Науково-дослідницька робота із Всесвітньої історії

Про матеріал

Наукова робота на тему:"Вплив політики «тетчеризму» на сучасні державотворчі процеси"

Перегляд файлу

Мiнiстерство освiти i науки України

Департамент освiти i науки Запорiзької облдержадмiнiстрацiї

Запорiзьке обласне вiддiлення МАН України

Вiддiлення: iсторiя

Секцiя: всесвiтня iсторiя

ВПЛИВ ПОЛIТИКИ «ТЕТЧЕРИЗМУ» НА СУЧАСНI ДЕРЖАВОТВОРЧI ПРОЦЕСИ

Роботу виконала:

Собковська Валерiя Вiталiївна,

член Енергодарської малої академiї наук учнiвської молодi,

ученицi 10-А класу ЕНВК №1

Науковий керiвник:

Чиж Вiолетта Сергiївна,

керiвник гуртка ЕМАН,

вчитель iсторiї та правознавства

Запорiжжя – 2019

Тези науково-дослідницької роботи

ВПЛИВ ПОЛIТИКИ «ТЕТЧЕРИЗМУ» НА СУЧАСНI ДЕРЖАВОТВОРЧI ПРОЦЕСИ

Актуальнісь дослідження обумовлена тим, що на сьогодні вивчення світового досвіду, аналіз різних моделей економічного розвитку при загальній тенденції до глобалізації економіки представляється необхідною умовою просування успішної політики в державі. З цієї точки зору, шлях розвитку економіки, запропонований Маргарет Тетчер є актуальним і привертає увагу.

Метою даної роботи є комплексний аналіз діяльності уряду прем’єр-міністра Маргарет Тетчер у Великій Британії в її історичному контексті.

Для досягнення даної мети нами були поставлені наступні завдання: ознайомитися з біографією Маргарет Тетчер; показати соціально-економічне становище Великобританії в 70-і роки XX століття; визначити основні ознаки поняття «тетчеризм»; проаналізувати основні зміни в економіці Великобританії; висвітлити зовнішньополітичну концепцію за часів прем’єрства М.Тетчер; визначити роль досвіду «тетчеризму» для державотворчих процесів країн світу.

Об’єктом дослідження є діяльність уряду Маргарет Тетчер в умовах соціально-економічних і політичних змін у Великій Британії 1970-1990-х рр.

Предметом роботи є політичний вплив «тетчеризму» на сучасні державотворчі процеси.

Для реалізації мети були використані методи: статистичний, історичний, описовий, систематичний метод, методи синтезу та аналізу.

Висновки. Ім'я Маргарет Тетчер увiйшло в iсторiю. Багато сторiнок iсторiографiї другої половини ХХ столiття присвяченi її полiтицi, її впливу на розвиток подiй в Британiї, Європi та свiтi. Поряд з величезною силою волi, наполегливiстю, не можна не вiдзначити її проникливiсть, величезне полiтичне чуття, смiливiсть в прийняттi та здiйсненнi рiшень.

ЗМIСТ

ВСТУП………..…………………………………………………………….............4

РОЗДIЛ 1. БIОГРАФIЧНА ДОВIДКА ТЕТЧЕР

1.1. Дитинство та освiта………………….……………..………….......................9

1.2. Початок полiтичної кар’єри……………………………………….…...........10

РОЗДIЛ 2. ОСНОВНI АСПЕКТИ ПОЛIТИКИ «ТЕТЧЕРИЗМУ»

2.1. Головнi напрямки зовнiшньої полiтики …………………………………..13

2.2. Взаємовiдносини Великобританiї з СРСР i США………….……………...15

2.3. Соцiально-економiчнi реформи………………..…………………………...17

РОЗДIЛ 3. ВПЛИВ «ТЕТЧЕРИЗМУ» НА ДЕРЖАВОТВОРЧI ПРОЦЕСИ

3.1. Наслiдки заходiв неоконсерваторiв для країни та її населення.………...20

3.2. Досвiд полiтики Тетчер для сучасної Великобританiї.……..…………….21

3.3. Досвiд полiтики Тетчер для країн свiту…………………………………...23

3.4. Досвiд полiтики Тетчер для України………………..……………..............26

ВИСНОВКИ…..………………………………………………………………….28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………..……………………………..31

ДОДАТКИ………………………………………………………………………..34

ВСТУП

Актуальнiсть. У сучасному свiтi, особливо в Українi, питання управлiння державою в умовах економiчної кризи було i залишається актуальним. Вивчення свiтового досвiду, аналiз рiзних моделей економiчного розвитку при загальнiй тенденцiї до глобалiзацiї економiки представляється необхiдною умовою здійснення успiшної полiтики в державi. З цiєї точки зору шлях розвитку економiки, запропонований Маргарет Тетчер, є актуальним i не може не привернути уваги.

«Тетчеристське десятилiття», як найчастiше називають у Великобританiї роки правлiння Маргарет Тетчер [Додаток А], ознаменувався серйозними змiнами в економiчному i соцiально-полiтичному житті країни, в самому способi життя британцiв, що стало сприйматися i фахiвцями-суспiльствознавцями, i широкою громадськістю як один із ключових моментiв в британськiй iсторiї. I хоча не вщухають суперечки з приводу того, якою мiрою змiни, що вiдбулися виявилися незворотними, а якою тимчасовим вiдхиленням вiд «норми», але факт змiни iсторiї i початку нового етапу розвитку країни не викликає сумнiву.

Не варто забувати, що Маргарет Тетчер була жiнкою, що має велике значення в сучасному свiтi, в якому багато жiнок все ще ведуть боротьбу за свою незалежнiсть i рiвноправнiсть, участь в полiтичному життi.

Тобто, важливiсть даної теми обумовлена кiлькома чинниками.

По-перше, нагальною потребою вивчення iсторичного та полiтичного пiдґрунтя розвитку та практичного втiлення теорiї неоконсерватизму однiєю з найбiльш успiшних країн свiту – Великою Британiєю.

По-друге, вивчення теорiї та практики «тетчеризму» застерiгає вiд повторення ряду помилок, прорахункiв.

По-третє, аналiз дiяльностi Маргарет Тетчер в iсторичнiй науцi не здійснювався в аспекті жiночого начала, що потребує уваги i належного висвiтлення в лiтературi.

По-четверте, Українi рекомендовано сприяти зниженню дискримiнацiї за ознакою статi та гендерних стереотипiв.

«Якщо уряд не хоче використовувати потенцiал жiнок – вiн втрачає можливостi», – переконана екс-мiнiстр працi та соцiальної полiтики України Людмила Денисова. – Жiнка бiльше розумiється на питаннях, якi стосуються дiтей, пенсiонерiв, незахищених верств населення. Жiнкам потрiбно йти у владу» [25].

Маргарет Тетчер – одна з чiльних полiтичних дiячiв XX столiття. Вона стала першою жiнкою, що потрапила в свiт чоловiкiв-полiтикiв, і виявилася набагато сильнiшою i розумнiшою . Справедливо свого часу зауважив афiнський драматург Софокл: «Варто один раз поставити жiнку нарiвнi з чоловiком, як вона починає його перевершувати» [33 c.362]. Діяльність М. Тетчер пiдтверджує цю думку. Один iз представників консерваторiв на конференцiї партiї так пояснив успiхи Британiї у 80-тi роки: «Англiя володiє двома скарбами: один з них – нафта, iнший – Маргарет Тетчер» [13].

Тетчер вивела Великобританiю з глибокої кризи, а в 60 –70 рр. XX столiття кризи зазнала не лише Англiя, а й iншi країни. Наразі подiбна ситуація спостерiгається в нашiй державi. А це означає, що дослідження рiзних моделей економiчного розвитку, вiдновлення i змiни необхiдно. З такої точки зору досвiд Великобританiї викликає великий iнтерес. «Тетчеризм» сприяв економiчному зростанню країни, i за його допомогою можна віднайти способи, методи i принципи виходу з економiчної кризи.

Маргарет Тетчер дала iм’я цiлiй епосi, i це не можуть ігнорувати навiть тi, хто негативно ставиться до її досвіду. Тетчеризм – унiкальне явище вже тому, що це єдиний «-изм» створений вiд iменi британського прем’єр-мiнiстра. Саме з цих причин вона та її дiяльнiсть викликають зацiкавлення у iсторикiв, полiтологiв, економiстiв, саме тому дослiдженню її дiяльностi присвячена велика кiлькiсть праць. Серед них складно знайти точки зору, які збігаються.

Все це пояснює той величезний iнтерес до особистостi, полiтики i результатам правлiння людини, з чиїм iм'ям асоцiюються значні змiни.

Об’єктом дослiдження є дiяльнiсть уряду Маргарет Тетчер в умовах глибоких соцiально-економiчних i полiтичних змiн у Великiй Британiї кiнця 1970-1990-х рр.

Предметом роботи є полiтичний вплив «тетчеризму» на сучаснi державотворчi процеси.

Метою даної роботи є комплексний аналiз дiяльностi уряду прем’єр-мiнiстра Маргарет Тетчер у Великiй Британiї в її iсторичному контекстi.

Для досягнення даної мети були поставленi наступнi завдання:

ознайомитися з бiографiєю Маргарет Тетчер, простежити шлях становлення її поглядiв на полiтику;
показати соцiально-економiчне становище Великобританiї в 70-90-тi рр.. XX столiття;
виявити причини успiху Маргарет Тетчер на посаді керiвника консервативної партiї;
визначити основнi ознаки поняття «тетчеризм»;
розглянути вплив iдей «тетчеризму» на соцiально-економiчне життя Великої Британiї;
висвiтлити зовнiшньополiтичну концепцiю в перiод прем’єрства;
з’ясувати характер союзних вiдносин мiж Великою Британiєю та США;
визначити роль досвiду «тетчеризму» для державотворчих процесiв.

Хронологiчнi межi дослiдження охоплюють перiод з кiнця 1970-х рр. до початку 1990-х рр. Нижня межа дослiдження - 1979 р. – рiк приходу до влади уряду М. Тетчер; верхня межа – загострення ситуацiї у Великiй Британiї, пов’язаної з вiдставкою М.Тетчер з посади прем’єр-мiнiстра у 1990 роцi.

Методи дослiдження. Метод аналiзу джерельної та наукової лiтератури лiг в основу логiчного пiзнання суспiльних процесiв, що протiкали у Великiй Британiїї упродовж дослiджуваного перiоду. Метод iсторизму покладено в основу висвiтлення етапiв формування М.Тетчер як полiтичного дiяча. Шляхом аналізу та синтезу зроблено спробу дослiдити економiчну та соцiальну полiтику урядів, очолюваних М.Тетчер у 1979-1990 рр., її особистоий вплив на процес реформування економiки й структури британського суспiльства. Прiоритетне мiсце в дослiдженнi iсторiї Великої Британiї зайняв системний метод, що дозволив встановити закономiрностi розвитку теорiї i практики «тетчеризму».

Iсторiографiя. У самiй Великобританiї кiлькiсть опублiкованих бiографiй Маргарет Тетчер обчислюється десятками, безлiч робiт присвячено окремим аспектам її полiтики. Бiографiї Тетчер виданi i в рядi iнших країн i, в тому числі, в Українi. Безсумнiвно, з часом з'являться i новi дослiдження, але жанр бiографiї в основному вичерпано, i настав час вивчення бiльш складного i багатогранного явища, яке увiйшло в свiтовий полiтичний словник як «тетчеризм».

Так, книги, присвячені М. Тетчер, з'явилися в кiнцi 70-х - початку 80-х років. Вони мiстять великий «банк» даних про її сiм'ю, мiстечко, в якому вона народилася i виросла, шкiльні i унiверситетські роки, про першi кроки в політиці, факти щодо особистостi Тетчер. Найкращим зразком є книга британського журналiста i коментатора Бi-Бi-Сi Хьюго Янга «Один з нас. Полiтична бiографiя Маргарет Тетчер» [2].

Можливо, з часом i в Українi з'явиться достатня кiлькiсть як біографічних i спецiальних досліджень. Наразі стан вiтчизняних студій i ступiнь iнформованостi широкого читача потребують уваги фахівців. Зважаючи на це вважаємо доцiльним дослідити постать М.Тетчер в аналiтичному i бiографiчному ракурсах.

Варто вiдзначити дослiдникiв сучасного консерватизму i тетчеризму таких, як англiйцi Антонi Кiнг, Ендрю Гембл, Боб Джессоп, Кiт Мiддлмас, Мартiн Холмс. Необхідно згадати погляди професорiв Айвора Кру, Рiчарда Роуза, Майкла Морана, Патрiка Данлiвi, Джона Джонса, Алана Косонь.

Серед провiдних англознавцiв у вiтчизнянiй iсторiографiї значне мiсце посiдають Є.С.Хесiн, С.П.Перегудов, О.А.Громико, Н.М.Степанова, Г.С. Остапенко, Н.К. Капiтонова. Змiстовний аналiз лiтератури щодо дiяльності М.Тетчер та очолюваних нею урядiв характерний для праць росiйських дослiдникiв В.Денiскiної, В.Попова, О.Галкiна та В.Завражина.

Наукова новизна дослiдження полягає в тому, що у роботi введено в науковий обiг ряд ранiше маловiдомих i малодоступних джерел, таких як Парламентськi дебати (протоколи засiдань Палати громад), законодавчi акти про зайнятiсть, матерiали консервативної партiї, зокрема її передвиборнi манiфести, мемуари М. Тетчер, її статтi, виступи, iнтерв'ю, а також задiяна статистика гендерних показникiв жiнок на керiвних посадах.

У роботi здiйснена спроба комплексно дослiдити iсторiю появи iдеологiї «тетчеризму» у суспiльно-полiтичному життi Великої Британiї; видiлити моменти в полiтичнiй кар'єрi, дiяльностi та поглядах Маргарет Тетчер – «залiзної ледi», яка успiшно вивела економiку країни з глибокої кризи.

Структура роботи вiдповiдає поставленiй метi та основним завданням дослiдження. Робота складається зi вступу, трьох роздiлiв, дев’яти пiдроздiлiв, висновкiв, списку джерел iнформацiї (31), додаткiв (6).

РОЗДIЛ 1

БIОГРАФIЧНА ДОВIДКА ТЕТЧЕР

1.1. Дитинство та освiта

Маргарет Хiльда Тетчер – легендарна особистiсть, перша в iсторiї жiнка прем’єр-мiнiстр європейської держави, «Залiзна ледi», котра втiлила в життя ряд консервативних заходiв i дала поштовх до формування так ваної полiтики «тетчеризму».

Маргарет Робертс народилася і виховувалася в родинi зі строгими правилами, батько в якій був iдеалом. Вiн прищеплював дiтям любов до книг, водив їх до мiсцевою бiблiотеки. Сама Маргарет не раз казала, що багатьма досягненнями вона завдячує саме батькові: «Усiм у своєму життi я зобов'язана моєму батьковi, i це надзвичайно цiкаво, тому що тi речi, якi я засвоїла в маленькому мiстечку, у дуже скромнiй родинi, – це саме тi речi, якi, як менi здається, допомогли перемогти на виборах» . Контакт із матір’ю Маргарет втратила рано. «Я дуже любила її, але пiсля того, як менi виповнилося 15 рокiв, нам бiльше нi про що було говорити, – згадувала пiзнiше Тетчер. – Це не її провина. Вона була поглинута турботами, весь час сидiла вдома» [13].

Початкову освiту дiвчина здобула в школi на Хантингтауэр-Роуд. Вчителi одразу вiдзначили Маргарет як обдаровану, але за її уїдливiсть дівчина отримала прiзвисько «Маргарет-зубочистка». Крiм активної дiяльностi в школi, вона вiдвiдувала уроки гри на фортепiано, хокей на травi, полюбляла спортивну ходьбу та займалася на курсах поетичного мистецтва. За досягнення у навчаннi була удостоєна стипендiї [25].

З раннього вiку, вже в 10 рокiв, Маргарет брала участь у виборчiй кампанiї, Робертси активно пiдтримували кандидата вiд партiї консерваторiв. Дівчина розносила документи консервативної партiї. Згодом згадувала, що саме в 30-тi роки», у зв'язку з окупацiєю Нiмеччиною Австрiї, почала «приєднуватись до полiтики [2].

В останнiй рiк навчання у школі, в 1943 р., Маргарет подала заявку в Сомервильський коледж Оксфордського унiверситету і вступила на факультет хімії зі стипендією, який успiшно закiнчила в 1947 роцi, здобувши вищу освiту. Хімік за фахом, Маргарет працює на підприємстві з виробництва пластмас у Меннiнгтонi, графство Ессекс, а потiм у Лондонi [18, с.34]. Однак кар’єра хiмiка її не приваблює: її серце вiддане полiтицi i законy. Ще в унiверситетi М. Роберс приєдналася до консервативної асоцiацiї, яку згодом очолила.

Виходячи з біографічних данних Тетчер, можна сказати, що Маргарет, яка вiдвiдувала полiтичнi засiдання в юному вiцi, уже в ранні роки життя вчилася ораторському мистецтву та засвоювала акторські навички, вона з раннього віку проявила неабияку зацікавленість політикою та показала «залізний» норов.

1.2. Початок полiтичної кар’єри

Стартом кар’єри Маргарет Робертс можна вважати обрання її головою Асоцiацiї Консервативної партiї при унiверситетi в 1946 роцi. У 1948 роцi їй надходить пропозицiя взяти участь у конференцiї вiд асоцiацiї, де Маргарет запропонували висунути свою кандидатуру в парламент, на що вона погодилася. На той час їй було лише 23 роки. На виборах 1950 р. вона була наймолодшим кандидатом, але вибори програла. Поразку прийняла спокiйно i на наступний рiк знову подала кандидатуру [14].

У вереснi 1951 р. Маргарет вийшла замiж за бiзнесмена Денiса Тетчера. У 1953 р. жiнка здобула освiту юриста, що допомогло їй займатися полiтикою. Вона не заперечувала, що кошти чоловіка забезпечили їй можливість присвятити себе полiтицi. Народивши дітей, у вереснi 1953 р. Маргарет вiдмовилася від ведення господарства і долучилася до активної діяльності спiлки «Консервативнi адвокати».

Маргарет вирiшила спецiалiзуватись на податковому правi, що у подальшому стало в нагоді: державнi бюджети країни готувались за її активної участі. Податкова полiтика була одним з основних важелiв, за допомогою яких Тетчер проводила реформування економiки Британiї [16].

У 1959 р. тридцятитрьохрiчна М. Тетчер починає передвиборчу кампнію за мiсце у парламентi в багатому передмiстi Лондона Фiнглi. Виграти їй допомогло ораторське мистецтво, котре вразило виборцiв і привернуло їхню увагу. Карєра Маргарет Тетчер розвивалася поступово. У 1961 р. прем'єр-мiнiстр Гаральд Мак-Мiллан вiдзначив здiбностi Тетчер i призначив її парламентським секретарем Мiнiстерства пенсiй i нацiонального страхування.

Керiвник Тетчер, яким на той час був Едвард Хiт, у 1967 р. ввів її як керiвного члена партiї консерваторiв до тiньового кабiнету свого уряду. Пiсля цього Тетчер обіймає посаду мiнiстра газу, електрики та ядерної енергiї, а згодом міністра транспорту [12, с.124].

У 1968 р. Маргарет Тетчер здiйснила першу спробу публiчно сформулювати свою полiтичну i економiчну програму, обгрунтувати платформу майбутнього уряду, прочитавши лекцiю в консервативному полiтичному центрi. «В чому помилка нашої полiтики?» – так назиалася лекція. Відповiдю на це питання було наступне: «У зростаючiй владi держави над особистiстю, у дуже великому впливi держави на життя приватних осiб, у дуже великому бюрократизмi» [8].

У 1970 р. Едвард Хiт назначає Маргарет Тетчер мiнiстром освiти та науки. Опановуючи посаду, Маргарет запроваджує реформи в освiтi. Знизивши вартість шкiльних снiданків, але пiдвищивши цiни на молоко, котре дiтям давали безкоштовно, Тетчер веде самостiйну полiтику, не схвалювану народом. Постiйнi комiсiї з перевiрки грамотностi школярів дозволили вiдмовити вчителям у пiдвищеннi заробiтної платнi. За такої полiтики та реформ Тетчер викликала невдоволення кабiнету мiнiстрiв i прем’єра. Щоб покращити ситуацiю в країнi Едвард Хiт назначає заступником Тетчер Нормана Джон-Стiваса, але Маргарет продовжувала свою полiтику.

Тетчер обiймала посаду мiнiстра 4 роки. На 1974 р. було призначено парламентськi вибори, на яких консерватори потерпiли поразку та перейшли в опозицiю. Але за Маргарет залишилося мiсце в парламентi: вона була призначена спікером з питань податкiв. Але згодом жiнка кидає виклик лiдеру консерваторiв [20, с.66].

Отже, можна підсумувати, що закріпити політичний статус Тетчер вдалося не одразу, але вона не залишила політику після першої невдалої спроби. Навпаки – перейшла в опозицію і тут проявила неабияку здатність до конкуренції, представивши потужну політичну програму та проявмвши «залізний» характер, з чого і почався її успіх.

РОЗДIЛ 2

ОСНОВНI АСПЕКТИ ПОЛIТИКИ «ТЕТЧЕРИЗМУ»

2.1. Головнi напрямки зовнiшньої полiтики

В серединi 70-х рокiв Британiя зазнала великої економiчної кризи. Багато полiтикiв та коментаторiв оцiнювали ситуацiю в країнi як «нацiональну кризу довiри», називавши цей перiод iсторiї як «Смерть британської демократiї» або «Розпад Британiї». Адже бiльше нiж половина населення проживали на межі і за межою бiдностi. За існуючих умов партiя консерваторiв потребувала нового лiдера [17].

У першому турi Маргарет здобула 130 голосiв з 276. [Додаток Б]. Це був гарний результат, враховуючи те, що її конкурентами були доволi сильнi політики, такi, як Фрейзер, аристократ з Шотландiї, та Едвард Хiт. Дiзнавшись про пiдсумки голосування, Хiт зняв свою кандидатуру, відкривши вакансію на посаду лiдера партiї.

Тетчер була сповнена смiливостi та енергiї, і саме цього потребувало англійське суспільство на той час. Вчасним було питання рiвностi прав жінок, якого торкалася Тетчер: «… Абсурдно заявляти, що жiнка не може керувати партiєю. Це дивний i старомодний погляд». І на виборах Тетчер перемогла [21].

Тетчер проводила реформи шляхом урiзання зарплат та скорочення збиткових виробництв, для того щоб збалансувати державний бюджет. Стримування iнфляцiї також вносило позитивні змiни до економiки країни. «Залiзна ледi» радикально змiнила «правила гри» для бiзнесу. Наслідком змін стало перетворення Лондона на фiнансову столицю свiту, що свідчило про наміри Тетчер зробити Великобританію потужної світовою державою, звідси витікає її вектор зовнішньо політики[9].

На зовнiшню полiтику Великої Британiї традицiйно впливали три головні фактори. Перший – вiдносно iзольоване географiчне положення, внаслiдок якого держава перебувала поодаль основного театру геополiтичних подiй (до ХХ століття – Європи, i протягом та пiсля ХХ ст. — Америки та Азiї). Другий – володiння перевагою на морі та значна роль колонiй, якi за своєю площею в 9 разів, а за кiлькiстю населення в 14 разiв перевищували показнки метрополiї, а отже, були чудовими ринками збуту та сировинними придатками для Сполученого Королiвства. Третій – консерватизм i традицiоналiзм, що виявлявся у всiх аспектах суспiльно-полiтичного життя вiд становлення двопартiйної полiтичної системи до збереження інституцій монархії.

До цих факторiв можна додати ще один, що логiчно випливав з другого i яскраво проявився вже пiд час Другої свiтової вiйни – це високий ступiнь залежностi зовнiшньополiтичного курсу Великої Британiї вiд США. Ставши економiчно й полiтично провiдною державою свiту, колишня британська колонiя допомагала Англії фiнансово й технiчно пiд час війни та в повоєннi роки, що дозволило Королiвству вже в 1948 р. вiдновити довоєннi економiчнi показники. Чи не є така добровiльна залежнiсть надто високою цiною за спокiй та стабiльнiсть – питання дискусiйне.

Тим не менш, зазначенi фактори значною мiрою визначали зовнiшньополiтичний курс Сполученого Королiвства в ХIХ i в першiй половинi ХХ столiття (вартно згадати доктрину «блискучої iзоляцiї»), але й з настанням епохи «тетчеризму» (1979 р.) не втратили своєї ролi.

У своїй зовнiшнiй полiтицi Маргарет Тетчер орiєнтувалася на Сполученi Штати, встановила партнерськi вiдносини з Р. Рейганом. Жорсткий характер зовнiшньополiтичного курсу i небажання йти на компромiси засвiдчила висадка контингенту англiйських вiйськ у 1982 р. на Фолклендськi острови. Потрiбно зауважити, що виступаючи в парламентi, Тетчер не наважилася навiть пообiцяти, що влада Британiї над Фолклендами буде вiдновлена. Вона обережно використовувала формулювання «британська адмiнiстрацiя на островах». Пiд час воєнних дiй Тетчер приїздила до вiйськових i пiдтримувала їх [Додаток Г] [25].

Що стосується участi в iнтеграцiйних об’єднаннях, то Тетчер прагнула закрiпити провiдне положення країни в Європейському Економiчному Союзi, послiдовно вiдстоюючи iнтереси Королiвства в ньому.

Як підсумок, можна зауважити, що у зовнiшнiй полiтицi Тетчер в основному орiєнтувалася на США та укріплення положенню Британії на світовій арені. Перемога у Фолклендській війні дозволила країнi утвердити своє положення в мiжнародному суспiльствi i показала успiшнiсть зовнiшньополiтичного курсу Тетчер.

2.2. Взаємовiдносини Великобританiї з СРСР та США

В 1976 р., ще до прем’єрства, Маргарет Тетчер назвала Радянський Союз «божевiльною вiйськовою машиною, котру рано чи пiзно доведеться зупиняти силою» [28].

Дипломатичний зв’язок зародився ще за часiв Другої свiтової вiйни у боротьбi проти спiльного ворога. Створення англо-радянської парламентської групи в 1960 р. у Лондонi та радянсько-англiйської секцiї парламентської групи СРСР у Москвi значно впливало на вiдносини Британiї та Радянського Союзу.

На початку 80-х рр. з приходом до влади консерваторiв за iнiцiативи британського парламенту радянсько-англiйськi вiдносини припиняються. Заборона експорту значної кiлькостi товарiв з СРСР зумовило пiдтримання дискримiнацiйної лiнiї США та ЄЕС у вiдношеннi соцiалiстичних країн, що призводить до зупинки торгiвельно-економiчного товариства радянсько-англiйської комiсiї.

У країнi проводилася широкомасштабна антирадянська кампанiя. Уряд, не порадившись iз думкою спортивної спiльноти i Британського олiмпiйського комiтету, ухвалює рiшення про бойкот Московської олімпіади у 1980 р. Далi слiдували полiтичнi й економiчнi санкцiї проти СРСР. Але зовсiм заморозити стосунки з Радянським союзом Тетчер не могла через вiдсутнiсть пiдтримки союзникiв по Європейському Спiвтовариству [23].

Деякi з британських полiтикiв вважали, що полiтика та адмiнiстрацiя США, котра до цього наполягала на припиненнi вiдносин с СРСР, лякала союзникiв та iшла в розріз з корiнними iнтересами Великої Британiї. Тож з 1983 р. консервативний уряд почав демонструвати бажання змiнити свою полiтику по вiдношенню до СРСР.

14 жовтня 1983 року лорд-мер Лондону давав традицiйний щорiчний бенкет, на якому зазвичай виступають члени уряду. На цей раз оратором була Тетчер, яка заявила: «Я виступаю за покращення стосункiв мiж Сходом i Заходом. Ми зробимо все можливе, щоб зменшити ризик виникнення вiйни i уникнути взаємного непорозумiння, яке може збiльшити цей ризик. Британiя готова до дiалогу з СРСР i країнами Схiдної Європи» [5, с. 36].

Згодом вiдносин мiж країнами поліпшился. Коли Михайло Горбачов у 1984 р. приїхав до Лондона, першими словами, з якими М. Тетчер звернулася до нього були: «Я ненавиджу комунiзм». Пiсля неформальних переговорiв Маргарет зрозумiла, якi перебудови чекають Радянський Союз та змiнила своє бачення стосунків з СРСР та його президентом.

Горбачов розумів, що Англiя є посередником у стосунках Радянського Союзу і США. В свою чергу, Маргарет Тетчер, проаналiзувавши вiдносини з СРСР, доходить висновку, що вона може стати дiячом свiтового значення.

Однак тверда, принципова лiнiя Радянського Союзу у підтримці нормальних стосункiв з Великобританiєю, принесла безсумнiвну користь i британському народу, в широких прошарках якого вона знаходила підтримку, тому що служила iнтересам збереження тривалого миру i безпеки [16].

Головним прихильником Англiї у боротьбі з радянською владою залишалися Сполученi Штати Америки. Рiшучу роль в їх становленнi вiдiгравали антирадянська спрямованiсть полiтики США i Англiї, спiввiдноснi загальнi iдеологiчнi позицiї. Англiйськi й американськi правлячi кола виходили з постулату, що радянська полiтика була начебто спрямована на руйнування цього союзу.

«Особливi вiдносини», що виникли пiсля Другої свiтової вiйни, розвивалися паралельно з послабленням Англiї, втратою нею свiтових позицiй i посиленням Сполучених Штатiв. Вони зростали, таким чином, iз збiльшення нерiвностi у силi двох країн, iз зацiкавлення Англiї пiсля закiнчення Другої свiтової вiйни у спiвробiтництвi з США для укріплення свого хиткого положення [4, с. 23].

З приходом до влади Р. Рейгана положення рiзко змiнилося. Маргарет Тетчер не тiльки взяла курс на динамiчний розвиток вiдносин з США, але й на встановлення тiсних особистих вiдносин з президентом США. Вона прагнула не пропустити час, щоб посісти своє мiсце «в серцi американського президента» [16], робила спроби здiйснити вплив на формування внутрiшньої полiтики Рейгана i грати роль «посередника» у вiдносинах мiж США та iншими захiдноєвропейськими державами. Тетчер згадувала: «Рональд Рейган був неповторною людиною, дружба з котрим допомагає творити мiцний союз Англiї та США, а також звiльнити свiт вiд рабства комунiзму» [27, с. 73].

2.3. Соцiально-економiчнi реформи

Консервативна партiя прийшла до влади, коли Британiя потерпала вiд економiчної кризи. Щоб подолати проблему уряд почав впроваджувати полiтику монетаризму, яка пiзнiше отримала назву «тетчеризм». Говорячи про свою полiтику, Тетчер не вживала такого поняття як «монетаризм», вiддаючи перевагу визначенню «демократiя власникiв».

В цiлому суть економiчних реформ уряду Тетчер полягала в наступному:

1) приватизацiя державного сектора;

2) значне зменшення фонду заробiтної плати працiвникiв у структурi ВВП;

3) зменшення податкiв на корпорацiї [9].

По-перше, було прийнято рiшення зупинити iнфляцiю, посилення якої руйнувало господарське життя країни. У боротьбi з цим було взято курс на зниження темпiв зростання державних витрат, скорочення соцiальних програм. За розумінням М. Тетчер всi працездатнi громадяни повиннi забезпечувати себе самостійно, в той час, як держава витрачала кошти для забезпечення непрацездатних громадян. Задля досягнення цiєї мети, було допущено збiльшення безробiття. Але держава брала до уваги соцiальнi питання: наприклад, була розроблена програма збiльшення числа робочих мiсць.

По-друге, необхідно було знизити податки на прибутки корпорацiй та особистi доходи, що дало б можливiсть збiльшити iнвестицiї в економiку та звести до мiнiмуму державне втручання в господарськi та соцiальнi справи, що негативно впливало на розвиток економiки в країни до цього моменту. Втручання в приватне життя зводилося до мiнiмума. I якщо ранiше держава допомагала перспективним пiдприємствам, то уряд Тетчер вiдмовився вiд цього повнiстю. Надаючи повну свободу приватному пiдприємству, уряд укріплював роль корпорацiй i ринку в регулюваннi господарських процесiв.

Факторами, які спонукали владу Британi до проведення змін, були:

неефективнiсть державних пiдприємств;
низька продуктивнiсть працi на них;
висока капiталомiсткiсть;
низька прибутковість як причина приватизацiї приватних пiдприємств, що було одним iз завдань у вирiшеннi питань економiки [6].

Маргарет Тетчер довелося втримати низку атак зi сторони опонентiв, що стосувалися методiв приватизацiї. Пропонувалося два шляхи проведення приватизацiї: безкоштовна роздача акцiй робiтникам компанiй i купiвля акцiй. Прем’єр- мiнiстр та її однодумцi схилялися до другого варiанту, адже вони вважали, що цiнується лише те, що важко дiстається.

У роботi консервативного уряду з приватизацiєю можна видiлити три основних етапи. У перший етап з 1979 року по 1984 рiк здiйснювався продаж пiдприємств конкурентноздатних галузей. Пояснюється це тим, що уряд хотiв зменшити потреби державного сектору в позиках. Це був перiод так званої «малої приватизацiї».

Другий перiод приватизацiї (1984 – 1987 рр.) характеризувався прагненням розширити коло власникiв акцiй. В цей перiод уряд продав великi компанiї.

З 1987 р. у Великобританiї почався третiй перiод, коли уряд почав розпродавати галузi комунального господарства [23].

Вплив панi Тетчер на економiчну фiлософiю iлюструє той факт, що її країна вийшла з кризового становища i стала в ряд провiдних держав свiту.

Серед цiнних орiєнтацiй тетчеризму та неоконсерватизму особливе мiсце належало iндивiдуалiзму, який протиставлявся колективiзму. Основним носiєм колективiзму є профспілки, тому належало «приборкати» профспiлки, якi зосереджували «надмiрну владу» та пiдривали розвиток бiзнесу.

Уряд розгорнув наступ на права профспiлок. Прийнятi парламентом закони про зайнятiсть ускладнювали процедуру оголошення i проведення страйкiв, передбачали судове переслiдування органiзаторiв незаконних страйкiв, утруднювали пiкетування пiдприємств.

Питання про обмеження прав тред-юнiонiв виникало перед багатьма британськими урядами i деякi з них були змушенi йти на поступки перед профспiлками, або, навiть, вiдступати перед їх натиском. Уряд Г.Вiльсона у сiчнi 1969 р. спробував провести через парламент законпроект «Замiсть розбрату», який надавав право на страйки, лiмiтував їх i навiть вводив щодо страйкарiв репресивнi заходи суворого порядку, але в результатi, страйкову боротьбу не було зупинено. Навпаки, страйки були посиленi [28, с. 168].

РОЗДIЛ 3

ВПЛИВ «ТЕТЧЕРИЗМУ» НА ДЕРЖАВОТВОРЧI ПРОЦЕСИ

3.1. Наслiдки заходiв неоконсерваторiв для країни та її населення

Ряд заходiв консерваторiв та полiтика Тетчер, безсумнiвно, покращили економiчний стан в Англiї. Не зважаючи на численнi тиски зi сторони опонентiв та неприхильникiв з народу, Тетчер дiйсно змогла покращити суспiльне життя в країнi. Її переконання нiколи не кидати зброї, боротися до кiнця забезпечили їй репутацiю сильного полiтика i велику популярність. Але в країнi i за її межами у неї було бiльше ворогiв, нiж друзiв, i часом Англiя при нiй потрапляла у станi ізоляції більшої, нiж до її приходу до влади.

Неоконсервативному уряду на чолi з М. Тетчер упродовж 1979 – 1990 рр. вдалося приватизувати одержанi у 1945 – 1960 рр. збитковi галузi та корпорацiї, широко впровадити ринковi вiдносини, вiдродити потужну верству середнього та дрiбного бiзнесу, що сприяло не тiльки загальному оздоровленню економiки i суспiльного життя, але й суттєвому полiпшенню позицiї Великої Британiї серед iндустрiально розвинених країн свiту. У ходi втiлення своєї програми новi торi домоглися докорiнної реструктуризацiї британського суспiльства, створивши 11- мiльйонну армiю власникiв акцiй, середнiх та дрiбних пiдприємцiв [30, с.70].

Головними складовими реформатської дiяльностi й економiчної полiтики Тетчер варто вважати вiдродження економіки; чiтке розмежування прав та обов’язкiв мiж урядом i профспiлками; вiдтворення прогресивної системи заробiтної плати, що мало забезпечити стабiлiзацiю економiчного життя; значне скорочення податкiв на високi прибутки, що сприяло залученню нових iнвестицiй та проведення приватної дiлової активностi [28].

Проте пiсля блискучої перемоги на виборах 1987 р. популярнiсть панi Тетчер серед електорату почала рiзко падати. Головними причинами цього були несхвальне ставлення до подушного податку (Poll Tax), суперечливi погляди панi Тетчер на роль Британiї у Європейськiй Спiвдружностi та початок спаду економiки. Незадоволення членiв консервативної партiї своїм лiдером досягло такого рiвня, що коли Майкл Гезлтайн у листопадi 1990 року став альтернативним кандидатом, вiн змiг у повторному турi голосування вiдвоювати у Тетчер 15 вiдсоткiв голосiв, необхiдних для безперечної перемоги. Старшi колеги умовили панi Тетчер вийти на цьому етапi iз змагання.

Пiсля видходу Маргарет Тетчер у вiдставку новим прем´єр-мiнiстром Великобританiї став її соратник по партiї Джон Мейджор. Новий уряд прагнув зберегти найкращi досягнення тетчеризму. Проте на початку 90-х pp. економiчне становище країни погiршилося, зменшилися темпи зростання виробництва. Уряд консерваторiв почав втрачати популярнiсть, невирiшеними залишалися економiчнi проблеми, соцiальнi суперечностi, зростав сепаратизм у Шотландiї, Уельсi, Ольстерi тощо. На позачергових парламентських виборах 2 травня 1997 р. перемогла лейбористська партiя на чолi з Ентонi Блером, прихильником «неолiбералiзму». Лейбористи реформували партiйну програму, проголосивши курс на пiдйом економiки, стримання iнфляцiї та безробiття. Лейбористи вiдмовилися вiд iдеологiї нацiоналiзацiї, зробивши ставку на розвиток освiти i створення робочих мiсць. У 2001 р. лейбористи знову отримали перемогу на виборах i сьогоднi продовжують реформаторську дiяльнiсть [15].

3.2. Досвiд полiтики Тетчер для cучасної Великобританiї

Нинiшнього прем’єр-мiнiстра Великобританiї Терезу Мей недаремно порiвнють з Маргарет Тетчер: екс-мiнiстр внутрiшнiх справ ще на колишнiй посадi вiдзначилася доволi рiзкими заявами щодо полiтики ЄС, зокрема щодо бiженцiв.

Що стосується політики в європейському регiоні, нинi Мей твердо наполягає на виходi Британiї з ЄС, що послiдовно вiдстоює публiчно. На початку лютого Палатою представникiв у першому читаннi було схвалено введення в дiю 50 статтi Лiсабонського протоколу, що, по сутi, означає запуск процесу виходу Сполученого Королiвства з Європейського Союзу. А 16 лютого Тереза Мей публiчно представила план виходу з ЄС, що складається з 12 пунктiв, серед яких – «контроль за нашими власними законами», «змiцнення союзу мiж чотирма країнами Сполученого Королiвства», «контроль за мiгрантами, якi приїжджають з ЄС», «права для британських громадян в ЄС i для громадян країн ЄС у Британiї», «вiльна торгiвля з європейськими ринками через угоду про вiльну торгiвлю», «новi торговельнi угоди з iншими державами», «спiвпраця у боротьбi зi злочинами та тероризмом». Окремо варто зупинитися на двох пунктах – правах для британських громадян в ЄС i для громадян країн ЄС у Британiї i «вiльній торгiвлі з європейськими ринками через угоду про вiльну торгiвлю» Ці пункти викликають найбiльш гостре несприйняття в очiльникiв Європейського Союзу, які наполягають на швидкому виході країни з ЄС і скасуванні економiчних та юридичних переваг.

З iншого ж боку, цi два пункти яскраво свiдчать про одне: Велика Британiя не полишає амбiцiй вiдiгравати якщо не провiдну, то важливу роль на європейському континентi. У своїй останнiй статтi вiд 17 лютого, опублiкованiй у французькiй газетi Le Figaro, Тереза Мей наголошує: «Ми залишаємо ЄС, але не залишаємо Європу». Таким чином, очiльниця країни заявляє, що не бажає поступатись iнтересам у європейському регiонi навiть пiсля «брексiту».

I, звiсно, не можна не згадати про роль Великої Британiї в урегулюваннi ситуацiї в Криму i на Сходi України. Навiть проблеми виходу з ЄС не вплинули на рiшучу позицiю Сполученого Королiвства щодо росiйської агресiї. Крiм того, держава здiйснює матерiально-технiчну i гуманiтарну пiдтримку українських вiйськовослужбовців як у межах програм пiдготовки, так i через спецiальнi фонди. Загалом Великобританiя нинi лишається чи не найактивнiшим у Європi прихильником санкцiй, уведених проти Росiї.

Загалом можна зробити такий пiдсумок: у зовнiшнiй полiтицi Великої Британiї на сучасному етапi превалює тема «брексiту» та пошуку нового формату спiвпрацi країни з рештою Європи. У бiльшостi iнших питань (за винятком декiлькох вищенаведених) можна очiкувати збiгу з позицiєю США.

Взагалi спрогнозувати, наскiльки змiниться полiтика Великої Британiї найближчим часом i як будуть тривати державотворчi процеси, доволi важко з огляду на невизначене становище країни вiдносно ЄС та настiльки ж невизначене становище президентської адмiнiстрацiї в Сполучених Штатах Америки. Тому будь-який прогноз лише приблизно окреслюватиме найбiльш загальнi тенденцiї розвитку зовнiшньополiтичного курсу Сполученого Королiвства.

3.3. Досвiд полiтики Тетчер для країн свiту

Успiшна реалiзацiя сучасних неокласичних доктрин, до якої прибiгала Тетчер, можлива не скрiзь i не завжди. Так, у 70-80-х рр. ХХ ст. проблемою розвинених країн свiту стала iнфляцiя та безробiття. Низька ефективнiсть виробництва, нацiональне використання ресурсiв стали гальмом економiчного розвитку. Тому деякi країни, здiйснюючи свою полiтику почали придiляти увагу поглядам неоконсерватизму. В таких умовах у захiдноєвропейських країнах вiдбувся перехiд до нової системи управлiння – неоконсерватизму, основою якого було класичне уявлення про капiталiзм як систему, що здатна до саморегулювання.

Для успiху неконсерватизму необхiдна не лише полiтична воля влади, а й вiдповiднi економiчнi умови, вiдповiдний рiвень розвитку країни, належнi iсторичнi, нацiональнi, iнституцiйнi та iншi чинники.

Змiцнення позицiй неоконсерватизму в науцi та iдеологiї вiдбувається одночасно з посиленням вiдповiдних iдей та настроїв у полiтичному життi. Особливо яскраво це виявилося в Великобританiї: Тетчер, що виступала з позицiй нового, жорсткого консерватизму, досить швидко завоювали лiдируючi позицiї у своїх партiях, а потiм i перемогла на виборах. Тривалiсть їх перебування при владi (11,5 рокiв) свiдчить про силу нової течiї та потенцiал, котрий вона мала з самого початку. Про це говорить i поняття «тетчеризм», що мiцно увiйшло в полiтичний словник 80-х рр. i стало загальновизнаним символом сучасного консерватизму [11].

У 80-х рр. сталися серйознi змiни в полiтичному життi країн Заходу: змiцнили свої позицiї консерватори в США, були усуненi вiд полiтичного керiвництва соцiалiсти й лiберали у Францiї, Iталiї та ФРН. Iдеї консерватизму та вiдповiднi пiдходи до вирiшення соцiально-економiчних проблем стали домiнуючими в багатьох впливових полiтичних партiях захiдних країн: Республiканськiй партiї США, Лiберально-демократичнiй партiї Японiї, Християнсько-демократичному та Християнсько-соцiальному союзi у ФРН (ХДС/ХСС), Iталiйськiй християнсько-демократичнiй партiї та кiлькох iнших. Лiбералiзм поступився мiсцем консерватизму в усiх сферах життя.

Сприятливим для країн, що пiдтримували полiтику консерватизму став i факт посилення в країнах бюрократизму, котрий породжувався державою i гальмував розвиток економiки. Неоконсерватори виступили за усунення держави вiд управлiння економiкою та соцiально-полiтичною сферою, за повернення свободи ринку й конкуренцiї. Дотримуючись цього курсу, М. Тетчер у роки свого правлiння (1979—1990) послiдовно здiйснювала децентралiзацiю i приватизацiю державного сектору економiки, розширення приватного пiдприємництва. У результатi проведення такої полiтики було досягнуто значних успiхiв у розвитку економiки країни, пiдвищено життєвий рiвень бiльшостi англiйських трудящих.

Водночас у Великобританiї сталися значнi змiни й у сферi полiтичних вiдносин. Помiтно скоротилася кiлькiсть державних органiв, кiлькiсть державних службовцiв зменшилася на 167 тис. (23%), деякi з державних та мунiципальних служб були переданi на контрактнiй основi приватним власникам [25].

Проте нинi консерватори в рiзних країнах намагаються змiцнити i владнi функцiї держави з метою вiдновлення довiри народiв до влади, що була пiдiрвана полiтикою неолiбералiв. Консерватори визнають досконалою тiльки таку структуру полiтичного управлiння, куди допускаються лише представники елiтарних верств суспiльства. Вiд участi в управлiннi усуваються представники «простих» людей, особливо робiтничого класу, нiбито через його схильнiсть до насильства.

Деякi соцiально-полiтичнi погляди консерваторiв не зовсiм «вписуються» в сучаснi науковi уявлення про природу та закони розвитку суспiльного життя. Проте їхнiй цiлiсний погляд на суспiльство, намагання виявити його внутрiшнi взаємозв’язки не залишилися непомiченими суспiльною думкою. Сучасну людину приваблює висока оцiнка консерваторами ролi сiм’ї та школи як факторiв стабiлiзацiї суспiльства. Такi «продукти розуму», як ядерна й хiмiчна зброя, сталiнський та полпотiвський «соцiалiзм», спонукають нинi прислухатись до критики консерваторами просвiтительської абсолютизацiї розуму в соцiально-полiтичнiй сферi. Актуальним залишається питання i про ставлення до минулого. Вiдомо, що вiдмова вiд цiнностей, що були створенi попереднiми поколiннями, нехтування традицiями народу дуже дорого коштували суспiльству.

Не слiд опускати той факт, що кiлькiсть жiнок в державних колах в свiтi значно збiльшується [Додаток Д]. Але й досi дiють застарiлi стереотипи, що жiнкам у владi «не мiсце». Маргарет Тетчер стала прикладом для багатьох жiнок, i в нашiй державi ряди українського парламенту значаться такими прiзвищами як Савченко Н.В., Сироїд О.І., Геращенко І.В., Королевська Н.Ю., Тимошенко Ю.В. [8].

Взагалі, «Залiзна ледi» на своєму прикладi продемонструвала, що помiчаючи дрiбницi, дивлячись на речi бiльш прискiпливо та не боючись зробити вирiшальнi i рiзкi змiни, жiнка готова керувати державою та проводити реформи.

3.4. Досвiд полiтики Тетчер для України

Маргарет Тетчер виступала проти незалежностi України. За словами Iгоря Юхновського, що був головою парламентської опозицiї у Верховнiй радi 1990—1994 рр., на прохання визнати Українську державу вона лише iронiчно вiдповiла: «Ми з Калiфорнiєю дипломатичних стосункiв не наводимо» [24].

Маргарет Тетчер зробила багато досить рiзких i, без перебiльшення, доленосних ходiв, що викликали здивування i скепсис аналiтикiв i експертiв.

1. Насамперед кабiнет Маргарет Тетчер знизив податки з пiдприємцiв, щоб оживити приватну iнiцiативу i приплив iнвестицiй. Чому? Кредити спустошують скарбницю, починаючи з наступного року пiсля їх отримання, приносячи постiйний дохiд лише банкiрам, але не населенню i державi. Зростаючi доходи бiзнесу – це стабiльнiсть бюджету, новi робочi мiсця.

2. Iнвестицiї замiсть кредитiв. Рiзниця в тому, що держава не бере на себе кредити i зобов'язання по виплатах вiдсоткiв по ним, а iноземнi iнвестори самi вкладають в економiку свої капiтали, знаходячи перспективнi напрямки, отримуючи свої вiдсотки вiд прибутку. В результатi внутрiшнiй ринок iнвестицiй i економiчнi показники країни зростають [Додаток Е].

3. Масова приватизацiя як другий крок для припливу iнвесторiв. Проводилась приватизацiя як збиткових державних пiдприємств, так i цiлком прибуткових. В результатi за грошi iнвесторiв вiдбулася модернiзацiя промисловостi Великобританiї.

4. Жорсткий монетаризм як засiб боротьби з iнфляцiєю.

5. Зменшення соцiальних витрат, субсидiй в охорону здоров'я i вищу школу. Так, бюджети унiверситетiв в 1981 р. урiзанi на 18%, в 1983 р. - на 2%.

6. Жорсткiсть при проведеннi реформ з рiзким обмеженням прав профспiлок вiдповiдно до прийнятого в 1980 р. закону «Про зайнятiсть».

7. Переможна вiйна, яка згуртувала нацiю. У 1982 р. Тетчер без найменших вагань санкцiонувала проведення вiйськової кампанiї на Фолклендських островах, куди вторглися вiйська Аргентини, що закрiпило могутнiсть Британiї. Для України цiкава послiдовнiсть дiй Тетчер у вiйнi проти Аргентини за Фолклендськi острови.

8. На хвилi успiху у вiйнi Тетчер розгромила свого головного супротивника – британськi профспiлки.

9. Безкомпромiснiсть по вiдношенню до сепаратистів.

10. У зовнiшнiй полiтицi уряд консерваторiв завжди вiдстоював iнтереси власної держави.

Досвiд М. Тетчер для полiтологів та iсториків України цінний тим, що свідчить, що будь-який факт потрiбно розглядати стосовно до конкретної iсторичної обстановки, тодi iсторичний процес стає не тiльки документальним, але i абсолютно логiчним.

Результати i методи управлiння Тетчер в самiй Великобританiї сприймалися вкрай неоднозначно. Бiльш того, вони i зараз становлять предмет чвар в британському суспiльствi. До речi, сама «залiзна ледi» говорила: «Немає нiякого суспiльства, є чоловiки, є жiнки i є сiм'ї».

Безумовно, що бiльшiсть українського населення незадоволенi сьогоднiшнiм правлiнням та станом в державi. Країна чекає на кардинальнi змiни. Тож, можливо, досвід полiтики «тетчеризму» змiнив б сучасну ситуацiю.

ВИСНОВКИ

Отже, враховуючи вищезазначене, можна зробити наступні висновки.

По-перше, потрiбно зауважити, що iм'я Маргарет Тетчер вже увiйшло в iсторiю. Багато сторiнок iсторiографiї другої половини ХХ столiття присвяченi її полiтицi, її впливу на розвиток подiй в Британiї, Європi та свiтi. Поряд з величезною силою волi, наполегливістю у вiдстоюваннi своїх цiлей i принципiв, якi здобули їй iм'я «залiзної ледi», не можна не вiдзначити її проникливiсть, величезне полiтичне чуття, смiливiсть в прийняттi та здiйсненнi рiшень.

Тема впливу «тетчеризму» на політичні процеси у світі достатньою мiрою не дослiджена в українськiй iсторiографiї. Наявнi вiтчизнянi працi здебiльшого не мають узагальнюючого характеру, вiдображають лише окремi аспекти теми, не розглядають процес реалiзацiї полiтики «тетчеризму» крiзь призму досвiду полiтики i практики Великої Британiї. Джерельна база з обраної теми є досить рiзноплановою та репрезентативною, що дозволяє достатньо повно й об’єктивно дослiдити засоби та результати практичного втiлення в життя неоконсервативної iдеологiї урядами М.Тетчер та зробити певнi висновки. Для вивчення програми реалiзацiї неоконсервативної iдеологiї було проаналiзовано працi дiячiв Великої Британiї, США, Росiї та України.

Ознайомлено з бiографiчними даними Маргарет Тетчер дозволило визначити фактори впливу на формування полiтичного характеру i свiтогляду М.Тетчер, що формувалися пiд впливом тверезого прагматизму її батька Е. Робертса. Її лiбералiстичнi переконання мають витоки у працях Ф. Хайєка, М. Фрiдмена та iнших iдеологiв монетаризму. Свiтогляд М. Тетчер формувався також пiд впливом проголошених Е. Берком засадничих консервативних постулатiв та глибоких методистських релiгiйних переконань.

Дослiдження iсторiї «тетчеризму», тобто британського консерватизму, виявило такi його особливостi, як прагматизм, гнучкiсть, високу ступiнь iдеологiзованостi, бажання бути iдеологiєю правлячих кiл, при цьому здатнiсть зберiгати незмiнними свої основнi положення, наявнiсть постiйного iнтересу з боку дослiдникiв до консерватизму.

Для впровадження «тетчеризму» як полiтики соцiально-економiчної реалiзацiї неоконсервативної iдеологiї у Великiй Британiї використовувалися певнi методи та засоби: мiнiмiзацiї ролi держави в життi iндивiдуума та в економiцi, скорочення соцiальних програм, пiльгове оподаткування для корпорацiй, приватизацiя всiх сфер економiки, каральна полiтика щодо профспiлок, скорочення персоналу та фiнансування державного апарату.

У проведеннi зовнiшньополiтичного курсу Великої Британiї використовувався силовий чинник, щоб посилити можливiсть впливу в свiтовому спiвтовариствi для вирiшення питань економiчного зростання та престижу.

Одним з найбiльш важливих практичних факторiв, що визначав особливий характер вiдносин Великобританiї, було їх ядерне спiвробiтництво із США. Специфiка союзницьких відносин розкрилася пiд час вiйськових конфлiктiв, у яких брала участь Велика Британiя: конфлiкт Великої Британiї з Аргентиною через Фолклендськi острови у 1982 р., конфлiкт 1983р. мiж США та Гренадою, бомбардування Лiвiї у 1986р. Це було демонстрацiєю iдеологiчної єдностi країни, прояв поглядiв на свiтовий порядок та засоби вирiшення мiжнародних проблем.

Варто вiдзначити, що Тетчер проводила свою лiнiю чiтко i безкомпромiсно. В результатi економiчне становище Великобританiї значно покращилося. Однак негнучкiсть в першу чергу в соцiальних питаннях i неможливiсть вирiшити накопиченi проблеми в рамках «тетчеризму» в результатi привели «залiзну ледi» до вiдставки.

Не можна не вiдзначити i того, що в iсторiї завоювання жiнками полiтичної влади, переходу від чоловiчого домінування в полiтицi до рiвноправностi жiнок в коридорах влади Тетчер посідає надзвичайне місце. Жодна жiнка-полiтик не була настiльки довго бiля керма правлiння своєї країни, i жодна не дала свого iменi для нового економiчного напрямку. «Тетчерiзм» означає прорив жiнок у вищi сфери економiки i полiтики.

Пiдводячи пiдсумки, можна сказати, що в цiлому для економiки та промисловостi Великої Британiї роки «тетчеризму» стали перiодом пiднесення. Маргарет Тетчер змогла вивести державу з економiчної кризи та заявити про себе як «залiзну ледi». Однак є i тi, хто вважає правлiння Маргарет Тетчер i її полiтику провальною i згубної для країни, вважаючи, що вона заклала масу проблем, якi до сьогодні даються взнаки. Проте все бiльш чiтко прослiдковується тенденцiя сприймати легендарну «залiзну ледi» як iкону британської полiтики i одну з найбiльших жiнок в iсторiї, яку можна брати за приклад.

Маргарет Тетчер зробила багато досить рiзких i доленосних кроків для історіі Великобританії, що вивели її на потужну державу, але це породило здивування i скепсис аналiтикiв i експертiв. Але нашій державі можна взяти до уваги певні аспекти політичної діяльності Тетчер і її уряду. Якщо президент України Петро Порошенко і уряд Арсенія Яценюка дійсно бажають провести реформи в Україні, їм необхідно взяти до уваги уроки з розвинених країн, які пережили важкі часи і врятували країну від кризи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Blundell John. Margaret Thatcher: A portrait of the Iron Lady. – New York: Algora Publishing, 2008. – Р. 21.
Margaret Thatcher, The downing street years / Thatcher M. – L.: Harper Press, 2011. – С. 14.

3. Битва за Фолкленды // [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://www.drive2.ru/b/1189374/

Британсько-американськi взаємовiдносини у 80-х роках ХХ ст. // Тези доповiдей науково-теоретичної конференцiї СумДУ з соцiально-гуманiтарних проблем. – Суми, 2005. – С.23-24.
Великобритания: эпоха реформ / под ред. Ал. А. Громыко. – М.: Издательство «Весь мир», 2007. – С. 36.
Дiяльнiсть Маргарет Тетчер. «Тетчеризм», його суть та результати для Великої Британiї // [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://studfiles.net/preview/5128454/page:21/
Досвiд застосування неокласичних моделей в економiцi рiзних країн // [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://buklib.net/books/29060/
Економiчнi засади демократичного суспiльства. // 3-тя Мiжнародна наукова конференцiя. /Тези доповiдей. – Суми, 2006. – С.20-22.
Економiчний розвиток в перiод правлiння М. Тетчер (Великобританiя) // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://ekon.in.ua/ekonomichnij-rozvitok-v-period-pravlinnya-m-tetcher-velikobrit.html
Жестокая война за Фолкленды 1982 года // [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://procol-harum.livejournal.com/537149.html

11. Консерватизм та неоконсерватизм як доктрини захисту традицiй та одвiчних цiнностей // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://studentbooks.com.ua/content/view/125/78/1/13/

Маргарет Тетчер - полiтик-реформатор постiндустрiальної Британiї// Наук. записки: Збiрник наукових статей НПУ iм. М. Драгоманова. - К. : НПУ, 2002. - Вип. 39. - С. 124-136.
Маргарет Тетчер: Залiзна ледi [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.rusnauka.com/45_OINBG_2015/Istoria/2_203770.doc.htm
Маргарет Тэтчер и ее роль в новейшей истории Великобритании // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://letopisi.org/index.php/Маргарет_Тэтчер_и_ее_роль_в_новейшей_истории_Великобритании
Маргарет Тэтчер. Искусство управления государством. Стратегии для меняющегося мира/Пер. с англ. — М.: Алыгана Паблишер, 2003. — С. 54. // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.library.fa.ru/files/Thatcher.pdf

16. Маргарет Тетчер та її полiтика в iсторiї Великобританiї // [Електронний ресурс].- Режим доступу: https://knowledge.allbest.ru/history/3c0b65635a2bd68a5c53a89421306d37_0.html

17. Маргарет Тетчер: «залiзна ледi», котра врятувала Великобританiю й перетворилася на символ рiшучостi // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://porogy.zp.ua/2013/04/b1adf5b4c4820feab5cfd0040f24fa24/

Медведев Д.Л., Тэтчер: неизвестная Мэгги / Д.Л. Медведев. – М.: РИПОЛ классик, 2013. – С. 34.
Неоконсерватизм: традицiї та сучаснi тенденцiї розвитку. // Вiсник КНУ iм. Тараса Шевченка. Iсторiя.-1997.-Вип.36.-С.117-126.
Нарис полiтичної бiографiї Маргарет Тетчер (до 20-лiття приходу до влади у Великобританiї консерваторiв) //Людина i полiтика. - 1999. - № 3. - С. 66.
Особливостi соцiально-економiчної полiтики британських консерваторiв у 1979-1990 рр. (у спiвавт.)//Український iсторичний журнал. - 1999. - № 2. - С. 125-133; № 3. - С. 88-97.
Практичне втiлення в соцiальне-економiчне життя США iдей неоконсерватизму //Нацiональний прогрес України: iсторичнi, духовнi, соцiально-полiтичнi передумови та прiоритети: Збiрник наукових праць .– Миколаїв, 1997.- С.26-31
Рачкова А.М. Историческая ретроспектива основ «тэтчеризма» // [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://www.rusnauka.com/45_OINBG_2015/Istoria/2_203770.doc.htm
Роль неоконсервативної iдеологiї в розробцi та запровадженнi моделi суспiльства. / Мiжнародна наукова конференцiя. Iнновацiйний розвиток суспiльства за умов крос-культурних взаємодiй (20-21 лютого 2008 р.)/Тези доповiдей. – Суми, 2008. – Секцiя 1. – С.48-49.
Самая влиятельная женщина. «железная леди» маргарет тэтчер / Сергей Перегудов, Александр Терентьев. – М.: ЭКСМО, 2014. – 384 С. // [Електронний ресурс].- Режим доступу: file:///C:/Users/User/Downloads/2738-5518-1-SM.pdf
Системна трансформацiя економiки в контекстi сучасного не консерватизму [Електронний ресурс].- Режим доступу: http://tppe.econom.univ.kiev.ua/data/2009_20/Zb20_27.pdf
Спiльне i вiдмiнне в iдеологiї неоконсерватизму у Великiй Британiї та США// Сумська Старовина. – 2007. - №21/22. – С.72-78.
Створення «демократiї власникiв» - головна мета реформаторської полiтики Маргарет Тетчер у Великiй Британiї (1980 рр.) / Науково-практичний збiрник. - К.: ФПУ, 2001, − №4. - С.168-177.
Топ-10 цитат вiд Маргарет Тетчер // [Електронний ресурс].- Режим доступу:https://24tv.ua/top10_tsitat_vid_margaret_tetcher_n325539
Тетчеризм в контекстi концептуальних вартостей британського консерватизму// Збiрник наукових статей Нацiонального педагогiчного унiверситету iм.. М.П.Драгоманова. - К.: Вид-во НПУ. - 2001. - Вип. 38. - С.70.