Науково-дослідницька робота до МАН на тему "Сонячна активність"

Про матеріал

Було встановлено, що спостерігається два піки погіршення самопочуття людини. Перший коли відбуваються самостійні спалахи і другий, більший, через 3-4 дні. При дослідженні впливу магнітної бурі на стан людини виявлено, що максимальний вплив зазнає серцево-судинна система (зміна артериального тиску, серцебиття, головний біль), менше впливає на роботу травної системи (біль в шлунку, діарея). Варто відмітити, що є окремий вид людей, які більш чутливіші до сонячних спалахів. У них спостерігається порушення координації рухів, сильна втома, порушення зору. В цьому випадку зміна магнітного поля землі впливає на роботу головного мозку і вестибулярного апарату.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

МАЛА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ЖИТОМИРСЬКЕ ТЕРИТОРІАЛЬНЕ ВІДДІЛЕННЯ

ВІДДІЛЕННЯ: ФІЗИКИ І АСТРОНОМІЇ

СЕКЦІЯ: АСТРОНОМІЯ І АСТРОФІЗИКА

БАЗОВА ДИСЦИПЛІНА: ФІЗИКА

СОНЯЧНА АКТИВНІСТЬ

Шифр автора

2014 р.

Тези науково-дослідницької роботи

Відділення: Фізика і астрономія
Секція: Астрономія і астрофізика
Тема роботи: Сонячна активність
	Автор:	Поночовний Сергій Віталійович, учень ІІ курсу Державного навчального закладу «Бердичівське вище професійне училище»
	Педагогічний керівник:	Осипчук Олена Валеріївна, викладач фізики та астрономії Державного навчального закладу «Бердичівське вище професійне училище»
	Науковий керівник:	Рудніцький Віктор Леонідович, старший викладач кафедри фізики Житомирського державного університету ім. І. Франка

Мета роботи: визначення індекса Вольфа.

Об’єкт дослідження: групи і окремі плями на Сонці, а також учні та викладачі ДНЗ «Бердичівське ВПУ».

Методи дослідження: теоретичні та експериментальні.

Висновки: Було встановлено, що спостерігається два піки погіршення самопочуття людини. Перший коли відбуваються самостійні спалахи і другий, більший, через 3-4 дні. При дослідженні впливу магнітної бурі на стан людини виявлено, що максимальний вплив зазнає серцево-судинна система (зміна артериального тиску, серцебиття, головний біль), менше впливає на роботу травної системи (біль в шлунку, діарея). Варто відмітити, що є окремий вид людей, які більш чутливіші до сонячних спалахів. У них спостерігається порушення координації рухів, сильна втома, порушення зору. В цьому випадку зміна магнітного поля землі впливає на роботу головного мозку і вестибулярного апарату.

ЗМІСТ

Розділ 1. Сонце – центральне тіло сонячної системи..................................................7

Загальна характеристика Сонця.............................................................................7
Структура Сонця.....................................................................................................9
Дослідження Сонця космічними апаратами.......................................................14

Висновки до 1 розділу...................................................................................................18

Розділ 2. Вплив сонця на організм людини................................................................19

2.1. Сонячні затемнення та їх вплив на людину.........................................................19

2.2. Сонячна активність.................................................................................................23

2.3. Практичне використання сонячної активності....................................................29

Висновки до 2 розділу...................................................................................................32

Висновок.........................................................................................................................34

Список використаних джерел.......................................................................................35

Додатки...........................................................................................................................37

Додаток А. Анкета.........................................................................................................38

Додаток Б. Сонячні плями у вересні 2014 року......................................................... 39

Додаток В. Сонячні плями в жовтні 2014 року..........................................................42

Додаток Г. Сонячні плями в листопаді 2014 року......................................................45

ВСТУП

Робота присвячена темі «Сонячна активність»

Актуальність та доцільність обраної теми.

Сонце - центральне світило у Сонячній системі. Події та явища, що відбуваються на ньому, значною мірою визначають процеси, які відбуваються на планетах, зокрема і на планеті Земля.

Водночас Сонце - типова жовта зоря серед багатьох мільярдів інших, що населяють нашу Галактику. Завдяки винятковій близькості до Землі Сонце - єдина зоря, на поверхні якої ми бачимо окремі деталі і чиї властивості порівняно з іншими зорями добре вивчені.

Однієї із самих чудових особливостей Сонця є майже періодичні, регулярні зміни різних проявів сонячної активності, тобто всієї сукупності явищ на Сонці. Це і сонячні плями - області із сильним магнітним полем і внаслідок цього зі зниженою температурою, і сонячні спалахи - найбільш могутні і швидкі вибухові процеси, що впливають на всю сонячну атмосферу над активною областю, і сонячні волокна - плазменні утворення в магнітному полі сонячної атмосфери, що мають вид витягнутих (до сотень тисяч кілометрів) волоконоподібних структур: http://osvita.ua

Актуальність вивчення сонячної активності і впливу її на Землю і людину сьогодні не викликає сумнівів. Навіть сьогодні на Сонці є досить великі і потенційно небезпечні групи плям. Тому навіть зараз ми наражаємося на небезпеку. По-перше, коли на Сонці виникають плями, на нашій планеті спалахують епідемії захворювань, катастрофічно швидко розмножуються шкідники сільського господарства, виникають неврожаї. По-друге, це вплив сонячної активності на земну атмосферу й магнітне поле Землі: магнітні бурі, полярні сяйва, впливу сонячної активності на якість радіозв'язку, посухи, льодовикові періоди та ін.

Мета роботи: визначення індекса Вольфа, оскільки ця тематика є дуже актуальною при дослідженні плям та сонячної активності. На різних широтах зміни магнітного поля землі викликають різний вплив на людський організм. Оскільки такі дослідження проводилися в загальному (в країнах Великобританії, США), а для наших широт f_i=50º практично не проводились. Основна ціль моєї роботи заповнити цю прогалину.

Під час написання роботи були поставлені наступні завдання:

Провести аналіз літературних джерел з даної теми.
За допомогою літературних джерел та мережі Internet розглянути, як здійснювалося дослідження Сонця космічними апаратами.
За допомогою мережі Internet протягом трьох місяців спостерігати за кількістю плям на Сонці.
Визначити число Вольфа.
Виявити вплив сонячної активності на організм людини на прикладі учнів та викладачів ДНЗ «Бердичівське ВПУ».
Визначити вплив сончного затемнення на організм людини на прикладі учнів та викладачів ДНЗ «Бердичівське ВПУ».

Об’єкт дослідження: групи і окремі плями на Сонці, а також учні та викладачі ДНЗ «Бердичівське ВПУ».

Предмет дослідження: сонячна активність та її вплив на організм людини.

Методи дослідження.

Під час виконання роботи були використані теоретичні та експериментальні методи дослідження.

Теоретичне дослідження здійснювалося проведенням аналізу літературних джерел, зокрема підручники, статті, наукові дисертації, курсові роботи, реферати, а також використовувалась мережа інтернет.

Дуже добре розкрита дана тема в таких авторів: Б.М.Кужевский, Е. Паркер,, А.Л. Чижевский, В. Робертс, У. Шуурманс, А. Оорт, Витинский Ю.І., Л.І. Мирошниченко тощо.

Під час експериментального дослідження використовували метод спостереження, а також емпіричні методи (бесіда та анкетування).

Робота носить теоретичний характер.

Під час виконання роботи:

удосконалили теоретичні знання з даної теми;
показали вплив сонячного затемнення на організм людини;
дослідили вплив сонячної активності на людський організм.

Дані дослідження дають змогу:

Дослідження сонячної активності в усіх її проявах від Сонця до Землі дають можливість будувати кількісні моделі та фізичні теорії процесів взаємодії з магнітним полем і атмосферою Землі.
Завдяки розгортанню мереж сонячного моніторингу зросла точність прогнозування «сонячної погоди», поняття дуже важливого для нас, особливо при експлуатації точної електронної техніки.
Отримані результати дають можливість прогнозування різкого коливання тиску на основі спостереження сонячних плям. Прогнозування і дослідження атмосферного тиску дають можливість передбачати циклони, бурі і шквали, що представляє великий інтерес для метеорологів і служби погоди. Крім цього, вплив метеорологічних умов відбивається на діяльності організму людини.

Отже, вивчаючи Сонце, ми починаємо краще розуміти природу інших зір, недосяжних для безпосереднього дослідження через їхню віддаленість. Важливо досліджувати Сонце і з огляду на те, що воно - джерело життя на Землі.

РОЗДІЛ 1. СОНЦЕ – ЦЕНТРАЛЬНЕ ТІЛО СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

Загальна характеристика Сонця

Сонце (лат. Sol) - це зоря, що є центром Сонячної системи, типова зоря головної послідовності спектрального класу G2. Воно майже ідеально сферичне і являє собою гарячу плазму, сплетену магнітними полями. При діаметрі приблизно 1,3 млн км, що в 109 разів більше, ніж земний, має масу близько 2 ×10³⁰ кг, що більше земної приблизно в 330 000 разів.

Відстань Сонця від Землі - близько 149,6 млн км, приблизно дорівнює астрономічній одиниці, а видимий кутовий діаметр, як і в Місяця - трохи більше півградуса (31-32 хвилин). Сонце перебуває на відстані близько 26 000 світлових років від центру «Чумацького Шляху» й обертається навколо нього з періодом близько 220 млн років.

Джерелом енергії Сонця є термоядерні реакції в його ядрі. Земля та сім інших планет обертаються навколо Сонця. Крім них, навколо Сонця обертаються комети, астероїди, метеороіди, космічний пил та інші дрібні об'єкти.

Маса Сонця становить 99,866% від загальної маси всієї Сонячної системи.

Сонячне випромінювання підтримує життя на Землі та визначає клімат нашої планети.

Сонце складається з водню (~73% від маси і ~ 92% від об'єму), гелію (~ 25% від маси і ~ 7% від об'єму) та інших елементів з меншою концентрацією (менше 2% від маси) - кремнію, сірки, магнію, вуглецю, неону, заліза, нікелю, кисню, азоту, кальцію та хрому: http://uk.wikipedia.org.

Середня густина Сонця становить 1400 кг/м³.

Речовина Сонця дуже іонізована, тобто атоми втратили свої зовнішні електрони й разом з ними стали вільними частинками іонізованого газу - плазми.

Температура поверхні Сонця становить близько 6000 К.

Сонце світить майже білим світлом, але через сильніше розсіювання і поглинання короткохвильової частини спектра атмосферою Землі пряме світло Сонця біля поверхні нашої планети набуває певного жовтого відтінку. Якщо небо ясне, то блакитний відтінок розсіяного світла складається з жовтуватим прямим сонячним світлом і загальне освітлення об'єктів на Землі стає білим.

Сонячний спектр містить лінії іонізованих та нейтральних металів, а також іонізованого водню.

У нашій Галактиці налічується понад 100 млрд зірок. При цьому 85% зірок нашої галактики - це зірки, менші за Сонце (здебільшого — червоні карлики). Як і всі зорі головної послідовності, Сонце виробляє енергію шляхом термоядерного синтезу. У Сонця переважна частина енергії виробляється при синтезі гелію з водню [7, с.96-100].

З давніх давен людство відзначало важливу роль Сонця - яскравого диска на небі, що несе світло і тепло. Своєю життєдайною силою Сонце завжди викликало у людей почуття поклоніння і страху. Народи, тісно пов'язані з природою, чекали від нього милостивих дарів - урожаю і достатку, гарної погоди і свіжого дощу або ж кари - негоди, бурі, граду. Я пропоную міф про Сонце.

Було це давним-давно, тоді, коли в небі два Місяці ходило, а Чорне море Руським називалось. Жили тоді в цих краях наші пращури і називали вони себе ойразами. Шанували вони батька-Сонце, якого називали Ра, і матінку-Землю, яку називали Ма [7, с.96-100].

І коли хтось відвідував наші землі і його питали “де ти був?”, то у відповідь чули: “я був У-Ра-їні!” - в Україні. Але трапилась біда, напав на Раїну космічний змій. Багато сліз і горя він приніс ойразам. Але вони вірять, що буде переможений Змій і знову в Україні настане час “Раю”.

Структура Сонця

Сонце має складну будову як внутрішніх, так і зовнішніх шарів. Зовнішні шари Сонця - це його атмосфера, яку умовно поділяють на три концентричні оболонки.

Рис.1.1. Будова Сонця

Сонце - величезна розжарена плазмова куля, що має складну будову зовнішніх і внутрішніх шарів.

В результаті фізичних процесів, що протікають в надрах Сонця, безперервно виділяється енергія, яка передається зовнішнім шарам і розподіляється на все більшу площу. Внаслідок цього з наближенням до поверхні температура сонячних газів поступово знижується. Залежно від температури та характеру процесів, що визначаються цією температурою, Сонце умовно розділяють на чотири області: ядро, зона радіації, конвективна зона і атмосфера.

Центральна область (ядро) займає відносно невеликий об’єм, але завдяки великій густині ядра, яка збільшується до центра, там зосереджена значна частина маси Сонця. Величезний тиск та надвисока температура забезпечують протікання термоядерних реакцій, які є основним джерелом енергії Сонця. Радіус ядра становить приблизно 150–175 тис. км.: http://gdz4you.com.

Зона променистої рівноваги, або зона радіації, що оточує ядро на відстані до 2/3RQ, у якій енергія поширюється шляхом послідовного поглинання і наступного перевипромінювання речовиною квантів електромагнітної енергії.

Конвективна зона (від верхнього шару зони радіації, майже до самої видимої межі Сонця - фотосфери), де енергія передається вже не випромінюванням, а за допомогою конвекції, тобто шляхом перемішування речовини, коли утворюються своєрідні окремі комірки, що трохи відрізняються одна від одної температурою та густиною. Більш гарячі комірки мають меншу густину і піднімаються вгору, а холодні шари, навпаки, опускаються вниз [4,с.547].

Атмосферою вважаються зовнішні шари Сонця, що умовно поділені на три оболонки.

Найглибший шар атмосфери Сонця, що складається з газів - фотосфера (від грец. - сфера світла), 200 - 300 км завтовшки, сприймається нами як поверхня Сонця. Густина газів у фотосфері у мільйони разів менша за густину повітря біля поверхні Землі, а температура фотосфери зменшується з висотою. Середній шар фотосфери, випромінювання якого ми сприймаємо, має температуру 5780 К.

Фотосфера (з грец. - «сфера світла») - це найнижчий і найщільніший шар атмосфери, 300 км завтовшки, від якого ми отримуємо основний потік сонячного випромінювання. Оскільки товщина фотосфери становить не більше однієї тритисячної частки радіуса Сонця, саме її умовно називають поверхнею Сонця.

Фотосфера має жовто-білий колір і густину, в сотні разів меншу від густини атмосфери при поверхні Землі. Температура фотосфери зменшується з висотою, і той її шар, випромінювання якого сприймає людське око, має температуру біля 6000 К. За таких умов майже всі молекули розпадаються на окремі атоми і лише у верхніх шарах зберігається відносно небагато найпростіших молекул, таких як Н₂, ОН, СН [3].

Розглядаючи фотографії Сонця, можна на його поверхні побачити тонкі деталі фотосфери: здається, що всю її засіяно дрібними яскравими зернятками, розділеними вузькими темними доріжками. Ці зернятка називаються гранулами. Температура гранул у середньому на 500 К вища, ніж у проміжках між ними, розміри - близько 700 км. Гранули з’являються та існують пересічно близько 7 хв, після чого розпадаються, і на їхньому місці виникають нові. Дослідження показали, що гранули - це потоки гарячого газу, які підіймаються догори, тоді як у темних, дещо прохолодніших місцях, газ опускається вниз. Гранули свідчать про те, що під фотосферою у глибших шарах Сонця перенесення енергії до поверхні здійснюється шляхом конвекції.

Рис.1.2.Фотосфера

Над фотосферою знаходиться хромосфера (від грец. - кольорова сфера), де атомами різних речовин утворюються темні лінії поглинання у спектрі Сонця. Її можна побачити під час повного сонячного затемнення у вигляді вузького жовто-червоного кільця.

Рис.1.3.Хромосфера

Загальна товщина хромосфери становить 10-15 тис. км, а температура у її верхніх шарах сягає 100 000 К.

Сонячна хромосфера дуже неоднорідна: в ній є довгасті, схожі на язики полум’я-утворення - так звані спікули. Тому хромосфера нагадує траву, що горить. Час життя окремої спікули - до 5 хв, діаметр біля основи - від 500 до 3 000 км, температура у 2-3 рази вища, а густина менша, ніж у фотосфері. Речовина спікул піднімається із хромосфери в корону і розчиняється в ній. Таким чином, через спікули відбувається обмін речовини хромосфери з короною, яка лежить вище[3].

Над хромосферою знаходиться найпротяжніший зовнішній шар атмосфери Сонця - сонячна корона, температура якої сягає кількох мільйонів градусів. Речовина корони, яка постійно витікає у міжпланетний простір, називається сонячним вітром.

Рис.1.4. Сонячна корона

Вона має сріблясто-білий колір і простягається на висоту в кілька сонячних радіусів, поступово переходячи у міжпланетний простір. Температура її на межі з хромосферою становить 100 000 К, а далі зростає до 2 000 000 К.

Корона у мільйон разів менш яскрава, ніж фотосфера, і не перевищує яскравості повного Місяця, а тому спостерігається лише під час повної фази сонячного затемнення чи за допомогою спеціальних телескопів. Корона не має чітких обрисів, її неправильна форма змінюється з часом [3].

Найвіддаленіші частини корони не утримуються сонячним тяжінням, і тому речовина корони неперервно витікає в міжпланетне середовище, формуючи явище сонячного вітру.

Речовина сонячного вітру складається в основному з ядер водню (протонів) і гелію (частинок). Біля основи корони швидкості частинок не перевищують 0,3 км/с. Але на відстані орбіти Землі їхні швидкості досягають 500 км/с за концентрації частинок в 1 см³: http://shkola.ostriv.in.ua.

Рис.1.5. Сончний вітер

Поширюючись на величезну відстань, аж за орбіту Сатурна, сонячний вітер утворює велетенську геліосферу, яка межує зі ще більш розрідженим міжзоряним середовищем.

Дослідження Сонця космічними апаратами

Стародавні дослідники часто змінювали положення каміння або будували кам'яні споруди, щоб відзначити рух Сонця й Місяця, зміну пір року, створювали календар і стежили за затемненнями. Багато хто вірив, що Сонце обертається навколо Землі. Цю ідею сформулював античний вчений Птолемей, створивши «геоцентричну систему» в 150 р. Потім, в 1543 році Н. Коперник описав геліоцентричну модель сонячної системи, а в 1610 р. відкриття Галілеєм місяців Юпітера показало, що не всі небесні тіла обертаються навколо Землі: http://uareferats.com.

Для більш повного вивчення Сонця та інших зірок, після запуску ракет, вчені почали досліджувати Сонце з орбіти Землі. НАСА запустило 8 обсерваторій на орбіті, які стали відомими, як Орбітальна Сонячна Станція ( 1962 - 1971 рр.). Сім з них були успішними і аналізували сонце в ультрафіолеті і рентгенівських променях, серед інших досягнень були зроблені фотографії сонячної корони.

У 1990 році, NASA і Європейське космічне агентство запустили зонд Уллиса для першого дослідження полярних регіонів Сонця. У 2004 році космічний корабель НАСА Генезис повернувся із зразками сонячного вітру для вивчення на Землі. У 2007 році НАСА запустило два космічних корабля з місією СТЕРЕО, які повернулися з першими тривимірними знімками Сонця: http://v-kosmose.com.

Розглянемо більш детально динаміку дослідження Сонця космічними апаратами: https://sites.google.com.

Таблиця 1.1.

Дослідження Сонця космічними апаратами

Дата запуску	Назва космічного апарату	Основні цілі
Дослідження, які продовжуються
1965-1968 рр.	«Піонер 6,7,8,9»	Метою апаратів було вивчення сонячної плазми, мікрометеоритних потоків, космічних променів, магнітних збурень, сонячного вітру, фізики частинок. «Піонер-6» досліджував комету Когоутека в 1973 і передав дані про її хвості. «Піонер-7» провів експеримент, пов'язаний із спробою виявити сліди атмосфери Місяця, а також брав участь в дослідженні комети Галлея
01.10.1994	«GGS WIND»	Шість приладів реєструють характеристики сонячного вітру. Прилад SMS (Solar Mass Sensor) служить для визначення кількості, швидкостей, спектрів, температури і теплових швидкостей іонів сонячного вітру. Проводить моніторинг сонячного вітру в околицях точки Лагранжа L1
Травень 1996 р.	«SOHO»	SOHO досліджує внутрішню структуру Сонця, протяжну сонячну атмосферу і сонячний вітер. Має на борту 12 інструментів, що дозволяють одержувати зображення і вимірювати потоки випромінювання Сонця. Передає зображення Сонця в режимі реального часу в видимому й ультрафіолетовому діапазоні. Проводить моніторинг сонячного вітру в околицях точки Лагранжа L1
25.08.1997	«ACE»	Надає в реальному часі інформацію про параметри сонячного вітру в околицях точки Лагранжа L1 - кількість електронів, протонів, характеристикою магнітного поля сонячного вітру. На борту КА розташовано кілька інструментів, які здійснюють цілодобовий моніторинг сонячного вітру
1998 р.	«TRACE»	Супутник по дослідженню перехідних областей і корони Сонця. Запущений на біляполярну земну орбіту. Прилади на супутнику TRACE отримують зображення Сонця в ультрафіолетових променях дуже високих енергій
05.02.2002	«RHESSI»	Реєструє сонячне випромінювання від м'якого рентгенівського випромінювання (~3 кев) до гамма-випромінювання ( ~20 Мев)
23.09.2006	«HINODE»	Здійснення високоточних вимірювань малих змін напруженості сонячного магнітного поля, вивчення динаміки сонячних магнітних полів, дослідження варіацій світності Сонця, вивчення енергетики сонячного вітру, дослідження процесів, що породжують ультрафіолетове і рентгенівське випромінювання
2006 р.	«STEREO»	Моніторинг коронарних викидів речовини, які можуть завдати шкоди електромережам на Землі і супутникам в небі
12.02.2010	«SDO»	Solar Dynamics Observatory. Інструменти SDO реєструють конфігурацію магнітних полів на Сонці, мають мультидіапазону камеру для спостережень за фотосферою світила, мають інструмент EVE, який працює в ультрафіолетовому діапазоні
15.06.2010	«PICARD»	«PICARD» призначений для моніторингу характеристик Сонця, таких як його діаметр і поверхнева щільність потоку випромінювання, з метою оцінки впливу коливань сонячної активності на клімат Землі і розширення знань про фізику Сонця
Дослідження, які закінчилися
1974 і 1976 рр.	Зонди Геліос	-
	ISEE 1-3	-
	SolarMax	-
1990 - 2008 рр.	Улісс	Наукове обладнання апарату забезпечувало вимірювання характеристик космічного пилу, космічних променів, сонячного вітру і проведення плазмових експериментів і магнітометричного вимірювання. КА Улісс пройшов через 4 хвоста комети. 1 травня 1996 року Улісс несподівано пройшов крізь газовий хвіст комети C/1996 B2 (Хякутакэ), тим самим показавши, що довжина хвоста складає як мінімум 3,8 а. e. У 1999, 2000 і 2007 роках Улісс також проходив крізь газові хвости комет C/1999 T1 (Макнота - Хартлі), C/2000 S5 і C/2006 P1 (Макнота)
1990 - 2008 рр.	Yohkoh	-
1990 - 2008 рр.	Orbiting Solar Observatory	-
2001-2004 рр.	Genesis «Дженезіс»	Апарат «Дженезіс» літав навколо Сонця і збирав частинки сонячного вітру. У 2004 здійснив посадку на Землю. Частинки сонячного вітру і мікрочастинки міжпланетного простору вивчаються безпосередньо в лабораторіях. Genesis зібрав близько 20 мкг елементів сонячного вітру. Найбільше значення в його роботі надається дослідженню ізотопів кисню, який, після водню і гелію
30.01.2009 - 01.12.2009 рр.	Коронас-Фотон	Дослідження проблеми утворення елементів (D, 3Нe, Li, Be) під час спалахів; дослідження на навколоземній орбіті хімічного та ізотопного складу прискорених у спалаху ядер, а також енергетичних і часових характеристик електронів і протонів; моніторинг верхніх шарів атмосфери Землі по поглинанню жорсткого ультрафіолету спокійного Сонця та ін. 1 грудня 2009 року вийшов з ладу із-за проблем з системою енергоживлення
Дослідження, які плануються
2012 р.	Aditya-1	-
2015р.	Solar Orbiter	-
2015 р.	Сонячний зонд	КА, який наблизиться до поверхні Сонця на відстань до десяти сонячних радіусів. Завдання: визначення структури і динаміки магнітних полів в джерелах сонячного вітру, виявлення рівня енергії, яка створюється короною Сонця, і прискорення сонячного вітру, визначення того, які механізми прискорюють і переносять енергетичні частинки, вивчення частинок плазми близько Сонця і їх вплив на сонячний вітер і освіта енергетичних частинок.
2017 р.	Solar Sentinels	-

Одна з найважливіших сонячних обсерваторій до теперішнього часу є Сонячна і Геліосферична обсерваторія (SOHO), створена для вивчення сонячного вітру, зовнішніх шарів і внутрішньої структури Сонця. Вона працює над відображенням структури сонячних плям під поверхнею, вимірює прискорення сонячного вітру, знаходить коронарні хвилі і сонячні торнадо, знаходить більше тисячі комет і покращує нашу здатність прогнозувати погоду в космосі.

Нещодавно Обсерваторія Сонячної Динаміки НАСА (SDO), одна з найбільш перспективних обсерваторій, створена для вивчення Сонця, випустила раніше неопубліковані дані про потоки, що виходять від сонячних плям, а також наближені фотографії активності на сонячній поверхні і перші високочастотні вимірювання сонячних спалахів в ультрафіолетовому діапазоні: http://solarsyst.jimdo.com.

ВИСНОВОК ДО 1 РОЗДІЛУ

Сонце (лат. Sol) - це зоря, що є центром Сонячної системи, типова зоря головної послідовності спектрального класу G2.

Відстань Сонця від Землі - близько 149,6 млн км, приблизно дорівнює астрономічній одиниці, а видимий кутовий діаметр, як і в Місяця - трохи більше півградуса (31-32 хвилин).

Джерелом енергії Сонця є термоядерні реакції в його ядрі.

Маса Сонця становить 99,866% від загальної маси всієї Сонячної системи. Сонце складається з водню, гелію та інших елементів з меншою концентрацією. Середня густина Сонця становить 1400 кг/м³. Температура поверхні Сонця становить близько 6000 К.

Сонце має складну будову як внутрішніх, так і зовнішніх шарів.

Сонце - величезна розжарена плазмова куля, що має складну будову зовнішніх і внутрішніх шарів.

Сонце умовно розділяють на чотири області: ядро, зона радіації, конвективна зона і атмосфера.

Атмосферою вважаються зовнішні шари Сонця, що умовно поділені на три оболонки.

Фотосфера (з грец. - «сфера світла») - це найнижчий і найщільніший шар атмосфери, 300 км завтовшки, від якого ми отримуємо основний потік сонячного випромінювання.

Над фотосферою знаходиться хромосфера (від грец. - кольорова сфера), де атомами різних речовин утворюються темні лінії поглинання у спектрі Сонця.

Над хромосферою знаходиться найпротяжніший зовнішній шар атмосфери Сонця - сонячна корона, температура якої сягає кількох мільйонів градусів.

РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ СОНЦЯ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ

2.1. Сонячні затемнення та їх вплив на людину

У ніч з 23 на 24 жовтня у деяких куточках нашої планети можна було спостерігати одне з найбільш яскравих і знаменних астрономічних явищ 2014 року - часткове (кільцеве) сонячне затемнення: http://uk.wikipedia.org.

Мить, коли диск Місяця закриє диск Сонця (21:44:31 за всесвітнім часом UT або 00:44:31 24 жовтня за київським часом), було добре видно тільки канадцям і жителям північно-західних штатів США. Тінь цього явища трохи зачепило російську Камчатку і Східний Сибір.

На жаль, «вогняну обручку» навколо Сонця на території України побачити не вдалося, бо у нас вже була ніч. Але, наслідки цього короткочасного небесного явища, стверджують астрологи та екстрасенси, стали неприємними і тривалими - екстремальні ситуації, аварії та катастрофи, міжнародна напруженість, прояви агресії в різних куточках світу: https://www.youtube.com.

Наприклад, кількість людей, які зверталися до швидкої в Житомирській області збільшилась на 27%, і саме цього дня знову розпочалися бойові дії в Донецьку.

Чого чекати й чого боятися, коли навколо Сонця з`являється «вогняна обручка»?

Як стверджують екстрасенси, народні цілителі, астропсихологи і астромедики, сонячне затемнення відчутно впливає на фізіологію та здоров`я людини і може спричинити головний біль, проблеми з тиском, запаморочення, нудоту, погіршити концентрацію уваги. У ці дні можна чекати й загострення хронічних недуг. До речі, існує точка зору, що, на відміну від затемнення Місяця, яке гостро відчувають жінки, сонячне більше впливає на чоловіків.

Ми вирішили перевірити, чи дійсно це так. Дослідження проводоли серед учнів і викладачів ДНЗ «Бердичівське ВПУ».

З цією метою 24 жовтня починаючи з 9-ої години проводилося опитування. Учням і викладачам були роздані анонімні анкети. Приклади анкет подано у додатку А . Загалом участь в опитуванні приймало 250 учнів віком від 15 до 22, а також 32 викладачів віком від 24 до 70 років.

Отримали наступні результати:

Таблиця 2.1.

Результати опитування

№ з/п	Вік опитуваних	Кількість опитуваних	%	Симптоми,%
№ з/п	Вік опитуваних	Кількість опитуваних	%	Головний біль	Проблеми з тиском	Запаморочення	Нудота	Погіршення концентрації уваги	Загострння хронічних недуг	Відмінне самопочуття
1.	15-16	66	100	50	10	5	2	10	-	23
2.	17-18	95	100	57	14	2	-	15	-	12
3.	19-22	89	100	52	18	2	2	8	2	16
4.	24-35	20	100	58	30	-	-	10	-	2
5.	36-46	3	100	58	34	-	-	9	-	-
6.	47-57	5	100	56	42	-	-	-	2	-
7.	60-70	4	100	42	55	-	-	-	3	-

Гістограма 2.1.

Результати опитування

Отже, ми прийшли до висновку, що дійсно сонячні затемнення впливають на людину, її фізичний та психологічний стан.

Які заходи застосовувати, щоб вплив сонячного затемнення був менш помітний?

Незалежний астролог та астропсихолог Вероніка Князєва в інтерв’ю газеті «Вести» рекомендує уникати фізичних та нервових перевантажень, якомога менше з`ясовувати стосунки, не проводити планових операцій, не ставити імпланти. А впродовж цілого місяця - уникати хронічного недосипання і перевтоми, щоб не спровокувати розвитку хвороб.

Астрологи більш широкого профілю радять не боятися сонячних затемнень. Спокійні, звичні заняття, обачність, думки та дії, спрямовані на добро та позитив, здатні пом’якшити негативні тенденції!

Індійські астрологи й ведичні календарі дуже уважні до затемнень. Адже це містичний, таємничий час, який впливає на нашу карму. Події, закладені в день сонячного затемнення, можуть проявлятися впродовж наступних 19 років, пише CHELA.ru.

Затемнення для індійської астрології має і позитивне, і негативне значення. З одного боку, це критичний, напружений період, сповнений небезпек. З іншого, чудова можливість проявити сміливість та рішучість, підправити свою карму і навіть змінити своє життя. Саме час позбутися зовнішніх перешкод – припинити стосунки, розпрощатися зі старою роботою, викинути непотрібні речі, відмовитись від всього шкідливого, застарілого, чужого. Не можна чіплятися за старе - те, що має відмерти, слід відпустити.

Для поліпшення карми рекомендується піст, медитація, очищення організму та простору навколо себе, відпочинок. На саме затемнення дивитися не можна -треба дивитися на свої гріхи та пороки, повчали ще давньоіндійські мудреці: http://naturalworld.ru.

А так звана мунданна (політична, світова) астрологія, яка зародилась ще в Стародавній Месопотамії, вчить, що сонячні затемнення найбільше впливають не на конкретну людину, а на суспільство в цілому, народи та країни, спричиняють кризи й революції, заворушення та інші події. В умовах політичних та економічних потрясінь останніх років незвичайні астрономічні явища вміло використовують політики і навіть влада. Наприклад, щоб створити й розповсюдити в інтернеті негативні прогнози, що стосуються окремих держав, у тому числі й України.

Сонячні затемнення упродовж тисячоліть вважалися зловісним явищем, тривожним знаменням, що віщувало якесь лихо, заколот, війну, кров, смерті, голод, чуму, людське горе…

Затемнення Сонця 23-24 жовтня - останнє із затемнень у 2014 році. Наступне сонячне затемнення 20 березня 2015 року можна буде побачити і в Україні: http://www.ogo.ua.

2.2. Сонячна активність

Активні процеси в атмосфері Сонця здійснюють сильний вплив на верхню атмосфери та магнітосфери Землі, що в свою чергу має прояви в різних геофізичних, метеорологічних, біологічних збудженнях - магнітні бурі та полярні сяйва, іоносферні бурі, що порушують радіозв'язок, циклонічна діяльність в земній тропосфері, аномалії в розвитку рослин та поведінці тварин, поширеність захворювань та інше. Сонячна активність визначає стан навколоземного простору, де працюють космонавти та космічні автомати. Тому систематичні спостереження Сонця окрім науково інтересу мають велике практичне значення [6].

Сонячні плями, їх кількість та площа, характер групування та положення є найбільш важливими показниками активності Сонця та його геоефективності[5].

Окрема сонячна пляма з'являється у вигляді дрібнюсінької пори, що ледь-ледь відрізняється від темних проміжків між гранулами. За день пора розвивається в круглу темну пляму з різкою границею, діаметр якої поступово збільшується до розмірів в декілька десятків тисяч кілометрів. За три-чотири доби після появи великої плями навколо неї виникає менш темна півтінь, що має характерну радіальну структуру. Півтінь оточує центральну частину плями, що називається тінню. Центральна частина плями ("тінь") тільки здається чорною завдяки великій яскравості фотосфери. Насправді в центрі плями яскравість зменшена лише разів у 10, а яскравість півтіні складає приблизно 3/4 яскравості фотосфери. На основі закону Стефана-Больцмана це означає, що температура в плямі на 2-2,5 тис. К менше, ніж у фотосфері [9].

Кількість плям та інших пов'язаних з ними проявів сонячної активності періодично змінюється. Епоха, коли число центрів активності найбільше, називається максимумом сонячної активності, а коли їх зовсім або маже зовсім немає - мінімумом. В якості міри ступеня сонячної активності користуються так званими числами Вольфа. Зазвичай числа Вольфа усереднюють (наприклад за місяць або за рік) та будують графік залежності сонячної активності від часу : http://www.tesis.lebedev.ru

В даному підрозділі пропонується дослідити поверхню Сонця та обрахувати значення чисел Вольфа для ряду зображень з архіву SOHO. Завдяки великій кількості даних та їх неперервності стає можливим дослідження активності Сонця не тільки в межах кількох місяців або року але й відслідкувати повний цикл його активності.

Мета дослідження: дослідити диск Сонця на предмет наявності плям на ньому, визначити кількість окремих плям та груп плям, зробити висновки щодо стану та стадії циклу активності Сонця.

Хід роботи

Розглянути подані зображення сонячних дисків. Сонце розташовано на них таким чином, що його північний полюс знаходиться вгорі і вісь обертання проходить вертикально. Крім того, за наявності плям на диску Сонця, вони можуть бути пронумеровані (додаток Б, додаток В, додаток Г).
Кожне зображення містить дату його отримання. Вона буде слугувати з одного боку часовою координатою, а з іншого - ідентифікатором зображення.
Ознайомившись з зображеннями, порахуємо, скільки окремих плям знаходиться на кожному зображенні.
Можна помітити, що іноді плями збираються в групи. Визначимо кількість g таких груп на диску Сонця і запишемо результат .
Розрахуємо числа Вольфа за формулою W=f+10g .
Схематично будуємо графік залежності чисел Вольфа від часу для наявних зображень.

Таблиця 2.2.

Визначення числа Вольфа

№ з/п	Число	Вересень			Жовтень			Листопад
№ з/п	Число	f	g	W	f	g	W	f	g	W
1.	1	40	5	90	66	10	166	11	6	71
2.	2	44	5	94	74	9	164	22	6	82
3.	3	45	6	105	25	7	95	31	6	91
4.	4	42	6	102	38	9	128	33	6	93
5.	5	56	8	136	45	8	125	29	7	99
6.	6	54	7	124	26	8	106	33	8	113
7.	7	60	10	160	26	6	86	47	6	107
8.	8	64	9	154	15	6	75	56	4	96
9.	9	68	9	158	11	5	61	42	5	92
10.	10	92	7	162	25	4	65	39	4	79
11.	11	91	7	161	14	4	54	33	3	63
12.	12	74	9	164	8	3	38	40	3	70
13.	13	87	7	157	8	2	28	49	4	89
14.	14	85	8	165	11	3	41	44	6	104
15.	15	60	6	120	20	5	70	57	6	117
16.	16	96	6	156	20	7	90	40	6	100
17.	17	25	6	85	16	5	66	41	5	91
18.	18	21	7	91	9	3	39	45	5	95
19.	19	25	5	75	30	3	60	42	5	92
20.	20	21	7	91	46	4	86	32	4	72
21.	21	15	6	75	53	4	93	33	5	83
22.	22	22	5	72	80	4	120	34	3	64
23.	23	27	6	87	73	5	123	38	3	68
24.	24	30	6	90	76	5	126	36	3	66
25.	25.	26	5	76	77	7	147	51	6	111
26.	26.	69	7	139	55	6	115	60	6	120
27.	27	123	8	203	78	6	138	90	8	170
28.	28	99	6	159	70	5	120	76	8	156
29.	29	140	7	210	49	6	109	75	9	165
30.	30	80	8	160	24	6	84	76	8	156
31.	31				21	10	121

Графік 2.1.

Залежність чисел Вольфа від часу

З рисунку видно, що максимуми та мінімуми чергуються в середньому через кожний місяць, хоча проміжки часу між окремими послідовними максимумами можуть коливатися.

В епоху мінімуму впродовж деякого часу плям на Сонці, як правило, зовсім немає. Потім вони починають з'являтися далеко від екватора, приблизно на широтах ±35.. В подальшому, як вперше помітив Керрінгтон, зона плямоутворення поступово спускається до екватора (закон Шперера). Однак, на ділянках віддалених від екватора менше ніж на 8, плями зустрічаються рідко. У 1922 році англійський астроном У.Маундер запропонував наглядну діаграму метелика, що зображують залежність плямоутворювальної діяльності Сонця від часу .

Також дослідили вплив сонячної активності на організм людини. З цією метою звернулися з проханням до медичної сестри ДНЗ «Бердичівське ВПУ» для отримання даних про звернень учнів та викладачів училища з головним болем та підвищеним тиском. Маємо наступні результати.

Графік 2.2.

Результати дослідження в вересні 2014 року

Графік 2.3.

Результати дослідження в жовтні 2014 року

Графік 2.4.

Результати дослідження в листопаді 2014 року

Як бачимо з графіків, кількість звернень до медичної сестри зі скаргами на головний біль та підвищений тиск через три-чотири дні після спалаху активності збільшувалася. Отже, можна зробити висновок, що сонячна активність значною мірою впливає на людський організм.

Сьогодні за станом Сонця щоденно слідкують космічні апарати, одним з яких є SOHO (абревіатура розшифровується як Solar & Heliospheric Observatory - Сонячна та Геліосферна обсерваторія). Апарат був запущений 2 грудня 1995 року і з того часу вдалося зібрати великий архів зображень Сонця. Крім цього, на сайті обсерваторії можна знайти зображення та відео Сонця в різних фільтрах, інформацію про Сонячний вітер та поточну Сонячну активність.

2.3. Практичне використання сонячної активності

Активність Сонця впливає на погоду. Цей зв'язок можна прослідкувати таким чином. Встановлено, що крім екваторіального кільцевого струму, в районах геомагнітних полюсів на віддалі 20° вночі та 10° вдень на висоті близько 100 км приблизно вздовж магнітних паралелей також тече електричний струм. Після надходження від Сонця посиленого потоку заряджених частинок деяка їхня кількість затримується у високих широтах і підсилює цю течію. Збільшення струму призводить до додаткового розігріву атмосфери. Від місця розігріву вниз до тропосфери проникає хвилеподібний імпульс, який далі вздовж поверхні Землі поширюється впродовж кількох годин до низьких широт. Ці хвилі є тим енергетичним мостом між іоносферою і тропосферою, який передає енергію корпускулярних сонячних потоків погодному шару повітря. Вони підсилюють меридіональну циркуляцію повітря і зменшують зональну. Там, де тиск був низьким, він стає ще нижчим, а де був високим - ще вищим. За таких умов у тропічній зоні народжуються тайфуни, а у місцях з різко вираженим континентальним кліматом – засухи: http://allrefs.net.

Сонячна активність і коливання клімату Землі. В ритмі з циклами сонячної активності створюють певні коливання клімату Землі. У тисячолітньому циклі істотно коливається рівень води в озерах і морях, що видно на наступному прикладі. У V ст. н. е. на березі Каспійського моря були збудовані порт Дербент і фортеця. Тепер залишки її стін перебувають на глибині близько 5 м, а в ХІ-ХІУ ст. ця глибина сягала 8 м [2].

Сонячна активність і біосфера Землі. Впливаючи на погоду і клімат, сонячна активність не може не впливати на рослинний світ. Було зібрано багато зрізів дерев з чітко вираженими річними кільцями. Серед них були зрізи секвойї віком 3 200 років і дев'ятнадцяти 500-річних дерев. У всіх дерев визначали товщину річних кілець з точністю до 0,01 мм. Виявилося, що в роки максимумів сонячної активності приріст дерев був більшим, ніж у роки мінімумів. А те, що врожайність сільськогосподарських культур і відповідно ціни на них співвідносяться з кількістю сонячних плям, стало вже класичним прикладом.

До сонячної активності небайдужий і тваринний світ. Тісно пов'язані з 11-річним циклом періоди підвищеного розмноження каракуртів, бліх, пустельної саранчі тощо. Останню в періоди між піками сонячної активності взагалі не можна виявити. До тваринного світу належать бактерії та віруси, що спричиняють різноманітні захворювання у людей і тварин. Через зміну їхньої чисельності та поведінки сонячна активність впливає на поширення епідемій і пандемій (розповсюдження хвороби на цілі країни та материки), а також на поширення епізоотій (масових захворювань тварин). Як показав О. Чижевський, у роки високої сонячної активності виникають пандемії холери, грипу, дизентерії, дифтерії тощо: http://allrefs.net.

Вплив сонячної активності на людину. Численні дослідження показали, що найчутливішими до змін напруженості геомагнітного поля, обумовлених сонячною активністю, є нервова і серцево-судинна системи людини. Вплив виявляється по-різному: через зміну електричних властивостей тканин людського організму; через вільні радикали у клітинах; через індукційні струми, що виникають в організмі під впливом геомагнітних полів; через зміну проникності клітинних мембран тощо. Як наслідок, у людей з хворобами серцево-судинної системи під час геомагнітних бур погіршується стан, збільшується число інфарктів та інсультів. У здорових людей змінюється сприйняття часу, сповільнюється рухова реакція, різко знижується короткочасна пам'ять, об'єм та інтенсивність уваги. Навіть у спеціально тренованих людей - спортсменів вищого класу та льотчиків - зафіксовано підвищену кількість помилок при виконанні контрольних завдань. Різкі й часті збільшення збуреності геомагнітного поля, впливаючи на візерунок біопотенціалів мозку, погіршують сон: http://allrefs.net.

Все це відбивається на виконанні робіт, які вимагають точності та уваги, спричиняє збільшення травматизму на виробництві та кількості автотранспортних пригод. А люди з порушеннями функцій головного мозку в такі дні часто потрапляють на лікарняне ліжко.

Сонячна активність впливає на систему крові людини. Під час геомагнітних бур швидкість згортання крові зменшується на 8%. А кількість білих кров'яних тілець - лейкоцитів, від яких, як відомо, залежить опірність організму різним інфекційним захворюванням, у роки активного Сонця знижується в 1,5-1,7 раза. Так що поширеність епідемій у цей час може залежати не лише від посилення діяльності патогенних мікроорганізмів.

Отже, можна з упевненістю сказати, що ізоляція біосфери від дії космічних чинників відносна. Біосфера дуже чуйно реагує на зміну параметрів зовнішнього середовища. У зв'язку з цим дуже важливо вести регулярні спостереження за Сонцем і вміти аналізувати різні явища на ньому. Саме цим і займаються багато обсерваторій світу: http://allrefs.net.

ВИСНОВКИ ДО 2 РОЗДІЛУ

Після проведеного дослідження ми прийшли до висновку, що дійсно сонячні затемнення впливають на людину, її фізичний та психологічний стан.

Затемнення Сонця 23-24 жовтня - останнє із затемнень у 2014 році. Наступне сонячне затемнення 20 березня 2015 року можна буде побачити і в Україні.

Сонячні плями, їх кількість та площа, характер групування та положення є найбільш важливими показниками активності Сонця та його геоефективності. В якості міри ступеня сонячної активності користуються так званими числами Вольфа.

Після проведеного дослідження диска Сонця на предмет наявності плям на ньому, визначили кількість окремих плям та груп плям, а також дійшли до висновку, що максимуми та мінімуми чергуються в середньому через кожний місяць, хоча проміжки часу між окремими послідовними максимумами можуть коливатися.

Сонячна активність впливає також на:

Погоду.
Коливання клімату Землі.
Біосфери Землі.
Тваринний світ.
Людську активність.
Систему крові людини.

Ізоляція біосфери від дії космічних чинників відносна. Біосфера дуже чуйно реагує на зміну параметрів зовнішнього середовища. У зв'язку з цим дуже важливо вести регулярні спостереження за Сонцем і вміти аналізувати різні явища на ньому. Саме цим і займаються багато обсерваторій світу

ВИСНОВОК

В останні роки все частіше говориться про сонячну активність, магнітні бурі і їхній вплив на людей. Із зростанням сонячної активності, дослідження впливу цього явища на здоров'я людей, стає достатньо актуальним.

Було встановлено, що спостерігається два піки погіршення самопочуття людини. Перший - коли відбуваються самостійні спалахи, другий - більший, через 3-4 дні. Ці піки зміни самопочуття пов’язані з: перший пік - з самим сонячним спалахом і швидкими електронами та фотонами, які за 8 хвилин після спалаху долітають до магнітосфери Землі; другий пік - пов’язаний з прильотом важче заряджених частинок (протонів іонізованих атомів гелію кисню), які через 3-4 дні після спалаху сильніше збурють магнітосферу Землі, яка в свою чергу вже впливає на людину.

При дослідженні впливу магнітної бурі на стан людини виявлено, що максимальний вплив зазнає серцево-судинна система (зміна артериального тиску, серцебиття, головний біль), менше впливає на роботу травної системи (біль в шлунку, діарея). Варто відмітити, що є окремий вид людей, які більш чутливіші до сонячних спалахів. У них спостерігається порушення координації рухів, сильна втома, порушення зору. В цьому випадку зміна магнітного поля землі впливає на роботу головного мозку і вестибулярного апарату.

За результатами мого дослідження можна зробити висновок, що людям, які чутливі до впливу сонячної активності, необхідно після 3-4 днів після спалаху на Сонці утриматися від керування транспортом, дальніх поїздок, вживання алкогольних напоїв та куріння тютюну, вживання кави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.Воронов В.К., Гречнева М.В., Сагдеев Р.З. Основы современного естествознания: Учебное пособие для вузов. – М.: Высш. шк., 1999.

2. Кауров Э. "Человек, Солнце и Магнитные Бури" // "Астрономия" РАН. 19.01. 2000г.

3. Климишин І. А., Тельнюк – Адамчук В. В. Шкільний астрономічний довідник.(К.: Рад. шк., 1990).

4. Климишин І. А. Корсунь А. О. Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією Климишина І. А. та Корсунь А. О.— Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — 547 с. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031).

5. Короновский Н. В. "Магнитное поле геологического прошлого земли" // СОЖ, 1996г. №6.

6. Мирошниченко Л. И. "Солнечная активность и земля": М., Наука 1981г.

7. Пришляк М. П. Астрономія 11 клас. Підручник. — Харків: "Ранок", 2011. — С. 96-100. — ISBN 978-617-540-424-9.

8. Прохоров А. М. гол.ред. Физическая энциклопедия. — Москва: "Советская энциклопедия", 1988. — Т. 4. — С. 589-595. — ISBN 5-85270-034-7.

9. Чижевский А. Л. "Земное эхо солнечных бурь": М., Мысль 1976г.

10. Широкова Е. "В плену солнечных бурь" // Камчатское Время 26.04. 2001г.

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ

http://uk.wikipedia.org

http://osvita.ua

http://svitppt.com.ua

http://gdz4you.com

http://shkola.ostriv.in.ua

http://v-kosmose.com

http://uareferats.com

https://sites.google.com

http://solarsyst.jimdo.com

http://www.ogo.ua

http://naturalworld.ru

https://www.youtube.com

http://allrefs.net

ДОДАТКИ

Додаток А

Анкета

Дата____________ Вік________Стать________

Чи відчуваєте ви зміни у вашому здоров ї та настрої в порівнянні з попередніми днями?____________

Якщо сьогодні ви відчуваєте:

Головний біль

Проблеми з тиском

Запаморочення

Нудота

Погіршення концентрації уваги

Загострння хронічних недуг

Відмінне самопочуття

Поставте біля нього «+», якщо ні «-».

Опишіть ваше самопочуття: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Додаток Б

Сонячні плями у вересні 2014 року