Наукова робота на тему: "РОМАНТИЗАЦІЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ СЕРЕД МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ"
1
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки Полтавської облдержадміністрації
Полтавське територіальне відділення МАН України
Відділення: хімії та біології
Секція: психологія
РОМАНТИЗАЦІЯ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ СЕРЕД МОЛОДИХ ЛЮДЕЙ ТА
ПІДЛІТКІВ
Роботу виконала:
Куреня Ольга Олегівна
учениця 10-Акласу
Полтавської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №9
Науковий керівник:
Щочка Марина Юріївна
учитель біології та хімії
Полтавської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №9
Науковий консультант:
Атаманчук Ніна Михайлівна
кандидат психологічних наук,
доцент кафедри загальної, вікової
та практичної психології
Полтавського національного
Педагогічного університету
імені В. Г. Короленка
Полтава – 2019
ТЕЗИ
Тема наукової роботи: «Романтизація психічних розладів серед молодих людей та підлітків».
Роботу виконала: Куреня Ольга Олегівна, учениця 10-А класу Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9. Науковий керівник: Щочка Марина Юріївна, вчитель біології та хімії Полтавської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №9. Науковий консультант: Атаманчук Ніна Михайлівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри загальної, вікової та практичної психології Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка.
Актуальність теми наукової роботи зумовлена низьким рівнем обізнаності людей у понятті психічні розлади та здатності романтизувати їх, особливо у підлітковому віці.
Об´єкт дослідження: учні старшої школи.
Предмет дослідження: процес романтизації психічних розладів, рівень агресивності у відносинах між підлітками та розвиток депресивного стану.
Мета наукової роботи – за допомогою психологічних методик виявити здатність підлітків романтизувати психічні хвороби, людей, події. Визначити, чи властивий для них прояв агресивность у відносинах з іншими та діагностувати рівень розвитку депресивного стану. Для досягнення цієї мети було визначено такі завдання:
- Опрацювати науково-популярну літературу та описати поняття психічного розладу, йогов иди та основні ознаки.
- На основі опрацьованих літературних та інтернет джерел ознайомитися з історіями людей, що мають психічні розлади.
- За допомогою методики Бека визначити стан депресивності у старшокласників, методики Асінгера – наявність агресивності у відносинах між підлітками та власнорозробленої методики – схильність романтизувати у підлітків.
- Розробити план проведення години психолога в 9-10 класах для зниження рівня агресивності та проведення профілактичної роботи (спільно з шкільним психологом).
Результати проведеного наукового дослідження дають підставу зробити такі висновки:
- На основі опрацьованої науково-популярної літератури визначили, що психічний розлад – це змінений психологічний стан людини з нормального на деструктивний. Психічні розлади бувають екзогенного та ендогенного походження.
- На основі опрацьованих інтернет джерел ознайомилися з історіями людей, що мають психічні розлади та з´ясували, що більшість з них проти романтизації, бо через це дійсно хворі люди сприймають дану проблему не як захворювання, а як ситуацію.
- За допомогою методики Бека визначили стан депресивності у старшокласників, методики Асінгера – наявність агресивності у відносинах між підлітками та власнорозробленої методики – схильність романтизувати у підлітків.
- Розробили план проведення години психолога в 9-10 класах для зниження рівня агресивності та проведення профілактичної роботи (спільно з шкільним психологом).
ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………….……..…….....4
РОЗДІЛ 1 ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ТА РОМАНТИЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ …………………………………………………………………..…………………………7
1.1. Стан психічного здоров'я підлітків ………………………………..…….…..…..…7
1.2. Психічні розлади і їх види ………………………………..……………....…..….....8
1.2.1. Вивчення історії людей, що мали психічні розлади…………………………….11
1.3. Поняття романтизації ………………………………………………………………12
1.3.1. Романтизація психічних розладів на полотнах художників та виробах ювелірних прикрас………………………………………………………………………13
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОМАНТИЗАЦІЇ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ …………..………………………………….....15
2.1. Огляд та обґрунтування вибору методик ………………………………………...15
2.2. Опитувальник підлітків на здатність романтизувати (авторський варіант)…….15
2.3. Методика оцінки агресивності у відносинах (тест А. Асінгера)…………...……16
2.4. Опитувальник депресивності А. Бека ……………………………………..………20
РОЗДІЛ 3 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОМАНТИЗАЦІЇ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ………………………………………………….22
3.1. Організація емпіричного дослідження…………………………………………….22
3.2. Здатність підлітків романтизувати………………………………………………...22
3.3. Прояв агресивності у відносинах…………………………………………………..23
3.4. Розвиток депресивного стану підлітків……………………………………………23
3.5. Розробка години психолога спрямованої на зниження рівня агресивності у підлітків та проведення профілактичної роботи............................................................24
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………...…26
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………..27
ДОДАТКИ………………………………………………………………………………...28
ВСТУП
За оцінками, у всьому світі від 10 до 20% підлітків стикаються з психічними розладами, проте вони залишаються недіагностованими і недостатньо вивченими. Ознаки поганого психічного здоров'я можуть бути випущені з уваги з ряду причин, таких як відсутність знань або обізнаності про психічне здоров'я серед медичних працівників або стигматизація, яка перешкоджає їм звертатися за допомогою.
Люди не до кінця розуміють, що насправді являє собою анорексія, депресія та інші психічні розлади. Тому вони вдаються до такого прийому, як романтизація. В наш час її можна зустріти кожного дня. Наприклад, коли ми думаємо та уявляємо про гарний, вдалий день, а в кінці розчаровуємося, бо наші романтичні уявлення не збулися. Також прикладом романтизації може бути те, що ми дивимось на худорляве тіло і говоримо як це красиво, не знаючи зворотнього боку медалі.
Романтизація психічних розладів негативно впливає стан людий, так як за драматизацією несерйозних проблем, часом складно визначити наявність психічного розладу.
Актуальність теми наукової роботи зумовлена низьким рівнем обізнаності людей у понятті психічні розлади та здатності романтизувати їх, особливо у підлітковому віці.
Об´єкт дослідження: учасники освітнього процесу старшої школи.
Предмет дослідження: процес романтизації психічних розладів, рівень агресивності у відносинах між підлітками та розвиток депресивного стану.
Мета наукової роботи – за допомогою психологічних методик виявити здатність підлітків романтизувати психічні хвороби, людей, події. Визначити, чи властивий для них прояв агресивность у відносинах з іншими та діагностувати рівень розвитку депресивного стану. Для досягнення цієї мети було визначено такі завдання:
- Опрацювати науково-популярну літературу та описати поняття психічного розладу, йогов иди та основні ознаки.
- На основі опрацьованих літературних та інтернет джерел ознайомитися з історіями людей, що мають психічні розлади.
- За допомогою методики Бека визначити стан депресивності у старшокласників, методики Асінгера – наявність агресивності у відносинах між підлітками та власнорозробленої методики – схильність романтизувати у підлітків.
- Розробити план проведення години психолога в 9-10 класах для зниження рівня агресивності та проведення профілактичної роботи (спільно з шкільним психологом).
Дослідженню мети і вирішенню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження: спостереження, порівняння та есперимент.
Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає у висвітленні теми романтизації психічних розладів, так як тема досить актуальна і не досліджена. Також ми розробили власну методику визначення схильності до романтизації.
Практичне значення: матеріали отриманих результатів науково-дослідницької роботи використовуються у Полтавській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №9, а також можуть бути використані і в інших навчальних закладах з метою визначення психологічних особливостей дітей підліткового віку та проведення профілактичних заходів для покращення їх психічного здоров´я.
Результати роботи апробовані у Полтавській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №9.
Структура роботи: робота складається з тез, вступу, 3 розділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків.
РОЗДІЛ 1 ПРОБЛЕМА ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ТА РОМАНТИЗАЦІЇ ПІДЛІТКІВ
1.1. Стан психічного здоров'я підлітків
Підлітковий вік (10 – 19 років) – це унікальний і формуючий час. Хоча більшість підлітків мають гарне психічне здоров'я, численні фізичні, емоційні та соціальні зміни, включаючи схильність бідності, жорстокому поводженню або насильству, можуть зробити підлітків вразливими до проблем психічного здоров'я. Заохочення психологічного благополуччя та захист підлітків від несприятливого досвіду та факторів ризику, які можуть вплинути на їх потенціал до процвітання, мають вирішальне значення не тільки для їх благополуччя в підлітковому віці, але і для їх фізичного і психічного здоров'я у дорослому віці.
Підлітковий вік є вирішальним періодом для розвитку та підтримки соціальних і емоційних звичок, важливих для психічного благополуччя. Вони включають в себе прийняття здорового режиму сну, регулярні фізичні вправи, розвиток навичок подолання, вирішення проблем та міжособистісних відносин, а також навчання керуванню емоціями. Важливе значення має також створення сприятливих умов в сім'ї, школі і в більш широкому співтоваристві. Безліч факторів визначають психічне здоров'я підлітка в будь-який момент часу. Чим більшому фактору ризику схильні підлітки, тим більше потенційний вплив на їх психічне здоров'я. До факторів, які можуть сприяти виникненню стресу в підлітковому віці, відносяться прагнення до більшої самостійності, прагнення відповідати вимогам однолітків, вивчення сексуальної ідентичності і розширення доступу до технологій і їх використання.
Вплив засобів масової інформації та гендерні норми можуть посилити невідповідність між життєвою реальністю підлітка і його уявленнями або стремліннями на майбутнє. Іншими важливими факторами, що визначають психічне здоров'я підлітків, є якість їх домашнього життя і взаємини з однолітками. Насильство (включаючи жорстоке виховання і залякування) та соціально-економічні проблеми є визнаними ризиками для психічного здоров'я. Діти і підлітки особливо вразливі перед сексуальним насильством, яке явно пов'язане з згубним впливом на психічне здоров'я.
Деякі підлітки піддаються більш високому ризику психічного здоров'я у зв'язку з їх умовами життя, стигматизацією, дискримінацією або ізоляцією або відсутністю доступу до якісної підтримки та послуг. До їх числа відносяться підлітки, які живуть в гуманітарних і нестабільних умовах; підлітки з хронічними захворюваннями, розладами аутистичного спектру, розумовою відсталістю або іншими неврологічними розладами; вагітні підлітки, батьки-підлітки або особи, які перебувають у ранніх або примусових шлюбах; сироти; і підлітки з числа меншин етнічного чи сексуального походження або інших дискримінованих груп.
Підлітки з психічними розладами, у свою чергу, особливо вразливі до соціальної ізоляції, дискримінації, стигматизації (впливає на готовність звертатися за допомогою, труднощам в галузі освіти, ризикованої поведінки, фізичного нездоров'я і порушень прав людини) [1].
1.2 Психічні розлади і їх види
Психічний розлад – це змінений психологічний стан людини з нормального на деструктивний. Термін є неоднозначним і має різні трактування в сферах юриспруденції, психології і психіатрії. Відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, психічні розлади не зовсім тотожні таким поняттям, як психічне захворювання або душевна хвороба. Дане поняття дає загальну характеристику різним видам розладів психіки людини. З психіатричної точки зору, не завжди можливо позначити біологічні, медичні та соціальні симптоми порушення психіки особистості. Лише в деяких випадках в основі психічного розладу може лежати фізичний розлад організму. Виходячи з цього, в МКБ-10 використовується термін «психічний розлад» замість «психічного захворювання».
Люди, здатні швидко і безболісно реагувати на зміну ситуації, пристосуватися до нових умов життя, а також конструктивно вирішувати життєві проблеми, відносяться до розряду психічно здорових. Якщо людина не в змозі психологічно впоратися з неприємностями, що трапились з ним, будь то особистісні, робочі або інші проблемні сфери, у нього утворюються внутрішні конфлікти, що згодом може призвести до психічного розладу. Душевне загострення також проявляється при порушенні ідентифікації свого духовного і фізичного «Я», нездатності мислити критично по відношенню до себе і своїх дій, порушенні психічних реакцій на зміну оточення, обставин, неможливості планувати своє життя і реалізовувати цілі.
Психічні розлади впливають на мислення, зміну поведінки, агресивне прояв почуттів. Людина піддається змінам фізичної роботи організму. На сьогоднішній день кожен четвертий чоловік у світі схильний до психічного розладу або зміні поведінки, проте причини цього досі остаточно не ясні. Фахівці радять самостійно звертатися до лікарів при прояві перших симптомів нервового зриву або психологічного розладу.
Основні види психічних розладів, певні за етіологічним принципом:
- Екзогенні, куди відносяться всі зовнішні фактори впливу на стан організму людини: виробничі отрути, наркотичні та отруйні речовини, алкоголь, радіоактивні хвилі, мікроби, віруси, психологічні травми, черепно-мозкові травми.
- Ендогенні – іманентні причини прояву психологічного загострення. Вони включають в себе порушення хромосомного ряду, генні захворювання, спадкові захворювання, які можуть передаватися у спадок у зв'язку з травмованим геном.
Психічні розлади носять легкий або представляє життєву загрозу характер. Виявлені симптоми хвороби визначають ступінь тяжкості і, відповідно, характер порушень.
Лікування психічних розладів здійснюється під наглядом фахівців.
Види психічних розладів у людей:
- Маніакально-депресивний психоз – це афективний розлад, при якому проявляються ознаки манії, депресії і гіпоманії. Захворювання може виникнути при порушенні фізіологічних функцій організму і розладі психіки особистості.
- Депресії у дітей у підлітків сьогодні не рідкісне явище. В особливо прогресуючих випадках стан депресії може довести до самогубства дитини. Провідні ознаки розвитку депресії виражаються у конфліктах в родині, асоціальності дитини, її маніакальній пристрасті до різних субкультур, вродженої чутливості нервової системи, внутрішньоутробні інфекції матері, проблеми в школі і з однолітками. Період депресії може протікати в середньому до двох років, тому дуже важливо вчасно виявити перші ознаки внутрішнього конфлікту дитини і постаратися допомогти йому психологічними методами або ж використовуючи спеціальні препарати за рекомендацією лікаря.
- Депресивний розлад у літніх людей можна визначити за наявності у них безсоння, тривожного рухового занепокоєння, маячних переживань, зниження психічної активності, розладів апетиту, втрати маси тіла, швидкої стомлюваності, болях у спині та головних болях.
- Післяпологова депресія у жінок характеризується прискореним серцебиттям, головним болем, почуттям паніки, плаксивість, безсонням, розладами апетиту, пригніченим настроєм, почуттям самотності і заниженою самооцінкою. Основні симптоми виявляються також у жінок в небажанні звертатися за клінічної допомогою і відчуття того, що тільки вони зобов'язані нести відповідальність за свою дитину. Таке ставлення викликає у них почуття ізольованості і втомленості, що призводить в результаті до депресії.
- Шизофренія – хронічне психологічне захворювання, що має негативні та позитивні симптоми, характеризується специфічними змінами стану особистості. Проявляється в різкій зміні характеру особистості, вчиненні безглуздих і нелогічних вчинків, зміні інтересів і появі невластивих захоплень, зниженні працездатності та соціальної адаптації. У індивіда може повністю відсутні осудність і розуміння відбуваються навколо подій.
- Селфі – схильність постійно робити власні знімки на камеру мобільного телефону і викладати їх в соціальні мережі. Психіатри з Чикаго визначили симптоми розвитку цієї нової залежності. На епізодичній фазі людина фотографує себе більше 3 разів на день і не викладає знімки на загальний огляд. Друга стадія характеризується фотографуванням себе понад 3 разів на день і їх публікацією в соцмережах. При хронічній стадії людина робить власні знімки протягом усього дня і викладає їх більше шести разів на день.
Психічні розлади сьогодні проявляються нерідко і несуть в собі ряд соціальних, біологічних, індивідуальних психологічних факторів. Попередження стресових ситуацій і своєчасне лікування психічних розладів допоможуть нейтралізувати прояви перших симптомів захворювання [2].
1.2.1. Вивчення історії людей, що мали психічні розлади
У пошуках інформації, щодо романтизації психічних розладів на просторах інтернету можна знайти багатьох блогерш, які знімають відео про свої психічні захворювання, і переглянувши їх відео ми вирішили написати історію однієї з них.
«Все почалося ще в п'ятому класі, коли вона почала стежити за своєю вагою. Пізніше після того як вона пішла на балет, їй потрібно було притримуватись дієти. Анорексія, як говорить блогерша – це замкнуте коло з якого тяжко викарабкатись. Її хвороба супроводжувалась судорогами, хованням їжі, рвотним рефлексом. Її вага з кожним разом все меншала і меншала. І все дійшло до того що вона важила 42 кілограма, після цього вона хотіла відновити вагу, але маючи психічний розлад, це було надзвичайно складно.
На одному з інтернет сайтів можна зустріти інтерв'ю дівчат, які висловлювали свою думку, щодо романтизації психічних розладів, адже самі ними хворіли. На думку пацієнток, романтизація психічних розладів в останні кілька років стала особливо популярним явищем в соціальних мережах. Читаючи пости в численних пабліках, молоді люди від 12 до 20 років нерідко придумують собі хвороби. Слово «депресія» давно стало мемом. Деякі люди використовують його постійно, намагаючись описати свою втому або поганий настрій. Нажаль, далеко не всім відомо, що депресія – це психічний розлад, який приносить багато переживань і вимагає великої роботи, думає одна з дівчат.
Основна проблема полягає в тому, що романтизація психічних розладів практично ніколи не призводить до дестигматизации самих розладів і їх носіїв, а скоріше навпаки, перешкоджає вільному діалогу про психічне здоров'я в суспільстві, тим більше серед підлітків. Романтизація — це один з механізмів знецінення. Воно швидше негативно позначається на тих, кому дійсно потрібна допомога, вони залишаються непочутими, вважає інша.
До числа найпопулярніших розладів для романтизації пацієнтки відносять депресію, БАР, анорексію, шизофренію. На дискусії багато говорилося про те, що романтизація може призвести до реального захворювання (найбільш справедливе таке твердження, наприклад, для розлад харчової поведінки (РПП)). "У моєму оточенні є дівчата, які поетапно вселяли собі, що у них є булімія. У підсумку вони дійсно з нею зіткнулися, але коли мова зайшла про спілкування з психологами і психіатрами, то вони страшенно злякалися, адже це вже був зовсім інший світ, з іншими емоціями, проблемами" – відповіла третя учасниця бесіди [3].
1.3. Поняття романтизації
Романтизація – це, мабуть, найбільш розповсюджений художній прийом, без якого навряд чи була б написана більшість творчих текстів сьогодення. Але цей прийом, як виявилося, може бути напрочуд небезпечним.
Останнім часом набув популярності такий тренд як romanticizing anxiety (дослівно –романтизація тривожності). Плодами розвитку цього тренду в інтернет-спільноті є схвалення тужливих настроїв, романтизація психічних захворювань й психотичних станів, надання краси самоушкодженням, смерті, суїциду тощо. Саме через таку збочену романтизацію наявність психологічних проблем, суїцидальних думок, депресій сприймається не як привід звернутися по допомогу, а як данина цій сумній естетиці. Також це своєрідна пропаганда , поширена у фільмах, серіалах і соц. мережа. Підлітки починають мріяти про психічний розлад, сприймаючи це як щось круте. Прагнуть стати «особливими», «не таким як всі». Романтизація переростає в позитивну стигматизацію і психічним розладом вважається будь-яке відхилення від норми. Нерозуміння і незнання, що розлад психіки це не стиль, а справжнісінька хвороба призводить до знецінення. Люди, яким дійсно потрібна допомога, не отримують належної підтримки, тому що їхні проблеми не сприймають всерйоз, а вважають це проходженням моди. Романтизація захворювань призводить до того, що ставлення до хворих стає таким же, як до людей, що приписують собі психічні розлади. Ніхто не хоче прислухатися до їх проблем, і через це їм стає подвійно важче переносити хворобу.
1.3.1. Романтизація психічних розладів на полотнах художників та виробах ювелірних
Є речі, що систематично з’являються у житті суспільства, і ми маємо активізуватися для боротьби з ними, є явища, що існують хронічно і виходять назовні завдячуючи збуднику. На жаль, наш світ не досконалий і ми маємо з цим існувати, жити серед проблем, які ми не завжди можемо вирішити. В такі моменти для душевної рівноваги люди вдаються до сатири, романтизації, або ж естетизують явища, щоб пережити те, що ти не зможеш здолати або змінити.
Мистецтво, що створене для пом’якшення реальності, все ж має зображати характерні настрої періоду. Масові істерії, епідемії, віруси – невід’ємна проблема суспільства, і нерідко фатальна.
Так, на полотнах з’являються сюжети за участі розладів та хвороб, що невпинно пожирають суспільство. Існуть полотна, авторам яких вдалося естетизувати хвороби та їх наслідки:
- Життя Едварда Мунка було достатньо складним, хвороби оточували його з усіх сторін: мати померла у дитинстві, сестра трохи згодом, і сам він не запам’ятав щасливого, безтурботного дитинства через захворювання, що постійно були поруч з ним. Одна з його перших картин, «Хвора дівчинка», створена у жовто-зелених відтінках (кольори, що якнайкраще підкреслюють хворобливість). За цю роботу Мунк отримав не надто похвальні відгуки від критиків. Проте в історію світового мистецтва полотно все ж увійшло (див. рис. 1.1).
- Картина Робера-Флері зображує візит відомого лікаря до психічно хворих. Доктор Філіп Пінель, «визволитель безумців», працював в роки Французької революції. Він став відомим завдяки своїй реформі, яка мала визволити хворих від ціпків та позбавити керівника лікарні поліцейських чинів. Дехто з хворих ще чекає своєї черги, дівчину в центрі композиції саме визволяють. Проте їх обличчя зовсім не виражають щастя чи радості від визволення. Вони знаходяться ніби у іншому світі, де ці ціпки не мають значення, і їх зняття не панацея від хвороби (див. рис. 1.2).
Рис. 1.1 Едвард Мунк «Хвора дівчинка»
Рис. 1.2 Робер Флері «Визволитель безумців»
- Чи не найбільш естетизоване зображення епідемії Чуми у Римі. Виключаючи зображення страшних виразок та відверто жахливих скалічених тіл, Делоне зобразив янгола смерті, що стукає у двері римлян. Звісно, без жертв страшної епідемії на полотні не обійшлося, проте, це помітно вже після більш детального знайомства з картиною. Тіла скалічених чумою римлян навіть відведені у напівтінь, лише тіло біля ніг янгола одразу вказує на його хтонічне походження. Тепле, золоте освітлення пронизує картину, наче у темряві освітлений янгол смерті стає порятунком для важкохворих, адже на одужання в них не має надії. Він з’являється на порозі, як символ завершення страждань, порятунок від мук [4].
Романтизація в ювелірних виробах. Американський бренд Ban.do засудили за випуск прикрас з назвами психічних хвороб. За думкою користувачів мережі, марка прославляє депресію і недооцінює серйозність психічних розладів.
Зокрема, нищівній критиці піддалися прикраси-підвіски зі словами anxiety, depression і bipolar (тривожність, депресія і біполярні розлади), пише Elle. Користувачі соцмереж сприйняли випуск колекції прикрас, яка була присвячена душевним хворобам, як несприятливий крок в сторону «гламуризації» таких станів, як депресія.
«Тепер хворіти депресією модно? Немає нічого крутого в романтизації депресії», - пишуть в мережі.
Представники Ban.do відповіли на критику, повідомивши, що засновниця бренду особисто зіткнулася з психічною хворобою і вирішила створити колекцію, яка приверне увагу до цієї проблеми: «Ці прикраси були створені засновницею бренду Джен Готч, яка страждає біполярним розладом. Всі кошти, зібрані з продажу прикрас, будуть пожертвувані благодійній організації BC2M, яка підвищує обізнаність з питань психічного здоров'я та підтримує людей, які страждають подібними захворюваннями», - відзначили в заяві представники марки [5] (див. рис. 1.3).
Рис. 1.3 Прикраси з назвами психічних хвороб
РОЗДІЛ 2 МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОМАНТИЗАЦІЇ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
2.1. Огляд та обґрунтування вибору методик
Існує ціла низка чинників, що впливають на визначення критеріїв фізичної, психічної та соціальної зрілості особистості. Виходячі з того, що фізична зрілість характеризується збільшенням зросту, ваги, статевим дозріванням, включаючи зрілість тіла та мозку, а психічна зрілість – рівнем сформованості та розвитку психічних процесів, станів та властивостей, то дослідження психологічної зрілості буде доцільно здійснювати за допомогою методик, спрямованих на визначення рівня розвитку різних психічних процесів, станів та властивостей. А саме: опитувальник підлітків на здатність романтизувати (авторський варіант), методика оцінки агресивності у відносинах (тест А. Асінгера), опитувальник депресивності А. Бека [6].
2.2. Опитувальник підлітків на здатність романтизувати (авторський варіант)
Даний опитувальник дає можливість визначити здатність учнів романтизувати події, явища, людей.
1. Чи уявляли Ви, зустрівши красиву за зовнішнім виглядом людину, що вона хороша та мила?
1. Так;
2. Ні;
3. Частково.
2. Які відчуття виникають у Вас, коли замість омріяної книги в подарунок Ви отримуєте м'яч?
1. Засмутився (засмутилася);
2. Зрадів (зраділа);
3. Не має різниці.
3. Чи хотіли б Ви отримати у подарунок підвіску з надписом «depression»?
1. Так;
2. Ні;
3. Можливо.
4. Чи вважаєте Ви струнких та худорлявих людей привабливішими за інших?
1. Так;
2. Ні;
3. Частково.
5. Чи думаєте Ви, що одяг робить Вас привабливішою людиною?
1. Так;
2. Ні;
3. Частково.
6. Яка асоціація виникає у Вас при слові «шизофренія»?
1. Ніяка;
2. Цікавий світ, галюцинації;
3. Свій варіант.
7. Чи здавався Ваш «об'єкт» симпатії Вам майже ідеальною людиною?
1. Так;
2. Ні;
3. Частково.
8. Чи переживали Ви не взаємні почуття та чи впадали у відчай говорячи, що у Вас «дипресія»?
1. Так;
2. Ні;
3. Частково.
Якщо ваші результати такі:
від 8 до 14, то з ваша здатність романтизувати в нормі, але слід іноді помріяти, адже мрії мають змогу здійснюватися;
від 15 до 18, то слід задуматися, тому що романтизація людей та іншого може приносити вам розчарування і спричинити деприсивний стан;
від 19 і більше, то це не надто добре, ви ніби літаєте у світі фантазій, а падати буде боляче, слід задуматися.
2.3. Методика оцінки агресивності у відносинах (тест А. Асінгера)
1. Я схильний шукати шляхи до примирення після чергового службового конфлікту.
1) Іноді
2) Ніколи
3) Завжди
2. У критичній ситуації я...
1) зберігаю повний спокій
2) Внутрішньо закипаю
3) Втрачаю самовладання
3. Колеги мене вважають...
1) доброзичливим
2) Спокійним і незаздрісним
3) Самовпевненим і заздрісним
4. Якщо мені запропонують відповідальну посаду...
1) погоджуся без вагань
2) прийму її з деякими побоюваннями
3) Відмовлюся заради власного спокою
5. Якщо хтось із колег візьме без дозволу з мого столу папір...
1) змушу повернути
2) Запитаю, чи не потрібно йому ще що-небудь
3) Видам йому «по перше число»
6. Якщо чоловік (дружина) повернеться з роботи пізніше звичайного, то я скажу:
1) «Я вже почав(а) хвилюватися»
2) «Де ти стирчиш допізна?»
3) «Що це тебе так затримало?»
7. Якщо я буду вести машину, а якась інша машина мене обжене...
1) Постараюся її обігнати
2) Помчу з такою швидкістю, щоб більше ніхто мене не обігнав
3) Мені це буде все одно
8. Свої погляди на життя я вважаю...
1) Легковажними
2) Збалансованими
3) Вкрай жорсткими
9. Якщо мені щось не вдається, тоді я...
1) Стаю надалі обережніше
2) Змиряюся
3) Намагаюся звалити провину на іншого
10. Коли я читаю статті про розбещеність серед молоді, то у мене виникає така думка:
1) " Пора б вже заборонити їм такі розваги»
2) «Треба створити їм можливість організовано і культурно відпочивати»
3) «І чого ми стільки з ними возимося?»
11. Якщо місце, яке я хотів зайняти, дістанеться іншому, я подумаю:
1) «Може бути, мені це вдасться іншим разом»
2) «Видно, його фізіономія шефу приємніше»
3) «І навіщо я тільки на це нерви витрачав?»
12. Коли я дивлюся страшний фільм, то...
1) Сумую
2) отримую щире задоволення
3) Боюся
13. Якщо через дорожню пробку я запізнися на важливу нараду, то...
1) Спробую викликати поблажливість партнерів
2) Буду нервувати під час засідання
3) Засмучуся
14. До своїх спортивних занять я ставлюся так:
1) Мені подобається відчувати себе молодим
2) дуже серджуся, якщо не щастить
3) Обов'язково намагаюся виграти, перемогти
15. Якщо мене погано обслужили в магазині, то я...
1) відправлюся зі скаргою до директора магазину
2) Буду терпіти, уникаючи скандалу
3) Зроблю зауваження
16. Якщо мою дитину образять у школі, то я...
1) Поговорю з учителем
2) Влаштую скандал
3) Пораджу дитині дати здачі
17. Я - людина...
1) Самовпевнений
2) Звичайний, простий
3) Пробивний
18. Якщо мій підлеглий випадково вдарить мене дверима, я скажу:
1) «А уважніше Ви бути не можете?!»
2) «Нічого, дрібниці»
3) «Це моя вина»
19. Коли я бачу підлітків-хуліганів, то мені здається, що...
1) Поліція повинна вести більш активні дії для протидії хуліганам
2) винні у всьому батьки, тому що мало били підлітків ременем
3) Підлітків погано виховують у школі
20. Якби мені належало заново народитися, але вже тваринам, я б вибрав:
1) Тигра або леопарда
2) Ведмедя
3) Домашню кішку
Аналіз результатів:
45 і більше балів – Ви надмірно агресивні, при тому нерідко буваєте неврівноваженим і жорстоким по відношенню до інших. Ви сподіваєтеся дістатися до управлінських "верхів", розраховуючи на власні методи, домогтися успіху, жертвуючи інтересами оточуючих. Тому Вас не дивує неприязнь товаришів по службі, але при найменшій можливості Ви намагаєтеся їх за це покарати.
36-44 бали – Ви помірно агресивні, але цілком успішно йдете по життю, оскільки в Вас досить здорового честолюбства і самовпевненості.
35 і менше балів – Ви надмірно миролюбні, що обумовлено недостатньою впевненістю у власних силах і можливостях. Це аж ніяк не означає, що Ви як травинка гнеться під будь-яким вітерцем. І все ж більше рішучості Вам не завадить! [7]
2.4. Опитувальник депресивності А. Бека
Аарон Тьомкін-Бек (англ. Aaron Temkin Beck; рід. 18 липня 1921, Провіденс, США) - американський психотерапевт, професор психіатрії Пенсільванського університету, творець когнітивної психотерапії, одного з напрямків сучасного когнітивно-Біхевіорального напрямку в психотерапії, великий фахівець в області лікування депресій. Когнітивна терапія А. Т. Бека найбільш широко застосовувалася в області роботи з депресивними хворими [8].
Тест-опитувальник депресії (Beck Depression Inventory) був запропонований Аароном Т. Беком в 1961 році на основі клінічних спостережень, що дозволили виявити перелік симптомів депресії [9].
1. 0 – Я не відчуваю себе нещасним.
1 – Я відчуваю себе нещасним.
2 – Я весь час нещасливий і не можу звільнитися від цього почуття.
3 – Я настільки нещасливий і засмучений, що не можу це витримати.
2. 0 – Думаючи про майбутнє, я відчуваю себе особливо розчарованим.
1 – Думаючи про майбутнє я відчуваю себе розчарованим.
2 - Я відчуваю, що мені нічого очікувати в майбутньому.
3 – Я відчуваю, що майбутнє безнадійне і нічого не зміниться на краще.
3. 0 – Я не відчуваю себе невдахою.
1 – Я відчуваю, що у мене було більше невдач, ніж у більшості інших людей.
2 – Коли я озираюся на прожите життя, все, що я бачу - це шерег невдач.
3 – Я відчуваю себе повним невдахою.
4. 0 – Я отримую стільки ж задоволення від життя, як і раніше.
1 – Я не отримую від життя стільки ж задоволення, як і раніше.
2 – Я не отримую справжнього задоволення ні від чого.
3 – Я всім незадоволений і мені все набридло.
5. 0 – Я не відчуваю себе особливо винним.
1 – Досить часто я відчуваю себе винним.
2 – Майже завжди я відчуваю себе винним.
3 – Я відчуваю себе винним весь час.
6. 0 – Я не відчуваю, що мене за щось карають.
1 – Я відчуваю, що можу бути покараний за щось.
2 – Я чекаю, що мене покарають.
3 – Я відчуваю, що мене карають за щось.
7. 0 – Я не відчуваю розчарування в собі.
1 – Я розчарований у собі.
2 – Я навіюю собі відразу.
3 – Я ненавиджу себе.
8. 0 – У мене немає відчуття, що я в чомусь гірший за інших.
1 – Я самокритичний і визнаю свої слабкості і помилки.
2 – Я постійно звинувачую себе за свої помилки.
3 – Я звинувачую себе за все погане, що відбувається.
9. 0 - У мене немає думок, щоб покінчити з собою.
1 – У мене є думки, щоб покінчити з собою, однак я цього не зроблю.
2 - Я хотів би покінчити життя самогубством.
3 – Я покінчив би з собою, якби видався зручний випадок.
Якщо Ви отримали:
0-9 – відсутність депресивних симптомів;
10-15 – легка депресія (субдепресія);
16-19 – помірна депресія;
20-29 – виражена депресія (середньої тяжкості).
РОЗДІЛ 3 ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РОМАНТИЗАЦІЇ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ
3.1. Організація емпіричного дослідження
Емпіричні дослідження – це спостереження і дослідження конкретних явих, експеримент, а також узагальнення, класифікація та опис результатів дослідження і експерименту, впровадження їх у практичну діяльність людини.
Емпіричні дослідження використовуються для відповіді на емпіричні питання, які повинні бути точно визначені згідно з даними. Як правило, дослідник має певні теорії на тему, з якої ведеться дослідження. На основі цієї теорії пропонуються певні припущення або гіпотези. З цих гіпотез робляться прогнозування конкретних подій. Ці прогнозування можуть бути перевірені відповідними експериментами. Залежно від результатів експерименту, теорії, на яких гіпотези та прогнози були засновані, будуть підтверджуватися чи спростовуватися [10].
3.2. Здатність підлітків романтизувати
Опитування було проведено серед учнів 10-11 класів. Участь прийняли 100 дітей. За даними опитувальника 57% учнів набрили від 15-18 балів, що свідчить про їх відношення до певних речей з мрійливої точки зору, яка не завжди дає хороший результат. 28% учнів романтизують людей, тобто мали гарне уявлення про людину, яка їм сподобалась, або подобається. 15% мають надмірну схильність до романтизації, що є дуже негативним.
Рис. 3.1 Діаграма, що демонструє схильність підлітків до романтизації
Адекватна
Середня
Надмірна
3.3. Прояв агресивності у відносинах
Опитування за Ассінгером було проведено серед учнів 9-х класів. Ми опитали 65 учнів. 68% з ним проявляють адекватну поведінку у спілкуванні з іншими. Це свідчить про їх самовпевненість та честолюбство, які допоможуть їм успішно йти по життю. 18% опитаних виявилися миролюбними та мало впевненими у собі, але це не означає, що вони як травинка прогнуться під якимсь вітром. Їм не завадило б трішки більше рішучості. 14% учнів являють агресію у спілкуванні з іншими, тому спільно зі шкільним психологом ми вирішили розробити тренінгові заняття для зниження рівня агресивності, які можна проводити на годині психолога.
Рис. 3.2 Діаграма, що показую рівень агресивності
3.4. Розвиток депресивного стану підлітків
Насправді, підлітки дуже схильні до такого стану, або навіть хвороби як дипресія. Опитування цього тесту було проведено серед учнів 10-х класів. Було опитано 50 дітей. Результати шокували, адже 9% опитаних мають вірогідність того, що у них депресія, але не та під час якої ти не можеш навіть встати з ліжка, тому що не бачиш сенсу в цьому. Але все ж таки надія є, виявилося, що 62% учнів дипресії не мають. 29% опитаних схильні до субдипресії.
Рис. 3.3 Діаграма, що визначає наявність диприсивного стану в учнів
3.5. Розробка години психолога спрямованої на зниження рівня агресивності та проведення профілактичної роботи
Для корекції самооцінки та взаємовідносин підлітків, зниження рівня агресії у поведінці пропонується програма комунікативного тренінгу, розрахована на 5 занять, яка може реалізувалася практичним психологом або класним керівником за рахунок годин спілкування.
За характером направленості програму можна визначити як каузальну, тобто направлену на корекцію негативних проявів у взаємовідносинах, що впливають на самосприйняття особистості в соціальній групі; її зміст мав забезпечити позитивні особистісні зміни, стабілізацію міжособистісного спілкування, зниження рівня агресії у поведінці підлітків. За характером управління коригуїчими впливами запропонована програма була недирективною; за терміном - короткою.
В програмі використані матеріали міжнародних молодіжних проектів «Рівний – рівному», «Діалог», «Стратегії розв’язання конфліктів у спілкуванні».
Головні цілі програми: формування позитивної Я-концепції підлітків, розвиток здібностей здійснювати значні зміни у власному житті, корекція самооцінки, комунікативних навичок та позиції в міжособистісному спілкуванні.
Програма спрямована на вирішення наступних завдань:
1. Оволодіння конкретними психологічними знаннями.
2. Розвиток здатності адекватно та найповніше пізнавати себе та інших людей.
3. Забезпечення засобами самопізнання.
4. Підвищення усвідомлення щодо власної значущості, цінності, зміцнення почуття власної гідності.
5. Формування мотивації до самовиховання та саморозвитку, стимулювання позитивних змін у поведінці.
6. Корекція соціального статусу окремих учнів.
Кожне заняття, розраховане на 1 годину, та має таку структуру:
- Думки і почуття з приводу минулої зустрічі. Це забезпечувало наступність і безперервність всього тренінгу. Учасники висловлювалися по колу.
- Тема зустрічі. Учасники висловлювали думки у вільному режимі, у довільній послідовності.
- Базова частина. Тренер задав гру, яка найчастіше проводилася в два етапи: перший визначав проблемність ситуації, другий – містив спроби і експериментування групи з вирішення проблеми конструктивними шляхами.
- Рефлексивне обговорення подій, що відбулися. Думки та почуття, що виникали в процесі гри та з приводу гри. Це простір для формування зворотного зв’язку. Він мав стати основою для узагальнення групового досвіду з вирішення проблем.
Розробка занять подана в додатку А.
ВИСНОВКИ
Результати проведеного наукового дослідження дають підставу зробити такі висновки:
- На основі опрацьованої науково-популярної літератури визначили, що психічний розлад – це змінений психологічний стан людини з нормального на деструктивний. Психічні розлади бувають екзогенного та едогенного походження.
- На основі опрацьованих інтернет джерел ознайомилися з історіями людей, що мають психічні розлади та з´ясували, що більшість з них проти романтизації, бо через це дійсно хворі люди сприймають дану проблему не як захворювання, а як ситуацію.
- За допомогою методики Бека визначили стан депресивності у старшокласників, методики Асінгера – наявність агресивності у відносинах між підлітками та власнорозробленої методики – схильність романтизувати у підлітків.
- Розробили план проведення години психолога в 9-10 класах для зниження рівня агресивності та проведення профілактичної роботи (спільно з шкільним психологом).
Підлітки часто вдаються до романтизації по відношенняю до наркотиків, алкоголю, стрункого тіла та поганого настрою, але при цьому не знають зворотній бік. За гарним тілом може ховатися страшна хвороба під назвою анорексія, за наркотиками – залежність, а за подавленим настроєм – дипресія. Якщо розглянути все це детальніше, то люди знайомі лише з «обгроткою» цих проблем.
Якщо Вам сьогодні сумно – це не значить, що у Вас дипресія. Це не одяг, який Ви можете одягнути сьогодні та зняти завтра. Психіатричний діагноз не робить людину індивідуальним, чи особливим. І якби люди, які романтизують відчули весь спектр відчуттів, які відчуває людина з психічним розладом, то зрозуміли б, що смуток – це ніщо порівняно з справжньою хворобою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- https://www.who.int/news-room/fact-sheets/detail/adolescent-mental-health
- http://medicine.co.ua/xvorob-poaza-kategoriy/4150-psixichni-rozlady.html
- http://www.npc-pzdp.ru/news/2018-11-08-322
- https://plomin.club/the-image-of-the-patient-on-canvases-romanticizing-the-consequences/
- https://style.nv.ua/ukr/krasota-i-moda/depresija-tse-modno-prikrasi-z-nazvami-psikhichnikh-khvorob-oburili-koristuvachiv-merezhi-2473339.html
- https://studwood.ru/1529708/psihologiya/metodichni_zasadi_doslidzhennya_fizichnoyi_sotsialnoyi_psihichnoyi_zrilosti_osobistosti
- http://testoteka.narod.ru/lichn/1/38.html
- https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BA,_%D0%90%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%BD
- https://psycabi.net/testy/592-shkala-test-oprosnik-depressii-beka-kognitivnaya-terapiya-beka-ili-kak-vyjti-iz-depressii
- https://uk.wiipdia.org/wiki/%D0%95%D0%BC%D0%BF%D1%96%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%B4%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F
Додаток А
Розробка тренінгових занять для корекції самооцінки та взаємовідносин
підлітків, зниження рівня агресії у поведінці
Заняття № 1.
Знайомство. Правила групової роботи. Я та інші.
Мета. Задати зміст програми та її мету. Забезпечити запуск групових процесів та залучення до проблематики учасників тренінгу. Формувати у підлітків навички групової взаємодії та ефективного спілкування.
Правила групової роботи.
На початку роботи в загальних рисах розкривалося, чим буде займатися група, яка її мета, в чому полягає особливість простору групи. Це окреслювало її межі і відокремлювало від зовнішнього шкільного життя, що створювало можливості для посилення корекційних впливів.
Далі декларувалися та обговорювалися правила роботи групи. Найважливішими з них були наступні:
1. Щирість і відвертість. Виражати почуття. Не брехати – краще відмовитися від відповіді, ніж спонукати групу хибної думки та переінакшувати дійсність.
2. Відповідальність під час обговорення. Починати висловлювання зі слова «Я». Дотримуватися правил. Не відволікатись.
3. Конфіденційність. Не обговорювати те, що відбувалося в групі, а також її учасників за межами групи.
4. Повага до іншого. Не перебивати, не ображати, не заподіювати фізичного збитку. Не оцінювати інших. Не говорити про присутніх у третій особі, а звертатися прямо до них.
5. «Тут-і-зараз». В групі обговорюються лише події, що відбулися в цей час і саме зараз. Це дуже важливо.
6. Активно брати участь в роботі групи. Виражати свою думку. Повідомляти про труднощі участі в групі.
Знайомство.
Під час знайомства важливо називати власні імена. Кожен учасник малює себе у вигляді будь-якого образу і підписує малюнок. Уміння малювати не оцінюється. Потім по колу учасники представляються та роз’яснюють, що зображено на малюнку. Тренер може запитати, що сподівається отримати кожен учасник. Під час знайомства можливо також використовувати самопрезентації по принципу: «Мій найкращій друг сказав би про мене…», «Я не хочу вихвалятися, але…».
Вправа «Очікування учасників».
Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу (бажано липкого). Тренер просить підлітків написати, що саме вони очікують від занять у тренінгу спілкування. Після цього аркуші вивішуються на дошці.
Вправа «Метафора».
Кожному учаснику на аркуші паперу пропонується написати ім’я. Не обов’язково, щоб ім’я було справжнім. Під ім’ям пишеться метафора (образ особистості). Це може бути морська істота, одинокий подорожній в пустелі, меч на фоні голубого неба…
Після індивідуальної роботи учасники по черзі називають своє ім’я і представляють власний образ.
Тренер може ускладнити завдання, запропонувавши намалювати власний образ. Після презентації за допомогою скотчу малюнки закріплюють на дошці, створюючи «галерею» метафоричних портретів.
Вправа «Бінго».
Кожному учаснику дається аркуш паперу. Його необхідно скласти вертикально навпіл, а потім лише руками, без ножниць «вирізати» фігурку «Бінго» - силует людини. Після цього кожен учасник пише на «Бінго» свою мрію, захоплення, улюблену музику, страву та бажане місце відпочинку.
- На наступному етапі учасники встають із свої місць і, підходячи один до одного, мають знайти і записати на своїх «Бінго» імена тих, з ким у них однакові одна або кілька позицій.
Після цього учасники повертаються у коло. Тренер ставить питання:
- Чи є такі учасники, в яких однаковими є всі позиції?
- У кого збіглася одна позиція?
- У кого збіглися декілька позицій?
- Чи є учасники, в яких усі позиції різні?
- Про що ми можемо сказати аналізуючи цю вправу?
- Що допомагає людям пізнавати одне одного?
Розповідь для активізації уваги учасників (5хв.)
Історія про рай і пекло. Якось один іудейський мудрець звернувся до Господа з проханням показати йому рай та пекло. Господь погодився і відвів мудреця до великої кімнати, посеред якої стояв величезний казан з їжею, а навколо нього ходили і плакали голодні та нещасні люди. Вони страждали, бо не могли поїсти, хоча в руках у них були ложки. Але ручки цих ложок були дуже довгі - довші за руки. «Так, це справді пекло», - сказав мудрець. Тоді Господь відвів мудреця до іншої кімнати, що була точнісінько така, як перша. Посеред цієї кімнати стояв такий самий казан з їжею. а люди, що були в кімнаті, тримали точнісінько такі самі ложки. Але люди ці були ситі, щасливі й веселі.
«Так це ж рай!» - вигукнув мудрець. Запитання для обговорення:
1. Що відрізняло людей в одній кімнаті від тих, що були
в іншій?
2. Що зробили щасливі люди і були в змозі зробити нещасні?
3. Що допомогло людям у раю бути щасливими?
Мозковий штурм «Спілкування – це…». Усі відповіді учасників записуються на картках. Після цього тренер узагальнює їх разом з підлітками. В ході мозкового штурму учасники можуть висловитися щодо конфліктного спілкування. Тренер має обговорити цю проблему і підвести підлітків до висновку, що конструктивно вирішити будь-яку проблему можна, лише ефективно спілкуючись.
Вправа «Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування».
Кожному учасникові пропонується протягом 5 хв. самостійно скласти і записати список якостей та вмінь людини, які, на його думку, необхідні для ефективного спілкування. Після цього проводиться дискусія, метою якої є узагальнений список якостей (записується на плакаті). Кожний член групи може висловити свою думку, наводячи аргументи та приклади.
Коли роботу над плакатом «Якості та вміння, важливі для ефективного спілкування», буде завершено, тренер пропонує обговорити, наскільки список, складений кожним учасником індивідуально, відрізняється від загального.
Етюд «Веселка» (вправа на ауторелаксацію).
Учасники сідають зручно, заплющують очі і протягом 1-2 хвилин уявляють легку, прекрасну веселку, гру кольорів і себе в спокійному, приємному, розслабленому стані. Керівник настроює підлітків на відчуття спокою, розслабленості. По закінченні вправи обговорюється, що відчули учасники групи під час її виконання, хто «бачив» щось незвичайне. Закінчується заняття тим, що всі встають, потягаються та рухами рук над головою зображують веселку. Етюд «Посмішка по колу».
Всі беруться за руки і «передають» посмішку по колу: кожен повертається до свого сусіда праворуч чи ліворуч і, побажавши щось хороше та приємне, посміхається йому. При цьому можна образно «взяти посмішку» в долоні і обережно передавати її по колу, з рук в руки. Така форма прощання може стати традиційним ритуалом за час роботи тренінгової групи
Підведення підсумків (5 хв.)
Тренер разом із групою (безоціночно) обговорюють усі види діяльності, використані під час тренінгу. Можливий варіант обговорення: тренер пропонує учасникам висловити власні судження з приводу тренінгу, доповнюючи незакінчене речення: «Мені було..., тому що...». Наприклад: «Мені було радісно, тому що я зміг познайомитися з цікавими людьми».
Заняття № 2.
Спілкуватися – це здорово!
Мета: активізувати учасників до роботи в групі, тренувати увагу до дій іншого, вміння знаходити засоби невербального спілкування, зрозумілі іншим.
Вправа «Знайди пару»
Тренер роздає картки з назвами тварин і просить прочитати ці назви подумки. Завдання кожного: знайти свою пару, але при цьому не можна говорити (можна користуватися лише характерними рухами цих тварин). Коли пара об'єдналася, потрібно лишатися поруч і не перемовлятися, поки всі інші теж не знайдуть свою пару. Коли усі пари об'єдналися, тренер запитує по черзі у
кожної; «Хто ви?» Після закінчення вправи можна поділитися враженнями про те, як учасники шукали собі пару. Якщо в групі непарна кількість учасників, тренер теж бере участь у виборі.
Інформаційне повідомлення. «Три сторони спілкування» (5 хв.)
Спілкуючись один з одним, ми навіть не замислюємось над тим, скільки факторів та нюансів впливає на процес спілкування. Що ж відбувається? Ми зустрічаємо людину, сприймаємо її, спілкуємось та взаємодіємо з нею за допомогою мови, жестів. Від того, наприклад, яке перше враження справить на нас людина, як ми побудуємо сам обмін інформацією, залежатиме успіх спілкування.
У психології говорять про три сторони спілкування: комунікативну (обмін інформацією між людьми); інтерактивну (організація взаємодії між людьми, наприклад, потрібно згодити дії, розподілити функції або вплинути на настрій, поведінку, переконання співрозмовника); перцептивну (процес сприйняття партнерами один одного при спілкуванні та встановлення на цій основі порозуміння між ними).
Вправа «Передача інформації».
Учасники об'єднуються у дві групи. Члени першої групи виконують роль телефоністів, що передають важливе повідомлення, члени другої групи - експерти. Телефоністи виходять за двері, їм зачитують повідомлення. Потім вони по черзі заходять у кімнату і говорять свою версію повідомлення. Експерти оцінюють, наскільки точно кожен передає зміст інформації. Після цього групи можуть помінятися ролями (тренер готує новий варіант повідомлення). Далі тренер проводить обговорення.
Варіант повідомлення.
Сьогодні в нас незвична погода. В мене зранку погане самопочуття і настрій, голова болить, якось усе сумно та невдало. А ще в четвер у нас контрольна робота з математики, а в неділю о 10 годині ми їдемо на виставку котів. Вона проводиться в будинку за кінотеатром. Потрібно взяти 3 гривні і не спізнитися.
Запитання для обговорення
- Чи важко було передавати інформацію?
- Чи була інформація передана точно?
- Що заважало передавати інформацію достовірно? Чому інформація спотворювалась?
- Які фактори впливали на процес передачі інформації?
- Чи відчували ви відповідальність за достовірність інформації, переданої вами?
- До чого може призвести така ситуація в реальному житті?
Інформаційне повідомлення «Слухати – розуміти – взаємодіяти» (10 хв.)
Вправа «Вислухай – поверни».
Учасники, встановлюючи контакт очима, об'єднуються у пари (партнер А та партнер Б). Партнер А розповідає все, що він хотів би повідомити на цей момент про себе (2 хв.). Партнер Б слухає і, по закінченні відведеного часу, переказує все, що почув, говорячи: «Я почув, що ти...». На «повернення» інформації партнеру Б також відводиться 2 хв. Далі партнери міняються ролями (партнер Б розповідає партнеру А, а партнер А переказує почуту інформацію партнеру Б).
Запитання для обговорення
- Які почуття у вас викликало завдання?
- Чи вистачило часу на розповідь?
- Що було легше: слухати чи відтворювати інформацію?
- Коли слухали, що ви відчували7 А коли переказували?
- Чи повністю була відтворена інформація?
- Що допомагало правильно зрозуміти партнера?
- Чи допомагали вам поза вашого партнера, вираз його обличчя, рухи його рук тощо.
Вправа «Невербальні етюди».
Учасники об'єднуються по 4-7 осіб. Кожна група одержує картку з темою етюду, який вона через 10 хв. Має показати без слів іншим учасникам групи.
Теми етюдів:
- розмова з батьками;
- весела вечірка;
- знову невдача;
- «новенький» у класі.
Тренер може запропонувати інші теми етюдів.
Запитання для обговорення
- Чи важко було готувати етюди?
- Які засоби ви використовували для розкриття теми свого етюду?
- Як ви почувалися під час виконання вправи?
Вправа «Хвилина»
Тренер звертає увагу учасників на поняття «хвилина часу». Багато це чи мало? Потім учасникам пропонується за сигналом заплющити очі і розплющити їх у той момент, коли, на їхню думку, хвилина закінчилася. Потрібно намагатися не рахувати секунди, а саме відчути довжину хвилини.
Тренер фіксує інтервал в одну хвилину і по закінченні
повідомляє про це учасників (подає сигнал).
Запитання для обговорення
- Хто розплющив очі раніше сигналу?
- Хто пізніше?
- Чи важко було виконувати завдання?
- Чому важливо розвивати в собі адекватне почуття часу?
Вправа «Я хочу сказати ровеснику…»
Тренер запитує учасників про їхній власний досвід виступів, про труднощі, які виникали під час цих виступів. Можливо, хтось зможе навести приклади вдалих та невдалих виступів відомих людей. Які найбільш та найменш вдалі моменти виступів запам'яталися, яка структура виступу, на думку учасників, є найкращою?
Інформація, яку можна використати під час обговорення:
Під час виступу оратора основна увага зосереджується на його зовнішньому вигляді (93%); водночас необхідно, щоб вербальна та невербальна інформації відповідали одна одній; під час виступу краще триматися природно (постать - струнка, жестикуляція - вільна, не занадто активна і не пасивна, міміка - жива, посмішка - обов'язкова, але не «гумова», погляд - на слухача, а не на стелю, підлогу чи у вікно, голос - природний, не крикливий). При першому спілкуванні з людиною невербальній комунікації приділяється 55 % уваги, тембру голосу та інтонації - 38 % і інформації - лише 7 %.
Підготовка до виступу. Готуючись до виступу, потрібно усвідомити відповіді на такі запитання:
Хто - ким ти є для слухачів? До кого ти звертаєшся? Чому - якої мети маєш досягти? – що хочеш сказати? Як - яку форму матиме виступ? Коли виступатимеш? Як виступатимеш?
- продумай тему й основні моменти свого виступу;
- запиши виступ повністю;
- відкоригуй свій текст;
- підготуй тези виступу;
- визнач стиль виступу (хочеш звертатися до серця людей чи до їхнього розуму, посилатимешся на власні приклади чи на досвід інших, використаєш піднесений, емоційний стиль чи більш стриманий, холодний, користуватимешся нотатками чи говоритимеш без них).
Структура виступу: вступ, розвиток думки, завершення (скажи, про що говоритимеш; скажи це; скажи, про що говорив).
- На початку виступу завоюй увагу слухачів, здобудь
їхні симпатії та оголоси мету своєї промови.
- В основній частині не вживай більше 3-х аргументів.
- Під час завершення підсумуй сказане, зроби останній «штрих» (це може бути цитата, анекдот, гасло, питання, бачення майбутнього) і не забудь подякувати слухачам.
- Як боротися з хвилюванням: запиши виступ, але не вчи його напам'ять. Пам'ятай, що аудиторія налаштована позитивно. Попроси перед виступом, щоб тебе хтось послухав. Пам'ятай, що слухачі не знають про твої страхи, і завжди можна скористатися паузою! Під час повідомлення бажано звертатися до плакатів «Як підготувати виступ», «Структура виступу», які тренер готує на підставі поданої вище інформації.
Ця вправа є дуже важливою для учнів з проблемною самооцінкою, у яких часто виникають труднощі при публічному виступі, в тому числі і при необхідності відповідати в клас або на екзамені.
Вправа «Дерево підсумків»
Учасникам тренінгу для підведення підсумків заняття пропонується взяти аркуші паперу рожевого та синього кольорів. На рожевому папері потрібно записати свої позитивні враження, на синьому – побажання щодо поліпшення роботи. При бажанні можна скористатися тільки одним кольором. По закінченні учасники підходять до малюнка дерева а наклеюють на нього свої аркуші.
Заняття 3.
Позитивне ставлення до себе та до життя.
Мета. Сприяти розвитку позитивної Я-концепції, розвивати позитивне мислення учасників тренінгу.
Після обговорення вражень від минулих занять тренер пропонує вправу «Індійські імена».
Інструкція. Ви знаєте, що в індійських племенах було прийнято давати імена, пов’язані з природними явищами. Такі імена часто відбивали суттєву рису (життєву позицію) людини. Наприклад, давалися імена «Швидка річка», «Ясний вогонь», тощо. Подивіться один на одного. Як вам здається, які імена можна придумати для учасників групи.
Усім вигадують нові імена. Той, кому пропонується ім’я, говорить згодний він з ним чи ні, якщо ні, йому придумують інше ім’я.
Тренер стежить за тим, щоб всі імена носили позитивний характер.
Наступна вправа корисна для того, щоб почати оцінювати себе позитивно.
Інструкція. Візьміть аркуш паперу і олівець, розділіть аркуш на три стовпчики і назвіть їх «Мої позитивні якості», «Де я можу себе добре виявити?» і «Чого я досяг». Потім закрийте очі і зосередьтеся на кожній назві приблизно 1-2 хвилини. Що приходить вам в голову? Не аналізуйте і не досліджуйте, просто зверніть на це увагу. Потім відкрийте очі і запишіть ваші позитивні якості, таланти, досягнення якомога швидше.
Зробіть це для кожної назви. Потім перегляньте свій список. Читаючи кожен пункт, відтворіть уявну картину того, що ви маєте цю якість, талант чи досягнення. Створіть повну картину самого себе з урахуванням цих якостей, талантів, досягнень і відзначте, наскільки приємно це усвідомлювати.
Закінчить тим, що вам начебто вручають велику синю стрічку, і подумки поплескайте себе по плечу. Ви справді чудові. Ви багато чого досягли, прагнучи своєї мети і заслуговуєте похвали за це.
Інформування.
Ймовірно у кожної людини є своя власна теорія, яка стосується того. що саме робить її унікальною, що відрізняє її від інших людей. При цьому мимоволі виникає питання: «Чи поділяє оточення вашу думку про себе, чи бачать вас інші таким же?» Якщо вони уявляють вас інакше, то що ж лежить в основі їхнього сприйняття і оцінки?
Спробуємо з’ясувати це питання під час виконання наступного завдання. Візьміть кілька аркушів паперу і напишіть на одному з них своє ім’я. Після цього:
А) Дайте 10 відповідей на запитання «Хто я такий?». Зробіть це швидко, записуючи свої відповіді у тій формі, у якій вони приходили в голову. Запишіть Ії у стовпчик.
Б) Дайте відповідь на те саме питання, але так, як на вашу думку, відгукнулися б про вас мати або батько (виберіть одного). В) Відповідайте на це питання так, як відповів би ваш друг (подруга).
Тепер порівняйте ці три набори відповідей і в письмовій формі вкажіть наступне:
· У чому виявляється подібність?
· Які розбіжності?
· Якщо є розбіжності, то як ви їх поясните.
· Якою мірою ми поводимося по-різному з різними людьми, і які ролі приймаємо на себе, спілкуючись з близькими людьми?
· Як пояснити ці розбіжності, виходячи з індивідуальних особливостей людей, тобто як їхні сподівання формують ті судження про вас, які ви їм приписали?
Вкажіть які з 10 відповідей вашої самохарактеристики стосувалися: фізичних якостей, психологічних особливостей, моральних якостей, соціальних ролей.
В другій частині вправи кожен учасник описує когось з членів групи, не називаючи прізвища, імена у випадковому порядку роздає тренер. Потім тренер збирає аркуші і зачитує їх. Усі визначають про кого йдеться.
Вправа завершується обговоренням.
Вправа «Назви сильні сторони».
Призначення:
- формувати почуття внутрішньої стійкості і довіри до самого себе;
- розвивати уміння думати про себе в позитивному плані.
Кожен учасник групи протягом 3-4 хвилин має розповісти про свої сильні сторони: що він любить, цінує, що дає йому почуття внутрішньої впевненості, довіри до себе в різних ситуаціях. Не обов’язково говорити лише про позитивні риси характеру, важливо визначити те, що є чи може стати точкою опори в різні моменти життя. Важливо, щоб людина, яка говорить про себе не брала в лапки свої слова, не відмовлялася від них, не применшувала своїх позитивних якостей, щоб вона говорила прямо, без натяків, без усяких «ну», «якщо» тощо.
Провівши «інвентаризацію» своїх сильних сторін, можна подумати, як краще ними скористатися. Для визначення своїх сильних сторін, можливостей їх конструктивного використання, велику допомогу може надати спільна робота з іншими людьми, можливість поділитися з ними думками й почуттями.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку