НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 6 КЛАСУ «Інтегрований курс «Пізнаємо природу»

Бібліотека Природничі науки 6 клас Методичні рекомендації
Про матеріал
Розроблена на основі чинної модельної програми інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» для 5–6 класів авторів Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.
Перегляд файлу

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

                                                                                                                                                                                    Рішення педагогічної ради

від «___» ____________ 202__ р.

 

 

 

 «Інтегрований курс «Пізнаємо природу»

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДЛЯ 6 КЛАСУ

 

Розроблена на основі  чинної модельної програми

інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» для 5–6 класів авторів Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.

 

 

 

 Вчитель:   Кириченко Галина Вікторівна

 

2024 рік

 

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

Інтегрований курс «Пізнаємо природу» для 5-6 класів є продовженням курсу «Я досліджую світ» початкової школи й водночас є пропедевтичною основою вивчення природничих наук у базовій школі. Новий ступінь вивчення природи забезпечує початок систематизації знань про об’єкти і явища природи, формування первинних уявлень про взаємозв’язок між світом неживої і живої природи, між організмами й середовищем, поглиблює розуміння впливу діяльності людини на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі. Такий підхід до відбору змісту відповідає і віковим особливостям розвитку розумових операцій у молодших школярів, і екологічним вимогам сучасного життя. Цей курс також завершує вивчення природи в межах єдиного інтегрованого предмета, тому в змісті велику увагу приділено розкриттю способів та історії пізнання природи людиною, представлені основні природничі науки, визначена специфічна роль кожної з них у дослідженні навколишнього світу та в житті людини.

Основна мета програми – формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює цілісність природничо-наукової картини світу, прагне діяти в щоденних ситуаціях спілкування з природою відповідно до екологічних принципів поведінки, використовує природознавчі знання для дотримання правил здорового способу життя.

Вивчення інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» спрямовано на досягнення таких завдань:

  •           формувати цілісну картину світу та усвідомлення місця в ньому людини на основі єдності раціонально-наукового пізнання й емоційно-ціннісного усвідомлення дитиною особистого досвіду спілкування з природою;
  •           формувати уявлення про предмет і методи природничих наук (фізики, хімії, біології, географії, астрономії, екології), про способи отримання та застосування інформації у процесі вивчення та перетворення природи;
  •           розвивати в учнів інтелектуальні, пізнавальні, дослідницькі, творчі, комунікативні здібності, застосовувати засвоєні знання в повсякденному житті;
  •           підвищувати активність та мотивацію учнів до пізнання на базі сучасного навчального обладнання та використання інтерактивних форм роботи;
  •           набувати досвіду різноманітних форм діяльності (індивідуальної і колективної), досвіду пізнання й самопізнання;
  •           формувати систему цінностей, соціально прийнятих норм поведінки в природі та норм безпечної поведінки в соціумі, екологічну культуру, здоровий спосіб життя.

Зміст програми розроблено відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти (2020 р.) з урахуванням вікових, загальнонавчальних і психологічних особливостей учнів першого циклу навчання базової освіти. Зміст навчальних занять, методи роботи сприяють вихованню в учнів любові до природи, своєї Батьківщини, свого краю, розвивають відповідальність за власні вчинки, почуття обов’язку, толерантності, а також прагнення до пізнання й істини, цілеспрямованості, наполегливості, ощадливості, працьовитості, екологічної свідомості.


 

Зміст курсу та його структура побудовані на основі спірального принципу неперервного розширення та поглиблення знань з певної проблеми; структурно-функціонального принципу в описі та поясненні явищ, за якого досліджуються їхні елементи й залежності між ними в межах єдиного цілого, а також:

  •   науковості, що передбачає доступне, переконливе повідомлення та використання сучасних наукових фактів;
  •   принципу інтеграції, що передбачає об’єднання відомостей з різних наук із метою створення цілісної картини світу в учнів;
  •   наступності, який забезпечує неперервну, послідовну освітню траєкторію здобувачів освіти;
  •   наочності, що дає змогу учням установити зв’язки між теоретичним матеріалом і реальним життям, отримати достовірні знання про навколишній світ;
  •   фундаментальності й прикладної спрямованості, що передбачають засвоєння наукових знань, набуття практичних навичок і становлення здобувачів освіти активними учасниками освітнього процесу;
  •   екологічного принципу, що передбачає усвідомлення взаємозв’язків у природі як середовищі перебування людини, зацікавленої у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі, осмислення екологічних явищ, уміння робити висновки щодо стану природи, спонукає до природоохоронної діяльності;
  •   краєзнавчий принцип спрямований на широке використання місцевого матеріалу: вивчення природи, культури та традицій рідного краю;
  •   принцип зв’язку навчання із життям реалізується через розгляд життєвих ситуацій, особистий досвід школяра; ситуативні завдання, спрямовані на вироблення навичок безпечної поведінки;
  •   колективізму та рольової участі, які формують в учнях навички діалогічного спілкування, співпраці, уміння розподіляти ролі та приймати відповідальність.

Цей курс реалізує діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований, дослідницький, рефлексивний, проблемно-ситуативний та

інші підходи до навчання.

Програма сприяє формуванню ключових компетентностей, зокрема:

  •   природознавчої, а саме оволодіння науковим способом пізнання природи, застосування природничих знань для пояснення явищ природи, розуміння змін, зумовлених людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;
  •   вільне володіння державною мовою, збагачення її науковою термінологією;
  •   математичної, у процесі вимірювань та розв’язуванні практичних завдань;
  •   інноваційності, а саме розуміння своїх здібностей і можливостей, мотивації працювати над собою і робити світ кращим;
  •   екологічної, а саме здобуття навичок дотримання правил поведінки у природі, ощадливого використання природних ресурсів, розуміння відповідальності за свої вчинки;
  •   інформаційно-комунікаційної, що виявляється в застосовуванні інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та життєвих ситуаціях, умінні планувати та здійснювати інформаційний пошук в енциклопедіях, науково-популярних виданнях, інтернеті, під час екскурсій, обробляти інформацію, перетворювати її, аналізувати й робити висновки;

 

  •   навчання впродовж життя, що реалізується через бажання вдосконалювати свої здібності та поповнювати знання, формувати розуміння необхідності ключових компетентностей для вибору професії та досягнення успіху в житті; розвивати особистісний потенціал у процесі дослідницької та творчої діяльності;
  •   громадянської та соціальної, що виявляються в умінні конструктивно співпрацювати під час спостережень, досліджень, групових і парних форм роботи; дбайливому ставленні до особистого, соціального здоров’я, дотриманні здорового способу життя; спроможності діяти в умовах невизначеності та багатозадачності; освоюванні норм і способів співпраці та спілкування з однолітками й дорослими;
  •   культурної, а саме шанобливе ставлення до національної та світової наукової спадщини, здатність розуміти та цінувати творчі способи вираження ідей та емоцій через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку й вираження власних ідей, почуттів засобами культури та мистецтва;
  •   підприємливості та фінансової грамотності, що передбачають ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї у виконанні проєктів та корисних для громади ініціатив; готовність брати відповідальність за прийняті рішення.

Інтегрований курс «Пізнаємо природу» передбачає міжпредметні зв’язки з інформатикою, мовно-літературною, математичною, технологічною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською та історичною, мистецькою галузями.

Для реалізації програми необхідна сучасна матеріальна й інформаційна база, що забезпечує організацію всіх видів діяльності учнів.

Відповідно до спірального принципу побудови програми, зміст програми 6 класу спрямований на розширення та поглиблення знань і навичок, здобутих у 5 класі, подальше формування ключових компетентностей. Перший та останній розділи в 5-му та 6-му класах мають однакову назву, а їхній зміст спрямований відповідно на подальше формування наукового методу пізнання та розуміння себе та світу. Зміст розділів такий.

У РОЗДІЛІ 1 «ПІЗНАЄМО СВІТ НАУКИ» учні знайомляться з об’єктами та предметами дослідження фізики, хімії, біології, географії, астрономії та взаємозв’язками між цими науками; зміст розділу спрямований на формування розуміння важливості природничих наук, їхньої ролі в розвитку суспільства, знайомить зі STEM-професіями майбутнього й орієнтує на вибір професії, передбачає подальше формування вмінь застосовувати науковий метод пізнання.

РОЗДІЛ 2 «ПІЗНАЄМО ЯВИЩА ПРИРОДИ» знайомить з фізичними, хімічними, астрономічними та біологічними явищами. Розпочинається розділ з вивчення фізичних явищ, які діти спостерігають у повсякденному житті: механічний рух, теплове розширення та теплопередача, пароутворення, електризація, утворення тіні, звуків. Під час вивчення цієї теми звертається увага на правила безпечної поведінки під час грози та з електроприладами, у процесі складання електричних кіл, спостереження теплових явищ, виготовлення моделей.

Друга тема присвячена поглибленню знань про речовини та їхні зміни. Учні знайомляться з основними речовинами, що входять до складу атмосфери, гідросфери та літосфери, чистими речовинами та сумішами. У темі «Астрономічні явища» узагальнюються та поглиблюються знання учнів з початкової школи про зміну дня і ночі, пір року, на доступному рівні пояснюються явища зміни фаз Місяця, сонячні та місячні затемнення, формуються поняття про магнітне поле Землі, припливи та відпливи.


 

Завершує розділ вивчення таких важливих біологічних явищ як живлення, дихання, подразливості, руху організмів, розмноження, росту та розвитку, що сприятиме формуванню розуміння в учнів основних закономірностей функціонування організмів, цілісної біологічної картини світу.

Вивчення матеріалу розділу передбачає систему спостережень, виконання дослідницьких та практичних завдань, демонстраційних експериментів, моделювання та використання моделей.

Зміст другого розділу спрямований на формування розуміння взаємозв’язків між явищами природи та живою і неживою природою. Вивчення матеріалу розділу передбачає систему спостережень, виконання дослідницьких та практичних завдань, демонстраційних експериментів, моделювання та використання моделей.

Перша тема РОЗДІЛУ 3 «ПІЗНАЄМО СОНЯЧНУ СИСТЕМУ» дає уявлення про сучасні астрономічні спостереження та інструменти, націлює на власні спостереження за зоряним небом та небесними тілами, реалізацію особистих проєктів як за допомогою доступних засобів (бінокля, рухомої карти зоряного неба), так і з використанням сучасних цифрових ресурсів. Значна увага приділяється сучасним уявленням про склад Сонячної системи, відбувається знайомство з проєктами пошуку життя, освоєння й колонізації Сонячної системи. Завершує розділ тема, що формує сучасні уявлення про Всесвіт та наше місце в ньому. Вивчення матеріалу розділу передбачає виконання практичних завдань, моделювання астрономічних явищ, виготовлення макетів, ознайомлення з фотографіями небесних тіл і явищ.

РОЗДІЛ 4 «ПІЗНАЄМО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ У ПРИРОДІ» передбачає формування знань учнів про взаємозв’язки організмів між собою і з неживою природою, пристосування різних груп організмів до умов довкілля й співжиття між собою, періодичних змін середовища життя, природні та штучні екосистеми, вплив діяльності людини на взаємозв’язки в природі. Отримані в цьому розділі знання сприятимуть формуванню свідомого ставлення учнів до екологічних проблем, усвідомлення ними етики стосунків з природою, застосування знань під час прогнозування наслідків впливу діяльності людини на угруповання та визначення правил поведінки в довкіллі.

Завершує вивчення курсу РОЗДІЛ 5 «ПІЗНАЄМО СЕБЕ І СВІТ», ключове завдання якого показати тісний зв’язок та взаємозалежність людини та природи, підвести учня до висновку, що пізнаючи природу ми пізнаємо й збагачуємо себе. Розділ містить тренувальні вправи та завдання на розвиток особистих якостей та рис характеру, необхідних юному досліднику природи, знайомить із неймовірними історіями дослідження природи та її знаменитими дослідниками. Ще одне ключове завдання вивчення цього розділу – націлити дитину на життя в екостилі, на позитивні емоції та вчинки, які змінюють наш світ на краще.

Організація освітнього процесу: форми та методи, технології навчання. Інтегрований курс «Пізнаємо природу» базової школи має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується під час організації спостережень у природі, проведення експериментів, виконання практичних робіт і вправ, моделювання, розв’язання ситуативних, проблемних, аналітичних завдань та досліджень, організацію уроків-екскурсій, роботу з науково-популярною літературою, інтернет-ресурсами тощо. Вони спрямовані на розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами інформації, а також передбачають розв’язання природничих, екологічних та соціально-економічних завдань, здійснення порівняльного аналізу, проведення мінідосліджень, дискусій, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових і рольових ігор, творчих робіт, індивідуальних і колективних проєктів, написання есе, повідомлень, виступів тощо. Мета проведення цих робіт може бути різною – мотиваційною, корегуючою, контролюючою тощо.


 

Практичні роботи проводяться на уроці. Рішення щодо оцінювання (всіх робіт чи вибірково) приймає вчитель.

Тематика досліджень, проєктів може бути змінена вчителем у межах вивчення відповідної теми, враховуючи матеріально-технічне забезпечення, наявності власних цікавих дидактичних розробок, рівня підготовленості класу, інтересів дітей, регіональних особливостей природи рідного краю тощо. Результати дослідження учнів учитель оцінює під час презентацій. Для проведення досліджень та моделювання об’єктів і явищ доцільно використовувати елементи STEM-освіти.

Запропоновані підходи сприятимуть формуванню не лише компетентностей у галузі природничих наук, техніки та технологій, а й інших ключових компетентностей (інформаційно-комунікаційної, соціальної і громадянської, підприємницької, культурної, екологічної, математичної тощо).

Основними методами, які використовуються в різних поєднаннях, є:

  •           пояснювально-ілюстративний, що поєднує словесні методи (розповідь, пояснення, роботу з літературними джерелами, дискусії) з ілюстрацією різних за змістом джерел (довідників, карт, схем, діаграм, натуральних об’єктів та ін.);
  •           частково-пошуковий, що ґрунтується на використанні природничих знань, життєвого й пізнавального досвіду учнів. Прикладом такого методу є бесіда, яка залежно від дидактичних цілей уроку може бути перевірною, евристичною, повторно-узагальнювальною.

Робота з підручником охоплює різноманітні стратегії читання (виокремлення головної думки, сканування з метою знаходження відповіді на питання, виділення головної думки, складання логічно-структурної схеми, таблиці, малюнка, картосхеми, діаграми, графіка тощо).

Дослідницький метод як один із провідних способів організації пошукової діяльності учнів у навчальній роботі сприяє набуттю учнями умінь і навичок самостійної роботи. Він використовується під час проведення спостережень, вимірювань, експериментів, складання графіків, діаграм, схем, звітів проведених досліджень, роботи з різними джерелами інформації, виконання творчих завдань.

Значний вплив на результативність навчального процесу мають освітні технології: проблемного, особистісно орієнтованого, перевернутого навчання, критичного мислення тощо.

Організація освітнього процесу передбачає:

  •           зв’язок навчання із життям;
  •           підвищення мотивації учнів до навчання;
  •           реалізацію діяльнісного та компетентнісного підходу до навчання;
  •           розвиток самостійності й активності учнів;
  •           розвиток уміння адаптуватися до дійсності;
  •           уміння спілкуватися, співпрацювати з однолітками в процесі різних видів діяльності.

Виклад матеріалу передбачає обов’язкове використання різноманітних засобів наочності на кожному уроці: географічних карт, слайдів, відеоматеріалів, комп’ютерних програм, автентичних зразків, гербаріїв, муляжів, лабораторного обладнання, колекції гірських порід, визначників рослин і тварин, фотографій, науково-популярних дитячих видань тощо. Це дає можливість учням отримати більш правдиві та повні знання про навколишній світ.


 

Дидактичні та сюжетно-рольові ігри сприяють ефективному засвоєнню або закріпленню навчального матеріалу. Під час організації навчального процесу з інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» рекомендується широко застосовувати різні форми самостійної роботи учнів (підбір додаткової літератури та ілюстративних матеріалів, розробка проєктів, написання повідомлень, есе, листів, виступів, проведення конференцій, онлайн подорожей, складання колажів тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ПРОПОНОВАНИЙ ЗМІСТ

ВИДИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

РОЗДІЛ 1. ПІЗНАЄМО СВІТ НАУКИ (3 год.)

здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

представляє текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього тексту, медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту;

використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові / медіатекстові джерела інформації;

унаочнює та візуалізує почуте повідомлення (самостійно або з допомогою інших осіб), використовуючи різні засоби (малюнки, схеми, таблиці, комікси тощо) для відтворення змісту, структурування інформації;

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб значення науки для створення нових технологій і сучасної техніки;

ілюструє прикладами самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб використання здобутків природничих наук для сталого розвитку суспільства;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження розуміє внесок учених-природничників і винахідників у створення нових технологій та вдосконалення техніки;

представляє дані, створюючи таблиці, схеми, діаграми тощо.

Тема 1. Перший крок у науку (3 год.)

Об’єкт і предмет природничих наук. Взаємозв’язок природничих наук. Природничі науки, STEM і професії майбутнього. Причинно-наслідкові зв’язки у природі.

  •               - Робота з різними джерелами інформації про природу, використання QR- кодів та цифрового контенту природничого  змісту;
  •               - створення таблиці «Об’єкт і предмет природничих наук»;
  •               - створення пантбука «Природничі науки»;

- робота в парах: «Естафета природничих наук»;

- профорієнтаційна гра «Професії майбутнього і природничі науки»;

- робота з таблицею «Поради щодо розвитку важливих навичок»;

- з’ясування послідовності та суті етапів наукового методу пізнання;

- вправа «фішбоун» «Причина-наслідок-висновок»;

- складання схеми для ілюстрації причинно-наслідкових зв’язків «Погіршення якості водних ресурсів


 

 

РОЗДІЛ 2. ПІЗНАЄМО ЯВИЩА ПРИРОДИ (31 год.)

 

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

формулює запитання, щоб уточнити розуміння почутого повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб мету і

Тема 1. Пізнаємо фізичні явища (11 год.)

 Механічні явища

Механічний рух тіл. Відносність руху і спокою. Траєкторія. Прямолінійний і криволінійний рух. Величини, що описують рух. Швидкість.

 

 

Теплові явища

Теплове розширення твердих тіл, рідин і газів. Негативні впливи теплового розширення. Використання ефектів теплового розширення. Теплопередача. Поняття про передачу тепла у твердих тілах, рідинах і газах. Пароутворення.

 

 

 

 

Електричні явища

Електризація тіл. Взаємодія наелектризованих тіл. Поняття про електричні заряди. Електричний розряд. Провідники та ізолятори. Блискавка. Правила безпечної поведінки під час грози.

Електричне коло.  Елементи електричних  кіл. Складання електричних кіл. Дії електричного струму. Електроприлади. Правила безпечної               поведінки                            з електроприладами. Електромобілі. Поняття про перетворення та передачу електроенергії.

 

  •        - укладання словничка термінів;
  •        - природничий диктант «Фізичні явища»;
  •        - вимірювання відстані й часу;
  •        - практична робота з  обрахунку середньої      швидкості руху пішохода;
  •        - розв’язування задач на знаходження швидкості, часу, відстані;

 - заповнення таблиці з визначення видів руху об’єктів;

 

- практична робота з дослідження теплопрвідності різних матеріалів: метал, скло, процеляна, пластик, деревина;

  -  спостереження явища теплопередачі;

- аналіз випадків практичного застосування явищ теплопередачі;

- складання схеми «Види теплопередачі»; 

- практична робота з дослідження  теплового розширення рідин і газів;

- пояснення застосування теплових  явищ в побуті, народному господарстві;

- виконання тестових завдань;

 

- спостереження взаємодії тіл, наелектризованих тертям;

  •        - спостереження електризації через тертя;
  •        - заповнення схеми «Провідники та ізолятори»;
  •        - пошук інформації з використанням різних джерел про виникнення блискавки;

 - складання пам’ятки «Правила поведінки під час грози»;

  •        - укладання словничка термінів;
  •        - складання електричних кіл;
  •        - спостереження дій електричного струму;

 - схематичне зображення окремих елементів та схеми електричного   кола;

  •        - складання розповіді «Шлях електричного стуму до вашого дому»;
  •        - заповнення схеми «Дія електричного струму»;
  •        - виготовлення буклету «Правила безпечної поведінки з

 

завдання дослідження відповідно до сформульованої проблеми;

описує етапи дослідження;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

пропонує і створює самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження;

досліджує об’єкти та явища, використовуючи відповідні моделі, зокрема цифрові;

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб вплив умов виконання дослідження на його результати; визначає з допомогою вчителя чи інших осіб відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження;

зіставляє одержані результати дослідження з відомими (довідковими) даними;

виявляє невідомі для себе знання;

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації;

розмірковує    щодо     запропонованих     способів

 

 

 

 

 

 

Світлові явища

Світло і тінь. Природні та штучні джерела світла. Прямолінійне поширення світла. Утворення тіні. Прозорі, непрозорі та напівпрозорі предмети. Поняття про закони поширення світла. Як діє лінза? Як виникає зображення в оці?

 

 

 

 

Звукові явища

Джерела та характеристики звуку. Як поширюється звук? Швидкість звуку. Як ми чуємо? Вплив звуків на організм людини.

 

 електроприладами»;

 - робота в парах: «Складання правил заощадження електричної енергії»;

  •         
  •         
  •        - укладання словничка термінів;
  •        -  складання схеми «Джерела світла»;

- дослідження утворення тіні;

- спостереження прямолінійного поширення світла, розсіяння світла, відбивання та заломлення світла;

  •        - STEM-проєкт «Виготовлення камери-обскури»;
  •        - STEM-проєкт «Виготовлення калейдоскопа»;

- ігри із дзеркалом;

  •        - дослідження будови лупи;
  •        - спостереження утворення зображення за допомогою лупи;

- демонстрація моделі будови ока;

  •         
  •        - заповнення таблиці «Швидкість поширення звуку в різних середовищах;
  •        - дослідження залежності характеристик звуку від натягу і довжини струни;

 - STEM-проєкт «Моделювання голосових зв’язок людини»;

 

 


 

розв’язання певної навчальної / життєвої проблеми, висловлює свої думки;

 

 

 складає з допомогою вчителя чи інших осіб план     дослідження;

виконує самостійно / в групі, з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою/опрацьованою інформацією  природничого змісту;

вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

пропонує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб способи практичного використання результатів досліджень;

 

Тема 2. Пізнаємо речовини та їхні зміни (5 год.)

Речовини навколо тебе. Основні речовини, що входять до складу атмосфери (кисень, азот, вуглекислий газ), гідросфери (вода) та літосфери (пісок, вапняк, вугілля).

Чисті речовини та суміші. Однорідні та неоднорідні суміші. Способи розділення сумішей. Повітря та морська вода – природні суміші.

Зворотні та незворотні зміни речовин.

 

  •        - виготовлення гри «Хімічне лото»;
  •        - робота з діаграмами «Хімічний склад атмосфери та гідросфери»;

 - виготовлення плаката «Хімічний склад Землі»;

  •        - спостереження сумішей за допомогою лупи (або зуму в мобільному телефоні);

 - складання схеми «Однорідні та неоднорідні суміші»;

  •        - вивчення способів розділення сумішей (за презентацією);
  •        - виготовлення фільтрів;

 - вправа «Думай. Збирайся. Ділися.»;

  •        - практична робота «Приготування та розділення сумішей»;

 - дослідження чинників, що впливають на розчинність;

  - укладання словничка термінів;

  - дослідження зворотних та незворотних змін;

  •        - вправа «Розділи. Поясни» (зворотні чи незворотні зміни);

 - міні проєкт «Як виникає пліснява. Чи завжди пліснява шкідлива?»;

 


 

 

пояснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію;

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації;

 

Тема 3. Пізнаємо астрономічні  явища.

Земля і Місяць (3 год.)

Зміна дня і ночі; зміна пір року. Добовий та орбітальний рухи Землі. Фази Місяця. Сонячні та місячні затемнення. Поняття про припливи та відпливи.

 

  •        - ознайомлення з аерокосмічними знімками поверхні Землі, за якими досліджують фактори антропогенного впливу;
  •        - вивчення фотографій Землі з космосу;

 - робота з географічною картою та картою часових поясів;

  •        - визначення фаз Місяця за додатком Phases of the Moon;
  •        - ознайомлення з фотографіями Місяця;
  •        - моделювання сонячного та місячного затемнення;

 - мініпроєкт «Як людина використовує припливи і відпливи»;

 - виконання діагностичної роботи для тематичного оцінювання;

вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості об’єктів / явищ, які можна дослідити;

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб правила, способи і відповідні засоби для розв’язання навчальної / життєвої проблеми; розмірковує              щодо              запропонованих              способів розв’язання              певної                            навчальної              /              життєвої проблеми, висловлює свої думки;

Тема 4. Пізнаємо біологічні явища Живлення організмів (12 год.)

Фотосинтез. Мінеральне живлення рослин. Рослини, які поєднують фотосинтез з іншими способами живлення. Різноманітність їжі, способів живлення і систем травлення тварин. Поняття про перетворення речовин в організмі людини (від травної системи до клітини).

- складання схеми «Органічні та неорганічні речовини»;

- гра «Лото термінів» (вигитовлення та гра);

- гра «Автотрофи чи гетеротрофи? Розділи!»;

- мозковий штурм «Чи можливе життя не планеті Земля без рослин»;

- дослідницька робота: дослід Сакса, дослід з вуглекислим газом;

- складання схеми «Поєднання фотосинтезу з іншими способами живлення»;

- заповнення таблиці «Основні типи живлення тварин»

- створення коміксу «Шлях речовин від ротової порожнини до клітини;

- оформлення кластера «Живлення»;

гра «Живлення і травлення тварин» у додатку Wordwall;

 


 

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі;

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

наводить з допомогою вчителя чи інших осіб міркування / докази, що підтверджують/ спростовують досягнення мети дослідження; визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження;

оцінює власний внесок у дослідження і важливість набутих дослідницьких навичок.

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію/ аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки.

Дихання організмів

Як дихають рослини. Різноманітність органів і способів дихання тварин.

  •        - дискусія «Чи всі організми дихають?»;
  •        - складання таблиці «Основні етапи дихання»;
  •        - заповнення схеми «Способи дихання тварин»;
  •        - створення колажу «Різноманітність органів і способів дихання тварин»;
  •        - дослідження і спостереження за диханням людини;

- інформаційний пошук «Що таке дихальна недостатність», «Що показує пульсоксиметр»;

  •        - дослідження дихання рослин з використанням елодеї та вапняної води;
  •        - заповнення таблиці «Порівняння дихання і фотосинтезу в рослин»;

 

Подразливість, рухи організмів Різноманітність рухів рослин. Види руху тварин. Подразливість рослин і тварин.

  •        - укладання словничка термінів;
  •        - спостереження за подразливістю рослин на прикладі кислиці;

- складання схеми «Подразник-Реакція»;

  •         

Розмноження організмів Порівняння типів розмноження рослин: нестатеве (спороутворення у папоротеподібних), статеве (утворення насіння у покритонасінних) і вегетативне (на прикладі папоротеподібних і

покритонасінних рослин). Форми розмноження тварин.

  •        - виготовлення колекції насіння різних рослин, що трапляються в регіоні;
  •        - практична робота «Розмноження рослин»;
  •        - розпізнавання різних форм розмноження різних видів тварин (за лепбуком «Розмноження»);

- мініпроєкт «Як тварини турбуються про потомство»;

Ріст і розвиток організмів

Як ростуть рослини, тварини, людина. Таємниці індивідуального розвитку різних організмів. Життєві цикли рослин і тварин. Тривалість життя.

  •        - складання схем «Етапи розвитку рослин», «Етапи розвитку тварин»;

- робота з таблицями «Життєві цикли організмів»;

- виконання діагностичної роботи для тематичного оцінювання;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ПІЗНАЄМО СОНЯЧНУ СИСТЕМУ (10  год.)

 

Вибирає самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб окремі об’єкти / явища, властивості

об’єктів / явищ, які можна дослідити;, ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

використовує окремі способи пошуку джерел інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

здійснює пошук самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформації природничого змісту в доступних джерелах;

порівнює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб інформацію природничого змісту, здобуту в різних джерелах;

узагальнює опрацьовану інформацію природничого змісту;

виділяє самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб істотне в інформації природничого змісту;

пояснює значення інформації для розв’язання життєвої / навчальної проблеми;

описує самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію;

формулює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб словесні описи об’єктів, явищ і процесів на основі нетекстової інформації; представляє самостійно або з допомогою вчителя чи              інших              осіб              текстову              ;

створює самостійно / в презентації здобутої інформації природничого з використанням цифрових технологій і пристрої;

Тема 1. Астрономічні інструменти та спостереження (2 год.)

Оптичні телескопи та радіотелескопи. Твої власні астрономічні спостереження. Бінокль. Небесна сфера. Зоряне небо. Сузір’я.

 

 

 

 

 Тема 2. Сонячна система (5 год.)

Склад Сонячної системи. Сонце. Планети та карликові планети.  

Малі тіла. Метеороїди. Загальна характеристика планет земної групи та планет-гігантів. Кратери й астроблеми. Супутники та кільця планет. Пошуки життя в Сонячній системі.  Імена України в космосі.

 

 

 

 

 

Тема 3. Всесвіт (3 год.)

Геоцентрична та геліоцентрична моделі Всесвіту. Сучасні уявлення про Всесвіт. Наше місце у Всесвіті.

- ознайомлення з картою зоряного неба;

- мініпроєкт «Історія телескопа»;

- віртуальна екскурсія до астрономічної обсерваторії міста Київ;

- спостереження за зоряним небом і небесними тілами за допомогою додатку Sky Map ;

-  зображення та розпізнавання сузір’їв;

- віртуальна екскурсія в планетарій;

- виготовлення буклету «Про сузір’я цікаво»;

 

 

- заповнення схеми «Склад Сонячної системи»;

- STEM-проєкт «Моделюємо Сонячну систему»;

- обробка інформації за QR-кодом «Сонце – наша рідна зоря»;

- складання характеристики планет земної групи;

- порівняння поверхонь Марса та Місяця за фотографіями з мережі;

- інформаційний проєкт «Які тварини і рослини побували в космосі?»;

- складання характеристики планет земної групи;

- виготовлення лепбука «Сонячна система»;

- інформаційний проєкт «Імена України в космосі»;

- укладання словничка термінів;

- колективне створення презентації «Малеча Сонячної системи»;

- перегляд та обговорення відеоролика «В гості на МКС»;

- вправа фішбоун «Космічне сміття»;

- гра «Поціль у планету»;

 

 

- дослідження зони життя;

- інформаційний проєкт «Які тварини і рослини побували в космосі?»;

-  інформаційний пошук «Скільки зір у Всесвіті»;

- ознайомлення з термінами гео- та геліоцентрична система;

- складання характеристики нашої Галактики за планом;

- виконання діагностичної роботи для тематичного оцінювання;


 

 

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

обирає з допомогою вчителя чи інших осіб наукове пояснення явищ природи / фактів / даних; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

виявляє невідомі для себе знання;

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

визначає з допомогою вчителя чи інших осіб протиріччя в запропонованій ситуації ;

здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію /

аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки.

 

 

 

РОЗДІЛ 4. ПІЗНАЄМО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКИ У ПРИРОДІ (20 год.)

Встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою;

встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

ставить запитання про будову і властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу

природних явищ, їхні ознаки;

Тема 1. Взаємозв’язки організмів з неживою природою (4 год.)

Середовище життя, чинники неживої природи. Водне середовище і пристосування до його умов рослин і тварин. Наземно-повітряне середовище і пристосування до життя в ньому рослин і тварин. Умови ґрунту як середовища життя і пристосування його жителів. Організми як середовище життя.

  •        - ознайомлення з термінами «екосистема» та «екологія»;
  •        - складання схеми «Екологічні фактори»;
  •        - з’ясування особливостей водного середовища;
  •        - дидактична гра «Хто в озері живе?»;

- доповнення схеми «Водні системи»;

  •        - з’ясування особливостей наземно-повітряного середовища;

- створення постера «Наземно-повітряне середовище та його мешканці»;

  •        - з’ясування особливостей ґрунтового середовища;

- мініпроєкт «Пристосування мешканців ґрунту»;


 

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної

інформації або інфографіки

 

 

встановлює з допомогою вчителя чи інших осіб взаємозв’язки природних об’єктів, явищ і процесів; групує (впорядковує) самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб об’єкти / явища природи за визначеною ознакою;

поєднує інформацію, подану в різні способи (словесну, графічну, числову тощо) у межах одного або кількох текстів (зокрема художніх текстів, медіатекстів);

встановлює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами; узагальнює самостійно або з допомогою вчителя чи              інших              осіб              опрацьовану              інформацію природничого змісту;

створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід;

оформлює  власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; представляє текстову інформацію з одного джерела (зокрема художнього              тексту,              медіатексту), використовуючи різні способи і засоби візуалізації змісту;

пояснює прості причинно-наслідкові зв’язки в готовій моделі, використовуючи шаблон «якщо, то», «що треба зробити, щоб»;

Тема 2. Взаємозв’язки між живими організмами (6 год.)

Паразити і хижаки. Нахлібники і квартиранти. Партнери. Ланцюги живлення. Пристосування рослин і тварин, щоб не бути з’їденими чи знайденими.

  •        - з’ясування особливостей організмів, як середовища;
  •        - заповнення схеми «Взаємозв’язки між організмами»;
  •        - ознайомлення з поняттями «симбіоз» та «конкуренція»;
  •        - розв’язування екологічних задач;
  •        - складання плану спостережень з використанням наукової казки «Садові війни»;
  •        - ознайомлення з поняттями «хижаки», «паразити», «зовнішні і внутрішні паразити»;
  •        - з’ясування пристосувань хижаків до виявлення і утримування здобичі;
  •        - мініпроєкт «Пристосування, які дають змогу рослинам і тваринам рятуватися від хижаків»;
  •        - підготовка до проведення інформаційної години «Паразити домашніх тварин»;
  •        - опрацювання наукової казки «Сповідь паразита»;

- з’ясування значення понять «мутуалізм», «коменсалізм», «нахлібництво», «квартирантство»;

- гра «Визнач форму співіснування»;

  •        - складання схеми колообігу хімічних речовин у природі;

- колективне вирішення проблемного питання: «Чому ланцюги живлення є основною умовою існування екосистем?»;

- практична робота «Складання ланцюгів живлення водойми, парку, лісу, поля, грядки (на вибір)»;

- виконання діагностичної роботи для тематичного оцінювання;

використовує самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб уявлення про взаємозв’язки об’єктів і явищ природи для розв’язання запропонованої життєвої / навчальної проблеми;

дотримується правил поводження з природними

Тема 3. Взаємозв’язки організмів між собою та неживою природою в різних угрупованнях (10 год.)

Угруповання організмів, природні і створені людиною. Взаємозв’язки в

  •        - заповнення схеми «Пристосування організмів»;
  •        - складання таблиці «Як рослини захищаються від поїдання»;

- створення коміксу «Як тварини захищаються»;


 

об’єктами для збереження здоров’я і довкілля; пропонує і створює самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб матеріальні навчальні моделі для дослідження;

складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

формулює з допомогою вчителя чи інших осіб очікувані результати дослідження;

фіксує результати етапів дослідження у запропонований спосіб;

представляє результати дослідження у запропонований спосіб, зокрема з використанням цифрових пристроїв;

пояснює призначення інструментів / створених моделей, які використовувалися для досліджень і фіксування результатів;

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки;

створює письмові тексти (зокрема художні тексти, медіатексти) визначених типів, стилів і жанрів, зважаючи на мету, адресата, власний життєвий досвід;

оформлює власне висловлення, враховуючи основні засади академічної доброчесності; здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

описує самостійно або з допомогою вчителя чи

прісній водоймі, морі чи океані. Взаємозв’язки в лісі й парку. Організми луки й городу, взаємозв’язки між ними та довкіллям. Взаємозв’язки організмів у ґрунті. Виживання в пустелях. Життя рослин і тварин серед людей.

  •        - опрацювання нових понять «популяція», «угруповання»;
  •        - створення діаграми Венна «Відмінність та подібність природних і штучних угруповань»;
  •        - класифікація водних екосистем;
  •        - з’ясування основних споживачів і руйнівників у водоймах;
  •        - доповнення схеми «Умови існування для прісноводних мешканців»;
  •        - моделювання водних угруповань у прісноводному акваріумі;
  •        - створення діаграми Венна «У чому відмінність лісу і парку»;
  •        - дослідження взаємозв’язків організмів в лісових угрупованнях за планом:
  •            харчові зв’язки;
  •            просторові зв’язки;
  •            зв’язки поширення;
  •            зв’язки поселення.

- складання ланцюгів живлення лісу/парку (виїдання та розкладання);

  • - гра «Засели луки»;
  • - дослідження взаємозв’язків городніх рослин між собою та іншими організмами за планом:
  •                 харчові зв’язки;
  •                 просторові зв’язки;
  •                 зв’язки поширення;
  •                 зв’язки поселення.
  • - заповнення схеми «Однорічні, дворічні, багаторічні городні культури»;
  • - гра «Які овочі дружать між собою»;
  • - визначення найпоширеніших в Україні ґрунтів;
  • - з’ясування значення ґрунтових організмів у природі;
  • - дослідження взаємозв’язків організмів у ґрунтових угрупованнях за планом:
  •                 харчові зв’язки;
  •                 просторові зв’язки;
  •                 зв’язки поширення;
  •                 зв’язки поселення.

- написання есе «Родючість ґрунту»;

  • - колективне створення презентації «Рослини і тварини пустелі»;
  • - заповнення схеми «Пристосування організмів до життя в пустелях»;

- з’ясування значення поняття «синантропні організми»;

  • - складання схеми-переліку «Організми, які живуть серед людей»;

- порівняльне спостереження за птахами ластівка сільська та ластівка міська;

 

інших осіб явища і процеси, використовуючи відповідну наукову термінологію;

використовує для розв’язання завдань актуальні та достовірні текстові / медіатекстові джерела інформації;

обирає із запропонованих самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми; ставить запитання              про              будову              і              властивості об’єктів природи, умови виникнення та перебігу природних явищ, їхні ознаки;

відповідає самостійно на чітко сформульовані запитання за відомою / опрацьованою інформацією природничого змісту;

встановлює самостійно або з допомогою вчителя

чи інших осіб певні закономірності в природі, підтверджує їх самостійно дібраними прикладами.

Тема 4. Біологічні ритми організмів (2 год.)

 Періодичні зміни середовища життя і пристосування до них організмів.

- з’ясування значення поняття «біологічні ритми»;

  •        - укладання словничка термінів;

- наведення прикладів добових, сезонних, місяцевих, багаторічних біоритмів;

  • - інформаційний пошук: «Як живуть організми на березі морів чи океанів між припливами», «Як птахи здійснюють перельоти без GPS», «Таємниці життя денних і нічних тварин», «Пристосування організмів до змін пір року»;

- виконання діагностичної роботи для тематичного оцінювання;

 


 

РОЗДІЛ 5. ПІЗНАЄМО СЕБЕ І СВІТ(6 год.)

Обирає із запропонованих самостійно / з допомогою вчителя чи інших осіб спосіб перевірки розв’язання навчальної / життєвої проблеми; визначає з допомогою вчителя або інших осіб чинники,                            які                            сприяли /              завадили              розв’язанню навчальної / життєвої проблеми;

обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини;

детально описує та характеризує в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо);

обирає продукти харчування, способи проведення дозвілля, відповідний одяг тощо, які приносять задоволення і користь для здоров’я, безпеки і добробуту;

аналізує вибір, свій та інших осіб, з урахуванням користі і задоволення (радості) для здорового, безпечного життя;

обирає та застосовує цифрові інструменти для збирання чи отримання даних;

розповідає про власний емоційний стан, описуючи окремі відтінки настрою, почуттів, переживань тощо під час рефлексії власної діяльності або сприймання повідомлення (зокрема художнього тексту, медіатексту);

знаходить інформацію щодо здоров’я, безпеки та добробуту в різних джерелах і перевіряє її достовірність;

пояснює вплив спілкування на складники здоров’я, безпеки і добробуту;

здійснює самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб пошук інформації природничого змісту в доступних джерелах;

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію /

аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план дослідження;

виконує самостійно / в групі з допомогою вчителя чи інших осіб спостереження та експерименти за складеним планом, використовуючи запропоновані інструменти / створені моделі;

визначає і пояснює з допомогою вчителя чи інших осіб необхідні етапи дослідження;

передбачає з допомогою вчителя чи інших осіб результати кожного етапу дослідження; використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень;

бере до уваги зміни, оцінює їхні ризики та переваги для власного життя та життя спільноти; складає з допомогою вчителя чи інших осіб план власної діяльності для розв’язання навчальної / життєвої проблеми відповідно до своєї ролі в групі;

пропонує правила взаємодії в групі і дотримується їх;

бере участь у прийнятті спільних рішень;

оцінює за спільно розробленими критеріями з допомогою вчителя чи інших осіб власну діяльність і ефективність дій групи для досягнення результату

представляє самостійно або з допомогою вчителя чи інших осіб текстову інформацію / аудіоінформацію у формі графічної, табличної інформації або інфографіки.

 

Тема 1. Пізнай свої здібності (1 год.) Здібності та можливості людини. Як зрозуміти та розвинути свої здібності. Пам’ять і увага. Мозок – орган, який керує діяльністю              організму.              Вплив   циклічних              процесів              у              природі              на  організм людини.

 

 

Тема 2. Мистецтво виживання (2 год.) Підкорення полюсів Землі. Робота полярників на станції Вернадського. Дослідження океанів і атмосфери. Підкорення найвищих вершин світу. Дослідження джунглів Амазонки. Сучасні екстремальні подорожі.

 

Тема 3. Як змінити світ на краще  

 (3 год.) Вплив діяльності людини на взаємозв’язки в природі. Парниковий ефект. Участь України в міжнародному співробітництві з охорони  навколишнього середовища. Життя в екостилі та позитивні емоції.

  • - ігри та вправи на перевірку та розвиток спостережливості, уваги, витривалості, гостроти зору, швидкості реакції на світловий і звуковий сигнали («Заборонений рух», «Запам’ятай все», «Що змінилося?);
  • - виготовлення гри-головоломки «Танграм» та складання фігур
  • - заповнення схеми «Мої здібності»;
  • - складання порадника «Як покращити пам’ять»;

 

 

- створення презентації «Як підкорили земні оболонки»;

  • - ділова гра «Турагенство «Світ». Експедиція в Антарктиду»;

- опрацювання статті на сайті Wikipedia «Перелік антарктичних експедицій»;

 

 

 

 

- дослідження явища глобального потепління за матеріалами інтернетмережі;

- складання «Дерева рішень»;

- написання есе «Життя в екостилі»;

- складання наукових казок  природничого змісту;

- складання сенканів;

  •    - написання есе «Чому я люблю  природу?»;

- виконання діагностичної роботи для тематичного оцінювання.


Перелік обладнання, необхідного для реалізації практичної складової інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» (6 клас)

 

  • зразки природних і рукотворних тіл;
  • глобус;
  • телурій;
  • модель Сонячної системи;
  • модель Місяця;
  • модель ока;
  • модель вуха;
  • фотографії Землі з космосу; планет Сонячної системи та інших небесних тіл;
  • фотографії червонокнижних рослин і тварин;
  • термометр, барометр, гігрометр;
  • компас;
  • бібліотека зображень (зокрема електронна) рослин, грибів, тварин, бактерій;
  • відеоматеріали про екологічні проблеми та шляхи їхнього розв’язання, охорону природи, природоохоронні території України;
  • словники та дитячі енциклопедії з природознавства;
  • атласи-визначники рослин і тварин;
  • шкільні атласи географічних карт, настінні географічні карти;
  • карта зоряного неба;
  • проєктор, комп’ютер, мультимедійна дошка;
  • електронні носії інформації та мережа Інтернет;
  • телескоп;
  • мікроскоп;
  • електронні терези;
  • важільні терези;
  • секундомір;
  • рулетка;
  • штангенциркуль;
  • мікрометр;
  • мірні циліндри;
  • термометр, барометр, гігрометр;
  • компас;
  • мензурки, піпетки;
  • склянки, пробірки, колби, держаки;
  • штатив з лапкою;
  • спиртівка;
  • сухий спирт;
  • кільце та куля для демонстрації теплового розширення твердих тіл;
  • модель ока;
  • модель вуха;
  • лазерна лінійка;
  • лупа;
  • лінзи;
  • реактиви;
  • конструктор для дослідження електричних та магнітних явищ;
  • набір для демонстрації законів поширення світла;
  • глобус;
  • модель Місяця;
  • штабові магніти.

    ІІІ.  ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти

І. ЗАГАЛЬНІ ПІДХОДИ

У цих рекомендаціях окреслено підходи до оцінювання результатів навчання учнів 5-9 класів, які здобувають освіту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО вересня 2020 року № 898 (далі — Державний стандарт).

Об’єктами оцінювання є результати навчання учнів.

Результати навчання — це знання, уміння, навички, ставлення, цінності, набуті в процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти й оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми на кожному рівні (циклі) загальної середньої освіти.

Основні функції оцінювання:

формувальна (забезпечує відстеження динаміки навчального поступу);

констатувальна (забезпечує встановлення рівня досягнення результатів навчання);

діагностувальна (надає інформацію про стан досягнення результатів навчання, наявність навчальних втрат, причини виникнення утруднень);

коригувальна (надає змогу вчителю відповідним чином адаптувати освітній процес);

орієнтувальна (надає змогу відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток);

мотиваційно-стимулювальна (активізує внутрішні й зовнішні мотиви до навчання);

розвивальна (мотивує до рефлексії та самовдосконалення);

прогностична (ставить цілі навчання на майбутнє);

виховна (сприяє вихованню в учнів свідомої дисципліни, наполегливості в роботі, працьовитості, почуття відповідальності, обов'язку).

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є формувальне оцінювання, підсумкове оцінювання та державна підсумкова атестація.

Формувальне оцінювання спрямоване на відстеження динаміки навчального поступу учнів, визначення їхніх навчальних (освітніх) потреб і

скерування  освітнього  процесу  на підвищення  ефективності  навчання з урахуванням встановлених результатів навчання.

Підсумкове оцінювання показує результат навчання та розвитку.

Державна підсумкова атестація передбачає оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття базової середньої освіти, вимогам Державного стандарту. Особливості проведення, вимоги до змісту та критерії оцінювання державної підсумкової атестації Міністерство освіти І науки України визначає в установленому законодавством порядку.

Оцінювання результатів навчання учнів здійснюється згідно з вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом на  основі  компетентнісного  підходу.  Оцінювання  дає  інформацію про досягнення результатів навчання на певному етапі освітнього процесу. Результати оцінювання виражаються в балах (від 1 до 12) та/або в оціночних судженнях.

Оцінювання здійснюється за визначеними критеріями, які дозволяють встановити відповідність між вимогами до обов’язкових результатів навчання, визначеними Державним стандартом, і фактичними результатами навчання, яких досягай учні.

 

 

 

Загальні критерії оцінювання визначають загальні підходи до встановлення результатів навчання учнів і слугують основою критеріїв оцінюваиия за освітніми галузями.

Критерії оцінювання реалізуються за чотирма рівнями (початковий, середній, достатній, високий). Кожний наступний рівень охоплює вимоги до попереднього, а також додає нові.

Критерії оцінювання дають змогу здійснювати оцінювання результатів навчання у 12-бальній шкалі оцінювання.

За вибором закладу освіти оцінювання може здійснюватися за власного шкалою оцінювання результатів навчання учнів. У разі запровадження закладом освіти власної шкали оцінювання результатів навчання учнів ним мають бути визначені правила переведення до 12-бальної шкали оцінювання.

 

ІІ. ПРАВИЛА І ПРОЦЕДУРИ

Оцінювання може здійснюватися як у процесі навчання (поточне), так І на різних його етапах (підсумкове).

Під час організації оцінювання результатів навчання здобувачів освіти рекомендуємо:

визначати форми поточного і підсумкового оцінювання під час планування освітнього процесу на семестр;

формулювати об’єктивні та зрозумілі для учнів навчальні цілі; основою для формулювання таких навчальних цілей є обов’язкові і очікувані результати навчання, визначені Державним стандартом / відповідними модельними Навчальними програмами;

ознайомлювати учнів із критеріями та засобами оцінювання, за якими буде встановлюватися рівень досягнення ними результатів навчання на кінець навчального семестру та року, та ознайомлення із засобами оцінювання, якими буде встановлено результати навчання;

надавати учням зворотний зв’язок щодо їхніх результатів навчання за певний період, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим і своєчасним; важливо не протиставляти учнів / учениць одне одному; доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень; труднощі в навчанні варто обговорювати з учнями / ученицями індивідуально; зворотний зв’язок можна надавати в письмовій, усній або електронній формі, залежно від дидактичної мети й виду навчальної діяльності, інших умов;

створювати умови для формування вміння учнів аналізувати власну навчальну діяльність (рефлексія); під час навчальної діяльності доцільно спрямовувати учнів на спостереження своїх дій і дій однокласників, осмислення своїх суджень і дій з огляду на їх відповідність навчальним цілям; важливим є створення умов для активної участі учнів у процесі оцінювання із застосуванням критеріїв, зокрема шляхом самооцінювання та взаємооцінювання, та спільне визначення подальших кроків для покращення результатів навчання;

коригувати  освітній процес з урахуванням результатів  оцінювання та навчальних потреб учнів.

Оцінювання результатів навчання здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального предмета / інтегрованого курсу, його обсягом, рівнем узагальнення, віковими особливостями учнів із застосуванням різних способів і засобів:

усного опитування (індивідуальне, групове тощо);

спостереження;

аналіз портфоліо;

письмових завдань (окремі навчальні завдання: зокрема  тестові з використанням ІТ, а також діагностувальні, підсумкові роботи);

практичних завдань (завдання на лабораторному обладнанні, реальних об’єктах; розрахункові та розрахунково-графічні роботи; навчальний проект; робота з картами, діаграмами; заповнення таблиць, побудова схем, моделей, зокрема з використанням електронних засобів навчання тощо);

завдань із використанням ІТ (онлайн-тести, презентації результатів виконаних завдань та досліджень, комп’ютерні продукти тощо);

самооцінювання, взаємооцінювання;

комплексного, що поєднує різні способи й засоби оцінювання.

 

 

 

Оцінювання здійснюється із застосуванням завдань різних когнітивних рівнів: на відтворення знань, на розуміння, на застосування в стандартних і змінених навчальних ситуаціях, уміння висловлювати власні судження, ставлення тощо.

Частотність та процедури проведення оцінювання, а також види діяльності, результати яких підлягають оцінюванню, визначають педагогічні працівники з урахуванням дидактичної мети, особливостей змісту навчального предмета / Інтегрованого курсу та з урахуванням етапу опанування програмовим матеріалом та етапу досягнення очікуваного результату навчання.

До оцінювання наскрізних умінь може долучатися шкільний психолог.

Оцінювання результатів навчання учнів потребує гнучкості. Підходи до оцінювання в різних класах закладу загальної середньої освіти можуть мати відмінності, спрямовані на реалізацію освітньої програми закладу освіти та автономії вчителя.

Під час навчання в дистанційному та змішаному режимах оцінювання результатів  навчання  учнів  може  здійснюватися  очно  або  дистанційно з використанням можливостей інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, зокрема відеоконференц-зв’язку.

Під час оцінювання результатів навчання важливо враховувати дотримання здобувачами освіти принципів академічної доброчесності (самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання; покликання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей).

У разі порушення учнями принципів академічної доброчесності, зокрема, списування (виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання під час певного виду навчальної діяльності), учитель / учителька може ухвалити рішення не оцінювати результат такої навчальної діяльності і запропонувати учню / учениці повторне проходження оцінювання.

Оцінка є конфіденційною інформацією, доступною лише для учнівства та його батьків (або осіб, що їх замінюють). Інформування батьків про результати навчання може відбуватися під час індивідуальних зустрічей, шляхом записів оцінювальних суджень у носіях зворотного зв’язку з батьками (паперових / електронних щоденниках учнів тощо), фіксації результатів навчання у свідоцтві досягнень.

 

ІІІ. ФОРМУВАЛЬНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Формувальне оцінювання - інтерактивне оцінювання учнівського прогресу, що дає змогу вчителям визначати потреби учнів, адаптуючи до них процес навчання.

Формувальне оцінювання результатів навчання учнів / учениць виконує діагностувальну, коригувальну, орієнтувальну, мотиваційно-стимулювальну, розвивальну, прогностичну та виховну функції.

Формувальне оцінювання (оцінювання в процесі навчання) є важливим складником освітнього процесу, оскільки воно відображає ж процес навчання учнівства, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату, так і результат його навчальної діяльності на певному етапі навчання та дозволяє вчителю / вчительці зрозуміти, як краще підготувати учнів / учениць до підсумкового оцінювання та відслідковувати їхній прогрес протягом навчального року.

Формувальне оцінювання передбачає використання різноманітних методів

збору інформації і повинне відповідати цілям і завданням, які встановлені для конкретного навчального предмета / інтегрованого курсу. Його здійснюють у формі самооцінювання, взаємооцінювання, оцінювання вчителем / учителькою із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостережень учителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учня І учениці тощо).

Окремі завдання для формувального оцінювання можуть бути диференційовані з урахуванням таксономії освітніх цілей за когнітивними рівнями діяльності (завдання початкового рівня передбачають уміння розпізнавати, пригадувати, відтворювати окремі елементи змісту навчання; завдання середнього рівня — розуміння та застосування елементів змісту навчання; достатнього — уміння аналізувати навчальну інформацію (класифікувати, порівнювати, узагальнювати, інтегрувати, уточнювати, упорядковувати); високого — уміння оцінювати (навчальну інформацію та власну навчальну діяльність), рефлексувати, перекодовувати інформацію (з текстової у схематичну, графічну та навпаки), створювати, продукувати). Кожний наступний рівень (від початкового до високого) охоплює показники результатів навчання попереднього рівня та містить нові показники результатів навчання.

Завдання для оцінювання добираються так, щоб можна було отримати об’єктивну інформацію про рівень досягнення учнями обов’язкових результатів навчання певної групи, яка охоплює споріднені загальні результати відповідної освітньої галузі.

За потреби, для отримання інформації щодо рівня досягнення очікуваних результатів навчання учнями, визначених в окремому елементі навчальної програми (тема / розділ тощо), здійснюється тематичне оцінювання,. Результати тематичного оцінювання можуть бути використані для коригування освітнього процесу.

ІV. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ

Метою підсумкового оцінювання є співвіднесення фактичних результатів навчання,  яких  досягли  здобувані освіти, з обов'язковими  / очікуваними

результатами навчання, визначеними Державним стандартом / модельною навчальною програмою за певний період навчання.

Підсумкове оцінювання здійснюють періодично. Кількість підсумкових робіт, час їхнього проведення вчитель / учителька може встановлювати самостійно.

Підсумкові роботи можуть забезпечувати охоплення одного, декількох або всіх груп результатів, визначених у Державному стандарті, у межах вивченого впродовж певного періоду, і мають забезпечувати об’єктивність оцінювання.

Підсумкове оцінювання за семестр здійснюють за групами результатів навчання, що передбачені Критеріями оцінювання за освітніми галузями, з урахуванням різних форм і видів навчальної діяльності.

Для формування висновків щодо рівня досягнення обов’язкових результатів навчання за семестр  учитель  і  учителька може  запропонувати  учнівству:

1) виконати комплексну підсумкову роботу, завдання якої дозволяють установити результати навчання за всіма групами результатів, визначеними в Критеріях оцінювання за освітніми галузями; 2) виконати окремі підсумкові роботи для кожної групи результатів, визначеної у Критеріях оцінювання за освітніми галузями.

Відомості, отримані під час підсумкового семестрового оцінювання результатів  навчання,  застосовують  для  вироблення  навчальних  цілей на наступний період, визначення труднощів, що постали перед здобувачами освіти, та коригування освітнього процесу.

У Свідоцтві досягнень виставляють семестрові оцінки за групами результатів. На підставі оцінок за групами результатів виставляють загальну оцінку за семестр з кожного навчального предмета / інтегрованого курсу навчального плану освітньої програми закладу освіти.

Оцінка за семестр може бути скоригованою.

Підсумкове оцінювання за рік не здійснюють. Річну оцінку виставляють на підставі загальних оцінок за І та II семестри або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка не обов’язково є середнім арифметичним оцінок за І та II семестри. Для визначення річної оцінки потрібно враховувати динаміку особистих досягнень учня і учениці протягом року.

Річне оцінювання також може бути скоригованим.

Результати семестрового та річного оцінювання фіксують у класному журналі та Свідоцтві досягнень. Результати ДПА — у класному журналі та додатку до Свідоцтва про здобуття базової середньої освіти.

 

 

 

 

Наказ МОН від 02.08.2024р. №1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» Додаток 2.

ЗАГАЛЬНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ ВІДПОВІДНО ДО ДЕРЖАВНОГО СТАНДАРТУ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

ПРИРОДНИЧА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ

 

ГАЛУЗЕВІ КРИТЕРІЇ

Бал

Група результатів 1. Проводить дослідження природи

Група результатів 2. Здійснює пошук та опрацьовує інформацію

Група результатів 3. Усвідомлює закономірності природи

 

1

Учень / учениця:

виконує частину простих завдань / дослідницьких дій за наданим зразком з допомогою вчителя

Учень / учениця:

сприймає і розпізнає інформацію, отриману від учителя / інших осіб

Учень /учениця:

намагається відповідати на прості запитання

 

2

Учень /учениця:

виконує прості завдання / дослідницькі дії за наданим зразком з допомогою вчителя

Учень /учениця:

відтворює незначну частину інформації, отриманої від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел

Учень/учениця:

намагається знаходити у почутому / прочитаному часткові відповіді на прості запитання;

намагається виконувати прості завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя;

слухає інших, комунікує за потреби

 

3

Учень /учениця:

виконує завдання / дослідницькі дії за наданим зразком з допомогою вчителя;

долучається до роботи в групі під час виконання дослідницьких дій

Учень /учениця:

відтворює частину інформації, отриманої від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел

Учень /учениця:

знаходить у почутому / прочитаному часткові відповіді на запитання;

виконує окремі завдання / навчальні дії за наданим зразком з допомогою вчителя;

долучається до роботи в групі; намагається висловлювати свої думки

 

4

Учень /учениця:

виконує завдання / дослідницькі дії за зразком з допомогою вчителя;

частково виконує обов’язки, розподілені в групі під час виконання дослідницьких дій / завдань; пояснює окремі дослідницькі дії

Учень /учениця:

відтворює за зразком основну інформацію, отриману із запропонованих джерел; висловлює свої думки, використовуючи отриману інформацію

Учень /учениця:

розуміє окремі поняття / терміни / навчальні дії; виконує завдання / навчальні дії за зразком з допомогою вчителя;

частково виконує обов’язки, розподілені в групі


5

Учень /учениця:

виконує дослідницькі дії за запропонованим алгоритмом, за потреби звертаючись по допомогу;

розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які можна розв’язати дослідницьким способом; виконує завдання в групі відповідно до визначених обов’язків під час виконання дослідницьких дій і завдань

Учень /учениця:

застосовує частково інформацію, отриману від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел, для виконання навчальних завдань; знаходить у почутому / прочитаному відповіді на прості запитання

Учень /учениця:

намагається пояснити основні поняття / явища /навчальні дії; виконує завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом з допомогою вчителя;

виконує свою частку групової роботи

 

б

Учень / учениця:

розуміє і пояснює дослідницькі дії; виконує репродуктивні види дослідницької діяльності за запропонованим алгоритмом самостійно;

розпізнає з допомогою вчителя проблеми, які можна розв’язати дослідницьким способом і висловлює припущення щодо їх розв’язання; виконує дослідницькі дії / спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків

Учень / учениця:

здійснює пошук інформації в запропонованих джерелах;

застосовує інформацію, отриману від учителя / інших осіб або із запропонованих джерел для виконання навчальних завдань

Учень /учениця:

розуміє і пояснює основні поняття / явища / навчальні дії з допомогою вчителя, наводить прості приклади; виконує завдання / навчальні дії за запропонованим алгоритмом самостійно;

виконує спільне завдання в групі відповідно до визначених обов’язків

 

7

Учень /учениця:

виконує репродуктивні й частково-пошукові види дослідницької діяльності за запропонованим алгоритмом або в співпраці; розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя, розв’язує їх відомим способом; співпрацює в групі, виконуючи дослідницькі завдання

Учень /учениця:

знаходить у запропонованих джерелах потрібну інформацію для виконання навчальних завдань і розв’язання проблемних ситуацій;

відповідає на окремі запитання за опрацьованою інформацією, поданою в різний спосіб; перетворює один вид інформації в інший за зразком

Учень /учениця

відповідає на окремі запитання, наводить типові приклади й аргументи на підтвердження висловленої думки;

виконує репродуктивні й частково-пошукові види навчальної діяльності за запропонованим алгоритмом самостійно або в

. групі;

розпізнає проблемні ситуації з допомогою вчителя, висловлює припущення щодо ‘їх розв’язання;

налагоджує комунікацію, співпрацює в групі за погодженим планом, виконуючи навчальні завдання

 

8

Учень / учениця:

виконує окремі пошукові, дослідницькі та / або творчі дії;

розв'язує проблемні ситуації відомими способами під керівництвом вчителя; активно співпрацює з Іншими, визначає свої завдання в груповій дослідницькій діяльності

Учень / учениця:

аналізує інформацію, отриману з обраних джерел, зіставляє, порівнює та групує її за заданою ознакою;

відповідає на запитання за опрацьованою інформацією, поданою в різний спосіб; перетворює інформацію одного виду в інший

Учень /учениця:

розпізнає проблемні ситуації, розв’язує їх відомим способом з допомогою вчителя;

відповідає на запитання, доповнює думку / відповіді однокласників;

виконує окремі навчальні дії;

активно співпрацює з іншими, виконуючи навчальні завдання,

  визначає свої завдання в групі;

залучає інших до співпраці в межах запропонованої теми

9

Учень /учениця:

виконує пошукові дослідницькі та творчі завдання;

розв’язує проблемні ситуації відомими способами;

пропонує нові способи розв’язання проблемних ситуацій під керівництвом учителя;

активно співпрацює та допомагає іншим, виконуючи дослідницькі завдання

Учень /учениця:

аналізує інформацію, отриману з різних джерел; добирає спосіб унаочнення інформації

Учень /учениця:

розпізнає проблемні ситуації з-поміж запропонованих, розв'язує їх відомими способами під керівництвом учителя; добирає доречні приклади та аргументи щодо висловленої думки;

виконує пошукові завдання;

активно співпрацює з іншими, генерує ідеї під час виконання завдання

10

Учень / учениця:

ставить запитання, установлює логічні зв’язки між досліджуваними об’єктами, явищами, процесами;

застосовує здобуті знання й практичні вміння в різних дослідницьких / проблемних ситуаціях; пропонує кілька способів розв'язання проблемної ситуації самостійно або в групі

Учень / учениця:

виокремлює істотну й потрібну інформацію, отриману з різних джерел;

оцінює інформацію за наданими критеріями під керівництвом учителя

Учень /учениця:

розпізнає проблемні ситуації;

ставить запитання, установлює логічні зв’язки між об’єктами, фактами, явищами;

застосовує здобуті знання й практичні вміння в типових навчальних ситуаціях;

здійснює різні види Діяльності, пропонує кілька способів розв’язання проблемної ситуації самостійно або в груді; долучається до розроблення критеріїв оцінювання власної діяльності, діяльності групи

11

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й практичні вміння в нестандартних ситуаціях;

аналізує власні навчальні дії самостійно або в групі;

конструктивно взаємодіє в групі під час дослідницької діяльності: висловлює власну позицію, аргументує її, робить висновки

Учень / учениця:

знаходить інформацію й аналізує її; узагальнює інформацію, отриману з різних джерел;

оцінює інформацію за наданими критеріями

Учень / учениця:

висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію, аргументує її;

оцінює різні аспекти проблеми;

використовує наукові факти для формулювання власних суджень;

застосовує здобуті знання й практичні вміння в нетипових ситуаціях;

конструктивно взаємодіє в групі для розв’язання спільних навчальних завдань;

здійснює різні види діяльності, аналізує власні навчальні дії і дії групи

12

Учень /учениця:

застосовує здобуті знання й практичні вміння,

: усвідомлює ризики і прогнозує наслідки; аналізує й оцінює власні дослідницькі дії; ініціює, планує та організує співпрацю в групі для виконання дослідницьких / творчих завдань

Учень /учениця:

порівнює, зіставляє та оцінює інформацію, отриману з різних самостійно вибраних джерел; оцінює надійність джерел інформації

Учень /учениця:

висловлює щодо проблемної ситуації власну позицію, аргументує її, робить висновки;

установлює закономірності, підтверджує їх прикладами; застосовує здобуті знання й практичні вміння для розв’язання проблемних ситуацій, усвідомлює ризики й прогнозує наслідки; аналізує власні навчальні дії, планує свій подальший навчальний поступ; організовує співпрацю в групі для досягнення навчальних цілей; толерує різні точки зору, опосередковує спілкування в групі.

 


                                                                             Використані джерела

 

  1. Захопливий світ біології: посіб. для 5-6 кл. закл. загал. серед. освіти / М.С. Каліберда, В.В. Панов, М.А. Чайковська;за ред. Р.В. Шаламова. – Харків: Соняшник, 2019. – 240 с.: іл. – (Серія «Шкільна бібліотека»).

 

  1. Державний стандарт початкової освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688 Київ

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019-%D0%BF#Text

  1. Державний стандарт   базової   середньої   освіти:   Постанова   Кабінету   Міністрів   України   від   30   вересня   2020   р.   №   898   Київ

https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898

 

  1.   Методичні рекомендації щодо створення модельних навчальних програм для 5-9 класів: Міністерство освіти і науки України. 21 березня 2021 р. Київ https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2021/03/25/metod.pdf

 

  1. Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д. Д., Гільберг Т. Г., Колісник Я. І.). https://drive.google.com/file/d/1ZyHn0xenL-Samd4G4nsw2cyFr488aHZU/view

 

  1. Нова українська школа: Концептуальні засади реформування середньої школи

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

  1.   Пізнаємо природу: підр. інтегр. курсу для 6-го кл. закл. заг. серед. освіти / Дарія Біда, Тетяна Гільберг, Ярина Колісник. – Київ: ТОВ «Генеза», 2023. – 256 с.: іл.
  2.   «Пізнаємо природу»: робочий зошит та діагностичні роботи: до підруч. «Пізнаємо природу» для 6-го кл. закл. заг. серед. освіти, авт. Д.Д. Біди: 6 кл. / Оксана Левчук. – Київ: Генеза, 2023. – 80 с. + вкладка (16 с.): іл.
  3.    Природознавство. 5 клас. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів 2017 р. https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya- osvita/navchalni-programi/navchalni-programi-5-9-klas

 

  1. Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання: Наказ Міністерства і науки України №1093 від 02 серпня 2024р. Київ https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennia-rekomendatsii-shchodo-otsiniuvannia-rezultativ-navchannia
  2. Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти: Наказ Міністерства освіти і науки України

№235 від 19 лютого 2021 р. Київ. https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-tipovoyi-osvitnoyi-programi-dlya-5-9-klasiv-zagalnoyi-serednoyi- osviti

 

  1. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16 січ. 2020 р. № 463-ІХ. – URL:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463- IX?fbclid=IwAR3HPX7nGuT O1v2MGtHJ1p0zWxrQUiuf7N07Ir3-KCwI-Ed2fpo9nbDPwRY#Text.

 

  1. Про схвалення Концепції розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти): розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 серп. 2020 р. № 960-р. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/960-2020-р#Text.
  2. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року: Указ Президента України від 30 верес. 2019 р. № 722/2019. – URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/722/2019#Text.
  3. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/54258/
  4. Фізичні явища навколо нас: посіб. серії «Шкільна бібліотека» для 7 кл. загал. серед. освіти / Н.Б. Годована, Т.А. Кравець. – Харків: Вид-во «Ранок», 2020. – 128 с.: іл. – (Серія «Шкільна бібліотека»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
4.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
4.7
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Belinskaya SvetLana
    Belinskaya SvetLana 18.11.2024 в 20:13
    Загальна:
    4.7
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    4.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додав(-ла)
Кириченко Галина Вікторівна
Пов’язані теми
Природничі науки, 6 клас, Методичні рекомендації
Додано
25 серпня 2024
Переглядів
1834
Оцінка розробки
4.7 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку
Рекомендовані матеріали
docx
162 0
Характеристика студентки–практикантки 4 –го курсу педагогічного університету
pdf
198 0
Урок на тему"Земля і Місяць.Зміна дня і ночі".
pptx
456 0
Як стати дослідником
docx
257 0
Узагальнення до Розділу 1 Пізнаємо природу 6 клас
Схожі матеріали
doc
71972 5
Контрольна робота з біології 6 клас "Одноклітинні організми. Перехід до багатоклітинності"
docx
2794 0
Тренінг "Природа і ми" для учнів 5 - 6 класів.
pptx
4228 4.7
Презентація "Використання прянощів у приготуванні страв"
docx
9139 5
Проект "Тваринні символи України"
docx
1348 0
Бінарний урок, Презентація Математично - географічна подорож з тем «Раціональні числа і дії над ними» і «Гідросфера»
Завантажити
Зберегти на потім