Наукова стаття: "Особливості соціокультурних маркерів публіцистичного стилю при формуванні соціокультурної компетенції у здобувачів освіти"

Шутовська Людмила Василівна,

спеціаліст II категорії,

викладач іноземної мови,

Відокремлений структурний підрозділ

 «Фаховий коледж технологій, бізнесу та права

 Волинського національного університету

імені Лесі Українки»

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ МАРКЕРІВ ПУБЛІЦИСТИЧНОГО СТИЛЮ ПРИ ФОРМУЛЮВАННІ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Постановка проблеми. На даний момент досягнуто вагомих результатів у досліджені соціокультурної компетенції під час навчання. Проте, увагою більшості науковців оминається питання включення соціокультурної
компетенції до процесу вивчення іноземної мови здобувачами освіти. Соціокультурна компетенція є важливою складовою вивчення іноземної
мови, адже причини багатьох непорозумінь полягають у відмінностях різних
культур. Соціокультурна компетенція дозволяє почуватися на рівних з носіями мови. Вона сприяє розвитку толерантності та міжкультурних вмінь, розвиває здібність зрозуміти підстрочний зміст, вміння правильно інтерпретувати реалії суспільного життя. Це шлях до адекватного володіння іноземною мовою.

Формування соціокультурних знань і вмінь означає розширення обсягу
лінгвокраїнознавчих і країнознавчих знань за рахунок нової тематики і
проблематики мовного спілкування; поглиблення знань про країну, мова якої
вивчається, її науку та культуру, історичні і сучасні реалії, громадських діячів,
місце цієї країни у світовому співтоваристві, світовій культурі, взаєминах
з нашою країною; розширення обсягу лінгвістичних і культурознавчих знань,
навичок і умінь, пов’язаних з адекватним використанням мовних засобів і
правил мовної та немовної поведінки відповідно до норм, прийнятих в країні
мови, що вивчається [1, 38-39].

Соціокультурна компетенція – це здатність оперувати системою
соціокультурних знань і умінь при здійсненні спілкування в умовах діалогу
культур, тобто на міжкультурного рівні. Розвиток соціокультурної компетенції відіграє особливу роль в сучасному світі, де нерідко загострюються міжнаціональні відносини, де велике значення мають патріотичне і інтернаціональне виховання. Соціокультурна компетенція передбачає готовність і вміння жити і взаємодіяти в сучасному багатокультурному світі. Формування соціокультурної компетенції нерозривно пов’язане з основними цілями освіти: практичної, розвиваючої та виховної.

Соціокультурний компонент процесу навчання іноземної мови виділяли і активно вивчали ще в ХХ столітті. Соціокультурний підхід бере свій початок
в аудіолінгвальному методі та розвивається на базі комунікативного методу
із залученням країнознавчих матеріалів, що створюють соціокультурний фон,
контекст іншомовного спілкування. Реалізація соціокультурного підходу
орієнтує студентів на зіставлення картин світу в контексті національної та
світової цивілізацій і тим самим підводить здобувача освіти до рефлексії власних цінностей, до усвідомлення національного надбання своєї країни, свого народу.

Метою дослідження є вивчення формування соціокультурної
компетенції у здобувачів освіти за допомогою читання автентичних
англомовних матеріалів (а саме: публіцистичних текстів).

Результати дослідження. Для аналізу взято статтю з щоденної американської газети «The Washington Post» [4], яка має назву «In the Pinterest Age, Brides Toss Old Ethnic Wedding Traditions in Favor of Something New» [2]. Ця газетна публікація містить велику кількість маркерів соціокультурної
компетенції: «sofreh aghd», «horah dance», «Persian wedding rice», «Persian knife dance», «Pinterest Bride», «the era of the Pinterest wedding», «East-meets-West», «sofreh», «Persian dance», «Greek money dance», які характеризують звичаї, традиції та обряди інших культур:

«The staff goes over the dances: The couple’s dance is first, then there is a
Persian dance, followed by the Greek money dance, when guests will toss dollar
bills at the bride and groom for their new life together» [3].

«Persian dance» – перська традиція, яка розпочинає розрізання торту.
Коли наречений і наречена готові розрізати торт, вони повинні отримати ніж.
Подруга або друг починає танцювати з ножем. Пара повинна запропонувати
гроші подрузі або другові, які танцюють в обмін на ніж. Танцюрист може
поводитись сором’язливо і взяти гроші, тільки щоб дати ніж іншій жінці, щоб
продовжити танець. Це може тривати до тих пір, доки один з танцюристів не
вирішить, що його вмовили і дасть нареченій та нареченому ніж для торта.

«Greek money dance» – це танець на якому гості традиційно приколюють
або приклеюють гроші на одяг як нареченої, так і нареченого, а гроші, зібрані з танців, в кінцевому рахунку йдуть на медовий місяць.

«For Indian, Vietnamese, Persian, Jewish, Greek and an increasing number of ethnically mixed couples, however, the era of the Pinterest wedding has raised
a thorny problem: Sometimes, tradition clashes with all the inspiration. Or, more
accurately, with the inspiration boards» [3].

«Pinterest wedding» – весілля, натхнення для якого було взято з Пінтерест (Pinterest – соціальний інтернет-сервіс).

«Golesorkhi has seen the new-tradition traditions, too: «The horah dance,
which is usually Jewish, I have [non-Jewish] couples say, «We want to do that»» [3].

«Horah dance» – народний танець-хоровод у болгар, македонців, сербів,
хорватів, молдаван, румунів, греків, грузин, вірмен і євреїв, виконується
зазвичай під акомпанемент оркестру.

«Now he routinely makes the trek to a Persian grocer in Tysons for long-grain
rice to make his Persian wedding rice» [3].

«Persian wedding rice» – це страва з рису, яка є незамінною на іранських
весіллях.

«It’s the wedding day, and Golesorkhi is hovering in a ballroom of the RitzCarlton in Tysons Corner. She’s giving a final once-over to the couple’s sofreh aghd, the traditional Persian wedding tableau where Nowrouzi will later dip her pinky into a champagne flute of honey and feed her beloved, and he will then do the same for her, sealing their union» [3].

«Sofreh aghd» – це весільний стіл, який складається з символічних
предметів, які символізують нове життя та шлюб взагалі. Слово «sofreh» означає «накритий стіл», «aghd» – «церемонія».

У цій статті є також такі соціокультурні маркери, як фразеологічні
одиниці:

«Now, she says, couples are calling the shots, often leaning on planners and
venues to help extinguish any familial fires before they ignite. “I’m usually kind of bridging this East-meets-West thing,” she says» [3].

«East-meets-West» – це фразеологічна одиниця, яка позначає процес, коли елементи східної та західної культури зустрічаються та впливають одна на одну.

Таким чином, у статті «The Washington Post» вдалось визначити наступні
соціокультурні маркери публіцистичного стилю:

стать, вік, соціальний клас, етнічна група, віра та освіта автора;

лексичні та фразеологічні одиниці;

стиль мовлення автора;

одиниці які демонструють певні явища та феномени, притаманні
іншій культурі.

Висновки. Газетні статті про культуру, подорожі, стиль життя містять
найбільше маркерів соціокультурної компетенції, тому можна зробити
висновок, що вони є найкращими матеріалами для формування соціокультурної компетенції здобувачів освіти під час читання англомовних публіцистичних текстів. В результаті аналізу газетної статті «The Washington Post» було визначено наступні соціокультурні маркери в публіцистичних текстах: стать, вік, соціальний клас, етнічна група, віра та освіта автора; лексичні та фразеологічні одиниці; стиль мовлення автора; одиниці які демонструють певні явища та феномени, притаманні іншій культурі.

Список літератури

1. Насєдкіна О. О. Соціокультурна компетенція мовної освіти / О. О. Насєдкіна // Англійська мова та література. – 2015. – № 4-5. – С. 9-14.

2. Independent. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.independent.co.uk/

3. In the Pinterest age, brides toss old ethic wedding traditions in favor of something new. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.washingtonpost.com/news/arts-and-entertainment/wp/2015/08/31/in-the-pinterest-age-brides-toss-old-ethnic-wedding-traditions-in-favor-of-something-new/

4. The Washington Post [Електронний ресурс]. – Режим доступу : https://www.washingtonpost.com/