Наукова робота: "Відеопоезія як новий синкретичний вид мистецтва й генератор нових можливостей у галузі літератури"

Про матеріал

Наукова робота з української літератури.

Тема: "Відеопоезія як новий синкретичний вид мистецтва й генератор нових можливостей у галузі літератури".

Перегляд файлу

1

 

 

 

 

 

ВІДЕОПОЕЗІЯ ЯК НОВИЙ СИНКРЕТИЧНИЙ ВИД МИСТЕЦТВА Й ГЕНЕРАТОР НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ У ГАЛУЗІ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

        Ганноцька Поліна Вікторівна,

учитель української мови та літератури

Запорізького класичного ліцею,

 учитель вищої категорії, магістр філології

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

Cкільки часу існує поезія? Тисячі років. А кіно – сто з гаком. Але за ці сто років кіно змогло перемолоти всі інші види творчої активності людини. Кіно наближає до реальності будь-яку абстракцію, використовуючи велику кількість засобів, в тому числі мову поетичну. У цьому випадку мається на увазі не звучання віршів на екрані, а поезія кадру і та особлива поетична кіномова, якою спілкувалися з глядачем Сергій Параджанов і Луїс Бунюель.

Звичайно, поезію кіномистецтво опанувало теж. Андрій Тарковський, Ельдар Рязанов використали вірші у своїх фільмах, створюючи додатковий смисл, додаючи «матерії» кіно ще одного виміру.

Сучасність вимагає нових форм: короткий метр, музичні кліпи і відеоарт. Сучасність віддає перевагу синтезу мистецтв або, якщо говорити мовою вулиці, вимагає всього і одразу. Яку позицію може зайняти поет?

Для поета сьогодні існує дві спокуси. Перша – зберігати традиційний образ, максимально ігноруючи технічний прогрес і модні течії. Друга – експериментувати, що, як ми знаємо, не завжди  вдається робити вдало. Наукове робота містить спробу дослідити творчі досягнення тих, хто обрав другий варіант розвитку подій.

Дослідницька праця становить собою чи не першу спробу комплексно підійти до розуміння явища відеопоезії в сучасному мистецькому просторі та в галузі літератури зокрема.

Актуальність роботи: Вірші, за умови правильного прочитання і сприйняття, можуть не просто надихати й естетично вдовольняти людей, вони здатні рятувати в хвилини розпачу і депресії, здатні вселяти віру в себе, давати відповіді на багато питань, що хвилюють. Ці цілющі властивості поетичного слова є особливо цінними сьогодні, коли процес духовної дезорієнтації людства  зазнав особливо загрозливих форм. Але як сучасній молоді, яка  з різних причин звикла формально ставитись до поезії в цілому, відчути витончений смак слова, розгледіти в поезії панацею від багатьох душевних хвороб? Змінити ставлення до поезії і літератури в цілому , як не парадоксально це звучить, допомагають нові технічні можливості і синкретичний науковий підхід у вивченні культурних явищ. Тому пошук нових синкретичних форм осягнення поетичного матеріалу став в 21 столітті особливо актуальним. Винайдення  відеопоезії як нового жанру і виду мистецтва допомагає перетворити нудне читання віршів «з-під палі» на усвідомлену внутрішню потребу.

Об’єктом дослідження є окремі поетичні твори українських авторів 19-21 століть (Тараса Григоровича Шевченка, Ліни Василівни Костенко)

Предметом дослідження є відеопоезія як жанр і синкретичний вид мистецтва, що виник відносно нещодавно, проте вже викликав активне зацікавлення серед лав сучасної молоді.

Мета роботи: розглянути відеопоезію як новий синкретичний вид мистецтва і генератор нових можливостей в галузі літератури.

Окреслена мета вимагає вирішення наступних завдань:

- встановити особливості відеопоезії (поетроніки, поетичного відео, медіапоезії, поетичного кліпу) як жанру з метою його подальшого використання в якості ефективного засобу відновлення контакту між автором твору і слухачем;

- окреслити нові технічні можливості для репрезентації художніх творів в галузі літератури, зокрема поетичній творчості, з метою популяризації поезії та суміжних синтетичних напрямів мистецтва (відеопоезії);

- визначити можливості відеопоезії як нового перспективного жанру через відеоінтерпретації окремих поетичних творів поетів 19-21 століть (Тараса Григоровича Шевченка, Ліни Василівни Костенко);

- сприяти розвитку відеопоезії як напряму мистецтва, сформувавши і вперше науково обґрунтувавши теоретичні засади поетроніки.

Методи дослідження: методи експериментально-теоретичного рівня – експеримент, аналіз і синтез, моделювання, гіпотетичний, логічний методи; системний аналіз, спостереження тощо.

Цінність отриманих результатів полягає у спробі вперше осягти глибину класичної і сучасної поезії засобами синкретичного мистецтва, суттєво поглибивши зацікавлення молоді літературою в цілому. Дослідження жанру і виду мистецтва під назвою «відеопоезія» здійснюється вперше. Теоретичні засади було розроблено в ході практичних досліджень, проведених на базі Запорізького класичного ліцею, і саме вони довели, що виникнення синкретичного виду мистецтва і активне використання його в літературі 21 століття є певною мірою закономірним, адже має прямий зв`язок з ІКТ, без використання яких літературне життя втрачає свою актуальність сьогодні. Результати роботи можуть бути використані під час подальших досліджень в галузі теорії літератури та медіапростору.

Джерела дослідження – поетичні тексти авторів 19-21 століть, літературознавчі статті .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ВІДЕОПОЕЗІЯ ЯК НОВИЙ СИНКРЕТИЧНИЙ ВИД МИСТЕЦТВА

 

Мистецтво завжди тяжіло до синкретизму (пісня – поєднання музики і поезії, потім театр – поєднання музики, літератури, танцю, живопису і певною мірою навіть архітектури; потім з`явився кінематограф, який поєднує в собі всі той вид мистецтва, що  виник відносно нещодавно. У світовій практиці він відомий окремим діячам сучасного мистецтва. У Берліні цей термін використовують з 2004 року, у Москві і Львові – з 2006 року. І лише останні роки можливі види мистецтва). Один з виявів кіно- або відеомистецтва це відеопоезія поєднання відео і поезії.

Змінивши форму  сприйняття матеріалу (віршів), ми здобули можливість більш глибоко і зацікавлено вивчати літературу. Впливаючи на всі органи сприйняття (слух, зір, дотик), людина починає сприймати інформацію  на новому рівні – підсвідомому, що під час вивчення поезії є більш органічним, природнім.  Нова синкретична форма осягнення поезії – ВІДЕОПОЕЗІЯ (поетроніка, поетичне відео, медіапоезія, поетичний кліп) – допомагає перетворити нудне читання віршів «з-під палі» на усвідомлену внутрішню потребу.

Відеопоезія – це цей вид мистецтва активно укріплює свої позиції переважно у Західній і Центральній Україні .

Синкретизм (поєднання різних жанрів, різних видів мистецтва в одне ціле), який так захоплює сучасну молодь, об`єднав відео і поезію так щільно, що  на світ з`явився такий жанровий різновид як відеопоезія, здатний перевернути родову класифікацію з  ніг на голову (адже література поділяється на 3 роди: лірику, епос, драму).

Відеопоезія – це поезія у відеоформі.

Відеопоезія – це екранізація поетичного твору.

Відеопоезія – це одна з форм відеомистецтва, що  презентує поетичний текст на акустичному або візуальному рівні.

Відеопоезія – комбінація віршів і відео, переклад віршів  відеомовою. Сучасна поезія, яка поєднана з сучасними формами кіно-,  відеомистецтва.

 

1.1. Історія виникнення і становлення явища  відеопоезії

 

Передумовою появи   відеопоезії   як виду мистецтва було народження кінематографу – 1895, затишні французькі кав`ярні і шокуючі відео братів Люм`єр, проектоване на якесь простирадло. Потяг їхав прямо на відвідувачів,  і вони кричали. Це німий етап становлення відеопоезії.

Певні експерименти співпраці поетів-футуристів із режисерами існували в 1920-х.  В результаті з`явилось поезомалярство (поєднання статичного візуального образу з  поезією), поезофільм (ліроепічний твір,  у побудові якого застосовані принципи кіно,  але за вираженням авторського «я» близький до поеми). Наприклад, поетику, притаманну поезії, втілив у кіно Олександр Довженко («Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Не випадково історики кіно, як, наприклад, американець  Левіс Джекоб, називають Довженка «першим поетом кіно».

Другий етап розвитку відеопоезії – відеопоезія з даром мовлення, проте сліпа. За словами очевидців,  уже в кінці 1960-х у Радянській Україні існував термін «поезія в кадрі» або «відеопоезія», хоч і мав дещо відмінне від сьогоднішнього значення. Відеопоезією називали статично начитаний автором або актором на камеру вірш. Декламатор  голосом і мімікою ,  у кращому випадку – жестами, підсилював зміст тексту. Подібне відео тепер скептично називають «головами, що  говорять» [3]. Відеопоезія отримала голос, проте втратила візуальну образну частину, тобто осліпла.

У Європі батьком першого експерименту відеопоезії називають італійського письменника Джанні Тотті. На початку 1980-х він почав змішувати кіно, поетичний текст і електронний образ,  створюючи новий жанр із назвою «поетроніка».  Автор ніби  вживлював вірші в кіноколаж. Джанні Тотті створив створив декілька концептуальних творів, таких як «VideoPoemetti» (1980-і).   

Згодом у цьому жанрі працювали Ричард Костеланець ,  Арнольдо Антунес, Пилип Буанар, Катерина Давіньо та інші. Американець Ричард Костеланець  додав до тексту фотографію і  комп`ютерну інсталяцію. І Джанні, і Ричард як художники тяглись до абстрактних фантазій. Але  термін  «відеопоезія»  виник лише в 90-х рр.,  коли картинка стала більш схожа на художнє кіно. Сьогодні цей жанр прирівнюють до короткого метру. Навіть у міжпрограмці англійського телебачення поетичні ролики крутять як кіноавангард. Міжпрограмка – це окремі ролики, які знімаються за тими ж законами, що  і велике кіно, з використанням тих саме технологій. Є лише одне маленьке «але» -  всі вони дуже короткі. Але якщо порівняти статую Давіда і японське нецке – неважко помітити, що  і те,  й інше -  витвори мистецтва, що відрізняються лише розмірами. Усі принципи кольору,  форми і композиції застосовуються    і по відношенню до першого, і відносно другого.

В Росії відеопоезія  розпочалась з  поетичних вкраплень до фільмів Андрія Тарковського.

Першим автором окремих відеопоетичних творів  в Росії вважається Костянтин Кедров і Олена Кацюба.  Ще у 1984 р. поет і філософ Костянтин Кедров говорив, що  поезія Росії зубуксувала на пушкінізмі і спробував виштовхнути її на світовий простір своїми силами. Самопальне відео Кедрова «Комп`ютер любові» - посібник з кедровської теорії. Кедров продемонстрував, як знайти поету не лише свого читача, але й глядача.

Також основоположниками жанру в Росії називають Олександра Горнона і Дмитра Олександровича Пригова [7].

Відеопоезія розвивалась в 1990-х у вигляді коротких експериментальних відеороботах і відеоінсталяціях. В цей період виділяють різновид відеопоезії,  у якій відсутня поезія як текст. Деякі медіапоезії використовують мову жестів, рухів, наполягаючи  на їх портретному і друкарському аспектах, що  грунтується на футуристичній традиції. Це детально розробляється   з  використанням анімації та комп`ютерної графіки, інколи набирає забарвлення соціальної реклами.

 У 21 столітті розпочався злет відеопоезії в нашій країні: почали з`являтися конкурси та фестивалі,  теоретичні статті,  творчі групи, які спеціалізуються на цьому жанрі. Явище здобуло розголосу в ЗМІ, ним зацікавились відомі поети та інші діячі мистецтва.

 

1.2. Класифікація відеопоезії

 

1.2.1. Класифікація відеопоезії №1 (за Олексієм Ушаковим, Алісою Розановою, Олександром Гущиним, Христиною Кармалітою, Анастасією Афанасьєвою, Лабораторією Поетичного Акціонізму, Марією Полковниковою)

 

  Олексій Ушаков, Аліса Розанова, Олександр Гущин, Христина Кармаліта, Анастасія Афанасьєва, Лабораторія Поетичного Акціонізму, Марія Полковникова  є авторами сайту http://videopojezija.ru/, присвяченого дослідженню явища відеопоезії в сучасному мистецькому  просторі. А тому на правах авторів і творчих особистостей, які мають безпосереднє відношення до популяризації і становлення жанру відеопоезії, пропонують свою класифікацію поетроніки.

 

Відеопоезія за характером зв`язку поетичного тексту і візуального ряду:

  •             Документальна відеопоезія

У центрі відеоряду такого ролику – читач. Він може переміщуватись в певному просторі,  його зображення може поєднуватись з  іншими візуальними образами або перемежовуватись  ними, але головне -  читач залишається основним об`єктом зображення. Дуже складно в цьому випадку  відрізнити відеопоезію від простого відеозапису читання віршів. Зазвичай відеопоетичні кліпи містять додаткову семантику, яку забезпечує текст за рахунок відеоряду. Тоді як простий відеозапис не містить у собі додаткової образності. Роботи можна  назвати документальними, оскільки вони містять запис конкретного, реально існуючого акту читання вірша.

  •             Текстографічна відеопоезія

У центрі кліпу – зображення письмового тексту. Він може накладатись на певний  образний відеоряд, може проходити живим рухомим рядком або пересуватись, як титри. Може бути відтворений мовою глухонімих або навіть створений як фізичний об`єкт з  якого-небудь матеріалу, пізніше  відзнятий. У такому ролику письмовий текст завжди наявний в кадрі. Особливістю такого різновиду є те, що аудіоряд може бути взагалі не представлений,  або ж може містити лише музику, без звукового тексту.

  •             Ілюстративна відеопоезія

У таких роликах  відеоряд практично дослівно повторює всі образи поетичного твору. Такі кліпи ще називають «акинськими»,  оскільки вони зроблені за принципом «що бачу, те й співаю». Технічно цей прийом втілюється по-різному: через малюнки або фотографії, які безпосередньо ілюструють  кожне слово поетичного твору,  або ж через зображення історії дуже наближеної до сюжету твору.

  •             Концептуальна відеопоезія

Тут сюжет відеоряду пов`язаний з  творами на рівні ідеї, при цьому вносить до нього додаткове смислове навантаження. У відео і в тексті такого твору  використовуються різні образи, пов`язані на асоціативному рівні. Ролик може містити зовсім інші реалії, ніж ті, що описані у вірші, при цьому вони виглядають як органічне ціле, доповнюють одне одного, народжуючи нове.

               Сюжетна відеопоезія

У цьому різновиді роликів вірш як таких йде на задній план, поступаючись місцем відеосюжету. Звучання тексту в такому кліпу може займати навіть менше п`ятдесяти відсотків тривалості. Зазвичай така відеопоезія більше схожа на короткометражний  фільм, який містить віршовані вставки.

 

               Музична відеопоезія

У центрі такої роботи вже не вірш,  а музика, на яку він покладений. Відеоряд ритмічно пов`язаний більшою мірою з  музикою, досить частими є «прогриші» без слів. Такі ролики наближені до пісенних кліпів.

               Візуальна відеопоезія

Це особлива група відеопоетичних роликів без поетичного тексту як такого. Поетичність  у таких кліпах досягається іншими засобами. Ритм наявний безпосередньо у відеоряді.

 

 Відеопоезія за географічною ознакою

Такий поділ є досить умовним, тому що автор відеопоезії, наприклад, може бути з одного міста,  а фільм знімав в іншому місті.  Також автори відео і тексту можуть жити на різних частинах планети. Тому перевага надається місцю, звідки  родом режисер фільму.

 

Відеопоезія за критерієм ілюстративності

Відеопоезія за критерієм ілюстративності  може виявляти себе  в двох аспектах, а саме:

а)   ролики, що  вимагають візуальної репрезентації сюжету ;

б) ролики, основа яких – лише медіум (чутливість) самої мови, комунікації;

Ролики, що  вимагають візуальної репрезентації сюжету.

Особливістю подібної  відеороботи є наявність візії, ілюстративного сюжету поетичного твору.

В кадрі ми можемо споглядати самого поета,  автора,  який читає свій поетичний текст.

У відеопоезії такого ґатунку  герої певного сюжету можуть самі проговорювати  в кадрі поетичні  рядки автора.

А також герої досить часто беруть участь у розгортанні певного сюжету в той час, як сам текст озвучується автором за кадром або подається  в титрах.

Ролики, основа яких – лише медіум (чутливість) самої мови, комунікації.

Відеопоезія  медіальна, чутлива орієнтована на динаміку внутрішніх психічних процесів слухача-споглядача. Чуттєвість комунікації часто  компенсує відсутність сюжетної лінії як такої.

Робота  може містити озвучений автором текст, який одночасно розгортається на екрані.

Однак  подібна відеопоезія може містити лише текст екранний, що не супроводжується  аудіальним авторським прочитанням. Така відеоробота вимагає  від глядача-слухача суб`єктивного сприйняття  і трактування змісту, оскільки психо-емоційна складова подібного ролика досить потужна. Ролики подібного типу часто зустрічаються серед відеоробіт медитативного характеру.

Серед великої кількості класифікацій відеопоезії жодна із запропонованих не є домінуючою сьогодні.

 

 1.2.2. Класифікація відеопоезії №2 (за Катериною Троєпольською та Андрієм Родіоновим)

 

Виходячи з того, що  відеопоезія як жанр і вид мистецтва лише зазнає становлення,  можливими також стають різні коригування,  уточнення  на рівні класифікаційних груп відеороликів.

Наприклад,  Катерина Троєпольська (журналіст,  кінокритик, один з організаторів фестивалю «П`ята нога» і керівник поетичних слемів у різних містах Росії) та Андрій Родіонов (поет,  автор семи поетичних збірок, голова прес-служби Музею сучасного мистецтва PERMM, організатор фестивалю «ЗРЯ!» і  «П`ята нога», один з кураторів поетичного фестивалю «СловоNOVA») пропонують свою класифікацію відеопоезії:

  • документальна (приклад: відеоробота Кирила Серебреннікова на вірш Іосифа  Бродського  «Конец прекрасной эпохи» [5]);
  • ігрова (має більш розгорнутий поділ, який зумовлений роллю тексту у поетичному відеоролику).

Характеристика видів ігрової медіапоезії:

  •             режисер використовує вірш як готовий сценарій, вважає поетичний текст інструкцією для подальших дій. Буквальна екранізація не спрощує і не ускладнює вірш,  а дотримується заданого поетом ритму, як сюжетного, так і музичного (приклад: відеоролик Дениса Браницького на вірш Всеволода Ємеліна «Осінь на вулиці Зарічній», робота «Шампанське» Дар`ї Полякової [6]);
  •             вірш розігрується по ролях за участі акторів, професійних або ні. Текст не передбачає безпосередніх реплік різних людей (приклад: відеоролик карнавальної естетики на вірш Аліни Вітухновської, створений домашнім панк-театром Валерії Гай Германіки; ролик Володимира Волоцького на вірш Вадима Жукова; відеоролики Володимира Горохова);
  •             екранізований вірш-монтаж. Домінуючим є ритм. Така відеопоезія дорівнює анімації, досить часто передбачає використання комп`ютерної графіки (приклад: відеоролик «Сантехнік» коміксиста Хісуса, створений у жанрі лялькового коміксу і змонтований з вкрапленнями японського аніме; відеопоезія «Стало холодно совсем зябко» Олександра Переверзина); найлегший шлях створення подібної відеороботи – змонтувати велику кількість фотографій в певному ритмі. Цей робочий прийом сьогодні особливо припав до душі хіпстерам;
  •             використання віршованого твору як образу. Вірш і відеоряд не пов`язані між собою логічним зв`язком, їх поєднує яскравий, емоційний жест режисера, що висловлює його враження від тексту. Жест режисера може також працювати як прихована, опосередкована  сюрреалістична рима (приклад: відеопоезія Наталії Бабинцевої на вірш Тетяни Мосеєвої  «Nature Show». Образ годинника, який світиться на поверхні нічного озера асонансно гармонує з нервовим дівчачим віршем);
  •             відеопоезія,  в якій роль акторів виконують літери. Поезія тут максимально наближена до своєї реальної, природної стихії – найкращі слова в найкращому порядку. Візуально обігрується не смисл і образи,  а графіка віршованого тексту (приклад: відеоексперименти Олександра Горнона; відеопоезія Лабораторії поетичного акціонізму, творчість якої є мінімалістичним і концептуальним: відеопоезія на вірші Всеволода Некрасова та Андрія Монастирського). Відеопоезія такого ґатунку вважається найбільш перспективною в галузі експериментів;
  •             поетичний твір без поетичного твору. Це відеоарт з поетичною основою. Це європейський напрямок розвитку відеопоезії. Експерименти здійснюються вже не на рівні слів,  а на рівні ритму,  інтонації, звуку (приклад: словесний художній бокс у відеоролику  «Троп-спорт» і нечленороздільне мукання, що продавлює простір у «Бормотени» - ці ролики захоплюють традиційно словоцентричного глядача; уривок з фільму «Бірмінгемський орнамент» Андрія Сильвестрова і Юрія Лейдермана: пейзаж з трьома фігурами – батько, ніби морж, з бивнями в роті, читає повчальний вірш дочкам).

На вище зазначену класифікацію  в своїй роботі спираються члени журі фестивалю відеопоезії «П`ята нога» Катерина Троєпольська і Андрій Родіонов.

 

 

 1.3. Алгоритм створення відеопоезії

 

Робочий матеріал” для створення відеопоезії:

  1.          текст (вірш)
  2.          концепція
  3.          відеоряд
  4.          музичний супровід

Рецепт створення відеопоезії -  це фіксація головної ідеї поетичного твору та відображення її за допомогою візуальних образів відеоряду.

Коли візуальні ефекти відсутні, відеопоезія наближається до перформансу або звичайного читання  тексту, задокументованого на відео.  З іншого боку, цей жанр межує з  відеоартом, оскільки текст детально розроблений в аудіо- та візуальній площинах. Відеопоезія не може собі дозволити кінокамеру з дорогою плівкою, тому для зйомок зазвичай використовують відеокамеру або тільки можливості комп`ютерних програм та фантазію творця.

Без сумнівів, головним є текст. Текст  презентується  у вигляді озвучених поетичних рядків в кадрі або через письмову форму (титри, окремі фрагменти тексту тощо). Для режисера-автора відеопоезії продукт повинен становити єдине ціле. Це має бути ряд змістовних кадрів, порядок розгортання яких забезпечить максимальне розкриття ідейного, смислового навантаження. Слід розробити загальну концепцію,  визначивши домінанти  на рівні ідеї та головний інструментарій впливу на психо-емоційному рівні (музична доріжка, відеостилістика зйомки, паузи, темпоритм тощо). Сценарій відеороботи варто прописати детально, з  урахуванням «дрібниць», аби відеопоезія не стала аматорським відеопродуктом , «домашнім відео», позбавленим культурологічної цінності. Варто визначити вихідні позиції. Головне, звідки йде споглядальний імпульс, хто його визначає, реалізовує і з якою метою.

Головні фігури – поет і режисер. Музикант, сценарист, оператор, монтажер та інші все ж  виконують факультативні функції і можуть бути замінені або виключені зовсім.

Російський поет, прозаїк, критик Леонід Костюков стверджує [3], що використання у відеопоезії музики як третьої складової –  то велика спокуса. На його думку, половина режисерів активно використовує музичний матеріал, який не акумулює, а розсіює  увагу глядача. Якщо ж музика добре налаштована під ритм поетичного тексту, то виходить щось на кшталт «недопісні».

Тож Леонід Костюков зазначає [3], що  існує жорсткий рецепт успіху поетичного кліпу. По-перше, необхідно обрати  якісний поетичний матеріал (текст): відеоряд не має грати роль підпори. Відеоряд  у найкращих відеокліпах є однією із можливих інтерпретацій поезії. По-друге, спосіб прочитання має бути авторським, а не акторським. І навіть більше того: поет,  автор вірша, має бути учасником вистави (грати роль себе), а може – об`єктом (щось на кшталт тигра в документальному фільмі ВВС). Саме друга можливість надає нам можливість залишитись в галузі літератури.

Рижани (група «Орбіта»)  і німці, швидше за все, досить давно практикують виробництво поетичних кліпів. «Орбіта» випробувала багато засобів розкриття вірша через відеоряд, знайшла масу точних і цікавих прийомів і деталей. Однак спільна європейська проблема, недолік – поет в кадрі постає занадто артистичним. Виходить варіант шоу: актор, який читає вірші.  Ефект шоумена створює зайвий штучний лоск, що лише заважає  трактувати поетичний твір.

Третя умова успіху відеопоезії, на думку Леоніда Костюкова,  полягає у підкресленому  аскетизмі відеоряду. Напівпрофесійна відеокамера і скромний бюджет надає режисеру і оператору десятки  спеціальних можливостей і ефектів. Використовуючи їх на повну, кліпмейкер-любитель  ніби виявляє перед усім світом свою техніку і бюджет, які звичайно програють якому-небудь Ф.Бондарчуку з  його неймовірно дорогою апаратурою і неймовірно великим бюджетом в кишені. Леонід Костюков згадує ім`я режисера Наталії Бабинцевої як такої, що наблизилась до успіху швидше за інших. Прикладом беззаперечного впливу на глядача в галузі кіномистецтва є геніально відзнятий у фільмі «Іронія долі» вірш А. Кочеткова «С любимыми не расставайтесь». Там актори читають так,  як автор, і фрагмент фільму виходить самодостатній.

Головна проблема відеопоезії – це проблема адекватної інтерпретації поетичного тексту. З прозаїчним текстом працювати значно легше.

Рецепт створення відеопоезії від Федора Кудряшова (режисер): «Повинен бути синтез якийсь між смислами, які закладено в поетичному творі,  і  власним поглядом на цю поезію» [4].

Федір Кудряшов відзняв фільм «Кукушка» на вірші Максима Амеліна «Мне 30 лет». У ньому зіштовхнув героя і час. Поету, який переживає кризу, режисер підібрав  відеометафору. А у фіналі фільму – хроніка  початку століття - людина,  яка стрибає з Ейфелевої вежі.

Федір Кудряшов (режисер): «Великий плюс відеопоезії в тому, що меж немає. І можна робити абсолютно вільно те, що хочеться» [3].

Єдина умова жанру, на думку митця, аби поет сам читав свій вірш.

Рецепт від Наталі Бабинцевої (режисер): «Коли поет сам бере участь,  хоча б голосом,  у створенні,  він таким чином ніби підписує «підтверджую». І це важливо. Свого роду така індульгенція» [3].

Випускники ВДІКу Наталя Бабинцева, Федір Кудряшов і Артем Рибаков уже три роки створюють міні-фільми. Свою студію назвали «Кружок, квадрат и треугольник». Прописали її в квартирі  Наталі. Робоче місце режисерів таке ж крихітне, як і їх кіно.

Федір Кудряшов (режисер): «У мене, як у режисера,  випускника ВДІКу, абсолютно зараз, наскільки я відчуваю, немає можливості займатись чимось глобальним, великим кіно. Відеопоезія  для мене – це можливість зробити дещо своє, нехай і маленьке, але якесь таке маленьке кіно» [3]

Взагалі-то розкадровка не є обов`язковою – зазвичай режисер будує план в голові. Вірш може бути улюбленим, а може і просто потрапити під руку  Головне – знайти образотворчу риму.

Рецепт від Артема Рибакова (режисер): «Якщо чесно так підходити, то   тут, звичайно, поезія повинна бути головним. Але,  в силу того, що ми всі так чи інакше кінематографісти і пов`язані з кіно, у нас, звичайно, частіше переважає самовираження в відео,  в придумуванні візуальної мови» [3].

Таку мову шукають і самі поети. Андрій Родіонов – головний ідеолог ходіння поезії в народ. Але в такій мандрівці він вважає, що треба правильно визначити межу.

Наталя Бабинцева межі твору Родіонова «Вавилон 5» порушила: класиків запустила в космос. Одразу за ними полетів і сам Родіонов. «Вавилон 5» - фантастична станція для безперешкодного спілкування. Тут легко можна і з Пушкіним, і з Лермонтовим бути на одній нозі.

Такі історії як ковток чистого повітря в часи кисневого голоду у  великому кіно.

Режисери давно використовують  відеопоетичний простір  у різних екранізаціях великого кіно. Деколи відеопоезія постає як епізод художнього фільму, такий собі ліричний відступ. Проте інколи, звично підходячи до виконання функцій керівника,  режисеру не вдається осягти тонкий рівень поетичності відеороботи. А між тим слід відзначити і об`єктивні фактори, які  значно ускладнюють  процес творення ціннісно-орієнтованої відеопоезії: малий розмір поетичного тексту (на відміну від прозаїчного); особливим чином організована мова поезії; слабка практична мотивація займатись цією некомерційною справою; нові технічні можливості, які тиражують «сам-собі-режисерів» і дозволяють талановитим дилетантам  втручатись до «санкта санкторум» відеопроцесу.

 

1.4. Культурологічні шляхи адаптації  і популяризації жанру відеопоезії

 

У 21 столітті розпочався злет відеопоезії в нашій країні: почали з`являтися конкурси та фестивалі,  теоретичні статті,  творчі групи, які спеціалізуються на цьому жанрі. Явище здобуло розголосу в ЗМІ, ним зацікавились відомі поети та інші діячі мистецтва.

Ряд фестивалів популяризував  і активно продовжує поширювати явище відеопоезії в різних країнах світу. Серед них варто виділити наступні:

  1.          Конкурс поетичного кіно Zebra проводиться Берлінською літературною майстернею раз на два роки з 2002 року. У конкурсі беруть участь кінематографісти і поети з різних країх. Організатор – Томас Вольфарт.
  2.          Фестивалі «Зря!» і «Пятая нога».

Перший фестиваль відеопоезії «Зря!» відбувся у 2007 р. на Книжковому фестивалі в Центральному будинку художника (Москва). Потім його було перейменовано на Фестиваль відеопоезії «Пятая нога» і з тих пір проводиться кожного листопада в кінотеатрах Москви. Організатори фестивалю – Катерина Троєпольська та Андрій Родіонов.

  1.          Міжнародний Фестиваль медіапоезії «ВЕНТИЛЯТОР» відбувся 19 грудня 2009 року в Санкт-Петербурзі в Центрі Сучасного Мистецтва ім.. Сергія Курьохіна. Це фестиваль відео, звукової,  візуальної, живої поезії,  яка об`єднає в собі найрізноманітнішу творчість, яка лише може бути виявлена будь-якою мовою,  у будь-якому фораті, і в будь-якому поєднанні форматів.
  2.          Фестивалі EXPERIENCES та  OЧEVIDNO.

Фестиваль  EXPERIENCES вперше відбувся у 2010 році в Новосибірску. Це був показ оригінальних поетичних жанрів,  відеопоезії  в тому числі. З 2011 року відеоспрямування  виділено окремим блоком під назвою  OЧEVIDNO

  1.          «Поэзия live» вечір-конкурс відеопоезії проводиться з  2010 року у Воронежі комунікаційним клубом «КомРRомисс».
  2.          Фестиваль відеопоезії «CYCLOP»  проводять з  2011 року в  Києві літературним порталом «Литфест». 16-17 листопада 2013 року в Україні        (м. Київ) відбувся IIІ-й Міжнародний фестиваль відеопоезії «CYCLOP». У рамках фестивалю пройшов конкурс сучасної відеопоезії, на який подали 50 заявок із різних міст України та ближнього зарубіжжя.

РОЗДІЛ 2   ВІДЕО ЯК ПОЕЗІЯ І ГЕНЕРАТОР НОВИХ МОЖЛИВОСТЕЙ В ГАЛУЗІ ЛІТЕРАТУРИ

 

В умовах інформаційного і технологічного прогресу,  коли людство (а особливо його найпрогресивніша і найактивніша частина – молодь) не уявляє свого життя без медіаресурсів, інтелектуальний і духовний  розвиток  особистості стає безпосередньо пов`язаним із  широтою використання нових інформаційних комп`ютерних технологій.  Якісний прорив в галузі техніки та інформаційних технологій забезпечує доступ до  культурної  спадщини пращурів все більшої кількості людей. Електронні книгарні,  віртуальні музеї, кав`ярні,  он-лайн екскурсії, відеоуроки провідних культурологів, філологів, дистанційне навчання у вищих навчальних закладах – це  реалії сьогодення, без яких сучасна прогресивна молодь не уявляє свого існування. Однак  блага  цивілізації спровокували  дефіцит живого спілкування, дефіцит часу. Молодь  все менше читає паперові книги,  віддаючи перевагу аудіокнигам, спрямованим на суб`єктивне  інтонування  тексту декламатором.

Вагомим чинником, який сьогодні пожвавив зацікавлення молоді художньою літературою, став відеоряд – візуалізований текстовий матеріал. Одним із надпотужних засобів впливу на свідомість і підсвідомість слухача є також музика, яка розширила межі свого побутування і перестала виступати лише як окремий вид мистецтва. Музика зазнала інтеграції, збагативши галузь літератури аудіальним інструментарієм впливу на читача.

Мистецтво завжди прагнуло до синкретизму. Пісня поєднання музики і поезії, потім театр – поєднання музики, літератури,  танцю, живопису і певною мірою навіть архітектури.  Потім з`явився кінематограф, який поєднує в собі всі можливі види мистецтва. Один з виявів кіно- або відеомистецтва це відеопоезія — поєднання відео і поезії.

Отже, відеопоезія — це вид мистецтва,  в якому органічно поєднуються художній візуальний ряд і поетичний текст (явний або вироджений, презентований графічно або  як такий, що  декламується), музичне тло тощо.
           Іншими словами,  відеопоезія — це  особливий синкретичний сучасний  вид мистецтва.

 

2.1. Відеопоезія за поетичними творами Ліни Василівни Костенко

 

2.1.1. Відеопоезія за твором Ліни Василівни Костенко «Вже почалось, мабуть, майбутнє…»

 

Автор поетичного тексту – Ліна Василівна Костенко; ідея: Ярослава Харитонова, Анна Фоменко (див. Додаток А); режисура, відеозйомка, монтаж: Кирило Колтунов; голос з-за кадру: Ярослава Харитонова, Анна Фоменко.

Зразок ілюстративної  відеопоезії. У цьому ролику  відеоряд майже дослівно повторює всі образи поетичного твору. Технічно цей прийом втілюється через зображення історії дуже наближеної до сюжету твору.

Відеопоезія містить ретроспекцію в минуле – своєрідні ліричні відеовідступи.  Використання сюжетів, записаних на старій архівній відеоплівці – реальні факти весілля, вибухи бомб, знищення військової  техніки – створюють атмосферу причетності до  вселюдського щастя та горя.

Гра контрастів, антитеза визначають емоційну палітру відеопоезії: творення (весілля – символічне народження нової родини) і руйнування (війна, вибухи), кохання і самотність, духовність і бездуховність.

Один із авторів відеопоезії – Харитонова Ярослава – перебуває в кадрі. Вона є  центральним образом, який уособлює одвічний пошук щастя і сенсу буття.

Місце розгортання подій – Запоріжжя.

Художній прийом персоніфікації дозволяє перевести абстрактний план матеріалу філософського вірша  Ліни Костенко в локальний простір, що значно полегшує сприйняття ідеї твору, не применшуючи її цінність.

 

2.1.2. Відеопоезія за твором Ліни Василівни Костенко «Життя іде  і все без коректур»

 

Автор поетичного тексту – Ліна Василівна Костенко; ідея: Хулахсіз Неллі; монтаж: Хулахсіз Неллі (див. Додаток Б); голос з-за кадру: Хулахсіз Неллі.

Відеопоезія є концептуальною. Сюжет відеоряду пов`язаний з  поетичним твором на рівні ідеї, при цьому вносить до нього додаткове смислове навантаження.  Автор відеопоезії у відеоматеріалі  використовує різні образи, пов`язані з текстовим матеріалом на асоціативному рівні.

Театр тіней допомагає відобразити складні внутрішні, психологічні протиріччя людської натури; швидкоплинність часу і ідею  минущості всього живого яскраво презентують природні стихії, точніше ті зміни, яких  вони зазнають повсякчас. Сюжет побудовано за принципом калейдоскопу: низку концептуальних відеофрагментів об`єднує образ часу. 

Динаміка характеризує і музичний матеріал. Напруженість  і неспокій поступово змінює спокійна, розмірена мелодія, яка налаштовує слухача на філософський характер сприйняття тексту.

Автор-наратор (оповідач) виявляє себе на звуковому  рівні, залишаючись за кадром, однак залишає за собою право членувати відеофільм паузами на власний розсуд.

Відеопоезію  «Життя іде,  і все без коректур…» характеризує глобальний підхід у трактуванні питань вічності і минущості живої матерії. Відеоепізоди  виглядають як органічне ціле також  через використання  спільного прийому – зйомки у пришвидшеному режимі. Ефект обірваності відеоісторії, певної незавершеності лише поглиблює розуміння головної ідеї вірша – життя  складне і непередбачуване і  занадто швидко минає. 

 

 

2.2. Відеопоезія за поетичними творами Тараса Григоровича Шевченка

2.2.1. Відеопоезія за твором Тараса Григоровича Шевченка  «Кавказ»

Автор поетичного тексту – Тарас Григорович Шевченко; ідея: Вікторія Руколянська, В.Федоренко (див. Додаток В), режисура, відеозйомка, монтаж: В.Федоренко; текст читає – Вікторія Руколянська.

Одна із найбільш цікавих концептуальних відеоробіт. Поетичний текст і відеоряд співіснують двома ідейно-сюжетними паралелями: минуле і сучасне. Відеопоезія нагадує короткометражний документальний фільм про жахіття війни на території сучасного Кавказу. Трагедія в Бесланській школі, яку захопили терористи 1 вересня 2004 року, смерть дітей-школярів, масова смерть  місцевого населення, насильство і одвічна боротьба за незалежність – це реалії сьогодення, про які віщує крізь століття Великий Кобзар вустами юної дівчини-українки – Вікторії Руколянської. Автор відеопоезії з`являється в кадрі немов оптичне явище фата-моргана, міраж. Образ автора-читача, напівпрозорий, майже невагомий, постає як уособлення людської совісті і  правди. Третьою паралеллю постає тема вільної України, її довготривала  боротьба за власну незалежність.

Текст не лише аудіального рівня, на початку відеоролика і наприкінці автор виводить його на екран, тим самим інформаційно та ідейно збагачуючи як  оригінальний поетичний текст Шевченка, так і знання про самого Кобзаря.

2.2.2.  Відеопоезія за поетичними творами Тараса Григоровича Шевченка «А я так мало, небагато благав у Бога», «Поставлю хату і кімнату», «Душе с прекрасным назначеньем» в межах теми: «Жінки в житті та творчості Тараса Шевченка»

Автор поетичного тексту – Тарас Григорович Шевченко; ідея: Ангеліна Єрохіна;  режисура, монтаж: Ангеліна Єрохіна (див. Додаток Г) ; текст читає – Ангеліна Єрохіна, Олена Єрохіна.

Відеопоезія Ангеліни Єрохіної комбінованого типу: поєднала текстографічний, сюжетний та ілюстративний підхід.

Текстографічний рівень виявляється в домінуванні на екранному полі текстового матеріалу, навколо якого й обертається аудіо-візуальний ряд. Текст виконує роль «головного героя», який графічно розгортається на екрані і паралельно озвучується автором відеопоезії. Текст стає тлом візуальної композиції, він ніби виштовхує з себе окремі образи,  оживлює їх, надаючи обрисів цілком конкретних предметів – постамент Тараса, його автопортрет тощо.

Сюжетний рівень презентовано словесним прозовим обрамленням авторів відеопоезії. Це своєрідний коментар до поетичних текстів, який нагадує аналітично-критичну культурологічну статтю. Це розповідь про життя Тараса і роль жінок в ньому.

Ілюстративний рівень відеопоезії пов`язаний з презентацією образотворчих робіт Шевченка, на яких зображено дорогих серцю Тараса жінок.

Відеопоезія  побудована за принципом науково-пізнавальної телепередачі. Автор нагадує про себе лише голосом, постійно перебуваючи за кадром.

Музичний матеріал  не є нав`язливим, він гармонійно вплітається в загальну ідейну канву відеопоезії, переплітаючи  собою всі її  візуальні складові.

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

В умовах інформаційного і технологічного прогресу,  коли людство (а особливо його найпрогресивніша і найактивніша частина – молодь) не уявляє свого життя без медіаресурсів, інтелектуальний і духовний  розвиток  особистості стає безпосередньо пов`язаним із  широтою використання нових інформаційних комп`ютерних технологій. 

Вагомим чинником , який сьогодні пожвавив зацікавлення молоді художньою літературою, став відеоресурс, візуалізований текстовий матеріал, використання якого спровокувало стрімкий розвиток поетичної галузі  .

Мистецтво завжди прагнуло до синкретизму, тож  у 21 столітті ми спостерігаємо появу нового жанру,  а то й виду мистецтва, який отримав назву «відеопоезія» або «поетроніка», «поетичне відео», «медіапоезія», «поетичний кліп»)

Відеопоезія - це одна з форм відеомистецтва, яка презентує поетичний текст на  акустичному або візуальному рівні; це комбінація віршів і відео,  переклад  віршів  відеомовою. Врешті-решт, це сучасна поезія, яка поєднана з сучасними  формами кіно-, відеомистецтва.

Сучасність  в умовах дефіциту вільного часу, живого спілкування вимагає нових форм осягнення поетичного матеріалу: короткий метр,  музичні кліпи і відеоарт.

У перегонах з часом художня класична література поступається своєю розміреністю і емоційною врівноваженістю численним літературним шоу-проектам, яскравим і гучним культурним програмам, тож саме  поява нового жанру  відеопоезії   і зумовлена необхідністю зберегти все те цінне, чим володіє красне слово, одночасно збагативши  письменницький інструментарій творення художнього образу новими медіа ресурсами.

У результаті художня література, зокрема поетична творчість, отримала друге народження в медіапросторі  і  привернула до себе увагу  інтелектуальної верстви суспільства, а особливо – молоді. 

Розглянувши явище поетроніки методами експериментально-теоретичного рівня  вперше, вдалось  встановити ряд закономірних теоретичних засад, критеріїв, які становлять суть медіапоезії, обґрунтовують її невипадкову появу в літературному просторі.

У науковому дослідженні зроблено спробу класифікувати відеопоезію за різними критеріями. Під час поділу враховано думки провідних фахівців  у галузі літератури та медіапростору, яких вважають будівничими і  популяризаторами жанру поетроніки сьогодні. 

На підставі вищезазначеного в роботі подано дві  класифікації відеопоезії:

Класифікація №1 (за Олексієм Ушаковим, Алісою Розановою, Олександром Гущиним, Христиною Кармалітою, Анастасією Афанасьєвою, Лабораторією Поетичного Акціонізму, Марією Полковниковою) передбачає наступний поділ відеопоезії:

  •             за географічною ознакою;
  •             за критерієм ілюстративності:

   а) ролики, що  вимагають візуальної репрезентації сюжету ;

   б) ролики, основа яких – лише медіум (чутливість) самої мови, комунікації;

  •             за характером зв `язку поетичного тексту і візуального ряду:

  а) документальна відеопоезія (автор читає вірш в кадрі);

  б) текстографічна відеопоезія ( у відео наявний віршований текст);

  в) ілюстративна відеопоезія (поетичний текст ілюстрований безпосередньо);

  г) концептуальна відеопоезія (сюжет відеоряду пов`язаний з віршем на рівні ідеї);

  д) сюжетна відеопоезія (основне місце в ролику займає  сюжет);

  е) музична відеопоезія (ритм відеоряду заданий музичним супроводом);

  є) візуальна відеопоезія (поетичний текст вироджений, виявляє себе лише в ритмічності віеоряду).

Класифікація відеопоезії №2 (за Катериною Троєпольською та Андрієм Родіоновим) дещо по-іншому інтерпретує види медіапоезії:

  1.         документальна  відеопоезія (вірш постає як готовий сценарій);
  2.         ігровий поетичний кліп (має більш розгорнутий поділ, який зумовлений роллю тексту у поетичному відеоролику).

Основним «робочим матеріалом» відеопоезії виступають:

  1.          текст (вірш)
  2.          концепція
  3.          відеоряд
  4.          музичний  супровід

У науковій роботі досліджено методику створення успішної, якісної відеопоезії, яка не лише здатна глибоко розкрити ідею поетичного твору відео- та аудіозасобами,  а  й цілком спроможна поглибити естетично-художню цінність текстового матеріалу.

Популяризація жанру сьогодні здійснюється через конкурс поетичного кіно Zebra, тематичні літературні фестивалі  (міжнародного рівня тощо): «Зря!», «Пятая нога», «ВЕНТИЛЯТОР», EXPERIENCES, OЧEVIDNO та київський фестиваль відеопоезії «CYCLOP», який втретє  в листопаді 2013 року порадував новою якісною авторською відеопоезією. 

Відео генерує нові можливості  в галузі літератури. А тому в якості практичного експерименту (своєрідної апробації жанру поетроніки серед учнівської спільноти) старшокласники Запорізького класичного ліцею спробували власні сили,  виступивши режисерами та співавторами  відеопоезії за творами Ліни Василівни Костенко та Тараса Григоровича Шевченка.

В ході реалізації проекту серед старшокласників ліцею на світ з`явилось біля двох десятків відеопоезій, найкращі зразки яких демонструє подана робота:

1. Відеопоезія за поетичним твором   Ліни Василівни Костенко «Вже почалось,  мабуть,  майбутнє…», автори – Фоменко Анна, Харитонова Ярослава;

2. Відеопоезія за поетичним твором Ліни Василівни Костенко «Життя іде  і все без коректур», автор – Хулахсіз Неллі;

3. Відеопоезія за поетичним твором  Тараса Григоровича Шевченка  «Кавказ», автор – Руколянська Вікторія;

4. Відеопоезія за поетичними творами Тараса Григоровича Шевченка «А я так мало, небагато благав у Бога», «Поставлю хату і кімнату», «Душе с прекрасным назначеньем» в межах теми: «Жінки в житті та творчості Тараса Шевченка», автор – Єрохіна Ангеліна.

В ході дослідження був здійснений глибокий аналіз зазначених вище відеопоезій, з  встановленням типових (згідно з класифікаціями) рис та оригінальних особливостей жанру.

Відеопоезія – новий жанр, який тільки зазнає свого становлення та утвердження,  а тому потребує подальшого вивчення та апробації.

Проте існує певна небезпека перетворення жанру відеопоезії в руках  недолугих аматорів чи  прагматичних шоу-менів на низькопробний продукт - кліп, позбавлений ідейної глибини та духовної складової висопоетичного слова. Проте відеопоезія  високої якості здатна лікувати душу, підносити людину на вищий рівень духовного розвитку.

Говорячи про цінність наукового дослідження, хочеться згадати слова Леоніда Костюкова (поета, прозаїка, критика): «Оценивать начинание как таковое, вероятно, бессмысленно — его невозможно ни закрыть, ни искусственно стимулировать. Что тут есть здоровое зерно, очевидно. Что неизбежны издержки — тоже. Но если поэт уверенно остается поэтом (а не актером или пешкой шоу), а стихотворение — стихотворением (а не поводом для забавы), то дальше открывается интересное пространство для маневра»[4].

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

1.            Видеопередача  «Культура – магия кино – видеопоэзия кино». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.youtube.com/watch?v=KLnVJXOdO9k&feature= player_ embedded

  1.          Давиньо К. Техно-поэзия и Виртуальная реальность = Tecno-Poesia e realtà virtuali. — Л. : Сометти, 2002. — 87 с.

3.            Лаборатория Поэтического Акционизма «Что такое Лаборатория Поэтического Акционизма». [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://videopojezija.ru/avtoryi/lpa

  1.          Литературные проекты. «Видеопоэзия. Программа поэтических видеоклипов (Германия — Латвия — Россия)». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.litkarta.ru/projects/msk-biennale/programs/videopoetry/
  2.          Міжнародний конкурс відеопоезії «CYCLOP» («Циклоп»).[Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://litfest.ru/ CYCLOP/about.html   
  3.          Программа Алексея Ушакова и Юрия Ракиты «Беседы дилетантов». Выпуск 2: видеопоэзия. В гостях у ведущих Екатерина Троепольская. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://litradio.ru/podcast/diletanty_troepolskija /detail.htm
  4.          LitGround Видеопоэзия . – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.litground.ru/videozapisi/videopoezia

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

 

http://gogol.tada.org.ua/

http://gvideon.com/

http://videopojezija.ru/

http://mediapoetry.org/

http://poetryactionism.wordpress.com/

http://www.youtube.com/poetorium/

doc
Додано
16 квітня 2020
Переглядів
901
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку