СИСТЕМА УРОКІВ ЗА ТВОРЧІСТЮ Т.Г.ШЕВЧЕНКА В 5 КЛАСІ

Урок 1. Тарас Шевченко.  Основні відомості про поета. Картини довколишнього світу, природи у поезіях Т.Шевченка − інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови.

 «За сонцем хмаронька пливе...». 

МЕТА:  ознайомити учнів із основними віхами життя та творчості Т.Шевченка, його поезією «За сонцем хмаронька пливе...». За допомогою поетичного слова розкрити красу природи, викликати інтерес до творчості  поета, вдосконалювати навички виразного читання поезії, вміння аналізувати текст, робити висновки, висловлювати та обґрунтовувати власні думки з приводу прочитаного. Розвивати естетичні почуття, творчі здібності учнів, логічне мислення. Виховувати любов до природи. рідної землі, почуття пошани, поваги до творчості Тараса Шевченка – визначного українського поета, майстра створювати красу засобами поетичної мови.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Т.Шевченка, фотодокументи, «Кобзар», музика «Пори року», ілюстрації, репродукції картин-пейзажів відомих художників, дидактичний матеріал, мультимедійна презентація.

ТИП УРОКУ: урок засвоєння нових знань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ:

І. Організаційний момент.

         Мені хотілося б здійснити з вами невеликий екскурс сторінками творчості прекрасного лірика, чудового поета. Вслухайтеся в ці рядки. (Звучить аудіозапис віршів Т.Шевченка «Сонце заходить…», «Зацвіла в долині червона калина»)

Слово вчителя.

  Про що прослухана вами поезія? Хто її автор? Сьогодні мова піде про визначного патріота, майстра слова Т.Шевченка.

ІІ. Актуалізація опорних знань. «Мозковий штурм»:

• Що ви знаєте про Т.Шевченка?
• Які його твори вже читали?
•   Чим відрізняється поезія від прозового твору?
•   Які ви знаєте художні засоби, наведіть приклади?

ІІІ. Повідомлення теми, визначення мети  та  завдань діяльності школярів.

ІV. Біографічна екскурсія-оповідка життєвим шляхом Тараса Шевченка.

1. Матеріал для вчителя (або готує виступ учень заздалегідь). Використовується мультимедійна презентація (Додаток)

2. Робота з підручником. Самостійно прочитати біографічну статтю про Т.Шевченка.

3. Робота в парах: складання запитальника за змістом  прочитаної статті.  

4. Взаємоопитування:

• де і коли народився Тарас Григорович Шевченко?
• ким за життя були його батьки?
• коли Т.Шевченко став сиротою?
• яку мрію мав Тарас Шевченко ще в дитинстві?
• чи навчався Тарас у школі?
• як він мусив заробляти собі на життя?
• як називалася перша збірка його творів?
• які поетичні твори Шевченка ти знаєш?
• де поховано Т.Шевченка?
• відповідь оформіть за допомогою прийому «Доміно»: Тарас Шевченко  – поет – … (художник – науковець – ...)

5. Слово вчителя. Підготовка до сприйняття твору.

       Цього року світ буде відзначати 200-річницю з дня народження геніального поета, художника, надзвичайно щирої душі людини, яка понад усе любила свій рідний край і все своє життя боролася за незалежність своїх земляків – Тараса Григоровича Шевченка. Хоч Тарасові Шевченку більшу частину свого  свідомого життя довелося перебувати за межами свого рідного краю, він завжди пам’ятав про Україну, серцем тягнувся до неї. Часто згадував чарівну українську природу, працьовитих і щирих людей, їхні пісні, легенди, звичаї, традиції.

        Навіть сидячи в похмурому петербурзькому казематі за свою бунтарську поезію чи знаходячись у далекому казахському краї на засланні, він міг, заплющивши очі, уявити квітучий вишневий садочок біля чепурної біленької хатини в українському селі, червону калину над водою, вечірню зорю,  озерце з очеретяними берегами, сповнене чарівних русалок. Про це він думав і складав поезії, якими захоплюється не одне покоління людей. І сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з чудовим твором Т.Г.Шевченка, у якому він оспівує красу української природи. Це його вірш  «За сонцем хмаронька пливе».

V. Художнє сприйняття та осмислення твору.

Опрацювання поезії Т. Г. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».

1. Сприйняття учнями тексту поезії «За сонцем хмаронька пливе…». Виразно читає  напам’ять учитель або підготовлений учень. Звучить мелодія «Пори року».

За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море. Покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину.
Очам любо. Годиночку,
Малую годину
Ніби серце одпочине,
З богом заговорить...
А туман, неначе ворог,
Закриває море
І хмароньку рожевую,
І тьму за собою
Розстилає туман сивий,
І тьмою німою
Оповиє тобі душу,
Й не знаєш, де дітись,
І ждеш його, того світу,
Мов матері діти.

    2.   Бесіда за питаннями.

• Яку ви уявили картину, коли читали цей вірш?
• Який образ дарує нам світло й радість?
• З чим протиставляється сонце у вірші «За сонцем хмаронька

      пливе»? Чому? 

• Які явища природи описані у вірші Т. Шевченка? 
• Ця поезія милозвучна? Чому?
• Які художні засоби ви побачили у вірші «За сонцем хмаронька пливе»?
• Яка головна думка цього вірша?

2. Аналіз тексту твору.

            Тема: показ ліричного героя, краси і гармонії літньої природи, змалювання вечірньої пори та очікування нового дня.

            Ідея: возвеличення краси і гармонії літньої природи, бажання показати зв’язок між станом людської душі та довкіллям, туга за рідним краєм, його чарівною природою.

          Основна думка: природа і людина єдині у своєму пориві оживати, жити в гармонії, процвітати.

          Жанр: пейзажна лірика.

          Художні особливості твору:

Слово вчителя: картини навколишнього світу, природи в поезіях

Т.Шевченка – інша художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Серед них у вірші «За сонцем хмаронька пливе» є уже відомі вам епітети, метафори, зменшено-пестливі слова.

• Робота в парах: визначення художніх засобів у вірші

• Словникова робота.

Символ (грец. «знак») —художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття. В українських віршах наявні традиційні уснопоетичні народні символи: сонце, місяць, зіроньки, човен, терен, верба, весна та ін.

Символ сонця — уособлення тепла, світла й радості.

Туман — темряви, небезпеки.

• Уявне малювання.

                  Які образи-символи виникають в уяві, коли читаєш поезію?

• Завдання «Відгадай твір»: розгляньте ілюстрації, визначте, до яких віршів Т.Шевченка вони можуть бути ілюстраціями. Підберіть назви-рядки з цих творів:                                          

VI. Підсумок уроку. Рефлексія.  «Вільний мікрофон».

Сьогодні на уроці …..

Я дізнався…

Я зрозумів…

Я навчився…

Новим на уроці для мене було …

Або:

• Спробуйте визначити, яким був для вас урок за допомогою сенкану. Приклад:

VІІ. Оцінювання. Оголошення результатів навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання. Намалювати ілюстрації до поезії, вивчити напам’ять вірш «За сонцем хмаронька пливе», за бажанням написати власного вірша чи прозову мініатюру про красу природи, гармонію людини і природи.

Урок 2. Тарас Шевченко.  „Садок вишневий коло хати”». Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Г. Шевченка. Поетичні засоби мови.

МЕТА:  : навчитися передавати настрої пейзажних поезій за допомогою виразного читання, описувати власні відчуття, викликані художнім словом; розвивати навички виявлення й аналізу наявних у тексті епітетів, порівнянь; виховувати любов до батьківського дому.

ОБЛАДНАННЯ: портрет Т.Шевченка, фотодокументи, збірка «Кобзар», репродукція картини Т. Шевченка «Селянська родина», запис пісні у виконанні Н. Яремчука «Родина», запис співу солов`я.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ:

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Гра « Чарівна скринька»(повторення біографії Т. Шевченка)

    - Коли народився Шевченко?

    - У якому селі народився?

    - У якому селі минуло дитинство поета?

    - Чим захоплювався Тарас у дитинстві?

    - Чи був він допитливим? Доведіть.

    - Чому ім`я Катерина було подвійно дороге поетові?

    - Як звати батьків Тараса?

    - Скільки дітей було у сім`ї Тараса?

    - Як склалася доля Тараса після смерті батьків?

    - Де похований Шевченко?

    - Автором якої книги є Шевченко?

2.   Завдання. Відтворіть кольорову палітру вірша «За сонцем хмаронька пливе...».  ( червоний, синій, рожевий, сивий).

ІІІ.Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Опрацювання нового матеріалу

     Вступне слово вчителя. Підготовка до аналізу ліричного твору.

  Після закінчення Академії мистецтв у 1845 р. Шевченко повертається в Україну з наміром там оселитися. Він знайшов роботу у Київській                

археографічній комісії та почав змальовувати історичні пам`ятки по всій  Україні. Побував у Кирилівці, був обурений знущанням над простими селянами –      кріпаками.

   1845р. – рік розквіту творчих сил Шевченка: написав п`ять поем та «Заповіт». У Києві познайомився із Костомаровим, письменником, ученим – істориком. Саме він загітував Шевченка приєднатися до таємної політичної організації, яка називалась Кирило – Мефодіївське братство, його девізом було: « І не буде ні царя, ні пана, ні кріпака». Студент Петров вступив до братства з провокаційною метою, доніс у поліцію на його учасників, і 5 квітня 1847 р. Шевченка було заарештовано і в супроводі двох дужих жандармів відправлено до Петербурга.

  Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку Т. Шевченко провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом, Заборона писати і малювати.

   Саме у тюрмі Шевченко написав  цикл із 13 поезій « У казематі». Однією з них і була поезія « Садок …» - шедевр світової пейзажної лірики.

 2. Прослуховування аудіо запису вірша «Садок вишневий коло хати…»

 3. Читання поезії учнями мовчки.

 4.Аналіз поезії. Бесіда.

• Які настрої передано у творі? ( радість )
• Що зображено у поезії?
• Яку пору року зображено?
• Яку пісню могли б співати дівчата, ідучи з поля? Можливо, цю.( Звучить запис пісні « Родина» )
• Як поет описує родину?
• На якому фоні зображено вечерю родини? Чому коло хати? Що можна сказати про звичаї родини?
• Чи має проблеми ця селянська родина?
• Як автор творить образи у вірші? Які зорові ( садок вишневий ) і які слухові ( хрущі гудуть )?
• Якими словами передано лагідність?

5. Компаративний аналіз:  поезії і картини « Селянська родина»

• Кого і що зображено на картині? у вірші?
• Яким настроєм пройнята картина ( сум, печаль ), а вірш? Чому?
• Яка тематика картини і вірша?
• За допомогою яких засобів митець відтворює життя селянської родини?

Матеріал для вчителя:

Коментар до картини «Селянська родина»

 На картині зображена стара, під солом’яною стріхою хата. Тут у затишку наприкінці робочого дня зібралась селянська родина – молоді батьки та їх синочок. Малюк, що цілий день бавився з дідусем, ненароком розбив глиняний горщик, що висів на тину і був неабиякою цінністю родини. Першим порухом батька було покарати хлопчика за вчинену шкоду. Але мати заступилася за сина, благаючи батька простити. І той полагіднішав, заспокоївся, взяв люльку і, наче вибачаючись перед дружиною, прагне пригорнути сина. За цією драмою стежить дворовий пес. Трохи далі у променях призахідного сонця гріється сивий дідусь, якому байдуже до того, що діється. Художник гостро, насторожено, драматично вдивляється в життя людей. Т.Г.Шевченко у цьому полотні передав свій біль за скривджений, підневільний народ. Цей біль від душевної рани змушує малювати. Це не лише доля героїв картини, а це й його доля.)

6. Робота з таблицею. Презентація результатів роботи (робота в парах).

Висновок: природа знімає проблеми, наближає життя до ідеалу.

 7. Випереджувальне індивідуальне завдання  «Мрії Т.Шевченка про родинне життя»

Учень: ідеальним є життя родини у поезії « Садок…». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку:

                              Поставлю хату і кімнату,

                              Садок – райочок насаджу.

                              Полежу я і походжу

                              В своїй маленькій благодаті

                              Та в однині – самотині

                              В садочку буду спочивати.

                              Присняться діточки мені,

                              Веселая присниться мати,

                              Давнє колишній та ясний,

                              Та присниться сон мені!.. І ти!..

Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки ( показ плаката). Але передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося.

7. Повторення вивченого з теорії літератури:

• Для створення художніх образів автори використовують засоби художньої виразності. Які?
• Що таке порівняння?
• Що таке епітет?
• Доповніть поданий текст порівняннями та епітетами.

…. вечір спадав на ріку. Вода виблискувала, немов ………., а …… зоря сяяла ….. діамантами на ……. полотні неба. З ….. прибережного лісочка долинала …… солов’їна пісня, немов …. хор зібрався на найкращий свій концерт.

8. Творча майстерня (робота в групах)

І група: скласти сенкани до слів «вірш», «садок», «сім’я»;

ІІ група: підібрати власні художні засоби до вірша, скласти міні-твір «Садок вишневий»;

ІІІ група: скласти тестові завдання для перевірки знань учнів за темою уроку;

ІV група: скласти рекламу-презентацію вірша «Садок вишневий…»

V група: проаналізуйте ілюстрації до вірша «Садок вишневий коло хати», визначте, яка на вашу думку найбільш вдало передає настрій поезії, за допомогою яких засобів це вдається художнику. Запропонуйте свою ілюстрацію (уявне малювання).

V. Підсумок уроку. Рефлексія.

 Метод «Мікрофон» .

• Т. Шевченко здивував мене…
• Вірш «Садок вишневий коло хати» вразив…
• На уроці мене зацікавило…

Оцінювання учнів.

VI. Домашнє завдання. Вивчити « Садок вишневий коло хати…» напам’ять. До слова «край» дібрати епітети.

Урок 3.Урок виразного читання. Читання напам’ять поезій Т.Шевченка.

МЕТА: повторити та узагальнити основні правила виразного читання поезій; поглибити знання учнів про художню цінність творів Т. Шевченка через декламування поезій напам'ять; розвивати пам'ять, акторські здібності, виховувати любов до рідного слова, шану до творчості Кобзаря.

ОБЛАДНАННЯ: роздатковий матеріал з теоретичним матеріалом про виразне читання; портрет письменника; репродукції картин із серії «Живописна Україна»; виставка творів Т. Шевченка; запис пісні «Стежка до Тараса» у виконанні В. Зінкевича.

ЕПІГРАФИ:   Возвеличу малих отих рабів німих! 

                     Я на сторожі коло них  поставлю слово. Т. Шевченко

З'явися, батьку, серед рідного краю під своєю червоною китайкою та згромадь навкруги себе сліпих, глухих і без'язиких: нехай вони із мертвих уст твоїх почують твоє слово безсмертне та нехай, хоч помиляючись, почнуть говорити незапозиченою мовою ...                                                                            П. Куліш

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ УРОКУ

І.Активізація знань учнів.

1. Звучить запис пісні «Стежка до Тараса» у виконанні В. Зінкевича.

(Після прослуховування пісні учнями вчитель ставить проблемне питання: «Чому кличе нас до себе Т. Шевченко?»).

2. Гра «Проаналізуй — назви слово».

(Вчитель зачитує уривки з віршів Т. Шевченка, а учні повинні назвати одне слово, що об'єднує ці поезії).

1. «Ну що б, здавалося, слова ...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б'ється — ожива, Як їх почує ...»

2. «... Щоб слово

пламенем взялось,

Щоб людям

серце розтопило ...»

3. «... Возвеличу

Малих отих рабів німих!

Я на сторожі коло їх

Поставлю слово ...»

4. «... Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь ...»

(Об'єднує «слово»).

ІІ. Повідомлення теми, визначення мети  та  завдань діяльності школярів.

IIІ. Організація навчальної діяльності.

1. Вступне слово вчителя. Сьогодні ми мандруватимемо за допомогою Шевченкових слів «любимою убогою Україною», декламуючи його поезію напам'ять. Передайте за допомогою інтонації, логічних наголосів, відповідних пауз, жестів, міміки, темпу, голосу внутрішній світ Шевченка. Нехай вам у цьому сприятимуть картини із серії «Живописна Україна».А для того, щоб пригадати основні правила виразного читання, прошу ознайомитися з таблицею.

2. Робота з пам’ятками.

Основні правила виразного читання віршів

• вірші читаються, як правило, середнім темпом;
• прикінцеві слова в рядках вимовляються з ледь помітним посиленням голосу;
• міжрядкова пауза на перенесеннях завжди коротка;
• якщо наприкінці рядка немає розділового знака, але мовленнєвий такт закінчується, міжрядкова пауза буде середньої тривалості;
• інтонації та логічні паузи під час читання віршів залежать віл змісту і настрою;
• жести — рухи голови, рук, тіла, які супроводжують висловлювання людей; вони мають відповідати змістові і настрою тексту підкреслювати щось важливе;
• міміка — виразні рухи м'язів обличчя, що передають почуття настрій людини; переконують слухачів у правильності оцінки.

Пам'ятка декламатора

• До читання напам'ять повтори про себе текст вірша.
• Перш ніж декламувати, займи зручну й правильну позу (стань рівно, розправ плечі, набери потрібну кількість повітря).
• Для впевненості на початку читання можеш дивитися періодично на двох-трьох учнів, з якими товаришуєш (щоб одразу не знітитися), а згодом, оволодівши ситуацією, слід розсіювати свою увагу по всьому класу.

• Назви автора й твір, який читатимеш.
• Читання вірша можеш супроводжувати жестами, проте рухи рук мають бути стриманими, не втомлювати й відволікати слухача.
• Не поспішай під час читання, набирай повітря рівними частинами під час пауз.
• Декламуючи, уявляй картини, які озвучуєш, і з відповідним темпом і настроєм передавай їх.
• Не варто занадто голосно читати вірш, оскільки майстерність у читанні художнього твору визначається передусім темпом, інтонацією, дотриманням пауз, настроєм, а також мімікою, жестами та ін. Розмічання мовних тактів (скісні риски) і читання за ними потрібні для того, щоб змусити учня аналізувати фрази і вникати в їх суть.

3. Обрання членів журі; оголошення умов конкурсу.

4. Декламування поезій Т. Шевченка учнями.

5. Визначення переможців.

6.Творча майстерня: створіть рекламу за прочитаним твором         Т.Шевченка (робота в групах).

7.  Заключне слово вчителя. (Зачитує уривок із вірша «В казематі».)

... Любітеся, брати мої,

Україну любіте

І за неї, безталанну,

Господа моліте ...

Звертаючись до вас словами Шевченка, хочу ще раз підкреслити, щоб ви завжди пам'ятали його заповіти, прохання, були патріотами найкращої держави, ім'я якої Україна.

III.  Підсумок уроку. Рефлексія.  «Вільний мікрофон».

Сьогодні на уроці …..

Я дізнався…

Я зрозумів…

Я навчився…

Новим на уроці для мене було …

IV. Домашнє завдання: прочитайте повість С.Васильченка «У бур’янах», складіть сюжетний ланцюжок