Наукова робота «УКРАЇНЦІ ТА ТЮРКСЬКІ НАРОДИ: ТОЧКИ ВЗАЄМОВПЛИВУ»

Ольга ЯКОВЕЦЬ,

студентка 2 курсу

гуманітарного-економічного факультету

Науковий керівник: Марина АНТОЩАК,

к.і. н. доцент (БДПУ)

УКРАЇНЦІ ТА ТЮРКСЬКІ НАРОДИ: ТОЧКИ ВЗАЄМОВПЛИВУ

Актуальність дослідження полягає в тому, що характер відносин українського та багатьох тюркських народів комплексно вплинули на сучасний стан української культури, хоча цей факт переважно ігнорується або трактується в негативному світлі. Спостерігаємо ми і зворотній вплив на культуру тюркських народів, які контактували з українцями. Тюркський чинник відіграв помітну роль в етногенезі українців, натомість «українська кров» дає про себе знати на тюркських землях. Тож важливим завданням для обох сторін спілкування є формування позитивного ставлення одне до одного.

Ступінь досліджуваності проблеми. У сфері української гуманітаристики працює чимало дослідників, які вивчають історичні, культурні, релігійні, політичні аспекти відносин українського та тюркських народів, їхні ґенезу та сучасний стан. Принципове значення для розробки теми дослідження мають праці таких відомих українських істориків – А. Іванця, В. Сергійчука, П. Овчаренка, С. Громенка, С. Плохія, А. Забловського, А. Баскакакової, П. Кралюка та інших. Звернення до їх праць сприяло проведенню широкого аналізу теми нашого дослідження.

Метою дослідження є надання узагальненого погляду на відносини між українцями і тюрками, що склалися протягом століть, відстежити взаємовплив культур.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові принципи аналізу, об’єктивності, неупередженості, цілісності світоглядного та методологічного плюралізму. Для вирішення завдань поставлених у дослідженні, було використано ряд основних методів: системного аналізу, історико-генетичного аналізу, компаративного вивчення. Важливим методом дослідження стала сучасна герменевтика як засіб тлумачення не лише текстів, а й богословських дискурсів.

Сутність дослідження. До тюркських народів, що будь-коли контактували з українцями, можна віднести аварів, булгар, хозарів, печенігів, половців, чорних клобуків, монголів, кримських татар та турків.

Ставлення українців до тюркського світу не було і не є однозначним. Українці контактували з тюрками більше тисячі років. Часто це були воєнні конфлікти, хоча в певні часи, коли вони співпрацювали. Загалом, українці ставилися до тюрків якщо не вороже, то з пересторогою. Аналогічну ситуацію можна спостерігати у ставлення тюрків до українців, зокрема у турків.

Таке ставлення одних до інших можливо пояснити. Адже українці й тюрки належали до різних цивілізацій. Як правило, їх розділяли й релігійні бар’єри, що мали і продовжують мати чимале значення.

Склалося так, що українці в минулих століттях вели осілий спосіб життя, були землеробами. Натомість тюркські народи, які проживали поруч із ними, переважно належали до кочівників і займалися скотарством. Звісно, були й винятки. Наприклад, серед українців існували етнічні групи, що переважно займалися скотарством (мешканці Карпат). Так само серед представників тюркських народів, котрі проживали в Північному Причорномор’ї, зустрічалися землероби. Та все ж, попри ці винятки, протистояння українців і тюрків можна трактувати як протистояння землеробської і кочової цивілізацій.

Сучасна українська нація постала в результаті взаємодії слов‘янських і тюркських етносів. Українці розмовляють однією зі слів’янських мов, але в ній чимало тюркізмів. Також «співучість» української мови є результатом тюркських впливів. У традиційній культурі українців переважають слов’янські елементи, але ж у козацькому одязі простежуються тюркські елементи.

Основні висновки. Не дивлячись на вагомий внесок тюрків у формовуння культури українців, а значить й української нації загалом, з огляду на різні причини, було і є намагання затушувати тюркський слід в цих процесах. Тюркські ж народи, переважно, представлено в негативному світлі.

Прийшов час об’єктивно подивитися на історію довготривалих відносин українського і тюркського етносів. Не демонізувати конфлікти, але й не ідеалізувати взаємодію між цими двома сторонами, що представляли різні цивілізації.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кралюк П. М. Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів / П. М. Кралюк. – Харків, 2018. – с. 3-5.
2. Плохій С. М. Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності / С. М. Плохій. – Харків, 2016. – с. 112-114.