Наша славна землячка «Леся Українка»

  Маньковецька гімназія

Северинівської сільської ради

Урок  позакласного  читання

(2 клас)

«Наша славна землячка

Леся Українка»

Вчитель:  Швець

     Тетяна  Сергіївна

Тема: Наша славна землячка «Леся Українка»

Навчальні цілі та очікувані результати:

    На основі дослідження життя і творчості Лесі Українки вчити учнів здійснювати проектну діяльність;

    Поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях поетеси;

    Збагачувати читацький досвід учнів;

    Вдосконалювати навички виразного читання;

    Розвивати мовлення, нестандартне мислення, естетичні смаки;

    Формувати вміння вести пошуково-дослідницьку діяльність;

    Вчити виділяти, аналізувати, синтезувати потрібний матеріал у великому потоці інформації;

    Вчити учнів виступати перед аудиторією, стисло формулювати свою думку; ілюструвати ідеї, думки,

 дослідження, висновки;

    Виховувати інтерес до пошукової роботи, самостійність, відповідальність;

    Розвивати навички роботи в групі.

Обладнання: портрет Лесі Українки, фо­тографії родини

                                    Косачів, виставка книг поетеси, дитячих

                                малюнків – ілюстрацій до прочитаних творів.

І. Організаційний момент.

— З давніх пір і по нині
Кажуть всі в Україні:
«Здоровенькі були!»

Привітайтесь і ви.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

У нашім класі на столі                         
Портрет стоїть у рамі.
Він всім знайомий –
І мені, і татові, і мамі.
З портрета дивиться на нас
Землячка – поетеса.
Це гордість нашої землі
Нескорена, незламна Леся.      

Саме ім’я Леся Українка – наче символ України.  (Слайд №2) Воно викликає в нас світлі почуття радості від зустрічі з талановитою людиною, яка настільки любила свій народ, що взяла собі псевдонім Українка. І сьогодні, на уроці позакласного читання, ми будемо говорити про життєвий і творчий шлях письменниці, яку знає і шанує весь світ. І,що особливо приємно, ця людина є нашою землячкою: вона народилася, жила і працювала на Волині.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Щоб більше дізнатися про нашу землячку і краще дослідити поетичне слово письменниці, вам було додому задане пошуково – дослідницьке завдання:

-Ознайомитись із дитячими збірками Лесі Українки.

-Підготувати розповідь

про життя та творчість цієї поетеси.

 – Я пропоную вам скласти свою власну розповідь про Лесю Українку. Сьогодні ми працюватимемо над створенням усного журналу «Наша славна землячка Леся Українка».  Для цього ми об’єднаємось у групку і опрацюємо матеріал разом, а потім кожен з вас розповість що цікавого дізнався про Лесю.

1. Робота в групі.

Давайте пригадаємо правила роботи в групі. (Слайд № 3)

      Правила роботи в групі.

1.       Уважно читати завдання-інструкцію.
2.       Працювати так, щоб не заважати іншим.
3.       Вислуховувати думку кожного члена групи.
4.       Дотримуватися відведеного часу.

5. Презентувати дослідження може кожен член групи.

6. Дотримуватися правила піднятої руки.

Отже, перегортаймо першу сторінку нашого журналу.(Слайд № 4)

Сторінка 1. Стежиною Лесиного дитинства

  (Слайд № 5)

Ти себе Українкою звала,
І чи краще знайти ім’я,
Тій, що радістю в муках сіяла,
Як Вітчизна велика твоя.
Зараз вам потрібно ще раз переглянути біографію Лесі Українки, яку ви підготували на сьогодні. (діти готуються)

– Зараз ми надаємо слово дослідникам біографії поетеси.
Учень 1. (Слайд № 6)

Народилася Леся Українка 25. 02. 1871 року в м. Новоград – Волинську. (Слайд № 7) Лесі пощастило з родиною. Її батько – Петро Антонович Косач, був юристом, освіченою людиною, який дуже любив літературу і живопис

Леся найбільше вдалася в батька: і вродою, і характером, і звичками. Мати – Ольга Петрівна Косач українська письменниця, її псевдонім Олена Пчілка. Мати мала великий вплив на доньку, саме вона дала Лесі псевдонім Українка.

Учень 2

. В сім’ї було шестеро дітей, яких єднала велика любов і дружба: Михайло, Леся, Ольга, Оксана, Микола, Ісидора. (Слайд № 8) Особливо сердечна дружба єднала Ларису з її старшим братом Михайлом.

За нерозлучність в сім’ї їх називали спільним ім’ям «Мишолосіє», пізніше Ларису перезвали в сім’ї на Лесю. Вона була не зовсім звичайною дитиною: завжди радісна та весела, любила співати й дуже добре танцювала.

Учень 3.  (Слайд № 9) В чотири роки самотужки навчилася читати, у п’ять років пише листи родичам. Саме коли їй виповнилось 5 років, батьки купили їй фортепіано. Вона не тільки успішно вчилася грати, а й сама бралася складати музичні твори, і у дев’ять – вже добре грає на фортепіано.  У шість років декламує безліч віршів напам’ять і вишиває татові сорочку. У віці дев’яти років написала перший вірш «Надія», а з дванадцяти – починає вивчати іноземні мови і вивчила їх тринадцять.

2. Доповнення вчителя. (Слайд № 10)

До десяти років Леся росла і розвивалася, як і всі діти. Та скоро сталося велике горе, що потім невідступно, рік у рік, день у день аж тридцять два роки, до останнього подиху, переслідувало й потихенько її мучило. (Слайд № 11).

У 1881 році вона несподівано важко захворіла. В січні Леся пішла на річку, подивитись, як святять воду на Водохреща.

В дівчинки дуже замерзли ноги, вона ледве прийшла додому.

Невдовзі Леся тяжко захворіла. В неї почала боліти права нога. Її лікували різними способами, і нога перестала боліти, але через деякий час почали боліти руки. І лікарі визнали важку хворобу, туберкульоз кісток. Хворі руки позбавили Лесю можливості стати піаністкою.  (Слайд № 12)

Деякий час Леся навчалася в школі Олександра Мурашка в Києві, але через хворобу вона була змушена покинути навчання. Завдяки матері Леся здобула глибоку і різнобічну освіту. Письменниця знала більше десяти мов, вітчизняну та світову літературу, історію, філософію. Про рівень її освіти може свідчити факт, що у 19 років написала для своїх сестер підручник «Стародавня історія східних народів». (Слайд № 13)

Сторінка 2. Весняна пісня Лесиного життя

(Слайд № 14)
Стояла я і слухала весну.

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку й голосну,

То знов таємно тихо шепотіла…

(Слайд № 15)

Зовсім малою дитиною Леся запам’ятала деякі волинські хороводні пісні, співала їх своїм чарівним тонким голосом. Із живих безпосередніх зустрічей із народною піснею, із захоплення чарівним світом мелодій народилася поетеса, закохана в музику. Вона любила співати: зверталася в піснях до незабутнього дитинства, юності. Голос її був не сильний, але приємний. Мати помітила вроджену музикальність дівчинки. П’ятирічну дівчинку починає вчити грати на фортепіано її перша вчителька – тітка.

1. Читання вірша « Стояла я і слухала весну».

 Стояла я і слухала весну.

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку й голосну,

То знов таємно тихо шепотіла…

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії,

Вона мені переспівала знов,

Все що давно мені співали мрії.

2. Самостійне читання вірша дітьми.
   Учні самостійно читають вірш. Проводиться конкурс на кращого читця.                

3. Гра «Віднови рядок». (Слайд № 16)

Діти читають рядки з вірша, які переплутались, і відновлюють їх. Перевіряю уважність дітей.

         Стояла я і                                           багато говорила

         Весна мені                                         тихо шепотіла…

         Співала пісню                                    слухала весну.

         То знов таємно                                 дзвінку й голосну,

ІV Фізкультхвилинка.

Добре те, що сонце світить!  ( Руки вгору)

Добре те, що віє вітер!           (Коливаються)

Добре те, що цей ось ліс        (Присідають)

Разом з нами ріс і ріс!             (Підтягуються)

Добре те, що в нашій річечці ( Уверх піднімаються)

Чиста, не брудна водиця,        («Плавають»)

І мене моя матуся                  ( крокують)

Після школи зустріча!             

Добре гратися на дворі, (стрибають)

Добре плавати в ставку, (плавають).

Добре вчитися у школі! (руки перед собою)

Добре те, що я живу!            (руки вгору)

 (Слайд № 17)

Сторінка 3.  Сторінками дитячої творчості.

(Слайд № 18)

 На зеленому горбочку,

У вишневому садочку.

Притулилася хатинка,

Мов маленькая дитинка. (Слайд № 19)

У 1884 – 1891 роках Леся Українка написала поезії для дітей, які об’єднала в цикл «В дитячому крузі».

Тут вміщено твори для дошкільнят і молодших школярів. Лесі на той час було 16 років.

1. Читання вірша «Вишеньки черешеньки».

(Слайд № 20), (Слайд № 21)

На весні 1882 року родина Косачів перебралась на постійне проживання до села Колодяжного.

2. Читання вірша «На зеленому горбочку».

(Слайд № 22), (Слайд № 23)

Тут природа повністю заполонила Лесю і на деякий час повністю її поглинула.  (Слайд № 24). (Слайд № 25)

Сторінка 4.  Квітковий вінок поезій Українки.

Зараз ми  сплетемо квітковий віночок із улюблених вами поезій Українки.
Учні декламують поезії і прикріплюють квіти довкола портрету Лесі Українки.
Давня весна - гілочка яблуні  
 

Барвіночку мій хрещатий - гілочка барвінку
Як дитиною бувало - ромашка – улюблена квітка поетеси. 
Вишеньки - гілочка з вишнями.

 V. Підсумок уроку.
Діти, наша зустріч з Лесею Українкою добігає кінця.  Леся Українка – славна дочка України. Вона любила рідну Україну і служила їй своїм палким словом. Ми з вами – земляки славетної поетеси. Ми живемо в Україні. Це наша Батьківщина, наша рідна земля, яку потрібно любити так як любила її поетеса.