Наукова робота "Прикмети та забобони в житті українців та британців"

Про матеріал
Наукова робота "Прикмети та забобони в житті українців та британців". Робота містить порівняння забобонів двох країн, їх схожості та відмінності
Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРИКМЕТИ І ЗАБОБОНИ В ЖИТТІ УКРАЇНЦІВ ТА БРИТАНЦІВ

Роботу виконала:
 

 

 

 

Педагогічний керівник:
 

 

 

 

 

 

Хмельницький – 2019



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1.  ПРИКМЕТИ І ЗАБОБОНИ В НАШОМУ ЖИТТІ………..6

1.1. Поняття і загальне уявлення про прикмети і забобони……………6

1.2. Українські народні прикмети і забобони та їх витоки…………….7

1.3. Найвідоміші забобони та прикмети Великобританії …………….10

РОЗДІЛ 2. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАБОБОНІВ………………....13

2.1. Подібності українських та англійських забобонів……………….13

2.2. Відмінності між українськими та англійськими забобонами…...17

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Актуальність даної теми полягає в тому, що забобони настільки увійшли в наше життя, що стали невід'ємною частиною нашої натури.

Дослідження прикмет і забобонів в англійській та українській культурах представляє для нас величезний інтерес завдяки специфічній закономірності збереження і передачі їх з покоління в покоління.

Причина, по якій тема гідна розгляду - це інтерес до культури і звичаїв іншої країни, зокрема Великобританії. Для людей, які вивчають англійську мову і цікавляться культурою даної країни ця тема особливо цікава. Знання традицій і фольклору, наприклад прислів'їв, прикмет, забобонів, казок, народних пісень і легенд, розширює наше уявлення про країну, дає зрозуміти її історію та звичаї народу.

Прикмети і забобони часто асоціюються з магічними обрядами, нечистою силою і релігією. Все це дає забарвлення таємничості, а тема, яка включає в себе загадки і не розкриті до цих пір секрети, набагато цікавіша для дослідження.

У будь-якому випадку, дана тема досить цікава для дослідження і передбачає ознайомлення з такою сферою життя суспільства, в якій багато нерозгаданого і неоднозначного.

Доцільність вивчення теми полягає в тому, що вивчення традицій, прикмет і забобонів виховує в людині допитливість до історії країни, а розуміння моралі обох сторін тягне за собою поліпшення в міжнародних відносинах. Крім того, вивчаючи історію і традиції України та Великобританії, ми долучаємося до культури нашої країни і розширюємо знання про національну культуру країни мови, що вивчається.

Ступінь дослідженості проблеми. Питання забобонності, виникнення забобонів та впливу їх на життя сьогодні вивчається представниками різних галузей – філософами, істориками, фахівцями у сфері психології, соціології тощо. Значущі результати в її розгляді представлені в працях І. В. Данилюка, Г. Крайга, Д. Майєра, Г. Олпорта, Д. В. Ольшанського та Є. С. Синявської. Ступінь наукової розробленості даної проблеми показує різноманіття підходів, концепцій. Проте відсутні спеціальні праці, присвячені порівнянню традицій та забобонів  Великобританії та України. Здійснений нами аналіз наукових джерел дозволяє констатувати, що актуальність означеної проблеми проявляється в соціальному, теоретичному та практичному аспектах.

Сутність досліджуваної проблеми. Я думаю, що знання істинних причин появи забобонів допоможе багатьом людям позбутися психологічного дискомфорту, викликаного забобонністю і переконанням про неминучість долі.

Мета цієї роботи – дослідити англійські та українські прикмети та забобони, знайти зв'язок та відмінності між ними і визначити їх джерела.

Об'єкт дослідження - прикмети і забобони.

Предмет дослідження - найпоширеніші прикмети і забобони Великобританії та України.

Гіпотеза дослідження: забобонність конкретного народу залежить від його соціокультурних особливостей (рівня життя, освіти, історичних коренів).

Виходячи з мети і гіпотези дослідження перед нами були поставлені наступні завдання:

1. Вивчити і проаналізувати різну літературу, присвячену прикметам і забобонам в Великобританії та Україні;

2. З'ясувати витоки забобонів і причини їх появи;

3.Розглянути прикмети і забобони в двох культурах – англійській та українській;

4. Порівняти і проаналізувати забобони;

5. Підвести підсумок про роль прикмет і забобонів у житті людей в культурі цих країн.

При роботі над даною темою ми користувалися інтернет ресурсами, словниками, літературою по обраному нами питання.

В ході нашого дослідження були використані такі методи, як:

1) робота з науковою літературою

2) робота з публіцистичної літературою

3) робота з художньою літературою

4) аналіз і порівняння забобонів в англійській і українській культурах.

Теоретична значущість роботи полягає в розширенні знань про культуру і традиції Великобританії та України через вивчення прикмет і забобонів цих країн. Також знання англійських традицій допоможе краще зрозуміти англійську літературу.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що результати цієї роботи можуть бути використані на уроках, як української, так і англійської. Крім того, у сучасному світі, де освіта відіграє важливу роль, додаткові знання в галузі культури країни мови, що вивчається допоможуть краще зрозуміти цю країну. Слід зазначити, розвиток науки про паранормальні явища знаходиться на досить низькому рівні, а вивчення прикмет і забобонів сприяє невеликому просуванню в області цих знань. А так само вивчення традицій, прикмет і забобонів виховує в людині допитливість до історії власної країни.

Робота носить теоретичний характер і складається з вступу, двох розділів, висновку та списку використаної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ПРИКМЕТИ І ЗАБОБОНИ В НАШОМУ ЖИТТІ
 

  1.            Поняття і загальне уявлення про прикмети і забобони

Бажання людини захистити себе від невідомих сил або створити для себе добру долю призвело до появи тисяч і тисяч забобон по всьому світу. У наші дні, незважаючи на розвиток техніки, науки і культури існують такі поняття, як «марновірство» і «прикмета». Життя непередбачуване, але часом людина помічає якісь збіги, окремі події, після яких йде низка щасливих або нещасливих подій. Все це призводить до впевненості в тому, що наші долі зумовлені, а щось високе, що не піддається законам логіки, посилає нам знаки, які прийнято іменувати прикметами.

Поняття «марновірство» дуже складно визначити. За різними джерелами, марновірство - це віра в що-небудь надприродне, таємниче, у передвістя і прикмети. Дійсно, в навколишньому світі є багато такого, у що люди вірять і що не можна підтвердити.

У стародавні часи людина багато чого не знала про Сонце, Місяць, зірки, комети і т.д. Тому вона судила про них з тих знань, які у неї були, і намагалася відгородити себе від їхнього впливу. Астрологія довгий час вважалася релігією. З розвитком науки небесні тіла стали нам зрозумілі, і астрологія вже не релігія. Але, тим не менше, люди продовжують вірити, що побачивши падаючу зірку, потрібно загадати бажання. Таким чином, вірування стародавніх людей перетворилися на забобони [1].

Людина завжди шукає пояснення з того чи іншого приводу, чогось боїться, про щось мріє. Схильність психологічної залежності, маніпуляція свідомістю призводить до забобонів. Реальне ж життя непередбачуване, в ньому є безліч законів, принципів і правил: знання свого минулого, народних традицій, цінностей вітчизняної культури, фізична праця, любов до Батьківщини, близьких, природи і т. д.

Забобони відображаються в субкультурі суспільства (звичаї, обряди, вірування) і проявляються у таких формах (повір'я, магія, астрологія, псевдодуховні вчення). Забобон охоплює цінності, відносини, тривожність, внутрішньоособистісну конфліктність. Знаки, прикмети, звичаї зустрічаються в нашому житті постійно. Кожен день, кожну годину, кожну хвилину ми опиняємося перед вибором. І від того, яким він буде, залежить не тільки наше майбутнє, але іноді майбутнє і близьких, і зовсім незнайомих людей. Бо часом дрібниця може перевернути життя людини. І не важливо, чи вірить вона у прикмети чи ні [1].

У причинах виникнення забобонів ми розглянемо знаки і прикмети, які дійсно, можливо, несуть в собі якусь правдивість і логічну справедливість і забобони, які ніяк не можуть вплинути на наше життя і вже тим більше долю. Таким чином, ймовірність наслідків прикмет і забобонів залежить від того, наскільки серйозно ми до цього ставимося.

Досить складно пояснити, як саме зароджуються забобони. Може, причина в якихось явищах природи, які лякають людей своєю таємничістю, або події, настання яких вони хотіли б запобігти. Однак люди починають вірити в якесь пояснення явищ, що відбуваються або зміцнюються в думці, що в їх силах певними діями змусити ці явища відбуватися за їхнім бажанням.

Але питання про причину появи забобонів ще довго залишатиметься без відповіді.

 

1.2. Українські народні прикмети і забобони та їх витоки

Українці споконвіків вірили у всілякі забобони. Вони стосувались найрізноманітніших сфер життя. Деякі забобони і зараз доволі поширенні, але багато з них призабуті. І дарма, адже забобони надзвичайно яскраво демонструють особливості національного світогляду українців.

Цікаво, що в православній релігії забобони є гріхом. Але українці завжди бачили у чому-небудь ознаки. Забобони неминучі так само, як і те, що людина ніколи не зможе знати всього на світі і не може ні про що не мріяти і не боятися.

В українській культурі існує велика кількість забобонів, пов'язаних з дзеркалами. Можливо, це пов'язано з тим, що дзеркала були привезені із заходу, а раніше до всього іноземного було упереджене ставлення.

Багато прикмет української культури пов'язані з військовою тематикою. Наприклад, вважалося, що бачити чорного ворона в сонячний ранок у себе на вікні - загинути в бою; почути спів солов'я опівночі - до поганого зброї і т.д.

До цих пір в повсякденному житті нас оточують різного роду повір'я і прикмети. Це суттєва область народного світогляду, цілий світ, що складався протягом століть. У віруваннях українських селян жили надприродні істоти, які наділяли особливим змістом весь навколишній світ.

Всім відома прикмета, згідно з якою першою в новий будинок пускають кішку. В народі вірили, що новий життєвий етап, в тому числі і переїзд в нове житло, вимагає жертв. Вважалося, що той, хто першим переступив поріг нового будинку або переночував в ньому, першим і помре. Наші предки були переконані, що жертву все одно принести доведеться, і треба, щоб вона була якомога менш кривавою. До того ж, кішка здатна визначати в будинку позитивні і негативні місця: вона лягає на енергетично несприятливі зони і нейтралізує їх. А собака, навпаки, вибирає сприятливі місця, на яких рекомендується облаштовувати спальню[2].

Магічні властивості в народному розумінні мав віник. Вірили, що саме під ним живе домовик. Не дарма існує прикмета забирати старий віник в новий будинок, адже домовик - хранитель сімейного вогнища і благополуччя. Також віник оберігає від нечистої сили. А для того, щоб домовик допомагав і захищав господаря, віник повинен стояти в кутку ручкою вниз. Зрозуміло і те, що зберігання віника в такому положенні дозволить збільшити термін його служби.

Поширена прикмета, що забороняє свистіти в будинку, теж пов'язана з надприродним розумінням навколишнього. Свист нагадує завивання вітру, який може завдати шкоди домашньому господарству, забрати добро.

Мити і підмітати підлогу відразу після відходу родича або гостя не можна, тому що це може нашкодити цій людині. Знищувати ще збережені його містичні сліди - все одно, що виганяти його з дому.

Вітатися і прощатися на порозі - до сварки. Справа в тому, що поріг займає особливе місце в системі символів українських прикмет. Це якась межа між житлом і зовнішнім світом, і неналежна поведінка може залучити нечисту силу. До того ж, вітати людину або прощатися з нею на порозі суперечить правилам пристойності.

Зберігати розбитий посуд – до жалю. Такий посуд уособлює нецілісність, ущербність, і зберігання його в будинку може викликати розбіжності в сім'ї.

Увечері сміття не викидай: можуть обікрасти. Після заходу сонця, ще по стародавнім слов'янським уявленням, починає панувати нечиста сила. Також сміття вважається притулком неприкаяних душ, тому і небезпечно, і негоже позбавлятися від нього ближче до ночі.

Ікона впала - до небіжчика. Причина цього повір'я криється у ставленні до ікони як до покровительки людської душі. На іконах зображені ті, кому людина молиться про здоров'я і благополуччя, і падіння святого образу сприймається як потрясіння. Подібні вірування пов'язані з портретом людини і з розбитим дзеркалом.

По-особливому український народ ставився до хліба, що дуже помітно в прикметах. Не можна викидати хліб, краще згодувати його птахам, тим більше що вони уособлюють душі померлих. Хліб - символ єдності сім'ї, звідси вираз «відрізана скибка» і прикмета, якщо хліб в печі роздвоївся, поїде хтось із домочадців[1].

Прикмети, які на підставі поведінки тварин, рослин, природних явищ прогнозують події природи, як правило, збуваються. Наприклад, якщо кішка згортається клубочком, ховає мордочку, забирається на батарею (на піч) - до морозу або негоди. Дим взимку піднімається стовпом - на мороз. Ворони і галки в'ються в повітрі - перед снігом. Ворони каркають зграєю - до морозу. Ворони каркають, сидячи на деревах - на снігопад і заметіль. Галки зграями літають, ластівки шастають низько, риба не клює, жаби квакають, птиця і горобці в пилу купаються - до дощу [3].

Сьогодні вже важко собі уявити, щоб люди так трепетно ставилися до подібних речей, перш за все з-за того, що багато прикмет просто застаріли, але все - таки у деяких до сих пір залишилася «звичка» вірити в «розбите дзеркало» або «чорну кішку ».

 

  1.            Найвідоміші забобони та прикмети Великобританії та їх витоки

Крім тих забобонів, які мають таке ж походження, що і українські, багато англійських прикмет ґрунтуються на фольклорі.

Католицька церква, зіткнувшись з тим, що велика кількість язичницьких традицій відігравала значну роль у житті суспільства, вирішила , що краще надати цим традиціям прийнятний до традицій церкви вигляд, ніж їх знищити. Наприклад, обряди для збільшення багатства досі збереглися, хоча і зазнали деяких змін.

Легенди, в яких розповідається про народні засоби проти нечистої сили, існували тільки в усній формі, тому неможливо сказати наскільки нинішні забобони відрізняються від «першоджерел».

В основному прикмети стосуються значущих подій в житті людини, а також удач або невдач в повсякденному житті. Деякі прикмети, настільки поширені, що навіть незабобонні люди намагаються не розсипати сіль, щоб уникнути сварки. А ось те, що розв'язаний шнурок саме на лівому черевику - до пліток, відомо небагатьом. Крім того, перед важливими подіями навіть люди, які не вірять у прикмети, зазвичай намагаються вставати з правої ноги і не проходити під сходами. Англія багата переказами, традиціями і прикметами, що виникли так давно, що ніхто вже не пам'ятає їх коренів. Те ж можна сказати і про англійські забобони - до настання індустріальної епохи і в селах, і в містах існувала велика їхня кількість.

Весілля, похорони, народження, цвітіння і в'янення - англійські забобони проникали в усі сфери. Так людям простіше було пояснити світ, так взаємодіяли вони з природою і один з одним. І навіть зараз в англійській глибинці можна зустріти людей, впевнених, що Фейрі - це не вигадка казкарів, а самі що не є реальні істоти, які можуть і принести удачу, і нашкодити [4].

Британці є вельми забобонними людьми.

У англійців прийнято вважати, що удача посміхнеться тому, хто знайде чотирилистну конюшину , в перший день місяця голосно скаже фразу «білі кролики» ( «white rabbits») і зловить якомога більше падаючого осіннього листя .

У деяких районах Англії жахливою неприємністю вважається побачити відразу 2 або 3 ворон. Тому що, як свідчить легенда, коли всі ворони відлетять з Тауера, дні Англії будуть злічені.

Не дивно, що збереження тамтешньої воронячої популяції стало справою державної ваги. Англієць буде дуже засмучений, якщо побачить кажана або почує його крики. Так уже повелося з середньовіччя, що ці звірята вважаються супутниками відьом. А кращим захистом від лихого ока в Англії вважається райдужна пляма павичевого пера.

У Великобританії існує безліч забобонів, але найпоширеніше - прохід під сходами чи драбиною приносить невдачу. Найчастіше люди навіть виходять на жваву вулицю, щоб обійти сходи на тротуарі. Чому ж ходити під сходами вважається поганим знаком?

По-перше, давайте розглянемо практичні причини. Більшість людей не хочуть ходити під сходами, тому що це просто небезпечно.

Інші вважають, що драбина, приставлена до стіни,  нагадує шибеницю. ЇЇ використовували для того, щоб дозволити людині піднятися досить високо, щоб дістатися до мотузки. Безумовно, не дуже велика вдача [4].

Якщо тобі все ж довелося пройти під сходами, можна уникнути невдачі. Для цього потрібно йти вперед по вулиці, поки не побачиш собаку. Є й альтернатива - лизнути палець і намалювати ним на кінчику черевика хрестик. Після цього слід йти вперед по вулиці, не дивлячись на черевик, поки символ не висохне.

Також відоме марновірство - відкривання парасольки в приміщенні принесе невдачу людині або місцю, де вона це зробила. У будь-якій ситуації, відкриття парасольки в ясну погоду привертає дощ!

Число 13 для деяких нещасливе, а якщо 13-е число місяця випадає на п'ятницю, всі намагаються уникнути невдачі, по можливості залишаючись вдома.

Найбільшу невдачу принесе розбите дзеркало. Після цього наступить 7 років невдачі! Це марновірство бере коріння ще з давніх часів, коли дзеркала вважалися інструментами богів.

І, врешті-решт, найвідоміше марновірство - торкатися до дерева приносить удачу. Особливо, коли ти говориш щось таке: «Моя машина ніколи ще не ламалася - доторкнися до шматочка дерева!»

У центральній Англії вважалося, що чистий носовичок потрібно розгорнути, перш ніж сунути в кишеню.

Покласти акуратно складений – до суму та жалю.

Випадково надіти будь-який предмет одягу навиворіт - до швидкого подарунку. Більш того, одяг навиворіт відганяє фей і руйнує закляття. У прибережних районах Йоркшира навіть в кінці XIX століття дівчата вивертали сукні навиворіт під час штормів, щоб уберегти від небезпеки моряків.

Не можна зашивати одяг на собі. Цей акт спричинить за собою всілякі кари, від бідності до чоловіка-п'яниці.

Класти нове взуття на стіл – до жалю.

Вбити сонечко - жахлива прикмета. У сільських районах Великобританії вірять - якщо носити в кишені молоду картоплину, поки вона не почорніє і не затвердіє, то можна вилікуватися від ревматизму. У Шотландії є повір'я - якщо вбити першу зустріту по весні гадюку, то це повинно принести удачу; таку людину чекало торжество над усіма його ворогами протягом всієї весни [5].

І існує ще багато цікавих прикмет і забобонів.

Підбиваючи підсумки першого розділу, ми можемо сказати, що в будь-якій країні є свої прикмети і забобони, часом вони схожі на забобони інших країн. Різниця лише в тому, що ставлення до предмету забобону різне.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАБОБОНІВ

 

Кожна країна, кожен народ протягом багатьох століть помічав різні дрібниці, які обіцяють щось в майбутньому. Щось веде до добра і удачі, щось - до збитків і руйнувань. Ми звикли довіряти нашим предкам, так як якщо стільки століть причинно-наслідковий зв'язок тих чи інших явищ підтверджувався, то чому б він раптом перестав існувати. Ось так і живемо: народні прикмети і забобони увійшли в наше життя і міцно зміцнили свої позиції. Кільця з золота ми прикладаємо до чола, щоб перевірити, погано або добре думають про нас, коли «горять» щоки, ганяємо чорних котів,бабусь з порожніми відрами і інших, хто так чи інакше може вплинути на нашу долю. Але чи збігаються прикмети різних народів? Які відмінності і збіги можна помітити в народних прикметах і забобонах українців та англійців?

 

2.1. Подібності українських та англійських забобонів

Незважаючи на те, що українська культура сильно відрізняється від англійської, багато прикмет і забобонів збігаються.

У першу чергу це прикмети - загальні в усьому світі: щасливі та нещасливі числа, забобони про дзеркала, церемонії, присвячені загальним святам і деякі прикмети, пов'язані з тваринами.

Анітрохи не дивно, що людина майже завжди слідує традиціям, пов'язаними з проведенням свят. Традиції здаються нам таким звичним явищем, що ми не ототожнюємо їх з забобонами. А між тим, якщо заглибитися в історію і провести аналіз багатьох традицій, то можна переконатися в тому, що і традиції, і прикмети, і забобони, і звичаї і всілякі ритуали мають спільні витоки.

Наприклад, особливе значення і в Україні і в Англії відводиться прикметам і забобонам, присвяченим весільним церемоній. Насамперед, це час весілля. «If you merry in Lent, you will live to repent» - кажуть англійці, що відповідає українській прикметі про те, що одружуватися під час Великого посту - не до добра, що молодята будуть постійно сваритися, жаліти про шлюб, і не буде щастя для їх родини. Це пов'язано з біблійними традиціями, тому що одружуватися під час посту - великий гріх.

І, напевно, найпоширеніше весільне марновірство про те, що дівчина, що зловила букет нареченої, наступна вийде заміж. If a girl catches the bride s bouquet after a wedding, she will be next to merry. В Англії і в Україні існує прикмета про те, що на весіллі на наречену і нареченого потрібно кидати зерно (пшеницю в Україні та рисові зерна в Англії). Церемонія одруження, як і багато інших важливих подій в житті, сповнена символів. Це означає, що ми виконуємо певні обряди в значенні символів того, що хотіли б побажати, уникаючи прямих виразів.

Використання зерна - один з таких символів, який вже століття міститься в шлюбній церемонії. У стародавніх племенах, наприклад, процес спільного з'їдання рису означав, що з цього моменту він і вона ставали чоловіком і дружиною, тобто спільна їжа символізує спільне життя, а рис вказує на місцеву їжу. У деяких випадках рис на весіллі використовували не для того, щоб звести нареченого і наречену, а щоб захистити їх від злих духів. Вважалося, що злі духи завжди присутні на весіллях, і, кидаючи зерно слідом молодятам, люди задобрюють духів, а ті не роблять зла нареченим. Але для більшості древніх зерно було символом родючості, продовження роду, і звичай кидати його на молодят нагадує саме про це. Тобто цим ми як би хочемо побажати: «Нехай буде у вас багато дітей і достаток в спільному життя!» [2]

Давайте розберемося, чому і в українців, і в англійських, і навіть у світових марновірствах так часто згадується про те, що число 13 - нещасливе.

Існує багато забобонів, пов'язаних з природою, чарами, духами, предметами, квітами, пригодами і так далі. Але, ймовірно, немає іншої такої забобонної прикмети, якій більшість людей надавало б стільки значення в тому чи іншому вигляді, як визнання числа 13 нещасливим. У багатьох готелях немає поверху під номером 13 - рахунок йде від 12-го відразу до 14. У багатьох готелях немає кімнати під номером 13, багато людей ніколи не запросять на обід 13 чоловік. Як не дивно, але не існує єдиного загальноприйнятого пояснення походженню забобону, пов'язаного з числом 13. Є багато різних думок з цього приводу. Деякі фахівці вважають, що число 13 стало непопулярним з тих часів, коли людина почала вчитися рахувати. Використовуючи 10 пальців рук і дві ноги як окремі одиниці, йому вдавалося дорахувати до 12. Але далі було невідоме число 13, яке лякало людей. У релігійних колах число 13 і забобон,що виник навколо нього, пов'язують з Тайною Вечерею, на якій був присутній Христос і 12 апостолів - всього 13, причому тринадцятий був саме Іуда. Деякі звертаються до Скандинавської міфології, до обідні у Валхалле, куди було запрошено 12 богів. Локки, бог суперечок і зла, нав'язався тринадцятим. В результаті був убитий улюблений з богів – Бальдер [4].

І в Англії, і в Україні, безліч забобонів пов'язано з дзеркалами. Так на території сучасної України вважалося, що розбите дзеркало може принести нещастя, тоді як найбільш поширений забобон в Англії говорить про те, що якщо ви розбили дзеркало, невдача наслідуватимете вас сім років. Дослівно англійскою мовою це звучить так: «If you break a mirror, you will have seven years bad luck». Вважається, що якщо розбити дзеркало, то злі духи, що живуть у Задзеркаллі, будуть переслідувати людину, яка зробила це і мстити за те, що вона «виселила їх з будинку». Багато років в Україні дзеркала вважалися забороненою річчю, джерелом магічної сили і зла, які здатні відняти частину душі людини, що в нього дивиться. Вважалось великим гріхом мати таку річ вдома. Але якщо розбили дзеркало, вихід є: потрібно закопати уламки розбитого дзеркала глибоко в землі, щоб злі сили не заглядали в них [5].

Сучасні вчені і фахівці, які займаються паранормальними явищами, вважають, що розбите дзеркало несе в собі не невдачу, а негативну енергію. За допомогою спеціальних приладів було встановлено, що в світі дзеркал «Задзеркаллі» є щось чарівне. [5, 6] Вважається, що дзеркала відводять негативну енергію людини. Коли дзеркало розбивається, виходить негативна енергія.

В результаті експериментів було доведено, що люди, які тривалий час перебували в приміщенні з розбитим дзеркалом, відчували себе втомленими, роздратованими, зляканими, іноді агресивними. Часто буває, що в будинку, де померла людина, всі дзеркала накривають. Кажуть, що душа померлого може потрапити в Задзеркалля і бути там ув'язненою. Це частково доведено, хоча багато хто в це не повністю вірить.

У всіх країнах є прикмети, пов'язані з різними тваринами. Забобон, який відомий всім з самого дитинства - це марновірство про те, що сонечко приносить удачу. Щоб це відбулося, потрібно, коли сонечко сяде на руку або одяг, сказати приблизно так: «Сонечко, полети на небо, принеси мені хліба, чорного і білого, тільки не горілого». Не всі в це вірять, але про всяк випадок, особливо діти, вимовляють цю приповідку. Діти, які виросли у Великобританії, говорять так: «Ladybird, fly to the sky, give me happy time». Достеменно невідомо, звідки з'явилося це марновірство, але існує версія про те, що сонечко - посередник між Богом і людиною, тому, коли ми говоримо цю приповідку, через божу корівку ми намагаємося попросити щастя у Бога. . В нашій країні вважається, що не можна вбивати сонечко, бо це може призвести до неприємностей. Заборона ґрунтується на необхідності захисту цієї комахи, яка надзвичайно корисна в сільському господарстві, оскільки вона вбиває рослинну блоху. Фактично рослинна блоха є головною катастрофою для селянина. Настільки ж широко поширеним і настільки ж важко зрозумілим є загальне вірування в те, що підкова приносить удачу. Майже кожна країна має свою легенду або традицію, пов'язану з підковою. Ірландці кажуть, що кінь перебував в хліві, де народився Христос, тому підкова має магічну силу. В Україні ковалі раніше часто вважалися чарівниками, і кажуть, що використовували підкову для показу своєї магії. Навіть древні римляни вірили, що знахідка втраченої підкови на дорозі захистить від хвороби. Це, ймовірно, пояснювалося тим, що залізо в той час вважалося символом щастя [4]

І, нарешті, самі численні забобони, пов'язані з отриманням удачі, оберегами і талісманами. Наприклад, у англійців часто можна зустріти таку прикмету: «If you touch wood, your good luck will continue». В нашій країні також існує повір'я про те, що якщо торкнутися дерева, то ти станеш не тільки щасливим, але ще й не будеш хворіти в цьому році. Вважається, що дерево якимось чином пов'язано зі Святим Хрестом і що цей звичай походить від права притулку, яке церква колись надавала переслідуваним. Воно полягало в тому, що людина, що доторкнеться до церковних брам, могла вважати себе врятованою від переслідувачів, бо з цього моменту церква і Святий Хрест брали її під свій захист. І, між іншим, і у Великобританії, і в Україні вважається, що, постукавши по дереву, люди відганяють злих духів. Але якщо постійно згадувати злих духів або навіть самого диявола, то він з'явиться. If you talk of the devil, he will appear.

 

2.2. Відмінності між українськими та англійськими забобонами

У цих двох країн дуже багато відмінностей, тому і забобони будуть різними.

По-перше, більшість жителів України - православні, а більшість британців - католики. Таким чином, у них є такі свята, як Хеллоуїн, яке не відзначається у нашій країні.

По-друге, багато забобонів виникло на фольклорі. Англійський і український фольклор сильно розрізняються, тому й забобони носять різний характер.

Також подібності забобонів України і Великобританії залежать ще й від того, наскільки різна у цих країн історія.

Найбільш суперечливою прикметою в Україні і в Англії, вважається прикмета про чорну кішку. Мабуть, одне з найважливіших відмінностей - це трактування прикмети, коли чорна кішка перебігає дорогу. Якщо в Україні це означає невдачі, то в Англії чорна кішка символізує якраз протилежне - щастя і удачу. Дослівно ця прикмета з точки зору англійців звучить так: «If a black cat crosses your path, you will have good luck». Можливо, саме тому багато знаменитих людей Великобританії вибирають собі чорних кішок як домашніх улюбленців [6].

В Україні ж кішок такого окрасу завжди побоювалися. Цей релігійний забобон про чорну кішку, що приносить нещастя, виник багато тисяч років тому. Коли люди вірили в існування відьом, вони асоціювали чорну кішку з відьмою. Вони вірили, що чорні кішки були замаскованими відьмами. Вбити кішку не значило вбити відьму, так як відьма могла прийняти вигляд кішки дев'ять разів. Саме звідси пішов міф про те, що у кішок дев'ять життів. У середні століття вірили, що відьми і чаклуни використовували мозок чорної кішки для приготування таємничого зілля. Внаслідок всіх цих асоціацій чорна кішка в Україні та багатьох інших країнах стала символом невдачі.

В Англії є повір'я, що якщо свербить ліва рука - то це до втрати грошей: «If you scratch your left hand, you will give money away». В Україні ж вважається, що якщо свербить ліва рука, то це обіцяє велике багатство.

В Україні павуки завжди асоціювалися з чим-небудь поганим, у той час як у Великобританії є повір'я: «If you see a small spider, you will get a lot of money», що перекладається як «Якщо ти побачиш маленького павука, то ти розбагатієш ».

Хотілося б звернути увагу на забобони Великобританії, пов'язані з Різдвом. Їх безліч, і ось деякі з них:

1) If it snows on Christmas Day, Easter will be green (Якщо на Різдво йде сніг, то під час Пасхи все кругом буде зелено)

2) If the visitor at your house on New Year s Day is an unknown dark-haired man, then a year of good luck will follow (Якщо в день Нового року перший гість у домі - незнайомий темноволосий чоловік, то наступний рік буде вдалим)

3) If you wear new shoes on Christmas Day, it will bring you bad luck (Якщо ти одягнеш нове взуття в день Різдва, це принесе тобі невдачу)

4) If you refuse a mince pie at Christmas dinner, you will have bad luck for the coming day (Якщо ти відмовишся від пирога, то матимеш невдачу наступного дня)

5) If you cut a mince pie, you will «cut your luck» too (Якщо ти різатимеш пиріг, відріжеш свою вдачу також)

6) If a baby is born on Christmas day, it will have a special fortune (Якщо дитина народилася в день Різдва, то це принесе особливу удачу)

7) On New Year's Night young girl will dream of her future husband if she sleep with a mirror under her pillow (В новорічну ніч дівчина побачить уві сні свого майбутнього чоловіка, якщо покладе дзеркало під подушку)

8) On Christmas Eve all animals can speak, but it is bad luck to test this superstition (Напередодні Різдва всі тварини можуть розмовляти, але якщо ти вирішиш це перевірити, то тобі це принесе невдачу)

9) If you want to be happy, eat Christmas pudding on Christmas Day (Якщо ти хочеш бути щасливим, з'їж різдвяний пудинг на Різдво)

10) If you cry on New Year's Day, you will be crying all the year (Якщо ти плачеш в день Нового року, то ти будеш плакати весь рік)

11) If you lend anything on New Year's Day, you will be lending all the year (Якщо ти щось позичив в день Нового року, то ти будеш позичати весь рік)

12) If you wash your hair on New Year's Day, you will wash away good luck (Якщо ти помиєш голову в день Нового року, то ти змиєш свою удачу)

Отже, в цьому розділі ми розглянули відмінності між найпоширенішими забобонами двох країн.  І Великобританія, і Україна, як і будь-які інші країни, відомі багатством своєї культури, традицій і фольклором.

Перш за все, ми повинні пам'ятати, що більшість людей нашої країни православні, а більшість людей, які проживають у Великій Британії - католики. Ось чому деякі з британських прикмет і забобонів є незрозумілими для нас.

Досить багато забобонів виникли на фольклорі. Англійський і український фольклор сильно розрізняються, отже, і забобони носять різний характер.

Необхідно також додати, що подібності та відмінності забобонів в Україні і Великобританії залежать ще й від того, наскільки різна у цих двох країн була історія, наскільки різні території проживання.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

У ході цієї роботи наведено порівняльний аналіз ознак і забобонів України та Великобританії. Ми також познайомилися з культурою, історією та духовним життям жителів цих країн. Порівнюючи дві субкультури, ми дійшли висновку, що хоча дві країни пройшли інший шлях розвитку і хоча вони перебувають на іншому соціальному рівні, коріння багатьох забобонів однакові. Хоча наші країни мають багато спільних прикмет та забобон, є забобони, характерні тільки для однієї субкультури і не мають аналогії в інших.

У роботі використано такі методи дослідження: описовий метод, збір інформації, класифікація матеріалів, дослідження та порівняльний аналіз ознак і забобонів у двох країнах

На основі аналізу наукових підходів вітчизняних та зарубіжних авторів ми дізнались про деякі з забобонів Великобританії та України, відкривши для себе щось нове. На щастя, сучасні наукові праці відкривають нам нові діапазони знань, розвіюючи імлу всіляких помилок і пов'язаних з ними забобонів. І чи варто шкодувати про них, коли у світі є стільки ще прекрасного і непізнаного, гідного подиву і щирого захоплення, тоді як забобони, навпаки, обмежують і збіднюють свідомість, завідомо викликаючи її убогість і небажання вільно мислити і аналізувати.

На завершення цього дослідження хотілося б підвести підсумок про роль забобонів в нашому житті. Прикмети і забобони з'явилися багато століть і навіть тисячоліть тому. Стародавні люди намагалися пояснити світ так, як вони його собі уявляли. І, незважаючи на те, що більшість з них практично не містять істини, люди продовжують їм вірити. Людина не може знати всього, а значить, вона буде продовжувати будувати здогади і висувати гіпотези про те, як влаштований світ. Всі ми трохи забобонні. Це закладено в нас природою.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1.        Ковальчук Я. Свята на Україні у звичаях та забобонах: монографія. Харків-Київ: Державне видавництво України, 1930. 116 с.
  2.        Пономарьов А.П. Українці: народні вірування, повір'я, демонологія: монографія. Київ: Либідь, 1992. 322 с.
  3.        Коути Е., Харса Н. Суеверия викторианской Англии: монография. Москва: Центрполиграф, Санкт-Петербург: Русская тройка-СПб, 2011. 480 с
  4.        Cryer Max. Superstitions: And why we have them. Exisle Publishing Limited, 2016. 178 p.
  5.        Bailey M.D. Fearful Spirits, Reasoned Follies: The Boundaries of Superstition in Late Medieval Europe. Cornell University Press, 2013. 313 p.
  6.        Мудрова И.А. Книга примет и суеверий: монография. Москва: Центрполиграф, 2011. 480 с.
  7.        Леманн А. Иллюстрированная история суеверий и волшебства: от древности до наших дней. Издание 2-е. Киев: Украина, 1993. 399 с.
  8.        Егазаров А. Энциклопедия суеверий. Москва: Миф-Локид, 1995. 560 с
  9.        Остер Григорий. Приметы и суеверия: монография.Москва: Росмэн, 2000. 96 с.
  10.   Анастасия Брандт. Do you believe in superstitions? Greenforest Journal. URL: https://greenforest.com.ua/journal/read/do-you-believe-in-superstitions (дата звернення: 20.12.2018).
  11.   Академічний тлумачний словник. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення: 22.12.2018).
  12.   Мартович Л. Забобон. Київ: Дніпро, 1985. 351 с.

 

 

 

docx
До підручника
Англійська мова (7-й рік навчання) 7 клас (Несвіт А.М.)
Додано
8 жовтня 2019
Переглядів
3708
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку