Навчальна програма ДЛЯ 5 КЛАСУ НУШ, розроблена на основі модельної програми Є. Волощук

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст навчального предмета

Види навчальної діяльності (рекомендовані)

                                                          ВСТУП – 2 год.

                            Роль книжки в третьому тисячолітті

Учень / учениця:

1. Сприйняття та комунікація

уважно слухає інформацію, зважаючи на мету та умови спілкування;

розуміє та відтворює зміст почутої інформації, толерантно реагує, використовуючи формули мовного етикету, етично висловлює власне ставлення до почутого;

наводить приклади творів улюблених зарубіжних авторів й аргументує свій вибір;

наводить кілька аргументів і прикладів на підтвердження власної позиції щодо становища художньої літератури в сучасному інтермедійному просторі, використовуючи типові мовленнєві конструкції та доречні цитати зі вступної статті підручника для увиразнення власних поглядів, ідей, переконань.

2. Читання, аналіз, інтерпретація

Зарубіжна література – надбання світової культури. Оригінальна та перекладна література. Автор і перекладач художнього твору.

Національна та зарубіжна літератури. Література національних меншин України. Іншомовна література рідного краю.

Друкований    та     цифровий     текст.

Складники друкованого тексту.

Літературні твори в сучасному інтермедійному просторі.

ТЛ. Поняття «зарубіжна література», початкові поняття про оригінал та переклад.

1

1

1)Сприйняття та комунікація

аудіювання вступної інформації та наведених (уривків) перекладів

 художніх творів;

вступна бесіда   про   специфіку   предмета

«Зарубіжна література», відповідні теоретико- та

історико-літературні поняття – з наведенням та обґрунтуванням

 прикладів улюблених творів зарубіжних авторів;

дискусія про місце художньої літератури в сучасному

інтермедійному просторі (література й кіно, образотворче мистецтво

 тощо);

перегляд слайд-презентації навчального матеріалу до Вступу.

2)Читання, аналіз, інтерпретація:

читає художні, науково-публіцистичні тексти та медіатексти, переказує (стисло, вибірково) їхній зміст відповідно до поставлених запитань та завдань;

пояснює поняття «оригінал», «переклад», «зарубіжна література», «національна література»;

формулює висновки щодо значення зарубіжної літератури, художнього перекладу, літератури національних меншин та іншомовної літератури рідного краю;

пояснює відмінності між оригінальною та перекладною, національною та зарубіжною літературами, автором та перекладачем;

порівнює різні переклади (фрагменту) художнього твору, літературний твір та його інтерпретації в різних видах мистецтва; друкований та цифровий твір;пояснює функції основних складників друкованого твору (заголовка, змісту, анотації тощо) та використовує ці знання на практиці в роботі з підручником із зарубіжної літератури;

повідомляє про інформаційні ресурси (бібліотеки, сайти тощо), які використовує для задоволення власних читацьких потреб і розширення кола читацьких інтересів.

3. Письмо:

записує повідомлення про інформаційні ресурси зарубіжної літератури.

4. Мова та мовлення:

КК. Література та інші види мистецтва.

УМ. Українські перекладачі зарубіжної літератури.

МЗ. Історія та природознавство.

виразне читання (фрагментів) художніх перекладів;

читання (виразне, коментоване, вибіркове) та переказ (стислий, вибірковий)

 вступного розділу підручника, виконання відповідних запитань і завдань,

 зокрема спрямованих на опанування змісту передбачених

літературознавчих понять та розрізнення оригінальної та перекладної,

зарубіжної та національної літератур, автора та перекладача;

завдання на порівняння:

а) різних перекладів художнього твору,

б) літературного твору та ілюстрації до нього, в) літературного твору й знятої

 на його основі мультиплікаційної стрічки,

г) друкованого та цифрового твору;

ознайомлення з підручником із зарубіжної літератури та складниками

друкованого й цифрового тексту; завдання на практичне використання

 складників друкованого тексту;

віртуальна екскурсія сайтами, релевантними для вивчення дитячої зарубіжної

 літератури;

екскурсія шкільною / місцевою бібліотекою.

3. Письмо

складання та доповнення переліку інформаційних онлайн-ресурсів зарубіжної

літератури.

4. Мова та мовлення:

вирізняє окремі мовні явища в наведених прикладах художнього перекладу та пояснює їхню суть.

виокремлення та пояснення окремих мовних явищ в

опрацьованих прикладах художніх перекладів.

         ТЕМА 1. БІБЛІЙНІ ПЕРЕКАЗИ   

Учень / учениця:

1. Сприйняття та комунікація

уважно слухає науково-популярну інформацію та окремі біблійні перекази (або їхні фрагменти);переказує (стисло, вибірково) зміст почутої інформації та художніх творів, підпорядковуючи переказ темі та основній думці;

вичерпно відповідає на запитання за змістом почутої інформації;

у разі потреби грамотно перепитує для уточнення деталей почутих (уривків) художніх текстів, науково-популярної інформації та медіатекстів.

2. Читання, аналіз, інтерпретація:

читає і переказує (стисло, вибірково) біблійні перекази, а також науково-популярні тексти за темою відповідно до поставлених завдань;характеризує порушені в біблійних переказах моральні проблеми та встановлює інакомовне значення окремих образів з опрацьованих біблійних переказів;

формулює висновки щодо моральних проблем, порушених у біблійних переказах, обґрунтовуючи їхнє значення для власного життя;

пояснює назви «Біблія», «Старий Заповіт», «Новий Заповіт»;

порівнює біблійні перекази з ілюстраціями до них.

3. Письмо:

записує власні міркування щодо опрацьованого твору

Мова та мовлення:

створює стисле письмове повідомлення про зміст біблійного виразу «добрий самарянин» та наводить приклади його використання в життєвих ситуаціях.

Біблія – духовна скарбниця людства.

Біблійні історії про творення світу й перших людей. Причини втрати первісної гармонії людини з Богом і світом.

Народження Ісуса Христа в Новому Заповіті. Значення образів та деталей у розповіді про Різдво. Утвердження цінності співчуття та милосердя в оповідях Ісуса Христа.

Коло читання

Інваріантний компонент. Створення світу та історія перших людей. Народження Христа. Притча про доброго самарянина.

Варіативний        компонент     1. Рекомендовані твори: «Запрошення на банкет».  «Притча про таланти» (1-2 на вибір учителя).

Варіативний компонент-2: Біблійні перекази для дітей (1-2 на вибір учителя).

ТЛ. Поняття про інакомовне значення художнього образу.

КК. Біблійні сюжети в образотворчому мистецтві.

МЗ. Історія, історія культури. УМ. Українські переклади Біблії

РМ. Повідомлення «Моя улюблена біблійна історія»

КР.

 1

1

1

1

1

1. Сприйняття та комунікація

аудіювання науково-популярної інформації та окремих біблійних

 переказів (або їхніх фрагментів);

визначення теми та основної думки почутого та вибірковий

переказ змісту почутого відповідно до них;

завдання на опрацювання запитань щодо змісту почутого

та формулювання питань для уточнення почутої інформації.

2. Читання, аналіз, інтерпретація:

читання (виразне, коментоване, оглядове, вибіркове) та

переказ (вибірковий, детальний) біблійних сюжетів та

науково- популярного тексту (з відповідного розділу підручника);

бесіда за прочитаними біблійними переказами з обговоренням

 моральних проблем, порушених у біблійних переказах, та

інакомовного значення окремих біблійних образів; завдання

 на формулювання висновків змісту біблійних переказів та

 пояснення змісту назв «Біблія»,

«Старий Заповіт», «Новий Заповіт»»;

інтернет-мережі та порівняння біблійних переказів та ілюстрацій

 до них.

3. Письмо:

запис власних міркувань щодо притчі про доброго самарянина

та утверджених у ній цінностей милосердя і співчуття

 (під керівництвом учителя).

4. Мова та мовлення:

письмова відповідь на запитання: «Що означає біблійний вираз

 «добрий самарянин?»

                   ТЕМА 2. У СВІТІ КАЗОК

Учень / учениця:

1) Сприйняття та комунікація

розрізняє відому й нову для себе інформацію в почутих повідомленнях про фольклор, наводить приклади улюблених фольклорних та літературних казок;

уважно слухає приклади діалогічних та монологічних висловлювань у казках, зважаючи на їхню мету і на її основі прогнозує перебіг подальшої комунікації та / або її результат.

2.1. Скарбниця народних казок світу – 8 год.

Усна народна творчість та її жанри (загадки, прислів'я, приказки, пісні, казки тощо).

Казки народів світу. Збірки народних казок: «Панчатантра», «Тисяча й одна ніч»,

«Дитячі та родинні казки братів Ґрімм» тощо. Типи фольклорної казки (чарівна, про тварин, соціально-побутова). Сюжет чарівної казки. «Чарівні помічники».

Чесноти та вади казкових персонажів. Протистояння добра та зла в казкових сюжетах; характерні мотиви народних

 1

 1

 1

1) Сприйняття та комунікація

вступна бесіда, спрямована на актуалізацію раніше набутих

 знань фольклорних творів (зокрема загадок, прислів'їв,

приказок, пісень, народних казок); наведення прикладів

 улюблених фольклорних казок; перегляд слайд-презентації

 навчального матеріалу;

аудіювання та виразне читання діалогів і монологів з казок, визначення мети, умов спілкування, особливості казкового стилю та деталей, які заважають

спілкуванню.

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читає художні та науково-популярні тексти відповідно до поставленої мети читання, розрізняючи відому й нову інформацію;

переказує зміст прочитаних художніх творів, використовуючи засоби унаочнення та візуалізації (у вигляді малюнків або коміксів);

за допомогою таблиць та схем або малюнків визначає типи фольклорних казок, пояснює особливості побудови сюжетів, образів та мови фольклорних казок, відмінності між народною та літературною казками, наводячи відповідні приклади;

встановлює причинно-наслідковий зв'язок між подіями в прочитаних творах;характеризує емоційний стан, риси характеру, поведінку та вчинки казкових персонажів, а також порушені в казках моральні проблеми; наводить приклади з художніх текстів відповідно до питань та завдань; виявляє ставлення оповідача до персонажів у літературних казках;формулює висновки щодо повчального змісту казок та їхніх художніх особливостей;

висловлює в усній формі своє ставлення до повчального змісту казок, аргументуючи власну оцінку цитатами з тексту та прикладами зі свого життєвого досвіду, а також обґрунтовуючи значення цих цінностей для власного життя;

пояснює     зміст     понять     «фольклор»,     «прислів’я»,

«приказка», «загадка», «народна пісня», «народна казка», «літературна казка», «мандрівні  сюжети», «антитеза» та

«гіпербола»;

казок. Повчальний зміст казок. Фантастичні елементи в казках. Антитеза як характерний прийом казки. Загальнолюдські ідеали та національний колорит народних казок.

«Мандрівні сюжети».

Коло читання

Інваріантний компонент. Загадки, прислів’я та приказки різних народів. Індійська народна казка «Фарбований шакал». Німецька народна казка «Пані Метелиця». 1 з казок про Сіндбада- мореплавця. Польська народна казка «Цвіт папороті».

Варіативний        компонент     1. Рекомендовані твори. Казки Шарля Перро. Казки братів Ґрімм. Казки зі збірки «Тисяча й одна ніч».     Китайська народна казка

«Пензлик Маляна». Японська народна казка

«Іссумбосі, або Хлопчик-мізинчик». Угорська народна казка «Три поради». Татарська народна казка «Гульназек» (1-2 твори на вибір учителя).

Варіативний компонент 2. Народні казки на вибір учителя (1-2 твори).

ТЛ. Поглиблення понять «фольклор»,

«прислів’я», «приказка», «загадка»,

«народна пісня», «народна казка». Типи фольклорних казок. Поняття «антитеза»,

«гіпербола», «мандрівні сюжети».

КК. Казкові персонажі в живописі, музиці та балеті. Кінострічки та мультиплікаційні фільми, зняті за народними казками.

      Аудіювання

ПЧ. Пані Метелиця

РМ(письмово). Характеристика пасербиці

КР. Тестування

1

1

1

1

1

1

1

1

1

1

2) Читання, аналіз, інтерпретація:

читання (виразне, коментоване, оглядове, вибіркове, навігаційне) художніх творів та науково-популярних текстів;

переказ (стислий, вибірковий) змісту (фрагментів)

 фольклорних та літературних казок на основі власноруч

створених малюнків або коміксів;

опрацювання таблиць та схем у підручнику, які пояснюють типи фольклорних казок, особливості побудови їхніх сюжетів і мови, а також

 відмінності між народною та літературною казками;

 наведення  відповідних прикладів з прочитаних казок;

комплексне аналітичне обговорення сюжету, героїв, учинків

 та подій, а також художніх особливостей твору з

наведенням прикладів відповідно до поставлених запитань,

зокрема – щодо виявлення авторського ставлення до героїв у

літературних казках;

формулювання висновків щодо повчального

змісту казок та їхніх художніх особливостей;

аргументований виступ у дискусії щодо моральних проблем,

порушених у художніх творах та їхнє значення для власного

життя;

завдання на визначення і використання передбачених

літературознавчих понять, а також на обґрунтоване визначення

 типів фольклорних казок та мандрівних казкових сюжетів;

завдання на визначення антитез та гіпербол, а також

 фантастичних елементів у казкових творах, пояснення їхньої

ролі у творах; словесні ілюстрації до антитез та гіпербол;

знаходить прийоми антитези та гіперболи, а також фантастичні елементи в казкових творах, пояснює їхню роль у творах;

порівнює персонажів одного казкового твору, героїв або сюжети кількох чарівних казок, сюжети народної та літературної казок, визначаючи спільні та різні риси;

зіставляє народні та / або літературні казки з їхніми кіно- та мультиплікаційними версіями;

за мотивами прочитаних (фрагментів) народних або літературних казок створює власний медійний продукт.

3) Письмо:

складає простий план опрацьованої казки (з допомогою вчителя);

письмово доповнює / змінює або трансформує стислі діалоги та монологи казкових персонажів відповідно до теми й мети висловлення; оформлює власне висловлення згідно з усталеними словотвірними,              лексичними,              орфографічними, граматичними, пунктуаційними та стилістичними нормами й добираючи доречні засоби мовної виразності.

УМ. Зв’язки між індійською народною казкою «Фарбований шакал» та казкою

«Фарбований лис» Івана Франка.

2.2. Візерунки літературної казки – 10 год.

Літературна казка, її відмінності від фольклорної казки. Видатні автори літературних казок.

Ганс Крістіан Андерсен(1805 -1875). «Снігова королева» або «Соловейко».

Стислі відомості про автора.

 Центральні образи казки. Роль художніх описів природи.

Справжні й штучні цінності; протистояння щирого серця бездушній владі в казках Андерсена. Утвердження перемоги ідей світлих сил. Поєднання побутового й фантастичного, роль  художніх деталей.

Оскар Вайлд (1854–1900). «Хлопчик- зірка»

Стислі відомості про автора.

Протиріччя між зовнішньою та внутрішньою красою в казці; конфлікт краси й добра. Моральні помилки Хлопчика-зірки, його шлях від себелюбства

1

1

1

1

завдання на порівняння:

а) образів доньки та падчерки у казці «Пані Метелиці»,

б) персонажів або сюжети кількох чарівних казок ,

в) фольклорної та літературної казок;

пошук кінострічок та мультиплікаційних фільмів, знятих за

народними та / або літературними казками в

інтернет-мережі; їх обговорення і зіставлення з літературними

 текстами;

створення коміксу / театральної сценки або радіовистави за фрагментами або мотивами опрацьованих народних або літературних казок.

3) Письмо:

складання простого плану фольклорної або літературної казки;

доповнення / змінювання / створення діалогів та монологів

 або переробка монологів у діалоги та діалогів у монологи

 (на матеріалі окремих епізодів народних та літературних казок);

аналіз письмових робіт з погляду їхнього оформлення згідно

з усталеними мовними нормами та доречними засобами мовної

виразності.

4) Мова та мовлення:

порівнює та зіставляє окремі мовні явища в різних художніх творах;

відтворює антитези в письмових завданнях щодо казок.

до людяності. Роль стосунків Хлопчика- зірки з матір’ю в контексті його життєвих випробувань. Поетизація оповіді у творі.

Коло читання

Інваріантний компонент. Олександр Пушкін. «Казка про рибалку та рибку». Ганс Крістіан Андерсен. «Снігова королева» або

«Соловейко». Оскар Вайлд. «Хлопчик-зірка». Варіативний компонент  1.

Рекомендовані тексти. Олександр Пушкін.

«Руслан і Людмила». «Казка про царя Салтана...».     Ганс    Крістіан    Андерсен.

«Непохитний        олов’яний        солдатик».

«Русалонька». «Дикі лебеді». Джозеф Редьярд Кіплінґ. «Книга Джунглів». Рудольф Еріх Распе. З «Дивовижних пригод, подорожей та бойових подвигів барона Мюнхгаузена»:      «Кінь      на      дзвіниці».

«Дивовижне полювання». «Верхи на ядрі».

«За волосся».

Варіативний компонент 2. Літературні казки на вибір вчителя (1-2 твори).

ТЛ. Поняття      «літературна       казка»,

«автор», «епітет». Поглиблення поняття про прозову та віршовану мову.

КК. Сюжети літературних казок у музиці, живописі, кіно та мультиплікаційних стрічках.

МЗ. Етнографія.

РМ

1

1

1

1

1

.4) Мова та мовлення:

порівняння прикметників у художніх описах у перекладі

«Казки про рибалку та рибку» Пушкіна;

завдання на застосування антитез у письмових роботах.

               ТЕМА 3. СЛУХАЄМО ГОЛОСИ  ПРИРОДИ

Учень / учениця:

1. Сприйняття та комунікація

слухає та виразно читає вірші про природу, зважаючи на особливості поетичної мови й регулюючи власні емоції під час художньої декламації;

дає вичерпнуті відповіді на запитання до почутих (уривків) художніх творів;

дотримуються норм у виборі мовних засобів та використовує окремі засоби виразності під час обговорення творів;унаочнює зміст почутих (уривків) творів про природу за допомогою малюнків;

розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії сприймання поетичних творів про природу;

визначає спільне і різне у висловлюваннях інших осіб під час обговорення творів про природу, указуючи на конструктивні думки та критично й толерантно ставлячись до різних поглядів.

2. Читання, аналіз, інтерпретація:

читає художні та науково-публіцистичні тексти відповідно до поставленої мети читання та зважаючи на особливості прозової та віршованої мови;

переказує (стисло, вибірково, близько до тексту) зміст прочитаних прозових творів про природу відповідно до завдання;

характеризує порушені в прозових творах проблеми взаємин людини та природи й проєкціює на них власний або відомий життєвий досвід;

пояснює причини вчинків персонажів прозових творів про природу й розкриває авторське ставлення до героїв, наводячи доречні цитати;

знаходить у прозових творах про природу пейзажні картини й коментує їхній зміст;

характеризує настрій поетичних творів, розкриває втілені в них почуття і думки; проводить паралелі між змальованими поетичними образами та власним сприйняттям природи;визначає тему та основну думку поезій про природу;розрізняє основну та другорядну інформацію, мікротеми та важливі деталі у віршах про природу;

розкриває актуальність опрацьованих творів про природу в контексті власного ставлення до природи та викликів сучасності;пояснює зміст передбачених літературознавчих понять;

визначає рими в поетичних творах про природу;

Розкриття багатства, краси й одухотвореності світу природи в літературних творах. Неоднозначні стосунки людини та природи. Художня література й сучасне екомислення.

3.1. Оповідання про природу

Ернест Сетон-Томпсон (1860–1946).

«Лобо – володар Курумпо».

Стислі відомості про автора.

Зображення поведінки та звичок звірів в оповіданні «Лобо – володар Курумпо». Риси характеру Лобо, його почуття. Стосунки людей та звірів. Ставлення оповідача до Лобо.

Коло читання:

Інваріантний компонент. Ернест Сетон- Томпсон. «Лобо – володар Курумпо».

Варіативний компонент 1. Рекомендовані тексти.   Ернест   Сетон-Томпсон.   «Снап».

«Лобо». «Доміно». Джеральд Дарелл.

«Балакучі квіти».

Варіативний компонент 2. 1-2 оповідання про природу на вибір учителя

ТЛ. Поняття «пейзаж», «тема» та «ідея» твору, «оповідання».

КК. Художні кінострічки за творами про звірів.

МЗ. Природознавство.

2.    Краса природи в західноєвропейській поезії

Роберт Бернс (1759–1796). «Моє серце в верховині».

Стислі відомості про автора.

Краса рідних краєвидів у вірші «Моє серце в верховині». Настрій твору.

Джон Кітс (1795–1821). «Про коника та цвіркуна».

Стислі відомості про автора.

«Поезія землі» у вірші. «Голоси» та картини природи. Оспівування «дрібниць» природного життя.

3.        Розмаїття     природного життя у віршах єврейських поетів з України

Краса землі у творчості єврейських поетів, що народилися в Україні й писали мовою їдиш.

Лейб Квітко (1890–1952). «Жук».

Стислі відомості про автора.

Співчутливе зображення життя

«маленьких мешканців» природного світу. Багатство природного життя у творі.

Перец Маркіш (1895–1952) «Врожай».

Стислі відомості про автора. Закоханість у природу рідного краю. Засоби одухотворення рослинної природи у вірші.

Коло читання

Інваріантний компонент. Роберт Бернс.

«Моє серце в верховині». Джон Кітс. «Про

коника та цвіркуна». Лейб Квітко «Жук». Перец Маркіш. «Врожай».

 1

 1

 1

 1

 1

 1

1

1. Сприйняття та комунікація

аудіювання та виразне читання віршів, яке передбачає

 регулювання власних емоцій;

розгорнуті відповіді на запитання до почутих (уривків)

 художніх творів з дотриманням норм у виборі мовних

 засобів і використанням окремих засобів виразності

 (метафор, порівнянь, епітетів, антитез тощо);

створення малюнків та / або словесних ілюстрацій до

почутих поетичних творів з розгорнутим коментуванням;

аргументований виступ у дискусії щодо тематики художніх

 творів про природу з визначенням спільного й відмінного

 у висловлюваннях інших учасників дискусії та з

дотриманням конструктивного, критичного й толерантного

 підходу до інших поглядів.

2. Читання, аналіз, інтерпретація:

читання (виразне, коментоване, оглядове, вибіркове,

 навігаційне) художніх творів та науково-популярних текстів;

переказ (стислий, вибірковий) змісту (фрагментів) прозового

 твору про природу на основі складеного простого плану;

комплексне аналітичне обговорення:

а) сюжету, героїв, вчинків та подій, а також художніх

особливостей прозових творів про природу; обговорення

причин вчинків та поведінки персонажів, обґрунтування

 відповідей цитатами; висловлення власної думки щодо

 порушених у творі моральних проблем; зіставлення

зображених ситуацій з власним або відомими життєвим

досвідом; коментування змісту та художньої ролі описів природи

 в прозовому творі;

б) основного настрою, почуттів та думок поетичних творів,

центральних поетичних образів – з проведенням

паралелей між змістом віршів та власним сприйняттям природи;

завдання на визначення теми та основної думки, основної

 і другорядної інформації, мікротеми та важливих художніх

деталей поетичного твору;

аргументований виступ у дискусії щодо актуальності 

опрацьованих прозових і поетичних творів про природу

в контексті власного ставлення до природи та викликів

 сучасності;

відповіді на запитання щодо змісту понять

«рима», «порівняння», «метафора», «епітет»,

«пейзажна лірика»;

розпізнає порівняння, епітети, метафори в поетичних творах та пояснює їхню роль;

розрізняє прозову та віршовану мову й визначає відмінності між оповіданнями та віршами про природу;

порівнює пейзажі у віршах про природу різних авторів,

визначаючи спільні та різні елементи;

порівнює картини природи у віршах, музиці та образотворчому мистецтві;

представляє самостійно прочитаний твір (оповідання або вірш) про природу, використовуючи різні способи й засоби візуалізації його змісту;

на основі прочитаних творів про природу створює індивідуальний або колективний медійний продукт, дотримуючись основних засад академічної доброчесності в процесі його створення та презентації.

3) Письмо:

самостійно складає план опрацьованого прозового твору й добирає цитати до нього;

виконує невеличкі письмові творчі завдання щодо відтворення / створення / заміни рими у фрагменті поетичного тексту, а також створення порівнянь / метафор / епітетів.

4) Мова та мовлення:

вирізняє окремі мовні явища в перекладах поетичних творів про природу та пояснює їхню суть;

творчо використовує порівняння, метафори та епітети, обираючи із запропонованих варіантів доречні нестандартні рішення та обґрунтовуючи зроблений вибір.

Варіативний компонент 1. Рекомендовані тексти. Генріх Гейне. «Задзвени із глибини». Персі Біші Шеллі. «Глянь, за містом сонце встало…». (1-2 на вибір учителя).

Варіативний компонент 2. Іншомовна література рідного краю: вірші та оповідання про природу на вибір учителя (1-2 твори).

ТЛ. Поняття «рима», «порівняння»,

«метафора», «епітет», «пейзажна лірика»; поглиблення поняття «віршована мова».

КК. Пейзажна лірика та образотворче мистецтво. Українські краєвиди в живописі.

УМ. Поглиблення поняття про художній переклад.

МЗ. Література національних меншин України. Література та природознавство.

РМ (усно). Презентація проєкту «Мій улюблений герой літературних казок».

КР.  Тестування за розділом «Візерунки літературної казки».

 1

 1

 1

 1

завдання на визначення та / або створення рим, порівнянь,

 епітетів та метафор – з подальшим коментуванням їхньої

художньої ролі;

завдання на порівняння:

а) прозових і поетичних описів природи, б) пейзажів у поезіях

 різних авторів,

в) пейзажів у літературних, музичних та образотворчих творах;

пошук в інтернет-мережі прикладів музичних та образотворчих

 творів про природу, а також поетичних пейзажних творів для

 самостійного читання;

створення презентації самостійного прочитаного пейзажного

 твору з використанням цифрових технологій;

створення на основі опрацьованих творів про природу

 індивідуального або колективного медіа продукту

 (аудіотвору, мультфільму, відеоролика).

3) Письмо:

самостійне складання простого плану опрацьованого твору з

наведенням цитат до нього;

письмові завдання  на  відтворення / створення / 

 заміну рими у фрагменті

поетичного тексту, а також створення порівнянь

/ метафор / епітетів.

4) Мова та мовлення:

завдання на порівняння засобів мовної виразності в перекладах

 кількох поетичних творів;

завдання на творче застосування порівнянь та епітетів з

 обґрунтуванням пропонованих творчих рішень.

ТЕМА 4. У СВІТІ ДИТИНСТВА

Учень / учениця:

1. Сприйняття та комунікація

уважно слухає фрагменти художніх творів та медіатексти, зважаючи на мету, умови спілкування та особливості текстів;

формулює тему та ідею художніх творів;

визначає основну та другорядну інформацію, мікротеми, важливі деталі в почутих уривках художніх творів та медіатекстах;

наводить аргументи та приклади на підтвердження власної позиції обговорюваних проблем, використовуючи вербальні та невербальні засоби для ефективної комунікації зі співрозмовниками та регулює власні емоції під час презентації власного зору погляду.

2. Читання, аналіз, інтерпретація:

читає художні твори відповідно до поставленої мети і

ставить до них запитання;

4.1. Яскраві миті дитинства

Марк Твен (Семюель Ленґгорн Клеменс) (1835–1910). «Пригоди Тома Соєра» (фрагменти).

Стислі відомості про автора.

Світ дитинства у творі. Витівки та пригоди героїв; їхня дружба й стосунки зі світом дорослих. Образи Тома Соєра й Гекльберрі Фінна. Зображення американського життя у творі. Своєрідність гумору.