Предмет: Літературне читання
Клас: 3-А
Розділ програми: Мовно-літературна освітня галузь
Тема уроку: Наталя Бонь «Мандри часом Гліба з Басом». Визначення головної думки твору.
Тип уроку: комбінований, спектакль
Мета уроку:
Навчальна:
узагальнити і систематизувати набуті знання за темою «П’єса», продовжити роботу над п’єсою Наталі Бонь «Мандри часом Гліба з Басом». Формувати у здобувачів освіти уміння інтонаційно виділяти слова, проявляти акторські здібності, які допомагають охарактеризувати дійових осіб, уявити їхній стан, що важливо для розуміння твору, визначення головної думки п’єси. Формувати компетентності: вільне володіння державною мовою, навчання впродовж життя, громадянські та соціальні компетентності, культурна, формування спільних для всіх ключових компетентностей вмінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, співпрацювати з іншими людьми.
Розвиваюча:
розвивати мовлення, уяву, увагу, спостережливість, пам’ять, вміння робити висновки, дискутувати; розвивати пізнавальну активність та самостійність дітей під час театралізованої діяльності, музичного виконання фольклорної пісні-гри; розвивати творчість під час драматичної діяльності та усвідомленої активності учнів; розвивати критичне, логічне мислення здобувачів освіти.
Виховна:
Виховувати комунікативність, вміння висловлювати свою думку в повному обсязі, виховувати дисциплінованість, сумлінність, відповідальність за результати праці цілого класу (відтворення ролі у п’єсі всього класу), ініціативність; виховувати любов до українського народного фольклору, української культури, історії, гордість за свою країну.
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів:
Змістова лінія «Пізнаємо простір дитячого читання»: правильно називає та практично розрізнює фольклорні і авторські твори; розуміє, яку інформацію можна одержати в творах різних жанрів; виявляє ставлення до прослуханого і прочитаного.
Змістова лінія «Розвиваємо навичку читання, оволодіваємо прийомами розуміння прочитаного»: читає вголос, правильно, цілими словами і групами слів у темпі, який дає змогу розуміти прочитане; виділяє у тексті і пояснює значення незнайомих слів, висловів, термінів; самостійно розуміє фактичний зміст текстів різних видів та основні думки (самостійно, а також з допомогою вчителя).
Змістова лінія «Взаємодіємо усно за змістом прослуханого»: сприймає і розуміє усне висловлення, виконує сприйняті на слух інструкції щодо виконання поставлених учителем навчальних завдань; відповідає на запитання за змістом тексту, називає персонажів, місце і час дії, послідовність подій у тексті, бере участь у колективному обговоренні почутого; зацікавлено й уважно слухає співрозмовників, толерантно ставиться до їхніх думок; розпізнає ключові слова і фрази в усному висловленні; висловлює власне ставлення до змісту прослуханої текстової інформації.
Змістова лінія «Перетворюємо та інсценізуємо прочитане; створюємо власні тексти»: передає прочитане в інсценізації, поєднуючи різні засоби виразності (слово, жест, міміка, рухи).
Міжпредметні зв’язки: мистецтво
Матеріально-технічне забезпечення:
дидактичне забезпечення: костюми для дійових осіб, пісочний годинник, магніти-піщинки, камені, спінер, сувій ченця, перо, таблички для дискусії з написами: «Так», «Ні», «Не визначилися».
технічні засоби навчання: мультимедійне обладнання, презентації до уроку, магнітофон, записи мелодій до п’єси.
використані джерела інформації:
https://muzofond.fm/search/%D0%BF%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D1%87%D0%BA%D0%B0
Складова моделі успішного випускника: Громадянин
Орієнтир складової моделі успішного випускника: патріотизм (очікувані результати – формування почуття патріотизму, відданості Батьківщині; громадянська позиція (очікувані результати – здатність до спільного життя, до співпраці у громадянському суспільстві, здатність до відповідальності перед суспільством.
Складова моделі успішного випускника: Творча особистість.
Орієнтир складової моделі успішного випускника: творча самореалізація (очікувані результати - реалізація творчих здібностей, розвиток творчої активності).
