Історичне минуле нашого народу.

Урок української  літератури в 5 класі Гаєвської Світлани Анатоліївни

учителя української мови та літератури

Печенюгівського навчально-виховного комплексу

Новгород-Сіверської міської ради

      Історичне минуле нашого народу. Літописні оповіді про заснування Києва, про князя Олега. «Повість минулих літ» - найдавніший літопис нашого народу. Значення літописання для нащадків. Казкові та історичні мотиви літописних сюжетів.

         Мета: Ознайомити з поняттям «літописи», історичною та літературною пам’яткою  «Повість минулих літ»; допомогти учням зрозуміти значення давнього літописання для нащадків; розвивати навички виразного читання, висловлення власних суджень про прочитане; виховувати  почуття патріотизму, пошани до героїчного минулого наших пращурів.

       Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.

        Обладнання: «Повість минулих літ» у переказі В. Близнеця, портрет Нестора-літописця, репродукція картини В. Васнєцова «Нестор-літописець», зразок уставного письма, картки: «Кирилиця», «Встав слово».

 Епіграф: «Літописці  ‒ зв’язківці минулого з майбутнім»

                       Перебіг уроку

         І. Мотивація навчальної діяльності.

      Повідомлення теми і мети уроку.

        ІІ.  Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

   1. Слово вчителя.

  З виникненням писемності в Київській Русі почали записувати найвизначніші історичні події і факти. Перші рукописні книги ‒ літописи.                               А). Орфоепічна вправа. Звернути увагу учнів на наголос у словах «літопис», «літописний», «літописець».

   Книги писали рукописним «уставом», виписуючи кожну літеру окремо. Заглавну літеру розмальовували  червоним кольором.

Б).  Фразеологізм  «з червоного рядка».

2. Робота в парах з  картками «Встав слово».

         Протягом багатьох століть книги були р__________і.  В ХІ - ХІV століттях матеріалом для письма служив п____________т (теляча шкіра особливої обробки). П___________р  був привезений до нас з Китаю  лише наприкінці ХІV ст.  Писали ч_____________м та кіновар'ю (мінерал червоного кольору). До середини ХІХ ст. для письма використовували гусяче п__________я.

     4. «Мозковий штурм»

      -  Що ви знаєте з історії розвитку книги?

      - Поясніть походження фразеологічного звороту «прочитати  від дошки до дошки»?

     5.  Порівняльний аналіз.  Робота з картками «Кирилиця» .

      Розгляньте слов'янську азбуку ‒ кирилицю. Підкресліть ті букви, яких немає в сучасній абетці. Порівняй написання букв із сучасними. Які нові букви увійшли до сучасної абетки?

-  Що означає вислів «прочитати від аза до іжиці»?

-  Чому деякі букви не залишились у сучасній українській абетці?

-   Замалюйте в зошит чотири літери, котрі не збереглися в сучасній азбуці.

       6. Слово вчителя. Найдавніший вид літератури ‒ літопис: від слова «літо» (рік) і «писати». Записи велися у хронологічній послідовності, вони є історичним документом і художнім твором. (Визначення записати в зошит).

Літопис вважають історичною пам’яткою, тому що автори записували відомості про події минулого або сучасниками яких були самі.

       Літописи ‒ художні твори: включають чимало легенд, переказів, події описані емоційно, образно, застосовані художні засоби. Найдавніший і найвідоміший літопис часів Київської Русі є «Повість минулих років» («Повесть временных лет»). Перший варіант закінчив у 1113 році  Нестор. Але даний варіант не знайдено, його лише згадує  у 1116 році ігумен (управитель чоловічого монастиря) Сильвестр. Хто ж був Нестор ‒ автор «Повісті…»?

   7. Виступ учня «Нестор-літописець».

        Словникова робота: Клобук ‒ високий чоловічий головний убір циліндричної форми з покривалом. Чотки ‒ мотузка з нанизаним намистом для відліку прочитаних молитов.

    8. Слово вчителя.

   «Повість минулих літ» написана давньоруською мовою. Одну з кращих літературних обробок (переказ) зробив письменник Віктор Близнець.

   А). Коментоване читання вчителем літописної оповіді «Про заснування Києва».

   Б). Словникова робота: поляни, узвіз, сидів, пуща, нарекли, перевізник, тямущі, уподобав.

   9. Бесіда за питаннями до твору.

      - Скільки легенд викладено автором?

      - Яку версію підтримує автор? Чому?

      -   Як літописець характеризує полян?

      -  Хто заснував Київ?

10.  Виразне читання літописної оповіді «Про князя Олега» (читає заздалегідь підготовлений учень).

    А). Словникова робота: волхви, стайня, віщуни, взяти до тями, пішов на грека.

    Б). Бесіда.

  -  Яка легенда викладається в оповіді?

  -  З чого видно, що Олег був хорошим князем?

  -  Як характеризує князя випадок з конем? (Кінь ‒ вірний товариш воїна).

  - Хто з відомих поетів світової літератури використав цю легенду у своєму творі?  (О.С. Пушкін «Песнь о вещем Олеге», зачитати уривок твору).

ІV. Закріплення знань, умінь і навичок.

1. Клоуз-тест.

• Перший літопис називався ……………(«Повість…»)
• Найвідомішим літописцем був………..(Нестор).
• За легендою Київ заснувало плем’я……….(полян).
• Засновниками Києва літопис називає ……….(Кия…).
• Кий не міг бути простим перевізником, тому що………….
• Олег княжив у…………………(Києві)
• Волхви прорекли Олегу, що він помре ………………..(від коня).
• Від чого помер Олег………………………………..(змія)

V. Підсумки роботи, оцінювання успіхів учнів.

  Древні наші предки дали нам неоціненну спадщину Зачитати слова

Т. Г. Шевченка «Епіграф до теми». (с. 112).

VІ. Домашня робота.

•       Читати, переказувати літописні оповідання.
•       Індивідуальне завдання: а)  дібрати легенди про походження назви      нашого села; б) бінарний аналіз «Повісті минулих літ» та   твору  Пушкіна  «Песнь о вещем Олеге»; в)  намалювати варіант заглавної літери (за бажанням).

  VІІ. Експрес-анкетування.

•       Як я ставлюся до книжок і чому?
•       Коли б у мене була можливість і вибір, що купити, я б обрав:   гарну  книжку, футболку, бейсболку, цукерку або свій варіант.
•       Чому я надав би перевагу ‒ подивитися казку по телевізору чи прочитати її у книжці?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       «Повість минулих літ» - найдавніший літопис нашого народу

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                       

 Проведений учителем

 української мови та літератури

 Гаєвською С. А.