Навчальна програма з курсу "Вступ до історії та громадянської освіти. 5 клас" (О.В.Гісем)

№

Дата

Тема уроку

Очікувані результати навчання

Пропонований зміст

навчального предмета

Види навчальної діяльності

Д/З

Вступ (1 година)

1.

Предмет шкільної історії.

• Розуміти, що і як вивчатиметься в курсі «Вступ до історії України та громадянської освіти»;

• усвідомлювати, для чого вивчатиметься курс «Вступ до історії України та громадянської освіти»;

• уміти використовувати терміни й поняття «історія України», «громадянська освіта»;

• уміти знаходити потрібну інформацію в підручнику.

Ставлення:

розуміє значення вивчення історії для розвитку особистості як активного члена суспільства.

Предмет шкільної історії. Засоби пізнання історії учнями/ученицями

Фронтальна робота

• Пояснення вчителя;

• розв’язання пізнавальних завдань усіма учнями та ученицями.

с. 3-4

Розділ І. Людина, природа, суспільство та історія

2.

Людина. Унікальність і неповторність кожної людини.

• Виявляти прояви впливу діяльності людини на навколишнє середовище;

• знати, що таке історія та в чому полягає її багатоманітність;

• розуміти поняття, ознаки й складники культури суспільства, особливості української культури, найважливіші українські звичаї і традиції;

• розуміти взаємозалежність природи, суспільства та його історії, зв’язок природних потреб людей із подіями їхнього життя, станом суспільства в минулому й сьогоденні;

• усвідомлювати зміст викликів, що висуває різне природне середовище до людини й суспільства;

• використовувати терміни й поняття «людина», «природа», «історія», «суспільство», «навколишнє середовище», «діяльність людини», «культура», «різноманітність»;

• формулювати запитання щодо

можливого впливу тих чи інших подій на життя суспільства загалом, його окремих груп або представників;

• наводити приклади впливу діяльності людини на навколишнє середовище; взаємодії людини і природи; дій, спрямованих на збереження навколишнього середовища;

• обґрунтовувати унікальність та неповторність кожної людини;

• детально описувати й характеризувати себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо);

• адаптувати свою поведінку до певних ситуацій, зважаючи на набутий досвід;

• аргументувати власну позицію щодо захисту навколишнього середовища;

• розрізняти процеси, які впливають на життя людини.

Ставлення:

• розуміє взаємозалежність між навколишньою природою та людиною, відповідально ставиться до екології;
• усвідомлює себе частиною спільноти в цілому;
• виявляє повагу й любов до історії рідного села, міста – своєї Малої Батьківщини;

Людина. Унікальність та неповторність кожної людини.

Залежність життя людини від природи. Вплив географічного положення, клімату, доступу до природних ресурсів на спосіб життя і світогляд людей.

Вплив діяльності людини на навколишнє середовище.

Суспільство. Групи (спільноти) у суспільстві та їх види.

Різноманітність у природі і суспільстві.

Життя людини в громаді. Взаємозалежність та співпраця. Солідарність. Взаємна довіра.

Гармонізація людських стосунків.

Зв’язок між поглядами та потребами людей з подіями їхнього життя, станом суспільства.

Що таке історія людини та історія суспільства. Моя історія. Багатоманітність історії.

Як описати себе та інших осіб за різними ознаками (інтереси, світогляд тощо). Культурне різноманіття України і світу.

   Культурні відмінності. Виявлення забобонів. Ситуації морального вибору. Українська культура, українські традиції та звичаї.

Фронтальна робота

•Пояснення вчителя, що супроводжується коментованим читанням підручника та додатковим роз’ясненням ключових понять;

Індивідуальна робота

•Наведення прикладів впливу географічного середовища, клімату й доступу до природних ресурсів на спосіб життя й світогляд людей;

•підготовка виступу на тему «Як я бережу та охороняю довкілля»;

• підготовка міні-дослідження «Яким чином я залежу від природи і суспільства».

§ 1.

3.

Людина і природа.

§ 2.

4.

Людина і суспільство. Групи (спільноти) у людському суспільстві.

§ 3.

5.

Минуле людини й суспільства. Що таке історія.

§ 4.

6.

Культура як цінність

§ 5.

7.

Практичне заняття за розділом I.

Людина, природа, суспільство та історія.

с.27.

Повторити

§§ 1-5, підготуватися до тематичного контролю.

8.

Узагальнення до розділу. Тематичний контроль.

Розділ ІІ. Людина як особистість і особа. Громадський простір. Спільноти людей.

9.

Людина як особистість і особа.

• Знати, у чому полягають характеристики людини як особистості та особи;

• розуміти, що таке гідність людини та право людини на особистий простір (приватність); що таке громадський простір і яким є його значення для суспільства;

• знати, які об’єкти належали/належать до громадського простору в минулому й сучасності;

• знати зміст основних правил, визначених суспільством щодо об’єктів громадського простору та способів залучення до його формування;

• усвідомлювати себе як неповторну особистість, наділену гідністю;

• розуміти, як із повагою ставитися до особистого простору людини;

• усвідомлювати, що означає бути відповідальним громадянином/ громадянкою України;

• розуміти, як людина своєю діяльністю впливає на різні спільноти й державу;

• знати, яких правил необхідно дотримуватися в різних спільнотах;

• розрізняти відмінності між громадським та особистим;

• розуміти, чим важливий для людини громадський простір і чому необхідне забезпечення його доступності;

• використовувати терміни й поняття «особистість», «особа», «гідність», «співпереживання», «емоції», «особистий простір», «громадський простір»;

• пояснювати значення громадсько-політичних понять за допомогою вчителя/вчительки;

• розрізняти тексти соціального та історичного змісту;

• ставитися з повагою до гідності

інших осіб;

• виявляти співпереживання у стосунках з іншими;

• адаптувати свою поведінку до нових ситуацій, зважаючи на набутий досвід; гнучко й конструктивно взаємодіяти з новими людьми;

• визначати негативні емоції та застосовувати способи їх опанування та реакції на них;

• описувати свою належність до різних спільнот;

• пристосовувати свою поведінку до правил, що існують у різних спільнотах;

• описувати деякі соціокультурні практики спільнот, до яких належить учень/учениця, і порівнювати з іншими (уподобання в їжі, способи привітання та звернення до людей, формули ввічливості тощо);

• визначати закономірність розвитку суспільних процесів.

Ставлення:

• розуміє взаємозалежність між членами громади;
• усвідомлює себе частиною родини, народу, громадянства держави, людства в цілому;
• з повагою та відповідальністю ставиться до правил громади, законів та інших нормативно-правових актів держави та моральних норм суспільства.

Людина як особистість і особа. Людина як дійова особа історії. Історична особа. Гідність людини.

Співпереживання. Право людини на особистий простір (приватність) і право інших осіб на це. Повсякдення людини в минулому та сучасності.

Як людина визначає свою належність до різних спільнот. Людські спільноти в минулому та сучасності. Родина і громада в житті людини. Країна, держава, громадянство України. Патріотизм.

Правила, яких необхідно дотримуватися в різних спільнотах

Фронтальна робота

•Пояснення вчителя/вчительки;

•одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань;

Індивідуальна робота

•Складання переліку правил, яких потрібно дотримуватися в громадському місці;

• складання (письмово) опису громадських об’єктів минулого й сучасності.

§ 6

10.

Особистий і громадський простір.

§ 7.

11.

Соціалізація. Людські спільноти в минулому

та сучасності. Правила, яких необхідно

дотримуватися в різних спільнотах.

§ 8.

12.

Практичне заняття за розділом ІІ. Людина як особистість і особа. Громадський простір. Спільноти людей.

с.46.

Повторити

§§ 6-8, підготуватися до тематичного контролю.

13.

Узагальнення до розділу. Тематичний контроль.

Розділ ІІІ. Дослідження суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела.

14.

Інформація, її властивості і форми. Текст і медіатекст.

Знати, що таке інформація, історичні джерела та якими є їхні види, як змінювалися способи нагромадження й пошуку інформації впродовж розвитку суспільства;

• розуміти, у чому полягають і як застосовуються наявні способи нагромадження й пошуку інформації;

• усвідомлювати, чим розрізняються факт і судження;

• використовувати терміни й поняття «усні джерела», «речові джерела», «археологія», «музейний предмет», «писемні джерела», «аудіовізуальні джерела», «історичні джерела», «артефакт», «літопис», «експонат», «експозиція», «музей», «архів», «міф», «легенда», «пам’ятка», «пам’ятник», «аналіз інформації», «достовірність», «факт», «судження», «систематизація»;

• розрізняти джерела інформації за видами (матеріальні/нематеріальні, первинні/вторинні, текстово-візуальні тощо);

• добирати інформацію за заданими критеріями та використовувати для цього рекомендовані пошукові системи;

• розрізняти тексти історичного й соціального змісту, виокремлювати в них основне і другорядне та формулювати запитання різних видів до тексту, медіатексту та візуальних джерел;

• застосовувати критерії визначення достовірності інформації;

• розпізнавати прояви маніпулювання інформацією;

• визначати ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні об’єкти) та ілюстративний матеріал з історичним періодом (у

межах теми);

• порівнювати однотипні пам’ятки історії, природи та культури й пояснювати їх значення; сформулювати висновок, судження на основі наведених фактів; визначати придатність отриманої інформації для добору аргументів за допомогою вчителя/вчительки;

• описувати та характеризувати за певним алгоритмом пам’ятки природи, історії та культури;

• послідовно викладати інформацію, будуючи виступ із дотриманням структури;

• виявляти розбіжності в тлумаченнях минулого та сучасності на конкретних прикладах;

• застосовувати критерії визначення достовірності інформації й на конкретних прикладах розпізнавати спроби маніпулювання інформацією;

• добирати приклади, які розкривають зміст терміна або

поняття в межах однієї теми;

• правильно використовувати для розкриття питання інформацію з різних джерел;

• аргументувати власну позицію щодо тієї чи іншої інформації.

Ставлення:

• розуміє суть тяглості історичного процесу;
• усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів;
• розуміє, що історія українського народу, України є невід’ємною складовою світового історичного процесу.

Як вивчати суспільство та історію. Інформація та її види.

Історичні джерела та їхні види (матеріальні/нематеріальні, текстово-візуальні тощо). Способи нагромадження та пошуку інформації в різні часи. Виявлення та аналіз джерел. Робота археологів.

Місця, де зберігають історичні джерела та інформацію (архіви, бібліотеки, музеї, медіатеки тощо).

Текст та медіатекст. Використання пошукових систем для отримання інформації.

Аналіз історичної та іншої інформації.

З’ясування достовірності історичної та суспільної інформації. Відмінності факту і судження. Ознаки, що пов’язують документи, артефакти (музейні предмети) та ілюстративний матеріал із певним історичним

періодом (у межах теми).

Систематизація соціальної та історичної інформації. Розрізнення історико-культурних пам’яток, осіб, соціальних об’єктів та явищ за певними ознаками.

Фронтальна робота

•Пояснення вчителя/вчительки;

•одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань;

• дидактичні ігри;

• відвідання музеїв (віртуально).

Індивідуальна робота

• Виконання вправ із добирання інформації за заданими критеріями за допомогою визначених пошукових систем;

• визначення ознак музейного експонату (артефакту) під час екскурсії до музею та опис експонату

(артефакту), який сподобався;

• добирання та оцінка джерела для опису історичних подій, явищ, процесів і діяльності людей;

• витлумачення події, явища, процесу минулого й сучасного та формулювання судження або припущення за джерелами інформації;

• за допомогою рекомендованих пошукових систем добір інформації про певну подію (Запровадження християнства Володимиром Великим), здійснення аналізу інформації про визначену подію за інформаційними джерелами.

§ 9.

15.

Історичні джерела та їхні різновиди.

§ 10.

16.

Робота з інформацією та історичними джерелами.

§ 11.

17.

Збереження інформації та історичних пам’яток. Пам’ятники.

§ 12.

18.

Практичне заняття за розділом ІІІ. Дослідження

суспільства та історії. Інформація. Історичні джерела.

с.74.

Повторити

§§ 9-12, підготуватися до тематичного контролю.

19.

Узагальнення до розділу. Тематичний контроль.

Розділ ІV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення.

20.

Історія як наука і навчальний предмет.

Знати, що вивчає історія України і чому вона є складовою європейської та світової (всесвітньої) історії;

• знати видатних українських істориків, їхніх внесок у дослідження історії України;

• розуміти, яку роль відіграє людина в історії; у чому полягає історичне мислення; як історики виявляють і передбачають суспільні (історичні) зміни;

• усвідомлювати зміст чинників, від яких залежить життя людини й суспільства;

• розрізняти спільне й відмінне в історії як науці та навчальному предметі;

• розрізняти природні, економічні, політичні, соціальні, технологічні та культурні зміни в житті людини й суспільства в минулому та сьогоденні;

• використовувати терміни й поняття «гуманітарні науки», «історія», «історичні факти, подія та процес», «історичне явище», «всесвітня історія»;

• встановлювати причину, привід, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів;

• наводити приклади історичних пам’яток, проявів минулого в топоніміці, лексиці, фольклорі, соціальних практиках;

• наводити приклади впливу природних, економічних, політичних, соціальних технологічних і культурних змін на життя людини й суспільства в

минулому та сьогоденні;

• послідовно викладати інформацію, будувати виступ із дотриманням певної структури;

• виокремлювати головне і другорядне в тексті.

Ставлення:

•       розуміє суть тривалості історичного процесу;
• усвідомлює важливість правильного визначення історичного часу для розуміння логіки історичних процесів;
•   розуміє, що історія українського народу, України є невід’ємною складовою світового історичного процесу.

•                  усвідомлює суспільну значущість збереження історичної спадщини для успішного розвитку України;
•                  розуміє суспільну значущість об’єктивних і неупереджених історичних досліджень.

Вивчення людини як соціальної істоти. Гуманітарні науки.

Історія як наука і навчальний предмет. Роль людини в історії. Історичні факти, події, явища та процеси. Історія України —складова європейської та світової (всесвітньої) історії. Видатні українські історики (М. Костомаров, В. Антонович, М. Грушевський, Д. Яворницький). Історичне мислення. Зв’язок між подіями. Причини, привід, результати і наслідки історичних подій, явищ, процесів. Присутність минулого в сучасному громадському просторі

(історичні пам’ятки, топоніміка, лексика, фольклор, соціальні практики тощо).

Виявлення й прогнозування суспільних (історичних) змін. Залежність життя людини й суспільства від природних змін, науково-технічних винаходів і соціальних обставин

Фронтальна робота

•Пояснення вчителя/вчительки;

•одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань для розвитку історичного мислення;

• дидактичні ігри.

Індивідуальна робота

• Виконання вправ із визначення причин, приводу, результату й наслідків історичної події, явища або процесу;

•наведення прикладів історичних пам’яток, проявів минулого в топоніміці, фольклорі, лексиці, соціальних практиках;

• написання листа до уявного друга/подруги в іншій країні з розповіддю про те, що вивчатиметься з історії України;

• складання переліку порад для того, хто прагне добре оволодіти історичним мисленням

§ 13.

21.

Історичні факти, події, явища та процеси. Історичний образ.

§ 14.

22.

Історичне мислення. Причинно-наслідкові зв’язки.

§ 15.

23.

Практичне заняття за розділом ІV. Історія як наука і навчальний предмет. Історичне мислення.

с. 97.

Повторити

§§ 13-15, підготуватися до тематичного контролю.

24.

Узагальнення до розділу. Тематичний контроль.

Розділ V. Орієнтування в історичному часі та просторі.

25.

Календарний та історичний час.

• Знати, як відбувається відлік часу в історії;

• розуміти, як розташувати події в хронологічній послідовності;

• знати, що таке історична карта та яку інформацію можна за нею отримати;

• розуміти відмінності одиниць вимірювання історичного часу (рік —століття —тисячоліття —ера) і співвідносити їх;

• розуміти, як встановлюється одночасність, тривалість і віддаленість подій;

• уміти працювати з історичною картою;

• розкривати перебіг історичних подій, використовуючи карту та інші джерела інформації;

• будувати лінію часу, встановлювати за нею послідовність, тривалість і віддаленість історичних подій, явищ та процесів;

• розрізняти системи літочислення, пояснювати їх на прикладах;

• розташовувати події в хронологічній послідовності й створювати хронологічну таблицю;

• використовувати поняття й терміни «хронологія», «період (епоха)», «тисячоліття», «століття», «історична періодизація», «історична карта», «картосхема», «контурна карта», «історико-географічний регіон», «територіальні межі», «державний кордон», «простір життєдіяльності»;

• виокремлювати основні елементи історичної карти та

пояснювати їх значення;

• розрізняти сталі та змінні об’єкти карти;

• визначати орієнтацію об’єктів щодо сторін світу, суб’єкта спостереження;

• зіставляти інформацію, отриману з історичної карти та інших джерел, і створювати уявлення про історичну подію.

Ставлення:

•                  усвідомлює значущість збереження територіальної цілісності України та недоторканості її кордонів;

•                   пишається історичною спадщиною України та рідного  краю; турбується та доглядає за історичними пам’ятками та пам’ятниками в рідному краї.

Вивчення минулого як подорож у часі. Календарний та історичний час. Як відбувається відлік часу в історії (робота з лінією часу). Системи літочислень. Хронологічна послідовність подій (на прикладі історії України).

Одночасність, тривалість і віддаленість подій. Періодизація всесвітньої історії та історії України. Географічний та історичний простір. Людина у просторі життєдіяльності. Зміни в уяві простору протягом історії. Карти та картосхеми.

Історична карта як джерело

інформації. Основні елементи історичної карти (сталі та змінні об’єкти).

Робота з історичною картою (на прикладах карт з історії України різних періодів), порівняння інформації.

Географічне розташування природних і соціальних об’єктів на історичній карті. Орієнтація об’єктів щодо сторін світу та суб’єкта спостереження. Співвідношення даних карти з іншими джерелами інформації.

Моє місто, селище, село на історичній карті.

Фронтальна робота

•Пояснення вчителя/вчительки супроводжується роботою з картографічним матеріалом;

•одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань на орієнтацію в історичному і географічному просторі;

• дидактичні ігри.

Індивідуальна робота

•Робота з лінією часу;

•виконання хронологічних задач, у яких потрібно: співвіднести рік — століття —тисячоліття—еру; встановити тривалість і віддаленість подій; розмістити події на лінії часу та за допомогою неї визначити послідовність подій; виконати завдання з визначення співвіднесення різних подій.

§ 16.

26.

Географічний та історичний простір.

§ 17.

27.

Українська держава на історичних картах у різні часи свого існування. Історико-етнографічні регіони України.

§ 18.

28.

Практичне заняття за розділом V. Орієнтування

в історичному часі та просторі.

с.118.

Повторити

§§ 16-18, підготуватися до тематичного контролю.

29.

Узагальнення до розділу. Тематичний контроль.

Розділ VI. Права людини і громадянина. Демократія.

30.

Права людини і громадянина. Права дитини.

• Знати основні права людини, зокрема дитини, механізми їх реалізації та захисту;

• протидіяти та запобігати проявам дискримінації та утисків,

зважаючи на те, що всі люди різні;

• знати визнані стандарти доброчесної поведінки;

• усвідомлювати важливість поваги до прав людини в суспільстві;

• розуміти причини, прояви та наслідки культурного різноманіття в сучасній Україні;

• усвідомлювати необхідність протидії утискам, насиллю (булінгу), проявам нерівності або несправедливості; небезпеку замовчування порушень прав людини;

• використовувати терміни й поняття «права людини», «права дитини», «громадянин», «дискримінація», «булінг»;

• правильно діяти у випадку порушення прав дитини;

• визнавати відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей або перешкоджає здійсненню їхніх прав;

• аргументувати власну позицію щодо конкретних життєвих ситуацій;

• застосовувати механізми розв’язання конфліктних ситуацій;

• переконувати інших у перевагах поведінки, заснованої на повазі до прав людини та її гідності;

• обґрунтовувати необхідність захищати право людини і громадянина та дотримуватися обов’язків громадянина;

• наводити приклади протидії порушенням прав людини, етнічного, релігійного, культурного та іншого різноманіття в Україні та світі в минулому або сьогоденні;

• висловлювати власне судження про цінність для суспільства культурного різноманіття, виявляти зацікавленість переконаннями інших людей та взаємодіяти з ними;

• наводити приклади дискримінації, булінгу, їхні наслідки для людини та групи, до якої вона належить, і пропонувати шляхи їх

подолання;

• вирізняти прояви «мови ворожнечі»;

• конструктивно реагувати на випадки утисків, насилля, проявів нерівності або несправедливості, не замовчуючи їх;

• аналізувати й оцінювати роботу самоврядування закладу освіти та обстоювати справедливість у його середовищі;

• дотримуватися принципів академічної доброчесності;

• брати участь у розв’язанні проблем різних спільнот, беручи до уваги інтереси їхніх представників.

Ставлення:

•  відчуває гордість за славетні сторінки історії України, видатних історичних діячів українського й інших народів, що проживають на теренах України;
•   усвідомлює необхідність відповідального господарювання та споживання; пропонує конкретні механізми і діє для збереження навколишнього

середовища;

• поводиться з повагою до прав інших осіб; налагоджує конструктивну взаємодію з іншими людьми;

•   визнає відповідальність за свою поведінку, якщо вона призводить до порушення гідності інших людей чи до неможливості реалізації їх прав.

Права людини. Права дитини. Конституційні права та обов’язки громадянина.

Необхідність захисту прав людини і громадянина та дотримання обов’язків

громадянина.

Протидія порушенню й замовчуванню порушенням прав людини і громадянина.

Рівність та недискримінація: часова та просторова перспектива, її культурний вимір.

Повага до різноманіття серед людей. Протидія утискам, насиллю (булінгу), проявам нерівності або несправедливості.

Демократія: принципи та механізми (на історичних прикладах). Суспільна цінність механізмів демократії.

Участь у розв’язанні проблем різних спільнот з урахуванням інтересів їхніх представників. Стандарти доброчесної поведінки.

Громадянська відповідальність, виховання пошани до рідної країни і свого народу, гідності та патріотизму, поваги до української історії та культури.

Фронтальна робота

•Пояснення вчителя/вчительки;

•одночасне виконання учнями та ученицями пізнавальних завдань;

• дидактичні ігри.

Індивідуальна робота

• Виконання творчих домашніх завдань.

1.Перегляньте та проаналізуйте перелік прав дитини. Висловіть пропозиції, якими правами їх слід доповнити. Поясніть доцільність та необхідність своїх пропозицій.

2.На основі інформації від батьків (бабусь і дідусів, інших родичів) підготуйте повідомлення (міні-проєкт) про застосування принципів та механізмів демократії в реальному житті.

§ 19.

31.

Протидія порушенню й замовчуванню порушенням

прав людини і громадянина.

§ 20.

32.

Демократія: принципи та механізми.

§ 21.

33.

Практичне заняття за розділом VІ. Права людини

і громадянина. Демократія.

с.143.

Повторити

§§ 19-21, підготуватися до тематичного контролю.

34.

Узагальнення до розділу. Тематичний контроль.

35.

Узагальненння з курсу.

Результати навчання

Рівень досягнення результатів навчання

І семестр

ІІ семестр

Рік

Орієнтується в історичному часі й просторі.

Працює з інформацією історичного змісту.

Виявляє повагу до гідності людини та соціальну активність.

Загальна оцінка результатів навчання**

Рівень результативності

Критерії самооцінювання

Бали

Високий

Я знаю, вмію…. Мені легко пояснити

10-12

Достатній

Я знаю, вмію……, але у мене є запитання.

7-9

Середній

Працювати було важко. Мені потрібні додаткові роз’яснення.

4-6

Рівні результатів навчання

Бал

Загальна характеристика

Початковий

1

Учень/учениця розрізняє об'єкти вивчення.

2

Учень/учениця відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об'єкт вивчення.

3

Учень/учениця відтворює частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконує елементарні завдання.

Середній

4

Учень/учениця з допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, повторює за зразком певну операцію, дію.

5

Учень/учениця відтворює основний навчальний матеріал, з помилками й неточностями дає визначення понять, формулює правило.

6

Учень/учениця виявляє знання й розуміння основних положень навчального матеріалу; відповідає правильно, але недостатньо осмислено; застосовує знання при виконанні завдань за зразком.

Достатній

7

Учень/учениця правильно відтворює навчальний матеріал, знає основоположні теорії і факти, наводить окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролює власні навчальні дії.

8

Учень/учениця має достатні знання, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність; відповіді логічні, хоч і мають неточності.

9

Учень/учениця добре володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних ситуаціях, аналізує й систематизує інформацію, використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією.

Високий

10

Учень/учениця має повні, глибокі знання, використовує їх у практичній діяльності, робить висновки, узагальнення.

11

Учень/учениця має гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовує їх у різних ситуаціях, знаходить інформацію та аналізує її, ставить і розв'язує проблеми.

12

Учень/учениця має системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує, оцінює, узагальнює опанований матеріал, самостійно користується джерелами інформації, приймає обґрунтовані рішення.