Педагогічний інструментарій для формування успішного випускника: особистісно-орієнтований, компетентнісний, діяльнісний підходи; технологія формування творчої особистості, проектні та ігрові технології, інформаційні, опрацювання дискусійних питань» форма роботи: заняття-драматизація.
ХІД УРОКУ
І. Організаційна частина: перевірка готовності учнів до уроку.
Вчитель: Сьогодні наш урок проходить трохи не в звичному форматі. Ми з вами будемо займатися цікавою діяльністю, тому налаштуємося: побажайте один одному успіхів і гарного настрою (робота в парах).
По черзі якомога швидше перебирати пальцями рук, з’єднуючи в кільце з великим пальцем послідовно вказівний, середній і т. ін. Вправу виконувати у прямому (від вказівного пальця до мізинця) і в зворотному (від мізинця до вказівного пальця) порядку. Одночасно виконується артикуляційна вправа "Подвійні уколи в щоки": при зімкнутих губах і розімкнутих щелепах робимо різкі та сильні подвійні уколи то в ліву, то в праву щоки.
Піднімаємо вгору обидві долоні і починаємо перебирати пальці на обох руках, поєднуючи в кільце з великим пальцем по черзі вказівний, середній, безіменний та мізинець обома руками. Одночасно виконується артикуляційна вправа «Конячка» : діти видають звук цокання.
2. Вправа «Пісочний годинник» для визначення очікувань здобувачів освіти.
Діти закінчують речення, які починаються: «Я хочу прочитати…», «Хочу спробувати…», «Попрацюємо творчо…» і т.д., а потім залишають свою піщинку у верхній частині годинника.
Вчитель: В кінці уроку ми перевіримо, чи справдилися наші очікування. Якщо це станеться, то піщинка впаде у нижню частину годинника.
ІІ. Основна частина.
Дати відповіді на запитання куба:
- Який твір називають п’єсою?
- Які особливості побудови п’єси? (Опис місця події, дійові особи, репліки,ремарки)
- Яку п’єсу ми читали на одному з попередніх уроків?
- Хто автор п’єси «Мандри часом Гліба з Басом»? (Наталя Бонь)
- Пригадайте, у якому часі побували Гліб з Басом. (В ері мамонтів.)
- Що здивувало мандрівників?
2. Повідомлення теми уроку.
Вчитель: Сьогодні ми вирушимо в нові мандрівки Гліба й Баса, а також перевтілимося в дійових осіб п’єси.
3. Робота над п’єсою у підручнику. (с. 99-102).
Щоденні 5. Робота зі словами.
Презентація мовного дослідження невідомих слів.
Щоденні 5. Читання для себе.
Частини «У Київській Русі»:
— У який час потрапили Гліб і Бас?
— Що спостерігали мандрівники в Києві?
— Що будували мешканці?
— Що здивувало Гліба?
Частина «Козацька доба»
— Де причаїлися Гліб із Басом?
— Як поводився Гліб, коли потрапив на галявину?
— За що козак подякував Глібові?
- Яку пісню виконували діти? Вона авторська чи народна?
Частина «Знову вдома».
— Чи задоволеними були мандрівники подорожжю в часі?
Вправа 232 (завдання 1).
— Яка мандрівка вам найбільше сподобалася?
— Яку мандрівку ви могли б ще запропонувати Глібові?
Вправа 232 (завдання 2).
Вчитель: Відгадайте загадку.
Ось я кнопку натискаю вірші, пісні і картинки.
і папір вже заправляю. І швидкий він, наче спринтер.
Він друкує без зупинки Відгадайте, що це. ... (Принтер)
— Кому Гліб хотів запропонувати принтер? Для чого?
— Чому козаки не могли скористатися камерою, навігатором?
Вправа 232 (завдання 3).
Учні визначають, що головною думкою п’єси є слова «Хто історію вивчає, той цінує те, що має».
Проблема: Чи потрібно вивчати минуле своєї країни?
Діти вибирають плакат з написом «Так», «Ні» або «Не визначилися»
ІІ. Заключна частина.
Вчитель: Чи справдилися ваші очікування? Перемістіть піщинки на відповідні місця.
Друкований зошит, ст. 44, впр. 111 – дати письмові відповіді на запитання.