НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА ДМИТРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ТХОРЖЕВСЬКОГО

Про матеріал

У статті розкривається науково - педагогічна спадщина Д. О. Тхоржевського, теоретичні ідеї та досвід їх упровадження у практику діяльності вищої та загальноосвітньої школи.

Перегляд файлу

НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА СПАДЩИНА ДМИТРА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ТХОРЖЕВСЬКОГО

 

У статті розкривається науково - педагогічна спадщина Д. О. Тхоржевського,  теоретичні ідеї та досвід їх упровадження у практику діяльності вищої та загальноосвітньої школи.

 

Увага дослідників до спадщини педагогів ХХ ст., а особливо до спадщини фахівців із методики трудового і професійного навчання, обумовлено прагматичним розумінням цінності й актуальності їх поглядів в умовах, коли Україна має потребу в науковій організації трудової і професійної підготовки. Підходи Д. Тхоржевського до класифікації систем трудового навчання, до змісту і структури професійної діяльності вчителя трудового навчання, дозволяють максимально використовувати творчий потенціал, що закладений у працях попередників.

Аналіз сучасних досліджень, які стосуються даної проблеми, показує особливу актуальність і соціально-економічну значимість вивчення спадщини Д. Тхоржевського. Наукова спільнота визнає існування наукової школи вченого, досвід, якої потребує спеціального дослідження для його розповсюдження в системі наукової освіти. На прикладі цієї школи можна прослідкувати процес становлення наукової школи в педагогіці.

Вирішенню практичних проблем реформування процесу технологічної підготовки учнівської молоді та розробці теоретико-методичних засад підготовки вчителів технологій присвячені дослідження сучасних науковців, зокрема такі науковці як В. Сидоренка, Я. Бобилева, А. Вихруща, О. Коберника та інших.

Д. Тхоржевський був прикладом для своїх учнів, працював усе своє життя і досягав поставлених цілей, долаючи перешкоди. Духовний розвиток ученого відбувався за часів значних соціальних та економічних змін, яких зазнавало наше суспільство. На формування науково-педагогічного світогляду Д. Тхоржевського, визначення змісту його професійної діяльності вагомий вплив мали такі чинники: родинне виховання і соціальне середовище, у якому зростав учений; система освіти, в умовах якої відбулося становлення особистості вченого; постійне особистісне та професійне самовдосконалення.

Дмитро Олександрович народився в 1930 р. в Києві в родині службовця. Дитячі поневіряння під час окупації наклали відбиток на подальше життя і характер вченого.

Трудову діяльність Д. Тхоржевський розпочав у 17 років на одному з Київських заводів, де він опанував слюсарну справу, та навчався в Київському індустріальному технікумі трудових резервів (19481952), по закінченню якого був направлений на навчання в Політехнічний інститут на технологічний факультет за спеціальністю «технологія машинобудування, верстати та інструменти». Навчання в інституті юнак поєднував із роботою викладача спецтехнології в ПТУ №14 м. Києва. Саме працюючи в училищі він відчув покликання до педагогічної праці. У 1954 році, після 17-річної перерви у викладанні трудового навчання в загальноосвітніх школах, у країні постає питання про трудове навчання у зв’язку із завданнями політехнічної освіти. До шкільних навчальних планів було введено трудове навчання. У цьому році студент Київського політехнічного інституту Д. Тхоржевський починає клопотати про можливість отримати розподіл на викладацьку роботу. І з 1955 р. працює викладачем у машинобудівному технікумі м. Краматорська Донецької області, а в 1959 р. повертається до Києва та вступає до аспірантури Київського державного педагогічного інституту ім. О. Горького (нині Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Із цим навчальним закладом була пов’язана подальша доля педагога, в ньому він пройшов шлях від асистента до академіка [2, с. 9].

Після захисту дисертації Тхоржевський продовжує плідно працювати. Особливу увагу педагог приділяє розвитку політехнічного навчання в загальноосвітній школі, яке він вважав одним із найважливіших і найактуальніших завдань, що стоять перед радянською школою. Навчальний матеріал мав бути багатим за своїм інтелектуальним змістом, повинен служити надійною основою для вивчення загальних принципів виробництва. Отже, дослідник був прихильником ідей політехнізму, які проповідували П. Атутов, М. Жиделєв, А. Калашников, М. Скаткін, С. Шабалов, С. Шапоринський та ін. [6].

Для політехнічної спрямованості навчального процесу, Д. Тхоржевський визначав певні умови, а саме: правильний добір навчального матеріалу, дидактичний зв’язок між елементами політехнічного навчання, політехнічний аналіз навчального матеріалу.

Науковець ставив перед собою завдання перевірити правильність цих тверджень, щоб на їх основі побудувати систему рекомендацій, які б забезпечували політехнічну спрямованість навчання. Зокрема, він науково обґрунтував методику вивчення загальних відомостей про машину, як елемента політехнічного навчання на прикладі токарного верстата [6].

Наприкінці 60-х – на початку 70-х рр. ХХ ст. Д. Тхоржевський бере активну участь у різноманітних заходах, що мали на меті вдосконалити методику трудової підготовки. Залишаючись вірним переконанню, що трудова підготовка учнів загальноосвітніх шкіл є важливим засобом усебічного розвитку особистості й може завершуватися початковою професійною підготовкою, він докладає всіх зусиль для доведення цієї ідеї. Використовуючи педагогічний досвід, дослідник вніс свої пропозиції щодо поліпшення політехнічної освіти і вдосконалив методику трудового та політехнічного навчання згідно з вимогами, які ставилися виробництвом. Саме в цей час він із наукових позицій обґрунтував зміст і методику трудового навчання як навчального предмета.

Особливим науковим доробком у галузі методики трудового навчання є дослідження науковцем систем трудового навчання, оскільки він вважав, що трудове навчання як навчальний предмет спрямоване на трудову практичну підготовку учнів, тому його слід розглядати як елемент дидактичної системи.

Дослідник експериментально перевірив ефективність деяких основних варіантів структурування змісту трудового навчання та зробив дидактичне обґрунтування системи технічних завдань.

Тхоржевський створив проблемну лабораторію трудового виховання і виробничого навчання Педагогічного товариства України, яка працювала на громадських засадах, але проводила важливу для розвитку методики трудового навчання науково-дослідницьку діяльність, спрямовану на вирішення багатьох проблем трудового навчання та виховання в загальноосвітній школі та підготовки кваліфікованих робітників у профтехучилищах України. Творчим досягненням лабораторії став комплекс дидактичних посібників із трудового навчання та креслення. Завдяки зусиллям керівника та членів лабораторії проведено значну кількість науково-практичних семінарів у всіх куточках України, на яких обговорювалися поточні проблеми, що хвилювали і вчених, і вчителів загальноосвітніх шкіл та профтехучилищ [3].

Упродовж тривалого часу науковець був головним редактором журналу «Трудова підготовка в закладах освіти», створив у Національному педагогічному університеті імені М. П. Драгоманова спеціалізовану вчену раду із захисту кандидатських дисертацій з теорії та методики трудового навчання й креслення, яку сам і очолив. Упродовж багатьох років був незмінним головою Науково-методичної комісії з трудового навчання Міністерства освіти України. Яскравим свідченням визнання творчих здобутків Д. Тхоржевського науково-педагогічною громадськістю та державою стало обрання його в 1985 р. членом-кореспондентом АПН СРСР та членом бюро відділення педагогіки та психології професійно-технічної освіти, у 1992 р.членом-кореспондентом, і в 1994 р. дійсним членом АПН України та заступником керівника бюро відділення теорії та історії педагогіки. У 1999 р. Д. Тхоржевського обрано іноземним членом Російської академії освіти. Він має почесні звання «Заслужений працівник освіти України», «Відмінник освіти СРСР», «Відмінник освіти УРСР», «Відмінник освіти України [2, с. 47].

Саме у 80-х р. формується наукова школа Д. Тхоржевського. Під поняттям «наукової школи» ми розуміємо відносно невеликий науковий колектив, який об’єднаний не лише організаційними межами і конкретною тематикою, й загальною системою поглядів, ідей, інтересів, традицій, що зберігається, передається і розвивається при зміні наукових поколінь [1].

Не кожен навіть дуже талановитий учений здатний створити свою школу. Для цього обов’язково потрібні певні умови. По-перше, це наявність авторитетного серед науковців ученого з вираженими лідерськими здібностями і гострим відчуттям зв’язку зі своїм часом. Він повинен володіти рідкісним даром передбачення шляхів розвитку своєї науки, виявлення її слабких місць і визначення у зв’язку із цим своєї ніші в науковому співтоваристві.

По-друге, для створення наукової школи необхідні особливі особистісні якості її лідера, здатні привернути до нього талановитих учнів, що об’єднуються навколо свого керівника в єдиний творчий колектив. Він повинен органічно поєднувати в собі талант ученого з талантом педагога-вихователя, що розкриває здібності своїх учнів. І ще одна рідкісна якість повинна бути йому притаманна: уміння визначати напрям досліджень своїх учнів і методологію їх проведення і, в той же час, не пригнічувати їх своїм авторитетом, заохочувати їх творчу самостійність та ініціативу.

Організація науково-дослідницької діяльності школи і роботи з учнями, прийоми їх залучення доволі схожі для різних шкіл і лише відображають індивідуальні особливості їх засновників. У загальному вигляді можна виділити таку закономірність навчання в науковій школі: воно відбувається шляхом залучення до дослідницької діяльності. Саме досвід участі в розробці науково-дослідницької програми вчителя дозволяє учням у подальшому створювати власні дослідницькі програми. Так, наприклад, праці А. Вихруща розвивають ідеї Д. Тхоржевського щодо підготовки вчителя трудового навчання у вищій школі, а В. Сидоренка щодо інтеграції трудового навчання з іншими предметами.

Д. Тхоржевський зауважував, що «трудове навчання не можна проводити ізольовано від викладання інших шкільних предметів, особливо таких, як фізика хімія, біологія, креслення. Воно повинно бути тісно пов’язане з усією системою навчально-виховної роботи в школі. Тому від учителя вимагається, щоб він умів здійснювати зв'язок занять із праці з вивченням школярами основ наук. Для цього він повинен добре знати зміст курсів шкільних предметів, послідовність їх вивчення і при обґрунтуванні трудових дій чи поясненні принципів роботи технічних пристроїв спиратися на знання учнів з основ наук, підкреслювати їх, показуючи застосування на практиці тих чи інших раніше вивчених учнями закономірностей» [4, с. 2930].

Організовуючи експериментальне дослідження, Д. Тхоржевський залучав як виконавця теми, так і колектив у цілому. Дані, що отримувалися під час дослідження, інтегрувалися в певну єдину систему наукових поглядів, які утворювали ідейний стрижень школи, що об’єднувала учнів у колектив. Учений особливо культивував критичну форму обговорення й аналізу матеріалів, що доповідалися. Толерантно ставився до критики навіть своїх ідей, що були на стадії оформлення.

Створивши наукову школу, Д. Тхоржевський присвятив свою діяльність дослідженню проблем трудової підготовки молоді, включаючи допрофесійне та початкове професійне навчання учнів загальноосвітніх шкіл, а також професійне навчання в системі професійно-технічної освіти, спрямувавши свої наукові пошуки на вдосконалення змісту та методики трудового навчання в загальноосвітній школі та методичної підготовки вчителя трудового навчання. Значну увагу у своїх наукових пошуках Д. Тхоржевський приділяв дослідженню систем трудового навчання, процесів формування трудових умінь і навичок у школярів, проблем організації продуктивної праці школярів, їхнього всебічного розвитку, виховання та професійного самовизначення в процесі трудового навчання, залучення школярів до творчої технічної діяльності, удосконалення матеріальної бази трудового навчання, здійснення початкового професійного навчання старшокласників, диференціації та індивідуалізації трудового навчання тощо.

Уже в 90-і рр. у статті «Яким має бути зміст освітньої галузі «Технології»» Д. Тхоржевський розмірковує над тим, що повинно обумовлювати змістове наповнення освітньої галузі «Технологія» з урахуванням сучасних змін в освітньому просторі. Загальну мету освітньої галузі «Технології» Д. Тхоржевський вбачав у «здійсненні завдань загальноосвітньої школи з опорою на культурно-історичний досвід людства, що знайшов відбиток в одному з найпотужніших пластів – виробництві». Він вважав, що ця мета трансформується «…у загальноосвітні завдання школи: політехнічна освіта (ознайомлення з основами виробництва), професійне самовизначення, формування творчого ставлення до праці, трудове виховання, поєднання навчання з продуктивною працею» [7, с. 710].

Розглядаючи можливості трудового навчання в цілісному фізичному, інтелектуальному, соціальному і духовному розвитку особистості школяра, Д. Тхоржевський спрямовував дослідження молодих науковців таким чином, щоб вони сприяли дозволяли розв’язанню реальних проблем школи і педагогічної практики. Д. Тхоржевський із зацікавленням ставився до педагогічних інновацій. Він вбачав великий потенціал у теорії особистісно орієнтованого навчання і виховання особистості. «Технології» повинні стати невід’ємною складовою частиною особистісно орієнтованої моделі освіти, сприяти забезпеченню формування соціально активної особистості, здатної до конструктивного перетворення довкілля на засадах гармонії, краси і доцільності [7]. Він вважав, що разом із психолого-педагогічною теорією гармонійного розвитку особистості, психологічною теорією діяльності, психологічною теорією перенесення, теорія особистісно-орієнтованого навчання повинна бути покладена в основу визначення змісту освітньої галузі «Технології».

У трудовому навчанні Д. Тхоржевський виділяв три етапи: ««Праця»початкова школа, «Загальнотрудова підготовка»основна школа, «Виробничі технології»старша школа». Відповідно до цих етапів і має розроблятися зміст та методика трудового навчання.

У той же час зміни, що відбувалися в освітньо-виховному просторі, вимагали адекватної реакції з боку науковців і теоретиків, які обґрунтовували наукові засади сучасних систем, змісту, форм і методів трудового навчання.

Д. Тхоржевський підтримував позицію тих науковців, які вважали, «…що зміст освітньої галузі може бути ширший від мінімального обсягу знань та вмінь, які підлягають засвоєнню учнями, за рахунок курсів за вибором» [7]. Він скеровував аспірантів до розробок курсів за вибором. Серед курсів, які Д. Тхоржевський вважав за доцільні для освітньої галузі «Технологія», можна назвати: «Креслення», «Вибір професії, «Основи техніки, технології та організації виробництва», «Менеджмент», «Виробничі інформаційні технології» тощо.

Зроблений Д. Тхоржевським глибокий аналіз психолого-педагогічної літератури й обґрунтування ним поняття «система та дидактика трудового навчання» внесли ясність у теорію методики трудової підготовки. А це у свою чергу сприяло, на нашу думку, визначенню наукових засад підготовки вчителя трудо1вого навчання, що стало одним із напрямів діяльності наукової школи Д. Тхоржевського.

Теоретико-педагогічна спадщина Д. Тхоржевського являє собою прогресивне за своєю суттю та змістом соціально-педагогічне явище, в якому органічно поєднуються теоретичні ідеї та досвід їх упровадження у практику діяльності вищої школи. Педагогічні ідеї Д. Тхоржевського не втратили своєї значущості в умовах реформування технологічної освіти учнів в Україні.

 

ЛІТЕРАТУРА

  1. Бобилева Я. В. Проблеми підготовки майбутніх учителів трудового навчання в педагогічній спадщині Д. О. Тхоржевського : дис. .... канд. наук : 13.00.01 / Я. В. Бобилева – 2009. – 267 с.
  2. Особова справа. Тхоржевський Дмитро Олександрович доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник народної освіти України (1 січня 1962 р. – 10 січня 2002 р.). – Ф. №346. – Оп. №5. – Сп. №1163. – 112 арк.
  3. Проблемы политехнического образования / Материалы общего собрания Академии педагогических наук СССР 27 – 28 июня 1972 г. – М. : Педагогика, 1972. – 75с.
  4. Тхоржевский Д. А. Методика трудового обучения и общетехнических дисциплін : учеб. пособ. для студ. пед. ин-ов по спец. №2120 «Общетехнические дисциплины и труд» / Д. А. Тхоржевский ; под ред. док. пед. наук Д. А. Тхоржевского. – [2-е изд., дораб. и дополн.]. – М. : Просвещение, 1982. – 287с.
  5. Тхоржевський Д. О. Дидактичне дослідження системи трудового навчання : автореф. дис. на здобуття наук ступеня д. пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка та історія педагогіки» / Д. О.Тхоржевський – К., 1974. – 76 с.
  6. Тхоржевський Д. О. Практичні заняття в навчальних майстернях як засіб політехнічного навчання / Д. О. Тхоржевський. – К. : Рад. школа, 1966. – 108 с.
  7. Тхоржевський Д. О. Яким має бути зміст освітньої галузі «Технології» / Д.О. Тхоржевський // Трудова підготовка в закладах освіти. – 2000. – №3. – С. 7 – 10.

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
16 грудня 2018
Переглядів
834
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку