Наукова робота "ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАСАДАХ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПОВНОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАКЦІЇ"

Про матеріал

Навчання дітей дошкільного віку англійської мови на основі використання методу повної фізичної реакції є ефективним для засвоєння дітьми основних вмінь та навичок.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Навчально-науковий інститут педагогіки

Кафедра англійської мови з методиками викладання

дошкільній та початковій освіті

КУРСОВА РОБОТА

ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ АНГЛОМОВНОЇ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НА ЗАСАДАХ ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПОВНОЇ ФІЗИЧНОЇ РЕАКЦІЇ

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування елементарної англомовної лексичної компетентності

1.1. Складова структура лексичної компетентності......................................

1.2. Особливості формування елементарної англомовної лексичної компетентності

1.3. Психологічні особливості розвитку дітей дошкільного віку

Висновок

Розділ 2. Методика формування елементарної англомовної лексичної компетентності на засадах використання методу повної фізичної реакції

2.1. TPR — сучасний інтерактивний метод вивчення іноземної мови

2.2. Система вправ на основі використання методу повної фізичної реакції

Висновки

Загальні висновки

Список використаних джерел

Додатки

Умовні скорочення

ЗДО — заклад дошкільної освіти

ЕЛК — елементарна лексична компетентність

TPR — метод повної фізичної реакції

Вступ

Aктуaльніcть дocліджeння.

Дошкільний вік є найбільш сприятливим для засвоєння іноземної мови як системи лексичного запасу слів за певними темами та граматичними нормами, а також всіма іншими аспектами, якими мають оволодіти діти в цьому віці. Відтак основним завданням системи освіти 21 сторіччя є залучення дітей до вивчення іноземної мови з раннього віку, яка є мовою міжнародного спілкування та матиме велике значення в майбутньому підростаючого покоління.

Оволодіння дошкільниками лексичним запасом слів є головною умовою орієнтування дітей в англомовному середовищі та залучення до спілкування з однолітками та дорослими. Засвоєння лексичного складу є однією зі складових завдання мовленнєвого розвитку дітей.

Англомовна елементарна лексична компетентність є головним завданням залучення дітей до вивчення іноземної мови, пізнання соціокультурних особливостей англомовних країн, а також успішного пізнання та оволодіння англійською мовою на початковому етапі.

Важливість формування елементарної англомовної лексичної компетентності наголошується в нормативних програмах розвитку дитини та державних освітніх документах “Дитина”, “Я у світі”, а також в Базовому компоненті дошкільної освіти.

Серед відомих зарубіжних науковців, які першими звернули увагу на здатність дітей вивчати мову через виконання фізичних дій, були Ф.Гуен, Г. Палмер, Дж. Ашер. Упродовж багатьох років вони досліджували процес вивчення мов таким способом на різних вікових етапах. Кожен з них прагнув створити метод, який би не лише давав найкращі результати у вивчення мов, а й стимулював навчання. Саме таким методом і виявився метод повної фізичної реакції.

Врaxoвуючи coціaльно-педагогічну знaчущіcть прoблeми, ми oбрaли тeму “Формування елементарної англомовної лексичної компетентності на засадах використання методу повної фізичної реакції".

Oб'єкт дocліджeння – прoцec формування елементарної англомовної лексичної компетентності на засадах використання методу повної фізичної реакції.

Прeдмeт дocліджeння – методика формування елементарної англомовної лексичної компетентності на засадах використання методу повної фізичної реакції.

Мeтa дocліджeння – розробка системи вправ для формування елементарної англомовної лексичної компетентності на засадах використання методу повної фізичної реакції.

Виходячи з мети, можна визначити наступні завдання:

З’яcувaти основні характеристики елементарної англомовної лексичної компетентності.
Визначити особливості формування елементарної англомовної лексичної компетентності.
Виділити основні закономірності психічного розвитку дошкільників.
Обгрунтувати значення використання методу повної фізичної реакції для формування елементарної англомовної лексичної компетентності.
Розробити систему вправ на основі використання методу TPR.

Гіпoтeзa дocліджeння – формування елементарної англомовної лексичної компетентності буде результативним за умови використання методу повної фізичної реакції.

Мeтoди дocліджeння:

- дослідження та аналіз наукової літератури з психології, лінгвістики та методики навчання дітей дошкільного віку;

- узагальнення передового педагогічного досвіду з даної проблеми.

Наукова новизна дослідження: розробка системи вправ для формування елементарної англомовної лексичної компетентності на засадах використання методу повної фізичної реакції.

Практичне значення дослідження: запропонована система вправ є ефективної для формування формування елементарної англомовної лексичної компетентності на засадах використання методу повної фізичної реакції на заняттях англійської мови в дошкільних навчальних закладах.

Надійність та вірогідність результатів дослідження: обгрунтоване визначення та використання вихідних теоретичних положень, використані методи дослідженя є адекватними меті.

Курсова робота включає в себе вступ, два розділи, висновки до кожного розділу, загальні висновки, список використаних джерел, додатки.

Загальний обсяг курсової роботи становить 39 сторінок друкованого тексту, з них 37 сторінок основного тексту.

Розділ 1. Теоретичні основи формування елементарної англомовної лексичної компетентності

1.1. Складова структура лексичної компетентності

Лексична компетентність є важливою складовою англомовної комунікативної компетентності. В свою чергу, це здатність та готовність здійснювати іншомовне спілкування з носіями мови, а також залучати до пізнання основ культури іноземних країн, що визначає необхідність формування соціокультурної компетентності[8].

Лексична компетентність передбачає формування лексичної навички та знань. Основою формування лексичних навичок є наступні лексичні знання:

- розвиток вимовних навичок на основі слухомоторних образів лексичних одиниць;

- знання семантичної основи лексичних одиниць для утворення осмислених словосполучень;

- знання правил утворення словосполучень[9].

Продуктивна лексична навичка допомагає оволодіти такими операціями, як переведення лексичного складу слів з довготривалої памʼяті в оперативну, поєднувати лексичні одиниці, визначати відповідність вибору й сполучення ситуативних одиниць, самостійне використання в ситуаціях спілкування[10].

Рецептивна лексична навичка включає в себе наступні операції:

- впізнавання лексичних одиниць за наочної опори, малюнками тощо;

- виділення лексичних одиниць з мовного ланцюжка та її інтеграція зі значення[11].

Основними ознаками, які визначають показники мовленнєвої навички це:

- автоматизм відтворення;

- якість здійснення мовленнєвої операції;

- гнучкість;

- самоконтроль в складних мовленнєвих ситуаціях;

- незмінність якості[12, с. 9].

Основними критеріями відбору лексичних одиниць для роботи з дітьми дошкільного віку є такі:

- відповідність фонетичної складності слів за рівнем розвитку артикуляційного апарату з урахуванням наявності недостатньо сформованих мовленнєвих функцій. Тому при підборі лексичного матеріалу краще обмежитися невеликою кіль-кістю слів, але приділити більше часу їх засвоєнню, при цьому намагаючись досягти якомога чіткішої вимоги та раціонального використання їх у мовленнєвих зразках;

- відповідність лексичних одиниць знанням дітей, їх пізнавальним інтересам;

- циклічне розширення змісту лексичних одиниць, тобто послідовне пред’явлення назв предметів та явищ найближчого оточення;

- частотність використання слів [15, c. 65].

Як відомо, лексика використовується під час відтворення в процесі итання та при аудіючанні, тому слід вирізняти рецептивні та репродуктивні навички. Деякі науковці також визначають продуктивну лексику. Продуктивна репродуктивна лексика є активною, а рецептивна — пасивною[17].

Основне завдання ознайомлення дітей з лексикою є рецептивне та репродуктивне осолодіння дітьми словами, сталими словосполученнями під час розширення наявного словникового запасу, а також розвиток лексичного інтересу, говоріння[18]

Враховуючи характер лексичного матеріалу відповідно до мовленнєвої діяльності, можна визначити наступні види мовних навичок, які слід формувати у дошкільників:

Репродуктивні лексичні навички — правильне вживання лексичних одиниць в ситуаціях спілкування з метою комунікації. З метою їхнього оволодіння передбачаються засвоєння таких операцій - виклик лексичної одиниці з довготривалої пам'яті, зовнішньомовленнєве відтворення лексичної одиниці у потоці мовлення; миттєве сполучення даної одиниці з іншими словами, що створюють синтагму і фразу за правилами лексичної сполучуваності.
Рецептивні лексичні навички — це вміння сприймати слуховим аналізатором лексичні одиниці з одночасним усвідомленням його значення в різних ситуаціях спілкування; навички розпізнавання та розуміння лексики активного та пасивного мінімуму під час читання та аудіювання.

Окрім навичок у дітей необхідно сформувати лексичні знання, які бувають:

- фонетичні — вимовні навички, що формуються на основі слухомоторних рефлексів, образів;

- розпізнавання словесних зоровографічних образів;

- граматичні знання, утворення словоформ;

- семантичні знання, що необхідні для формування осмисленних словосполучень;

- знання, повʼязані з правилами сполучуваності слів в іноземній мові, може визначати головну важкість слововживання[18, с. 164].

Рис 1.1. Складова структура лексичної компетентності

За А. Богуш, компетентність дошкільника – це комплексна характеристика особистості, яка вбирає в себе результати попереднього психічного розвитку: знання, вміння, навички, креативність (здатність творчо вирішувати завдання: складати творчі розповіді, малюнки і конструкції за задумом), ініціативність, самостійність, самооцінка, самоконтроль. Компетентність має вікові характеристики, які розглядаються як орієнтовні показники розвитку особистості на кожному віковому етапі, базисні характеристики компетенцій того чи іншого виду діяльності (мовленнєвої, художньої, пізнавальної, музичної, конструкторської тощо)[23].

1.2. Особливості формування елементарної англомовної лексичної компетентності

Відомий дослідник І.М.Берман підкреслює важливе значення для засвоєння змісту слова психічного образу предмета чи дії. Іншомовне слово є засвоєним тоді, коли матеріальний знак викликає образне представлення про той чи інший предмет, дію, явище або стан, що позначаються словом. А досягнути цього можна шляхом введення й відпрацювання слова в таких ситуаціях, в яких воно й позначуваний ним об'єкт подаються разом, а всі дії учнів по засвоєнню слова ситуативно зумовлені. В цьому випадку разом з внутрішнім психічним образом форми слова, який існує як образ слухо-мовленнєво-моторний, в пам'ять вводиться й наочно-чуттєве уявлення про об'єкт, позначуваний цим словом. Не менш важливим є такий компонент слова як сенс (зміст) [16, с. 44].

Зрозуміло, що в словниковий мінімум для середньої школи повинні ввійти тільки найнеобхідніші, найчастіше вживані слова. Поява в ньому маловживаних слів наносить шкоду словниковій роботі школярів: по перше, з'являється лексичний баласт, по друге, за межами мінімуму залишаються вживані слова. Саме тому методика лексичного відбору посідає в навчанні іноземних мов важливе місце.

Засвоєння дошкільниками певного запасу лексичних одиниць передбачає попередній відбір вихователем лексики для кожного заняття:

статистичний спосіб враховує цифрові дані, які зображають частоту появи кожної одиниці, але він не позбавлений ряду, в тому його доцільно застосовувати;
багатосторонній спосіб передбачає врахування якості критеріїв всіх головних особливостей лексичних одиниць

І.В. Рахманова виділила головні та додаткові критерії:

семантичне значення;

сполучуваність;
належність слова як усному повсякденно-літературному, так і книжно-письмовому мовленню;
багатозначність;
словотворча цінність;
будівельна цінність;
частоса вживання[29].

Таким чином, врахування даних критеріїв є необхідним для кращого засвоєння рецептивних лексичних навичок та подальшої роботи на заннятз з вивчення англійської мови в ЗДО.

Як відомо, під час опанування елементарними лексичними одиницями, у дітей можуть виникнути труднощі, які слід враховувати:

різниця у швидкості запамʼятовування матеріалу різними дітьми;
труднощі в розуміння семантичного значення слова;
складнощі з кількістю та інформативністю символів, з яких складається дана лексична одиниця[29, с. 168].

Під час формування елементарної англомовної лексичної компетентності слід дотримуватися наступних вказівок:

необхідно раціонально оцінювати труднощі лексичних одиниць та опанування ними дітьми;
варто попередньо відібрати способи та шляхи полегшення засвоєння дітьми тієї чи іншої лексиної одиниці, які можна використати на певному етапі навчання;
слід пояснювати семантичне значення слова з опорою на наочність;
заміна важких слів подібними спрощеними за структурою[20].

1.3. Психологічні особливості розвитку дітей дошкільного віку

Психічний розвиток дошкільників є визначальним компонентом та умовою організації роботи з вивчення іноземної мови. Дошкільний період характеризується специфічними особливостями розвитку мислення, уваги, уяви, памʼяті, мовлення.

Памʼять — це психічний процес запамʼятовування, зберігання та відтворення певної інформації. В дошкільному віці вона має мимовільний характер, так як діти ще не ставлять перед собою мету спеціально запам'ятати інформацію, відтворити його. Протягом молодшого та середнього дошкільного віку діти здобувають значний досвід. - тілесний, емоційний, побутовий, соціальний. У своїй єдності вона забезпечується завдяки мимовільній памʼяті.

В 3 роки діти мають малий досвід, щоб розповісти свій сон, переказати казку чи вірш. Дитина цього віку може розпізнати людей та місця, які вона бачила раніше. Можемо спостерігати за послідовним розкриттям дитиною шляху від садочку до дому. В 3 роки дитина може памʼятати близько тисячі слів і може використовувати в різних ситуаціях. Значно більше слів дитина розуміє, аніж використовує, а це свідчий про розвиток пасивного словника, аніж активного.

До кінця дошкільного віку у дітей поступово розвивається довільна памʼять. Довільна памʼять дозволяє вирішити певне завдання. Дитина здатна пригадати все, що необхідне для вирішення завдання. Дитина часто має на метя цілеспрямовано запамʼятати щось важливе та необхідне в майьутньому. Таким чином дитина еористується вже довільною памʼяттю.

Основними чинниками, які впливають на запамʼятовування є:

важливість певного предмета для дитини;
відповідність віку;
логічність;
емоційний характер інформації;
характер взаємин дитини з дорослим, який вчить її та знайомить з новим матеріалом;
наявність чи відсутність негативних факторів, які впливають на процес запамʼятовування.

Увага — це психологічний процес зосередження свідомості дитини на предметі чи явищі оточуючого світу, діяльності. Як відомо, в ранньому віці увага у дітей переважно мимовільна

Згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти в освітній лінії "Іноземна мова" дошкільник "... сприймає та реагує на звертання, нескладні команди та інструкції педагога, дає відповіді на прості запитання, ... робить короткі повідомлення за запропонованою тематикою" [13].

Значні зміни в психічному розвитку дітей спостерігаються в пізнавальній, вольовій та емоційній сфері. Це свідчить про формування новоутворень у дошкільників та забезпечують організацію систематичного навчання.

Мислення — це пізнавальний процес попсередкованого відображення звʼязків та стосунків між предметами обʼєктивної дійсності. Основи для розвитку мислення закладаються ще в ранньому дитинстві. Спочатку у дітей спостерігається наочно-дійове мислення, яке з часом перетворюється на наочно-образне, коли формуються перші узагальнення на практичному досвіді предметної діяльності. Основна лінія розвитку мислення дошкільників — здатність думати про предмети, порівнювати їх в думці без наочної опори

І.Я. Каплуновіч розглядає образне мислення, як три розумові процеси: створення образу, оперування ним і орієнтацію в просторі (як видимому, так і уявному).

Мислення дитини характеризується значними змінами та визначається здатністю дитини оперувати не тільки поодинокими чуттєвими образамив предметів, але і узагальненими уявленнями.

Основні психологічні особливості, які впливають на засвоєння лексичних одиниць це:

наявність мотивації та установки на засвоєння лексики;
достатній розвиток психічних процесів, які необхідні для засвоєння іншомовної лексики[14].

Як відомо, уява — це створення людиною певних образів, які вона раніше не сприймала. Уява дошкільників мимовільна. А її предметом єте, що захопило. Привабило дитину. Це може бути цікава казка, іграшка, мультфільм тощо. Образи уяви дитини ще нестійкі, а тому під впливом зовнішніх вражень змінюється напрям її роботи. Діти можуть легко перетворювати один предмет на інший та наділяти його рзними якостями. Діти ще не вміють планувати свою діяльність, але вони можуть придумати, що робитимуть далі. Діти погано диференціюють образи уяви та уявлення про сприйняті предмети чи явища.

Надалі уява дошкільників стає стікішою і вже вередні та старші дошкільники можуть грати в сюжетно-рольову гру. Також старші вже можуть тривало продовжувати певну гру і навть після зробленої тієї чи іншої діяльності, вони повертаються до гри. Із розвитком мимовільної уваги, розвивається довільна, яка обумовлена участю в нових та складніших видах діяльності. Спочатку образи довільної уяви виникають під впливом словесних дій дорослого у сюжетно-рольовій грі. Пізніше вона виявляється і в інших видах діяльності, які вимагають попереднього планування (малювання, ліплення, конструювання, праця, навчання тощо). Цілеспрямованість уяви дитини, стійкість її задумів з кожним роком підвищуються, що виявляється у більшій тривалості гри на одну тему, стійкості ролей, детальнішому її плануванні.

Спочатку самі дорослі є стимулом до активної роботи уяви дітей, згодом дитина самостійно вчиться фантазувати, планувати свої дії. Пізніше довільна уява набуває індивідуального характеру без опори на наочність.

У старших дошкільників відтворювальна уява значно повніше і точніше відображає дійсність, дитина починає розрізняти реальне і фантастичне. Найбільше актуалізується вона під час слухання казок, оповідань. У дітей дошкільного віку продуктивно розвиваються творча уява, коли дитина здатна та бажає відтворити почуте, доповнити образ героя певними рисами. В свою чергу творча уява свідчить про високий інтелектуальний розвиток дитини. Опорою для створення образу з її використанням слугує не лише реальний предмет, а й виражені у слові уявлення. Це зумовлює активний розвиток словесних форм уяви, пов'язаних з розвитком мовлення, мислення, коли дитина створює в уяві казки, історії поза конкретною ситуацією, переживаючи почуття свободи, незалежності від неї, бачить її очима різних людей, тварин, предметів[24].

Розвиток пізнавальних процесів дошкільника є важливим для організації роботи з вивчення іноземної мови. На кожному етапі формування та закріплення ЕЛН слід враховувати специфічні особливості розвитку старших дошкільників, висвітлені у Таблиці 2.2.

Отже, головним завдання успішної організації роботи з вивчення іноземної мови — це врахування психологічних особливостей розвитку дітей старшого дошкільного віку — як сприятливого періоду для вивчення іноземної мови.

Таблиця 2.2. Особливості пізнавальних процесів дітей старшого дошкільного віку

Психологічний процес	Особливості
Форма спілкування з дорослими	Позаситуативно-пізнавальне Позаситуативно-особистісне
Форма спілкування з однолітками	Ситуативно-ділове Позаситуативно-ділове Позаситуативно-особистісне
Мовлення	Високий рівень розвитку Словниковий запас слів - 4000-4500 Виникнення словотворчості Пізнавальне Внутрішнє Повний звуковий аналіз слів (оволодіння читанням і письмом)
Відчуття та сприймання	Систематичне, планомірне обстеження й опис предмета Підвищення гостроти зору на 25-30% Гострота слуху у 3 рази вища, ніж у молодших дошкільників Орієнтування у просторі не залежить від власної позиції Спираються на суттєві ознаки у визначенні часу

2.1. TPR — сучасний інтерактивний метод вивчення іноземної мови

Одним з ефективних методів навчання дошкільників англійської мови є метод TPR(«Total Physical Response»). Метод повної фізичної реакції — це спеціально організований метод вивчення іноземної мови, який передбачає використання фізичних рухів, як своєрідної реакції на інструкції та вказівки дорослого. Даний метод є актуальним для дітей, так як переважно використовується під час ігор, вправ, певних ігрових ситуацій, діти задовольняють потребу в русі та пізнанні[1, с. 293].

Метод повної фізичної реакції передбачає узгодження дій та мислення: навчання мовлення відбувається через фізичну активність. Метод використовується для навчання іноземної мови за умови використання різних команд та забезпечує показ розуміння вивченого матеріалу через відтворення рухів[1].

Біологічною основою методу TPR є природна властивість мозку засвоїти будь-яку мову. Основна умова — передування відтворення мовлення. Розуміння завжди передує говорінню[2].

На заняттях з вивчення англійської мови в ЗДО слід дотримуватися наступних аспектів психічного розвитку дітей та яких слід дотримуватися у підготовці до роботи:

слухання має передувати говорінню, що дає змогу учням розуміти дуже багато мовних конструкцій;
більшість іншомовних структур які учні сприймають на уроці іноземної мови у перші роки її вивчення, складаються з рухів, і приблизно 50% з них становлять команди, інструкції типу «Come here!», «Hold into mу finger!», «Look at me!», що уможливлює активне використання методу TPR;
сприймання й засвоєння інформації через рухи підштовхує дитину до самостійного вираження своїх думок, які спочатку вона виражала рухами, а вже потім через мову.

Використання мотивації на заняттях з вивчення іноземної мови є важливою умовою розвитку інтересу дитини до вивчення мови, сприяє покращенню емоційного стану дітей. Відтак вихователь повинен шукати можливості для покращення процесу навчання та підвищення інтересу до вивчення іноземної мови. Використання різноманітних фізичних вправ, ігор сприяють зацікавленості дітей[6].

Автор методу повної фізичної реакції Джеймс Ашер подає класифікацію дій-реакцій учнів на мовленнєві та фізичні вказівки вчителя. Так, він виділяє наступні види вправ:

TPR with body — різні рухи, дії та накази, які можуть бути виконані за допомогою загальних рухів тіла.
TPR with objects — вивчення окремих слів та виконання дій з предметами.
TPR-Storytelling — розігрування нескладних історій та казок для кращого та швидшого засвоєння лексичних одиниць мови[6].

Джеймс Ашер визначив, що команди, які адресуються дітям мають продукувати мовленнєві акти. Також він виділив наступні принципи, які слід враховувати під час використання даного методу:

розвиток та формування рецептивних навичок повинне передувати формування репродуктивних та продуктивних навичок під час вивчення іноземної мови;
під час вивчення іноземної мови розуміння має передувати говорінню;
навички аудіювання сприяють формуванню інших мовленнєвих навичок;
слід враховувати значення мовного матеріалу, а не форму його представлення;
команди та вказівки мають сприяти розвитку дитини;
слід уникати будь-яких утисків на дитину;
не слід змушувати дітей говорити завдяки певним фізичним діям;
іноземна мова повинна засвоюватись цілісно, а не через окремі лексичні одиниці;
особлива увага лексичному значенню слова;
враховується граматичний аспект вивчення мовного матеріалу[7].

Процес введення нового слова здійснюється за наступною схемою:

вихователь каже команду і декілька разів виконує дії разом з дітьми;

далі вихователь дає команду і діти самостійно роблять рухи декілька разів;

вихователь дає команду, а діти виконують рузи[].

Метод TPR має свої переваги та недоліки у своєму використанні. Відтак перевагами цього методу є:

діти не тільки слухають дорослого та роблять вправи, але і максимально активно беруть участь в роботі — проговорюють словосполучення з різним емоційним настроєм, обстежують різні предмети, рухаються та навіть танцюють.
Нові слова передбачають максимальний відбір та використання дієслів;
нові знання будуть закріплені у свідомості у вигляді слів та образів, позитивних асоціацій.

Під час використання методу можуть виникнути проблеми, які слід враховувати та коригувати:

вихователю може бути фізично важко проводити подібні заняття, бо потрібно часто рухатися з усіма дітьми;
під час заняття слід використовувати велику кількість інфографіки та інших матеріалів;
метод не передбачає вивчення граматики як такої;
дорослому важко звикнути до навчання в ситу традиційних уявлень про заняття та особливості психіки дитини.

Під час ознайомлення з новим словом вихователь має перш за все промовляти команду та виконувати її разом з дітьми декілька разів, потім слід попросити кожну дитину виконати команду[25].

2.2. Система вправ на основі використання методу повної фізичної реакції

Формування лексичної компетентності дошкільників передбачає використання та організацію ігор та вправ за методикою TPR на кожному етапі вивчення іноземної мови.

На першому етапі формування елементарних рецептивних навичок можна використовувати наступні прийоми під час проведення рецептивних ігор та вправ::

повторення слів чи словосполучень за вихователем;
називання зображення одним словом;
пригадування всіх видових понять з певної теми.

На другому етапі використовуються репродуктивні та продуктивні вправи, де діти сприймають зразок мовлення вихователя та разом з ним виконує певні дії згідно ситуації мовлення. Слід використовувати наступні види вправ:

імітація зразка мовлення;
відповідь-реакція на запитання дорослого;
розширення зразка мовлення;
підстановка у зразок мовлення;закінчення зразка мовлення;
відповіді на запитання;
самостійне вживання лексичних одиниць в реченні;
участь в діалозі чи монолозі[21].

Тому враховую попередні аспекти проведення першого етапу, можна запропонувати систему вправ, яка наведена в Таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Етапи формування лексичної компетентності у дошкільників

1.	Етап введення нових лексичних одиниць, ознайомлення	Listen and point
		Listen and do
		Listen and repeat
		Order
2.	Етап активізації лексичних вмінь та навичок	Guess who
		Echo
		In a circle
		Roll a ball
3.	Етап закріплення та активізації знань	In Africa
		A magic bag
		Who is absent

Етап введення нових лексичних одиниць, ознайомлення з новим матеріалом передбачає формування первинних уявлень про лексичні одиниці.

Рецептивна лексична вправа “Listen and point”(Додаток А)

мета: вчити дітей сприймати та виконувати команди дорослого, правильно вказати на запропоновану картинку.

Інструкція: вихователь розкладає перед дітьми картинки із зображенням меблів, вихователь спочатку дає дитині команду- дитина не повторюючи слова, виконує наказ

- Please, look on these pictures.

Point to the chair

Point to the table

Point to the sofa

Point to the bed

Point to the stool

Point to the armchair

Point to the wardrobe.

Саосіб контролю — фронтальний.

Гра “Listen and do”

мета: вчити на основі рецептивного сприймання команд вихователя виконувати різноманітні дії

Інструкція: вихователь дає дітям команди та разом з дітьми виконує певні рухи.

- Listen careful and lets do it together.

We can jump like a frog.

We can run like a dog.

We can climb like a cat.

Спосіб контролю — фронтальний.

Listen and repeat

«In zoo»

мета: вчити дітей га слух сприймати команди та виконувати їх, повторювати за вихователем основні лексичні одиниці відповідно до теми висловлювання

Інструкція: вихователь запрошує дітей відвідати зоопарк та засвоїти назви тварин

- Today we will go to the zoo. Lets go!

Діти одни за одним лпнцюжком за вихователем йдуть від однієї «клітки» до іншої та , підійшовши до неї, повторюю разом з вихователем назви тварин:

A crocodile

A lion

A giraffe

A zebra

A hipo

Спосіб контролю: фронтальний

Для кращого закріплення уявлення про назву тварини слід застосовувати наочність до даної гри (Додаток Б)

Гра «Order»(Додаток В)

мета: вчити дітей в ігровій ситуації виконувати накази вихователя

Інструкція: вихователь представляє себе ніби дресерувальнико на арені великого цирку і пояснює дітям «I am your training? You are animals. I will say to do something and you must do it.

Lets start.

Take a dool.

Turn around.

Run slowly and fast.»

Спосіб коньролю — фронтальний.

Другий етап формування елементарних рецептивних навичок з використанням методики TPR включає загалом репродуктивні ігри

Гра «Guess who»(Додаток Г)

мета: вчити дітей вгадувати назви свійських тварин за їхнім звуконаслідуванням

Інструкція: вихователь пропонує дітям за голосом вгадати хто це і назвати

Meuw-meuw — a cat

This is a cat

Woof-woof — a dog

This is a dog

Moo-moo — f cow

This is a cow

Quack-quack — a duck

This is a duck

Clop-clop — a hen

This is a hen

Cheep-cheep — a chick

This is a chick

Hank-hank — a han

This is a han

Clop-clop — a cow

This is a cow

Clip-clip — a geese

This is a geese

Frot-frot — a horse

This is a horse

Гра “Echo”

мета: вчити дітей повторювати за вихователем фразу, відгукуватися як луна,Є закріпити лексику з теми “Меблі”

Інструкція:

Today we are going to go far to the mountains

I say “a chair” and you must repeat like moon.

Lets start.

Спосіб контролю — фронтальний.

Гра “Roll a ball”

мета: вчити дітей повторювати фразу, передаючи по колу один одному мʼяч

Інструкція:

Діти сідають на килимку по колу. Вихователь бере невеликого мʼяча та сідає разом з ними.

Make a circle.

I pass the ball and say “A cat” and you must say the same and pass the ball to the next.

Your turn.

Гра “In a circle”

метв: закріпити у дітей назви різних тварин — свійських та диких, вчити повторювати назву разом, рухаючись по колу

Інструкція:

Діти беруться за руки та стають в коло, йдуть та тричі повторюють фразу, за четвертим разом зупиняються — педагог перекладає.

Для закріплення у дітей наочно-образного уявлення, по центру кола на підлозі розміщуються малюнки із зображенням свійських та диких тварин і коли вихователь дає переклад, може вказати його на картинці.

Its a cat, its a cat, its a cat

Це кіт.

Its a dog, its a dog, its a dog

Це собака.

Its a lion, its a lion, its a lion

Це лев.

Its a geese, its a geese, its a geese

Це коза

Its a pig, its a pig, its a pig

Це порося

Its a hore, its a horse, its a horse

Це кінь

Its a zebra, its a zebra, its a zebra

Це зебра

Третій етап формування елементарних рецептивних навичок передбачає організацію певної ситуації спілкування чи творчої гри.

Ігрова ситуація “In Africa”(Додаток Д)

мета: закріпити лексиний склад у дошкільників з визначеної теми, вчити використовувати граматичні форми та сталі словоспоучення під час спілкування іноземною мовою

Інструкція:

- Today we will go to the Africa where live wild animals.

Imagine thay you are animals which live in Africa.

We welcome each other and will get acquainted.

For example:

- Hello.

- Hi.

- Nice to meet you.

- Nice to meet you too.

- Who are you?

- I am a lion. And you?

- I am a zebra.

- Where do you live?

- I live in Africa.

- I live here too.

- Good bye!

- See you later!

Діти утворюють пари та тренують будувати простий діалог між тваринами Африки, використовуючі сталі вислови привітання, прощання тощо.

Спосіб контролю — фронтальний та парний.

Гра “A magic back”

мета: розвивати рецептивне сприймання та вміння називати бажаний предмет під час його дотикового обстеження в мішечку

Інструкція: дітям пропонується занурити руку в мішечок і дотиком відчути предмет, потім витягнути руку і назвати тей предмет, який він хоче отримати. В чарівному мішечку знаходяться маленькі лялькові меблію

- Give me a table.

- A chair.

A sofa etc.

Спосіб контролю: індивідуальний

Гра “Who is absent”

мета: розвивати увагу дітей, вчити на запитання вихователя “Who is absent?” відповідати руховою реакцію на вибір відповідної картинкию

Інструкція:

Вихователь розкладає маленькі фігурки тварин на столі перед дітьми. Пропонує уважно подивитися, а потім заплющити очі. Прибирає одну фігурку, діти розплющують очі та мають не називаючи на малюку показати. Хто відсутній.

- Be attentive.

- Close your eyes.

- Open your eyes.

- Who is absent?

- Point.

Спосіб контролю: фронтальний та персональний

Список використаних джерел

Asher J. J. The Strategy of the Total Phуsical Response: An Application to Learning Russian / J. J. Asher // International Review of Applied Linguistics in Language Teaching. – 1965. – Vol.3, Issue 4. – P.291-300
Garcia, Ramiro. Instructor’s Notebook: How to Apply TPR for best results. Los Gatos, CA: Sky Oaks, 1996
Грузинська І. О. Методика викладання англійської мови в середній школі. – К.: Радянська школа, 1948.
Лобода О.В. Методика навчання англійської мови дітей дошкільного віку / О. Лобода // Методика навчання англійської мови дітей дошкільного віку: навч.-метод. посібник. – К.: Київ. Ун-т ім.. Б. Грінченка, 2013. – 100 с.
Новікова Т.О. Метод повної фізичної реакції як один із ефективних методів формування іншомовної компетенції молодших школярів / Т.О. Новікова // [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://nauka.zinet.info/25/novikova.php
В’юнник В. О. Сучасні методи навчання дітей дошкільного віку іншомовного спілкування: від теорії до практики / В. О. В’юнник // [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.psyh.kiev.ua
ШкварінаТ.М. Англійська мова для наймолодших [Текст] : програма, методичні рекомендації, розробки занять / Т.М.Шкваріна. –Х. : Видавнича група "Основа", 2005. –176 с. –(Бібліотека журналу "Англійська мова та література";вип. 12 (24)).
Бим И. Л. Компетентностныйподход к образованию и обучению иностранным языкам / И. Л. Бим//Компетенции в образовании: опыт и проектирование : сб. научных трудов. –М. : ИНЭК, 2007. –С. 156–163.
Ніколаєва С. Ю. Основи сучасної методики викладання іноземних мов(схеми і таблиці): [навч. посіб.] / Софія Юріївна Ніколаєва. ― К. :Ленвіт, 2008. ― 258 с.
Гальскова Н. Д. Теория обучения иностранным языкам.Лингводидактика и методика : учеб. пособ. [для студ. лингв. ун-тов ифак-в ин. яз. высш. пед. учебн. завед.] / Наталья Дмитриевна Гальскова,Надежда Ивановна Гез. ― [5-е изд., стер.] ― М. : Издательский центр“Академия”, 2008. ― 336 с.
Кричевская К. С. К вопросу о содержании лексических правил вобучении иностранному языку / К. С. Кричевская // Иностранныеязыки в школе. ― 1998. ― No 4. ― С. 23―29,
Коростелов В. С. Пути совершенствования лексических навыков говорения / В. С. Коростелов // Иностранные языки в школе. — 1986.— No 1. — С. 39—44.
Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція) [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://osvita. ua/legislation/doshkilnaosvita/. – Назва з екрана.
3. Шкваріна Т. М. Англійська мова для дітей дошкільного віку : книга для вчителя / Т. М. Шкваріна. – К. : Шкільний світ, 2009. – 160 с.
http://osvita. ua/legislation/doshkilnaosvita/. – Назва з екрана.2. Коломінова О. О. Формування англомовної лексичної компетенції молодших

школярів / О. О. Коломінова // Іноземні мови. – 2005. – No 2. – С. 47–50.

Панова Л.С. Обучение иностранному языку в школе. - К.: Радян. школа, 1989. - С. 42-56.
Никитенко З.Н. Технология обучения лексике в курсе английского языка для детей 6-ти лет в 1 классе средней школы // ИЯШ. - 1991. - №4. - С. 52-59.
Основы методики преподавания иностранных языков / Под ред. В.В. Бухбиндера, В. Штрауса. - К.: Вища школа, 1986. - С. 159-179.
Скляренко Н.К. Сучасні вимоги до вправ для формування іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь // Іноземні мови. - 1999. - №.3. - С. 3-7.
Шацкий В.Н., Коростелев В.С. Методика функционального формирования лексических навыков говорения // Коммуникативность обучения - в практику школы. - М.: Просвещение, 1985. - С. 46-54.
Карпова В.М. Використання буквених ігор в навчанні англійської мови // Іноземні мови. - 1998. - №4. - С. 34-40.
Брушлинский А. В. Психология мышления и проблемное обучение / А.В.Брушлинский. –М. : Знание, 1983. – 96 с.
Богуш А. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалізації // Дошкільне виховання. – 1999. – № 6. – С. 3-5.
Субботина Л.Ю. Развитие воображения детей. Популярное пособие для родителей и педагогов / Художник Куров В.Н. - Ярославль: "Академия развития", 1997. - 240с., ил. - / Серия: "Вместе учимся, играем"/.

Загальні висновки

З’яcувaти основні характеристики елементарної англомовної лексичної компетентності;
Визначити особливості формування елементарної англомовної лексичної компетентності.
Виділити основні закономірності психічного розвитку дошкільників.
Обгрунтувати значення використання методу повної фізичної реакції для формування елементарної англомовної лексичної компетентності.

Розробити систему вправ на основі використання методу TPR.

Додатки

Додаток А