Науково-популярна стаття "Взаємодія сенсорних систем"

Взаємодія сенсорних систем

Наш навколишній світ насичений різноманітними звуками, кольорами, запахами. Ми живемо в цьому різнобарвному світі, насолоджуючись його красою, черпаючи в ньому своє натхнення і радість життя. Хто дарує нам цю радість, кому ми завдячуємо можливості жити в такому чудовому світі? «Ми сприймаємо оточуючий світ завдяки щупальцям головного мозку» - говорив академік  І. П. Павлов. Він назвав ці «щупальця» аналізаторами, а ми звемо їх органами чуття або сенсорними системами.

Всім відомі основні органи чуття, що формують нашу картину світу – зір, слух, смак, нюх, дотик. Але крім них ще існує вестибулярний апарат, що відповідає за просторову орієнтацію, пропріорецептори у м'язах, котрі забезпечують відчуття положення тіла у просторі.  Мало хто знає, що в кровоносних судинах є рецептори, що слідкують за рівнем кисню в крові, а в легенях рецептори контролюють ступінь їх розтягнення. Та й шкіра крім дотику здатна відчувати тиск, свербіж і біль.

Одним словом, сприйняття оточуючого світу здійснюється значною кількістю «щупалець нашого мозку». Проте наше сприйняття світу не є фрагментарним, ми сприймаємо його як єдине ціле, єдину барвисту картину. Таке сприйняття  забезпечується узгодженою роботою всіх сенсорних систем. Органи чуття людини знаходяться в тісній і постійній взаємодії. Деякі сенсорні системи настільки тісно пов'язані між собою, що ми не завжди можемо їх розділити. Наприклад, повне смакове відчуття включає в себе спільну роботу смакових, нюхових, температурних і тактильних рецепторів. Тому ми погано відчуваємо смак їжі без запаху, дуже холодної або дуже гарячої, хрустка їжа смачніша за в'язку.

Якщо з будь-якої причини, один або кілька аналізаторів не працює, то дія інших посилюється. Наприклад, у глухонімих людей кращий зір, а у людей, позбавлених зору та слуху, найкраще розвинена тактильна чутливість. Сліпоглухонімі люди за запахом можуть розрізняти людей, можуть «слухати» музику поверхнею тіла, уловлюючи вібрації повітря. Це доводить те, що пошкодження однієї сенсорної системи компенсується за рахунок інших.

Співдружність органів чуття дуже міцна, а прояви її дуже численні. Про деякі з них ми знаємо ще з дитинства, інші викликають наш подив. В романі Стендаля «Червоне і чорне» читаємо:  «…жилетка вибрана зі смаком, чоботи добрі, але, з іншого боку, зранку в чорному костюмі… мабуть, щоб краще уникнути кулі», - вирішив де Бовезі». Всім відомо, що предмети чорного кольору здаються меншими. А чи знаєте ви, що довге сприйняття жовтого кольору  може викликати морську хворобу навіть у досвідченого моряка? Так наш орган зору впливає на вестибулярний апарат. Давайте дізнаємося більше про інші цікаві взаємодії між нашими органами чуття.

Виявляється, що на наш зір впливають різні аналізатори. Чутливість зору підвищується при обтиранні обличчя та шиї холодною водою, при виконанні м'язових вправ. Також сприятливо впливає на зір запах бергамотової олії та їжа кисло-солодкого смаку( під час війни для підвищення сутінкового зору льотчикам давали аскорбінову кислоту з глюкозою).

Взаємозв'язок слухових и зорових відчуттів цікавив багатьох дослідників. В кінці XIX століття фізик і фізіолог П.П.Лазарєв у Товаристві любителів природознавців у Санкт-Петербурзі демонстрував присутнім вплив спалахів світла на відчуття гучності звуку електромагнітного зумера. Гучність змінювалася в такт зі спалахами світла.

Слухова сенсорна система підвищує свою чутливість при дії на очі зеленого світла, та при подразненні шкіри слабким електричним струмом.

Рухова система теж контактує з іншими. Наприклад, при дії на очі червоного світла ми мимоволі трохи нахиляємося вперед, а при дії зеленого чи синього – відхиляємося назад. Холодні та теплі вантажі нам здаються важчими за ті, температура яких не відчувається. І багатьом, мабуть, відомо, що вантаж, який підіймають чи переносять під музику, здається значно легшим. 

Всі добре знають, що при температурі 15°С в кімнаті з оранжевими стінами ви будете почувати себе добре, а в кімнаті з синіми стінами відразу відчуєте холод. А от те, що при яскравому світлі краще відчувається смак їжі, мабуть мало хто знає. Їжа незвичного для нас кольору буде здаватися не такою смачною.

Не завжди взаємодія між аналізаторами буде мати позитивні наслідки. Наприклад, після їжі слух людини погіршується, тому коли збираєтеся на концерт, намагайтеся їсти поменше, якщо хочете зберегти ідеальний слух. За твердженням акустологів шумове навантаження на організм(а це вище 45-50 децибел)  сприяє ослабленню імунітету людини.

Ще більш цікавим є явище сінестезії. При цьому в деяких людей спостерігається цікава властивість відчувати колір та навіть смак музики, окремих цифр, літер і цілих слів. Американські психологи Г. Карвоський та Х. Одберт виявили, що кольоровий слух притаманний багатьом людям. При цьому чим вища освіта та розвиток людини, тим яскравішими були прояви даної властивості. При опитуванні серед студентів ця властивість була виявлена у 60 %. Високі музикальні звуки у більшості складали враження світлих кольорів, а низькі звуки – темних. При збільшенні інтенсивності звука кольорові образи ставали більш насиченими, а при пониженні – більш бляклими. Повільна музика асоціювалась з блакитним кольором, а швидка – з червоним.

Кольорове забарвлення приписували звукам мови французький поет А. Рембо, французький мовознавець К. Нірон, німецький лінгвіст А. Шлеглель, російський поет і письменник А.Білий. Це явище ще повністю не вивчене, але воно допомогло деяким художникам та композиторам повніше розкрити свій талант.

Взаємодія та взаємокомпенсація сенсорних систем свідчить про те, що можливості нашого організму ще не вивчені до кінця.