Науковий проект : Лебедин - минуле і сучасне

Навчальний проект на тему: «Лебедин: від минулого до сьогодення»

Легенда про Лебедин«Колись давним-давно в невеличкому містечку жив красень-хлопець і чарівної вроди дівчина. Молоді покохали один одного. Та в переддень весілля на це містечко напали татари. Вони без жалю убивали старих людей і немовлят, а молодих дівчат і юнаків брали в полон. В неволю попали також хлопець і дівчина. Полонених молодят разом із багатьма міщанами нападники замкнули в котрійсь із хат. І тоді юнак і дівчина стали просити у Бога або звільнення, або швидкої смерті. І сталося диво: юнак і дівчина перетворились у білих лебедів і вилетіли у вікно. І ще не раз бачили люди, як над цим містечком кружляли білі лебеді. З тих пір це місто називають – місто Лебедів.»

Територію Лебедина заселили люди ще в часи пізнього палеоліту. Протягом п’яти століть Лебедин входив у державу Скіфію На її території жили племена землеробів. Тут існувала досить розвинена цивілізація, про що свідчать знайдені тут знаряддя праці і посуд епохи бронзи (II тис. до н. е.), а також рештки поселення епохи черняхівської культури (II- VІ ст.). Пізніше у наших краях пролягав чумацький Сагайдачний шлях. І зараз поблизу цього шляху люди знаходять старовинні срібні монети. Стосовно дати заснування існує декілька версій. Найбільш вірогідно, що переселенці з Правобережжя заснували тут в 1654 р. слободу, назва якої пішла від однойменного озера, що знаходиться поблизу, або ж походить від назви однойменного села на Черкащині чи Київщині, звідки прийшли переселенці.

Церкви Розвивалося й кам’яне церковне зодчество. В 1874 р. закінчилося будівництво цегляної, трьохпрестольної Вознесенської церкви. Це був третій у Лебедині кам’яний храм. У ньому делікатно поєдналися неросійський стиль, класицизм, бароко і місцевий колорит без канонічних закономірностей. У 1875 р. на місці колишньої дерев’яної була збудована нова цегляна, однобанна, із дзвіницею Покровська церква, по стилю споріднена з Вознесенською.

Культура. Приймають відвідувачів : краєзнавчий музей, міський художній музей, три бібліотеки, міський центр культури і дозвілля, дитяча школа мистецтв, спортивна школа, будинок дитячої та юнацької творчості, станція юних техніків, інші. Лебединський художній музей — визначний осередок духовності і культури, стоїть біля витоків відродження духовної культури. Лебединський районний краєзнавчий музей Міський художній музей.

Хореографічний колектив «Веселка». Самодіяльний народний вокальний ансамбль МЦКД «Лебедина пісня» є джерелом натхнення для втілення творчих задумів. Це від них струменить негаснуча любов до народної пісні. Керівник хореографічного колективу «Соняшник» — Капуста Ірина Олександрівна, створює надзвичайно цікаві танцювальні композиції, добре відомі не тільки мешканцям міста, а й за його межами. Більшість учнів нашої школи , відвідують колектив «Соняшник» і вражають своїми неперевершеними танцями. Художня самодіяльність. Народні умільці художньої самодіяльності міста та окремі виконавці прагнуть донести до глядача всю красу народної пісні, танцю. Значний внесок у пропаганду національної культури Сумщини зробили учасники самодіяльного народного ансамблю МЦКД «Лебедина пісня», хор ветеранів 43-ї ракетної дивізії, самодіяльні народні колективи — гурт «Баль», «Стріла», хореографічний колектив «Веселка» та хореографічний колектив «Соняшник». Аматорський вокальний ансамбель автентичного співу «Стріла».

Сьогодення м. Лебедин31 жовтня депутатський корпус надав згоду на розробку проекту благоустрою центральної частини міста, обмеженого вулицями Героїв Майдану та Тараса Шевченка. Проект потрібен задля реконструкції території парку ім. Павла Полуботка між встановленим надписом «Я люблю Лебедин» та дитячим майданчиком. Реконструкцію та облагородження території заплановано провести коштами громадської організації «Благодійний фонд імені Івана Лозового». Як зазначив присутній на сесії керівник фонду Іван Лозовий, йому приємно робити добрі справи задля покращення комфорту мешканців Лебедина, адже це його мала Батьківщина – батько Івана Івановича – Іван Григорович Лозовий є уродженцем села Олександрівка Лебединського району.

+Але, є і невтішні новини. Містом прогулювались вандали – перше, що, мабуть, спадає на думку, коли бачиш потрощені лавки у парку ім. Тараса Шевченка, розламаний, повалений паркан біля Лебединського міськрайонного відділу ДУ «Сумський обласний лабораторний центр МОЗ України», вивернуті дитячі гойдалки, вирвані «живцем» лавки, розбиті стіни павільйонів та розламані будиночки на ділянці, де граються вихованці дитячого садочка «Ромашка». Навіщо? З якою метою? Задля чого таке робити? І чим у цей час, власне кажучи, займається поліція, яка охороняє громадський порядок?Швидше за все, таким чином лебединська молодь «розважалася», так би мовити, заповнювала свій дорогоцінний час «справами». І тут уже виникає питання до батьків цієї молоді, як вони виховували своїх чад та що вкладали у їхні голівоньки.

Нові ідеї для покращення міста1. Відреставрування міста : використати пусті приміщення для створення нових креативних клубів , його може відвідувати вся молодь м. Лебедин;2. Покращення міської бібліотеки : доповнити бібліотеку сучасною літературою та покращити стан , і тоді відвідування бібліотеки значно зросте.3. Озеленення міста : можна провести акцію за для покращення екології міста.4. Сортування сміття : аби сміття не накопичувалось ,а перероблювалось для початку ми маємо його відсортувати. Для цього нам потрібно закупити баки для скла , паперу , пластику та органічних відходів. На майбутнє ми бажаємо нашому місту процвітання та покращення!!!

Дякуємо за увагу!!!