Наукова стаття Перспективи впровадження експериментальної програми розвитку мовлення учнів з особливими потребами

ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ УЧНІВ ІЗ СИНДРОМОМ ДАУНА «ЗДОРОВ’Я І ДОВКІЛЛЯ» У ЗАКЛАДАХ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

Юлія Шевченко

cтудентка 5 курсу педагогічного факультету

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Олена Біла

д. педаг. н., професор

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Процес удосконалення та повноцінного застосування комплексу освітніх технологій соціальної адаптації, навчання та виховання дітей із синдромом Дауна в умовах інклюзивної початкової школи передбачає, насамперед, спрямування педагогів на створення оптимального середовища.

У наукових працях вітчизняних дослідників (О. О. Білої, О. В. Білаш) досить широко представлені деталі розвитку молодших школярів із синдромом Дауна, їх уповільнений ритм в  набутті навичок усного та письмового спілкування в порівнянні з однолітками. Тому актуальним аспектом здоров’язберігаючої діяльності вчителів є впровадження в навчальний процес кількох альтернативних методів спілкування(систему обміну зображеннями, сенсорні екрани, тощо). Ці методи дають більш глибоке розуміння розвитку особистості дітей із синдромом Дауна відповідно до їх індивідуальних потреб, особливих умов індивідуального спілкування з дорослими та спілкування в дитячому колективі; необхідність продуктивного вирішення проблеми їх інтеграції в середовищі без бар’єрів; посилення продуктивного спілкування учнів із синдромом Дауна з різними людьми (вчителі, батьки, учні початкової школи тощо). Для вирішення таких  проблем в Україні необхідно об’єднати  зусилля вітчизняних і зарубіжних дослідників, спеціалістів базових і спеціальних навчальних закладів, інклюзивно-ресурсних центрів, громадських організацій, пов’язаних із здоров’язбереженням.[1, с. 8-9]

Актуальність вищезазначеної проблеми зумовила окреслити перспективи нашого наступного наукового пошуку в контексті більш ретельного дослідження такого її аспекту, як удосконалення корекційно-розвиткових програм для учнів із синдромом Дауна та їх упровадження в умовах закладів початкової освіти. Мета наукової статті – презентувати зміст і результати впровадження експериментальної програми розвитку мовлення учнів із синдромом Дауна в умовах інклюзивних класів закладів початкової освіти.

У змісті наукових робіт дослідника О. В. Білаш, поняття «дитина із синдромом Дауна» розкривається як наявне генетичне порушення, що виражається у зниженні рівня розумового розвитку суб’єкта, в його зовнішніх особливостях, наявність симптомів, що вказують на вроджені вади серця, ряд сенсорних розладів, пов'язаних зі слухом і зором, різний комплекс медичних проблем за ступенем їх прояву / тяжкості. [2, с. 6]

Діти з синдромом Дауна мають недоліки розвитку мовлення у вигляді як незначного відставання розвитку мовлення, так і у вигляді затримки. Такі проблеми викликані комбінацією чинників, з яких частина зумовлена проблемами в сприйнятті мовлення, а інша - в розвитку пізнавальних навичок, перш за все, пов’язаних з сенсомоторним розвитком. Такі учні за рівнем розвитку відрізняються від своїх однолітків. Насправді вони ростуть повільніше, ніж інші діти. Наприклад, такі діти можуть здобувати дев’ятирічну освіту за освітньою програмою, у умовах Нової української школи (або 4 класу).

Здоров’язбережувальна діяльність сучасного вчителя початкової школи, за визначенням О. М. Ващенко, Н. П. Кравчук, О. Я. Савченко, – це вид діяльність, що за змістом передбачає формування, збереження, зміцнення як свого власного здоров’я, так і інших суб’єктів. Цей термін розглядають і як  характеристику будь-якої освітньої технології, її «сертифікат безпеки для здоров’я», і як систему тих принципів, методів педагогічної праці, які, доповнюючи традиційні технології навчання й виховання, наділяють їх ознакою здоров’язбереження. [3, с. 6 ].

Отже, На основі систематизації теоретичних досліджень наукових праць (О. О. Білої, О. М. Ващенко та інших) ми підтримуємо наукову позицію вчених, що виокремили три напрямки здоров’язбережувальної діяльності вчителя закладу початкової школи освіти з учнями із синдромом Дауна інтегрує наступні три напрямки, а саме:

1) створення оптимальних гармонійних умов в інклюзивному середовищі просторі початкової школи для гармонійного мовленнєвого розвитку молодших школярів із синдромом Дауна, що, в свою чергу, дозволить реалізувати здійснити відповідну превентивну профілактичну діяльність з попередження превенції соціальної (шкільної) ізоляції сонячних учнів дітей у колективі класі;

2) розвиток у дітей із синдромом Дауна таких основних функцій, як комунікативної (спілкування), пізнавальної (еврістичної) функцій і функції саморегуляції мовлення діяльності  з акцентом на через введення у контекст мовленнєвої дитячу комунікацію аспект здобуття активний ресурс знань про способи збереження людського здоров’я та вмінь і навичок;

3) проєктування різних за змістом індивідуальних освітніх маршрутів у здоров’язбережувальних корекційних -розвиткових програмах для школярів із синдромом Дауна, у яких де передбачається активізація лівопівкульового начала, а базовими виступають альтернативні методики комунікації на засадах мультисенсорного вчителя з учнями [3, с. 8].

Використання альтернативного спілкування значно сприяє покращенню здорової взаємодії вчителя з учнями із синдромом Дауна, тобто: таким чином коли молодший школяр вже спроможний зрозуміти звернені до нього форми мовлення, відповіді, s дещо самостійно інформувати, стисло висловлювати власні окремі міркування; вчитель зможе творчо виховувати стимулювати інтерес і мотивацію учнів до спілкування з різними предметами (було суб’єкти, а не об’єкти) людьми !!!; побудувати ефективну комунікаційну систему для них та їх оточення; досягати соціальної інтеграції, уникати ізоляції; повною мірою реалізувати право на інклюзивну освіту без перешкод, вільний доступ до різноманітних джерел інформації.

Корекційна-розвиткова робота з учнями із синдромом Дауна була реалізована за експериментальною програмою розвитку мовлення дітей із синдромом Дауна «Здоров’я і довкілля» з урахуванням методичних рекомендацій О. О. Білої, В. В. Заремби. Для визначення мовленнєвих розладів учнів із синдромом Дауна ми використали документальний метод (комплексний аналіз медичної та шкільної документації), методику діагностики мовленнєвих розладів у дітей із синдромом Дауна. Результати проведеної чотирьохетапної діагностики подаються в відсотках: 1 етап (обстеження фонетико-фонематичної сторони мовлення): 30% учнів відповідають середньому рівню розвитку фонематичного мовлення, 60% – низький, а в 10% учнів фонематична сторона мовлення не сформована. 2 етап (лексична сторона мовлення): 10% учнів мали достатній рівень розвитку, 10% – середній, а 60% – низький; в 20% учнів лексична сторона мовлення не сформована. 3 етап (обстеження граматичної сторони мовлення): 10% учнів за результатами володіли середнім рівнем розвитку, 80% – низьким, а у 10% учнів граматична сторона мовлення не сформована. 4 етап (обстеження зв’язного мовлення): у 90 % учнів наявний низький рівень розвитку зв’язного мовлення та в 10% учнів навички зв’язного мовлення не сформовані.

Успішна реалізація зазначених аспектів ЗД вчителя корекційних занять у рамках нашої програми «Здоров’я і довкілля» постала можливою за умови компетентного застосування у зв’язку з тим, що в структуру кожного заняття ми вводили такої діяльності комплексу альтернативних методик комунікації (методики PECS, методики ТАН-Содерберг, мнемотехніку, методики ігрової діяльності гру із ЛЕГО-конструктором). Презентуємо орієнтовну структуру та зміст деяких експериментальних занять, розроблених нами.

Під час заняття «Лісні пригоди» діти займалися  кріотерапією та дихальною гімнастикою, які допомагають в профілактиці захворювань опорно-рухового апарату та налаштовують дитину на якісну роботу, а біоенергопластика та  мовленнєва гра «Чий будиночок?» покращила моторні можливості дитини та сприяла корекції звуковимови.

Заняття «Пернаті друзі» зацікавило учнів  пташиними руханками, артикуляційною  вправою з камінцями в роті, яка забезпечує розвиток рухливості артикуляційного мовного апарату, а завдяки грі «Пташка» та вправі «Перший та останній звук» вони поринули у світ пернатих.

Корекційно-розвиткове заняття на тему «Їдемо в гості» дозволило дітям даної нозології в ігровій формі ознайомитись з поняттям «автомобіль», а веселою грою «Кольорові машини та лексико-граматичною вправою «Що я бачу?» закріпити набуті знання та реалізувати їх на практиці.

На занятті «Дора-мандрівниця» використовувались методи су-джок терапії для нормалізації та стимуляції мовленнєвих зон в корі головного мозку, дихальна вправа «Вітерець» для зняття напруги та тонусу м’язів, а для формування правильної та чіткої звуковимови та вироблення точних, координованих рухів органів артикуляції були використані такі вправи, як «Коник», «Звукові доріжки», «Уважні вушка».

Дані, отримані після контрольного експерименту, презентуємо в таблиці.

Як свідчать дані у таблиці, що відбулися позитивні зрушення, пов’язані з підвищенням рівня підготовки мовленнєвих навичок у молодших школярів із синдромом Дауна відбулися на основі альтернативних методів спілкування з ними та активного впровадження рятувальних інноваційних технологій у рамках засіб правового захисту. вимірювань. звичайно з ними.

Список використаних джерел

1. Біла О. О., Левицька Ю. В. (2022). Підсилення альтернативної комунікації молодших школярів із синдромом Дауна з опорою на методику PECS. Вища освіта у міждисциплінарному вимірі: Збірник наукових праць за матеріалами ІІ Міжвузівської науково-практичної конференції (27 березня 2022, присвяченій ювілею д. п. н., професора Н. В. Кічук). Ізмаїл: РВВ ІДГУ. С. 6–12.
2. Білаш О. В. (2020). Педагогічні умови організації інклюзивного навчання дітей із синдромом Дауна. Логопед. № 1 (Січень). С. 5–8.
3. Ващенко О. (2009). Здоров’язберігаючі технології: сутнісна характеристика. Здоров’язберігаючі технології у навчальному закладі. К.: Шкільний світ. С. 5–12.