Урок: "Паризька мирна конференція. «14 пунктів» В. Вільсона. Версальський договір."

Про матеріал
Після цього уроку учні зможуть: описувати хід Паризької конференції; характеризувати та аналізувати основні положення Версальського договору та мирних договорів з союзниками Німеччини; оцінювати переваги і недоліки Ліги Націй; використовувати історичну карту для розкриття умов Версальського договору; давати характеристику Д. Ллойд-Джорджу, Ж. Клемансо, В. Вільсону; узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища. Конспект подано у вигляді таблиці, використовується як опорний.
Зміст архіву
Перегляд файлу

Додаток 1

http://school.xvatit.com/images/a/a2/Woodrow_wilson_1.jpegАмериканська Програма миру («14 пунктів» В. Вільсона) (подається у скороченому викладі):


1. Відкриті мирні договори, відкрито обговорені, після яких не буде жодних таємних міжнародних угод будь-якого виду, а дипломатія буде діяти відверто і на виду у всіх.
2. Абсолютна свобода торгового судноплавства у мирний час і під час війни.
3. Знищення перешкод для міжнародної торгівлі.

4. Справедливі гарантії того, що національні озброєння будуть скорочені до крайнього мінімуму, що відповідає державній безпеці.
5. Вільне, щире і абсолютно неупереджене вирішення всіх колоніальних питань, суперечок, з суворим дотриманням принципу: при вирішенні всіх питань, що стосуються суверенітету, інтереси населення відповідають вимогам уряду, права якого мають бути визначені. Право націй на самовизначення.
6. Звільнення Німеччиною всіх російських територій. Врегулювання «російського питання», що гарантує найповніше й вільне сприяння з боку інших націй в отриманні нової, без перешкод, можливості приймати незалежні рішення щодо власного політичного розвитку Росії та її національної політики й прийняття у співтовариство вільних націй...
7. Визволення і відновлення Бельгії.
8. Повернення Франції Ельзас-Лотарингії.
9. Визначення кордонів Італії провести на основі чітко визначених національних кордонів.
10. Автономія народів, які входять до складу Австро-Угорщини.
11. Евакуація німецьких військ з Румунії, Сербії та Чорногорії, забезпечення Сербії вільного й надійного доступу до моря.
12. Автономія народам, які населяють Туреччину; відкриття Дарданелл для кораблів усіх країн.
13. Створення незалежної Польщі з виходом до моря і приєднання до Польщі територій, заселених поляками.
14. Повинно бути організоване спільне об'єднання націй на основі особливих статусів з метою створення взаємогарантій політичної незалежності й територіальної цілісності як великих, так і малих держав.

Перегляд файлу

10 клас

Тема: Паризька мирна конференція. «14 пунктів» В. Вільсона. Версальський договір.

Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: описувати хід Паризької конференції; характеризувати та аналізувати основні положення Версальського договору та мирних договорів з союзниками Німеччини; оцінювати переваги і недоліки Ліги Націй; використовувати історичну карту для розкриття умов Версальського договору; давати характеристику Д. Ллойд-Джорджу, Ж. Клемансо, В. Вільсону; узагальнювати значення повоєнного врегулювання міжнародного становища.

Основні поняття: «14 пунктів» В. Вільсона, Ліга Націй, Версальська система, ратифікація, репарація.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник Всесвітні історія, 10 клас  (автор – Полянський П.), атлас з новітньої історії для 10 класу (карта «Територіальні зміни в Європі в 1919-1923 рр. Нові незалежні держави»), додаток «14 пунктів В. Вільсона».

Хід уроку.

Етап уроку

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

Організаційний момент

(3 хв)

Привітання, перевірка присутніх учнів.

Актуалізація опорних знань

(5 хв)

Бесіда за запитаннями:

  • Пригадайте, який блок країн переміг у Першій світовій війні? Які країни входили до цього союзу?
  • А який союз програв? Які країни до нього входили?

 

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо повоєнне облаштування світу,  поговоримо про систему міжнародних договорів, яка отримала назву Версальської, і закріплювала поділ світу на переможців і переможених. На прикладі Ліги Націй розглянемо спробу створення першої міжнародної організації для підтримання миру в усьому світі.

Відповідають:

  •        Країни Антанти: Англія, Франція, Росія.

 

 

 

  •        Троїстий союз (або Четвертний): Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина.

Вивчення нового матеріалу

(30 хв)

План

  1. Паризька мирна конференція. «14 пунктів» В. Вільсона.
  2. Версальський договір.
  3. Створення Ліги Націй.
  4. Мирні договори із союзниками Німеччини.
  1.   Розгромивши Німеччину та її союзників, після Компʼєнського перемир’я держави-переможниці приступили до оформлення  своїх планів післявоєнного врегулювання.

Мирна конференція відкрилася у Парижі 18 січня 1919 року. В ній брали участь 27 держав, які належали до табору переможців. Радянський уряд був позбавлений можливості бути представленим на конференції, бо країни Антанти вважали, що більшовики прийшли до влади незаконним шляхом, внаслідок державного перевороту.

Керівництво Паризькою конференцією офіційно здійснювали 5 держав-переможниць: США, Франція, Англія, Італія та Японія. По два представники від кожної з цих країн увійшли до Ради десяти, яка на своїх засіданнях вирішувала головні проблеми післявоєнного устрою світу. Її заступила рада чотирьох»,  до якої входили прем’єр-міністр  Англії Д. Ллойд-Джордж, французький прем’єр Ж. Клемансо (його було обрано головою конференції), президент  США В. Вільсон та прем’єр-міністр  Італії В. Орландо.

  • На сторінці 104 підручника зображено фото «Великої четвірки». Чи вважаєте ви прийнятною практику, коли від кількох осіб залежить доля всього світу?
  • Давайте за допомогою підручника розглянемо, якими ж були наміри держав-переможниць на конференції? (сторінки 105- 106).
  • Розгляньте Додаток 1. Дайте відповідь на наступні запитання:

- Які питання міждержавних економічних стосунків зазначені у «14 пунктах»?
- Яке значення мав цей документ для післявоєнного влаштування Європи?

 

  1.      Підсумки обговорення питань на Паризькій конференції досить чітко визначив Вільсон. На питання як пройшла нарада з Клемансо і Ллойд-Джорджем, президент відповів: «Блискуче, – ми розійшлися з усіх питань». Незважаючи на розбіжності, Версальський мирний договір був підписаний 28 червня 1919 р. (назва походить від передмістя Парижу – Версаль) Німеччиною з однієї сторони  і «союзниками та об’єднаними державами», які отримали перемогу, з іншої.

Сенат США відмовився від ратифікації Версальського договору через небажання Сполучених Штатів зв’язувати себе участю у Лізі Націй.

  • Як ви вважаєте, що таке «ратифікація»?

 

Натомість США в серпні 1921 р. уклали з Німеччиною особливий мирний договір, майже ідентичний з Версальським, але він не включав статті про Лігу Націй.

Версальський договір набрав чинності 10 січня 1920 р. після ратифікації його Німеччиною та чотирма головними союзними державами: Англією, Францією, Італією та Японією.

  • Розгляньте карту атласу «Територіальні зміни в Європі в 1919-1923 рр» на сторінці 5. Які території відійшли від Німеччини за Версальською угодою?

За умовами договору винуватцями війни були оголошені Німеччина та її союзники. Їм було призначено виплату репарацій  (тобто, відшкодування збитків). Також договір забороняв загальну військову повинність у Німеччині, не дозволяв їй мати підводний флот, військову і морську авіацію. Кількісний склад армії, який формувався на основі вільного найму, не міг перевищувати 100 тисяч осіб.

Версальська система мала як сильні, так і слабкі сторони, аналіз яких і буде вашим домашнім завданням.

 

 

  1.   Перші 26 з 400 статей Версальського договору започаткували Лігу Націй – міжнародну міжурядову організацію. Створення Ліги В. Вільсон вважав ключовою проблемою конференції. За Статутом Ліги Націй  її засновниками вважалися країни, що брали участь у війні проти Німеччини та її союзників, а таких було 31, а також новоутворені держави (13). Оскільки конгрес США,  відмовився ратифікувати Версальський договір, то країна не стала членом Ліги Націй.

Керівними органами Ліги були Асамблея, Рада та постійний секретаріат на чолі з генеральним секретарем Ліги Націй. Спочатку Рада Ліги Націй складалася із 4-х постійних членів: Великобританії, Франції, Італії та Японії. На певний термін обиралися чотири непостійні члени Ради Ліги Націй. Усі ухвали Асамблеї і Ради Ліги Націй, за винятком чисто процедурних рішень, приймалися одноголосно. 

У структурі Ліги Націй були міжнародні організації, постійні та тимчасові комісії, що мали статус допоміжних органів. Деякі з них, зокрема Міжнародна організація праці (МОП) і Постійна палата міжнародного правосуддя, мали статус автономних органів у структурі Ліги. Новоутворена Ліга, штаб-квартира якої розташовувалась у Женеві (Швейцарія), проіснувала до квітня 1946 року, хоча фактично вона припинила діяльність в 1939 році, напередодні Другої світової війни.

  • Як ви вважаєте,чи існує на сьогоднішній день організація, яку можна назвати спадкоємницею Ліги Націй?

 

Проти держав-агресорів, у відповідності зі статутом, Ліга Націй мала право застосовувати дипломатичні, політичні та економічні санкції. Вона могла втручатися у суперечки між державами, які не були її членами. Ліга виробила також порядок управління колишніми колоніальними володіннями Німеччини, заселеними арабами, що були у складі колишньої Турецької імперії. 

Ліга Націй була ефективним знаряддям підтримки Версальської системи. Разом з тим її фундатори переслідували свої меркантильні інтереси у міжнародних справах. Так, Великобританія і Франція намагалися забезпечити для себе провідні позиції у світовій і європейській політиці. 

   На конференції були пропозиції від Ж. Клемансо створити армію Ліги Націй, проте американська і британська делегації відразу заперечили проти цього. США у свою чергу змушені були відмовитись від ідеї створення Міжнародного арбітражу і Світового міжнародного суду. 14 лютого 1919 р. В. Вільсон представив Статут Ліги Націй пресі, журналісти відразу ж назвали документ «Євангелієм XX століття».

   Від самого початку існування міжнародної організації існували труднощі. Чимало неєвропейських учасників конференції були не задоволені тим, що у керуючій Раді Ліги Націй переважили європейські країни: Британія, Франція й Італія.

(Мозковий штурм)

  • «Чому від самого початку існування Ліги Націй було проблематичним, а її вплив обмеженим?»

 

 

    Можна сказати, що створення Ліги Націй в світі сприйняли по-різному: одні – з надією і сподіванням, що вона не допустить нової війни, інші ж вважали її плодом ідеалізму її творців, насамперед – Вільсона. Були в діяльності цієї організації як позитивні, так і негативні риси і про це ми будемо ще говорити на наступних уроках. Але беззаперечним фактом є те, що від самого початку діяльність Ліги Націй  була ускладнена цілою низкою обставин, які ми з вами щойно визначили.

 

 

 

 

  1. Запитання:
  • Подумайте, чому союзниками Німеччини були визнані Угорщина і Туреччина, адже офіційно союзні угоди підписували Австро-Угорщина та Османська імперія.

 

На Паризькій конференції було покладено початок вироблення мирних договорів із союзниками Німеччини – Австрією, Болгарією, Угорщиною й Туреччиною. У договорах було зафіксовано державні кордони, що з’явилися з утворенням нових національних держав у Центральній та Південно-Східній Євро пі: Австрії, Угорщини, Польщі, Чехо-Словаччини, Югославії та ін. Остаточно мирні договори були підписані на відповідних конференціях, що відбувалися у наступні роки.

  • Використовуючи матеріал  пункту 4 параграфа підручника та карту атласу «Територіальні зміни в Європі в 1919-1923 рр. Нові незалежні держави», заповніть таблицю:

Назва договору

Рік підписання

Країна

Вплив договору на розвиток країни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слухають розповідь вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розмірковують, висловлюють свої думки, обґрунтовують відповідь.

 

 

 

Учні відповідають «ланцюжком». Таким чином, кожен учень по черзі характеризує плани однієї з країн.

 

Читають «14 пунктів» В. Вільсона. Відповідають на запитання.

 

 

 

 

 

 

 

 

Слухають розповідь вчителя, роблять нотатки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідають (або занотовують за вчителем):

Ратифікація – затвердження верховним органом державної влади міжнародного договору, який з моменту ратифікації набирає юридичної сили для даної держави.

 

 

 

 

 

Працюють з картою атласу (або картою в підручнику стор. 109)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Слухають, занотовують ключові моменти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідають:

  • Так, це Організація Об’єднаних Націй (ООН), створена в 1945 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Орієнтовні відповіді:

  •        до Ліги Націй при її створенні не увійшли такі впливові країни як США, Німеччина, Росія (СРСР), а також всі переможені в війні країни;
  •        панування в Лізі Націй європейських країн викликало незадоволення латиноамериканських та азійських держав, частина яких в 20-30-х рр. припинила членство в організації;
  •        не було створено армію Ліги Націй, Міжнародний арбітраж та Світовий міжнародний суд;
  •        будь-яка країна могла заблокувати рішення Асамблеї, які мали прийматися одноголосно;
  •        не було вироблено чітких та ефективних механізмів впливу на країни-агресори та запобігання збройним конфліктам;
  •        непослідовна політика організації у ставленні до національних проблем, подвійні стандарти;
  •        слабкий контроль за реалізацією прийнятих резолюцій;

 

 

 

Відповідають: 

  • бо ці держави стали спадкоємницями імперій (тобто утворилися на їх основі)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Працюють з підручником і картою, заповнюють таблицю.

Підсумки уроку

(5 хв)

Система повоєнних договорів, або, як її назвали, Версальська система:

  • докорінним чином змінила політичну карту світу і, особливо, Європи;
  • встановила нове співвідношення сил між провідними державами;
  • призвела до зміни геополітичної ситуації в світі;
  • започаткувала діяльність першої міжурядової організації – Ліги Націй.

 

Але Версальська система мала як сильні, так і слабкі сторони, аналіз яких і буде вашим домашнім завданням.

 

(Виставлення оцінок активним учням.)

Слухають, можуть задавати запитання.

Домашнє завдання

(2 хв)

§4 підручника;

Заповнити таблицю «Сильні і слабкі сторони Версальської системи»

Записують завдання у щоденники

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Євсюкова Наталія Володимирівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
zip
Додано
30 квітня 2019
Переглядів
2463
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку