24 вересня о 18:00Вебінар: Використання елементів проєктної діяльності в умовах змішаного навчання

Науково - пошукова робота на тему: "Флоросологічна характеристика природозаповідного фонду на території Новосанжарщини"

Про матеріал
Науково-пошукова робота розкриває проблеми збереження різноманітності як сучасної природоохоронної концепції, особливості природо-кліматичних умов, видовий склад рідкісних видів рослин та шляхи їх збереження.
Перегляд файлу

1

 

Науково-пошукова робота на тему: «Флоросозологічна характеристика природнозаповідного фонду на території Новосанжарщини»

 

                                                                      

Зміст

Вступ

Розділ1. Проблеми збереження біорізноманітності  як сучасної     природоохоронної концепції

Розділ 2.      Особливості природно-кліматичних умов

Розділ 3.      Аналіз сучасної природо заповідної мережі

Розділ 4.  Флоросозологічна характеристика об’єктів та територій                                        природно-заповідного фонду Новосанжарщини

4.1. Видовий склад та систематичний аналіз рідкісних видів рослин природно-заповідних територій та об’єктів

4.2. Еколого-ценотична характеристика рідкісних видів

Розділ 5.      Шляхи збереження рідкісних видів рослин

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 Вступ

Новосанжарський район знаходиться в перехідній південній грунтово-кліматичній зоні, яка лежить в межах північного степу. В ній більше ніж в інших зонах проявляється вітрова ерозія. Середні літні температури вищі, а опадів менше поріняно з іншими кліматичними зонами Полтавщини. В цій зоні поширені найбагатші грунти Полтавщини: чорноземи, типові потужні середньогумусні, серенднього або важкого механічного складу.  По берегах річок зустрічаються піщані або супіщані грунти.

Лісовий фонд Новосанжарщини становить 10,4 тис. га. або 4,6%. Рослинність сучасних степових ділянок представлена скупченням ксерофітів (посухостійких рослин), в основному дерновидних злаків з домішками різнотрав'я. Важлива особливість болотного масиву - це його унікальна флора, до складу якої входять галофіти (бульбоколиш морський, ситник Жерара, тризубець морський), а також представники північної флори (пухівка пухвова, росичка круглолиста, різні види сфагнумів, вовче тіло болотне).

Ботанічним заказником        загально-державного значення є

Малоперещепинський, який складає 640 га.

Актуальність теми. Важливою проблемою у Новосанжарському районі є подальше зникнення рідкісних рослин та тварин на даній території, саме тому були створені природно-охоронні заказники. В яких зберігається різноманітні росини. Багато різноманітних видів винищують люди, це є великою проблемою сьогодення,саме для того створюються різноманітні екологічні організації по охороні навколишнього середовища.

Об’єктом дослідження є природно-заповідні території Новосанжарського району. Рідкісні рослини які знаходяться на певних територіях. Метою нашої роботи є: реалізації  обʼєктів   описання  рідкісних рослин та тварин які знаходяться під загрозою зникнення, що занесені до Червоної книги України та до регіонального списку.

Предметом курсової роботи є  вивчення природно-заповідних заказників Новосанжарщини та рідкісні види рослин які знаходяться на даних територіях. А також поглиблення знань про вивчення рідкісної біорізноманітності Нових Санжар.

Практичною цінністю є становлення основи природно-заповідних територій для моніторингу. Природно - заповідний фонд Новосанжарського району будуть передано на кафедру екології та охорони довкілля, при викладанні таких курсів як популяція екології, заповідна справа, на засідання екологічного гуртка. Можуть бути використані в загальноосвітніх навчальних закладах. Курсува робота виконана на кафедрі екології та охорони довкілля у продовж 2008-2010 рр.

Основними методами у ході виконання наукових дослідження є:

  1.                        аналіз
  2.                        систематизація матеріалу
  3.                        визначення рослин за допомогою спеціальної літератури

4)            ідентифікація рідкісних рослин проводиться

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1  Проблема збереження  біорізноманітності  як сучасних природно-охоронних концепцій

1. Однією з пріоритетних проблем  Н. Санжарського району є закінчення
будівництва нового полігону твердих побутових відходів. У 2000 — 2005 рр.
виконані земляні роботи за плановою площею 3 га і глибиною 2,5 м (вартість
робіт 30 тис. грн.). Зараз роботи зупинені через підвищення кошторисної варто­
сті будівництва (до 1,5 млн. грн.) і припинення відповідного фінансування.

Ситуація з існуючим звалищем, що розташоване в районі с. Зачепилівка, є критичною: за проектною документацією звалище займає 0,5 га і 0,1 га під'­їзних доріг. На даний час звалище займає площу  3,6 га і значно перевантажене.

2. На хімскладах  Новосанжарського району на 2005 рік зберігалося 10,6
тони непридатних пестицидів та агрохімікатів, з них 1,0 тона — на складі Ве-
ликокобеляцької сільської ради, решта — на Н. Санжарському складі пестици­
дів. Тому одним із першочергових завдань є їх утилізація.

  1. Важливим питанням у рамках району є централізоване забезпечення питною водою через комунальну водопровідну мережу с. Зачепилівки, що роз­ташоване в районі впливу діючих звалищ відходів та очисних споруд. У 2005 р. збудовано 2 підземних водозабори.
  2.     Питання що потребують більшої уваги в рамках району, є:
  • налагодження обліку використання водних ресурсів відповідно до за­конодавчих вимог;
  •         налагодження процесів землевпорядкування та ротації сівозмін;
  • виведення з інтенсивного землекористування еродованих земель (до 3,0 тис. га) та забезпечення посадки захисних лісонасаджень на еро­дованих землях;
  •         забезпечення залуження земель, що підлягають консервації;
  • обмеження господарської діяльності у зонах санітарної охорони дже­рел водопостачання;
  • забезпечення винесення на місцевості меж прибережних смут середніх та малих річок ;
  •         закріплення водних свердловин за первинними водокористувачами;
  • проведення консервації і тампонажу недіючих безгосподарських вод­них свердловин (21 шт.);
  • вирішення питання щодо буріння мережі спостережних свердловин навколо районного звалища та полів фільтрації;
  • розроблення проектних рішень щодо повернення супутньо-пластових вод у надра (продуктивні горизонти) на Мовчанівському родовищі (СП "Полтавська газонафтова компанія");
  •         повне забезпечення каналізаційною мережею смт Нові Санжари;
  • розширення лісовкритих площ району та проведення лісогоспо­дарських заходів на основі науково обґрунтованого ведення лісового господарства, що поліпшить стійкість берегів водоймищ та річок;
  • розширення мережі об'єктів природно-заповідного фонду та створення загальнозоологічного заказника місцевого значення в заплаві р. Ворскли (на території Судіївської і Лелюхівської сільських рад).

5. Актуальним питанням у межах району є розвиток виробничих потуж­
ностей  для  утилізації відходів як вторинної сировини. Зараз у районі   функціо­нує лише 1 заготівельне підприємство (макулатура, ганчір'я, поліетилен, від­рацьовані акумулятори). Відсутня схема та організація роздільного збирання побутових відходів. Тому на даний час достатньо актуальним є створення ме­режі приймальних пунктів ресурсоцінних відходів.

Для вирішення даних питань розроблена районна "Програма поводження з твердими побутовими і промисловими відходами на 2004 — 2005 роки та на перспективу до 2011 року".

6. На території  Н. Санжарського району зараз функціонує 42 сільських
звалища загальною площею 14,789 га.  Однак  правовстановлюючі  документи на них відсутні, стан експлуатації незадовільний.

            7. Найбільш популярними заходами з екологічного інформування, просвіт­ницької роботи серед населення та залучення громадськості до вирішення екологічних питань у Новосанжарському районі є:

         -постійні публікації в місцевій газеті в рубриці "Екологія", де мають змогу висловити свою думку як фахівці державних установ, так і міс­цеві жителі;

  •    проведення громадських акцій типу "Чисте місто".

Рівень   виконання   запланованих   Програмою   природоохоронних

заходів (додатки "Зведені показники") можна оцінити як низький.

                   Таблиця 1

п/п

Назва заходу

Місце проведення заходу

Термін

проведення

Статус виконання

1

Будівництво самотічного каналіза­ційного колектора

смт Н.Санжари

1999 р.

Виконано

2

Відновлення та підтримання спри­ятливого гідрологічного режиму і

санітарного стану річок

Н. Санжарський р-н

1999—

2010 рр.

Не викону­ється.

3

Будівництво полігону твердих по­бутових відходів

Зачепилівська сіль-, ська рада

2000— 2002 рр.

Не виконано 1 стадія виконана

4

Будівництво протиерозійних гідро­технічних споруд

Н. Санжарський р-н

1999— 2010 рр.

Не викону­ється

5

Створення захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях (ярах, балках, берегах річок і водо­ймищ) — 7,42 га

Н. Санжарський р-н

1999—

2010 рр.

В стадії виконання

6

Лісорозведення і лісовідновлення (посадка і посів лісу) — 1221 га

Н. Санжарський держлісгосп

1999— 2005 рр.

Виконано

7

Захист лісів від шкідників і хвороб лісу біологічним методом у лісах держлісгоспів і в с/г підприємствах — 1,7 тис. гасновое

Н. Санжарський р-н

2001— 2005 рр.

Виконується

 

Аналізуючи таблицю можна зробити висновок, що заходи які були розроблені   ще в 1999 році до 2008 року були не виконаними, або у процесі виконання для  захисту лісонасаджень та   лісорозведення. Лише  у 2009-2010 роках інтенсивно розпочалася робота для створення лісів, охорони рідкісних рослин, відкриття нових природоохоронних заказників.

Пріоритетними екологічними проблемами Новосанжарського району є:

  1. закінчення будівництва районного полігону твердих побутових відходів;
  2. забезпечення комунальною водопровідною мережею с. Зачепилівки;
  3. знешкодження непридатних пестицидів і отрутохімікатів у кількості 10,6 тон;
  4. проведення консервації і тампонажу недіючих безгосподарних водних свердловин (21 шт.);
  5. розвиток виробничих потужностей для утилізації ресурсоцінних від­ходів.

Однією з цінних пропозицій спрямованих на покращення вирішення екологічних питань місцевого рівня, є запровадження щорічного екологічного навчання для керівників і спеціалістів установ, організацій і підприємств за участю фахівців Держуправління екології і природних ресурсів на базі науко­вих потужностей Полтавського національного технічного університету.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2  Особливості природно-кліматичних умов

Новосанжарський район знаходиться в Лівобережній частині Лісостепу. Клімат  зони лісостепу характеризується як атлантико-континентальний. Повторюваність ефективної температури в 17-22 ºС ,що характеризується показником,який відображає комплексну взаємодію температури і вологості повітря при відсутності вітру, о 13 год в червні становить 30%, у липні – серпні-30-50%. Повторюваність еквівалентно-ефектної температури в  17-22 ºС(показник,який відображає комплексну дію на організм людини  температури,вологості повітря і швидкості вітру) в липні складає 70%.У січні погода має мінливий характер у 35-50%. Найбільш стійкий характер погоди спостерігається у липні-серпні. Стійкість погоди одного класу  у теплий період року становить  25-35%. Для лісостепової зони в природних умовах. Середня повторюваність сприятливих і відносно сприятливих погод для кліматолікування становить, в середньому 80%.

З початком стійкого переходу середніх добових температур повітря через +15 ºС в першій декаді вересня в сторону її зниження наступає перебудованого літнього типу циркуляція на зимовий.  Азорський антициклон слабне і починає формуватися сибірський  антициклон. У першу половину вересня ще зберігається тепла,суха погода. Переважають сонячні погоди,а у 5-15% днів жаркі. З середини  вересня у зв’язку зі вторгненням  арктичного повітря відбувається значне зниження температури . З першої  декади  жовтня  настає   стійкий  перехід в сторону  зниження середньодобової температури через +10 ºС. У жовтні–листопаді сибірський антициклон посилюється, починає розвиватися циклонічна діяльність. Західні і південні циклони приносять вологе повітря з Атлантики і Середземного моря, з якими пов’язана хмарна погода з мрячними опадами,збільшенням швидкості вітру. По мірі вихолоджування земної поверхні і приземного шару повітря частішають туман,випадає перший сніг, характерні ожеледиці. Проте дуже часто спостерігається повернення теплої, тихої, сонячної погоди, яка пов’язана з адвекцією теплого повітря. З другої середини листопада переважаючими є погоди з переходом температури повітря через 0 ºС.

Осінь наступає, в середньому, у першій декаді вересня і триває 68-70 днів. Цей сезон року є трохи більшим від весни. Але початок,як і кінець осені,з року в рік дуже змінюється. Осінь є найбільш нестійкою порою року відносно тривалості–менше від 40 днів до 100 днів і більше. Восени знову зростає вплив циркуляційних процесів, збільшуються температурні коливання, йде швидке зниження температури.

В цілому клімат регіону є найбільш сприятливим для відпочинку і лікування людей,хворими на органи дихання, травлення, нервової системи, з обмінними порушеннями та серцево-судинними захворюваннями,організм який пристосований до чітко вираженої сезонної ритміки. Найбільш сприятливим для відпочинку є теплий період з травня по жовтень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3 Аналіз  сучасної  природно - заповідної  мережі.

Важливим показником стану збереження природних комплексів є наявність функціонуючих природно – заповідних територій. Природно– заповідна мережа Новосанжарського району репрезентована 13 обʼєктами, з яких один ботанічний заказник, Малоперещепинський, має статус загальнодержавного значення. Основу природно – заповідного фонду складають заказники: ландшафтних 2, ботанічних 1, памʼятка природи ботанічна 1, памʼятка природи комплексна 1, заказник лісовий 1, заказник ентомологічний 1, заказник гірологічний 2, заказник загальнозоологічний 1,  заповідне урочище 1, Парк - памʼятка садово – паркового мистецтва 1, памʼятка природи гідрологічна 1, памʼятка природи геологічна 1. За   площею заказники поділяються на найбільші та найменші: Маячівський 1436,3 га,  Новосанжарський 1112 га, Зачепилівський 826, 8 га, Ревазівський 300 га, Сьомківщина 275,0 га, Шедієво 273 га, Мазанка 191,7 га, Середній 130,7 га, Вовчі гори 11,9 га, Тетянин гай 11,9 га, Парк відпочинку 3,4 га, Рудні піски 0,5 га. Найстарішим заказником є Парк відпочинку створений ще в 1969 році. Найбільшими обʼєктами є заказники загальнодержавного значення, які мають значні показники біорізноманітності, такими заказниками є: Новосанжарський, Зачепилівський, Ревазівський це повʼязано насамперед з їх значними площами які зайняті різноманітністю екосистем лісовими, лучними, болотними. Але все ж таки більшість заповідних обʼєктів не виявлено значної площі, в цілому природно-заповідна мережа Новосанжарського району є достатньо репрезентованою оскільки природно-заповідна територія збереження комплексів, тому вона потребує оптимізації зарахунок розширення гідрологічних, загальнозоологічних та ландшафтних заказників та створення  природно-заповідних територій.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

Новосанжарський

Заказник ландшафтний

1112

Новосанжарське л-во, кв.1-4, 6, 11, 13, 15-25, 42

ДП “Новосанжарський лісгосп”

Рішення обл. ради від 27.10.94

2

Маячівський

- -

1436,3

с.Велика Маячка, правий берег річки Оріль, Новосанжарське л-во, кв 36-41

Маячівська с/р – 765,5 га, ДП “Новосанжарський лісгосп”-

670,8 га,

Рішення обл. ради від 27.10.94

Рішення обл. ради від 14.01.02

3

Зачепилівський

Заказник ботанічний

826

Околиці с Зачепилівка

Зачепилівська с/р – 287,6 га, ДП “Новосанжарський лісгосп”- 539,2 га

Рішення обл. ради від 27.10.94

Рішення обл. ради від 14.01.02

4

Середній

Заказник загальнозоологічний

130,7

Неподалік сіл Судіївка, Лелюхівка та Назаренки

Судіївка с/р – 110,1 га, Лелюхівка с/р –20,6 га

Рішення обл. ради від 15.08.03

5

Ревазівський

Заказник гідрологічний

300

с. Руденківка

Великосолонцівська с/р –213 га, Руденківська с/р – 213 га, Руденківська с/р – 87 га

Рішення облвиконкому від 16.11.79

6

Шедієво

--

273

с. Шедієве

Шедіївська с/р

Рішення облвиконкому від 17.04.92

7

Парк відпочинку

Пам’ятка природа ботанічна

3,4

смт Нові Санжари

Н. Санжарський районний цент культури і дозвілля

Рішення облвиконкому від 22.07.69

8

Рудні піски

Пам’ятка природи геологічна

 0,5

с. Кунцеве, південна околиця, Н. Саржарське л-во, кв 48 вид. 1

ДП “Новосанжарський лісгосп”

 

Рішення облвиконкому від    16.11.79

9

Мазанка

Заказник загальнозоологічний

191,7

Між с. Кунцеве та Балівка

ДП “ Новосанжарський лісгосп ”

- 63,9 га; Кунцівська с/р – 41,9 га.

Рішення облвиконкому від 23.03.05

10

Вовчі гори

Ботанічна пам’ятка природи

11,9

Східна околиця с. Лелюхівка

Новосанжарська сел. рада

Рішення облвиконкому від 23.03.05

11

Сьомківщина

Заказник загальнозоологічний

275,0

Заплавна р. Різничка разом з прилеглою до неї системою заплавних озер в районі сіл Грекопавлівка, Дмитренки, Полузір’я та Білоконі

Полузірська с/р-166,6 га, Стовбино – Долинська с/р-103,5 га,

ДП “Новосанжарський лісове господарство”

- 4,9 га

Рішення облвиконкому від

06.09.07

12

Тетянин гай

Заказник ентомологічний

11,9

Заплава р. Ворскла в районі с. Клюсівка та смт. Нові Санжари

Клюсівська

с/р – 11 ДП “Новосанжарський лісове” господарство” – 0,5 га

 

Рішення облвиконкому від

06.09.07

 

За результатами таблиці можна сказати, що більшість заповідних об’єктів не виявили значної площі, але в цілому природно – заповідна мережа Новосанжарського району має достатньо репрезентовану територію, оскільки природно - заповідна територія збереження природних комплексів, тому вона оптимізується за рахунок розширення гідрологічних, загальнозоологічних та ландшафтних заказників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4 Флоросозологічна характеристика об’єктів та територій природно-заповідного фонду Новосанжарщини

  1.                             Видовий склад та систематичний аналіз рідкісних видів рослин природо-заповідних територій та об’єктів

 

                                                                                                  Таблиця 2

 

Вид

Еколого-ценотичне групування

Стан популяції

Занесені до Червоної книги України

Регіональний список

Целокаулон Степовий

Ксерофіт

Малочисельні

+

 

Пармелія Темно-бура,Неофусцелія

Ксерофіт

Чисельні

 

+

Півники Бородові

Мезоксерофіт

Малочисельні

+

 

Дзанікилія Довгоніжкова

Гідатофіт

Чисельні

 

+

Скорзонера Пурпурова,Зміячка

Мезофіт

Малочисельні

 

+

Дзинеума Сірувата

Ксерофіт

Малочисельні

 

+

Валеріана Бульбиста

Ксерофіт

Чисельні

 

+

Тринія Китаибеля

Ксеромезофіт

Малочисельні

+

 

Астрагал Довголистий

Ксеромезофіт

Малочисельні

 

+

Перстач Прямостоячий

Гігромезофіт

Малочисельні

 

+

Зувниця П'ятилиста

Мезофіт

Багаточисельні

 

+

Солонець Трав'янистий

Гігрофіт

Малочисельні

 

+

Гвоздика Ївги

Мезофіт

Чисельні

 

+

Р'яст Маршалла

Мезофіт.Ефемероїд

Чисельні

 

+

Горицвіт Весняний

Ксеромезофіт

Висока

 

+

Горицвіт Волзький

Ксерофіт

Малочисельні

 

+

Анемона Лісова

Мезоксерофіт

Висока

 

+

Ломиніс Цілолистий

Мезоксерофіт

Чисельні

 

+

Сон Широколистий

Ксерофіт

Чисельні

 

+

Сальвінія Плаваюча

Гідатофіт

Чисельні

+

 

Лікоподіема Заплавна

Гігрофіт

Малочисельні

+

 

Всього

 

 

5

16

 

За результатами які ми бачимо в таблиці можна зʼясувати видовий склад біорізноманітності рідкісних рослин знайдених у заказниках Новосанжарщини.З невеликої кількості рослин яка перерахована в таблиці, в  основному це мезо- та ксерофіти, які занесені до регіонального списку та до Червоної книги України.

 

Загальна характеристика рідкісних видів рослин

1. ЦЕЛОКАУЛОН СТЕПОВИЙ

Coelocaulon steppae (Savicz) Barreno et Vargues

Родина уснеєві — Usneaceae

Наукова цінність. Вразливий аридний вид на північній межі ареалу.

Поширення. Зростає на відкритих пісках або на піщаних пагорбах серед соснових насаджень борових терас річок Ворскли, Псла, Дніпра в півден­них, рідше центральних районах об­ласті. На перших стадіях заростання пісків утворює місцями скупчення, по­декуди розріджені зарості з іншими ли­шайниками та мохами. Зрідка.

В Україні зустрічається в Лісостепу, Степу, Криму.

Загальна характеристика. Кущистий вільноживучий лишайник. Слань темно-рудого або чор­но-бурого кольору, не при­кріплена до субстрату, у ви­гляді щільного плетива кругля­сто-циліндричних гілочок, які у верхній частині вилчасто розгалужені. Розмножується фрагментацією талому. Ксе­рофіт.

Антропогенний влив. Заліснення пісків, випалювання, витоптування.

Заходи охорони. Занесений до Чер­воної книги України.

Охороняється в заказниках «Лісові озера», «Новосанжарський», РЛП «Нижньоворсклянський» (острів Ново-орлицькі кучугури).

2. Пармелія Темно-бура,Неофусцелія

Neofuscelia pulla (Ach.) Essl

Родина пармелієві — Рагтеїіасеає

Наукова цінність. Рідкісний аридний лишайник на північній межі ареалу.

Поширення. Зростає на відкритих піщаних ділянках борових терас річок Дніпра, Ворскли, Псла в південних ра­йонах області, зрідка у центральній ча­стині. Разом з іншими видами лишай­ників і мохів утворює угруповання пер­ших стадій заростання пісків. Зрідка.

В Україні зустрічається в Степу, Лісостепу

Загальна характеристика. Листуватий, епійгейний лишайник. Слань олив­ково-коричнева, здебільшого округла, по краю з радіально розташо­ваними вилчасто-виїмчастими розгалуженими лопатями, які черепичасто налягають одна на одну. Спочатку щільно, з часом слабкіше при­тиснена до ґрунту. Нижній бік слані матово-чорний. Апотеції дрібні, з буро-чорним диском. Ксерофіт.

Антропогенний вплив. Випалювання, заліснення борових пісків, витоптуван­ня.

Заходи охорони. Занесений до регіо­нального списку.

Охороняється в заказниках «Лісові озера», «Новосанжарський», РЛП «Ниж­ньоворсклянський».

3. Півники Бородові

Iris pineticola Klok.

Родина Півникові — Iridaceae.

Наукова цінність. Рідкісний євро­пейський степовий вид. Північно-при­чорноморський ендемік.

Поширення. Зростає в соснових лісах, на відкритих піщаних ділянках борових терас річок Ворскли (Полтавський, Новосанжарський, Кобеляцький р-ни), Удаю (Лубенський р-н). Популяції малочисельні. Дуже рідко.

В Україні зустрічається в Правобе­режному Лісостепу, Лівобережному Лісостепу (південна частина), Лівобе­режному Степу.

Загальна характеристика. Багаторіч­на довгокореневищна росли­на 7-20 см заввишки. Стебло нерозгалужене, листки плоскі, ланцетовидні. Квітки пооди­нокі або по дві, жовті на вер­хівці стебла. Цвіте в квітні - травні. Мезоксерофіт.

Антропогенний вплив. Пору­шення умов зростання, випа­сання, зривання на букети.

Заходи охорони. Занесений до Чер­воної книги України.

Охороняється в заказниках «Червонобережжя», «Жукове», «Новосан-жарський», пам'ятці природи «Урочище Триби».

4. Скорзонера Пурпурова

Зміячка

Scorzonera purpurea L

Родина Айстрові — Asteraceae

Наукова цінність. Рідкісний євро­пейсько-середземноморський вид.

Поширення. Зростає на суходільних луках, лісових галявинах. Популяції ма-лочисельні. Зрідка.

В Україні зустрічається в Розточчі-Опіллі, на Поліссі, в Лісостепу, північній частині Степу.

Загальна характеристика. Багаторіч­на трав'яниста рослина 30-75 см зав­вишки. Листки жолобчасті, вузьколінійні, павутинисті. Кошики з фіоле­тово-рожевих квіток, із запахом ванілі. Цвіте в травні-липні. Мезофіт.

Антропогенний вплив. Розо­рювання, надмірне випасання лук, вирубування лісів.

Заходи охорони. Занесений до регіонального списку Охороняється в заказниках «Балка Долина», «Зачепилівський», «Лучківсь-кий», «Псільський», «Червонобереж-жя».

 

     5.Валеріана Бульбиста (валериана клубненосная)

Valeriana tuberosa L.

 Родина валеріанові — Valetianaceae

 Наукова цінність. Рідкісний середзем­номорсько-причорноморський вид на північній межі ареалу.

Поширення. Зростає з степових ценозах на схилах балок і річкових долин (Малий Кобелячок, Мокра Лип'янка). Відмічені популяції з поодиноких осо­бин у південних і південно-східних рай­онах (Кобеляцький, Машівський, Карлівський) і на півночі області (Гадяцький р-н). Зрідка.

В Україні зустрічається на півдні Лісостепу, в Степу, в Криму — лише у східній частині.

Загальна характеристика. Багаторічна трав'яниста рос­лина 15-60 см заввишки із простим, ребристим стеблом і підземними бульбами. При­кореневі листки продовгуваті, до основи звужені, з черешка­ми, стеблові - перисто-роздільні. Квітки рожеві в гус­тому верхівковому суцвітті. Цвіте в квітні-травні. Ксе­рофіт.

Антропогенний вплив. Розорювання, заліснення, випасання степових схилів.

Заходи охорони. Занесений до регіо­нального списку. Охороняється в заказниках «Драбинівка», «Олегова балка», «Весело-Мирське».

6.Тринія Китаибеля

Trinia kitaibelii M, Bieb.

 Родина зонтичні — Аріасеае .

Наукова цінність. Рідкісний західно - палеарктичний вид. Причорноморсь­кий ендемік.

Поширення. Зростає на схилах балок і річкових долин у південно-східних ра­йонах області серед степового різнот­рав'я. Популяції малочисельні. Зрідка. В Україні зустрічається по всій тери­торії, крім північних районів та Криму.

Загальна характеристика. Багаторіч­на трав'яниста рослина 40-80 (100) см завдовжки з потовщеними коренями. Стебло ребристе, голе, злегка фіоле­тове, від основи до середини галузис­те. Прикореневі листки довгочерешкові, двічі перисторозсічені на нитковидні сегменти, при ос­нові розширені в піхву. Зонти­ки з 15-17 жовтувато-білих квіток. Цвіте в травні-червні. Ксеромезофіт.

Антропогенний вплив. За­ліснення, випалювання, розо­рювання степових ділянок.

 Заходи охорони. Занесений до Світового Червоного, регіонального списку.

Охороняється в заказниках  «Дикунова балка», «Чутівські степи», «Драбинівка», «Рожаівський».

7.Астрагал Довголистий     Astragalus dolichophyllus Pall.

Родина бобові — Fabaceae

Наукова цінність. Зникаючий казахстанський степовий вид на північній межі ареалу.

Поширення. Зростає на степових схи­лах із глинистими  грунтами та доміш­кою карбонатів, де утворює малочисельні, розріджені популяції. Дуже рідко. В Україні відомий із степової зони та Криму.

Загальна характеристика. Багато­річна трав'яниста рослина з вкороче­ним стеблом. Листки довгі (5-15 см), сизуваті від опушення, в основі їх утво­рюється китиця квіток. Квітки дрібні, жовтувато-білі. Цвіте у травні. Ксерофіт.

Антропогенний вплив. Розо­рювання, випасання, випалю­вання степових ділянок. Заходи охорони. Занесений до регіо­нального списку. Охороняється в заказниках «Драбинівка», «Новодиканський».

 8.Солонець Травʹянистий Salicorniaprostrate Pall.

  Родина лободові — Chenopodiaceae

Наукова цінність. Рідкісний євро­пейсько-азіатський пустельний вид на північній межі ареалу.

Поширення. Зростає на вологих со­лончаках в зниженнях терас долин річок Сули, Псла, Ворскли, де поступово збільшується сульфатне та почасти хлоридне засолення. Утворює монодо-мінантні угруповання. Зрідка. Відомі давні місцезнаходження (Флора УРСР, 1952).

Загальна характеристика. Однорічна трав'яниста росли­на 5-30 см заввишки. Стебло соковите, членисте з  супро­тивно  розміщеними гілками. Листки у вигляді коротких піхв. Суцвіття колосовидні на кінчи­ках стебел та гілок. Квітки з нерозвиненою оцвітиною. Цвіте в липні—вересні. Гігрофіт.

Антропогенний вплив. Осу­шення.

Заходи охорони. Занесений до регіо­нального списку. Охороняється в заказниках «Соло­не», «Гракове», «Малоперещепинський».

9.Гвоздика Ївги (гвоздика Евгении) Dianthus eugeniae КІеор.

   Родина Гвоздикові — Caryophyllacea.

Наукова цінність. Рідкісний євро­пейський неморальний вид із спора­дичним поширенням у Лісостепу.

Поширення. Зростає на схилах, узліс­сях, по чагарниках. Поодинокі особини виявлені в південній (Кобеляцький р-н) та східній частині (Чутівський, Диканський р-ни) області. Дуже рідко.

В Україні зустрічається в Лівобе­режному Лісостепу — зрідка.

Загальна характеристика. Багато­річна трав'яниста рослина 40-70 см заввишки з супротивно розміщеними лінійними листками. Квітки з рожевими пелюстками. Цвіте в липні—серпні. Ме­зофіт.

Антропогенний вплив. Вико­шування, випалювання лісів і узлісь, збирання на букети.   

 Заходи охорони. Занесений до регіонального списку. Охороняється в РЛП «Нижньоворсклянський», «Диканський».

  10. Горицвіт Волзький

Adonis wolgensis Stev.

Родина Жовтецеві — Ranunculaceae

Наукова цінність. Вразливий паннонсько-понтичний вид на північній межі ареалу.

Поширення. Зростає в степових ценозах на схилах балок із чорноземними грунтами в південно-східній частині об­ласті (Карлівський, Машівський, Кобе­ляцький р-ни), рідше — на півночі (Га­лицький р-н). Утворює малочисельні популяції. Дуже рідко.

В Україні поширений спорадично в Лісостепу й Степу, в Гірському Криму — дуже рідко.

Загальна характеристика. Багаторіч­на трав'яниста рослина 25 см заввиш­ки. Стебло розчепірено галузисте. Стеблові листки перис­то-розсічені на лінійно-лан­цетні частки. Квітки лимонно-жовтуваті з 12-20 довгастих пелюсток. Квітує у квітні-травні. Ксерофіт.

Антропогенний вплив. Ро­зорювання, випасання, випа­лювання, заліснення степо­вих ділянок.

Заходи охорони. Занесений до регіо­нального списку. Охороняється в заказниках «Дикунова балка», «Олегова балка», «Драбинівка», «Новодиканський», «Весело-Мирське».

     11.Анемона Лісова

Anemone sylvestris L.

Родина Жовтецеві — Ranunculaceae

Наукова цінність. Рідкісний декора­тивно квітуючий широкопалеарктичний вид.

Поширення. Зростає в степових ценозах на схилах балок і річкових долин, по всій області у вигляді куртин із різної кількості особин. У північних районах — поодинокими особинами в соснових і мішаних лісах, на галявинах, узліссях. Спорадично. Відомі давні місцезнаход­ження (Флора УССР, 1953).

В Україні зустрічається в Лісостепу і Степу.

Загальна характеристика. Багато­річна трав'яниста коротко кореневищна рослина 15-40 см заввишки. Стебло прямостоя­че, закінчується великою білою квіткою 3-5смудіаметрі. При­кореневі листки 2-, 4-пальчасто-роздільні. Рослина густо опушена. Цвіте в травні— червні. Мезоксерофіт.    .

Антропогенний вплив. Випа­лювання, випасання, заліс­нення степових ділянок.

Заходи охорони. Занесений до регіо­нального списку. Охороняється в заказниках «Скоробір», «Гадяцький бір», «Лучківський», «Осове», «Драбинівка», «Гирло Хоролу», «Весело-Мирське», пам'ятках при­роди «Пустовітка», «Висачківський кар'єр», заповідних урочищах «Келебердянське», «Стінка», РЛП «Диканський».

12.Ломиніс  Цілолистий  (ломонос цельнолистный)

 Clematis integrifolia L.

  Родина Жовтецеві — Ranunculaceae.

Наукова цінність. Рідкісний понтичний степовий вид.

Поширення. Зростає в степових ценозах на схилах балок і річкових долин, в заростях чагарників, на узліссях по всій області, окрім західних районів. Пооди­нокі особини розсіяно трапляються се­ред степового різнотрав'я. Спорадич­но. Відомі давні місцезнаходження (Флора УРСР, 1953).

В Україні поширений по всій тери­торії, крім Карпат, Полісся та півдня Степу.

Загальна характеристика. Багато­річна коротко кореневищна рослина 30-50 см заввишки. Листки цілісні, довгасто-яйцевидні, загострені, сидячі. Квітки по­одинокі, великі (5-10смудіа-метрі), фіолетові, сині, з пелюсткоподібних чашолистиків. Цвіте в червні. Мезоксерофіт.

Антропогенний вплив. Розо­рювання, випасання, випалю­вання степових ділянок, зби­рання на буклети             

 Заходи охорони . Занесений до ре­гіонального списку. Охороняється в заказниках «Бал­ка Долина», «Олегова балка», «Лизняна балка», «Дикунова балка», «Манжеліївський», «Новодиканський», «Драбинівка», «Лучківський», «Первозванівський», пам'ятках природи «Храпачів Яр»  (найчисельніша популя­ція), «Пустовітка».

 13.Сон Широколистий

 Pulsatilla  latifolia Rupr.

 Наукова цінність. Рідкісний євро­пейський бореальний вид.

Поширення. Зростає в соснових та мішаних лісах, на піщаних горбах боро­вих терас річок Ворскли, Псла, Удаю. В північних районах трапляється спора­дично невеликими групами, в півден­них — зрідка поодинокими особинами. В Україні поширений у Лісостепу, Поліссі, зрідка — в Передкарпатті та Розточчі.

Загальна характеристика. Багато­річна трав'яниста рослина 10-20 см заввишки. Всі частини густо опушені. Цвіте в березні—квітні велики­ми дзвоникоподібними фіоле­товими квітками. Листки двічі, тричі пальчасторозсічені з'яв­ляються після цвітіння. Ксе­рофіт.

Антропогенний вплив. Суці­льні рубки лісів. Масове зри­вання на букети.

Заходи охорони. Занесений До регіонального списку, у До­даток до Бернської

Охороняється в заказниках «Борівський», «Гадяцький бір», «Червонобе-режжя», «Новосанжарський», пам'ятці природи «Урочище Триби».

14. Сальвінія Плаваюча

Родина сальвінієві — Salviniaceae

Наукова цінність. Рідкісний релікто­вий голарктичний вид.

Поширення. Зустрічається досить час­то в складі водної рослинності річок Псла, Сули, Ворскли та їх приток (евтрофні та мезоевтрофні замкнуті або проточні во­дойми з мулисто-піщаними ґрунтами). Популяції чисельні. Місцями домінує у водних ценозах. Часто. Відомі давні місцезнаходження (Флора УРСР, 1938). В Україні поширений в долинах Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця та ін. річок.

Загальна характеристика. Літньо-зе­лена однорічна різноспорова водна папороть 8-20 см зав­довжки. Стебло нитковидне, розгалужене. Плаваючі овальні листки з короткими черешка­ми, розміщені кільцями по два-три, підводні листки розсічені. Спорокарпії плівчасті, кулясті, зібрані при основі занурених листків. Спороносить у серпні-вересні. Пдатофіт.

Антропогенний вплив. За­бруднення і осушення водойм.

Заходи охорони. Занесений до Чер­воної книги України, Додатку Бернської конвенції. Угруповання занесені до Зеленої книги України.

Охороняється в заказниках «Вільхів-щинський», «Нижньопсільський», «Сулинський», «Червонобережжя», «Лісові озера», «Заплава Псла», «Середньосульський», «Куквинський», «Великоселецький», «Чугівський», «Плехівський», «Малоперещепинський».

 15.Лікоподієлла Заплавна

 Lycopodiella inundata (L.) Holub

 Родина Плаунові — Lycopodiaceae

Наукова цінність. Зникаючий голарк­тичний вид із диз'юнктивним ареалом.

Поширення. Зростає на вологих пісках, торфових болотах. Виявлений на боровій терасі р. Ворскла у пе­рехідній смузі між високотравним бо­лотом і сосновими насадженнями се­ред куртин зелених мохів (Новосан-жарський р-н). Популяція малочисельна. Дуже рідко. Вид вказувався з око­лиць Полтави та Кременчука (Флора УРСР, 1936), де тепер зник.

В Україні зустрічається на Поліссі, в лісостеповій та сте­повій зоні (річкові тераси), зрідка — в Карпатах.

Загальна характеристика. Зимово-зелена багаторічна трав'яниста рослина. Стебло 5-15 см завдовжки, повзуче, висхідне, рясно вкрите ліній­но-шиловидними, по краю вузькоплівчастими, спіраль­но розташованими листка­ми. Спороносні гілки короткі, прості, на верхівках мають довгі стробіли без ніжки. Спороносить у липні-вересні. Гігрофіт.

Антропогенний вплив. Зміни гідроре­жиму.

Заходи охорони. Занесений до Чер­воної книги України. Доцільно розширити територію за­казника «Малоперещепинський».

4.2 Еколого-ценотична характеристика додаткових видів 

     Видовий склад біорізноманітності рослин            

                                                                                                         Таблиця 3                           

Родина

Рід

Вид

Липові

Липа

Липа серцелиста

Березові

Береза

Береза бородавчаста

Валеріанові

Валеріанові

Валеріана бульбиста

В’язові

В’яз

В’яз граболистий

Кленові

Клен

Клен ясенолистий

Кленові

Клен

Клен гостролистий

Вербові

Тополя

Тополя чорна

Маслинкові

Ясен

Ясен звичайний

Пухирникові

Пухирник

Пухирник звичайний

Капустяні

Кінський часник

Кінський часник черешковй

Всього

10

10

 

У даній таблиці наведено лише частково,рослини які зростають в природних заказниках  Новосанжарщини.

На сучасному етапі розвитку флоросозологічних  досліджень більше уваги приділяється популяційно-видовій концепції охорони рослин,згідно з якою генофонд треба охороняти в системі природно-заповідних територій. Адже тільки за умови охорони всієї популяційної різноманітності й багатства в середину природного виду можливе дійсно повноцінне в біологічному та еволюційному відношенні збереження всього багатства генофонду. За останні роки покращився стан лісової та степової флори і рослинності за рахунок створення значної кількості  ландшафтних заказників в Полтавській області. Флористичне багатство лучних степів регіону репрезентують ботанічні та ландшафтні заказники,пам’ятки природи. Найцікавішими у флоросозологічному відношенні серед них є заказники: Драбинівський, Малоперещепинський, Зачепилівський. Еколого-ценотичний спектр флори в якому переважають степові та лісові види, характеризують її зональні риси.
Розділ 5 Шляхи збереження рідкісних видів рослин Новосанжарського фонду

Про оголошення, зміну меж територій та об’єктів

природно-заповідного фонду Полтавської області

Керуючись статтями 33, 43, 44 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, статтями 53, 54 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, а також Законом України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки” та з метою подальшого поліпшення заповідної справи в області, збереження цінних природних, ландшафтних комплексів, об’єктів тваринного і рослинного світу

ОБЛАСНА РАДА ВИРІШИЛА:

  1.                 Оголосити заказниками місцевого значення території та об’єкти, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне та пізнавальне значення
  2.                 Скасувати статус ландшафтного заказника місцевого значення “Клюсівський”, оголошеного рішенням п’ятої сесії двадцять другого скликання Полтавської обласної ради народних депутатів від 4 вересня 1995 року “Про оголошення територій та об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення”.
  3.                 Змінити межі раніше оголошених територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення.
  4.                 Дати згоду на оголошення ландшафтного заказника загальнодержавного значення  “Христанівський”  загальною площею 1705,2 га та звернутися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України про необхідність створення даного об’єкту (додаток 3).

5.      Державній екологічній інспекції в Полтавській області, Лохвицькій, Миргородській, Новосанжарській та Пирятинській райдержадміністраціям, виконкомам Комсомольської, Хорольської міських  та відповідних сільських рад, Державним підприємствам “Новосанжарське лісове господарство”,  “Пирятинське лісове господарство” та “Кременчуцьке лісове господарство” забезпечити контроль за дотриманням встановленого режиму на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду.

6. Лохвицькій, Миргородській, Новосанжарській та Пирятинській райдержадміністраціям, виконкомам Комсомольської та Хорольської  міських рад в термін до 1 грудня 2007 року забезпечити внесення відповідних змін в плани землеустрою та земельно-кадастрової документації згідно з встановленим законодавством порядку, а також спільно з власниками і користувачами земельних ділянок визначити на місцевості межі  оголошених територій та об’єктів природно-заповідного фонду та змінених меж із встановленням інформаційно-охоронних та межових охоронних знаків загальноприйнятого зразка.

7. Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області у двомісячний термін затвердити положення про оголошені заказники та в місячний термін після цього передати у встановленому порядку оголошені території та об’єкти природно-заповідного фонду під охорону землевласникам і землекористувачам з оформленням охоронних зобов’язань.

8. Виконкомам Комсомольської та Хорольської  міських, відповідних сільських рад. Державним підприємствам “Новосанжарське лісове господарство”,  “Пирятинське лісове господарство” та “Кременчуцьке лісове господарство”  забезпечити належне утримання, охорону оголошених та змінених меж територій та об’єктів природно-заповідного фонду. Використання природних ресурсів та виконання проектних рішень погоджувати з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.

9. Організацію виконання даного рішення покласти на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, контроль за його виконанням - на постійну комісію обласної ради з питань екології та раціонального природокористування.

Охорона та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, забезпечується шляхом:встановлення особливого правового статусу видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їхньої охоро­ни під час розробки законодавчих та інших нормативних актів;        

-систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування та зростан­ня, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом попу­ляцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони та відтворення;

-створення на територіях, де вони оселені (зростають), і на шляхах міграції системи заповідних та інших об'єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове у процесі міграції перебування або зростання на певній території видів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги Ук­раїни, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фон­ду України загальнодержавного значення;

-створення банків їхнього генофонду, розведення у спеціально створе­них умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах, дендро­парках тощо);

  -врахування спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної та проектно-планувальної документації, еко­логічної експертизи;

-проведення широкої виховної роботи серед населення;

-встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та матеріаль­ної відповідальності за знищення чи пошкодження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

-розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері та за рахунок здійснення інших заходів.

10. Україна бере активну участь у міжнародному співробітництві з охоро­ни біологічного різноманіття, збереження видів тварин і рослин, що перебу­вають під загрозою зникнення, шляхом укладання та виконанні вимог відповідних двосторонніх та багатосторонніх міжнародних угод, організації біосферних заповідників, створення н територіях, суміжних іншими дер­жавними, міжнародних заповідників, заказників та інших заповідних об'єктів, проведення спільних наукових досліджень, обміну їх результатами, здійснення інших заходів.

Види тварин і рослин, занесені до Червоного списку Міжнародного со­юзу охорони природи та природних ресурсів і Європейського Червоного списку, які трапляються на території України, заносяться до Червоної кни­ги України або одержують інший особливий статус відповідно до законодав­ства України про охорону і використання тваринного й рослинного світу.

 

 

 


Висновки

1. Однією з пріоритетних проблем  Н. Санжарського району є закінчення
будівництва нового полігону твердих побутових відходів. У 2000 — 2005 рр.
виконані земляні роботи за плановою площею 3 га і глибиною 2,5 м (вартість
робіт 30 тис. грн.). Зараз роботи зупинені через підвищення кошторисної варто­
сті будівництва (до 1,5 млн. грн.) і припинення відповідного фінансування.

 Найбільш популярними заходами з екологічного інформування, просвіт­ницької роботи серед населення та залучення громадськості до вирішення екологічних питань у Новосанжарському районі є:

         -постійні публікації в місцевій газеті в рубриці "Екологія", де мають змогу висловити свою думку як фахівці державних установ, так і міс­цеві жителі;

  •    проведення громадських акцій типу "Чисте місто".

2. Клімат  зони лісостепу характеризується як атлантико-континентальний. Повторюваність ефективної температури в 17-22 ºС , що характеризується показником,який відображає комплексну взаємодію температури і вологості повітря при відсутності вітру, о 13 год в червні становить 30%,у липні – серпні-30-50%. Повторюваність еквівалентно-ефектної температури в  17-22 ºС(показник, який відображає комплексну дію на організм людини  температури,вологості повітря і швидкості вітру) в липні складає 70%. У січні погода має мінливий характер у 35-50%. Найбільш стійкий характер погоди спостерігається у липні-серпні. Стійкість погоди одного класу  у теплий період року становить  25-35%. Для лісостепової зони в природних умовах. Середня повторюваність сприятливих і відносно сприятливих погод для кліматолікування становить, в середньому 80%.

3. На сучасному етапі розвитку флоросозологічних  досліджень більше уваги приділяється популяційно-видовій концепції охорони рослин, згідно з якою генофонд треба охороняти в системі природно-заповідних територій. Адже тільки за умови охорони всієї популяційної різноманітності й багатства в середину природного виду можливе дійсно повноцінне в біологічному та еволюційному відношенні збереження всього багатства генофонду. За останні роки покращився стан лісової та степової флори і рослинності за рахунок створення значної кількості  ландшафтних заказників в Полтавській області. Флористичне багатство лучних степів регіону репрезентують ботанічні та ландшафтні заказники,пам’ятки природи.

4. Найбільшими природо – заповідними об’єктами  Новосанжарщини є такі

як: Тетянин гай — етнологічний заказник місцевого значення,розташований у заплаві Ворскли. Саме в цих місцях ми можемо знайти рідкісних тварин, наприклад земляний вусач-хрестоносець, парусники, жук-олень.

Вовчі гори ботанічна пам’ятка природи місцевого значення,де існує повно членна стійка популяція ковили волосистої, злаків, занесених до Червоної книги України.                                                                                                            Мазанка — цей заказник площею 191,7 га,розташований в районі сіл Балівка, Кунцеве  та  Руденківка. У ході дослідження виявлено чимало рідкісних  пахів, зокрема журавель сірий,сорокопуд сірий,  лебідь-шипун.

Парк Перемоги — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення,закладений петербурзьким адвокатом  Перцовичем  у 1870-1880, є пам’ятником садово-паркового мистецтва. Поливна система з мармуру дозволила виростити цінні деревні рослини,декоративність яких приваблює в усі пори року. На території парку, площею 3,4 гектара,налічується 20 видів дерев, серед  яких  дуб звичайний, клен гостролистий, клен ясенелистий, осика тремтлива,каштан кінський,акація біла, липа серцелиста, сосна звичайна,ясен звичайний, в’яз звичайний, тополя пірамідальна, береза бородавчаста, ялина звичайна. Також зберегли на даній території і дерева довгожителі дуб, ясен. В кронах дерев знаходиться притулок для різноманітного тваринного світу наприклад, д’ятли, з’яблики, білочка звичайна, шпаки, синиці, повзики, зозулі.

Рішенням Полтавського Облвиконкому від 22.07.1969 року парк оголошено ботанічною пам’яткою природи.                                                                               

Малоперещепинський   заказник в якому зростає досить велика кількість, пухирник звичайний, який охороняється в області, м’яким килимом стелиться ситник Жерарда.

5. Охорона та відтворення видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, забезпечується шляхом: встановлення особливого правового статусу видів тварин і рослин, що знаходяться під загрозою зникнення, врахування вимог щодо їхньої охоро­ни під час розробки законодавчих та інших нормативних актів;        

-систематичної роботи щодо виявлення місць їх перебування та зростан­ня, проведення постійного спостереження (моніторингу) за станом попу­ляцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони та відтворення;

-створення на територіях, де вони оселені (зростають), і на шляхах міграції системи заповідних та інших об'єктів, що особливо охороняються. Постійне чи тимчасове у процесі міграції перебування або зростання на певній території видів тварин чи рослин, занесених до Червоної книги Ук­раїни, є підставою для оголошення її об'єктом природно-заповідного фон­ду України загальнодержавного значення;

-створення банків їхнього генофонду, розведення у спеціально створе­них умовах (зоологічних парках, розплідниках, ботанічних садах, дендро­парках тощо);

  -врахування  спеціальних вимог щодо охорони цих видів під час розміщення продуктивних сил, вирішення питань відведення земельних ділянок, розробки проектної та проектно-планувальної документації, еко­логічної експертизи;

-проведення широкої виховної роботи серед населення;

-встановлення підвищеної кримінальної, адміністративної та матеріаль­ної відповідальності за знищення чи пошкодження видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України;

-розвитку міжнародного співробітництва у цій сфері та за рахунок здійснення інших заходів.

Новосанжарський район знаходиться в перехідній південній грунтово-клімтичній зоні. В цій зоні поширені найбагатші грунти  Полтавини-чорноземи типові потужні середньо гумусні,по берегах річок  зустрічаються піщані або супіщані грунти, сірі опідзолені,що сформувалися на карбонатному лесі і лесовидних породах. Рослинний покрив дуже різноманітний,він представлений лісовими, лучними, болотними , галофільнимита  іншими  угрупування. Рослинність сучасних степових ділянок представлена скупченням ксерофітів в основному дернових злаків з домішками різнотрав’я.

Зараз до сучасної природоохоронної мережі Новосанжарщини відносяться такі заказники: Тетянин гай, Вовчі гори, Мазанка, Сьомківщина, Малоперещепеньський.

Тетянин гай так називається ентомологічний заказник місцевого значення,розташований у заплаві річки Ворскли на території селищної та Клюсівської сільської ради. Саме в цих місцях Яросла Дебелий «розшукав» чимало комах  які занесені до Червоної книги України(земельний вусачик-хрестоносець, парусники, жук-олень), є й особливо рідкісні, як от богомол звичайний. І не тільки комахи,а й представники земноводних що перебувають під охороною. На гніздуванні у  цих місцях відмічено 55 видів птахів6: рябогруда та сіра кропив’янка, велика та блакитні синиці,повзик,чорний та співочий дрозди...

Вовчі гори ботанічна пам’ятка природи місцевого значення (на околиці Лелюхівки). З наукового обґрунтування дізнаємося, що тут існує повно членна стійка популяція ковили волосистої,злаків занесених до Червоної книги. Господарське використання території призвело до того,що вони стали рідкісними, а у цих краях збереглися. У цій місцевості виявлено гніздування типових для степових просторів птахів:жайворонків степового та польового, шеврика польового, жовтої плиски.

Ворона,в районі Лелюхівки, Судіївки та Назаренок. Мета його створення – охорона «червонокнижних» та регіонально-рідкісних тварин. Тут відмічено 143 види птахів. Скажімо,деркач згідно з Бернського конвенцією,визнаний глобально вразливим видом на світовому і європейському рівнях,а тут він водиться. Побачиш у цих місцях сиворакшу, яструба великого, плиску білу та жовту, жайворонка польового  водяну курочку, лиску, кропив’янка та рябогрудку, сорокопуда чорнолобого. Час від часу на території заказника влаштовує гніздо лунь польовий. Було зафіксовано комах-«червоно книжників», метеликів махаонів,подоляків поліксену,жука-оленя,земляного вусача, богомола звичайного. У цьому заказнику виявлено чимало цікавих рослин, зокрева зозуленя болотного, занесено до Червоної книги України.

Мазанка це заказник площею 191,7 га,розташований в заплаві Ворскли в районі сіл Балівка, Кунцеве та Руденківка. Тут у ході досліджень виявлено 14 видів ссавців 144 види птахів, 4-плазунів, 7-земневодних, 9-риб, 89 видів комах. Чимало рідкісних, зокрема журавель сірий, сорокопуд сірий чернь червоноголова, лебідь-шипун, ряд комах.

Сьомківщина – так називається загально зоологічний заказник місцевого значення в заплаві річки Різнички та прилеглій до до неї системи заплавних озер в районі Грекопавлівки, Дмитренок, Полузір’я та Білоконів. Він має комах,птахів,занесених до Червоної книги. А також є тут повночленна популяція зозуленя болотного, рідкісного виду орхідей який також є червонокнижним потребує ретельної охорони на всі території України.

Малоперещепеньський заказник – на початку ХХ століття поблизу срібних речей. Та коштовнішим скарбом вчені вважають Велике Малоперещепенське болото. Неосяжне загадкове-воно зберігає незайману тисячоліттями фауну і флору. З довоєнних часів цей болотний масив охоронявся спочатку як заповідник, а потім – як ботанічний заказних загальнодержавного значення.

Болото розташоване в солончаковій улоговині,тому його рослинність під впливом засолення дуже відрізняється від звичайних боліт лівобережного Лісостепу.

В центральній частині болота суцільні зарості утворює очерет звичайний. Цей найвищий злак пристосований до зростання на мілководді–на болотах, по берегах річок. Ближче до периферії, де глибина значно менша, виділяється смугою нижчої рослинності(близько 1см) - бульбокомишу морського. Його

легко впізнати по тригранному стеблу,на верхівці якого скупчені темно-коричневі волоски. Це один з індикаторів засолення води. До заростей бульбо комишу домішуються острівки зелено-сивуватих безлистих округлих паличок із стягнутими  на верхівку червонуватими колосками. Це таберневонта, також солелюбна рослина. М’яким килимом стелиться під ногами ситник Жерара. Прилеглі лучні ділянки характеризуються невеликою різноманітністю у рослинному покриві, бо тут зростають тільки  солелюбні рослини – осока розсунута, лисохвіст скорзонера дрібноквіткова, кульбаба бессарабська, айстра солончакова. Ці ділянки прикрашають поодинокі екземпляри лучно-болотної орхідеї-зозулинця болотного.

У підводному світі Малоперещепенського болота є також дивовижні рослини-хижаки. Їх ще називають комахоїдними. Наприклад  альдровенда пухиряста-релікт третинного періоду, рідкісна рослина, занесена до Червоноі книги України,має лише два місцезнаходження на Полтавщинні. Листкова пластинка альдровенди  незвичайна. Вона складається з двох напівкулястих частин, розділених середньою жилко, на яких розташовані дрібні волоски. При дотику дрібних мешканців водойм - інфузорій, рачків-листок згортається по середній жилці, захоплюючи здобич ніби в мішечок. Листки альдровенди - пастки  одноразовоі  дії. На рослині весь час утворюються нові листки.Зимує ця рослина у стані бруньок, з яких на весні розвиваються нові зелені рослини.

Пухирник звичайний-рідкісна рослина, що  охороняється в області. Зрідка на мілководді можна побачити незвичайні жовті квітки,що підносять над водою. Ловчий механізм цієї хижої рослини досить цікавий. На нитковидних листках знаходяться малі блідо-зелені пухирці, які мають вхідний клапан і чутливі війки. Від дотику клапана відкривається лише в середину. Якщо жертва потрапила у пухир, вирватись вона з нього не може. Процес травлення відбувається швидко і вже через 15-20 хвилин клапани міхурців відкриваються і готові сприйняти нову «порцію» їжі. Пухирник найзажерливіший з усіх рослин хижаків.

У товщі води на болоті мешкає ще одна рідкісна рослина для України рослина – цанікелія стеблиста, характерна для слабо засолених водойм.Влітку на синьому плесі можна зустріти чарівних «німф»-чудові квітки латаття білого. В останні роки в межах болота сформувалося одне з найбільших на Полтавщині поселення гуски сірої. Збільшилась чисельність рідкісних раніше лебедів – шипуні. Частіше,ніж в інших місцях,тут поселяється ще один рідкісний птах-норець сірощокий, журавлі сірі.

Драбинівські схили серед колгоспних ланів між селами заховався мальовничий куточок - підкоподібна ділянка схилів правого берега р.Малий Кобелячок. Схили у верхній частині стрімкі, а донизу плескатіші вкриті кущами глоту. У нижній частині  схилів, утворилась червонокнижна рослина - шафран сітчастий, весняна веснянка має тоненькі корінці тримають у грунті  розетку дрібних листочків з верхівковим суцвіттям білих малесеньких квіток. Живе веснянка не досить довго. Вона – ефемер, тобто рослина,що закінчує свій розвиток за кілька тижнів і зберігається до наступної весни у вигляді насіння,яке утворюється у довгастих стручечках. Драбинівські схили  вкриває різнобарвний килим степових рослин,зростає на цих схилах і кілька екземплярів горицвіту весняного символу степової весни-красни. На плескатій верхівці схилу неначе чарівник розкидав бризки веселки-рожеві та жовті квітки півників низеньких. Верхівкову частину схилів прикрашали своїми ніжними вбранням інші степові мешканці.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                               Список використаної літератури

1 Андрієнко Т.Л.,Байрак О.М., Залудяк М.І. Заповідна краса Полтавщини. – Полтава: “ Астрея ”, 1996. - 180 с.

    2 Байрак О.М., Стецюк Н.О. Конспект флори Полтавщини: вищі судинні рослини / Укр. наук.центр економоніторингу. – Полтава: “ Верстка ”, 2008. -  195 с.

    3 Байрак О.М., Стецюк Н.О. Атлас рідкісних і зникаючих рослин Полтавщини     Укр. ботан. журн. – Полтава: “ Верстка ”, 2005. – 248 с. 

     4 Байрак О.М., Андрієнко Т.Л. Фітоценотична характеристика болотних заказників Полтавщини ( України) // Укр. ботан. журн .- 1993. – Т.50, N 4 . – С. 109 – 113.

 5 Байрак О.М., Самородов В.М., Стецюк Н.О., Коротченко І.А. Охорона степової флори та рослинності в природно – заповідній мережі Полтавської області // Соціологічні проблеми села: Наукові праці. - Т. 18.- Полтава, 1995. – С. 99 – 106.

 6 Байрак О.М., Самородов В.М., Стецюк Н.О. В гаю заграли проліски (розповіді про весняні рослини Полтавщини). – Полтава, 1994.- 59 с.

 7  Байрак О.М., Коротченко І.А. Флористична і ценотична характеристика степів Полтавщини // Укр. ботан. журн. - 1996.- Т. 53, N 5. – С. 554 – 557.

 8 Байрак О.М., Синтаксономія широколистяних лісів Лівобережного Придніпров’я // 1996. – Сер. А., вип. 3.

  9 Григора І.М. Рослинність України (еколого – ценотичний флористичний нарис). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 452 с.

10 Дубовик О.Н., Клоков М.В., Флористические историко – географические райони степной и лесостепной Украины. – Ботан. журн., 1975.,60, N 8, с. 1092 – 1107.

11   Заверуха Б.В.,Андрієнко Т.Л.,Протопопова В.В., Охраняемые растения Украины. – К.:Наук. – думка,1983.- 175 с.

12  Заверуха Б.В.,Шемшученко Ю.С.,Бабенко В.І. Рослини Червоної книги. – К.: Урожай, 1985. – 136 с.

    13   Івашин Д.С. Ресурси лікарських рослин долини Ворскли // Укр. ботан. журн. – 1960.- 17 , N 3. – С. 66 – 71.

     14  Івашин Д.С., Ганжа Р.В., Стасілюнас О.А., Рідкісні рослини південно -         східної частини Лівобережної лісостепової України // Укр. ботан. журн. – 1985. 42, N 1. – С.71 – 75.

      15 Івашин Д.С., Самородов В.М., Будін В.В., Щоб рослини горицвіти (розповіді про рідкісні рослини та тварини Полтавщини) – Полтава, 1992. – 39 – 41.

       16   Іллічевський С.О. Флора околиць Полтави //  Зап. Полтав. агрокооперат. технікуму. Т. 1. – Полтава,1927 N

        17  Іллічевський С.О. Цінні степи Полтавщини та їх охорона // Вісник природознавства.- N 1- 2, - 1929.- Харків.- С. 58 – 60.

         18 Коротченко І.А. Рідкісні угрупування степів Полтавщини // Укр. ботан. журн. – 1996, 53, N 3. – С. 275 - 277

          19     Мринський О.П. До характеристики лісової рослинності пониззя р. Удай . – 1969а. – Т. 26, 4. – С. 22 – 24.

           20       Мринський О.П. Ботанико – географичный очерк Левобережной Лесостепи Украины: Автореф. дис. …канд. биол. наук. – Киев, 1971. – 32 с.

           21  Мринський О.П. Географічний аналіз флори Лівобережного Лісостепу // . – 1969б. -  Т.26, 4. – С. 22 – 26.

           22 Самородов В.М. Байрак О.М., Буйдін В.В., Які рослини Полтавщини занесені до Червоної книги СРСР та Червоної книги РСР?  // Наш рідний край (сторінки про природу та пам’ятник природи Полтавщини) – Вип. 5. – Полтава, 1990. – С. 55 – 60.

           23  Соломаха В.А. Флористична класифікація лучної рослинності басейну р. Ворскла // Укр. ботан. журн. – 1988а. – 45, N 4.- С.19 – 23.

           24      Соломаха В.А. Екологічні та флористичні спектри син таксонів рудеральної рослинності Лівобережного Лісостепу. – 1988б. – 45, N 1. – С.17 – 19.  

           25     Стецюк Н.О. Флористичні знахідки в пониззі р. Ворскла. – 1995.-Т. 52, N 5. – С. 639 – 646.

            26   Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Вип. 6. – Полтава, 2007. – 151 с.    

         27     Географія та екологія Полтави // Науково – практична конференція. – Полтава, 2008. – 308 с.

          28      Еталони природи Полтавщини // Полт. держ . управл. Ред. Байрак О.М. – Полтава “ Верстка ”, 2003. – 212 с.

           29 Стежками заповідних парків Полтавщини: екскурсія в історію та сьогодення / ред. Байрак О.М. – Полтава “ Верстка ”, 2009. – 164 с.

           30       Екологія Полтавщини: Аналіз стану виконання прак. Охорони довкілля, раціональне використання природних ресурсів. Вип. 3 / Полтавський національний технікум ім. Кондратюка.:Полтава, 2006. – 308 с.

 

Додатки

                   Таблиця 1

п/п

Назва заходу

Місце проведення заходу

Термін

проведення

Статус виконання

1

Будівництво самотічного каналіза­ційного колектора

смт Н.Санжари

1999 р.

Виконано

2

Відновлення та підтримання спри­ятливого гідрологічного режиму і

санітарного стану річок

Н. Санжарський р-н

1999—

2010 рр.

Не викону­ється.

3

Будівництво полігону твердих по­бутових відходів

Зачепилівська сіль-, ська рада

2000— 2002 рр.

Не виконано 1 стадія виконана

4

Будівництво протиерозійних гідро­технічних споруд

Н. Санжарський р-н

1999— 2010 рр.

Не викону­ється

5

Створення захисних лісонасаджень на ерозійно небезпечних землях (ярах, балках, берегах річок і водо­ймищ) — 7,42 га

Н. Санжарський р-н

1999—

2010 рр.

В стадії виконання

6

Лісорозведення і лісовідновлення (посадка і посів лісу) — 1221 га

Н. Санжарський держлісгосп

1999— 2005 рр.

Виконано

7

Захист лісів від шкідників і хвороб лісу біологічним методом у лісах держлісгоспів і в с/г підприємствах — 1,7 тис. гасновое

Н. Санжарський р-н

2001— 2005 рр.

Виконується

 

1

Новосанжарський

Заказник ландшафтний

1112

Новосанжарське л-во, кв.1-4, 6, 11, 13, 15-25, 42

ДП “Новосанжарський лісгосп”

Рішення обл. ради від 27.10.94

2

Маячівський

- -

1436,3

с.Велика Маячка, правий берег річки Оріль, Новосанжарське л-во, кв 36-41

Маячівська с/р – 765,5 га, ДП “Новосанжарський лісгосп”-

670,8 га,

Рішення обл. ради від 27.10.94

Рішення обл. ради від 14.01.02

3

Зачепилівський

Заказник ботанічний

826

Околиці с Зачепилівка

Зачепилівська с/р – 287,6 га, ДП “Новосанжарський лісгосп”- 539,2 га

Рішення обл. ради від 27.10.94

Рішення обл. ради від 14.01.02

4

Середній

Заказник загальнозоологічний

130,7

Неподалік сіл Судіївка, Лелюхівка та Назаренки

Судіївка с/р – 110,1 га, Лелюхівка с/р –20,6 га

Рішення обл. ради від 15.08.03

5

Ревазівський

Заказник гідрологічний

300

с. Руденківка

Великосолонцівська с/р –213 га, Руденківська с/р – 213 га, Руденківська с/р – 87 га

Рішення облвиконкому від 16.11.79

6

Шедієво

--

273

с. Шедієве

Шедіївська с/р

Рішення облвиконкому від 17.04.92

7

Парк відпочинку

Пам’ятка природа ботанічна

3,4

смт Нові Санжари

Н. Санжарський районний цент культури і дозвілля

Рішення облвиконкому від 22.07.69

8

Рудні піски

Пам’ятка природи геологічна

 0,5

с. Кунцеве, південна околиця, Н. Саржарське л-во, кв 48 вид. 1

ДП “Новосанжарський лісгосп”

 

Рішення облвиконкому від    16.11.79

9

Мазанка

Заказник загальнозоологічний

191,7

Між с. Кунцеве та Балівка

ДП “ Новосанжарський лісгосп ”

- 63,9 га; Кунцівська с/р – 41,9 га.

Рішення облвиконкому від 23.03.05

10

Вовчі гори

Ботанічна пам’ятка природи

11,9

Східна околиця с. Лелюхівка

Новосанжарська сел. рада

Рішення облвиконкому від 23.03.05

11

Сьомківщина

Заказник загальнозоологічний

275,0

Заплавна р. Різничка разом з прилеглою до неї системою заплавних озер в районі сіл Грекопавлівка, Дмитренки, Полузір’я та Білоконі

Полузірська с/р-166,6 га, Стовбино – Долинська с/р-103,5 га,

ДП “Новосанжарський лісове господарство”

- 4,9 га

Рішення облвиконкому від

06.09.07

12

Тетянин гай

Заказник ентомологічний

11,9

Заплава р. Ворскла в районі с. Клюсівка та смт. Нові Санжари

Клюсівська

с/р – 11 ДП “Новосанжарський лісове” господарство” – 0,5 га

 

Рішення облвиконкому від

06.09.07

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

до рішення десятої

сесії обласної ради

п’ятого  скликання

від                         2007 р.

 

 

 

ПЕРЕЛІК ОГОЛОШЕНИХ

ТЕРИТОРІЙ ТА ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ

місцевого значення

 

 

№ п/п

Категорія, назва

 

Площа (га)

 

Місце знаходження

Коротка характеристика

Кому передається під охорону

1

Ландшафтний заказник

“Панський маєток”

62

Лохвицький  район,

південно-східна околиця

с. Свиридівка

Лісовий масив розташований на правому березі р. Сули і займає добре виявлені яружні системи. Досліджені лісові масиви за характером рослинності є природними. Науковий інтерес складають дубово-грабові ценози, які формуються на східній межі суцільного поширення.

Лохвицький держагролісгосп

2

Гідрологічний  заказник

“Артополот”

507,4

Лохвицький район,

між селами Піски, Пісочки та Гаєвщина, охоплюючи долини р.Сули та її лівої притоки – р.Артополот

Має важливе водоохоронне значення, біоцентр природного ядра Сулинського екологічного коридору. Характеризується високими ресурсними показниками для деяких лікарських рослин, має созологічне значення як місцезнаходження рідкісного виду – косарики тонкі

 

Пісківська  сільська рада – 449,9 га,

Лохвицький держагролісгосп – 57,5 га

3

Лісовий заказник “Урочище Крупське”

94,8

Лохвицький район,  

  околиці сіл Свиридівка та Ячники,

Лохвицьке лісництво,  кв.11 вид. 22-37,  кв.12 вид. 3,5-28

Лісовий масив характеризується природним характером і типовою будовою ценозів та флористичним складом. Ценотичну цінність угруповань визначає домінування дуба та співдомінування граба звичайного на східній межі його природного поширення, який визначає також зростання в угрупованнях і трав’янистих елементів флори центральноєвропейського походження.

ДП “Пирятинське лісове господарство”

4

Ландшафтний заказник

“Ярмаківський”

1053,6

Миргородський район,   

  південно-західна околиця

м. Миргород в напрямку сіл Гаркушинці –Рибальське-Єрки

Цінний природний комплекс, який поєднує в собі луки з багатою природною рослинністю.

 

Петрівцівська сільська рада – 54,4 га,

Гаркушинська сільська рада – 426,8 га,

Шахворостів-ська сільська рада – 76,8 га,

Ярмаківська сільська рада – 495,6 га

5

Загальнозоологічний заказник “Сьомківщина”

275,0

Новосанжарський район,   

заплава р. Різничка разом з прилеглою до неї системою заплавних озер в районі сіл Грекопавлівка, Дмитренки, Полузір’я та Білоконі

Тваринний і рослинний світ заказника включає цілий ряд регіонально рідкісних та червонокнижних видів. Система заплавних водойм заказника є цінним зразком заплавних ландшафтів із багатою флорою.

 

Полузірська сільська рада  - 166,6 га,

Стовбино-Долинська сільська рада – 103,5 га,

ДП “Новосанжарське лісове господарство” – 4,9 га

 

6

 

 

 

 

 

 

 

 

Ентомологічний заказник

“Тетянин гай”

 

 

11,9

 

Новосанжарський район,

заплава р. Ворскла в районі с. Клюсівка та смт. Нові Санжари

На території заказника зустрічаються ціні види комах, занесені до Червоної книги України та до регіонально-рідкісних видів. Крім того, досить багатим є орнітокомплекс даної території. Система озер, що формують старе русло річки, являє собою цінний зразок заплавних ландшафтів.

 

Клюсівська 

сільська рада – 11,4 га,

Державне підприємство “Новосанжарське лісове господарство” – 0,5 га

 

 

 

 

 

 

 

вступ

Шановні члени кафедри вашій увазі пропонується курсова робота на тему:  Флоросозологічна характеристика природозаповідного фонду Новосанжарщини.Науковий керівник  доцент,кандидат біологічних наук Смоляр Наталія Олексіївна.

Актуальним питанням  на сьогоднішній день є важлива проблема у Новосанжарському районі продовжується зникнення рідкісних рослин та тварин на даній території, саме тому були створені природоохоронні заказники :"Вовчі гори","Тетянин гай","Малоперещепинський заказник".

 В яких зберігається різноманітні росини. Багато різноманітних видів винищують люди, це є великою проблемою сьогодення,саме для того створюються різноманітні екологічні організації по охороні навколишнього середовища.

Метою нашої роботи є:реалізації  обʼєктів   описання  рідкісних рослин та тварин які знаходяться під загрозою зникнення,що занесені до Червоної книги України та до регіонального списку.

Предметом курсової роботи є спостереження за  рослинами, їх квітуваня, ріст, розвиток, розмноження, дослідження проблем навколишнього світу, знищення природного середовища.

Вивчення рідкісної біорізноманітності Нових Санжар

Практичною цінністю є становлення основи природозаповідних територій для моніторингу.Природозаповідний фонд Новосанжарського району будуть передано на кафедру екології та охорони довкілля, при викладанні таких курсів як популяція екології, заповідна справа, на засідання екологічного гуртка.Можуть бути використані в загальноосвітніх навчальних закладах.Курсува робота виконана на кафедрі екології та охорони довкілля у продовж 2008-2010 рр.

Основними методами у ході виконання наукових дослідження є:

  1.                        аналіз
  2.                        систематизація матеріалу
  3.                        визначення рослин за допомогою спеціальної літератури

[определитель виших ростений под ред.Прокудинов]

4)ідентифікація рідкісних рослин проводиться за спеціальною літературою

[Атлас рідкісних рослин]

 

 

 

doc
Додано
29 квітня 2019
Переглядів
282
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку