Науково - дослідницька робота "Вплив синтетичних миючих засобів на здоров'я людини"

Кочубіївська загальноосвітня школа І –ІІІ ступенів Уманської районної ради Черкаської областіВПЛИВ СИНТЕТИЧНИХ МИЮЧИХ ЗАСОБІВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИРоботу виконала: Білан Вікторія Вікторівна, учениця 11 класу

Предметом дослідження роботи є вплив синтетичних миючих засобів (пральних порошків) на здоров’я людини. Об’єктом дослідження є здоров’я людини. Мета роботи : доведення токсичного впливу синтетичних миючих засобів (СМЗ) і фосфатів у складі пральних порошків на людину та ознайомлення з результатами дослідження користувачів пральних засобів.

Завдання науково - дослідницької роботи :- опрацювати літературу з даної проблеми; - дослідити токсичний вплив СМЗ і фосфатів на людину; - проаналізувати споживацький попит на пральні засоби серед вчителів Кочубіївської ЗОШ;- ознайомити із результатами дослідження користувачів синтетичних миючих засобів.

Давайте повернемося у далеке минуле і дізнаємося про мило та СМЗ багато цікавого. Так, у давні часи волосся для краси намазували оліями і пахощами. Цю властивість і використовували чотири тисячоріччя назад, створивши милоподібну напіврідку речовину "сапо". Застосовували її з косметичними цілями. Липка, що легко засихає, що швидко змивається маса служила для укладання волосся.

Коли й де з'явилося мистецтво варити мило — ніхто не знає. У багатьох народів світу існує вираз «посипати голову попелом». У старі часи був такий звичай: у дні жалоби й горя на голову сипали золу, а у дні свята волосся змащували жиром. Якщо зола й жир змішувалися ,то утворювалася шкірка непривабливого вигляду. І, напевно, люди помітили, що таке волосся миється у воді краще, ніж звичайно. Пізніше таку миючу суміш жиру й золи почали виготовляти в горщику та кип'ятити. Так було одержано перше мило. А було це близько 2 тисяч років тому.

Перший синтетичний миючий засіб з'явився тільки в 1916 році. Винахід німецького хіміка Фріца Гюнтера призначався для промислового використання; побутові синтетичні миючі засоби почали виробляти лише в 1933 році. З тих часів було розроблено цілу низку синтетичних миючих засобів вузького призначення, а їхнє виробництво стало важливою галуззю хімічної промисловості.

Миючі засоби - це сполуки, основною складовою яких є миючі речовини. До них відносять господарське мило і синтетичні миючі засоби (СМЗ). Мило господарське - це миючий засіб, основними складовими якого є натрієві і калієві солі жирних кислот. Одержують мило омиленням лугами тваринних і рослинних жирів або нейтралізацією жирних кислот содою, де сировиною являються смоляні (із каніфолі) і нафтенові кислоти.

Синтетичні миючі засоби - це сполуки, основною складовою яких є синтетичні миючі речовини, лужні і нейтральні солі, відбілюючі і дезінфікуючі речовини, піноутворювачі та піногасники, ароматизовані речовини . СМЗ розрізняють за призначенням, за консистенцією (порошкові, пасти, рідкі),за наявністю допоміжних функцій (з відбілюванням, підкрашуванням ).

Пральні порошки - це ціла група синтетичних засобів. Всі вони призначені для прання різних тканин в різній воді і при різній температурі. До складу сучасних пральних порошків входять більше 20 компонентів — вони містять:- поверхнево-активні речовини;- зв'язуючі речовини;- вибілюючі речовини;- допоміжні речовини (наприклад, ароматичні речовини, ферменти).

Поверхнево-активні речовини(ПАР)— основа прального порошку, створюють мийну дію. ПАР органічного походження видаляють з тканин забруднення загального характеру і утримують їх в миючому розчині, не даючи осісти назад на тканину. До неорганічних компонентів порошків відноситься сода, яка розчиняє жирові забруднення і знижує жорсткість води, фосфати, які розщеплюють такі пігментні забруднення, як плями від кави, овочів, фруктів і червоного вина.

Побутова хімія займає важливе місце в нашому житті – миття посуду і підлоги, прання і прибирання. З екрану телевізора, в магазинах, при спілкуванні зі знайомими ми часто чуємо, який засіб краще справляється під час прибирання, і який краще купувати. Проте дуже мало інформації ми чуємо про склад побутової хімії, про якість цих засобів. Ми не знаємо, як впливає побутова хімія на нас і наших близьких?

90% пральних та миючих засобів, якими користуються українці, виготовлено на основі фосфатів, хлору, цеолітів, аніонних ПАР (поверхнево-активних речовин), продуктів нафтопереробки. В розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені. Але у нас вони дозволені, а ми впевнені, що продукція, яка стоїть на полицях магазинів і рекламується по телевізору, найкраща і не може бути шкідливою, а тим більше небезпечною для нас.

РОЗДІЛ ІІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ Визначення токсичного впливу пральних засобів на людину. Вміст сполук, %Пральні засоби«Ariel»«Rio»«Persil»Фосфати не вказано5-15%не вказано. Аніонні ПАР5-15%5-15%5-15%Катіонні ПАРне вказаноне вказаноменше 5 % Неіоногенні ПАРменше 5 %не вказаноменше 5 % Амфотерні ПАРне вказаноне вказаноне вказано. Фосфанати % вмісту не зазначенийне вказано% вмісту не зазначений. Уміст фосфатів і ПАР у пральних порошках згідно маркування

Прочитаймо все ж таки етикетки на коробках і пляшечках у нас вдома, перевіримо, що робить наше житло чистим і водночас токсично „брудним”. Хлор є причиною захворювань серцево-судинної системи, сприяє виникненню атеросклерозу, анемії, гіпертонії, алергічних реакцій. Хлор руйнує білки, негативно впливає на волосся, шкіру, підвищує ризик захворювання на рак.

Аніонні ПАР - це найбільш агресивні з поверхнево-активних речовин. Вони викликають порушення імунітету, алергію, можуть уражати мозок, печінку, легені. Найгірше те, що ПАРи здатні накопичуватися в органах, і сприяють цьому фосфати, які посилюють проникнення ПАР через шкіру і сприяють накопиченню цих речовин на волокнах тканин. Навіть 10-кратне полоскання в гарячій воді повністю не звільняє від хімікатів.

Фосфати також приносять велику шкоду організму людини. Проникаючи через шкіру і слизові оболонки, ПАРи призводять до посиленого знежирення шкіри, і навіть до порушення властивостей крові, розвитку ракових клітин. Фосфати також проникають до капілярів шкіри, усмоктуються в кров та розповсюджуються по всьому організму. Водночас вони змінюють відсотковий вміст гемоглобіну, структуру і щільність плазми крові, що призводить до порушення роботи внутрішніх органів: нирок, печінки, скелетних м’язів.

ПАР мають здібність накопичуватися в органах. Як стверджують науковці, в середньому, в мозку накопичується 1,9% загальної кількості ПАР, а в печінці — 0,6%.

Особливо агресивні у своїх діях аніонні ПАР. Вони здатні викликати значні порушення імунітету, розвиток алергії, ураження мозку, печінки, нирок, легенів. Тому в країнах Заходу накладено обмеження на використання аніонних ПАР у складі пральних порошків: у нормі їх вміст не перевищує 2–7 %.

Звичайний рівень аніонних ПАР в порошках на вітчизняному ринку — до 15%.

Один з найнебезпечніших видів побутової хімії – засоби для миття посуду. Вони не особливо токсичні, але постійно, по декілька разів на день потрапляють в їжу з „чистих тарілок”. Англійці винайшли „Фейрі” для миття танкерів, під час плавання яких, нафта, коливаючись, забиває отвори, через які потрібно буде знову наливати цю продукцію. Так от, люди, котрі там працюють, отримують доплату до зарплати. А ті, хто виготовляє цей миючий засіб, в сорок років ідуть на пенсію. Це дуже отруйна речовина.

Ним не можна не те що мити, а навіть заносити його в приміщення, де живуть люди. Отруту, яка міститься у „Фейрі” можна змити тільки за 98 разів. Це дослідили у Дніпропетровському хіміко-технологічному інституті. А „Галу” приблизно вдвічі менше – 38 разів. Так от, дніпропетровські хіміки встановили, що за рік, користуючись різними засобами для миття посуду, людина споживає близько 250 мл шкідливих для здоров'я речовин. Страшно уявити, як засіб, який справляється з жиром навіть у холодній воді, „відмиває” наш шлунок та інші органи.

На думку лікарів, щоденне використання синтетичних миючих засобів призводить до таких захворювань:- депресія;- порушення зору;- захворювання шлунково-кишкового тракту;- гіпертонія;- проблеми зі шкірою: почервоніння, алергія, екзема, пухлини;- онкологічні захворювання.

Аналіз споживацького попиту на пральні засоби серед вчителів Кочубіївської ЗОШУ ході дослідження даної проблеми було проведено анкетування серед вчителів щодо використання пральних порошків та критеріїв їх вибору. Виявлено, що вчителі мало обізнані у тому, що саме входить до складу порошку і як ці компоненти впливають на їх власне здоров’я. Більшість опитуваних стверджує, що при виборі миючого засобу вони звертають увагу на його склад, але продовжують обирати відомі пральні порошки, які у своєму складі містять фосфати.

Результати анкетування. Перелік пральних порошків містить найбільш відомі та розрекламовані порошки (які містять фосфати та аніонні ПАР) та безфосфатні пральні засоби – «Карапуз», «Дакос», «Royal Powder», проте жоден учасник анкетування не зазначив, що користується такими порошками.

Як зробити свій побут хімічно безпечним?

Сьогодні в світі існує три основні напрями із зниження токсичності пральних порошків.

Перший із них — це заміщення фосфатів, що зм’якшують воду, цеолітами. Безфосфатні порошки на базі цеолітів займають провідне місце в більш ніж 50 розвинених країнах світу.

Другий напрямок із зниження токсичності пральних порошків — введення законодавчих обмежень і будівництво нових заводів (Китай, Таїланд, Індія і ін.).

Третій напрямок — повне заміщення фосфатних порошків, розробка рецептури і виробництво принципово нових пральних порошків третього покоління, які перевершували б за споживчими властивостями, гігієнічним і екологічним показникам пральні порошки на базі природних речовин (прання за рецептами природи).

ВИСНОВКИ Усі пральні засоби, які досліджувалися , негативно впливають на здоров’я людини.Інтенсивність токсичного впливу залежить від концентрації прального засобу: великі концентрації викликають гостру токсичність. Малі концентрації пральних засобів за тривалий час зрештою впливають так само, як і великі за короткий час. У досліджуваних миючих засобах містяться аніонні ПАРи, які є дуже небезпечні для організму ,це найнебезпечніші з усіх інших видів ПАР.

Аніонні ПАР здатні накопичуватися в організмі у значних концентраціях, знижують імунітет, викликають алергії, вражають мозок, викликають хвороби нирок, печінки та легенів. Виявлено, що на етикетці порошку «Persil» написано «не містить фосфатів», проте в ньому є фосфанати (% вмісту не зазначений), а також 5—15% аніонних ПАР. Доведено, що найбільш токсичним із трьох пральних засобів є «Rio» оскільки містить найбільшу кількість фосфатів. Найменш токсичним виявились безфосфатні пральні засоби – «Карапуз», «Дакос», «Royal Powder». У ході дослідження виявлено, що лише 18 % опитаних обізнані у тому, що саме входить до складу прального порошку , 36% лише здогадуються , як ці компоненти впливають на їх власне здоров’я.

Результати даної роботи є пізнавальними для підвищення екологічної освіченості з даного питання учнів шкіл, користувачів пральних засобів. Маючи знання про токсичні складові у СМЗ люди зможуть робити власний обдуманий вибір на користь здорового майбутнього вже сьогодні. Адже ,здоров'я – найбільша цінність людини, яку вона передає своїм дітям!

Знаючи, чим загрожує нам той чи інший компонент у складі виробів побутової хімії, ми вже маємо свідомий вибір: купувати його чи знайти альтернативний варіант. Вартість альтернативної продукції може перевищувати ціну «старого» традиційного виробу, але варто пам’ятати, що здоров’я має свою ціну.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!