Навчальна програма «Етика. 5-6 класи».

ЗАТВЕРДЖЕНО

протокол педагогічної ради

Прилуцького закладу загальної

середньої освіти І-ІІІ ступенів

№7(ліцею №7)

 

30.08.2023 №

 

 

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма «Етика. 5-6 класи»,

розроблена на основі модельної навчальної програми «Етика. 5-6 класи», (0,5 годин на рік, 17 годин на рік + 1 година резервна)

для закладів загальної середньої освіти

(автори Пометун О.І., Ремех Т.О., Кришмарел В.Ю)

 

 «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

(наказ №795 МОН від 12.07.2021)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2023-2024н.р

 

Метою навчання «Етики» як складника соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі є розвиток доброчесної, відповідальної та виваженої поведінки, що відповідає моральним цінностям і орієнтирам особистості ,формування в учня/учениці навичок гармонійної соціальної і міжособистісної взаємодії та спілкування, морального ставлення до інших.

Завдання навчального предмета реалізують вимоги до обов’язкових результатів навчання соціальної та здоров'язбережувальної галузі, зазначені у додатку 16 Державного стандарту базової середньої освіти, які передбачають, що учень/учениця здатні:

- застосовувати знання про людину, її здоров’я, взаємини з іншими та добробут, відповідально ставитись до власної поведінки у спілкуванні з оточуючими, турбуватись про безпеку в комунікації, уникати факторів ризику для власного і суспільного життя, добробуту;

- будувати гармонійні взаємини з оточуючими на основі моральних цінностей, проявляти дружність  ,ввічливість, повагу та чуйність, толерантність та милосердя в поведінці та стосунках;

- приймати обґрунтовані рішення для налагодження стосунків з іншими і добробуту, аргументувати власний ціннісний вибір щодо взаємин з оточенням і вчинків у різних життєвих ситуаціях;

- аналізувати й оцінювати себе, власну поведінку і поведінку та вчинки інших людей, визначаючи альтернативи та прогнозуючи наслідки, на основі критеріїв моралі та безпеки, контролювати та регулювати свої почуття та емоції.

Компетентнісний потенціал освітньої галузі, визначений у додатку 15 Державного стандарту базової середньої освіти, реалізовуватиметься через розвиток ключових компетентностей, сформованих умінь, ставлень, базових знань. У результаті опанування «Етики» учні мають засвоїти основні категорії та поняття предмета, що становлять логічну частину базових знань освітньої галузі.

Кількість годин відповідає рекомендованому навчальному часу, визначеному Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2021 No 235 «Про затвердження типової освітньої програми для 5–9 класів закладів загальної середньої освіти».

Пріоритети змісту і структура програми

Програмою передбачено вивчення предмета в адаптаційному циклі базової середньої освіти (5–6 класи).

Основною ідеєю концепції побудови програми є поступальний рух дитини від особистісного виміру внутрішнього світу

до гармонійної взаємодії з іншими і взаємин у спільноті та суспільстві в цілому.

У п’ятому класі починається розгляд важливих етичних категорій: особистість, мораль, гідність, честь тощо.

Основну увагу зосереджено на зовнішніх проявах людської культури, як-от вихованість, правила спілкування, керування емоціями тощо.

У шостому класі продовжується і поглиблюється опрацювання учнями основних понять етики, що створюють цілісну картину людського буття в його моральному вимірі. Ця частина предмета спрямована більшою мірою на формування внутрішнього світу учнів, їхньої глибинної духовної культури, усвідомлення національних та  загальнолюдських цінностей.

Логіка навчального матеріалу структурована таким чином, щоб зберегти наступність і послідовність вивчення тем від 5 до 6 класу, врахувати міжпредметні (з іншими предметами та курсами соціальної та здоров'язбережувальної галузі) та міжгалузеві зв’язки (з громадянською та історичною, мовно-літературною освітніми галузями). Наступність у навчанні «Етики» зберігається також у вимогах програми до очікуваних результатів навчання.

Зміст предмета структурований за такими розділами:

5 клас

Вступ

Розділ 1. УНІКАЛЬНІСТЬ І НЕПОВТОРНІСТЬ ЛЮДИНИ

Розділ 2. СПІЛКУВАННЯ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Розділ 3. СВІТ ЛЮДСЬКИХ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ

Розділ 4. ЖИТТЄВИЙ ПОСТУП ЛЮДИНИ

6 клас

Вступ

Розділ 1. МОРАЛЬНЕ ПІДҐРУНТЯ ЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ

Розділ 2. ВЗАЄМОДІЯ ТА СПІВПРАЦЯ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ І СУСПІЛЬСТВА

Розділ 3. СВІТ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН

Розділ 4. МОРАЛЬНІ ВІДНОСИНИ В СУСПІЛЬСТВІ

У межах кожного розділу програми дотримано таку логіку:

- рух від більш загальних до конкретних понять;

- системне просування учнів в опануванні невеликої кількості теоретичних знань і підвищенні рівня сформованості наскрізних умінь та ключових компетентностей.

Програма містить результативні, змістові та процесуальні складники, які структуровано за відповідними рубриками/колонками основної частини: «Очікувані результати навчання», «Пропонований зміст навчального предмета», «Види навчальної діяльності».

Очікувані результати навчання зорієнтовані на формування відповідних компетентностей і наскрізних умінь учнів відповідно до Державного стандарту в логічному поєднанні знаннєвого, смислового й діяльнісного компонентів.

Зміст навчального предмета розподілений на 8 розділів, що містять перелік сюжетів, опанування яких дозволить досягти очікуваних результатів. Учителі, орієнтуючись на вимоги щодо очікуваних результатів, мають змогу самостійно визначати назву теми, кількість годин і перелік питань до кожного уроку, залежно від умов організації освітнього процесу, пізнавальних можливостей окремих учнів, класу та індивідуального підходу до викладання.

У межах загальної річної кількості годин учитель може самостійно визначати і час для роботи над кожним розділом програми, не порушуючи повноти завдань, визначених як результати і зміст навчання.

Спільними для 5 та 6 класів є основні види навчальної діяльності учнів. Адже постійне залучення учнів у активну різноманітну діяльність може забезпечити реальне досягнення планованих у програмі результатів. Учитель, організуючи освітній процес, може диференціювати/ускладнювати кожний із пропонованих видів діяльності, зменшуючи допомогу учням аж до їхньої повної самостійності, та ускладнюючи завдання шляхом висування вимог оперувати більшим обсягом інформації чи складнішими способами діяльності.

З урахуванням теми уроку в освітній процес доцільно включати такі види діяльності учнів:

- пошукові завдання: пошук учнями інформації в різних джерелах (підручнику, довідниках, інтернет-джерелах тощо), систематизація, оцінювання якості та достовірності інформації;

- творчі завдання: створення, синтез, розв’язання проблем і ситуацій на основі набутих знань і вмінь, оцінка прикладів власної поведінки та поведінки інших людей відповідно до моральних вимог і правил, моделювання ситуацій та діалогів морально-етичного змісту та визначення шляхів їх розв’язання; рольові та інші ігри на застосування набутих знань і умінь;

- відкриті та спірні запитання, що виносяться на обговорення та дискусії: стимулювання висловлення учнями власних суджень щодо певних вчинків, поведінкових моделей, добір аргументів для захисту власної позиції,

участь в обговоренні з дотриманням правил дискутування, діалоги з переконанням інших;

- індивідуальні/групові проєкти: планування власної діяльності на певний проміжок часу, планування співпраці з іншими у проєкті, дослідницька діяльність, співпраця з реалізації проєкту та досягнення результатів, презентація результатів проєкту.

Водночас запропоновані програмою зміст предмета та види навчальної діяльності жодним чином не обмежують автономію і творчість учителя, оскільки виступають своєрідним орієнтиром та можливим варіантом навчання учнів «Етики». Програмові положення лише застерігають від одноманітності в організації діяльності учнів, небажаної монологічності й однотипності їхньої діяльності.

Уроки етики можуть бути схожі на дослідницьку лабораторію, дискусійний клуб, де кожний учень має змогу індивідуально чи в групі дослідити ті чи інші проблеми, висловитися, поміркувати вголос, поділитися враженнями та власним досвідом. Варто якнайширше залучати життєвий досвід учнів, спонукаючи їх до активного спілкування з

родиною та оточенням. Один-два уроки з предмета у навчальному році можна проводити як родинні/шкільні свята, де діти не просто демонструють власні досягнення в царині етики, а спілкуються зі своїми батьками/представниками тродини та представниками сімей однокласників, учителями, запрошеними особами. Це відкриває перспективу

позаурочної діяльності учнів, наприклад, у реалізації групових проєктів.

Розподіл навчального матеріалу між розділами програми є орієнтовним. Учитель може вносити власні корективи щодо цього в межах предмета.

Шляхи реалізації програми та особливості організації освітнього процесу з предмета

- Уявлення про цінності, що засвоюють учні, не ґрунтується лише на авторитеті вчителя чи автора підручника. Учителеві не слід вчити учнів брати на віру певний погляд на життя – варто допомогти їм самостійно знайти основи для розбудови щасливого і повноцінного життя. Етичні категорії і поняття мають обговорюватись на найбільш зрозумілих і

близьких учням етичних прикладах українських реалій, ситуаціях життя найближчого оточення, зокрема, пропонованих ту підручнику. Зміст предмета орієнтований на формування в учнів національних та загальнолюдських цінностей.

У навчанні предмета особливого значення слід надавати розвитку вмінь учня/учениці робити моральний вибір, формулювати, пояснювати й обґрунтовувати власну позицію і поведінку та позицію інших людей. Тому всі важливі питання і поняття «Етики» обов’язково мають обговорюватися у процесі вільної і відкритої інтерактивної комунікації за участі всіх учнів класу, які мають можливість порівнювати свою точку зору як з думкою учителя, так і однокласників.

Отже, особливостями організації освітнього процесу з «Етики» є:

- послідовне відпрацювання на уроках навичок учнів розв’язувати ситуації спілкування і взаємодії, моделюючи продуктивну етичну поведінку, стимулювання учнів використовувати набуті навички у житті;

- системне застосування технологій інтерактивного навчання, розвитку критичного мислення, проєктної діяльності;

- створення позитивної атмосфери навчання та ефективного освітнього середовища.

Учителям етики, адміністрації закладу варто звернути увагу на те, що освітній заклад здійснює процес спрямованої соціалізації учня/учениці, тому певною мірою відповідає за їхній моральний і соціальний розвиток.

Навчання учнів буде більш успішним за умови панування в освітньому закладі демократичної атмосфери та правил поведінки, стосунків учасників освітнього процесу, побудованих на етичних началах, рівноправних партнерських відносинах і взаємоповазі.

 

 

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

5 клас

№ п/п	Пропонований зміст навчального предмета	Очікувані результати навчання	Види навчальної діяльності учнів
Вступ (1 година)
1	Мораль. Етика. Моральні цінності суспільства – життєві орієнтири людини Моральні взаємини й спілкування людей. Золоте правило моралі. Моральне зростання людини: чому важливо пізнавати та оцінювати себе.	Пояснює, що таке мораль та етика, яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей Формулює золоте правило моралі, ілюструє його прикладами із власного життя та життя оточення Пояснює, що таке моральні цінності та як вони впливають на взаємини та спілкування людей Розповідає про важливість самопізнання та самооцінки.	Пошукові завдання: з’ясування значення понять «мораль», «етика», створення хмар слів до понять «моральні цінності», «золоте правило моралі» Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Що є життєвими орієнтирами людини; Як можна пізнавати себе; Чому важливо оцінювати себе?
Розділ 1. УНІКАЛЬНІСТЬ І НЕПОВТОРНІСТЬ ЛЮДИНИ (3 години)
2	Індивідуальність людини. Формування особистості. Цінність людського життя. Гідність людини.	Обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини Визначає відмінності між людьми як ціннісну ознаку індивідуальності Розповідає про формування особистості та людські чесноти Пояснює, що таке індивідуальні відмінності людини, та виявляє повагу до них Висвітлює сутність гідності та наводить приклади її проявів Бере участь у груповій роботі, враховуючи індивідуальні особливості та потреби Характеризує роль світогляду у житті людини Визначає свої потреби, бажання, інтереси та цілі Детально описує та аналізує в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо)	Короткі повідомлення учнів: у чому проявляється неповторність кожної людини. Пошукові завдання: з’ясування значення понять «індивідуальність», «унікальність», «особистість», «гідність». Складання речень, створення хмар слів до понять «неповторність людини», «становлення особистості», «інтереси людини». Творчі завдання (індивідуально, у парах/групах): інтерв’ювання батьків / представників родини, однокласників: Які мої/твої індивідуальні риси? есе з аргументацією (орієнтовні теми): «Я – особливий/особлива, тому що…», «Я – особистість, тому що…»; інші усні/письмові есе-аргументації; створення педагогічних рефлексивних малюнків «Мій портрет», «Мої зацікавлення» тощо
3	Людські чесноти.		Короткі повідомлення учнів: що є найвищими цінностями сучасного світу. Пошукові завдання: з’ясування значення понять «чеснота» у різних джерелах. Складання ребусів, емоджі, кросвордів із основними поняттями тем розділу
4	Роль світогляду в становленні особистості. Потреби, бажання, інтереси людини.		Короткі повідомлення учнів,  що таке світогляд. Пошукові завдання: з’ясування значення понять «світогляд», «потреба» у різних джерелах, складання речень, створення хмар слів до понять «інтереси людини».   Проєкти (індивідуальні/групові): Людська різноманітність – ресурс суспільства; Відмінності між потребами та бажаннями; Як я можу реалізувати свої інтереси?
Розділ 2. СПІЛКУВАННЯ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ  (4годин)
5	Спілкування та його роль у житті людини.  Вплив спілкування на здоров’я, безпеку і добробут.  Вербальне та невербальне спілкування.	Пояснює, що таке спілкування, та як воно впливає на здоров’я, безпеку і добробут.  Розповідає про сутність вербального та невербального спілкування. Застосовує вербальні та невербальні засоби спілкування для конструктивної комунікації Детально описує особливості спілкування в групі та аналізує прояви доброзичливості, щирості та поваги у спілкуванні.  Наводить приклади чемної поведінки у спілкуванні.  Пояснює значення етикету для спілкування.  Виконує різні ролі у груповій роботі.  Визначає показники безпечного та відповідального спілкування, наводить приклади.  Встановлює нові контакти та ефективно співпрацює для досягнення результату, використовує різні засоби зв’язку. Прогнозує ризики комунікації у віртуальному середовищі.  Описує прояви агресії у спілкуванні. Протидіє проявам тиску, агресії, маніпуляції й неповаги щодо себе та інших осіб.  Виокремлює інформацію та обговорює ситуації булінгу, зокрема кібербулінгу.	Короткі повідомлення учнів: значення спілкування у житті людини, сучасні засоби спілкування у різних джерелах . Пошукові завдання: з’ясування значення понять «комунікація», «спілкування», «вербальне спілкування», «невербальне спілкування». Творчі завдання (індивідуально, у парах/групах): складання і розігрування діалогів із досягнення різних цілей з використанням вербального та невербального спілкування; зображення (малюнком, пантомімою) безпечного/небезпечного спілкування. Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Чому життя людини неможливе без спілкування; Як протистояти агресії та маніпуляціям у спілкуванні; Що я можу зробити для запобігання булінгу.
6	Конструктивна комунікація. Спілкування в групі Доброзичливість, щирість, повага у спілкуванні. Ввічливість та чемність. Етикет.		Короткі повідомлення учнів: значення «етикету», «ввічливості» у конструктивній комунікації. Пошукові завдання: з’ясування значення понять «етикет» у різних джерелах. Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): У чому значення етикету у спілкуванні.
7	Безпечне та відповідальне спілкування Особливості та ризики віртуального спілкування.		Короткі повідомлення учнів: про «віртувальне спілкування» або «нетикет». Творчі завдання (індивідуально, у парах/групах): складання і розігрування діалогів із досягнення різних цілей з використання віртуального спілкування,  зображення (малюнком, пантомімою) безпечного/небезпечного спілкування, створення кластерів, асоціативних кущів та хмар слів до понять «віртуальне спілкування». Складання пам’яток (індивідуально, у парах/групах). Проєкти (індивідуальні/групові): Протистояння агресії у спілкуванні; Чемність у спілкуванні: кроки реалізації; Як зробити віртуальне спілкування безпечним?
8	Агресивність у спілкуванні: тиск, маніпуляції та неповага. Наслідки та протистояння Булінг та кібербулінг: прояви, запобігання та протидія		Короткі повідомлення учнів: про «маніпуляції», «булінг» , «кібербулінг» в різних джерелах, створення кластерів, асоціативних кущів та хмар слів до понять «порозуміння», «протидія». Творчі завдання (індивідуально, у парах/групах): складання і розігрування діалогів із досягнення різних цілей з використанням зображення (малюнком, пантомімою) агресивного спілкування; розігрування ситуацій протидії агресії та булінгу; складання пам’яток (індивідуально, у парах/групах):  протидії булінгу та кібербулінгу. Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Як протистояти агресії та маніпуляціям у спілкуванні; Що я можу зробити для запобігання булінгу?
Розділ 3. СВІТ ЛЮДСЬКИХ ЕМОЦІЙ ТА ПОЧУТТІВ (5 годин)
9	Емоції та почуття, їхнє значення в житті людини. Сила почуттів. Як виражати власні емоції та почуття.	Розповідає, що таке емоції та почуття, якими вони бувають. Визначає та описує власні почуття та емоції в різних ситуаціях життя. Наводить приклади вираження емоції та описує реакцію на них. Описує сутність емпатії. Пояснює почуття інших осіб і обґрунтовує їхнє право на вираження своїх почуттів. Зважає на емоції та почуття інших осіб у своїй поведінці. Пояснює, як емоції пов’язані з вчинками та як зрозуміти інших у тій чи іншій ситуації. Називає позитивні та негативні емоції. Визначає прояви негативних та позитивних емоцій і застосовує способи їх опановування та реакції на них. Демонструє прості навички керування емоціями та прояви емпатії.	Короткі повідомлення учнів: розповідь про емоції і почуття в житті людини та способи їх прояву, про власні емоції та почуття в різних ситуаціях. Пошукові завдання: з’ясування значення понять «емоція», «почуття», у різних джерелах. складання речень людини»; складання ребусів, емоджі, кросвордів із основними поняттями, словами тем розділу
10	Емпатія. Як зважати на почуття та емоції інших людей..		Створення кластерів, асоціативних кущів, хмар слів до понять «сила почуттів», «емпатія». Пошукові завдання: з’ясування значення понять емпатія» у різних джерелах, складання речень, створення кластерів, асоціативних кущів, хмар слів «емпатія», «почуття людини»; складання ребусів, емоджі, кросвордів із основними поняттями, словами тем розділу.
11	Місце позитивних і негативних емоцій у житті людини.		Творчі завдання (індивідуально, у парах/групах): складання власної шкали емоцій (перелічити не менше 10 станів) – від найнеприємніших до найприємніших; вимірювання «температури» емоцій класу; проведення ігор «Вгадай емоцію», «Покажи емоцію», «Малюємо емоції»; опис емоційних станів героїв у творах живопису/літератури, зокрема українських.
12	Керування власними емоціями.		Інтерв’ювання: Як ти керуєш власними емоціями?
13	Зв’язок почуттів і вчинків. Почуття любові до Батьківщини, мови, культури, відповідальності за свою країн.		Проєкти (індивідуальні/групові): розроблення рекомендацій щодо поведінки, яка виражає мої власні негативні/позитивні почуття щодо когось; карта емоцій; уявна подорож в країну емоцій.
Розділ 4. ЖИТТЄВИЙ ПОСТУП ЛЮДИНИ (4 годин)
14	Особистісний розвиток людини. Роль навчання у житті людини. Інтереси та хобі. Заняття спортом і мистецтвом.	Описує особистісний розвиток людини Пояснює роль навчання в житті людини. Розповідає про власні інтереси та хобі, ділиться досягненнями з однолітками, ініціює обмін досвідом діяльності. Визначає прагнення і потреби у сфері власного особистісного розвитку та навчання. Виявляє зацікавлення до тривалої систематичної діяльності (хобі, спорт, мистецтво, навчання тощо) та наполегливість у досягненні мети. Пояснює, що значить бути самостійною, наполегливою та цілеспрямованою людиною, наводить приклади. Визначає цілі власної діяльності та стратегії їх досягнення. Обґрунтовує перспективність своєї діяльності для успішного майбутнього та аргументує необхідність наполегливості. Самостійно створює та реалізовує короткострокові плани щодо досягнення успіху, зокрема в навчанні, спорті, побуті. Пояснює вибір власних альтернатив і рішень з огляду на вплив зовнішніх чинників. Аналізує власний навчальний розвиток, вказуючи на причини успіхів та невдач. Оцінює користь обміну досвідом та взаємонавчання; пояснює значення освіти в житті людини. Планує і моделює кроки задоволення власних потреб з урахуванням можливостей своїх та інших осіб.	Короткі повідомлення учнів: значення особистого розвитку людини, потреби та цілі людини загалом та власні, шляхи їх досягнення, хобі та інтереси, заняття спортом та мистецтвом. Пошукові завдання: з’ясування значення понять «інтереси», «хобі». Створення виставки-презентації «Моє хобі». Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): Чому навчання – невід’ємна частина життя людини; Які складники життєвого успіху; У чому роль невдач у житті людини; Що означає бути дорослою людиною
15	Становлення і дорослішання людини: самостійність, наполегливість і цілеспрямованість.		Пошукові завдання: з’ясування значення понять «становлення людини», «цілеспрямованість» у різних джерелах, складання речень, створення хмар слів, асоціативних кущів, кластерів до понять «навчання», «досвід», «дорослий»; складання ребусів, емоджі, кросвордів з основними поняттями тем розділу. Обговорення та дискусії (орієнтовні теми): У чому роль невдач у житті людини; Що означає бути дорослою людиною?
16	Життєві цілі, плани та перспективи. Ухвалення рішень. Плани щодо досягнення людиною життєвих цілей у власній родині, спільноті та країні. Успіхи і невдачі як складники особистісного розвитку людини.		Твір-роздум/усний виступ з аргументацією (орієнтовні теми): «Мої життєві цілі – це…», «Успіх/невдача для мене…»; мої плани на завтра, тиждень, місяць, рік (планування власної короткотермінової та довготермінової діяльності)
17	Значення досвіду в житті людини. Взаємонавчання та обмін досвідом.		«Я запрошую вас спробувати» (ділова гра з елементами навчання).
18	Резерв

Діагностувальні роботи – 4.

 

Використані джерела

https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/navchalni-programi/modelni-navchalni-programi-dlya-5-9-klasiv-novoyi-ukrayinskoyi-shkoli-zaprovadzhuyutsya-poetapno-z-2022-roku

 

ПРИКІНЦЕВА ЧАСТИНА

 Оцінювання навчальних результатів учнів з «Етики»

 Оцінювання – це вимірювання навчальних досягнень тих, хто навчаються, тобто порівняння і встановлення співвідношення того, що учень/учениця знає та уміє, до того, що він/вона має знати й уміти на певний момент навчання відповідно до програми. Основою оцінювання учнів є передбачені модельною навчальною програмою очікувані результати їхньої навчальної діяльності або складники ключових компетентностей і наскрізних умінь, що мають формуватись (розвиватись) під час навчання, а саме: мінімальний обсяг знань, обов’язковий для засвоєння учнем/ученицею відповідно до його/її індивідуального розвитку та пізнавальних можливостей; основні уміння та навички, формування/розвиток яких передбачено програмою; формування ціннісного ставлення учня до життєвих явищ і подій, що досліджуються ним. Діяльність учителя з оцінювання учнів має передбачати поточне і підсумкове оцінювання.

Поточне формувальне оцінювання учнів під час уроку передбачає дотримання вчителем таких етапів (кроків):

1) формулювання вчителем (разом з учнями) очікуваних результатів уроку;

 2) визначення вчителем (разом з учнями) критеріїв і показників оцінювання;

3) обрання стратегій, процедур та шкали оцінювання;

4) виконання оцінювання вчителем/самооцінювання/взаємооцінювання учнів.

Підсумкове оцінювання дозволяє перевіряти й оцінювати результати роботи учнів:

1) по закінченню засвоєння матеріалу розділу програми;

2) наприкінці семестру; 3) по закінченню навчального року.

 Оцінка результатів навчання учнів може бути якісною (виражається вербально) та кількісною (позначається балами). При оцінюванні досягнень програмових очікуваних результатів учнів з «Етики» вчитель має враховувати: логічність і обґрунтованість, осмисленість, глибину, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість міркувань учня, рівень сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок, рівень володіння учнем наскрізними вміннями й ключовими компетентностями.

 Зрозуміло, що безпосередньо на уроці не можна оцінити виховного ефекту навчального предмета, сформованість цінностей та особистого ставлення школярів, адже система цінностей, особисте ставлення, поведінкові моделі учня проявляються в реальному житті. Тому завданням учителя є створення оптимальних умов для вільного висловлення і захисту учнем власної думки з будь-яких морально значимих питань/проблем в будь-яких навчальних ситуаціях у навчальній та позаурочній діяльності. Оцінювання має бути відкритим для учнів. Учителеві слід інформувати учнів про очікувані результати, показники (критерії), цілі, стратегії, методи та шкалу оцінювання. Це сприятиме їхній свідомій і сумлінній роботі на уроках та вдома, адже вони знатимуть, чого від них очікує вчитель і як він визначатиме оцінку їхньої роботи. Створення закладом освіти навчальної програми з предмета. Спираючись на модельну навчальну програму, заклад освіти може розробити власну навчальну програми з «Етики», що має містити опис результатів навчання в обсязі не меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або цією модельною навчальною програмою. Навчальні програми, розроблені на основі модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.