науково - дослідницька робота"Дослідження лексичного складу інтернет-користувачів"

Про матеріал

У світі існує багато засобів, форм та способів спілкування, більшість з них пов'язана з сучасними технологіями, серед яких комп'ютерна мережа Інтернет. Це пов'язано з тим, що людство за останнє століття зробило величезний крок до розвитку науки і техніки, що відкрило нові простори для її діяльності. Виникнення і розвиток цифрових і комп'ютерних технологій, масове розповсюдження персональних комп'ютерів відкрило новий вид взаємодії "людина-комп'ютер", а розвиток мережі Інтернет до цієї взаємодії додало можливість віртуальної комунікації. Отже, обрана автором тема «Дослідження словникового складу інтернет-користувачів» сучасна та актуальна, бо інтернет – спілкування набуло життєвої необхідності. Вибір дослідження зумовлений необхідністю вивчення спілкування в мережі Інтернет, оскільки даний вид віртуального спілкування набуває великого значення та поступово стає одним із основних видів комунікації людей у світі.

Перегляд файлу

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Донецької облдержадміністрації

Донецьке територіальне відділення МАН України

Відділення:

Секція: гуманітарних наук

ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ

ІНТЕРНЕТ-КОРИСТУВАЧІВ

Роботу виконала:

Касьянова Єлизавета Миколаївна,

учениця 11 класу

Красноармійського ліцею «Надія» Покровської міської

ради м. Покровська

Науковий керівник:

Лихацька Лілія Олегівна,

учитель української мови та літератури вищої категорії

Слов'янськ- 2019

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………….………….3

РОЗДІЛ 1. СЛОВНИКОВИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ………………….….5

РОЗДІЛ 2. ІНТЕРНЕТ ЯК СПОСІБ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2.1. Вплив інформаційних технологій на словниковий запас людини…….….8

2.2. Сторони віртуального спілкування……………………………………..….10

2.3. Соціальні мережі в Інтернеті…………………………………………...…..11

РОЗДІЛ 3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТУ

3.1. База проведення дослідження………….……………………………….….13

3.2. Результати опитування………………………………..……………...……..14

ВИСНОВКИ…………………..………………………………………………….……20СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Вибір дослідження зумовлений необхідністю вивчення спілкування в мережі Інтернет, оскільки даний вид віртуального спілкування набуває великого значення та поступово стає одним із основних видів комунікації людей у світі.

Новизна роботи полягає в тому, що комп’ютерна комунікація- маловивчене явище і комплексний опис особливостей мовлення інтернет-користувачів раніше майже не проводився.

Предмет дослідження– лексичні особливості інтернет-спілкування.

Об’єктом дослідження є словниковий склад користувачів соціальних мереж Інтернету.

Мета дослідження: дослідити словниковий склад користувачів соціальних мереж Інтернету,виявитилексичні категорії, які виникли в межах україномовного інтернету.

Гіпотеза дослідження: комунікація в інтернеті впливає на словниковий склад мови користувачів Інтернету .

Завдання дослідження:

Здійснити аналіз наукової літератури з теми.
Проаналізувати словниковий склад інтернет-користувачів.
Виявити особливості віртуального спілкування в соціальних мережах.

У роботі застосовані методи теоретичного дослідження, анкетування, бесіда, методи математико-статистичної обробки даних.

Результати проведеного дослідження можуть бути використані при оцінці словникового складу інтернет-користувачів та особливостей віртуального спілкування; на уроках української мови в розділі «Лексикологія» при вивченні теми «Стилістично обмежена лексика».

РОЗДІЛ 1

СЛОВНИКОВИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Сукупність слів сучасної української мови, як позначення предметів, явищ і понять, утворює його словниковий склад або лексику. Лексика є предметом вивчення відповідного розділу мовознавства - лексикології. Слова характеризуються певною специфікою: вони відрізняються один від одного за своїм походженням, мірою їх активності, сферою вживання та за стилістичною приналежністю. Облік цих особливостей мовних одиниць дозволяє обґрунтувати загальні принципи класифікації словникового запасу.[ 6]

У словниковому складі сучасної української літературної мови споконвічно українських слів більше 90%. До споконвічно українських належать власне українські слова, специфічні для української мови та відомі в інших слов'ян лише як українські запозичення. Деякі з власне українських слів можуть містити іншомовний корінь, але утворені за українськими словотворчими моделями.

Лексичний склад мови постійно поповнюється новими словами- неологізмами, створюваними для позначення нових предметів, явищ, для вираження нових понять. У момент своєї появи вони входять до пасивного словника та залишаються неологізмами доти, поки не втрачають відтінок новизни і свіжості. Коли ж подібні слова стають загальновживаними і входять до активної лексики, вони перестають бути неологізмами.[4]

Уживана в мові лексика в стилістично-функціональному плані поділяється на стилістичні групи. Виділяється стилістично нейтральна лексика і обмежена певними сферами вживання та стилями.

Стилістично нейтральна (міжстильова) лексика - загальновживана лексика, що не пов'язана з певними функціональними різновидами мови і не має експресивного забарвлення. Вона охоплює слова, якими послуговуються всі, хто володіє мовою. Ці слова пов'язані з повсякденним життям, із спільними для більшості носіїв мови поняттями. Чіткої межі між стилістично нейтральною і стилістично забарвленою немає.

Лексику, закріплену за певними функціональними стилями, переділяють на розмовну, експресивно забарвлену та книжну, у якій розрізняють такі групи: суспільно-політична, виробничо-професійна, науково-термінологічна, офіційно-ділова.

Розмовна лексика - це слова, якими послуговуються мовці в щоденному неофіційному спілкуванні. До таких належать слова з виразними експресивно-оцінними позитивними і негативними значеннями (базіка, вайло) та розмовні варіанти лексичних одиниць, що мають інші літературно-нормативні відповідники. Розмовну лексику використовують у художніх творах як засіб відтворення особливостей живого мовлення та характеристики героїв.

Експресивно забарвлена лексика - це слова, що містять у своєму значенні компонент оцінювання, виражають почуття, позитивне чи негативне сприймання дійсності: тяжко, гніватися, теревенити, матінка.

Книжна лексика - це слова, що вирізняються вузькою сферою вжитку та вносять у спілкування відтінок офіційності, науковості, урочистості. У словниках біля цих слів є позначення "кн." (книжне).

Кількісно велику групу слів охоплює виробничо-професійна лексика - це слова на позначення виробничих процесів, знарядь і матеріалів праці, приміщень, характерних для різних професій і спеціальностей.З виробничо-професійною лексикою тісно межує науково-термінологічна лексика, що охоплює слова, які вживаються у науковій літературі та у мовленні працівників наукових і науково-дослідних установ.

Основну частину лексики становлять терміни. Термін - це слово чи словосполучення, що позначає поняття певної галузі науки. Найважливішою ознакою термінів є їх однозначність. Найбільше у мові термінів спеціальних, що характерні для певної галузі науки, культури, наприклад: мовознавчі терміни (звук, азбука, морфеміка, просте речення, номінація), історичні (історія, історіографія, феодалізм), ботанічні, технічні, медичні, психологічні, музичні, економічні. Є певна кількість загальних термінів, що вживаються у будь-якій галузі науки: аналіз, аналізувати, аргумент, система, систематизувати, класифікувати тощо.

Офіційно-ділова лексика - це слова, що вживаються в офіційно-діловому стилі літературної мови: офіційне спілкування між установами, окремими особами та установами, ділові взаємини на виробництві. Значна частина офіційно-ділової лексики вже стала загальновживаною: автобіографія, доручення, квитанція, таблиця тощо.[5]

До експресивно забарвленої лексики належать діалектизми, жаргонізми.

Діалектизми - це слова, що вживаються у мовленні не всіх людей - носіїв певної мови, а лише їх частини, яка проживає в одній з місцевостей території, де поширена ця мова.

Жаргонізми - один з різновидів соціальних діалектів, слова і вирази, властиві мовленню певної групи людей, об'єднаних спільністю інтересів, родом занять.

Жаргонізми, діалектизминалежать до вузьковживаної лексики і в багатьох випадках нечітко розрізняються між собою. Кожен мовець ретельно добирає слова, що відповідають літературній нормі. [5]

Отже, лексикологія вивчає словниковий склад мови .

Лексика поділяється на стилістичні групи, які мають свої особливості застосування залежно від фаху , роду діяльності та оточення людини.

Кожен мовець повинен добирати слова, що відповідають мовній нормі.

РОЗДІЛ 2

ІНТЕРНЕТ ЯК СПОСІБ МІЖКУЛЬТУРНОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2.1. Вплив інформаційних технологій на словниковий запас людини

Починаючи з 1990-х років, стало можливим впровадження інформаційних технологій, що було результатом інформаційної революції, яка ознаменувала новий етап у розвитку суспільства - соціального середовища мови. Як підкреслював Жлуктенко Ю.О.: «Суспільство складає найважливіший компонент немовного середовища». Бурхливий розвиток технологій вплинув на утворення нових слів та словосполучень. Саме інформаційні технології і визначили вибух новоутворень, які з’явились для позначення нової інформаційної техніки, нових засобів обробки та передачі інформації. [7]

Проблематика мовних змін сьогодні знаходить своє відображення у працях українських науковців:Лутовинової О.В.(«Лінгвокультурологічні характеристики віртуального дискурсу»), Борисової-Лукашапець Є.Г.(«Лексичні запозичення та їх нормативна оцінка»), Друм Т.(«Сленг: погляд зсереди»),КочерганаМ.П. (Вступ до мовознавства»), МельничукаО.С. («Розвиток мови як реальної системи»), РусанівськогоВ.М. («Український правопис»), Стишова О.А. («Семантичні неологізми в дискурсі україномовних мас-медіа»), ТараненкаО.О. («Українська мова на сучасному етапі: нові та старі проблеми») та ін.

Зокрема тема лексичних інновацій у мові мережі Інтернет висвітлюється уроботах таких сучасних слов’янських лінгвістів, як Д. Айдачич, М.В. Бойчук, П.В. Ліхолітов, О. В. Лутовінова, Л.П. Попко та інших.[11]

Більшість лінгвістичних розвідок ведеться на тлі російськомовного Інтернету, або так званого – Рунету, а щодо Укрнету, то тут проблема виникнення та функціонування лексичних інновацій, а зокрема «сленгізмів», залишається недостатньо вивченою. [1]

У ХХІ ст. до переліку соціальних діалектів української мови, про які написано в підручниках та енциклопедіях, увійшов новий – діалект спілкування в Інтернеті. Розповсюдження персональних комп’ютерів і створення Інтернету залучило до цієї сфери широкі шари населення, які сприйняли і збагатили комп’ютерну лексику. Порівняно молодий вік спеціалістів, які зайняті у цій сфері професійної діяльності, а також популярність комп’ютерів у молодіжному середовищі, схильному до вживання жаргонних і висловів сленгу, визначають моду на комп’ютерний жаргон серед користувачів.[3]

Молодіжний сленг є засобом спілкування великої кількості людей, об’єднаних віком. Він охоплює практично всі області життя, описує різні ситуації, оскільки сленгове слово народжується як результат емоційного ставлення мовця до предмета розмови. [9]

Можна стверджувати, що сленгова лексика цікава для дослідника як унікальне мовне явище і як система, що відображає процеси, властиві для лексики народної мови.

До лексики обмеженого функціонування, для якої характерне забарвлення не літературності, належать жаргонізми. Жаргон – різновид мови, який характеризується специфічними експресивно переосмисленими, “зниженими” лексикою, формами й зворотами і вказує на приналежність до відносно автономної соціальної групи.

Термін сленг у письмовій формі вперше був зафіксований в Англії у 18 ст. і використовувався на позначення “незаконної” просторічної лексики.

Користувачами інтернет-сленгу є здебільшого молодь, яка часто на позначення нового предмета та поняття не знаходить відповідної лексеми в літературній мові та її діалектах, чи останні інколи не надають можливості висловити думку стисло й емоційно, або існує потреба у спеціалізованій лексиці. Але з розвитком україномовного сегменту Інтернету, так званого Укрнету, все більшої популярності набирають питомо українські відповідники російських висловів. [9]

Отже, розвиток віртуальної комунікації може впливати на мовлення людини: у ХХІ столітті виник новий діалект спілкування в Інтернеті, що стало відображенням сучасних процесів розвитку мови. Молодіжний сленг та жаргонізми - основні лексичні групи, що застосовують для спілкування в мережі Інтернет.

2.2.Соціальні мережі в Інтернеті

Уперше термін «соціальна мережа» було запропоновано в 1954 році. За визначенням , це - соціальна структура або інтернет – програми, створені індивідами або організаціями, що допомагають встановити різноманітні зв'язки між ними через соціальні взаємовідносини, починаючи з випадкових знайомств і закінчуючи тісними родинними стосунками: бізнес-партнери або інші особи спілкувались та встановлювали зв'язки між собою, використовуючи набір інструментів. Ці програми, відомі як «Онлайнові соціальні мережі», стають дедалі популярнішими.

Першим веб-сайтом, який пропонував можливості роботи із соціальними мережами, був classmates.com, який з'явився в 1995 році. У слід за ним, в 1997 році з'явився SixDegrees.com. Починаючи з 2001 року почали з'являтись сайти, в яких використовувалась технологія під назвою «Коло друзів». Ця форма соціальних мереж, яка широко використовується у віртуальних спільнотах, набула широкої популярності в 2002 році та розквітнула з появою сайту Friendster. Наразі, існує більш ніж 200 сайтів з можливостями організації соціальних мереж. Популярність цих сайтів постійно зростала.У 2004 році була створена найбільша на сьогоднішній день соціальна мережа у світі Facebook. [2] Більшість соціальних мереж в Інтернеті є публічними, дозволяючи будь-кому приєднатись.

Українські соціальні мережі: Folk - мережа для неформального спілкування, Connect.ua та Вконтакті- молодіжні соціальні мережі, Profeo - ділова соціальна мережа для професіоналів, Українські науковці у світі - соціальна мережа для науковців.[8]

Відповідно до статистики компанії Яндекс (березень 2010), за півроку український Twitter зріс вдвічі. Число користувачів, які пишуть українською мовою, за рік зросла з 15 до 27%. Яндекс нарахував в Україні понад 35500 облікових записів. Це 20% від усього кириличного Twitter. [8]

Сайт спочатку позиціонував себе як соціальну мережу студентів і випускників елітних російських вищих учбових закладів, пізніше - як універсальний засіб зв'язку для всіх соціальних груп і віків. У січні 2009 року

«Вконтакті» вперше обігнав по відвідуваності на пострадянському просторі свого головного конкурента - «Однокласники». Зараз «ВКонтакті» є беззаперечним лідером в Україні серед соціальних мереж за відвідуваністю, на сайті зареєстрована переважна більшість української молоді, яка використовує цей сайт як універсальний засіб для спілкування і обміну даними.

Найбільші показники відвідуваності в Україні мають мережа "Вконтакті" та Google(google.com.ua). Охоплення google.com.ua складає 77% користувачів інтернету, середньодобова частка - 48%; охоплення "Вконтакті" - 75% користувачів інтернету, середньодобова частка - 53%.[8]

Отже, задача соціальних мереж – забезпечити спілкування між фізичними особами та суб’єктами інших видів діяльності. Найбільш популярними соціальними мережами в Україні є Вконтакті та Twitter.

2.2. Сторони віртуального спілкування

Спілкування в інтернеті має дві сторони – обмін інформацією і сприйняття, але в мережевому спілкуванні обмежена третя сторона – взаємодія один з одним: не можна доторкнутися до людини, обійняти, подивитися в очі тощо. Але ця особливість робить онлайн-спілкування таким універсальними і безмежним.

Крім спеціальних слів і виразів, мова спілкування в інтернеті також включає в себе особливі значки – смайлики, які відображають ваш вираз обличчя, жести, дії або настрій. Використовуючи їх, необхідно чітко розуміти значення конкретного знаку, а також бути впевненою в тому, що його знає ваш співрозмовник. [10]

Отже, Інтернет-спілкування має свої особливості: використання значків, смайликів, обмеження в комунікації один з одним. Така взаємодія є унікальною.

РОЗДІЛ 3

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ КОРИСТУВАЧІВ ІНТЕРНЕТУ

База проведення дослідження

Дослідження словникового складу проводилося на особистій сторінці автора в соціальних мережах Вконтакті та Facebook, а такожна базі міського ліцею «Надія» м. Покровська Донецької області.Автором було проведене анонімне анкетування. Загальна кількість респондентів склала 128 осіб:

ліцеїсти - 48 осіб;
викладачі ліцею -23 особи;
інтернет – користувачі соціальних мереж - 57 осіб:

Фейсбук- 14 осіб;
Вконтакті- 43 особи.

Анкета складається з 9 питань (додаток А).

В опитуванні взяли участь респонденти віком:

від 16 до 25 років – 23 (82,1%)
від 0 до 15 років -1 (3,57%)
26 до 40 років – 2 (7,14%)
більше 41 року - 2 (7,14%)

Рис.4.1.Віковий склад виборки

Отже, 82,1% опитаних склала молодь у віці 16-25 років.

3.2.Результати опитування

Спілкування в соціальних мережах давно стало буденністю для сучасних користувачів мережі Інтернет. У дослідженні автора цікавило, якими соціальними мережами користуються респонденти. На вибір були представлені найбільш популярні соціальні мережі: Однокласники, Фейсбук, Вконтакті, які володіють великою аудиторією користувачів. Підрахунки виявили, що практично 44,1% опитаних користуються декількома соціальними мережами. Також дуже популярний Вконтакті (38,2%),бо молодь у віковій категорії 16-25 років віддала перевагу цій соціальній мережі. Тільки один респондент (1,5%) вибрав Фейсбук, а Однокласники не вибрав ніхто. Більшість(20,6%), користуються іншими соціальними мережами.

Результати рейтингу соціальних мереж представлені на рис.4.2.

Рис.4.2.Популярність соціальних мереж

Отже, найпопулярнішою соціальною мережею в Україна на даний час є «Вконтакті».

На запитання «Чи слідкуєте ви за чистотою свого мовлення в соціальних мережах?» ствердно відповіли 70,6% опитаних. Однак реальний відсоток може бути і нижчим, бо Інтернет-спілкування зазвичай не відповідає навіть основним ознакам культури мовлення. У реальному спілкуванні необхідно продумувати зміст висловлювання; розкривати його повно; говорити й писати лише те, що добре відомо; не говорити й не писати зайвого; добирати матеріал, якого не вистачає. Але у віртуальному спілкуванні змістовність повідомленьмає переважно письмовий характер, і досить часто не відповідає літературним нормам. Інколи користувачі продумують зміст повідомлення, яке відправляють (25%).

Однією з переваг спілкування в мережі є можливість швидкої відповіді. Інтернет-спілкування, на відміну від реального, не вимагає дотримання норм сучасної літературної мови. Так вважають 4,4% опитаних. Таких респондентів, що ніколи не слідкують за чистотою своєї мови не виявлено.

Рис.4.3.Розподіл результатів чистоти мовлення в соціальних мережах

Отже, 70,6%респондентів слідкує за чистотою мовлення в соціальних мережах.

Беручи до уваги територію проживання респондентів, автор дослідив використання української мови в українському сегменті інтернету. Було встановлено, що спілкуються українською мовою в соціальних мережах 5,9% опитаних. Інколи обирають українську мову при спілкуванні 22% респондентів.

Поняття соціальна мережа широко поширене, це домен, веб-сайт, має зазвичай, кілька серверів. Деякі такі сайти працюють тільки в межах однієї країни або популярні у певного мовного сегмента, інші мають міжнародній формат і на них зареєстровані люди з різних країн. Українці (55,9%) часто відвідують неукраїнські сайти, використовуючи інші мови. Також 5,9% вказали, що ніколи не спілкуються в соціальних мережах українською мовою (рис.4.4).

Рис.4.4.Розподіл результатів використання української

мови у соціальних мережах

Отже, більшість опитаних не спілкується в соціальних мережах українською мовою.

Для з’ясування причин інтернет-листування, встановлено, що частіше за допомогою Інтернет-листування 50% опитаних розповідають про себе, ставлять питання -57,1%, оцінюють-32,1%, рекламують-7,1%, заперечують-10,7%, спілкуються -17,8%.

Рис.4.5.Результати інтернет-листування

Отже, автором визначено, що опитувані найчастіше в соціальних мережах ставлять питання.

Всесвітня мережа сьогодні нагадує мовне поле. Одиницею писемного мовлення є текст. Нами досліджувались слова та позначки, які найчастіше вживають під час інтернет-листування. Якісний аналіз виявив, що 46,4% опитаних вживають слова та позначки, які виражають емоції; користуються загальновживаними та просторічними словами по 32,1% респондентів; надають перевагу скороченням -28,5% інтернет-користувачів; будують висловлювання, схоже на поштове відправлення та спілкуються за допомогою іншого способу по10,7% опитаних( рис.4.6).

Рис.4.6.Розподіл дослідження слів та позначок інтернет-листування

На запитання «Ваше інтернет-спілкування відрізняється від звичайного?» 92,8% респондентів дали відповідь «ні». І лише у 7,1 % опитаних інтернет -спілкування відрізняється від звичайного мовою спілкування.Результати дослідження видів інтернет-спілкування представлені на рис.4.7

Отже, 92,8% опитуваних сказали, що комунікація в Інтернеті не відрізняється від реального спілкування.

Рис.4.7.Розподіл дослідження видів інтернет-листування

Респондентам було запропоновано відповісти доречним коментарем на дві різностильові світлини. Автора цікавило використання «жаргонізмів», «сленгізмів». Перш за все, автор звернувувагу на мову коментарів та з’ясував, що 44,4% опитаних відповіли російською мовою, а решта 55,6% - українською. 60 осіб, які брали участь в опитуванні, прокоментували словами, пов’язаними з їжею («смачного»,«гарна вечеря», «страви гарно виглядають», «ммм, можна до вас на вечерю?»тощо). Інші 68 осіб зробили комплімент у вигляді коментарю, пов'язаний зі зовнішнім виглядом («гарні», «красиві», «супер», «чітко», «вау, які красуні» тощо). Аналізуючи анкети, автор помітив такі слова, як:«симпотяжки», «кльові», «супер», «чітко», «смачного», «справжні українці», «гарнюні», «смачнятина», «класно виглядаєте», «ммм, красиві», «чудові дуже гарні», «смачно виглядає».

Рис. 4.8. Категорії коментарів опитуваних

Отже, 32,1% опитуваних скористалися молодіжним сленгом, а інші 67,9% - загальновживаними, що свідчить про помітний вплив інтернет-комунікації на лексикон користувачів. 14,2% респондентів зробили орфографічну помилку в написанні коментарів, наприклад «приятногоапетита», «класные», «шо так гарно», «выглядитничё так».

ВИСНОВКИ

У ході дослідження автор, узагальнивши відомості з наукової літератури, з´ясував, що лексика поділяється на стилістичні групи, які мають свої особливості застосування залежно від фаху , роду діяльності та оточення людини. Кожен мовець добирає слова, що відповідають мовній нормі. Інтернет – користувачі слідкують за чистотою свого мовлення, незначна кількість робить орфографічні помилки.

Більшість вживає новий діалект спілкування в Інтернеті, що стало відображенням сучасних процесів розвитку мови, бо задача соціальних мереж – забезпечити спілкування між фізичними особами та суб’єктами інших видів діяльності. Молодіжний сленг, просторічні слова - основні лексичні групи, що застосовують для спілкування в мережі Інтернет. Найбільш популярними соціальними мережами серед молоді 16-25 років в Україні є Вконтакті та Twitter.

У більшості комунікація в Інтернеті не відрізняється від реального спілкування. Але Інтернет-спілкування має свої особливості, що пов'язаніз прагненням скоротити словосполучення задля збільшення швидкості набору слів, передання максимум інформації при мінімумі засобів вираження, замінити словесні образи візуальними, висловлення своїх почуттів і емоцій знаками.

Автором визначено, що опитувані найчастіше в соціальних мережах ставлять питання, використовують слова та позначки, які виражають емоції, будують висловлювання, схоже на поштове відправлення, надаючи перевагу скороченням.

Слова, які використовуються в Інтернет - спілкуванні, переходять в загальновживану лексику, що говорить про негативний вплив на українську літературну мову, і, як наслідок, на письмову і усну мову її носіїв.

Гіпотеза, висунута автором на початку дослідження про те, що комунікація в інтернеті впливає на словниковий склад мови користувачів Інтернету, підтверджена: у ХХІ столітті виник новий діалект спілкування в Інтернеті, що стало відображенням сучасних процесів розвитку мови. У результаті використання в мовленні Інтернет-мовлення знижується рівень освіченості носіїв мови. Молодіжний сленг - основні лексичні групи, що застосовують для спілкування в мережі Інтернет

Отже, Інтернет- спілкування стає для нас потребою, його можливості перетворюють віртуальне життя у важливий спосіб комунікації, якому надають перевагу все більше і більше людей, а його мовні засоби все частіше домінують в молодіжному середовищі, тому майбутнє нашої мови так чи інакше пов'язано з всесвітньою павутиною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