•        Не порівнюйте зібрані чи придбані гриби із зображеннями в різних довідниках, - вони не завжди відповідають дійсності.

•        Не куштуйте сирі гриби на смак.

•        Ще раз перевірте вдома принесені гриби, особливо ті,  які збирали діти. Усі сумнівні – сміливо викидайте. Нижню частину ніжки гриба, що забруднена грунтом – викидайте. Гриби ретельно промийте, у маслюків та мокрух зніміть з капелюшка слизьку плівку.
•        Гриби  підлягають кулінарній обробці в день збору, інакше в них утворюється трупна отрута.
•        При обробці кип’ятіть гриби  7-10 хвилин у воді, після чого відвар злийте. Лише тоді гриби можна варити або смажити.
•        Обов’язково вимочіть або відваріть умовно їстівні гриби, які використовують для соління, – грузді, вовнянки та інші, котрі містять молочний сік, тим самим  позбудетесь гірких речовин, які уражають слизову оболонку шлунку.
•        Не пригощайте ні в якому разі грибами дітей,  літніх людей  та вагітних жінок.
•        Гриби (зеленушка, синяк-дубовик, та деякі інші) містять отруйні речовини, які у шлунку не розчиняються. У взаємодії із алкоголем отрута розчиняється та викликає бурхливе отруєння.
•        Значна кількість грибів, які досі вважались їстівними, містять мікродози отруйних речовин. Якщо вживати їх декілька днів підряд – також може статись отруєння.
•        Суворо дотримуйтеся правил консервування грибів. Неправильно приготовлені консервовані гриби можуть викликати дуже важке захворювання – ботулізм. Гриби, які довго зберігалися, обов’язково прокип’ятіть 10-15 хвилин.

 

 

Коли Ви отруїлися  грибами.

 

Первинні ознаки отруєння (нудота, блювота, біль у животі, пронос) - з’являються через 1-4 години після вживання грибів, в залежності від виду гриба, віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів.

Біль та нападки нудоти повторюються декілька разів через 6-48 годин, а смерть настає через 5-10 днів після отруєння.

Перша допомога:

 

1. Викличте “Швидку медичну допомогу”.

2. Одночасно, не очікуючи її прибуття, негайно промийте шлунок: випийте 5-6 склянок кип’яченої води або блідо-рожевого розчину марганцівки; натисніть пальцями на корінь язика, щоб викликати блювоту; прийміть активоване вугілля (4-5 пігулок), коли  промивні води стануть чистими.

3. Після надання первинної допомоги: дайте випити потерпілому міцний чай, каву, або злегка підсолену воду, відновіть тим самим водно-сольовий баланс; покладіть на живіт і до ніг потерпілого грілки  для полегшення його стану.

4. З’ясуйте, хто вживав разом із постраждалим гриби, проведіть профілактичні заходи.

Забороняється:

Вживати будь-які ліки та їжу, а надто ж  алкогольні напої, молоко, - це може прискорити всмоктування токсинів грибів у кишечнику. Займатися будь-якими іншими видами самолікування.

Запам’ятайте:

Отруєння грибами дуже важко піддається лікуванню. Врятування життя потерпілого залежить від своєчасного надання йому допомоги. Краще недорахувати кількох грибів у кошику, ніж поставити під загрозу здоров’я, а інколи й життя своєї родини та своє власне життя. Непритомність

     Непритомність - це короткочасна втрата свідомості через гостру нестачу кровообігу у мозку. Причини такого стану – різні.

     Трапляються непритомності  на вулиці,  в громадському транспорті,  на роботі. Першу медичну допомогу може надати будь - хто з оточуючих.

 

А робити потрібно таке:

 

•        Усунути перешкоди для вільного дихання та нормального кровообігу, тобто забезпечити доступ свіжого повітря, розстебнути комір, розпустити пасок.
•        На обличчя побризкати холодною водою.
•        Скроні потерти ваткою, змоченою нашатирним спиртом.
•        Сильними, різкими рухами масажуйте мізинець лівої руки у напрямі від основи до нігтя, максимально здавлюючи ніготь.
•        Таким же чином масажуйте великий палець лівої руки.
•        Потім масажуйте мізинець та великий палець правої руки.
•        Надавіть на центр кінчика носу.
•        Декілька разів здавіть мочки вух непритомного.
•        Трьома пальцями, складеними в щіпку, зробіть декілька обертальних рухів в центрі бугру долоні біля великого пальця лівої руки.
•        Звичайно після таких процедур людина приходить до тями, але краще продовжити надання допомоги.
•        Масажуйте середній палець лівої руки, потім - правої, але рухи при цьому не повинні бути різкими і занадто сильними.
•        Круговими рухами погладжуйте долоні обох рук.
•        І як завжди необхідна кваліфікована допомога лікаря.

Як поводити себе у натовпі щоб не постраждати?

 

Натовп – це особливий біологічний організм. Він діє за своїми законами і не завжди враховує інтереси окремих осіб, в тому числі і їх життя.

Досвід підтверджує, що досить часто натовп стає небезпечнішим від стихійного лиха, або аварії, які його створили.

Почуття страху, що охоплює групу людей, миттєво передається іншим і переростає в некерований процес — паніку. У людей різко підвищується емоційність сприйняття того, що діється навкруги, знижується відповідальність за свої вчинки. Людина не може розумно оцінити свою поведінку і обстановку, що склалася. В такій атмосфері досить тільки одному висловити, виявити бажання втекти з небезпечного району, як людська маса починає сліпо копіювати його дії. Тому люди найчастіше гинуть не від самої небезпеки, а від страху і паніки, що виникають у натовпі. Про це треба завжди пам’ятати і передбачати можливу небезпеку.

 

Правила поведінки по збереженні власного життя у натовпі під час масових заходів:

•                  Щоб не загинути у натовпі, краще правило — не потрапляти в нього або обминути його. Якщо це не можливо, ні в якому разі не йти проти натовпу.
•                  Пам’ятайте, що найнебезпечніше – бути затиснутим і затоптаним у натовпі!
•                  Люди в паніці не помічають тих, хто перебуває поруч. Кожен думає про особистий порятунок. Люди пориваються вперед, до виходу. Найбільша тиснява буває в дверях, перед сценою, біля арени і т.д.
•                  Тому, входячи в будь яке приміщення, треба звертати увагу на запасні і аварійні виходи, знати, як до них добратися.
•                  Не наближайтеся до вітрин, стін, скляних дверей, до яких тебе можуть притиснути і роздушити. Якщо натовп захопив тебе – не чини йому опору. Глибоко вдихни, зігни руки в ліктях, підніми їх, щоб захистити грудну клітину. Не тримай руки в кишенях, не чіпляйся ні за що руками, – їх можуть зламати. Якщо є можливість, застебни одяг. Високі каблуки можуть коштувати тобі життям, так само, як і розв’язаний шнурок. Викинь сумку, парасольку і т.д. Якщо у тебе щось впало, ні в якому разі не намагайся підняти, – життя дорожче.
•                  Головне завдання в натовпі – не впасти. Якщо тебе збили з ніг і ти впав на землю, спробуй звернутися клубком і захистити голову руками, прикриваючи потилицю.   При будь–якій можливості треба спробувати  встати на ноги.
•                  З метою запобігання надзвичайним ситуаціям під час проведення масових  заходів рекомендується створення так званих “груп порятунку”. Основне їхнє завдання – своєчасне і оперативне реагування на раптові запити присутніх і недопущення панічних настроїв.

 

 

 

 

Ожеледиця.

 

Щорічно Міністерством охорони здоров’я України реєструється сумна статистика травмувань, пов'язаних з ожеледдю: за небезпечний сезон лікарі надають допомогу тисячам громадян, які постраждали на льоду.

 

Перед виходом із будинку:

 

• Змайструйте на підошви та каблуки вашого взуття “льодоступи”:

прикріпіть на каблук перед виходом шматок поролону (за розмірами каблука) або лейкопластиру;

 наклейте лейкопластир чи ізоляційну стрічку на суху підошву і каблук (хрест-навхрест або східцем) і перед виходом натріть піском (на один – два дні вистачає);

натріть наждаковим папером підошву перед виходом, а краще прикріпіть його на підошву (але від води піщини наждакового паперу рано або пізно обсипаються);

намажте на підошву клей типу “Момент” та поставте взуття на пісок, після цього сміливо виходьте на вулицю.

• Пам’ятайте, що кращими для льоду є підошви з мікропористої чи іншої м'якої основи та без великих каблуків.

• Людям похилого віку краще в “слизькі дні” взагалі не виходити з будинку. Але якщо потреба змусила, не соромтеся взяти палицю з гумовим наконечником або з шипом. Якщо у вас з собою торба, то вона повинна бути тільки такою, що можна носити через плече. Пам'ятайте, що дві третини травм люди старші 60 років одержують при падінні.
• Прогулянки вагітних жінок в ожеледицю без супроводження небезпечні для здоров’я.

• Не виходьте без потреби на вулицю, якщо ви слабкі та неспритні. Зачекайте поки не приберуть сніг і не розкидають пісок на обмерзлий тротуар.

 

Як можна зменшити ризик травм у ожеледицю:

 

• Будьте напоготові про всяк випадок під час ходьби в такі дні - впасти.
• Ходіть не поспішаючи, ноги злегка розслабте в колінах, а ступайте на всю підошву. Руки повинні бути не зайняті торбами. Пам’ятайте, що поспіх збільшує небезпеку слизоти, тому виходьте із будинку не поспішаючи.

• При порушенні рівноваги - швидко присядьте, це найбільш реальний шанс утриматися на ногах.

• Падайте в ожеледицю з мінімальним збитком для свого здоров'я. Відразу присядьте, щоб знизити висоту. У момент падіння стисніться, напружте м’язи, а доторкнувшись до землі, обов'язково перекотіться  - удар, спрямований на вас, розтягнеться і витратить свою силу при обертанні.

• Не тримайте руки в кишенях - це збільшує можливість не тільки падіння, але і більш важких травм, особливо переломів.

• Обходьте металеві кришки люків. Як правило, вони покриті льодом. Крім того, вони можуть бути погано закріплені і перевертатися, що додає травмувань.

• Не прогулюйтеся з самого краю проїжджої частини дороги. Це небезпечно завжди, а на слизьких дорогах особливо. Можна впасти та вилетіти на дорогу, а автомобіль може виїхати на тротуар.

• Не перебігайте проїжджу частину дороги під час снігопаду та у ожеледицю. Пам’ятайте, що у ожеледицю значно збільшується гальмовий шлях машини і падіння перед автомобілем, що рухається, приводить як мінімум до каліцтв, а можливо і до загибелі.

• Небезпечні прогулянки в ожеледицю в нетверезому стані. У стані сп’яніння травми частіше всього важкі, всупереч переконанню, що п'яний падає завжди вдало. У стані сп’яніння люди не так чутливі до болю і при наявності травми своєчасно не звертаються до лікаря, що завдає  згодом додаткові проблеми та неприємності.

• Якщо ви впали і через деякий час відчули біль в голові, нудоту, біль в суглобах, утворилися пухлини - терміново зверніться до лікаря в травмпункт, інакше можуть виникнути ускладнення з поганими наслідками.

•        Тримайтеся подалі від будинків - ближче до середини тротуару. Взимку, особливо в містах, дуже велику небезпеку являють собою бурульки. Найбільшу небезпеку бурульки становлять у період танення льоду та снігу.

Будьте обережними, коли виходите на вулицю. Пам'ятайте, що у ожеледицю найчастіше трапляються струси, переломи, вивихи, розтяги та розриви.

 

Снігові замети

 

Сильна хуртовина з випаданням великої кількості снігу може викликати:

-        перемети на автошляхах, вулицях населених пунктів, деяких ділянках залізниці та на аеродромах з частковим або повним припиненням руху автомобільного, залізничного та авіаційного транспорту;

-        утворення кучугурів у низовинах, місцях, які розташовані з підвітряного боку будівель, споруд та інших перешкод, занесення ярів, котлованів, ям що є небезпечним при пересуванні цими ділянками;

-        накопичення на окремих ділянках покрівель будівель великої (критичної) маси снігу з можливим руйнуванням нестійких конструкцій;

-        пошкодження у системі електромереж та лініях електрозв’язку із знезструмленням  (частковим або повним) населених пунктів, припиненням водо- та  теплопостачання, телефонного та телеграфного зв’язку;

-        руйнування  опор, дерев, рекламних щитів та інше, що є небезпечним для людей, які в цей момент знаходяться поряд з ними;

-        накопичення великої кількості снігу у горах з заметами на перевалах та припинення руху через них, а також можливим сходом снігових лавин.

Про можливість великих снігопадів та снігових заметів людина дізнається з прогнозу погоди Гідрометеоцентру та з попереджень територіальних органів ЦО через засоби масової інформації.

 

З отриманням попередження доцільно:

 

-    повідомити про це родичів, сусідів та колег по роботі;

-    створити необхідні запаси хліба, води та інших продуктів харчування, а для хронічних хворих – необхідних ліків;

-    підготуватись до аварійного освітлення квартири (будинку), для чого запастись відповідними засобами (свічками, лампами, ліхтарями), та підготувати їх до використання;

-    в міських будинках з електроплитами підготувати до роботи примуси або інші засоби для приготування їжі в умовах відсутності електропостачання;

-    загерметизувати житлові приміщення – це допоможе зберегти тепло і зменшити  витрати палива.

В умовах непогоди необхідно:

 

-    обмежити пересування, особливо в сільській місцевості;

-    по можливості відмовитись на період стихійного лиха від виїздів на власному автомобілі, а при необхідності користуватись громадським транспортом;

-    виходити з будинку (квартири) тільки якщо це вкрай необхідно, використовуючи при цьому відповідні взуття та одяг (взуття повинно бути у справному стані, сухим та  не стискати ногу, одяг щільним, легким, не заважати руху), змастить лице і руки не солоним салом, риб’ячим жиром, або жирним кремом, відмовтесь на цей період від прогулянок, полювання, риболовлі, туристичних походів та ін.;

-    при пересуванні пішки рухатись розчищеними доріжками, не наближатись в притул до будинків та споруд, з даху яких може впасти велика маса снігу, а також до рекламних щитів та інших небезпечних конструкцій; переходити вулицю тільки у місцях пішохідних переходів у встановленому порядку і бути при цьому дуже уважним, враховуючи, що в складних погодних умовах значно збільшується ймовірність дорожньо-транспортних пригод;

-    бути обережним в зоні роботи дорожньої техніки, яка здійснює снігоочисні роботи (краще за все цю ділянку вулиці перейти в іншому місці);

-    вдома під час використання аварійних засобів освітлення, опалення, приготування їжі дотримуватись відповідних правил безпеки;

-    при необхідності користування власним автомобілем провести його відповідну підготовку (замінити воду в системі охолодження двигуна на антифриз, перевірити наявність автомобільного та шанцевого інструменту, буксировочного тросу, засобів запобігання ковзанню машини на слизьких ділянках дороги та ін.);

-    у випадку затору на дорозі і неможливості рухатись вперед розвертатись (якщо це можливо) тільки в такому місці де машина гарантовано не застряне;

-    якщо машина застряла — виставити сигнал допомоги для чого повісьте на жердину (антену) яскравий шматок матерії, не виходьте з автомобіля, якщо не впевнені, що  поряд знайдете допомогу;

-    з початком робіт дорожніх підрозділів (формувань ЦО) по ліквідації наслідків заметів виконувати розпорядження організатора робіт та діяти за його вказівками. Все працездатне населення зобов’язане брати активну участь у виконанні робіт з розчистки снігу;

-    якщо ви залишились на холоді і найближчим часом не в змозі дістатись до населеного пункту або теплого приміщення, розпаліть вогнище, уникайте відмороження та замерзання! Для цього – рухайтесь! Рухи на холоді посилюють кровообіг і сприяють зігріванню тіла. Не торкайтесь оголеною шкірою до металевих предметів у морозну погоду, це може викликати швидке відмороження;

-    якщо ви не один, слідкуйте за тими, хто поряд з вами (перш за все за дітьми, людьми похилого віку та хворими), при необхідності допоможіть їм.

 

 

Відмороження.

 

      Відмороження - це ушкодження, викликане місцевим переохолодженням тканин організму. Розвитку відмороження сприяє вологе повітря та вітер. Відмороження може статися: взимку - при сильному морозі, при теплій зимовій погоді; навесні або восени - при температурі вище нуля. Небезпека одержати відмороження залежить від шкідливого впливу низьких температур, порушення нормального кровообігу (тісне взуття, нерухомість)та інших причин.

• Небезпечний мороз для ослаблених, утомлених, голодних, хворих людей.
•  Легко піддаються впливу холоду особи в стані алкогольного сп'яніння.
• Найчастіше піддаються впливу холоду периферичні частини тіла: пальці ніг і рук, а також ніс, вуха, щоки.
• Навпаки, поліпшення кровообігу, перешкоджає відмороженню.
• Рух на холоді (ходьба, біг) посилює кровообіг, зігріває тіло, протидіє шкідливому впливу холоду.

 

Ступені відмороження:

I    ступінь - почервоніння, набряк тканин;

II  ступінь - утворення пухирів, заповнення каламутною рідиною;

III ступінь - омертвіння шкіри та утворення струпа;

IV ступінь - омертвіння частини тіла.

Як  можна уникнути відмороження:

 

• Загартовуйте поступово організм і приручайте його до холоду: ранкова фізична зарядка, повітряні ванні, заняття спортом. У профілактиці відморожень це має велике значення.

• Утримуйте взуття завжди у справному стані та сухим. Взуття повинне не здавлювати ногу.
• Будьте уважні до одягу. Одяг повинен бути щільним, легким, не стискувати рух.
• Змажте лице і руки несолоним салом, риб'ячим жиром або жирним кремом у морозну, а особливо у вітряну погоду.
• Рухайтесь. Рухи на холоді посилюють кровообіг і сприяють зігріванню тіла.
•        Не торкайтеся оголеною шкірою до металевих предметів у морозну погоду, це може викликати швидке відмороження.

 

Перша  медична  допомога  при  відмороженнях:

 

• Помістіть постраждалого з будь-яким видом відмороження в тепле приміщення.
• Дайте постраждалому гарячий чай, каву або вино.
• Розітріть щоки, ніс, вуха, якщо вони побіліли, чистою рукою до почервоніння і появи поколювання.
• Розітріть відморожену частину тіла спиртом, горілкою або одеколоном. Якщо їх немає, розтирайте м'якою рукавичкою, хутряним коміром або сухою фланеллю. Не можна розтирати снігом, тому що сніг не зігріває, а прохолоджує відморожені ділянки та ушкоджує шкіру.
• Заставте постраждалого під час розтирання намагатися рухати ушкодженою кінцівкою.
• Розтирання заборонене, якщо з'явилося припухання відмороженого місця або пухирі. Покладіть на відморожене місце пов'язку з товстим прошарком вати, укладіть кінцівку вище і доставте постраждалого до лікаря.

 

Переохолодження організму.

 

Основні причини переохолодження організму - тривале перебування у воді або навіть короткочасне перебування в крижаній воді.

Ознаки переохолодження: озноб, тремтіння, синюшність шкіри, губів, зниження температури тіла, біль у пальцях рук і ніг, поява “гусячої шкіри”, позіхання, гикавка, затемнення свідомості. У постраждалого наступає апатія, сонливість, загальна слабість, поверхневе дихання. Ступінь і швидкість переохолодження залежать від температури води та адаптації організму до холоду. Запам’ятайте! Серце зупиняється при температурі тіла 26⁰С.

 

Попередження  переохолодження  організму:

 

•        Обмежуйте час перебування у воді при купанні і регулюйте перерви між заходами у воду. Здоровим дітям дошкільного віку можна купатися у водоймах при температурі води +23-24^оС в плин 1-3 хвилин і не більше 2-3 разів на день; дітям шкільного віку - при температурі води +20-21^оС перебування у воді збільшувати поступово - від 3-5 до 10-15 хвилин, до ознобу не повинні купатися люди будь-якого віку.

•        Допустимий час перебування людини у воді:

-         5-8 хвилин при температурі води нижче 2⁰С;

-         10-15 хвилин при температурі води 2-3⁰С;

-         210-270 хвилин при температурі води 10-15⁰С;

-         420-540 хвилин при температурі води 24⁰С.

•        Одягайтесь відповідно сезону.

 

Перша  медична  допомога  при переохолодженні:

 

1.      Легка ступінь переохолодження (озноб, м'язове тремтіння, загальна слабкість, трудність пересування, блідість шкіри):

•        Одягніть тепло постраждалого, напоїть гарячим чаєм або кавою.
•        Заставте виконувати інтенсивні фізичні вправи. Подальше купання в цей день припиняється.

2.      Середній ступінь переохолодження (синюшність губів і шкіри, ослабленням дихання, пульс стає рідшим, з'являється сонливість, втрачається спроможність до самостійного пересування):

•        розітріть постраждалого вовняною тканиною, зігрійте під теплим душем (якщо його поміщаєте у ванну, то температуру води підвищуйте поступово від 30-35^оС до 40-42°С);
•        зробіть масаж усього тіла;
•        тепло одягніть постраждалого та укладіть в ліжко, зігрійте грілками (зігрівання повинно бути поступовим, щоб не було різкого перепаду температур);
•        викличте лікаря.

3.      Важка ступінь переохолодження (з'являється втрата свідомості, життєві функції поступово вгасають):

•        негайно викличте лікаря;
•        виконайте всі заходи першої допомоги, як і при середній ступені переохолодження

 

Замерзання.

 

Загальне системне ураження організму холодом найчастіше розвивається у людей виснажених, а також при алкогольному сп'янінні.

 Симптоми замерзання - спочатку виникає сонливість, млявість, порушення координації рухів, пригнічується стан, температура тіла знижується до 23-25^оС. Пам’ятайте! Серце зупиняється при температурі тіла 26⁰С.

Перша  медична  допомога  при  замерзанні:

 

•        Швидко відновлюйте нормальну температуру тіла.
•        Помістіть постраждалого у ванну, вода в якій повинна бути 25-30^оС, а через 20-30 хвилин воду доводять до 35^оС (але не вище).
•        Обкладіть тіло грілками, пляшками з теплою водою тієї ж самої температури, якщо ванни немає,
•        Робіть штучне дихання і закритий масаж серця - при порушенні дихання і серцевої діяльності
•        Після відновлення нормальної температури і свідомості, дайте постраждалому гарячий чай або каву, укрийте теплою ковдрою і доставте у лікувальний  заклад.

 

Тонкий лід

 

Деякі небезпеки наче дозрівають до сезону, у кожної з них - свій термін. Лід може підвести  нас восени, взимку і навесні.

Ми пропонуємо заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися у екстремальній ситуації. Вони дозволять вам знизити ризик від небезпеки на льоду.

 

Заходи безпеки на льоду:

 

•        Знайдіть для початку стежку або сліди на льоді. Якщо їх немає, позначте з берега маршрут свого руху.
•        Подивіться заздалегідь, чи немає підозрілих місць:

 лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики);

тонкий або крихкий  лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості   вмерзли у лід;

обминайте ділянки, покриті товстим прошарком снігу - під снігом лід завжди тонший;

тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидкий плин або струмок впадає в річку;

особливо обережно спускайтеся з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

•   Візьміть з собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, негайно повертайтеся на те місце,  звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду.
•   Ні в якому разі не перевіряйте міцність льоду ударом ноги. Інакше вам доведеться  з'ясовувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли цю пораду.

•        Пошукайте, чи немає вже прокладеної лижні, якщо ви на лижах. Якщо немає і вам треба її прокладати, кріплення лиж відстебніть (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), палиці тримайте в руках, але петлі лижних палиць не накидайте на кисті рук. Рюкзак повісьте лише на одне плече, а краще волочіть на мотузці на 2-3 метра позаду. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не скорочуйте менше, ніж на 5 метрів.

•   Пробийте лунки по різні боки переправи, щоб виміряти товщину льоду, (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряйте їх. Майте на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного). Виміряти точну товщину, можна лише знявши спочатку верхній (каламутний) прошарок від снігового, зовсім уже неміцного льоду.

•   Безпечним вважається лід:

для одного пішоходу - лід зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів;

для обладнання ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів);

масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше,  ніж     15 сантиметрів.

•   Катайтеся на ковзанах лише у перевірених та обладнаних місцях Якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся. Не біжіть, а відходьте  повільно, не відриваючи ступні ніг від льоду.

•             Твердо засвойте що зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження, це диктує багаторічний досвід не самих щасливих рибалок:

не пробивайте поруч багато лунок;

не збирайтеся великими групами на одному  місці;

не пробивайте лунки на переправах;

не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега, яке б клювання там не було;

завжди майте під рукою міцну мотузку 12-15 метрів;

тримайте поруч з лункою дошку або велику гілку.

 

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера:

 

•   Широко розкиньте руки по крайкам льодового пролому та утримуйтеся від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

•   Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головне - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу  площу опори.

•        Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду, таким чином, перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берега, а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

•        Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно сповістіть, що йдете на допомогу. Підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру  (це збільшить площу опори) і повзіть на них. Наближайтесь  до ополонки тільки повзком, широко розкидаючи при цьому руки.  До самого краю ополонки не підповзайте, інакше у воді опиняться вже двоє. Ремені, шарфи, дошка, жердина, санки або лижі допоможуть врятувати людину. Кидати пов'язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метра.
•        Якщо ви не один, тоді узявши один одного за ноги, лягайте на лід ланцюжком і рухайтеся до пролому. Дійте рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

•        Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, витягайте його на лід і повзіть з небезпечної зони. Потім укрийте його від вітру і якнайшвидше   доставте в тепле місце, розітріть, переодягніть в сухий одяг і напоїть  чаєм.

Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!

 

Авіакатастрофа.

 

Існує декілька основних типів аварійних ситуацій. У повітрі, щоб вірно діяти в них, треба не тільки знати правила поведінки, але і заздалегідь уявляти  шляхи до порятунку. Про розміщення усіх виходів із салону, розміщення кисневих приладів, правила поведінки у аварійних ситуаціях розповідає у стислій інструкцій стюардеса. Обов'язково уявіть свій шлях до найближчого виходу. А якщо ви сидите поруч з аварійним люком, то прочитайте усі таблички на запорах, оскільки на вас покладається додаткова відповідальність -   відчиняти його. Це дає більше шансів, що при виникненні  небезпеки ваші дії будуть вірними.

 

Декомпресія.

 

Декомпресія – різке падіння повітряного тиску внаслідок розгерметизації літака. Швидка декомпресія звичайно починається з оглушливого ревіння  повітря, яке входить з салону, який  наповняється пилюкою і туманом. Одночасно з’являється дзвін у вухах і біль у кишечнику (розширюються гази).

Не чекаючи команди негайно надягайте кисневу маску.   Маску треба саме надіти, а не просто притиснути до носа і рота - навіть при  кисні, який надійшов, ви ще можете знепритомніти і випустити маску.

Допомогу іншим слід надавати тільки після того, як ви самі одягнули маску і закріпили її як слід,  навіть якщо поруч ваша  дитина, якщо ви не встигнете допомогти собі, без кисню загинете ви обидва. Потім пристебніть ремені і підготуйтеся до різкого зниження або “твердої” посадці.

 

Аварії при зльоті і посадці.

 

 Про аварію такого роду вас навряд чи зможуть попередити заздалегідь. Тому сама розумна тактика попередні заходи особистої безпеки перед кожним зльотом і посадкою.

Бажано бути у верхньому одязі: пальто або куртка (не синтетика!) можуть захистити вас від опіків. Залишайтеся у взутті, навіть якщо воно на високому каблуці, - на випадок, якщо вам прийдеться йти по осколках, які горять, пластику і т.д. Туфельки на “шпильках” жінкам варто зняти лише перед надувним трапом, не загороджуючи при цьому шлях до евакуації іншим пасажирам, і не випускати взуття з рук, щоб на землі негайно озутися.

Безумовно, треба зняти краватку, шарф, очки, шпильки і т.д. - в екстремальній ситуації небезпечна навіть авторучка в бічній кишені піджака.

Перед кожним зльотом і посадкою старанно підганяйте ремінь безпеки. Він повинний бути щільно закріплений якнайнижче у ваших стегон. Перевірте,  чи немає у вас над головою важких валіз.

При наявності часу рекомендується зігнутися і щільно зчепити руки під колінами (або схопитися за щиколотки). Голову треба укласти на коліна, а якщо це не утворюється, нахилити її якнайнижче. Ноги варто виставити  у стать, висунувши їх якнайдалі (але не під переднє крісло, яке при аварії може заклинити).

У момент удару варто максимально напружитися і підготуватися до значного перевантаження. Його напрямок при більшості аварій - вперед і, може бути, униз.

 Проте ні при яких обставинах не покидайте свого місця до повного припинення літака, не піднімайте паніку.

 

Пожежа у літаку.

 

Досвід показує, що після приземлення, щоб покинути літак ми можемо розраховувати на одну-дві хвилини. В цьому випадку важливо пам'ятати розташування виходів, тому, що дим мішає не тільки дихати, але і бачити покажчики.

Головне при пожежі - негайно після зупинення літака направитися до найближчого виходу.

При цьому:

- захистіть свою шкіру  - на вас повинні бути пальто, шапка, ковдра;

- не дихайте димом, захищайтеся одягом, пригніться або навіть пробирайтеся до виходу поповзом — насподі диму повинно бути менше; пам'ятаєте - дим, а не вогонь - перша небезпека;

- не стійте в натовпі у виходу, якщо черга не рухається, пам'ятаєте, що є інші виходи; якщо прохід завалений, пробирайтеся через крісла, опускаючи їх спинки; не беріть із собою ручну поклажу, це може коштувати вам життя;

- не відчиняйте запасні люки в тому місці, де зовні вогонь і дим, будьте рішучі і дисципліновані, боріться з панікою на борту будь-якими засобами, зробіть максимальну поміч стюардесі;

Катастрофічні ситуації на літаках показують два небезпечних типи поведінки пасажирів - паніка та апатія. Пам’ятайте, що ні при яких обставинах не припиняйте  боротьбу за свій порятунок, єдиною причиною припинення боротьби може рахуватися фізична смерть.

 

Залізнична аварія.

 

Підрахунки показують, що пересуватися поїздом приблизно в три рази безпечніше, ніж  літаком, і в 10 разів безпечніше, ніж автомобілем. На жаль, щороку на залізницях у всьому світі трапляється теж велика кількість катастроф.

З погляду безпеки найкращі місця поїзду - у центральних вагонах, у купе з аварійним виходом - вікном або розташованому ближче до дверей, на нижніх полках, спиною по ходу прямування.

При аварії страждають у першу чергу головні вагони - на їх зруйнування іде основна сила інерції. Коли потяг зійде з колії, центральні вагони скоріше утримаються, навіть якщо перевертаються і відриваються хвостові. Тому  м'які (СВ) вагони традиційно тяжіють до центру поїзду не лише тому, що там розташований ресторан.

Можливість врятуватися при аварії багато в чому залежить від точних дій самого пасажира. При аварії або екстреному гальмуванні найважливіше - закріпитися, перешкодити своєму переміщенню вперед або кидкам у боки (рекомендація чинна в будь-який транспортній аварії). Для цього можна схопитися за поручні й упертися в що-небудь ногами (у стіну або сидіння).

Аварія трапляється швидко. Але не сподівайтеся, що після першого удару все скінчиться. Треба не розслаблятися і тримати всі м'язи напруженими доти, поки не стане остаточно ясно, що руху більше не буде.

Відразу після аварії необхідно діяти дуже швидко: велика можливість пожежі, особливо, коли зіткнення  було з товарним потягом. Як вибиратися з вагона, треба дивитися по обстановці. Наприклад, якщо він залишився на рейках, але є запах диму, а в коридорі юрбляться інші пасажири, розумніше використовувати вікна - аварійні виходи. Біля вагонного бачка з питною водою повинен бути такий приблизно напис: “Вагон обладнаний додатковими аварійними виходами через вікна 3-го і 6-го купе” (звичайне розташування виходів). Зрозуміло, цей напис треба прочитати заздалегідь, як і відзначити про себе, де вогнегасники - як тільки ви виявилися у вагоні. Саме такі навички і називаються культурою побутової безпеки.

Якщо напису немає, не соромтеся запитати провідника,  чи є у вагоні аварійні виходи і як ними користуватися. Якщо з вами дитина, задати таке питання ви просто зобов'язані.

Біля важеля кожного аварійного виходу (їх ще називають “опускне вікно”) є коротка інструкція: “При аварії ручку повернути на себе до упора, попередньо зірвавши пломбу. Натиснути на себе ручку-засувку вікна.” Коли ви так зробите, віконна рама опуститься, відчинив отвір шириною 66 х102 сантиметра.

Вибратися можна і розбивши вікно свого купе. Проте скла в нього тривкі, тому перед тим , як витрачати на боротьбу з ними дорогоцінні секунди, з'ясуєте,  чи їсти у вас підручні засоби. Вибив скло, не забувайте про осколки - у паніці можна серйозно поранитися, навіть не помітивши.

Обираючись з аварійного вагона, безумовно треба дотримувати правила, універсальне для подібних евакуацій - із літака, автобуса, корабля: речі не брати. Виняток робиться для документів, грошей і одягу або ковдр.

Евакуюють пасажирів при задимленні або пожежі (хоча, зрозуміло, першою справою треба скористатися стоп-краном і вогнегасником) у сусідні вагони і на польову сторону залізничної колії. Перед тим , як вийти в коридор, підготуйте захист для подиху: шапки, шарфи, будь-які ганчірки треба намочити любою рідиною.

Матеріал, яким облицьовані в нас вагони - малминіт - рахується важкогорючим. Але при температурі 200°С він виділяє токсичний газ, вдихнувши який два-три разу, ви не зможете боротися за своє життя. При пожежі в потязі особливо дорога кожна секунда ще і тому, що простір замкнутий і температура там підвищується миттєво. Навіть без диму одного ковтки розпеченого повітря достатньо, щоб обпалити легені і знепритомніти.

Опинившись зовні, негайно включайтеся в рятувальні роботи: при необхідності допоможіть пасажирам інших купе розбити скло, витягайте постраждалих і т.д. Потягу повезло, якщо знайдеться професіонал, що управляє ситуацією, узгодьте свої дії і підпорядковуйтеся йому.

Дуже важливо не забувати про власну безпеку: але сусідньому шляху може йти зустрічний потяг, що розлився при аварії паливної цистерни рідина може виявитися бензином або кислотою обірваний провід, що звисає, може бути під напругою.

При розливі палива потрібно відходити на безпечну відстань - майже гарантовані пожежа і можлива об'ємний вибух. Проте не варто втрачати з виду місце аварії: поміч прийде саме сюди. Якщо провід, що під напругою, нежить на землі, віддалитися від нього треба стрибками або короткими (із ступню) шажками - щоб зберегти себе від дії напруги. Відстань, на який розтікає тік по землі, може бути від 2 метрів (суха земля) до 30 метрів (волога).

Купляючи квиток, кожний пасажир автоматично сплачує страховий збір. Якщо ви постраждали в потязі (не тільки при аварії, але й упавши, наприклад, із полки при різкому гальмуванні), ви повинні одержати компенсацію від державного залізничного страхового товариства. Але перед цим у пункті прибуття необхідно одержати довідку в залізничників і медиків.

У значних катастрофах, винуваті бувають звичайно зовнішні обставини. Але і від самого пасажира часом залежить початок екстремальної ситуації. От декілька необхідних заходів безпеки:

•        не відчиняйте під час руху потягу зовнішні двері, не стійте на підніжках; 

•        не висувайтеся з вікон;

•        старанно вкладайте багаж на верхніх багажних полках;
•        не зривайте без крайньої необхідності стоп-кран; запам'ятаєте, що навіть при пожежі зупиняти потяг не можна на мосту, у тунелі та в інших місцях, де ускладниться евакуація;
•        курите тільки у встановлених місцях;
•        не возіть із собою пальні і вибуховонебезпечні речовини;
•        не включайте у вагонну електромережу побутові прилади;
•        при запаху горілої гуми або появі диму негайно звертайтеся до провідника;
•         не ховайте ока при небезпечному поводженні ваших попутників або провідників - ви маєте повне право захищати свій тимчасовий будинок.

До цих правил хочеться додати побажання пасажирам, що коли вони вийшли з потягу стають пішоходами і водіями,  не перетинати залізничні переїзди на червоне світло. Щороку через машини і трактори на переїздах трапляються сотні аварій із людськими жертвами.

 

Пожежа.

 

Пожежа - це неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується у часі і просторі.

Щорічно в дим та попіл перетворюються цінності на мільярди гривень. Внаслідок пожеж гине та страждає значна кількість людей.

Будь-яка пожежа починається з загорання, яке інколи може ліквідувати одна людина, якщо відповідні навички та знає заходи  поведінки під час пожежі. Якщо виникла пожежа - рахунок часу йде на секунди, тому необхідно заздалегідь знати де і які засоби пожежегасіння розміщуються та як ними користуватися.

Не  панікуйте! Відомо, що паніка серед людей навіть під час невеличкої пожежі є причиною значних жертв.

Під час пожежі остерігайтеся: високої температури, задимленості та загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалів. Небезпечно входити в зону задимлення.

Заходи щодо рятування потерпілих з будинків, які горять та під час гасіння пожежі:

 

• перед тим, як увійти у приміщення, що горить, накрийтесь мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи щільною тканиною;
• відкривайте обережно двері в задимлене приміщення, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого повітря;
• в сильно задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригинаючись;
• для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину;
• у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів та старих людей;
• пам’ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, в шафу та забиваються у куток;
• виходити із осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;
• побачивши людину на якій горить одяг, зваліть її на землю та швидко накиньте пальто, плащ або будь-яку ковдру чи покривало (бажано зволожену) і щільно притисніть до тіла, при необхідності, викличте медичну допомогу;
• якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум’я, ні в якому разі не біжіть – це ще більше роздуває вогонь;
• під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні гідранти, а також воду, пісок, землю, кошму, ковдри та інші засоби, пристосовані для гасіння вогню;
• бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою пристосованих видів вогнегасників, засипайте піском або грунтом, а якщо осередок пожежі невеликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покривалом, зволоженою тканиною чи одягом;
• якщо горить електричне обладнання або проводка,  вимкніть рубильник, вимикач або електричні пробки, а потім починайте гасити вогонь.

 

Пожежа застала вас у приміщенні:

 

•          ви прокинулись від шуму пожежі і запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього прямо на підлогу;
•          повзіть по підлозі під хмарою диму до дверей вашого приміщення, але не відчиняйте їх відразу;
• обережно доторкніться до дверей тильною стороною долоні, якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх та швидко виходьте;
• якщо двері гарячі - не відчиняйте їх, дим та полум’я не дозволять вам вийти;
• щільно закрийте двері, а всі щілини і отвори заткніть будь – якою тканиною, щоб уникнути подальше проникнення диму та повертайтесь поповзом у глибину приміщення  і приймайте заходи до порятунку;
• присядьте, глибоко вдихніть повітря, розкрийте вікно, висуньтеся та кричіть ”Допоможіть, пожежа!”.
• ви не в змозі розкрити вікно - розбийте віконне скло твердим предметом та зверніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;
• якщо ви вибрались через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення;
• обов’язково зачиніть за собою всі двері;
• під час пожежі заборонено користуватися ліфтами;
• якщо ви знаходитесь у висотному будинку не біжіть вниз крізь вогнище, а користуйтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

У всіх випадках, якщо ви в змозі, зателефонуйте  “01” і викличте пожежну команду.

 

Пожежі в лісах, степах та на торфовищах.

 

Масові пожежі можуть виникати в спеку та при посухах від ударів блискавки, необережного поводження з вогнем, очищення поверхні землі випалюванням сухої трави та з інших причин. Вони можуть викликати спалах будівель в населених пунктах, дерев’яних мостів, дерев’яних стовпів ліній електромереж та зв’язку, складів нафтопродуктів та інших матеріалів, що горять, а також ураження людей та тварин.

 

Ви опинилися у осередку пожежі:

 

• не панікуйте та не приймайте поспішних, необдуманих рішень;
• не тікайте  від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
• з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
• якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі - повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
• гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, забиваючи полум’я  гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом та затоптуючи ногами;
• під час гасіння пожежі, не відходьте далеко від доріг та просік, не упускайте з виду інших учасників гасіння пожежі, підтримуйте з ними зв’язок за допомогою голосу.
• будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
• особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості,  перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;
• після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

Якщо людина знає правила поводження під час пожежі, вона в змозі не лише вистояти за будь-яких обставин і врятувати своє життя, але й надати допомогу у рятуванні інших людей та врятувати матеріальні цінності від вогню.

 

Перша допомога при опіках:

 

• посадіть або покладіть постраждалого;
• обливайте місця опіків великою кількістю води (15 хвилин і більше, будьте обережні,  щоб уникнути переохолодження постраждалого, особливо взимку;
• якщо є можливість, то зніміть з уражених місць каблучки, годинники, паски, взуття до того, доки ці місця не почали набрякати;
• зняти предмети одягу, які згоріли або ще тліють, можна лише у тому випадку, якщо вони не пристали до уражених місць постраждалого;
• всі опіки необхідно захистити, прикриваючи їх чистою тканиною без ворсу ( простирадло або наволока);
• викликати швидку медичну допомогу за телефоном “103”;

Запам’ятайте! Не чіпайте нічого, що пристало до місця опіку!

Не змащуйте опіки ніякими кремами, лосьйонами, оліями або маслами! Не проколюйте пухирі!

 Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж та зменшить ймовірність їх швидкого розповсюдження.

 

Увага газ !

 

Якщо ви відчули запах газу в приміщенні:

 

•        негайно перекрийте вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;
•        повідомте і виведіть людей із загазованих та сусідніх приміщень;
•        організуйте провітрювання приміщень, відкрийте вікна та двері;
•        викличте аварійну службу газу за телефоном “04”;

•        організуйте чергування біля входів загазованого приміщення до приїзду аварійної бригади газової служби;
•        не вмикайте ніякі електричні прилади, не користуйтеся сірниками та запальничками. Випадково іскра може привести до вибуху;

•        з прибуттям бригади аварійної газової служби дійте за їх вказівками.

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ!

Категорично забороняється:

 

•        проводити самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночку), переставлення, заміну та ремонт газового обладнання;
•        проводити перепланування приміщень, де встановлені газові прилади;
•        вносити зміни у конструкцію газових приладів, змінювати устрій димових і вентиляційних систем (каналів), заклеювати вентиляційні канали, замуровувати “кишеню” і люки, що призначаються для очищення димоходів;
•        вимикати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматики, арматури і газових балонів. 

Неухильно дотримуйтесь правил користування газовими приладами, стежте за тим, щоб вони були  чистими і справними.

 

Правила користування газовими приладами:

 

•          Користуйтеся віконними кватирками для систематичної вентиляції приміщень.
•          Перевіряйте наявність тяги в димоходах опалювальних печей перед розпалюванням та під час роботи цих приладів.
•          Стежте за справністю припливло – витяжної вентиляції.
•          Вимагайте від начальників житлово–експлуатаційних контор перевірки вентиляції та димоходів не менше одного разу на квартал.
•          При відсутності тяги користуватися колонками, котлами для місцевого опалення, гарячого водопостачання та печами категорично забороняється.
•          Не розміщуйте баки для кип’ятіння  білизни на звичайних конфорках газової плити. Посуд з широким дном потрібно встановлювати на спеціальні конфорки з високими ребрами.
• Не дозволяйте дітям користуватися газовими приладами.
• Економно використовуйте газ.
• Не залишайте без нагляду газові прилади  увімкненими навіть на короткий час.

Будьте уважні при користування газом – у цьому запорука вашої безпеки.

Хімічна небезпека.

Аварії (катастрофи) на підприємствах, транспорті і продуктопроводах можуть супроводжуватися викидом (виливом) в атмосферу і навколишнє середовище сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), таких як хлор, аміак, синильна кислота, фосген, сірчаний ангідрид і інші. Це представляє серйозну небезпеку для населення, заражене повітря вражає органи дихання, а також очі, шкіру і інші органи.

Чинники небезпеки викиду (розливу) хімічно небезпечних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів і інше.), крім того, у наслідок можливого хімічного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

Дії у разі загрози виникнення хімічної небезпеки:

•      Сирени і переривчасті гудки підприємств - це сигнал "Увага всім". Негайно включите приймач радіомережі, або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію і порядок дій.
•      При оголошенні про небезпеку не панікуйте.
•      Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям і людям похилого віку.
•      Здійснить заходи по зменшенню проникнення отруйних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна і двері, щілини заклейте.
•      Підготуйте запас питної води: наберіть воду в герметичні місткості, підготуйте найпростіші способи санітарної обробки (мильний розчин для обробки рук).
•      З’ясуйте у місцевих органів влади про місце збору жителів для евакуації і уточніть час її початку. Підготуйтеся: упакуйте в герметичні пакети і складіть в чемодан документи, цінності і гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни і одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 діб.
•      Перед виходом з будинку вимкнете джерела электро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, надягніть засоби захисту.

 

Дії у разі раптового виникнення хімічної небезпеки:

 

Не панікуйте. Після отримання повідомлення (по радіо або інших засобах сповіщення) про викид (розлив) в атмосферу СДОР і про небезпеку хімічного зараження, вживіть необхідні заходи.

•      Надягніть засоби індивідуального захисту органів дихання і найпростіші засоби захисту шкіри.
•      По можливості негайно залиште зону хімічного забруднення.
•      Якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти з району аварії неможливо, залишайтеся в приміщенні і негайно надійно його герметизуйте! Зменшить можливість проникнення

  СДОР (пару, аерозолю) в приміщенні: щільно закрийте вікна и двері, димарі, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон і дверей заклейте, вимкніть джерела газо-, електропостачання і погасить вогонь в пічках. Чекайте повідомлень органів влади з питань надзвичайних ситуацій за допомогою засобів зв'язку.

*         Знайте, що вражаюча дія конкретної СДОР на людину залежить від його концентрації в повітрі і тривалості, тому, якщо немає можливості покинути небезпечну зону, не панікуйте і продовжуйте вживати заходи безпеки.

*        Швидко позбирайте необхідні документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води і інші необхідні речі в герметичний чемодан і підготуйтеся до евакуації.

*        Попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям, інвалідам і людям похилого віку. Вони підлягають евакуації передусім.

*        Залишаючи приміщення (квартиру, будинок) відключить джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, надягніть засоби захисту.

*        Виходьте із зони хімічного зараження, перпендикулярно напряму вітру і обминаєте тунелі, яри, лощини - в низинах може бути висока концентрація СДОР.

*        При підозрі на поразці СДОР уникайте будь-яких фізичних навантажень, необхідно пити велику кількість рідини ( чай, молоко, сік, воду) і звернутися до медичної установи.

*        Після виходу із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийте очі, ніс і рот, по можливості прийміть душ.

*        З прибуттям на нове місця перебування з’ясуйте у місцевих органів державної влади і місцевого самоврядування адреси організацій, які відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

Надання першій допомозі при ураженні СДОР:

Передусім негайно захистите органи дихання від подальшої дії СДОР.

Надягніть на потерпілого протигаз або ватяно-марлеву пов'язку, заздалегідь змочивши її водою або 2% розчином питної соди у разі отруєння хлором, а у разі отруєння аміаком - водою або 5% розчином лимонової кислоти. Винести потерпілого із зони зараження і забезпечити йому спокій і тепло.

Запам'ятайте! Перша медична допомога ураженим СДОР в осередку хімічної ураження полягає в захисті органів дихання, видаленні і обеззараженні стійких СДОР на шкірі, слизових оболонках очей та одягу і негайної  евакуації за межі зараженої зони.

При отруєнні хлором винести потерпілого із зони зараження. При зупинці дихання зробити штучне дихання. Шкіру, рот, ніс промити 2% розчином питної соди або водою.

При отруєнні аміаком винести потерпілого із зони зараження, шкіру, рот, ніс промити водою. В очі закапати по дві-три  краплі 30% альбуцида, в ніс - оливкове масло.

При необхідності відправити потерпілого до медичної установи.

 

Радіаційна небезпека.

 

Аварія з викидом (розливом) радіоактивних речовин - аварія на радіаційно-небезпечному об’єкті, яка спричинила викид (розлив) радіоактивних речовин за межі встановлених захисних бар’єрів і (чи) потужність дози іонізуючого випромінювання перевищує встановлені норми і загрожує довкіллю.

Радіаційне забруднення - забруднення поверхні землі, атмосфери, води, продуктів харчування, харчової сировини, кормів та різних предметів радіоактивними речовинами у кількості, що перевищує рівень, встановлений стандартами, нормами і правилами радіаційної безпеки.

Виникнення аварій (катастроф) на транспорті, підприємствах та енергетичних установках з викидом радіоактивних речовин являє серйозну небезпеку.

Фактори небезпеки викиду (розливу) радіоактивних речовин: забруднення навколишнього середовища, небезпека для всього живого, що опинилося на забрудненій місцевості (загибель людей, тварин, знищення посівів та ін.), крім того, внаслідок можливого атомного вибуху виникнення сильних руйнувань на значній території.

Ми пропонуємо заходи, необхідні кожній людині, яка може опинитися у районі можливої аварії з викидом (розливом) радіоактивних речовин. Досвід ліквідації аварій на АЕС показав високу ефективність цих заходів.

 

Дії у випадку загрози виникнення аварії з викидом (розливом) радіоактивних речовин:

 

•        Запам’ятайте! Сирени та переривчасті гудки підприємств та транспортних засобів – це сигнал ”Увага всім”. Негайно ввімкніть приймачі радіотрансляційної мережі, радіоприймач або телевізор. Уважно слухайте інформацію про надзвичайну ситуацію та інструкції про порядок дій, не користуйтеся без потреби телефоном, щоб він був вільним для зв’язку з вами.

•        При оголошенні небезпечного стану не поспішайте! Зберігайте спокій. Часу для ретельного виконання заходів захисту у вас достатньо.

•        Попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого віку.

•        Прийміть заходи щодо зменшення проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок): щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте.

•        Підготуйте запас питної води: наберіть воду у ємності, що закриваються, підготуйте найпростіші засоби санітарної обробки (наприклад, мильний розчин для обробки рук), перекрийте крани.

•        Підготуйтеся до можливої евакуації: підготуйте документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, необхідні ліки (обов’язково йодопрепарати), мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Речі упакуйте та укладіть у найбільш захищеному від забруднення приміщенні.

•        Дізнайтеся у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування місце збору мешканців для евакуації.

•        Від’єднайте всі споживачі електричного струму від електромережі, вимкніть газ.

 

Дії під час раптової аварії з викидом (розливом) радіоактивних речовин:

 

•        Зберігайте спокій, уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або іншім засобам оповіщення) про радіаційну небезпеку населенню виконайте передбачені заходи.

•        Негайно укрийтеся в житлових будинках. Стіни дерев’яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону у 40 – 100 разів.

•        Слухайте повідомлення органів цивільної оборони.
•        Уточніть час початку евакуації.
•        Попередьте сусідів про початок евакуації.

•        Прийміть заходи щодо зменшення проникнення радіаційних речовин в квартиру (будинок).

•        Підготуйте запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки.

•        Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока(консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

•        Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

•        Підготуйтеся до евакуації: зберіть документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, білизну, одяг, запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Речі упакуйте та зберігайте у найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення приміщенні.

•        Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.
•        По можливості негайно залишіть зону радіоактивного забруднення.
•        Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов’язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидка), гумові чоботи.

•        З прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному санітарно-обмивочному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг і, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину чи мотузку, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати вату, марлю чи просто рушники.  Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.

 

Запам’ятайте необхідні для виконання правила:

 

•        Використовуйте для харчування лише консервоване молоко та продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах;

• Не вживайте овочі, які росли на забрудненому радіоактивними речовинами грунті;
•        Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте плівкою або кришками;
• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території, особливо на пилових дорогах та на траві, не ходіть до лісу, не збирайте у лісі ягід, грибів та квітів, не купайтеся у водоймах;
•        У приміщеннях, що призначені для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;
•        Змініть взуття перед входом у приміщення, вимийте його водою або витріть вологою ганчіркою, верхній одяг витрусіть та почистіть вологою щіткою.
•        У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту (особливо під час вітру): захистіть органи дихання, шкіру та волосся. Засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, в тиху погоду без вітру та після дощу.

• По можливості, користуйтеся індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри промислового виробництва: для захисту органів дихання – фільтруючим або ізолюючим протигазом, респіратором типу Р-2, У-2К, ватно-марлевою пов’язкою, протипиловою пов’язкою ПТМ-1 із тканини, в крайньому випадку, зволоженою марлевою пов’язкою, носовою хустинкою, рушником або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри - спеціальним захисним одягом типу ОЗК, Л-1, в крайньому випадку - плащем з капюшоном, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.

 

Сподіваємося, що наші рекомендації вам не знадобляться, але дисципліна, організованість та їх виконання значно зменшать променеве навантаження і будуть сприяти збереженню вашого здоров’я.

 

Електричний струм.

 

Де підстерігає небезпека нас і наших дітей? Найкраще на це питання можуть відповісти лікарі опікових центрів. Саме їм припадає доводиться  ліквідовувати наслідки батьківської безтурботності.

Коли дитина тільки пізнає світ, її увагу притягають і такі предмети, як розетка, вилка, проводка. Намагаючись “дійти” до фізичної суті електрики, діти засовують у розетки цвяхи, дріт. Або граючи з ввімкненим приладом, можуть ушкодити ізоляцію та одержати найтяжкі опіки. Звичайно дорослі, побачивши це, або ціпеніють, або відразу кидаються на допомогу, ризикуючи теж стати постраждалими.  Тоді допомога знадобитися вже обом.

 

Що робити кили людина потрапила під дію електричного струму?

 

•        Відключити струм.

•        Рятувати ураженого можна тільки одною рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного ланцюга та одержати найтяжкі опіки.

•        Якщо хтось схопився за оголений дріт - висмикнути дріт із розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжні електропробки. Припустимо, це зробити не можна. Тоді треба відкинути дріт. Але не руками, а сухою дерев'яною палицею чи  іншим предметом з доброю ізоляцією.
•        Якщо постраждалий тримає дріт у зажатій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цого підійде інструмент з ізольованими рукоятками: сокира чи лопата з дерев’яним сухим держаком , плоскогубці чи кусачки з ізоляцією
•        Дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою. Їх краще накрити гумовим покриттям або засипати піском.

•                       Якщо людина лежить на землі поруч з обірваним дротом, до нього треба підходити, кинувши собі під ноги “ізоляцію” - наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет. На руки краще всього  одягти гумові шкіряні сухі рукавички. На крайній випадок обмотати руки сухою тканиною
•         Відтягніть постраждалого від місця, де поширюється струм та перенесіть на безпечну ділянку. Для цього потрібно взяти його за полу одягу, попередньо обмотав будь якою сухою тканиною і свої руки. Діяти одною рукою, а другу опустити униз. Пам’ятайте не можна торкатися відкритих частин тіла руками – це небезпечно, електричний струм проходить крізь тіло постраждалого.

•        Негайно викличте швидку медичну допомогу (телефон 103).

 

Як надати першу медичну допомогу постраждалому при електротравмуваннях ?

 

•        Насамперед треба знизити температуру в місці опіку, приклавши лід із холодильника ( можна і будь-які заморожені продукти, попередньо обернувши їх чистою тканиною).  Підійде і холодна вода.
•        Якщо людина не непритомна, будь то дитина або дорослий, дайте знеболюючого типу анальгетик і заспокійливе (валеріанку, краплі Зеленіна, валокордин, корвалол). Ця травма впливає, насамперед, на центральну нервову і серцеву - судинну системи.
•        На місце опіку накладають стерильну пов'язку, бажано так називану волого-висихаючу - із фурациліном. Але ні в якому разі не змащують це місце жиром або маззю на жировій основі.
•        Якщо постраждалий непритомний,  його кладуть на бік. При порушенні дихання, порушенні серцебиття роблять масаж серця і штучне дихання “рот у рот” до приїзду бригади лікарів.
•        Потерпілий повинен лежати, ні в якому разі не дозволяйте йому ні сідати, ні вставати. Це може призвести до тяжких наслідків, тому що у організмі виникають серйозні внутрішні розлади. Як і що робити далі повинен визначити тільки лікар.
•        Велика помилка, якщо електричний опік пробують лікувати вдома або амбулаторно. При сильних опіках пальців, долоней в перші два-три дня їх ще можна врятувати від некрозу ( відмирання).  Але  не пізніше  цього строку!

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно від електротравм гине до 25 тисяч чоловік. Ще більше залишаються інвалідами. Але ці травмування трапляються не тільки в квартирі.  Трапляються вони і на виробництві.

Способи надання першої медичної допомоги універсальні.  І про них ми вже розповіли.

 

А от у заходів безпеки є особливості:

 

•        Не ремонтуйте включені у електромережу прилади та не працюйте з дротами під напругою.

•        Найголовніша особливість - ніколи голими руками не робіть спробу виявити  наявність  електричного струму у дротах. Для цього є спеціальні пристрої, найпростіший із них - пробник.
•        Якщо ви працюєте з оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу –обов’язково треба повісити табличку “Не вмикати! Іде ремонт.”

Той, хто не знає таких прийомів, може сам стати жертвою.

Щоб нещастя не застало вас несподівано - ці поради треба пам'ятати.  

 

Обережно – ртуть!

 

До отрут,  без яких поки що ніяк не може обійтися людство, належить і ртуть.

Ртуть - метал сріблясто-білого кольору, у звичайних умовах легко рухома рідина, що при ударі поділяється на дрібні кульки, у 13,5 разів важча за воду. Температура плавлення - +38,9⁰С. З підвищенням температури випаровування ртуті збільшується. Пари ртуті та її сполуки дуже отруйні.

З попаданням до організму людини через органи дихання, ртуть акумулюється та залишається там на все життя.

Встановлено максимально допустима концентрація парів ртуті: для житлових, дошкільних, учбових і робочих приміщень - 0,0003 мг/м³; для виробничих приміщень - 0,0017 мг/м³. Концентрація парів ртуті в повітрі понад 0,2 мг/м³ викликає гостре отруєння організму людини.

Симптоми гострого отруєння проявляються через 8-24 години: починається загальна слабкість, головна біль та підвищується температура; згодом - болі в животі, розлад шлунку, хворіють ясна.

Хронічне отруєння є наслідком  вдихання малих концентрацій парів ртуті протягом тривалого часу. Ознаками такого отруєння є: зниження працездатності, швидка стомлюваність, послаблення пам’яті і головна біль; в окремих випадках можливі катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів, кровотечі ясен, легке тремтіння рук та розлад шлунку. Тривалий час ніяких ознак може й не бути, але потім поступово підвищується стомлюваність, слабкість, сонливість; з’являються - головна біль, апатія й емоційна нестійкість; починає порушуватись мова, тремтять руки, повіки, а у важких випадках - ноги і все тіло. Ртуть уражає нервову систему, а довгий вплив її викликає навіть божевілля.

Ми пропонуємо Вам рекомендації, які включають основні запобіжні заходи, що, можливо, допоможуть Вам захистити себе від наслідків розливу ртуті, а також позбавитись деяких неприємностей.

 

 

 

 

 

Дії населення при розливі ртуті у приміщенні.

Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:

• виведіть з приміщення всіх людей,  у першу чергу дітей, інвалідів, людей похилого віку;

• відчиніть настіж усі вікна у приміщенні;

• максимально ізолюйте від людей забруднене приміщення, щільно зачиніть всі двері;

• захистіть органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;

негайно починайте збирати ртуть: збирайте спринцівкою великі кульки і відразу скидайте їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 літр води), більш дрібні кульки збирайте щіточкою на папір і теж скидайте в банку. Банку  щільно закрийте кришкою. Використання пилососу для збирання ртуті – забороняється.