Наказ "Про вичення системи роботи вчителя історії, правознавства, громадянської освіти ПІП в міжатестаційний перід"

Про матеріал
Зразок наказу вивчення системи роботи вчителя історії, правознавства та громадянської освіти в міжатестаційний період
Перегляд файлу

УКРАЇНА

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

ВІДДІЛ ОСВІТИ ВІННИЦЬКОЇ РАЙДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

МАЛОКРУШЛИНЕЦЬКА СЕРЕДНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА

І-ІІІ СТУПЕНІВ

Вінницького району Вінницької області

НАКАЗ

«     »  березня   2020  р.                                                                                №_____                                    

с. Малі Крушлинці

Про результати вивчення

системи роботи вчителя

історії, правознавства  та

громадянської освіти

 ПІП в між атестаційний

 період

        Згідно річного плану роботи  _____________________СЗШ І-ІІІ ступенів на 2019-2020 н.р.   та плану роботи шкільної атестаційної комісії, у зв’язку з проходженням  чергової атестації учителя  історії, правознавства та громадянської освіти шкільною атестаційною комісією було проведено вивчення системи її роботи.

      У процесі вивчення  відвідано і проаналізовано 20 уроків,  позакласні  заходи, вивчено стан ведення документації: календарні і поурочні плани,  матеріали самоосвітньої роботи, робочі учнівські  зошити, матеріали тематичних оцінювань, класні журнали, журнали планування та обліку роботи факультативів, проаналізовано освітнє середовище, проведено співбесіди з учнями.

     ПІП чітко дотримується Статуту __________СЗШ І-ІІІ  та Правил  внутрішнього трудового розпорядку.  ПІП має повну вищу педагогічну освіту та педагогічний стаж  16  років 6 місяців.

        В школі працює на посаді вчителя історії та правознавства з 2010  року та громадянської освіти з 01.09.2019  року. У 2003 році  закінчила   ________  державний педагогічний університет здобувши спеціальність вчителя історії та правознавства.

       Атестована  08 квітня 2015 року на присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої  категорії». Підвищила кваліфікацію на курсах підвищення кваліфікації вчителів історії та правознавства  при КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти» з 02.05.2018 року по 10.10.2018 року та директорів, які викладають предмети освітньої галузі Державного стандарту «Суспільствознавство» з 22.04.2019 року по 18.11.2019 року. У поточному навчальному році має педагогічне навантаження  9  годин на тиждень (6 годин історії, 1 година правознавства, 2 години  громадянської освіти).

ПІП за час роботи у школі зарекомендувала себе педагогом, який володіє інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовує та поширює у професійному середовищі, володіє широким спектром стратегій навчання, вміє продукувати оригінальні, інноваційні ідеї, застосовує нестандартні форми проведення уроків історії, правознавства та громадянської освіти,  вносить пропозиції щодо вдосконалення освітнього процесу в закладі. Постійно працює над створенням умов для розвитку та соціалізації  особистості  учнів, формуванні їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення і поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів, свідомому вибору та підготовці до майбутньої професійної діяльності. Елементи історичної, правової та громадянської  компетентностей  реалізуються через розвиток хронологічних, просторових, інформаційних, логічних, аксіологічних компетентностей; формування здатності  відповідально реалізовувати свої права та обов’язки в конкретній ситуації, налагоджувати соціальне партнерство у розв’язанні суспільних проблем; орієнтацію  на демократичні пріоритети й злагоду в суспільстві, почуття приналежності до свого народу, спільних історичних, політичних і культурних цінностей своєї держави; виховання толерантності, інклюзії та поваги до культурного різноманіття, різних поглядів, релігій, звичаїв і культур; розвиток політичної, правової, економічної, соціальної, культурної, недійної  грамотності школярів, гнучкості й адаптивності, комунікабельності, готовності до співробітництва,здатності розв'язувати

конфлікти й запобігати  дискримінації. Навчання по змістових лініях впроваджується через актуалізацію відповідних знаннєвих, діяльнісних і оцінно-ціннісних компонентів, творчу роботу учнів при міжпредметній та внутрішньопредметній інтеграції, позакласну роботу  та участь у загальнонаціональних учнівських конкурсах різних рівнів.

        Методична тема над якою працює  ПІП « Використання в освітньому процесі інноваційних технологій    важлива умова для створення сучасного навчального простору для школярів» впроваджується шляхом :
-  використання мультимедійних технологій на уроках історії ,  правознавства та громадянської освіти;

- застосування ігрових технологій навчання;

- використання проектних технологій на уроках історії, правознавства та в позакласній роботі

         На відвіданих уроках  прослідковується  оптимальне   поєднання індивідуальної, парної, групової і колективної форм організації навчальної діяльності учнів.

         Виховний та розвивальний характер навчально-пізнавальної діяльності на уроці поглиблюється за умови постійного включення учнів у ситуації, де вони повинні:

- доводити власну думку, наводити на її захист аргументи, докази, користуватись здобутими знаннями;

- ставити запитання вчителю, товаришам, з’ясовувати незрозуміле, поглиблювати процес пізнання;

- рецензувати відповіді однокласників, інші творчі роботи, давати поради;

- ділитися своїми знаннями з іншими;

-  допомагати товаришам, коли вони відчувають утруднення, пояснювати незрозуміле;

-  спонукати до знаходження не одного рішення, а декількох самостійно зроблених;

-  вільно вибирати завдання, переважно пошукового і творчого характеру;

- урізноманітнювати діяльність, включати в пізнання елементи праці, гри та

 

спілкування;

- виконувати завдання-максимум, розраховане на читання додаткової літератури, першоджерел, на тривалі спостереження.

      За результатами відвіданих уроків визначено, що вчитель  історії  ПІП використовує  компетентнісний, інтегрований (міжпредметний), комунікативно-діяльнісний і особистісно зорієнтований підхід до викладання історії України, розвиваючи  ключові і предметні компетентності,   спрямовуючи  освітній процес на комплексний розвиток основних складових історичної свідомості:

- накопичення знань про основні події, явища та процеси, їх давніші та сучасні інтерпретації;

 - оволодіння способами розумових дій, необхідних для розуміння минулого, осягнення сучасного і прогнозування майбутнього, а саме: бачення зв’язку між історичними подіями та явищами (логічне мислення);

- уміння оцінювати їх під різними кутами зору (критичне мислення);

-знаходження нових аспектів змісту чи нових способів розв’язання проблем (творче мислення);

 - співпереживання людям, що опинилися у вирі несприятливих історичних подій (емпатійне мислення).

     Ключова компетентність  спілкування державною мовою проводиться шляхом

розвитку доступно і переконливо висловлювати думки, використовувати виражальні можливості мови для опису подій минулого і сучасності, реагувати мовними засобами на соціальні й культурні явища; розпізнавати мовні засоби впливу, вести аргументовану дискусію на відповідну тематику; читати і розуміти перекладені та адаптовані українською літературною мовою писемні джерела, авторські публікації на історичні й соціально-політичні теми; творити українською мовою (усно і письмово) тексти історичного та соціального змісту під час відповідей, дискусій, диспутів, підготовки проектів, есе.

       Компетентність спілкування іноземними мовами проводиться шляхом

використання науково-популярних публікацій, відеоматеріалів.

      Математична компетентність формується при складанні таблиць, роботи

з  джерелами із статистичними даними у формі діаграм, таблиць, графіків,

 

перетворенні  джерельної  інформації з однієї форми в таблицю, схему.

       Основні компетентності у природничих науках і технологіях розвивається при  поясненні  та оцінюванні  впливу природного середовища на життя людини в окремі історичні періоди; розкриванні змісту і значенню господарських, промислових, наукових і науково-технічних революцій, впливу на суспільне життя технологій, технічних винаходів і наукових теорій.

       Інформаційно-цифрова компетентність формується під час використання  цифрових  технологій для пошуку потрібної історичної та соціальної інформації, мультимедійних презентацій,  створенні мультимедійних презентацій,  виявленні маніпуляцій в  інформаціях  соціального та історичного змісту під час аналізу повідомлень електронних медіа, використанні  електронних  інформаційних ресурсів.

     Уміння вчитися впродовж життя розвивається при підготовці матеріалів для захисту проектів, повідомлень, матеріалів випереджувальних завдань, виконанні тестів  та вправ при підготовці до ЗНО.

        Ініціативність і підприємливість вчителі історії формують при використанні дослідницьких проектів, використанні групових форм роботи на уроках, вивченні  біографії історичних постатей, відомих підприємців-меценатів, які розвивали українську культуру.

        З метою формування соціальної компетентності  ПІП знайомить   учнів основної школи з проблемами моралі, поведінки особистості, через історичні постаті, художні образи  в історичній літературі та мистецтві.             

     На уроках історії  в  7-му, 8-му та правознавства в 9-му класі, громадянської освіти в 10-му класі використовуються проблемні ситуації  (суспільно-соціального та практичного спрямування), які спонукають до самоаналізу й  абстрактному мисленню старшокласників.

Формування  соціальної компетентності учнів  на уроках історії проводиться також засобами навчальної мотивації, а саме: збагаченням змісту особистісно орієнтованим цікавим матеріалом, формуванням допитливості та пізнавального інтересу, розвитку вмінь працювати в групі, навчанню умінь дотримуватись правил дискусій

Для реалізації завдань громадянської та соціальної  компетентності ПІП використовує  сучасні  методи: рольові та ділові ігри (моделювання відносин, вивчення ситуацій, що уможливлюють обговорення соціальних проблем і спільне їх розв'язання); аналіз документів – громадянознавчої тематики;  дискусії з актуальних соціальних проблем; круглі столи (обговорення та прийняття рішень, що визначають основні напрямки діяльності); організація рефлексії учнів (обговорення, твори-роздуми, бесіди).

Обізнаність та самовираження у сфері культури формується при використанні вчителями матеріалів, що пропагують досягнення Української культури різних епох.

         Екологічна грамотність і здорове життя розвиваються при підготовці  та презентації  до проектів щодо добробуту, здоров’я і безпеки; інформації про історію спортивного руху в Україні, впливу природного та техногенного середовища на здоров’я і безпеку людини.

         Виконуючи вимоги до  оновленої  програми  ПІП формуює та розвиває  предметні  компетенції наступним чином:

- хронологічні – розвиток вміння учнів орієнтуватися в історичному часі (розглядати суспільні явища в розвитку та конкретних істо­ричних умовах певного часу; зіставляти історичні події, явища з періодами (епохами); орієнтуватися в науковій періодизації історії; використовувати періодизацію як спосіб пізнання історичного процесу). Наприклад, при вивченні теми «Київська Русь за наступників Ярослава» (історія України 7 клас) використовуючи метод "хронологічний марафон"  ПІП підготовила картки декількох видів: одні із зазначенням події; інші з датами; ще інші містять уривки документів, портрети діячів чи схеми зазначених подій. Картки були різних кольорів:

перша група карток:

- повстання киян

- старший син Ярослава, Ізяслав, посів Київський престол;

друга група карток;

  • 1068рік
  • 1054рік;

  третя група карток:

  • тріумвірат
  • автономія

  четверта група карток:

правління трьох князів - Ізяслава, Святослава, Всеволода - Київською Руссю

  • самоуправління певної частини території держави.

Так, у ході  гри,  діти  краще запам'ятовують дати, опановують програмовий матеріал.

- просторові – розвиток вміння учнів орієнтуватися в історичному просторі. Це вміння співвідносити розвиток історичних явищ і процесів з географічним положенням країн та природними умовами; визначати, користуючись картою, причини та наслідки історичних подій, процесів, основні тенденції розвитку міжнародних відносин та місця в них України, пов'язані з геополітичними чинниками й факторами навколишнього середовища; характеризувати, спираючись на карту, історичний процес та його регіональні особливості;

- інформаційні – розвиток вмінь учнів працювати з джерелами історичної інформації, вмінь учнів критично аналізувати та оцінювати історичні джерела, користуватись довідковою літературою; самостійно інтерпретувати зміст історичних джерел; порівнювати, оцінювати, пояснювати факти та явища дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел. Наприклад, в процесі вивчення теми "Окупаційний режим і розгортання Руху Опору" (історія України 11 клас, 2018-2019 н.р.)  ПІП  використала  такі джерела історичної інформації,  як документи,  свідчення,  спогади  і  організовала  в класі лабораторно-практичну роботу для кращого сприйняття матеріалу (Офіційна заява, офіційний документ "З матеріалів Нюрнберзького процесу",  спогади очевидця,  свідчення очевидця).

     На відкритому уроці в 5-му класі «Робота з історичними джерелами»  проведеному у формі практичної роботи  в группах,    продемонструвала майстер-клас  з використання активних прийомів,  які сприяли: роботі із джерелами вивчення давньої історії, конкретизували  їх щодо історії України, підкреслити значення археології, допомогти зрозуміти роль музеїв, історичних заповідників у вивченні минулого українського народу; вчити вмінню працювати з підручником, іншими джерелами інформації, узагальнювати матеріал, формувати висновки; виховувати повагу до сивої давнини, до своїх предків, бажання вчити історію, роботи в архівах.

   Для якісного виконання практичних робіт з історичними джерелами розроблено пам’ятки:

-  організація роботи з візуальним джерелами;

- пам’ятка для учня по роботі з картинами, портретами;

- пам’ятка для учнів по роботі з фотографіями історичних пам’яток;

- організація роботи з історичною картою як з джерелом   інформації;

- організація  роботи з писемними джерелами.

     Логічна компетентність  на уроках ПІП формується шляхом використання методів та прийомів для розвитку умінь визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації, для виконання даних завдань широко використовуються наступні методи роботи: «асоціативний кущ», складання порівняльних таблиць, заповнення схем на встановлювати зв'язків  між причинами, подіями, наслідками та інші). Аксіологічні компетенції – розвиваються  шляхом використання есе, круглих столів  для розвитку умінь порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти та діяльність історичних постатей з позиції загальнолюдських цінностей та з урахуванням власної їх оцінки, виявляти суперечності в позиціях, оцінювати різні версії про історичні події, враховуючи суб'єктивність в оцінці тих чи інших історичних подій.

        Впроваджуючи елементи Нової української школи  в освітній процес школи вчитель історії ПІП  намагається будувати даний процес  на засадах критичного мислення так,  щоб учні:  

 - висловлювали власні судження;

- виділяли головне та робили порівняння;

- оперували доведеннями та конкретними фактами;

- відокремлювали правдиву інформацію від неправдивої, факти від суджень;

- самостійно ставили питання, формулювали проблему й альтернативні шляхи її творчого розв’язання.

      Розвитку цих умінь і навичок сприяє застосування на уроках таких методів  та прийомів навчання навчання, як: ситуаційно рольові ігри,  метод відкритої трибуни,  метод проектів,  метод «Сократівського опитування», «дошка запитань»,  «асоціативний кущ»,  «знаємо-хочемо дізнатися – дізналися,  «займи позицію», «так і ні»,«мозковий штурм», «складання сенканів», метод дискусій (дебати), метод дослідження документів (історичних джерел), читання тексту з позначками, читання тексту в парах, спрямоване читання.

       З метою активізації  пізнавальної активності учнів,     дотримання принципів доступності та візуалізації навчального матеріалу у відповідності до програми предмету вчитель історії та правознавства  використовує  перегляд  художніх та документально- публіцистичних фільмів,  які мають історичну спрямованість і можуть унаочнити той матеріал, що вивчається. Так,  на відвіданих уроках  дивились уривки фільму «Огнем і мечем», «Перше використання танків», «Галицька операція», «Гладіатор», «Країна: історія українських земель» та інші.

           Окрім того, використовую різні цікаві аудіоматеріали. Це, передусім практикується на уроках інтегративного характеру. Іноді аудіо супроводження використовуються  в якості «фону» уроку, іноді - навпаки, як ілюстрацію або наповнення навчального процесу (наприклад, аудіозаписи використовуються  при вивченні тем з культури і релігії).  Учні дуже полюбляють так звані віртуальні екскурсії. За допомогою проектора  школярі можуть  можуть  здійснити віртуальну мандрівку музеями Лувра, Ватикану, або відвідати Білий дім, Верховну раду України тощо. Ці матеріали беруться  із програми «Енциклопедія Кирила та Мефодія», мультимедійних видань «Історії України», мережі Інтернет.

Для організації навчання історії  в 5-му  класі  на уроках ПІП переважають  активні та інтерактивні методи навчання. Передумовою активного навчання є чергування різних форм діяльності учнів. Наприклад, працюючи з текстом, учні шукають відповідь на запитання, добирають коментарі до ілюстрацій, складають план, порівнюють текст з ілюстраціями та картами, знаходять нові слова та витлумачувають їх за інструкціями підручника.

Основним методом опрацювання змісту є коментоване читання учнів по черзі (ланцюжком), що супроводжується постановкою запитань до тексту та відповідями на них або виділенням у тексті головного (основних думок). Роль учителя – організовує бесіду навколо питань, що вивчаються в контексті теми.

З-поміж методів навчання заслуговують на увагу ігрові форми  (ігри-подорожі, ігри-дослідження), які використовують у 5-му та 7-му класах.

За результатами відвіданих уроків комісія відмітила використання сучасних форм та методів навчання, спрямованих на інтеграцію знань, які відповідають  сучасним вимогам часу та потребам учнів.  При цьому застосовуються  методи ситуативного аналізу, методи інциденту, ситуативно – рольової гри, проблемної дискусії  та інші. Наприклад, на уроці з історії України за темою «Проголошення незалежності України» ПІП пропонує  учням кейс (ситуацію) «Проголошення незалежності України – невідворотність чи випадковість» застосовуючи метод ситуативного аналізу, учні задіюють навчальний матеріал з історії України, всесвітньої історії, правознавства, економіки, географії. 

Нестандартною, але дуже цікавою  формою міжпредметної інтеграції є коментований перегляд кінофільму С.Параджанова «Тіні забутих предків». В ході перегляду та обговорення кінофільму вчителька інтегрувала  знання з історії України (теми «Культура» та «Дисидентський  рух», з української літератури,   художньої  культури). При вивченні теми «Критичне ставлення до джерельних відомостей. Місця, де зберігають історичні джерела» вчитель історії ПІП провела інтеграцію  з українською літературою (Тема: Міфи і легенди давніх українців), українською мовою (Тема: Речення, його граматична основа) учні   складали  твір-роздум за колективно складеним планом у художньому стилі «Чому необхідно знати історію свого народу», «Чого не можна купити за гроші».

При організації навчання учнів 9-го класу правознавства в центрі уваги ПІП постійно перебувають практичний і творчий складники їхньої навчальної діяльності. Для реалізації практико-орієнтувального спрямування практичного курсу правознавства вона широко застосовує в навчанні дев’ятикласників пізнавальні завдання, що формують і розвивають їхні вміння й навички застосовувати здобуті теоретичні знання на практиці. Це аналіз і розв’язання правових ситуацій, складання юридичних документів за зразком, аналіз фрагментів нормативно-правових актів, складання схем, логічних ланцюжків тощо. В арсеналі вчительки  присутні такі види навчальної діяльності учнів як виконання проектів (індивідуальних чи групових), підготовка міні доповідей, презентацій з актуальних правових тем, написання творів-роздумів тощо.

      У ході вивчення нових тем на уроках правознавства   ПІП намагається  використовувати опорно -  логічні схеми, що дають змогу покращити процес засвоєння нових знань учнями. Вчителька має  належну кількість роздаткового  матеріалу на паперових та електронних носіях  з  історії та   правознавства, підготовлені тематичні атестації та практикуми. Розроблено систему уроків з цивільного права в 9 класі.

         До теми спадкове право розроблено ряд практичних завдань. По темі «Основи цивільного, сімейного, земельного права» підготовлено практикум. На уроках практичного права учні мають можливість, використовуючи свої теоретичні знання, скласти зміст позовної заяви, написати резюме, заповіт, визначати і створювати цивільно – правові договори.

В основу курсу громадянської освіти покладений компетентнісний підхід, що корелюється ключовими компетентностями, визначеними основами стандарту Нової української школи, тому  ПІП у  навчанні громадянській освіті учнів 10-го класу системно використовує активні та інтерактивні методи навчання як-от: рольові та ділові ігри (моделювання відносин, вивчення ситуацій, що уможливлюють обговорення соціальних проблем і спільне їх розв'язання); аналіз документів громадянознавчої тематики; проектування (розробка та реалізація учнівськими командами суспільно-корисних справ у місцевій громаді); дискусії з актуальних соціальних проблем; учнівські конференції, круглі столи (обговорення та прийняття рішень, що визначають основні напрямки діяльності); організація рефлексії учнів (обговорення, творироздуми, бесіди), залучення учнів до соціальних проектів закладу та села ___________   тощо.

      Для інтеграції соціально-гуманітарних знань із різних навчальних предметів та орієнтації на розв’язання практичних проблем,  формування цілісного світогляду та набуття інтегративних громадянознавчих знань ПІП широко використовує на уроках наступні навчальні засоби для розвитку ключових та предметних компетентностей:

- навчальні, науково-популярні, художні тексти про соціально-політичне,

економічне та культурне життя суспільства, дослідницькі проекти в галузі громадянської освіти, усні та  письмові презентації їх результатів, дебати, дискусії та обговорення:

- іншомовні науково-популярні публікації, іноземні підручники і посібники з громадянської освіти.

- джерела із статистичними даними, діаграми, таблиці, графіки тощо;

- матеріали мас-медіа та Інтернет-ресурсів щодо проблем стану довкілля, ощадного використання природних ресурсів;

- публікації на громадянознавчу тематику, електронні інформаційні ресурси;

- джерела з основ лідерства, культури спілкування, підприємництва;

- законодавчі національні та міжнародні правові акти, публіцистична література з історії та теорії демократії й громадянського суспільства.;

- наукова та публіцистична література, Інтернет ресурси з основ екології, основ безпеки життєдіяльності людини,  фізичної культури та профілактики

Комісією визначено, що на відвіданих уроках  ПІП використовувала наступні методи контролю знань учнів на різних етапах уроків: усне опитування,

 самостійні роботи, історичні диктанти,  історичні дуелі, реферативні повідомлення,  семінарські заняття, тестування.

      Для підготовки учнів 9-11 класів та  проведення моніторингу навчальних досягнень учнів 11-х класу  з історії України ПІП використовує наступні інтернет ресурси: http://academia.vinnica.ua  «Готуємось до ЗНО».(На головній сторінці сайту КВНЗ «ВАНО» у рубриці «Науково-дослідна діяльність». Моніторингові дослідження. Готуємось до ЗНО), Ed-era.com. zno   ЗНО платформа, безкоштовний сервіс  для самостійної підготовки майбутніх абітурієнтів; https://znoclub.com   Тести ЗНО минулих років, http://online.zno.ua  курси підготовки до ЗНО; https://zno.osvita.ua    Безкоштовні  онлайн - тести ЗНО.  Освіта.UA

        Результати  адміністративних контрольних робіт з історії України наступні

Клас

 К-ть учнів в класі

К-ть

 учнів,

що вик-ли роботу

Низький

Середній

Достатній

Високий

К-ть учнів

%

К-ть учнів

%

К-ть учнів

%

К-ть учнів

%

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Під час моніторингу якості знань учнів охоплено наступні теми:

Класи

Назви тем

5

 

7

 

8

 

    Помилки, яких допустили учні під час виконання контольних зрізів, наступні :

у 5  класі :

- не назвали повністю імена руських і козацьких літописців, назви їхніх праць,

імена українських істориків та назви головних їхніх досліджень;

- допустили помилки при визначенні понять «історичний факт», «історична особа», «історичний образ», «історичне дослідження».

у  7 класі:

- при встановленні хронологічної  послідовності входження руських князівств до складу сусідніх держав;

- у вправах на відповідність  визначенні на карті території українських удільних князівств у складі сусідніх держав; територію Кримського ханства; місця подій, що визначали процес інкорпорації князівств південно-західної Русі в XІV–XV ст. до складу сусідніх держав;

у 8 класі:

- при розташуванні в хронологічній послідовності подій, що засвідчують наступ на українську державність з боку Російської імперії;

- допустили помилки при позначенні на карті території утворень, що зберігали ознаки української державності (Гетьманщини, Нової Січі, Слобідської України), українські землі, які потрапили до складу Російської імперії та Австрійської монархії внаслідок російсько-турецьких воєн, поділів Речі Посполитої, ліквідації Кримського ханства; райони розгортання гайдамацького та опришківського рухів;

- не всі учні правильно встановити причини і наслідки скасування гетьманства, ліквідації Запорозької Січі, приєднання Правобережжя, Поділля, Волині та Кримського ханства до Росії, гайдамацького руху на Правобережжі, опришківського руху на Підкарпатті.

      Аналіз поурочних планів засвідчує підготовку до уроків, пла­нування різних типів уроків, застосування активних форм роботи з фор­мування комунікативних компетентностей школярів. Слід відмітити відповідальне відношення у підготовці вчительки  до уроків, а саме підготовка до кожного уроку відео, аудіо матеріалів, презентації, малюнків, картин, експозицій, карт, виставок , портретів, що сприяє проведенню уроків на сучасному рівні, дидактичних матеріалів для контролю знань.

      Аналіз ведення сторінок журналів 5-го, 7-го, 9-го, 10-го класів засвідчує, що ПІП дотримується  Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів ( затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 № 49),   постійно проводять поточне оцінювання знань учнів, на підставі якого виставляється тематичний бал після закінчення вивчення теми. Семестрове оцінювання, відповідно до оцінювання тематиних.

     За результатами перевірки робочих зошитів визначено, що кількість робочих  зошитів  відповідає кількості учнів у класах. На момент перевірки у робочих  зошитах учнів 5-го, 7-го, 9-го, 10-го класів переважали такі види роботи, як написання плану, виконання вправ за підручником ,складання таблиць. схем, есе  та інших видів роботи.

Вимогливість учительки до учнів поєднується з гуманним, демократичним

ставленням до кожного. Таке виконання своїх професійних обов’язків забезпечує належну результативність та якість роботи.   Її вихованці є призерами  ІІ (районного) етапу Всеукраїнської учнівських олімпіад з правознавства

( 2016- 2018 роки),  обласного  конкурсу «Об'єднаймося ж, брати мої» ( 2016, 2017 роки), є постійними учасниками Міжнародного учнівського конкурсу

 «Лелека», у Всеукраїнському конкурсі з українознавства «Патріот» отримуючи дипломи та сертифікати, всеукраїнських інтернет-олімпіад з історії та правознавства «На Урок. Осінь 2019 ».  Нагороджена Грамотами  департаменту освіти і науки України Вінницької ОДА за підготовку переможців ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості у номінації «Історія України та державотворення».

        Протягом 2016-2017 н.р. опублікувала статтю «Особливості екологічного виховання учнів шляхом співпраці ВНЗ та ЗНЗ»у Міжнародному науковому журналі «Інтер-наука» № 2 ( том 1, 2017 рік ) .

ПІП бере участь у перевірці олімпіадних робіт учасників ІІ етапу Всеукраїнських олімпіад з історії, член журі юних істориків «Дебати», районного конкурсу «Кращий конспект уроку», була учасником обласної творчої групи при створенні  методичної розробки «Використання краєзнавчого матеріалу на уроках історії». Приймає активну участь у роботі шкільного методичного об’єднання вчителів основної та старшої школи та районного методичного об’єднання вчителів історії та правознавства, на засіданнях педагогічних рад, педагогічних читань, психолого-педагогічних семінарів. Передає свій досвід роботи вчителям історії    ________    району: у квітні 2015 року провела майстер-клас для учителів району на тему «Використання проектних технологій на уроках історії». Авторська розробка посіла ІІІ місце у 2017 році в районному конкурсі «Кращий краєзнавчий урок». У 2016 році проектна робота пошукового загону «Память» стала призером районного конкурсу пошукових загонів з нагоди 71-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

       З метою набуття додаткових професійних компетентностей системно  вдосконалює свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру, опрацьовуючи  методичні матеріали, статті, онлайн-курси на освітянських онлайн-платформах «EdEra», Prometheus», «На Урок», «Всеосвіта», «Основа», «Ранок»;  беручи участь у науково-практичних конференціях: «Наука і навчальний процес», «Психологічні засади розвитку, психодіагностики та корекції особистості в системі неперервної освіти», у науково-практичному семінарі з питань вивчення в 11 класах історії України, інформаційно-методичному семінарі «Сучасний підручник, як інструментарій компетентісно-орієнтованого навчання: шляхи ефективного впровадження»  та   отримала відповідні  сертифікати. Стала учасником ІІІ регіонального фестивалю педагогічної майстерності «LEADFEST», є постійним учасником динамічних груп при КЗ «_______».

      Перед колегами закладу провела майстер класи за наступними темами:

- « Впровадження технологій інтерактивного навчання та розвитку критичного мислення на уроках суспільствознавчих предметів у профільних класах»;

- «Інноваційні підходи до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках історії та правознавства»;

-  «Тестування як інноваційний метод вимірювання предметних компетентностей учнів».

        Заслуговує на увагу системність у  впровадженні   сучасних  форм роботи при проведенні Тижнів історії, Тижнів правознавства , які стали традиційними для закладу,  тематичних заходів до історичних дат,  а саме: вернісаж учнівських  презентацій,   літературно – музичні композиції, віртуальні подорожі, виставки стінгазет та плакатів, інтелектуальні конкурси, вікторини, ярмарки, презентації учнівських творчих робіт, перегляд документальних фільмів, квести, конференції, рольові ігри та інші, що сприяє залученню значної кількості учнів закладу до позакласної роботи з історії та правознавства  ( детальний аналіз проведення Тижнів з історії та правознавства проведено щорічно у підсумкових наказах) .

Враховуючи вищевказане,

 НАКАЗУЮ:

1. Вчителю історії, правознавства, громадянської освіти ПІП за результатами  вивчення  її  системи  роботи у міжатестаційний період   у  подальшій  роботі:

1.1. Під час проведення уроків та позакласних заходів продовжувати спрямовувати системну роботу щодо розвитку предметних та ключових компетентностей, змістових ліній у вивченні історії України, правознавства,

Термін виконання –постійно

1.2. Продовжувати формування  в учнів знань про основні політичні, соціально-економічні, культурні події, явища та процеси минулого, діяльність видатних історичних діячів, а також сформованості в учнів загальнопредметних історичних умінь, соціальних та правових умінь

Термін виконання –постійно

1.3.  Продовжувати  розвивати уміння працювати з джерелами історичної інформації, правової та соціальної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел , працювати з картами.

                                                              Термін виконання –постійно

1.4. Формувати навички самоконтролю та самостійної роботи,  забезпечити дидактичним матеріалом для контролю  на різних етапах уроку.

 Термін виконання –постійно

1.5. Провести майстер – клас для педагогічних працівників закладу з питань підготовки матеріалів для друку у фаховій пресі.

Термін виконання – до 30.11.2020

1.6. Забезпечити ефективність індивідуальної роботи з учнями, спрямовуючи її на подолання недоліків та прогалин у знаннях та прак­тичних навичках, підвищення якості знань з предметів, результативності участі учнів п олімпіадах, конкурсах, турнірах різних рівнів та ЗНО.

Термін виконання –постійно

2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника директора школи з з навчально-виховної роботи ________________

 

Директор школи                                    _____________________

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Сташко Наталія Сергіївна
    Лариса Анатоліївна, була справжнім професіоналом своєї справи. Щиро вдячна за матеріал. Царство Небесне і вічна пам"ять їй.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Інші матеріали
Додано
18 травня 2020
Переглядів
1722
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку