Навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти»

Про матеріал
Навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти» для 5 класу на 2022-2023 навчальний рік розроблено за модельною навчальною програмою «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Желіба О.В., Мокрогуз О.П.) 1.5 години на тиждень
Перегляд файлу

 

ІІ. Змістовна частина

Структура курсу

1.5 годин на тиждень – 52 години

 

Вступ. Людина та її потреби

1 година

Тема 1. Що таке суспільство та історія

7 годин

Тема 2. Джерела пізнання суспільства

8 годин

Тема 3. Час і простір

8 годин

Тема 4. Мій край та його історія

13 годин

Тема 5. Історія України та її дослідники

15 годин

 

 

 

№ Тема заняття

Зміст теми

Види навчальної діяльності

Результати навчально-пізнавальної діяльності

ВСТУП. Людина та її потреби (1 година)

  1. Людина та її потреби.
  1.             Людина та її потреби.
  2.             Значення пам’яті у реалізації потреб.
  3.             Як працювати з підручником.
  •  складання схеми потреб;
  •  обговорення витоків потреб;
  •  опанування прийомами користування підручником;
  • початок укладання історичного словника

Учень/учениця:

  • Знає що вивчає предмет «Історія та громадянська освіта» у школі.
  • розуміє значення термінів «потреби», «пам’ять», «громадянська освіта», «історія»;
  • описує почуття, емоції та потреби, що мають інші люди.

 

Тема 1. Що таке суспільство та історія (   7  годин)

  1. Що таке суспільство.
  1.             Суспільство та його складові
  2.             Різноманітність у суспільстві. Важливість громадянської освіти.
  •   Робота з текстом підручника;
  • складання опису себе як людини на основі різних ознак (інтереси, смаки, уявлення про світ тощо).
  • обговорення причин звернення людини до минулого;
  • складання схеми, що пояснює взаємопов’язаності минулого, теперішнього і майбутнього
  • самооцінювання

Учень/учениця:

  • розуміє мету вивчення історії та громадянської освіти;
  • застосовує поняття і терміни: «суспільство», «різноманітність», «історик», «факт», «судження», «фейк», «подія», «явище», «причина», «особливість», «умова», «наслідок», «поняття»;
  • формулює запитання щодо можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства, окремих груп людей;
  • пояснює, як погляди та потреби людей сьогодні і в минулому пов’язані з подіями їх життя, станом суспільства;
  • обґрунтовує унікальність та неповторність кожної людини добирає приклади, які розкривають поняття/ терміни, що використовуються в межах теми;
  • послідовно викладає інформацію, будує виступ з дотриманням структури;
  • поводиться з повагою до гідності інших осіб;
  • детально описує та характеризує в цілому себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо) ;
  • пояснює, як людина впливає на різні спільноти і державу своєю діяльністю;
  • пояснює, чому і якими правами від народження наділена кожна людина;
  • обговорює важливість поваги прав людини всіма людьми;
  • наводить історичні та сучасні приклади виявів дискримінації та її подолання;
  • аргументує потребу спільних правил і законів, а також необхідність їх дотримуватися;
  • пояснює з допомогою вчителя значення громадсько-політичних понять (зокрема демократія, свобода, права, право/ закон) ;
  • адаптує свою поведінку до нових ситуацій, зважаючи на набутий досвід;
  • дотримується вимог щодо непорушення особистого простору інших осіб;
  • виявляє порушення права на особистий простір та протидіє цьому;
  •  визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав.
  1. Правила співжиття в суспільстві
  1.             Роль демократії, свободи, прав, права/закону у суспільстві.

            Робота з новими поняттями;

  • Складання переліку прав, які відповідають кожному рівню піраміди потреб людини;
  • малювання піктограми до п’яти обраних прав дитини;
  • самооцінювання
  1.                Що таке історія
  1.             Що таке моя історія та історія суспільства.
  2.             Для чого вивчають історію.
  • Робота з підручником;
  • створення зв’язного тексту з використанням терміну «історія» в різних значеннях (як оповідь, як досвід, як живу пам’ять про життя людей у минулому, як науку)
  • взаємооцінювання
  1. Що досліджує історія
  1.             Що вивчає історія.
  2.             Особа та суспільство в історії.
  3.             Багатоманітність історії.
  4.             Факт, судження і фейк в історії.
  • Обговорення проблемних питань;
  • виділення в джерелах фактів та суджень, їх розрізнення;
  • Самооцінювання

 

  1. Як дослідити історичний факт
  1.             Історична подія. Історичне явище.
  2.             Причини, особливості, умови, наслідки історичних подій та явищ.
  • Встановлення причин, особливостей, умов та наслідків подій;
  • робота з підручником та новими поняттями
  1. Поняття
  1.             Поняття. Як працювати з поняттями
  • Створення класифікації понять за відомими ознаками
  • взаємооцінювання
  1. Узагальнення з тем «Вступ» та «Що таке суспільство та історія»

 

  1.             Дослідницька лабораторія
  • Створення розповіді на означену тематику;
  • робота з візуальними джерелами;
  • укладання історичного словника;
  • самооцінювання

Тема 2. Джерела пізнання суспільства ( 8 годин)

  1. Джерела інформації
  1.             Види джерел.
  2.             Залучення різних джерел для повноти розуміння фактів.
  •  Тлумачення поняття «джерело інформації»;
  • пояснення як дослідники довідуються про минулі часи та сучасні події;
  • робота з Інтернетом (пошук інформації)
  • робота з візуальними джерелами.

Учень/учениця:

  • розрізняє історичні джерела та наводить їх приклади;
  • застосовує поняття «джерело інформації», «речове джерело», «археологія», «експонат», «писемне джерело», «літопис», «усне джерело», «аудіовізуальне джерело», «етнографічне джерело», «лінгвістичне джерело», «музей», «архів» ;
  • розрізняє тексти соціального та історичного змісту;
  • виокремлює основне і другорядне в тексті;
  • пояснює і доцільно застосовує терміни, поняття, які вжито в запропонованих джерелах;
  • формулює питання різного типу до тексту/медіатексту, візуальних джерел;
  • визначає риси/ ознаки артефакту (музейного об’єкта), писемного та візуального джерела;
  • визначає тему і походження запропонованого джерела історичної та суспільної інформації;
  • застосовує критерії визначення достовірності інформації (з допомогою вчителя) ;
  • розпізнає прояви маніпулювання інформацією на конкретних прикладах;
  • визначає ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (в межах теми) ;
  • зіставляє джерела інформації щодо достовірності та повноти;
  • використовує в поясненнях інформацію з різних джерел, зокрема тексти та відеоматеріали, усні історичні свідчення, музейні експозиції, власні спостереження;
  • визначає придатність отриманої інформації для добору аргументів

за допомогою вчителя;

  • формулює висновок, судження на основі наведених фактів;
  • виявляє мову ворожнечі;
  • пояснює способи нагромадження та пошуку інформації;
  • добирає інформацію за заданими критеріями;
  • використовує пошукові системи для отримання інформації, дізнається значення незнайомих слів;
  • формулює запитання щодо достовірності інформації з різних джерел;
  • визначає негативні емоції та застосовує способи їх опановування та реакції на них;
  • взаємодіє з людьми з відмінними ідеями та цінностями
  1.           Усна історія
  1.         Критичне ставлення до усних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

  • Наведення прикладів виявлення, дослідження і збереження джерел інформації;
  • аналіз впливу на зміст джерела його авторів;
  • встановлення важливості збереження джерел інформації;
  • розрізнення джерел інформації за видами;
  • формування запитань до змісту джерел інформації;
  • характеристика разом з учителем джерел інформації;
  • класифікація наданих учителем джерел інформації;
  • відбір інформації на основі різних джерел
  • робота з підручником;
  • робота з Інтернетом;
  • самооцінюваня
  • взаємооцінювання
  1. Писемні джерела

11.1. Критичне ставлення до письмових джерел.

 

 

  1.  Речові джерела
  1. Критичне ставлення до речових джерел.

 

  1. Аудіовізуальні джерела
  1. Критичне ставлення до аудіовізуальних джерел.
  1.  Етнографічні та лінгвістичні джерела
  1. Критичне ставлення до етнографічних та лінгвістичних джерел.
  1.  Збереження інформаційних джерел.
  1. Виявлення та збереження інформаційних джерел.
  2. Місця, де зберігають джерела інформації.
  • Віртуальна екскурсія до музею

 

  1. Урок узагальнення до теми « Джерела пізнання суспільства»
  1.                    «Історична мандрівка»
  • Розв’язування історичних кросвордів;
  • робота з візуальними та письмовими джерелами
  •    виконання тесту
  • укладання історичного словника

Тема 3. Час і простір ( 8 годин)

  1.  -18. Хронологія
  1. Час та календар.
  2. Хронологія.

 

18.1. Підрахунок історичного часу.

  • Встановлення відмінності між календарним та історичним часом;
  • співвіднесення рік – століття – тисячоліття;
  • встановлення на лінії часу тривалості та одночасності подій;
  • створення хронологічної таблиці та стрічки часу;
  • розв’язування задач на обчислення часу;
  • робота з підручником;
  • самоаналіз

Учень/учениця:

  • знає назви і хронологічні межі періодів європейської історії: первісне суспільство, античність, середні віки, новий час;
  • застосовує поняття «історична хронологія», «ера», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «хронологічна таблиця», «історична карта», «контурна карта», «історико-географічний регіон», «державний кордон»;
  • показує на карті і коментує усно: а) кордони та столиці: Русь, Королівство руське, Військо запорізьке, УНР, сучасної України; б) територіальні межі окремих історико-географічних регіонів України; в) територіальне розташування рідного міста/селища/села;
  • пояснює різницю між одиницями вимірювання історичного часу і співвідносить їх (рік — століття — тисячоліття) ;
  • розрізняє системи літочислення, пояснює їх на прикладах;
  • розташовує події у хронологічній послідовності, укладає хронологічну таблицю;
  • установлює послідовність історичних подій за допомогою лінії часу;
  • встановлює одночасність подій в історичному просторі, тривалість подій, явищ, процесів та їх віддаленість одних від одних (у межах теми, з допомогою вчителя) ;
  • виокремлює основні елементи карти та пояснює їх значення;
  • зіставляє картографічну інформацію різних історичних періодів;
  • співвідносить дані карти з іншими джерелами інформації (розповідь учителя, текст книжки тощо) ;
  • розрізняє відносно сталі та змінні об’єкти карти;
  • визначає орієнтацію об’єктів відносно сторін світу, суб’єкта спостереження;
  • визначає на карті положення географічних об’єктів, культурно-історичних пам’яток, місця історичних подій;
  • позначає розміщення об’єктів на карті, прокладає уявні маршрути, визначає відстані.

19.-20. Періодизація історії

19.1 Критерії періодизації.

19.2.Періодизація життя людини.

20.1 Періодизація історії України

  • Пояснення важливості датування та просторової локалізації подій;
  • робота з хронологічною таблицею;
  • індивідуальний проєкт
  • взаємооцінювання

21.Історичні карти

21.1.Середовище та його вплив на людину. Види карт. Історичні карти.

  • Встановлення відмінності між географічною (фізичною) та історичною картами;
  • визначення впливу природніх умов на життя людей;
  • простий аналіз історичної карти за її легендою;
  • робота з підручником
  • самоаналіз

 

22.-23.Карта як джерело інформації

22.1.Карта як джерело інформації.

22.2.Географічне розташування історичних об’єктів.

 

23.1. Україна на картах (мапах) у різні історичні часи (Русь, Королівство Руське, Військо Запорозьке, УНР). Держава Україна та її сусіди.

23.2.Історико-етнографічні регіони України.

  • Визначення на карті названих учителем об’єктів;
  • робота з візуальними джерелами інформації;
  • робота з підручником
  1. Урок узагальнення з теми « Час і простір»
  1.     Логічні пари
  2.     Закодований лист
  3.     Історична дискусія

 

  •         Встановлення відповідностей;
  •         виконання тесту;
  •         взаємооцінювання;
  • укладання історичного словника

Тема 4. Мій край та його історія (13 годин)

  1. Мій рід.
  1.     Рід, родина.
  2.     Історія мого роду. Родовідне дерево.
  3.      Участь моїх рідних у подіях історії України.
  •    Опрацювання нових термінів;
  • складання сімейного родоводу;
  •    самооцінювання

Учень/учениця:

  • усвідомлює важливість родинних зв’язків;
  • застосовує поняття «рід», «родина», «господарство», «натуральне господарство», «ринкове господарство», «сільське господарство», «промисловість», «торгівля», «село», «місто», «громада», «самоврядування», «дозвілля», «історична особа», «гідність», «патріотизм»;
  • виявляє чинники, що впливають на заняття людей, спосіб ведення господарства, соціальний устрій (клімат, географічне розташування, доступ до природних ресурсів) ;
  • виявляє (з допомогою вчителя) і пояснює виклики, які стоять перед  людиною, суспільством у різних природних середовищах;
  • наводить приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище в часі і просторі, взаємодії людини та природи;
  • пояснює відмінності між громадським та особистим простором;
  • наводить приклади і пояснює призначення об’єктів громадського простору в минулому і сучасності;
  • формулює судження про вчинки історичних осіб та сучасних діячів, події, явища, процеси з урахуванням отриманих знань та власного досвіду;
  • виявляє розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасного на конкретних прикладах;
  • розрізняє та ідентифікує локальні, регіональні, національно-культурні спільноти, співвідносить себе з ними;
  • описує соціокультурні практики різних спільнот, до яких належить, порівнює їх з іншими (вподобання у їжі, способи привітання та звертання до людей, формули ввічливості тощо) ;
  • критично осмислює ризики, пов’язані із шкодою для навколишнього середовища;
  • наводить приклади змін у житті суспільства, пов’язаних із різними чинниками; пояснює їх вплив на людину, конкретні соціальні групи та суспільство в цілому в минулому та сьогоденні;
  • діє для збереження навколишнього середовища;
  • пояснює потребу доступності громадського простору для людей з інвалідністю або маломобільних груп населення;
  • гнучко та конструктивно взаємодіє з новими людьми, адаптується до нових місць та ситуацій;
  • описує соціокультурні практики різних спільнот, до яких належить, порівнює їх з іншими (вподобання у їжі, способи привітання та звертання до людей, формули ввічливості тощо).

  1.  Побут людей
  1.      Побут людей: домашнє господарство, харчування, одяг, житло.
  •         Робота з підручником
  •         заповнення таблиці
  •         опрацювання нових термінів

 

  1. -28.  Заняття людей

27.1 Сільське господарство і промисловість

 

28.1. Торгівля

28.2. Гроші та одиниці виміру в історії.

  • Порівняння ролі сіл і міст у господарському й культурному житті суспільств;
  • розв’язання хронологічних задач;
  • робота з підручником
  • робота з візуальними джерелами інформації
  1.    Мій населений пункт
  1. Мій населений пункт, його назва і символіка.
  2. Історія мого населеного пункту (громади) в контексті історії України.

 

  1. Місцева влада та послуги (безпека, освіта, медицина, культура тощо).
  • Визначення дати заснування та символіки власної територіальної громади;
  • робота з Інтернетом;
  • робота з підручником;
  • складання таблиці «Роль органів самоврядування»

31-32. Мій відпочинок

  1.     Дозвілля.

 

  1. Сімейні, народні та державні свята.
  2. Історичні звичаї і традиції моєї громади
  • Порівняння ігор та іграшок поколінь своєї родини;
  • заповнення таблиці
  • індивідуальний проєкт за темою «Історія речі (на вибір)»\ «Народні свята»;
  • робота з підручником
  • самооцінювання
  1.           Практична робота. Захист проєктів «Історія речі»\ «Народні свята» (на вибір вчителя)
  1. Індивідуальний проєкт
  • Взаємооцінювання
  • Захист проєктів
  1.           Історичні діячі та діячки.

34.1.Історичні діячі, відомі учасники подій історії України, пов’язані з моєю громадою.

 

  •   Робота з підручником;
  •   Робота з новими термінами;
  •   Робота з Інтернетом (пошук інформації про видатних історичних діячів, мешканців Києва)
  •   взаємооцінювання
  1.           Патріотизм

35.1. Людська гідність.

35.2.Патріотизм як громадянська цінність

  •   Складання сенкану до слів «Патріот» та «Батьківщина»;
  •   Робота з підручником;
  •   Самооцінювання
  1.           Практична робота «Складання історичного портрету видатного киянина\киянки»
  1. Видатні особи моєї громади, мої сучасники, їх відзнаки.
  •              Робота з Інтернетом (пошук інформації про видатних історичних діячів, мешканців Києва);
  •   Складання історичного портрету
  •   Взаємооцінювання
  1.  Урок узагальнення до теми «Мій край та його історія»

37.1. Історія мого краю

  •   Завдання на відповідність;
  • Хронологічні задачі;
  • Тестування;
  • Укладання історичного словника

 

Тема 5. Історія України та її дослідники (15 годин)

 

  1.  Давня історія України. Первісні люди.
  1.         Стародавня історія України, її джерела, пам’ятки та дослідники.
  2.     Залюднення території України.
  •   Робота з підручником
  •   Робота з картою
  •   Перегляд  та обговорення відео
  •   Самооцінювання

Учень/учениця:

  • знає і застосовує відповідні дати в описі історичних дій та подій:

 1 млн. років тому – поява людини на території України;

 ІХ–ХІІ ст. – Русь-Україна;

 ХІІ-XIV ст. – Королівство руське;

 середина XVІІ- XVІІІ ст. – козацької держава Військо запорізьке;

 1917–1921 рр. – Українська народна республіка;

 24 серпня 1991 р. – акт проголошення незалежності України;

 28 серпня 1996 р. – ухвалення Конституції України;

  • доречно використовує поняття: «історична пам’ять», «пам’ятка історії», «історичне дослідження», «пам’ятник», «права людини і громадянина», «конституція»;
  • виявляє і розрізняє з допомогою вчителя причини і приводи, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів;
  • описує перебіг історичних подій та визначає тяглість в історичному процесі;
  • наводить приклади історичних пам’яток та інших проявів присутності минулого в сьогоденні – топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо;
  • розрізняє природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни та наводить приклади впливу цих змін на життя людини і суспільства в минулому і теперішньому;
  •  описує і характеризує за певним алгоритмом пам’ятку природи, історії та культури;
  • порівнює однотипні пам’ятки історії, природи та культури і пояснює їх значення;
  • визначає значущість історичної та сучасної події для людини і суспільства;
  • висловлює припущення стосовно можливого перебігу історичних подій;
  • наводить приклади етнічного, релігійного, культурного та іншого розмаїття в Україні та світі в минулому і сьогоденні;
  • пояснює причини та наслідки розмаїття в сучасній Україні, аналізує культурне розмаїття України та світу;
  • зіставляє культури, їх цінності, традиції, спосіб життя;
  • висловлює власне судження про культурне розмаїття та його цінність для суспільства, виявляє зацікавленість переконаннями інших людей;
  • застосовує відповідні поняття в порівняльному описі історичних та сучасних дій та подій;
  • пояснює, як держава забезпечує реалізацію прав людини (зокрема дитини);
  • наводить приклади протидії порушенням прав людини;
  • називає порядок дій у випадку порушення прав дитини;
  •  обґрунтовує необхідність захищати права людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина;
  • обґрунтовує небезпеку замовчування порушення прав людини;
  •  ідентифікує випадки дискримінації (зокрема утисків), булінгу (цькування) та визначає їх наслідки для особи і групи осіб, до якої ця особа належить;
  •  конструктивно реагує на випадки утисків, насилля та вияви нерівності або несправедливості, не замовчує їх.
  1.  Давня історія України. Давні народи та держави
  1.         Давні народи та держави на території України.
  • Робота з підручником
  • Робота з картою
  • Перегляд відео
  • Творчій проєкт
  • Взаємооцінювання
  1.  Середньовічна історія України. Русь-Україна
  1.         Середньовічна історія України, її джерела, пам’ятки та дослідники. Русь-Україна та Королівство руське.
  • Робота з текстом підручника
  • Перегляд відео
  • Робота зі стрічкою часу
  • Складання та розв’язування хронологічних задач
  • Робота з історичними джерелами
  • Самооцінювання

 

  1.  Середньовічна історія України. Народи України у складі різних держав

41.1.Середньовічна історія України, її джерела, пам’ятки та дослідники.

  • Робота з текстом підручника
  • Складання та розв’язування хронологічних задач
  • Робота з історичними та візуальними джерелами
  • Складання історичного портрету руського князя (на вибір)
  1. -43. Нова історія України.
  1.         Нова історія України, її джерела, пам’ятки та дослідники.
  2.         Народи України у складі різних держав. Річ Посполита.
  1.     Зародження козацтва та козацької держави.
  • Робота з текстом підручника
  • робота зі стрічкою часу
  • робота з історичними та візуальними джерелами
  • характеристика історичного факту на основі кількох джерел;
  • опис пам’ятника козацької доби (на вибір учнів /учениць);
  • самооцінювання
  1.  У складі двох імперій.
  1.         Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій
  • Робота з текстом підручника;
  • робота зі портретами історичних діячів ХІХ ст.;
  • характеристика письмових джерел ХІХ ст;
  • бесіда щодо символічного змісту пам’ятників
  1.  Новітня історія України. Українська революція.
  1.         Новітня історія України, її джерела, пам’ятки та дослідники.
  2.         Боротьба за українську державність у ХХ столітті.
  • Робота з текстом підручника;
  • перегляд відео;
  • робота зі стрічкою часу;
  • складання та розв’язування хронологічних задач;
  • робота з історичними джерелами
  • зіставлення вибраних подій з історії родини, рідного краю та України
  1.  Радянська окупація.
  1.     Боротьба за українську державність у ХХ столітті.
  • Робота з текстом підручника;
  • робота з картою
  • характеристика історичного факту на основі кількох джерел;
  • робота з історичними джерелами
  • групування у список причин встановлення пам’ятників історичним особам;
  • взаємооцінювання
  1.  Україна у Другій світовій війні.
  1.         Боротьба за українську державність у ХХ столітті.
  • Робота з текстом підручника;
  • робота з картою
  • характеристика історичного факту на основі кількох джерел;
  • робота з історичними джерелами
  • зіставлення вибраних подій з історії родини, рідного краю та України;
  • взаємооцінювання
  1.  Проголошення незалежності України
  1.         Україна – незалежна європейська держава.
  • Робота з текстом підручника;
  • перегляд відео;
  • робота зі стрічкою часу;
  • робота з історичними джерелам;
  • зіставлення вибраних подій з історії родини, рідного краю та України;
  • самооцінювання
  1. Конституція України і права людини.
  1.         Конституція України і права людини
  • Робота з текстом підручника;
  • аналіз прав людини у минулому;
  • проектний малюнок;
  • взаємооцінювання
  1.  Сучасна Україна.
  1.     Виклики сучасної України
  2.     Напад Росії на Україну
  • Робота з підручником;
  • робота з картою;
  • робота з історичними джерелами;
  • групування у список причин встановлення пам’ятників історичним особам;
  1.  Практична робота «Герої сучасної України»
  1. Практична робота «Герої сучасної України»
  • Повторення поняття «джерело інформації»;
  • Пошук інформації в Інтернеті
  • Складання портрету сучасного героя України

 

  1.  Урок узагальнення до теми «Історія України та її дослідники». Тематичний контроль.
  1.     Дослідницька лабораторія
  • Тестування
  • Заповнення хронологічної таблиці
  • Взаємооцінювання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура навчальної програми

 

 

І. Вступ

ІІ. Змістовна частина

ІІІ. Перелік навчально-методичного забезпечення

IV. Система оцінювання результатів навчання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вступ

Програма укладена відповідно до

  • державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30 вересня 2020 р.;
  • наказу Міністерства освіти і науки України № 235 від 19 лютого 2021 року «Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти»;
  • закону України № 2145-VІІІ «Про освіту» від 05.09.2017;
  • закону України №463-ІХ «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 р.;

Програма спрямована на реалізацію завдань базової середньої освіти, яка визначається вимогами до обов’язкових результатів навчання учнів 5 класу в громадянській та історичній освітній галузі. Програма враховує призначення даного навчального предмета для базової середньої освіти і має підготувати здобувачів освіти до сприйняття громадянознавчих та історичних знань як важливої складової життя сучасного суспільства.

Мета навчального предмета – виховання громадянина і патріота України, здійснення компетентнісного розвитку дитини, формування її критичного та творчого мислення; започаткування умов для розвитку і саморозвитку здобувача освіти як вільної особистості, здатної самореалізовуватися в сучасному інформаційному світі та брати участь у житті демократичного суспільства, формування здатності до практичного і творчого використання набутих компетентностей; сприяння становленню її світогляду та збагачення культури учня.

По закінченню курсу в учнів мають бути сформовані первинні знання про розвиток суспільства, громади, особи, про суспільне значення історії як науки і як живої пам’яті про життя людей у минулому.Відповідно до Рекомендації Європейського Парламенту та Ради ЄС «Про основні компетенції для навчання протягом усього життя» і Державного стандарту базової середньої освіти реалізація завдань предмету «Вступ до історії України та громадянської освіти» сприяє формуванню в учнів 5 класу ключових компетентностей:

1. Вільного володіння державною мовою – використання і розуміння написаних державною мовою джерел інформації, термінології освітньої галузі, створення і застосування в усній і письмовій формі висловлювань, виявлення мовних засобів маніпуляцій.

2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.

3. Математична компетентність – оперувати цифровими даними, математичними поняттями для розуміння минулого, перетворювати інформацію з однієї форми в іншу та використовувати її в поясненнях.

4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій – характеризувати взаємодію людини та довкілля в різні історичні періоди та вплив цієї взаємодії перебіг історичних подій, явищ і процесів, інтерес до наукових та технологічних досягнень і здобутків, визнання цінності природних ресурсів у повсякденному житті.

5. Інноваційність – оцінювання переваг і ризиків нових ідей, наводити історичні приклади впливу інновацій на суспільне життя.

6. Екологічна компетентність – визначати характер впливу людини на довкілля, усвідомлювати важливість захисту природи.

7. Інформаційно-комунікаційна компетентність – використовувати цифрові технології для роботи з історичною інформації, критично оцінювати, виявляти маніпуляції інформацією, дотримуватися правил академічної доброчесності, створювати вербальні, візуальні, мультимедійні повідомлення, критично ставитись до інформації з різних джерел.

8. Навчання впродовж життя.

9. Громадянські та соціальні компетентності – формувати громадянську позицію, конструктивно співпрацювати з іншими особами під час освітнього процесу, працювати в групі, критично оцінювати різноманітні ідеї, погляди, виявляти громадянську поведінку, формулювати власні погляди і переконання, бути толерантним, визнавати цінності іншої особи.

10. Культурна компетентність – характеризувати основні тенденції розвитку культури, характеризувати різні культури, їх цінності, традиції та їх вплив на формування особистості, визначати значення належності до соціокультурної спільноти.

11. Підприємливість та фінансова грамотність – брати до уваги історичний досвід змін у суспільстві для прийняття рішень у власному житті і життя спільноти, пояснювати вплив економіки і фінансів на розвиток суспільства, брати на себе відповідальність за результат діяльності.

В учнів 5 класу формуються предметні компетентності суспільствознавчої освіти до яких належать:

  1. Хронологічна компетентність – здатність орієнтуватися в історичному часі, орієнтуватися в науковій періодизації історії та використовувати її як спосіб пізнання історичного процесу.
  2. Просторова компетентність – здатність орієнтуватися в історичному та сучасному просторі.
  3. Інформаційно-мовленнєва компетентність – здатність працювати з джерелами інформації: шукати, відбирати, критично аналізувати, поширювати результати дослідження.
  4. Логічна компетентність – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення фактів, явищ, процесів.
  5. Аксіологічна компетентність – здатність формулювати оцінки й версії фактів, явищ, процесів.
  6. Наскрізними в усіх компетентностях є вміння критично сприймати інформацію та системно мислити, висловлювати власну думку, логічно обґрунтовувати позицію, діяти творчо, виявляти ініціативу, конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, співпрацювати з іншими.

Результати навчально-пізнавальної діяльності зорієнтовані на формування відповідних компетентностей визначених Державним стандартом.

 

 

 

 

ІІІ. Перелік навчально-методичного забезпечення

  1. Модельна навчальна програма «Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас» для закладів загальної середньої освіти (автори Желіба О.В., Мокрогуз О.П.)
  2. Підручник: Вступ до історії України та громадянської освіти. 5 клас / О. Мокрогуз, А. Єрмоленко. – Київ : Академія, 2022.
  3. Пометун О. Методика навчання історії в школі / О. І. Пометун, Г. О. Фрейман. – К.: Генеза, 2006. – 328 с.

 

 

 

 

IV. Система оцінювання результатів навчання

Діяльність учителя з оцінювання учнів здійснюється шляхом поточного (формувального) і підсумкового оцінювання. Поточне формувальне оцінювання учнів під час уроку передбачає дотримання вчителем таких етапів (кроків): 1) формулювання вчителем (разом з учнями) очікуваних результатів уроку; 2) визначення вчителем (разом з учнями) критеріїв і показників оцінювання; 3) обрання стратегій, процедур та шкали оцінювання; 4) виконання оцінювання вчителем / самооцінювання / взаємооцінювання учнів. Підсумкове оцінювання дозволяє перевіряти й оцінювати результати роботи учнів: 1) по закінченні засвоєння матеріалу розділу програми; 2) наприкінці семестру; 3) по закінченні навчального року. Оцінка результатів навчання учнів може бути якісною (виражається вербально) та кількісною (позначається балами). При оцінюванні досягнень програмових очікуваних результатів учнів із курсу «Вступ до історії України та громадянської освіти» вчитель має враховувати: логічність і обґрунтованість, осмисленість, глибину, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість міркувань учня, рівень сформованості загальнонавчальних та предметних умінь і навичок, рівень володіння наскрізними вміннями й рівень сформованості ключових компетентностей учня/учениці.. Оцінювання має бути відкритим для учнів. Учителеві слід інформувати учнів про очікувані результати, показники (критерії), цілі, стратегії, методи та шкалу оцінювання.

 

 

 

 

Критерії оцінювання результатів навчання учнів

Рівень навчальних досягнень

Критерії оцінювання результатів навчання учнів

П

Учень (учениця) відтворює незначну частину змісту навчального матеріалу, вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так – ні”), має уявлення про види навчальної діяльності, відповідає на елементарні запитання короткими репліками, виявляє здатність до елементарного викладу думки.

Має складнощі з аргументацією, висновками, узагальненнями, вибірково здійснює певні види навчальної діяльності.

С

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на уточнюючі запитання вчителя; визначає декілька окремих ознак вивчаємих питань теми; пояснює основні поняття, розуміє їх, може частково розкрити їх сутність, але відповідь недостатньо осмислена, може допускати незначні помилки;  вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком, водночас утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації, з допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оціночні судження, має навички виконання основних дій за видами навчальної діяльності

Д

Учень (учениця) у цілому послідовно і логічно самостійно відтворює частину навчального матеріалу теми;  володіє теоретичним рівнем знань ; намагається аналізувати, порівнювати, встановлювати зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну навчальну діяльність, відповідає логічно, хоч і має неточності;  може виправити допущені помилки, обрати спосіб виконання навчального завдання.

В

Учень (учениця) на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, може вільно висловлювати власні судження та аргументує їх, уміє аналізувати інформацію, ставити і розв'язувати проблеми, може використовувати інформацію з додаткових джерел, які використовує для постановки й дослідження інших проблем, виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху.

 

Рівень навчальних досягнень

Бали

Критерії оцінювання результатів навчання учнів за 12-бальною шкалою

Початковий

 

 

1

Учень (учениця) має загальні уявлення про зміст навчальної діяльності під час вивчення теми, відповідає на запитання уривчастими реченнями ствердного чи заперечного характеру, виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією, за присутності вчителя).

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину змісту навчального матеріалу, вибирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні “так – ні”), має уявлення про види навчальної діяльності, відповідає на елементарні запитання короткими репліками, виявляє здатність до елементарного викладу думки.

3

Учень може двома-трьома простими реченнями відтворити зміст навчальної теми, але має складнощі з аргументацією, висновками, узагальненнями, вибірково здійснює певні види навчальної діяльності.

Середній

4

 

Учень (учениця) з допомогою вчителя може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох-шести простих речень) основний навчальний матеріал теми, може повторити за зразком певну операцію, дію, може діяти відповідно до детальної інструкції.

5

 

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на уточнюючі запитання вчителя, визначає одну-дві окремі ознаки вивчаємих питань теми, здатний з помилками й неточностями охарактеризувати поняття, утруднюється в оціночних судженнях, висловленні власної думки, має елементарні навички виконання запропонованих дій навчальної діяльності.

 

     6

Учень (учениця) виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу, пояснює основні поняття, розуміє їх, може частково розкрити їх сутність, але відповідь недостатньо осмислена, вміє застосовувати знання при виконанні завдань за зразком, водночас утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації, з допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оціночні судження, має навички виконання основних дій за видами навчальної діяльності

Достатній

7

Учень (учениця) у цілому послідовно і логічно самостійно відтворює частину навчального матеріалу теми, виокремлює окремі ознаки вивчаємого матеріалу, володіє теоретичним рівнем знань, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, застосовуючи мінімальний рівень знань і вмінь, здійснює аналіз за простим планом, практично використовує окремі навички.

8

Учень (учениця) має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, намагається аналізувати, порівнювати, встановлювати зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну навчальну діяльність, відповідає логічно, хоч і має неточності, виявляє інтерес до окремих тем курсу.

9

Учень (учениця) добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки аргументами, уміє аналізувати й систематизувати інформацію, використовуючи вивчений матеріал, може виправити допущені помилки, обрати спосіб виконання навчального завдання.

Високий

10

Учень (учениця) має значний рівень компетентностей, здатний(а) використовувати їх у навчальній діяльності, робити висновки, узагальнення, аргументувати їх, використовуючи різні джерела інформації, виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності, рецензує відповіді учнів, самовдосконалюється, виконує індивідуальні завдання, працює у команді, реалізує творчий потенціал

11

Учень (учениця) на високому рівні володіє узагальненими знаннями в обсязі та в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, може вільно висловлювати власні судження та аргументує їх, уміє аналізувати інформацію, ставити і розв'язувати проблеми, може використовувати інформацію з додаткових джерел, які використовує для постановки й дослідження інших проблем, виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху.

12

Учень (учениця) має системні глибокі знання з курсу, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях, уміє самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал та його сутнісні характеристики, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення, володіє відповідними компетентностями, самостійно ставить власну пізнавальну мету, ініціює нові ідеї, в процесі виконання завдань проявляє творчий підхід.

 

docx
Додано
24 вересня 2022
Переглядів
1033
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку