НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ « МИСТЕЦТВО» 5-6 КЛАС 70 годин на рік (2 год. на тиждень)
ЗАТВЕРДЖЕНО
на засіданні педагогічної ради
закладу загальної середньої освіти «Скоморошківський ліцей»
Протокол № __ від «___» ____________2024р.
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ « МИСТЕЦТВО»
5-6 КЛАС
70 годин на рік (2 год. на тиждень)
Навчальна програма інтегрованого курсу « Мистецтво» 5-6 клас
Навчальна програма укладена на основі Модельної програми «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори:Л. Кондратова), «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (Наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 № 795).
Зміст навчальної програми забезпечує підручник «Мистецтво» інтегрованого курсу для 5-6 класу закладів загальної середньої освіти (автор Людмила Кондратова)
Укладач навчальної програми- вчитель мистецтва Скоморошківського ліцею Заміховський Сергій Валерійович
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
І. Образотворча складова
Образотворче мистецтво — особлива форма відображення дійсності, естетичний художній феномен, який передає красу навколишнього та внутрішнього світу людини через осмислення фундаментальних категорій «краса», «гармонія», «ритм», «пропорційність», «довершеність» та ін.
Особливості опанування образотворчим мистецтвом у ліцеї пов’язані з його багатогранним впливом на свідомість і підсвідомість людини, її емоційно-чуттєву сферу, мислення й потреби. Образотворче мистецтво сприяє художньо-естетичному розвитку людини та стимулює готовність особистості брати участь у різних формах культурного життя суспільства. Програму спрямовано на виховання в учнів ціннісно-світоглядних орієнтацій у сфері образотворчого мистецтва, розвиток комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей і способів художньої діяльності, формування потреби у творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні. Програма розроблена на основі модельної навчальної програми «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратової Л. Г.).
Навчальна програма реалізує визначені в Державному стандарті ціннісні орієнтири та ключові компетентності, а саме:
- вільне володіння державною мовою, здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
- математична компетентність;
- компетентності у галузі природничих наук, техніки й технологій;
- інноваційність;
- екологічна й інформаційно-комунікаційна компетентності;
- навчання впродовж життя;
- громадянські та соціальні компетентності;
- підприємливість і фінансова грамотність, а також пріоритетна для мистецької галузі культурна компетентність.
Метою програми є:
- цілісний різнобічний розвиток успішної особистості учня у процесі формування мистецької грамотності опанування мистецьких надбань людства;
- усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації в міжкультурному комунікаційному просторі;
- формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в сфері мистецької діяльності та комунікації;
- розкриття творчого потенціалу, залучення до культурних мистецьких подій та процесів в Україні.
Досягнення поставленої мети досягається за умови дотримання таких завдань загальної мистецької освіти:
- виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до образотворчого мистецтва та дійсності, розвиток мистецьких художніх інтересів, естетичних потреб;
- формування системи мистецької грамотності, яка відображає видову, жанрову, стильову специфіку і взаємодію мистецтв;
- розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів образотворчого мистецтва й художніх явищ;
- стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження в мистецькій діяльності, до здійснення мистецької комунікації;
- розвиток художніх мистецьких здібностей, креативного мислення, творчого потенціалу;
- формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.
Загальна мистецька освіта ґрунтується на принципах:
- наступності між початковою, основною і старшою школою;
- поєднання загальнолюдського, національного та етнокраєзнавчого аспектів змісту освіти;
- інтегративності, спрямованості на поліхудожнє виховання учнів;
- креативності (пріоритет творчої самореалізації);
- варіативності змісту, методів, технологій;
- діалогічності, полікультурності.
Образотворче мистецтво відіграє важливу роль у формуванні наскрізних умінь, зокрема:
- критичне та системне мислення;
- здатність співпрацювати з іншими людьми;
- ухвалювати рішення;
- оцінювати ризики;
- уміння конструктивно керувати емоціями;
- ініціативність;
- читання з розумінням;
- уміння висловлювати власну думку усно й письмово;
- здатність логічно обґрунтувати позицію;
- творчість;
- здатність розв’язувати проблеми.
Навчальна програма побудована на підґрунті компетентнісного, інтегративного, особистісно орієнтованого, діяльнісного та культурологічного підходів, які зумовлюють дидактично доцільне визначення змісту навчання образотворчого мистецтва і широку палітру методичного інструментарію вчителя.
ІІ. Музична складова.
Особливості опанування мистецтва (музичного мистецтва) пов’язані з його унікальною освітньою місією – формування в людини ціннісних естетичних орієнтацій у процесі впливу на розум і почуття, свідомість і підсвідомість. Художні твори музичного мистецтва здатні пробуджувати креативний потенціал учнів для самореалізації та участі в соціокультурній творчості. Вивчення мистецтва має спрямовуватися на розвиток не лише загальної і художньої культури особистості, а й на низку ключових і предметних компетентностей, формування естетичного імунітету.
Навчальна програма «Мистецтво: музичне мистецтво» для 5-6 класів – це комплексна програма для адаптаційного циклу навчання, яка забезпечує наступність між початковою і базовою освітою, гнучкий перехід учнів від молодшого шкільного віку до підліткового, сенситивного для формування цінностей і пошуку життєвих сенсів, розвитку емоційного інтелекту і критичного мислення. Вона розроблена на основі Державного стандарту базової середньої освіти, яким визначено мету мистецької освітньої галузі – цілісний розвиток особистості учня у процесі опанування мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження; розкриття креативного потенціалу, залучення до культурних процесів в Україні.
Компетентнісний потенціал навчальної програми реалізується в таких кометентностях:
1.Вільне володіння державною мовою
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.
3. Математична компетентність.
4. Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій.
5. Інноваційність.
6. Екологічна компетентність.
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність
8. Навчання впродовж життя.
9. Громадянські та соціальні компетентності.
10. Культурна компетентність.
11. Підприємливість та фінансова грамотність.
Базові знання, закладені в навчальні програмі :
Мистецька грамотність: художня творчість; твір мистецтва; художній образ як категорія мистецтва; види мистецтва; засоби виразності різних видів мистецтва; загальномистецький словник (тема/сюжет, ритм, гармонія, композиція, контраст, форма тощо); жанри мистецтва; художні стилі й напрями; зміст і смисл у творі мистецтва; читання мистецького тексту; народне і професійне мистецтво; автентичність; стилізація; взаємодія/синтез мистецтв; дизайн; новітні технології в мистецтві; медіамистецтво; взаємовплив мистецтва і науки; культурне різноманіття.
Мистецька діяльність: художня ідея та її втілення; креативність; способи творення художніх образів у різних видах мистецтва; виконавство (хор, соло, ансамбль, гра на музичних інструментах, танець; акторська майстерність тощо); творення візуальних/аудіовізуальних образів (малювання, ліплення, просторове проєктування, декоративні техніки/художні ремесла, екранні образи тощо); мистецький проєкт; мистецькі професії; мистецтво і технології
(штучний інтелект, робототехніка тощо).
Мистецька комунікація: вплив мистецтва на особистість; діалог у мистецтві; емоційне та раціональне в мистецтві; форми зберігання мистецтва (усна традиція, запис художнього тексту (нотного, хореографічного, літературного тощо), екранізація, аудіо-, фото-, відеофіксація, музейний простір, колекціонування тощо); медіатекст; сучасні способи і засоби художньої комунікації; нові виміри існування мистецьких творів (інтерактивність, мультимедійність, масмедійність, гіпертекст тощо); сучасні комунікаційні та комунікативні технології; джерела інформації про мистецтво.
ІІІ. Освітня мета , завдання та види діяльності інтегрованого курсу «Мистецтво. 5-6 класи» .
1. Метою програми є цілісний різнобічний розвиток успішної особистості учня у процесі формування мистецької грамотності опанування мистецьких надбань людства; усвідомлення власної національної ідентичності в міжкультурній комунікації в міжкультурному комунікаційному просторі; формування компетентностей, необхідних для художньо-творчого самовираження в сфері мистецької діяльності та комунікації; розкриття творчого потенціалу, залучення до культурних мистецьких подій та процесів в Україні.
2.Досягнення поставленої мети досягається за умови дотримання таких завдань загальної мистецької освіти:
● виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток мистецьких художніх інтересів, естетичних потреб;
● формування системи мистецької грамотності, яка відображає видову, жанрову, стильову специфіку і взаємодію мистецтв;
● розвиток умінь сприймання, інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;
● стимулювання здатності учнів до художньо-творчого самовираження в мистецькій діяльності, до здійснення мистецької комунікації;
● розвиток художніх мистецьких здібностей, креативного мислення, творчого потенціалу;
● формування потреби в естетизації середовища та готовності до участі в соціокультурному житті.
Вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів з мистецької освітньої галузі, які передбачають, що учень:
— опановує різні види, жанри та стилі мистецтва, інтерпретує художні образи, набуває досвіду емоційних переживань, розвиває ціннісне ставлення
до мистецтва;
— розвиває художньо-образне, асоціативне мислення під час творчої діяльності в різних видах мистецтва;
— пізнає себе через взаємодію з різноманітними мистецькими об’єктами, розвиває емоційний інтелект;
— використовує інформаційне й цифрове середовище у власній творчості та художній мистецькій комунікації
ІV. Структура програми та загальна характеристика її складників
Програма містить результативні, змістові та процесуальні складники, які структуровано за трьома відповідними рубриками «Очікувані результати навчання», «Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу»,
«Види навчальної діяльності».
У рубриці «Очікувані результати навчання» конкретизовано вимоги до учнів (окремо для 5 класів) відповідно до запропонованого змісту навчання і з урахуванням чотирьох груп результатів, визначених у Державному стандарті базової середньої освіти. До результатів варто зарахувати не лише грамотність і досвід в окремих видах мистецтва, а й міжпредметну естетичну компетентність, а також інтегративну медіа- компетентність у сфері мистецтва. Саме вони дають змогу учням вирішувати міждисциплінарні проблеми, наприклад, під час виконання інтегративних галузевих і міжгалузевих проєктів.
Рубрика «Пропонований зміст навчального предмета/інтегрованого курсу» побудована із застосуванням навчальних модулів, що оптимізує освітній процес, робить його систематизованим і водночас гнучким, варіативним.
В основу конструювання змісту програми інтегрованого курсу «Мистецтво: Музичне мистецтво» і визначення структури й тематизму кожного року навчання обрано авторську концепцію поліцентричної інтеграції (Л. М. Масол), яка детермінує цілісну наскрізну побудову мистецької освіти впродовж усієї вертикалі від початкової до старшої школи на засадах художньо-світоглядних орієнтацій і культурно-мистецьких універсалій. Поліцентрична інтеграція передбачає виокремлення домінантних компонентів змісту (музичного та образотворчого), які поєднуються в єдиний тематичний цикл на основі певної художньо-дидактичної суперпозиції, що здатна інтегрувати окремі одиниці змісту.
Таким чином, упродовж усього періоду навчання мистецтва в закладах загальної середньої освіти акцент зроблено не на окремих фактах - персоналіях митців і художніх творах, вибір яких стає виключно прерогативою вчителів, а на фундаментальних мистецьких узагальненнях, тому наскрізна логіка здійснюється за концентрично- спіралевидним принципом структурування змісту, а на окремих етапах – за лінійним принципом.
Важливо зазначити, що система запропонованих тематичних модулів інтегрованого курсу «Мистецтво для 5 і 6 класів є варіативною: у репрезентованому переліку є модулі домінантні (з музичного та образотворчих мистецтв) і мобільні, окремі теми яких легко інтегруються в домінантні. Послідовність і обсяг тем учитель може змінювати з огляду на потреби й можливості конкретного закладу освіти, адаптувати до автономного викладання предметів
«Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво», доповнюючи їх темами з інших мобільних модулів.
У рубриці «Види навчальної діяльності» подано орієнтовний перелік видів діяльності учнів, в якому переважають художньо-практичні й творчі. Цей перелік може варіюватися і доповнюватися вчителем, вільним у доборі художньо-дидактичного матеріалу, кількості й тематики мистецьких проєктів - індивідуальних, групових, колективних. Надані діяльнісні орієнтири й діяльнісні форми інтеграції запроваджуються через диференційовані завдання різного рівня складності з урахуванням художніх інтересів і можливостей учнів, що сприяє розвитку креативного потенціалу особистості.
Особливості організації освітнього процесу.
Кількість навчальних годин у програмі відповідає «рекомендованому» навчальному часу (2 год. на тиждень інтегрований курс «Мистецтво», з них 1- година музичне мистецтво, 1 година – образотворче мистецтво), визначеному Типовою освітньою програмою (затвердженою наказом МОН від 19.02.2021 р. № 235).
Освітній заклад обрав рекомендовану кількість годин на галузь (2 год. на тиждень), де викладається інтегрований курс «Мистецтво» (2 год на тиждень), як автономні предмети «Музичне мистецтво» (1 год.) та «Образотворче мистецтво» (1 год); але теми із синтетичних мистецтв і медіа, зазначені в модулях програми мають обов’язково інтегруватися до змісту домінантних видів мистецтва, адже вимоги до результатів їх опанування учнями, що передбачені Державним освітнім стандартом, не підлягають скороченню. Приміром, до предмету з музичного мистецтва інтегруємо теми насамперед зі сценічних мистецтв (хореографія, театр), а до образотворчого мистецтва – з екранних мистецтв (кінематограф тощо), які належать до спільної візуальної групи.
Оцінювання учнів
Рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів 5-6 класів, які здобувають освіту відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти.
Основними видами оцінювання результатів навчання учнів, що проводяться закладом, є формувальне, поточне та підсумкове: тематичне, семестрове, річне. За вибором закладу оцінювання може здійснюватися за системою оцінювання, визначеною законодавством, або за власною шкалою. За рішенням педагогічної ради (за потреби) заклад освіти може визначити адаптаційний період впродовж якого не здійснюється поточне та тематичне оцінювання.
Рекомендовано систему оцінювання результатів навчання в освітніх галузях «Мистецтво: музичне мистецтво» здійснювати на позитивному ставленні до кожного учня, і враховувати не рівень недоліків та прорахунків, а рівень особистих досягнень. Визначення досягнень учнів у рівнях (Високий, Достатній, Середній, Початковий) ,що нададуть змогу об’єктивно, але водночас, не пригнічуючи особистість, оцінити тих, хто не має яскраво виражених музичних здібностей, проте характеризується сумлінним ставленням до навчання, активністю, ініціативністю.
Формувальне (поточне формувальне) оцінювання, окрім рівневого або бального може здійснюватися у формі самооцінювання, взаємооцінювання учнів, оцінювання вчителем із використанням окремих інструментів (карток, шкал, щоденника спостереження вчителя, портфоліо результатів навчальної діяльності учнів тощо).
Основною ланкою в системі контролю у закладах загальної середньої освіти є поточний контроль, що проводиться систематично з метою встановлення рівнів опанування навчального матеріалу та здійснення корегування щодо застосовуваних технологій навчання.
Основна функція поточного контролю – навчальна. Запитання, завдання, тести, тощо спрямовані на закріплення вивченого матеріалу й повторення пройденого, тому індивідуальні форми доцільно поєднувати із фронтальною роботою класу. Також звертаємо увагу на важливість урахування мотиваційно-стимулюючої функції поточного оцінювання.
Тематичне оцінювання пропонується здійснювати на основі поточного оцінювання із урахуванням проведених діагностичних (контрольних) робіт, або без проведення подібних робіт залежно від специфіки навчального предмета.
Семестрове оцінювання може здійснюватися за результатами контролю груп загальних результатів відображених у Свідоцтві досягнень. Семестровий контроль проводиться з метою перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу в обсязі навчальних тем, розділів і підтвердження результатів поточних оцінок, отриманих учнями раніше. Завдання для проведення семестрового контролю складаються на основі програми, охоплюють найбільш актуальні розділи й теми вивченого матеріалу, розробляються вчителем з урахуванням рівня навченості учнів, що дає змогу реалізувати диференційований підхід до навчання. Звертаємо увагу, що Семестровий контроль може бути комплексним, проводитись у формі тестування тощо. Фіксація записів тематичного та семестрового оцінювання проводиться в окремій колонці без дати. Оцінка за семестр ставиться за результатами тематичного оцінювання та контролю груп загальних результатів.
Річне оцінювання здійснюється на підставі загальної оцінки результатів навчання за І та ІІ семестри. Окремі види контрольних робіт, як правило, не проводяться.
Загальна тематична структура модельної програми інтегрованого курсу «Мистецтво» 5-6клас
|
Клас |
Тема |
Кількість годин на тиждень |
|
|
Інтегрований курс «Мистецтво» |
|||
|
Музичне мистецтво |
Образотворче мистецтво |
||
|
5 клас |
Тема року: «У колі мистецтв » І. «Мистецька азбука» ІІ.«У колі народних та професійних митців та мисткинь » |
Тема року: «У колі мистецтв ( музичне мистецтво)» |
Тема року: «У колі мистецтв ( образотворче мистецтво)» |
|
6 клас |
Тема року: Жанри мистецтва «Образи людини в мистецьких жанрах» «Образи природи в мистецьких жанрах» |
Тема року: «Жанри музичного і сценічних мистецтв» |
Тема року: «Жанри візуальних мистецтв» |
Тематична структура навчальної програми «Мистецтво» (5 клас)
70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 3 години — резервний час
|
Тема І. Мистецька азбука |
|||
|
1 |
|
Музичне мистецтво в колі мистецтв. Значення музики в житті людей |
|
|
2 |
|
Образотворче мистецтво в колі мистецтв. Значення образотворчого мистецтва в житті людей |
|
|
3 |
|
Різновиди музичного мистецтва. Засоби художньої виразності музичного мистецтва. |
|
|
4 |
|
Види образотворчого мистецтва: графіка, живопис, скульптура, архітектура |
|
|
5 |
|
Із витоків народного мистецтва. Народне музичне мистецтво. |
|
|
6 |
|
Із витоків народного мистецтва. Види декоративно-ужиткового мистецтва |
|
|
7 |
|
Прекрасне у простому. Калейдоскоп художніх образів та музичних форм у вокальній музиці. |
|
|
8 |
|
Прекрасне у простому. Графіка. Види графіки за призначенням. Художні образи в графіці. |
|
|
9 |
|
Осінні образи в музиці. Сольний і хоровий спів. Типи голосів. Різновиди вокальних ансамблів та хорових колективів. |
|
|
10 |
|
Осінні образи в живописі. Види живопису; властивості кольору, засоби художньої виразності живопису. |
|
|
11 |
|
Мистецтво форм. Музична форма та її основні елементи: мотив, фраза. Варіація. |
|
|
12 |
|
Мистецтво форм. Скульптура, види скульптури, матеріали техніки, засоби художньої виразності скульптури |
|
|
13 |
|
Мистецький ансамбль. Різновиди інструментальних ансамблів та оркестрів. |
|
|
14 |
|
Мистецький ансамбль. Архітектура, види архітектури. Архітектурний ансамбль |
|
|
15 |
|
Мистецтво і сучасність. Вокально-інструментальні ансамблі, капели. Комп’ю-терна та електронна музика |
|
|
16 |
|
Мистецтво і сучасність. Оглядове знайомство з фотомистецтвом та видами дизайну. |
|
|
17 |
|
Музика для дітей. Палітра художніх образів в музичних творах для дітей. |
|
|
18 |
|
Твори образотворчого мистецтва для дітей. Палітра художніх образів у творах образотворчого мистецтва для дітей. |
|
|
19 |
|
Ритми життя. Ритмічні перетворення у музичному мистецтві. |
|
|
20 |
|
Ритми життя. Ритмічні перетворення в образотворчому мистецтві. |
|
|
21 |
|
Гармонія і композиція у творах музичного мистецтва. Музична імпровізація (експромт). |
|
|
22 |
|
Гармонія і композиція у творах образотворчого мистецтва. Натюрморт. |
|
|
23 |
|
Життя вирує! Динаміка в музиці. Основні позначення динаміки. Прелюдія. |
|
|
24 |
|
Життя вирує! Динамічні образи в образотворчому мистецтві. |
|
|
25 |
|
Музика в театрі. Знайомство з жанрами музичних творів у театрі. Види інструментів. |
|
|
26 |
|
Характер театральних образів. Взаємозв’язок образотворчого мистецтва та театру. |
|
|
27 |
|
Неймовірні образи у мультиплікації. Музика в мультфільмах. Оглядове знайомство з жанрами музичних творів у мультиплікації. |
|
|
28 |
|
Неймовірні образи у мультиплікації. Роль образотворчого мистецтва в мультфільмах. |
|
|
29 |
|
Художні образи в дитячому кінофільмі. Музика в дитячих кінофільмах. |
|
|
30 |
|
Художні образи в дитячому кінофільмі. Роль образотворчого мистецтва в дитячих кінофільмах |
|
|
31 |
|
Секрети майстрів та майстринь. Узагальнення і систематизація знань учнів |
|
|
32 |
|
Секрети майстрів та майстринь. Узагальнення і систематизація знань учнів |
|
|
Тема ІІ. У колі народних та професійних митців |
|||
|
33 |
|
Народне і професійне музичне мистецтво. Характерні ознаки народного та професійного музичного мистецтва. Інструментальна та вокальна народна музика. |
|
|
34 |
|
Народне і професійне образотворче мистецтво. Народні мотиви й обереги. |
|
|
35 |
|
Види українського фольклору. Народна пісня, народний танець, народні інструменталь- ні твори. Народна манера співу. Народний український театр-вертеп. |
|
|
36 |
|
Народні обряди та символи. Українська народна вишивка як вид художнього ремесла |
|
|
37 |
|
Дитячий музичний фольклор. Види пісень дитячого фольклору. |
|
|
38 |
|
Дитячий фольклор та іграшки. |
|
|
39 |
|
Українські народні музичні інструменти та їхні майстри. Народна інструментальна музика. |
|
|
40 |
|
У колі народних митців. Народні майстри та майстрині. |
|
|
41 |
|
Історія народу в музичному мистецтві. Калейдоскоп жанрів народної вокальної музики |
|
|
42 |
|
Образи героїв у картинах народних художників. Пропорційні співвідношення. |
|
|
43 |
|
Танець у музичному мистецтві. Жанри українського народного танцю: гопак, козачок, метелиця, аркан. |
|
|
44 |
|
Танець в образотворчому мистецтві. Витинанка та її різновиди. Ритм у витинанці. |
|
|
45 |
|
Зв’язок народної та професійної музики. Побутові, козацькі, ліричні, кріпацькі пісні. |
|
|
46 |
|
Зв'язок народного та професійного образотворчого мистецтва. Стилізація. |
|
|
47 |
|
Народні мотиви в інструментальній та професійній музиці. Оркестр, види оркестрів. |
|
|
48 |
|
Народні мотиви в скульптурі. |
|
|
49 |
|
Весну зустрічаємо. Веснянки. |
|
|
50 |
|
Весну зустрічаємо. Акварельний живопис. Особливості технік «по-вологому» та «по-сухому». |
|
|
51 |
|
Народні весняні мотиви. Узагальнення. |
|
|
52 |
|
Народні весняні мотиви. Узагальнення. |
|
|
53 |
|
Професійне музичне мистецтво. У колі професійних митців музичного мистецтва. |
|
|
54 |
|
Професійне образотворче мистецтво. У колі професійних митців образотворчого мистецтва. |
|
|
55 |
|
Зв’язок музики з літературою. Професійна вокальна музика. Література і музика: ода, поема, гімн, романс. |
|
|
56 |
|
Зв’язок графіки з літературою. Ілюстрація.
|
|
|
57 |
|
Мелодійні лінії в музиці. Професійна інструментальна музика. Сольна музика. |
|
|
58 |
|
Мелодійні лінії в графіці. Виразність лінії та кольору у графіці. Професія художника-ілюстратора. |
|
|
59 |
|
Театральні зустрічі. Театр. Музика в театрі. Опера. Лібрето |
|
|
60 |
|
Театральні зустрічі. Театральні декорації. |
|
|
61 |
|
Зустрічі мистецтв у театрі. Знайомство з театральними жанрами. Балет. Саундтрек. |
|
|
62 |
|
Зустрічі мистецтв у театрі. Художні образи та композиція в живописі. |
|
|
63 |
|
Циркові образи в мистецтві. Циркова музика. Реприза. |
|
|
64 |
|
Циркові образи в мистецтві. Плакат. Циркова афіша. Шрифт. |
|
|
65 |
|
Зустрічі мистецтв у кіно. Звукорежисер та композитор у кіномистецтві. |
|
|
66 |
|
Зустрічі мистецтв у кіно. Жанрова композиція. Графічний начерк. |
|
|
67 |
|
Анімаційно-ігровий фільм. Спецефекти. |
|
|
68 |
|
Анімаційно-ігровий фільм. . Кадр із кінофільму як картина, що оживає. |
|
|
69 |
|
Підсумковий урок. Узагальнення і систематизація знань учнів. |
|
|
70 |
|
Підсумковий урок. Узагальнення і систематизація знань учнів |
|
Тематична структура навчальної програми «Мистецтво» (6 клас)
70 годин на рік (2 години на тиждень), з них 3 години — резервний час
|
Тема І. Шляхами українського мистецтва |
||
|
1 |
|
У колі мистецтв |
|
2 |
|
У колі мистецтв. Жанри образотворчого мистецтва. Шрифтова композиція. |
|
3 |
|
Палітра жанрів музичного мистецтва |
|
4 |
|
Палітра жанрів образотворчого мистецтва. |
|
5 |
|
Від народного до сучасного
|
|
6 |
|
Від народного до сучасного. Анімалістичний жанр. |
|
7 |
|
У калейдоскопі жанрів музичного мистецтва |
|
8 |
|
У калейдоскопі жанрів. Графіка. |
|
9 |
|
Мелодійні та графічні лінії |
|
10 |
|
Мелодійні та графічні лінії. Пейзаж, його види. |
|
11 |
|
Моя духмяна Україна
|
|
12 |
|
Моя духмяна Україна. Техніки живопису. |
|
13 |
|
Музичні та графічні шедеври |
|
14 |
|
Музичні та графічні шедеври. Портрет, його види. |
|
15 |
|
Музичний та живописний портрети |
|
16 |
|
Музичний та живописний портрет. Види портретів за побудовою. |
|
17 |
|
Українська фантазія |
|
18 |
|
Українська фантазія. Натюрморт. Наївне мистецтво. |
|
19 |
|
Жанрове розмаїття |
|
20 |
|
Жанрове розмаїття. Сюжетно-тематична композиція, її види. |
|
21 |
|
Сюжет у творах музичного мистецтва |
|
22 |
|
Сюжет у творах образотворчого мистецтва. Побутовий жанр. |
|
23 |
|
Історичні події в музиці |
|
23 |
|
Історичні події в живописі. |
|
25 |
|
Характер театральних образів в музичному мистецтві
|
|
26 |
|
Характер театральних образів в образотворчому мистецтві |
|
27
|
|
Жанри в українській мультиплікації |
|
28 |
|
Жанри в українській мультиплікації. Головний герой мультфільму. |
|
29 |
|
Жанри українського кіномистецтва для дітей |
|
30 |
|
Різдвяна тематика в кіномистецтві. Жанри українського кіномистецтва для дітей |
|
31 |
|
З Україною в серці |
|
32 |
|
З Україною в серці. Секрети майстрів та майстринь Вернісаж робіт |
|
Тема ІI. СТОРІНКАМИ МИСТЕЦТВА ЗАРУБІЖЖЯ |
||
|
33 |
|
СКАРБНИЦЯ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА |
|
34 |
|
СКАРБНИЦЯ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА. Анімалістичний жанр |
|
35 |
|
МИСТЕЦЬКІ ОБРІЇ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ. Романс. |
|
36 |
|
МИСТЕЦЬКІ ОБРІЇ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ. Пейзаж. Повітряна перспектива. |
|
37 |
|
ВОКАЛЬНЕ І ПЕЙЗАЖНЕ МИСТЕЦТВО. Вокальна музика всесвітньовідомих композиторів ХІХ століття Ф. Шуберта і Р. Шумана. |
|
38 |
|
ВОКАЛЬНЕ І ПЕЙЗАЖНЕ МИСТЕЦТВО. Пейзажний живопис німецьких майстрів.
|
|
39 |
|
СВІТ У ЗВУКАХ І БАРВАХ. Шансон. |
|
40 |
|
СВІТ У ЗВУКАХ І БАРВАХ. Образотворче мистецтво Франції. |
|
41 |
|
МИСТЕЦТВО КРАЇН БАЛТІЇ. Балтійське свято пісні й танцю. Ораторія. |
|
42 |
|
МИСТЕЦТВО КРАЇН БАЛТІЇ. Портрет. |
|
43 |
|
НІМЕЦЬКО-АВСТРІЙСЬКА МИСТЕЦЬКА ПОДОРОЖ. Меса. Хорал. Реквієм. |
|
44 |
|
НІМЕЦЬКО-АВСТРІЙСЬКА МИСТЕЦЬКА ПОДОРОЖ. Вітраж. Стріт-арт. Інтуїтивний живопис. |
|
45 |
|
МИСТЕЦТВО СКЕРЦО ТА ШАРЖУ. Мистецька подорож до Польщі.. |
|
46 |
|
МИСТЕЦТВО СКЕРЦО ТА ШАРЖУ. Карикатура. Шарж. Мем. |
|
47 |
|
ВІД НОКТЮРНУ, РОНДО ДО НАТЮРМОРТУ. Ноктюрн. Рондо. |
|
48 |
|
ВІД НОКТЮРНУ, РОНДО ДО НАТЮРМОРТУ. Навчальний натюрморт. |
|
49 |
|
МИСТЕЦЬКІ ШЕДЕВРИ. Каприс. Віртуоз. Імпровізація. |
|
50 |
|
МИСТЕЦЬКІ ШЕДЕВРИ. Графічний дизайн. Світлотінь. |
|
51 |
|
СЛАВЕТНІ ІМЕНА В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ. |
|
52 |
|
СЛАВЕТНІ ІМЕНА В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ. |
|
53 |
|
ГЕРОЇЧНІ МОТИВИ В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ. Симфонія. |
|
54 |
|
ГЕРОЇЧНІ МОТИВИ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ. Історичні та батальні жанри. |
|
55 |
|
МІФОЛОГІЧНІ ТА РЕЛІГІЙНІ ОБРАЗИ В МУЗИЧНОМУ МИСТЕЦТВІ. |
|
56 |
|
МІФОЛОГІЧНІ ТА РЕЛІГІЙНІ ОБРАЗИ В ОБРАЗОТВОРЧОМУМИСТЕЦТВІ. |
|
57 |
|
ТАНЦЮВАЛЬНІ РИТМИ. ВАЛЬС. БОЛЕРО. ПОЛЬКА. |
|
58 |
|
ТАНЦЮВАЛЬНІ РИТМИ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ. |
|
59 |
|
ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ. ОПЕРЕТА. |
|
60 |
|
ТЕАТРАЛЬНІ ЗУСТРІЧІ. Театрально-декораційне мистецтво, сценографія. |
|
61 |
|
ТЕАТР ЛЯЛЬОК. |
|
62 |
|
ТЕАТР ЛЯЛЬОК. Види театральних ляльок |
|
63 |
|
ЖАНРИ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ. АНІМЕ. |
|
64 |
|
ЖАНРИ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ. ГЕРОЇ АНІМЕ. |
|
65 |
|
ЖАНРИ КІНОМИСТЕЦТВА. КІНОЖАНР. ЖАНРОВІ ГРУПИ КІНО. |
|
66 |
|
ЖАНРИ КІНОМИСТЕЦТВА. ДЕКОРАЦІЯ. КІНОАФІША. |
|
67 |
|
НОВІТНІ ЖАНРИ В МИСТЕЦТВІ. РОК-ОПЕРА. ЕЛЕКТРОННА МУЗИКА. |
|
68 |
|
НОВІТНІ ЖАНРИ В МИСТЕЦТВІ. ІНСТАЛЯЦІЯ. |
|
69 |
|
ЗУСТРІЧІ МИСТЕЦТВ. подорож шляхамизарубіжного мистецтва. Узагальнюючий урок. |
|
70 |
|
ЗУСТРІЧІ МИСТЕЦТВ. УЗАГАЛЬНЮЮЧИЙ УРОК. |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інтегрованого курсу “Мистецтво”
|
Рівні навчальних досягнень |
Бали |
Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з інтегрованого курсу “Мистецтво” |
|
І. Початковий |
1 |
Учень (учениця) розуміє лише незначну частину тематичного матеріалу; користується дуже обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; після кількаразового пояснення вчителя відтворює незначні фрагменти тематичного матеріалу під час практичної художньої діяльності; виявляє найелементарніший розвиток художньо-образного мислення |
|
2 |
Учень (учениця) розуміє незначну частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але тільки після детального пояснення вчителя; художньо-образне мислення розвинене на елементарному рівні (домінують розрізнені судження про види мистецтв) |
|
|
3 |
Учень (учениця) розуміє частину тематичного матеріалу; користується обмеженим понятійно-термінологічним запасом у процесі розповіді про мистецтво; частково відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але лише з опорою на пояснення та зразок вчителя; художньо-образне мислення розвинуто на елементарному рівні (переважає повторення суджень вчителя про мистецтво) |
|
|
ІІ. Середній |
4 |
Учень (учениця) розуміє та усвідомлює частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, але потребує значної допомоги вчителя; художньо-образне мислення розвинене слабо (на рівні сукупності окремих суджень) |
|
5 |
Учень (учениця) розуміє та усвідомлює значну частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює під керівництвом учителя тематичний матеріал у практичній діяльності, але без переносу у змінені ситуації; художньо-образне мислення розвинене слабо (на рівні сукупності суджень з використанням окремих пояснень) |
|
|
6 |
Учень (учениця) розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу; демонструє небагатий словниково-термінологічний запас у процесі інтерпретації творів мистецтва; відтворює тематичний матеріал у практичній художній діяльності, інколи потребуючи педагогічної допомоги; художньо-образне мислення розвинуто слабо (судження аргументуються переважно з опорою на висловлювання вчителя) |
|
|
ІІІ. Достатній |
7 |
Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює більшу частину тематичного матеріалу, здатний узагальнювати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас; застосовує за допомогою вчителя опанований матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене (судження аргументуються, з’являються окремі аналогії, асоціації) |
|
8 |
Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його за допомогою вчителя; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, свідомо користується ключовими поняттями та термінами; застосовує засвоєний |
|
|
|
матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо розвинене (у поясненнях застосовуються аналогії, асоціації) |
|
|
9 |
Учень (учениця) повністю розуміє та усвідомлює тематичний матеріал, здатний узагальнювати та систематизувати його, наводити деякі приклади на підтвердження своїх думок; демонструє достатній понятійно-термінологічний запас, який майже завжди використовує адекватно; застосовує матеріал у практичній художній діяльності без допомоги вчителя; художньо-образне мислення достатньо розвинене (формулюються окремі висновки, узагальнення) |
|
ІV. Високий |
10 |
Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми; під час інтерпретації художніх творів робить висновки, висловлює власне естетичне ставлення, користується адекватною термінологією; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення достатньо високо розвинене, що дозволяє учневі застосовувати асоціативні зв’язки, образні аналогії та порівняння щодо різних видів мистецтв і життєвих явищ |
|
11 |
Учень (учениця) глибоко розуміє та усвідомлює тематичний матеріал у межах програми, намагається самостійно збагачувати набуті знання; під час інтерпретації художніх творів аргументує висновки, власні оцінки та твердження, ілюструє їх прикладами; широко користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно використовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо-образне мислення високо розвинене, характеризується елементами світоглядних узагальнень, використанням нестандартних асоціативних зв’язків, порівнянь творів різних видів мистецтв (за аналогією, контрастом) і відповідних життєвих явищ |
|
|
12 |
Учень (учениця) має глибокі, міцні та системні знання тематичного матеріалу в межах програми, під час інтерпретації художніх творів робить самостійні висновки, аргументує власні оцінки, наводить приклади на їх підтвердження; вільно користується спеціальною термінологією відповідно до програмних вимог; самостійно застосовує тематичний матеріал у практичній художній діяльності; художньо- образне мислення високо розвинене, характеризується оригінальністю, що дає змогу учневі широко використовувати асоціативні зв’язки |
Перелік навчально-методичного забезпечення освітнього процесу:
- Інструктивно-методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу та викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році (Додаток 12 до листа Міністерства освіти і науки України 19.08.2022 р. №1/9530-22)
- Кондратова Л. Мистецтво. Підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти (Тернопіль. Навчальна книга-БОГДАН, 2022)
- Масол Л., Миропольська Н., Рагозіна В., Руденко І., Хлєбникова Л. Формування базових компетентностей учнів загальноосвітньої школи в системі інтегративної мистецької освіти : метод. посіб. для вчителя / за наук. ред. Л. Масол. Київ : Пед. думка, 2010
- Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (авт. Кондратова .)
- Навчально-методичний посібник «НУШ: путівник для вчителя 5–6 класів» (2022 р.)
- Навчально-методичний путівник НУШ 5 клас.
- Навчально-методична скарбниця. НУШ 5 – 6 класи
- Якість освіти. Український проєкт. http://yakistosviti.com.ua/uk/Mistetstvo-2021
Перелік матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу:
- підручники інтегрованого курсу для 5-6 класу закладів загальної середньої освіти;
- література: методична, мистецтвознавча, довідкова, науково-популярна;
- матеріали і обладнання для творчого процесу;
- інтерактивний інструментарій: комп’ютер, мультимедійна дошка, мультимедійні презентації, зібрання творів мистецтва (відеотека);
- навчальні кейси, електронні засоби навчання і контролю;
- інструменти доступу суб’єктів освіти до джерел інформації;
Література, інформаційні та інтерактивні ресурси:
- Віртуальний тур українськими музеями просто неба. https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/
- Всеосвіта. Національна освітня платформа. https://vseosvita.ua/
- Всеукраїнська школа онлайн. https://lms.e-school.net.ua/
- Генеративне мистецтво. Середовище для абстрактних малюнків. http://weavesilk.com/
- Досліджувати, не виходячи з дому. 29 онлайн-музеїв, аби урізноманітнити уроки. https://nus.org.ua/articles/doslidzhuvaty-ne-vyhodyachy-z-domu-29-onlajn-muzeyiv-aby-uriznomanitnyty-uroky/
- Кульчицька О.І. Простір для здійснення творчих задумів // Обдарована дитина. – 2005
- Масол Л.О. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2004. - №10
- Міністерство освіти і науки України. Сайт. https://mon.gov.ua/ua
- Нова українська школа: порадник для вчителя / за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ : ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017.
- Нова українська школа. Сайт. www.nus.org.ua
- Освіта в Україні - Освіта.ua. Сайт. http://osvita.ua/
- Освітній онлайн-портал «На Урок» https://naurok.com.ua/
- Оржеховська В. М., Кириченко В. І., Ковганич Г. Г. Взаємодія навчального закладу і сім’ї: стратегії, технології, моделі : навчальний практико-зорієнтований навчальний посібник. Харків : Точка, 2007.
- Сухомлинський В. Сто порад учителеві.
- Яновський М.І. Психологічний вплив мистецтва на людину // Практична психологія та соціальна робота. – 2005
- LearningApps.org. Сервіс для підтримки процесів навчання.
- YouTube. Відеохостінг. https://www.youtube.com/
- Sketchpad. Графічний редактор. https://sketchpad.app
про публікацію авторської розробки
Додати розробку