ВИКОРИСТАННЯ АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ГУРТКІВЦЯМИ.

           ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ  ВИКОНКОМУ КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

          ВІДДІЛ ОСВІТИ ВИКОНКОМУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ РАДИ

       КОМУНАЛЬНИЙ ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

        «МІСЬКИЙ ПАЛАЦ ДИТЯЧОЇ ТА ЮНАЦЬКОЇ ТВОРЧОСТІ «ГОРИЦВІТ»

      КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

                                                                         СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ « ІСКРА »

 
         ВИКОРИСТАННЯ   АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНИХ

         МЕТОДІВ НА ЗАНЯТТЯХ З ГУРТКІВЦЯМИ.                      

                                                                                                                                         ПІДГОТОВЛЕНО  :   
                                                                                                                                        СКОРИК ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
                                                                                                                                                       КЕРІВНИК ГУРТКА 
                                                                                                                                                      «УКРАЇНСЬКІ МОТИВИ »
                                                                                                                                                                   



 

                                      



                                                           

 
                                                                               

                                                                                           М. КРИВИЙ
 

                                                                               "Час від часу варто зробити перерву і
                                                                               відвідати самого себе" О. Джорджи
 

Мистецтво - невидимий місток, що поєднує два протилежні світи: світ фантазії та реальності.
Часто буває так що таємні бажання,  почуття підсвідомості та емоції легше викласти у творчості, ніж виразити у словесній формі. Тому останнім часом великої популярності набуває метод коригування поведінки за допомогою художньої творчості, або арт-терапія.

Не маючи протипоказань, арт-терапія може бути використана не лише у психотерапії, а й у педагогіці та соціальній роботі, допомагаючи дізнатись більше як про самих себе, так і про оточуючих.

Креативна арт-терапія. 
Арт-терапія, в основі якої лежать ідеї З.Фрейда та К.Юнга, - це не стільки лікування, скільки розвиток у людини властивої  їй  креативності, гармонізація та розвиток особистості, що допомагає при вирішенні різних проблем.

Згідно з Фрейдом, внутрішнє «Я» людини виявляється у візуальній формі кожного разу, коли вона спонтанно щось малює чи ліпить, а  мистецтво, маючи багато спільного з фантазіями та сновидіннями, виконує роль, що компенсує та знімає психічну напругу.

Юнг наголошував на важливості використання персональних та універсальних символів. Центральною фігурою в арт-терапевтичному процесі його теорії є не пацієнт як хвора людина, а особистість, яка прагне до саморозвитку й розширення діапазону своїх можливостей. Він вважав, що пацієнт, спираючись на «трансцендентні» властивості символів і власний творчий потенціал, здатен досягти самозцілення, і що символічні образи несуть у собі способи вирішення внутрішньопсихічних конфліктів.
 

У педагогічному розумінні арт-терапія розглядається як метод розвитку та зміни особистості, групи чи колективу за допомогою різних видів і методів мистецтва та творчості. Створення сприятливих умов для гармонійного розвитку дитини.
Процес дорослішання, адаптація дитини  до соціального світу завжди пов'язані з психологічними проблемами і труднощами. Вони цілком природні, але часто для дитини є джерелом негативних емоцій, страхів і стресу. Арт-терапія - це найбільш щадна методика підготовки дітей до вікових криз і подолання їх наслідків.

Арт-терапія принципово відрізняється від уроків творчості, при яких на перший план виходить навчання дитини правильній техніці малюнка або створення ляльок, виробів з бісеру, глини , тканини та інше .
Основне завдання арт-терапії - допомогти дитині через творчість розкрити себе і суть своїх переживань, зняти психічне перенапруження, розслабитися, зосередитися на головному .

Виділяють методи арт-терапії :

- Ізо-терапія
- Лялько-терапія
- Вишивка
- В’язання спицями і гачком
- Створення виробів з бісеру, орігамі
- Створення колажів
- Робота з пластичними матеріалами ( глина , солоне тісто , пластилин )
- Пісочна терапія
- Казкотерапія
- Бібліотерапія
- Кінотерапія , аніматерапія
- Музична терапія
- Танцювальна терапія
- Драмотерапія
- Ігротерапія
- Кольоротерапія
- Фототерапія , тощо.

Крім того, кожний із цих видів може мати безліч арт-терапевтичних  направлень , які застосовуються не тільки для розвитку дитини і її самореалізації , а ще для коригування поведінки , вирішення внутрішніх і міжособистісних конфліктів, кризових ситуацій, травм різного характеру, невротичних і психосоматичних розладів тощо.
 

 Переваги використання арт-терапії :

- простота застосування методів
- високий інтерес у дітей до процесу арт-терапії
- висока ефективність
- відсутність протипоказань до стасування ( крім важких випадків психічних розладів)

Основні завдання арт-терапии :
- усвідомлення дитиною себе, поліпшення самосприйняття ;
- сприяють гармонізації особистості;
- формування навичок спілкування в групі ;
- уміння доброзичливо оцінювати роботу  інших.
- корекція тривожних станів, страхів;
- зняття психоемоційної напруги;
- подолання фобій, комплексів, невпевненості в собі і замкнутості;
- підвищення самооцінки і упевненості в собі;
- вироблення комунікативних навичок;
- розвиток творчої фантазії;
- розвиток пам'яті, уваги, дрібної моторики.
 

    Методи арт-терапії, які можуть бути використані під час роботи з дітьми :

Ізо-терапія , малювання. Одна з основних технік арт-терапії. Малювати можна чим завгодно, але слід пам'ятати, що нервовій людині краще використовувати олівець або крейду, тому що акварель, яка розтікається, може спровокувати тривогу. Крейду легше контролювати, і людина переносить це відчуття на життя. А якщо людина закомплексована, то краще малювати аквареллю - це допоможе їй відчути себе розкутою.

Лялько-терапія. Об'єднує в собі переваги арт-терапії та ігротерапії. Причому дитина може сама виготовити ляльку , а може взяти вже готову .Ляльки та іграшки не випадково є природним і незамінним атрибутом дитинства. Ляльки стають зручним посередником між дитячим та дорослим світом: в іграх з ними малюк вчиться базовим соціальним взаємодіям, відпрацьовує комунікативні навички і нові для себе соціальні ролі. У той же час, ляльковий світ є своєрідною проекцією реального світу таким, яким його бачить сама дитина. Цей аспект дозволяє спостерігати і, за необхідності, коригувати дитяче сприйняття. 

Вишивка , в’язання спицями і гачком , створення виробів з бісеру , орігамі.
Повторення не складних однотипових рухів заспокоює і налаштовує на постійність і циклічність , що в свою чергу дає змогу людині відчувати себе захищеною .
Можливо виконувати на одинці чи в групах добавляючи інші методи арт-терапії.

Колаж. Робиться з газетних і журнальних вирізок, природних матеріалів, фотографій, кольорового паперу. При виготовленні колажу не виникає напруги, пов'язаної з відсутністю художніх здібностей, саме тому він  дозволяє кожному одержати успішний результат.

Робота з пластичними матеріалами ( глина , солоне тісто , пластилин )
Для ліплення використовуються пластилін, глина, тісто. Діти можуть виліпити ,наприклад, свій страх . Подивитись на нього . Поламати, а потім створити протилежний стан - радості, щастя.

Пісочна терапія. Пісок – загадковий матеріал. Він має здатністю заворожувати людину – своєю піддатливістю, здатністю приймати будь-які форми: бути сухим, і сипучим чи вологим, щільним і пластичним. Гра в пісок захоплює як дорослих, так і дітей - згадайте, як цікаво буває приєднатися до гри в «калачики», побудувати замок на морському узбережжі чи навіть дивитися, як висипається сухий пісок з вашої долоні.
Пісочна терапія - це унікальна можливість досліджувати свій внутрішній світ з допомогою безлічі мініатюрних фігурок, певної кількості води - і відчуття волі та безпеки самовираження .

Казкотерапія. Казки, історії, притчі і легенди -  працюють як добрі помічники. Ми стежимо за вчинками героїв, намагаємося зрозуміти їх характер, упізнаємо в них себе або своїх близьких, співпереживаємо, погоджуємося або гніваємося. Дізнаємося, що ми не самотні у своїх думках і почуттях. І звичайно - казка брехня та в ній натяк. Книга в метафоричній формі дозволяє зрозуміти серцем і розумом важливі уроки життя.

Бібліотерапія. Книги допоможуть вам обговорити з дитиною важливі питання: любов, дружба, звідки беруться діти, як відноситися до тих, хто не схожий на усіх, як важливо підтримати і обійняти людину і ще багато інших важливих для дитини речей.
Також ви можете обговорити питання: Як прожити день, коли з ранку поганий настрій?
Що робити, якщо здається, що хороше трапляється з ким завгодно, але тільки не з тобою? Що допомагає впоратися з тривогою і печаллю? Про що ці почуття можуть розповісти нам? Як бути з поганими эмоціями - поділитися з кимось або впоратися самому?

Кінотерапія , аніматерапія. Ви бачите героїв, які проживають на екрані вашу історію, бачите себе з боку і способи бути у вашій ситуації. Цей досвід входить у ваше життя, може дати новий напрям руху і нове розуміння себе.
Також це чудовий спосіб відволіктись від життєвих проблем і гарно провести час .

Музична терапія. Малювання під музику. Основа музики – звук.   Звук , як акустичний сигнал , впливає на клітини живого організму , змінюючи їх активність . На музику реагує серцево-судинна система , дихальна система , музика впливає на гормональний обмін та інше. При прослуховувані музики людина може , як заспокоюватись так і навпаки бути активним.
Запропонуйте дітям прослухати музику , представляючи її колір і рух звуків. Потім при повторному звучанні запропонуйте зобразити те , що вони представляли образотворчими чи прикладними матеріалами .
                                            
Танцювальна терапія. Танець є одним з найдавніших способів, що використовуються людьми для вираження своїх почуттів та емоцій. Він зародився на самому раньому етапі існування людства. Танець поєднує в собі фізичну, психічну і естетичну діяльність.

Драмотерапія. Театральні постановки на різну тематику сприятливо впливають напам'ять, волю, уяву, почуття, увагу та мислення. У спектаклі можуть обіграватися ситуації з життя учасника групи, його взаємини та конфлікти з іншими людьми або самим собою.

Ігротерапія. Це один з різновидів арт-терапии, який базується на застосуванні ролевої гри в якості однієї з найбільш інтенсивних методик дії на особовий розвиток. Суть цієї методики лежить у використанні терапевтичної дії гри для сприяння в подоланні соціальних або психологічних труднощів, які створюють перешкоди особовому зростанню і психоемоційному розвитку. Методика игротерапии охоплює виконання групою осіб або окремим індивідом спеціальних вправ, які припускають і стимулюють вербальне і немовне спілкування, проживання через гру ситуаційних завдань. Игротерапия спрямована на чинення цілющої дії на осіб різних вікових категорій, які страждають емоційними розладами, страхами, неврозами різної етіології та інше.

Кольоротерапія. Діти люблять яскраві кольори, жваво реагують на них і захоплюються ними. Колір – це яскрава ознака дитинства. Хоча  діти оперують досить обмеженою палітрою, проте вплив кольору на дитину, зокрема на її емоційну сферу, досить значний. Колір може стати активним союзником дорослих у процесі формування особистості дитини, якщо правильно використовувати мову кольору. Інтерес до кольору активновикористовують як з освітньою, так і з корекційною метою. Наукові дослідження свідчать, якщо дозволити дитині з наймолодшого віку самостійно обирати колір свого одягу, інтер'єру своєї кімнати (шпалер, штор, килиму тощо), то дитина виросте самостійнішою і впевненішою у собі.

Фототерапія. Робиться серія авторських фотографій, які потім аналізуються. Важливе використання сімейних фотографій, оскільки зображені події хоча й залишились у минулому, але підсвідомо вони продовжують впливати на людину. Фотографії допомагають пригадати минуле, усвідомити помилки, побачити образи

   Займаючись арт-терапией з дітьми, необхідно наслідувати деякі обов'язкові  принципи , правила , особливості :

-  Створити доброзичливу, позитивну обстановку, в якій комфортно навіть   найсором'язливішим і замкнутішим дітям.
-  Враховувати вікові особливості і інтереси дітей при підборі вправ, технік і матеріалів.
-  Не допускати негативних оцінок результатів дитячої творчості. Якщо дитина замість осмисленого малюнка закреслила лист хаотичними лініями, то цей хаос в душі малюка, і педагог повинен допомогти маленькому пацієнтові з ним розібратися.
-  Заохочувати і хвалити будь-який прояв творчості, намагаючись підтримувати кожну дитину , і знаходити у будь-якому виробі або малюнку щось важливе, значиме, індивідуальне.
-  Організовувати зайняття так, щоб у дітей формувалося позитивне, доброзичливе і шанобливе відношення до робіт інших;
-  Не допускати злої критики і кепкувань з робіт інших дітей - діти часто бувають жорстокі.


При підготовці уроків з використанням арт-терапевтичних методів важливо розуміти який  результат вам потрібен:
усвідомлення дитиною себе, поліпшення самосприйняття  або розвиток творчої фантазії , розвиток пам'яті, уваги, дрібної моторики
чи підвищення самооцінки і упевненості в собі , вироблення комунікативних навичок , та інше. І на цій основі будувати структуру уроку.

                           Структура арт-терапевтичного заняття з дітьми :

- Організаційна частина.
Визначте настій учнів на початку заняття за допомогою смайликів або кольорового папіру
- Актуалізація опорних знань.
Учні повинні знати значення слів , які ви будете використовувати на уроці
- Постановка проблеми.
Озвучення теми і завдання уроку
- Релаксаційні вправи із завданнями для творчого самовираження.
- Вербальне та не вербальне спілкування.
- Вирішення проблеми.
Колективна та індивідуальна діяльність
- Підсумок.
Обговорення заняття . Що вдалося , що не вдалося . Що було корисним  та інше .
Визначте настій учнів в кінці заняття за допомогою смайликів або кольорового папіру.

На заняттях образотворчого і декоративно-вжиткового напрямку  можливо вікористовувати один арт-терапевтичний метод .

Або одночасно використовувати декілька арт-терапевтичних методів  для покращення результату. Наприклад :

- Ізо-терапію поєднати з музичною терапією
- Лялько-терапію поєднати з казкотерапією чи кінотерапією
(створення ляльок після прочитання казки після  або відеоказки )
- Кінотерапію поєднати з створенням виробів з бісеру, орігамі тощо
( показати короткий фільм або мультфільм , обговорити проблему яка там вирішується і на основі виводів зробити вироб з бісеру , тканини ,  бумаги тощо )
- Кольоротерапію поєднати з музичною терапією
  ( запропонувати дітям зобразити гарний настрій у яскравих , теплих кольорах , а поганий настрій у темних , холодних кольорах у музичному супроводі )

Таких поєднань може бути безлічь у залежности від потреб вирішення проблеми заняття.

                  Деякі види вправ для арт-терапії з дітьми різного віку .

Заняття для дітей молодшого віку.
Вправа "Долоньки" Для цієї вправи вам знадобиться аркуш паперу, пальчикові фарби і кольорові олівці. Попросіть малюка зробити на папері відбиток долоньки. Якщо пальчикових фарб немає, то ручку дитини можна просто обвести по контуру, а потім запропонувати розфарбувати яскравим кольором. Помилуйтеся разом з малюком на відбиток. Запитайте, на що він схожий? У що дитина хотіла б перетворити свою долоньку? Можна, наприклад, на кожному пальчику намалювати квіточку, перетворивши долоньку на букет, або на великому пальці зображувати голову півника, тоді інші стануть пір'ям крила.
Намагайтеся, щоб дитина малювала і розповідала самостійно, лише зрідка допомагаючи йому, підказуючи, але не пригнічуючи ініціативу. Вигадайте разом з ним історію про того персонажа, що вийшов. Можна намалювати і інших пташок або рибок, щоб вийшла ціла картина. Якщо займається декілька діточок, то добре буде зробити і колективну роботу.
Заняття для дітей середнього віку.
Вправа "Маленький казкар"
Казка - це та область, в якій малюк може представити свій страх і позбавитися від нього, знайшовши вихід із складної ситуації. Звичайно, на перших порах дитині знадобиться допомога дорослих. Одним з поширених дитячих страхів є боязнь загубитися, заблукати, залишитися одному. Тому в придуманих ними казках часто герой (хлопчик, котеня, цуценя і т. д.) опиняється в цій вигаданій ситуації. Допомагаючи малюкові придумувати сюжет і пригоди героїв, направляйте думку дитини до вирішення проблеми. Адже казка повинна мати хороший кінець, герой повинен знайти свій дім, батьків, друзів, і у результаті усі мають бути щасливі. На перших порах твір казок з дітьми має форму направляючих питань педагога і відповідей дитини.
Наприклад:
- Про кого у нас буде казка?
- Може, про котеня? Чи про цуценя? Чи про хлопчика?
- Як його звуть? Де він живе?
- Що з ним сталося?
- А далі що сталося?
- Хто йому допоміг?
Зверніть увагу, що в казці має бути конфлікт або пригода, коли герой потрапляє в складну ситуацію, а дитині необхідно придумати вихід з цієї ситуації. Спочатку можуть виникнути складнощі, адже придумувати казки – непроста справа. Але потім діти захоплюються і обов'язково порадують вас чудесами своєї фантазії. Головне - проявити терпіння і готовність допомогти. Намальована ілюстрація до придуманої самостійно казки - дуже позитивний момент. Візуалізація персонажів допомагає прояву дитячої уяви. Тому буде кращє , якщо діти стануть не лише придумувати героїв і пригоди, але і малювати їх.

Вправа "Місто майбутнього"
Запропонуйте дітям намалювати , сліпити з пластиліну, склеїти з кольорового паперу фантастичне місто майбутнього. Більшість дітей (так само як і дорослих) зазнають затруднення, якщо необхідно щось придумати самостійно. Тому спочатку варто з хлопцями обговорити, що б вони хотіли побачити в цьому місті майбутнього. Обговорення зіграє і психотерапевтичну роль, змусивши звільнитися від боязкості і нерішучості, підштовхнувши фантазію. Промовляючи, діти краще представляють  візуальну картину, розуміють, що і як хотіли б зробити . Створюючи , діти не лише демонструють свої творчі здібності, але і осмислюють свої мрії, очікування, життєві ідеали. Після того, як малюнок або поробка закінчені, треба обговорити це, похваливши кожного учасника зайняття, відмітивши щось оригінальне, цікаве, незвичайне в малюнку чи поробці. Обов'язково розпитаєте, для чого були зображені ті або інші деталі, чому вибрані ці кольори, хто живе в цьому місті і т. д.

Заняття для дітей старшого віку.
Вправа "Гра в карлючки"
Ця техніка придумана англійським дитячим психіатром Д. Винникоттом. Вона дозволяє не лише виявити внутрішні проблеми і конфлікти людини будь-якого віку, але і допомогти йому їх здолати. До того ж "Гра в карлючки" здатна захопити навіть самих скептично налагоджених і упертих підлітків. Для виконання цієї вправи знадобиться
тільки чистий аркуш паперу і ручка. Треба запропонувати підліткові намалювати будь-які карлючки, зигзаги, коротше, як завгодно переплутаний клубок ліній. Краще це робити із закритими очима.
А потім попросіть дітей розплющити очі і уважно розглянути свої карлючки.
Запитайте:
- Які образи вони змогли побачити?
- Попросіть їх обвести контури фігур, можливо, щось додати або заштрихувати.
- У разі потреби допоможіть дітям розглянути нечіткі образи і зробити їх більш завершеними.

Вправа "Аватара"
Мета цієї вправи - створення умов для самопізнання. Воно дуже важливе, оскільки часто людина здійснює помилки, тому що не розуміє себе, своїх бажань, проблем, не знає своїх сильних і слабких сторін. Одно зі значень поняття "аватара" - втілення душі. Це деякий об'єкт, який у вашій свідомості асоціюється з вами або символізує вас.
Хтось вибирає тварину, хтось птаха або рослину, а хтось і неживий предмет. Дітям пропонується знайти у світі те, що максимально повно відбиває її внутрішній світ, і намалювати або зліпити , зклеїти цей об'єкт. Не важливо прагнути  максимальної подібності з реальностю. Це не треба. Нехай  "аватар" буде ні на що реальне несхоже і унікальне , як унікальна ваша душа. Можливо, малюнок чи поробка буде схемною або схожою на героя мультфільму. Це неважливо. Головне, постарайтися, щоб робота відбивала стан душі.
Закінчивши, уважно розгляньте малюнок чи поробку з дитиною , помилуйтеся, поміркуйте над нею. Запитайте :
- Чому дитина вибрала саме цей образ?
- Звідки з'явилися ці деталі, кольори, прикраси?
-  Що дитині найбільше подобається в образі?
- А що не подобається?
- Щоб дитина хотіла поміняти?

Це лише декілька прикладів вправ, які можна проводити з дітьми у рамках арт-терапии.

Але методика ця не лише різноманітна, ефективна, але і зручна. Кожен здатний придумати власні вправи і внести в зайняття щось своє.
Більше того, арт-терапія сприяє творчому розвитку не лише дітей, але і тих, хто їй займається - педагогів і батьків. Спробуйте, і ви не пошкодуєте.









 

                                           Список використанних джерел :

1. М. Власюк . Арт-терапія: лікування мистецтвом.
2. С. Філяєва . Арт- терапія.
3. О.Левицька . Методи арт-терапії в роботі практичного психолога.
4. М. Голубєва . Арт-терапія в роботі з дітьми: цілі, особливості застосування, техніки,  прийоми.