Розробка позакласного заходу "Народні традиції здорового способу життя" розрахована на учнів початкових класів. Головна мета: зорієнтувати школярів на здоровий спосіб життя, на стійке бажання бути здоровими; поглибити знання учнів про народні традиції здорового способу життя; вчити берегти національну культуру; розвивати кмітливість.
Тема. Здоровий спосіб життя
Мета. Зорієнтувати школярів на здоровий спосіб життя, на стійке бажання
бути здоровими;
поглибити знання учнів про народні традиції здорового способу життя;
вчити берегти національну культуру;
розвивати кмітливість.
Девіз: Якщо хочеш здоровим бути,
Основи здоров’я вивчай.
Сам про своє здоров’я дбай,
На лікарів турботу не перекладай,
Лікарі лікують хворих.
Здоров’я вони не творять,
Людина повинна сама
Бути дисциплінована і вольова.
Хід заходу
А цікаво вам дізнатись,
Що сьогодні може статись?
Ну то всядьтеся зручніше,
Попрацюємо скоріше.
Давайте розв’яжемо кросворд, використовуючи підказки
1.
![]()
![]()
![]()
![]()
2.
![]()
3.
![]()
4.
![]()
5.
![]()
6.
![]()
![]()
![]()
![]()
7.
8.
![]()
![]()
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Яке слово зашифроване у кросворді? ( ЗДОРОВ’Я) Що воно означає?
Здоров’я – найбільше благо, дароване людині Природою. А яку людину можна назвати здоровою?
1 учень Хто здоровий, той сміється.
Все в житті йому вдається.
Він долає всі вершини, -
Це ж чудово для людини.
2 учень Хто здоровий, той не плаче,
Жде його в житті удача.
Він уміє працювати,
Вчитись і відпочивати.
3 учень Хто здоровий – не сумує,
Над загадками мудрує.
Він сміливо в світ іде
Й за собою всіх веде.
4 учень Бо здоров’я – це прекрасно,
Здорово, чудово, класно!
І доступні для людини
Всі дороги і стежини!
Якщо людина дбає про своє здоров’я, вона веде здоровий спосіб життя. А що ми відносимо до здорового способу життя?
Давайте сплетемо логічну павутинку.


![]()



Людина, яка обирає здоровий спосіб життя, може бути спокійною за своє здоров’я. Воно її не турбуватиме довгі роки. Життя такої людини буде радісним та цікавим. Українська приказка говорить: «Здоровий не знає, який він багатий»
Сьогодні ми поговоримо про народні традиції здорового способу життя.
Традиції – досвід, звичаї, норми поведінки, що склалися історично й передаються з покоління в покоління.
Ще з давніх-давен великим щастям для людей вважалося збереження здоров’я й працездатності до самої старості. Добрим звичаєм завжди вважалося і вважається під час зустрічі друзів, родичів, знайомих запитувати про стан здоров’я та здоров’я членів сім’ї. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоров’я: «Здоровенькі були!», «Дай, Боже, здоров’я!», «Бувайте здорові!».
А зараз відгадайте назву казки і скажіть, чому вона нас вчить.
Що втекло від баби з дідом,
Не сиділо на вікні?
А зустрілось з зайченятком -
Й ну співать йому пісні.
Сидить Півник на печі,
Їсть смачненькі калачі,
Тут Лисичка прибігає,
Мерщій Півника хапає.
Біжить Котик рятувати,
В Лисички Півника забирати.

А змія приходить до берега
Та знову промовляє товстим голосом:
Приплинь, приплинь до бережка!
Дам я тобі їсти і пити.
По один бік білий цапок, по другий – чорний.
Здавна український народ славився своєю охайністю в усьому. Про це свідчить і «сорочка біла», і завжди побілені, підведені українські хати. Біля них садили вишні, калину, вербу, чорнобривці. Українці завжди прикрашали свою оселю, знаряддя праці, садибу, одяг. Народна мудрість каже:
«Чистота – запорука здоров’я».
А правильне харчування оберігає людину від хвороб. Наші предки теж дуже старанно підбирали продукти харчування, щоб бути здоровими. Найпоширенішими стравами були і Україні були ті, в які входили рослинні складники. Каші з гречки, ячменю, вівса, кукурудзи, проса становили більшу частину народного харчування. Найулюбленіші – овочеві страви: борщ, капусняк, печений гарбуз, огірки, часник, хрін. Ще наші предки готували різноманітні страви з картоплі, а м’ясні були рідкістю. Споживали лише сало. Любили молочні страви. Ці традиційні страви давали сил орачам і пастухам. Уранці в давнину чистили свій організм шляхом постування. Перед великими святами завжди є піст, а також постували у середу та п’ятницю щотижня.
Дуже славиться наш народ і своєю народною медициною. Ще в давнину люди навчилися лікувати різні хвороби цілющими травами, медом. Вони щиро вірили, що рослини мають чарівну силу. Тому й назви давали їм промовисті: дивосил, звіробій, чистотіл…Щоб правильно застосувати лікарські рослини, треба добре знати їхні властивості. І пораду тут може дати тільки
лікар – травник. Таким лікарем була київська князівна Євпраксія, онука Володимира Мономаха, на прізвисько «Добродія», яка і вивчала народну медицину, і лікувала.
А які ви знаєте лікарські рослини? Як їх можна використовувати?
Умів наш народ працювати, умів і відпочити. Кожній порі року відповідали свята. Всі вони були оздоровчими, оскільки поліпшували настрій, сприяли бадьорості духу, прагненню любити природу та спілкуватися з нею. Вони супроводжувалися іграми, хороводами, народними обрядами. Співати пісень, гратися, водити хороводи любили не тільки діти, а й дорослі. Рухатися, бігати, гратися – означає радіти життю, бути здоровим!
І на останнє розгадайте ребус:
Хочеш бути
красивим
щасливим ’’ райся!
добрим
чесним
сміливим
дужим