Народознавчий урок-гра "Хорошії гості у мене"

ПОЗАКЛАСНИЙ ЗАХІД

Мета: виховувати у школярів глибоке почуття любові до рідної домівки, отчого краю, пробуджувати національну свідомість і добрі почуття до минувшини.

 

Звучить пісня «Ой зелене жито, зелене»

Вед. 1       

Добрим людям добрий день,

Повен сонця і пісень! 

Повен пахощів і друзів,

Набраних в квітучім лузі!

 Заходьте в кабінет чудовий,

 Та почнемо свою розмову.

 

 

 

Вед.2: Відомий знавець традиційно-культурної спадщини Олекса Воропай писав: «Звичаї народу – це ті прикмети, за якими розпізнають народ не тільки в сучасному, а й у його історичному минулому… Звичаї, а також мова – це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю…». Упродовж багатьох століть український народ безупинно творив своє, тільки йому властиве духовне середовище, наповнюючи його своєрідними обрядами, ритуалами. Отож, сьогодні  ми пропонуємо вам дізнатися більше про народні звичаї, традиції та свята свого народу.

Вед. 1 Ми запрошуємо вас зіграти  у  гру  «Народознавчі цікавинки».  Я буду читати питання, а  ви маєте якнайшвидше дати на них відповіді. Кожна правильна відповідь – 1 бал. Увага!

1.   Як називалися зібрання, на які із задоволенням приходили дівчата та хлопці, щоб розважитися, більше пізнати одне одного і, як наслідок, одружитися. (Вечорниці)         
2.   Як називаються жартівливі народні оповідання, що розповідалися на вечорницях. (Небилиці)
3.   Яке свято відзначали першого дня Нового року за старим стилем -14 січня? (Свято Василя))
4.   На яке свято, як кажуть у народі, вода хвилюється у ріках та набуває цілющих властивостей? (Водохреща, 19 січня)
5.   На яке весняне свято зима йде туди, де було літо, а літо – де була зима? (На Стрітення)
6.   Як у народі називають свято, присвячене проводам зими і зустрічі весни? (Масляна)
7.   Без яких символів «нема України»? (Без верби і калини)

 

Ведучий 1 Оголошуємо тему наступного туру – „Народні символи ”.

Ведучий 2 Увага! Оголошуємо зміст запитань. Перше запитання розігрується в один бал!

1.Назвіть рослину, яка в українському фольклорі є символом сліз. (Горох: „Сльози котяться як горох”)

2. Яке дерево у весільних приповідках і побажаннях символізує подружнє життя, міцне здоров’я й довголіття молодих? (Дуб)

3. З якою рослиною фольклорна народна творчість часто пов’язує мотиви зради, розлуки та невірності в коханні. (З тереном)

4. Пригадайте, як називається квітка, яку вплітали у весільний вінок і яка символізувала тривале кохання? (Барвінок)

5. У засушеному вигляді ці квіти мають сильний стійкий запах, завдяки чому вони дістали широке ритуальне застосування. Ними обкурювали хворих. Вінки з освячених квітів одягали на голову померлим дівчатам, клали в труну. У народній поезії вони є символом святості, чистоти, приязності. (Васильки)

6. Т.Г.Шевченко, перебуваючи на засланні в Казахстані, висадив у пустелі гілочку, за якою доглядав, згадуючи про Україну. Про яку гілочку йде мова (Вербову).

7. Ця рослина є символом жіночої краси, дівочої чистоти. ЇЇ використовують під час весільних обрядів, гілочками цієї рослини прикрашають весільний коровай. Назвіть її. (Калина)

8. 19 серпня  у церкві святять груші, яблука, мед і обжинкові вінки або жмут колосся жита й пшениці. Що це за свято? (19 серпня –Спаса)

 

 

9.          Назвіть трав’янисту рослину, яку прикладали до рани, щоб швидше заживали, використовували для примочок. (Подорожник)

10. Яке дерево, за віруванням українців,  використовувалося як один із надійних оберегів від відьом, упирів тощо? (Осика)

11. Гілка якого дерева, освячена, зберігалася в хаті й широко застосовувалася як лікувальний засіб чи як оберіг. Існує повір’я: де вона є – там не вдарить блискавка, вона перепиняє дорогу в дім нечистій силі, особливо – відьмам. Що це? (Верба)

12. Вважали, що саме це дерево найкраще оберігало пожитки від молі. З нього виготовляли господарське приладдя:, діжки, всілякі барильця, бодні для зберігання зерна  й муки і майже все хатнє начиння – мисник, вішалку, лави, діжу для хліба, навіть поріг. Назвіть це дерево. (Сосна)

13. За повір’ями, цей птах оберігає родинне щастя, його називали „гайстриком”, „веселиком” Що це за птах? (Лелеку)

14. Яку воду використовували як оберіг від нечистої сили, здорового самопочуття, багатирської сили? (Святу)

15. Який харчовий продукт вважали охоронцем від чар? (Сіль)

16. Яке жіноче вбрання для голови символізувало зміну статусу дівчини після весілля? (Хустка)

17. Як називали вид деревообробного промислу, пов'язаного з виготовленням бочок, діжок, барил, цебер? (Бондарство)

18. Назвіть пічне начиння, яким витягували горшки з печі. (Рогач)

19. Дівоча прикраса, яка, за народним повір’ям, могла знімати головну біль, загубити їх вважалося нещастям. (Сережки)

Дякуємо вам за гру. Ваша команда набрала  кількість балів.

 

Звучить музика «Хлопці кучеряві не ходіть до нас»

Заходять дівчата

Дівчата . Добрий вечір у вашій хаті!

Вед. Доброго здоров’я вам

 Звучить пісня «Мамина сорочка»

Ангеліна :  Мама вишила мені

  Квітами сорочку.

  Квіти гарні, весняні:

  -  На, вдягай, дочко.

  В нитці – сонце золоте,

  Пелюстки багряні.

  Ласка мамина цвіте

  В тому вишиванні.

А чому сорочку так назвали?

Вед. Допоможіть нам відповісти Ангеліні

Дарина  Є думка, що сорочка – сітка,

Кольчуга, зв’язка чи мішок-

  Багато різних є думок.

  Змінивши форму, повернулась,

  В нову одежу одягнулась.

  Звучить пісня «Намисто»

 

 

 

 

 

 

Марина     Я Оленка невеличка, 

  В мене шовкова спідничка.

  В косі стрічка промениста

  І коралове намисто.

А чому намисто так називається?

Настя   Спершу звалося манисто,

                       Бо в староіндійській мові

                       Існувало маня слово.

                        Маня – шия означало,

                        Те, що шию обвивало,

                         Називалося манисто,

                         Ну, а з нього вже намисто.

Звучить пісня «Вінок»

Дарина        Подивіться, друзі, який гарний вінок я сплела собі до свята.

  А вінок чом так назвали?

Настя       Із квіток його звивали,

                          Стрічкою перевивали.

                          Назву легко зрозуміти:

                          Вінок значить «те, що звите».

Звучить пісня «Червоний мак»

Ангеліна Ой макітерко моя,

  Ти полив’яная!

  Хто зуміє відгадати,

  Чом МАКІТРА тебе звати?

Марина У макітрі терли мак

  Ось так - так, ось так – так.

  А стирав мак макогін,

  Оце він, оце він.

Вед.   Спасибі вам, дівчата, за те, що розповіли,

  Що, чому і як назвали,

  Що у назві врахували!

Музична заставка до гри «Що? Де? Коли?»

Вед. 1:  А тепер гра «Чарівна скринька»!

У чарівній скриньці лежать три “яблука”. Перше “яблуко” було завезено до Росії у XVII ст. із Голландії за наказом Петра І, а в Голландію потрапило з Америки. Його називали “земляне” або “чортове яблуко”. Друге яблуко було завезене з Південної Америки. Французи та італійці називали його “яблуком кохання”, “золотим яблуком”. Перша згадка про це “яблуко” в Росії датована 1718 роком. У цей час його вирощували тільки в приватному ботанічному саду. Третє “яблуко” – китайське, батьківщина його – Південно-Східна Азія. Воно так і називається “китайське яблуко”. Назвіть яблука, що лежать у чарівній скриньці. За цей конкурс команда отримує 6 балів

 (1– картопля, 2 – помідор, 3 – апельсин)

Вед. 1: Дякуємо вам за чудову гру!

Звучить пісня «Є на світі одна країна»

Вед. 2  Від бабусь і дідусів

      Зберегли скарби оці

      Української землі.

      Щоб дорослі і малі

     І на вдачу, і на вроду

     Були гідні свого роду.

Ось і закінчилася наша подорож станцією «Народознавство». Маємо надію, що вам сподобалося в нас у гостях.  До нових зустрічей!