Навчальний посібник "Протипіхотні та протитанкові міни"

Міна-сюрприз                        МС-3 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міна призначена для  використання як пристрій невитягування для протитанкових і інших мін, що не мають власного подібного пристрою.
Крім того, міна може використовуватися як міна-пастка розвантажувальної дії. 

При використанні як пристрій не витягування, міна МС-3 встановлюється так, що при спробі видалення протитанкової міни з місця установки відбувається вибух міни МС-3, який у свою чергу приводить до детонації основної міни. 

При використанні як міна-пастка МС-3 встановлюється на місцевості  так, щоб її не було видно (наприклад, у відриту лунку), а на неї укладається предмет, який обов'язково викличе інтерес супротивника і спонукає його підняти  (зброя, коробка, ящик і т.п.) або скористатися їм (транспортний засіб, телефон, переносні сходи і т.п.). В цьому випадку поразки особовому складу завдається за рахунок сили вибуху (фугасна дія).

Конструктивно, по взрыво-технічних характеристиках, зовнішньому вигляду МС-3 нічим не відрізняється від протипіхотної міни, за винятком виступу в центрі верхньої площини міни і принципу спрацьовування. Якщо ПМН вибухає при наступанні на її кришку, то МС-3 навпаки, вибухає при знятті з неї навантаження (міна в бойовому положенні повинна бути постійно навантажена)

Міна може встановлюватися як на грунт, так і на грунт, в сніг,  у ручну 

Термін бойової роботи міни не обмежується. Самоликвидатором міна не оснащується. Міна невитягувана і незнешкоджувана.

Міна має детонатор, що є частиною конструкції міни. Запал типу МД-9. 

Тактико - технічні характеристики міни

Тип міни.................... пастка фугасна розвантажувальної  дії
Корпус......................пластмаса. 
Маса....................550 гр. 
Маса вибухової речовини (тротил).....200 гр. 
Діаметр...................11хв. 
Висота ..........................5.3 хв. 
Чутливість.............  менше 3 кг 
Температурний діапазон застосування...-40 --+50 град.

Установка міни достатньо безпечна. З моменту висмикування бойової чеки до моменту постановки детонатора на бойовий взвод залежно від температури навколишнього середовища проходить від 3 мин. (при +40град.) до 59 годин (при -40 град.). 

При установці протитанкової міни спільно з МС-3 порібно в лунці  зробити поглиблення МС-3 з таким розрахунком, щоб основна міна, при її опусканні в лунку натиснула б на виступ МС-3 і лягла б своєю нижньою площиною  щільно на верхню площину МС-3. На малюнку показана протитанкова міна ТМ-62П3, встановлена на невитягуване положення за допомогою міни МС-3.

Після виконання всіх дій приведення основної міни в бойове положення з МС-3 видаляється бойова чека і здійснюється маскування мін. З моменту висмикування чеки з МС-3 зворотний перехід її в безпечне положення неможливий. Після закінчення часу уповільнення МС-3 обов'язково стане на бойовий взвод. Якщо до цього моменту на ній не буде навантаження, то МС-3 вибухне. 

Мінімальна маса вантажу повинна складати не менше 3 кг .Вибух МС-3 відбувається, при зсуві вантажу вгору  на 3-5 мм.

Міни упаковуються в ящики по 25 шт. (маса брутто 22 кг) не остаточно спорядженими. Запали МД-9 перевозяться окремо. У бойовій обстановці міни можна комплектувати запалами і перевозити в штатному закупорюванні остаточно спорядженими. 

Приклад бойової практики. У 1982 році в Афганістані душмани постійно турбували один з блок-постів Радянської Армії  недалеко від перевалу Саланг. По гірській стежині в нічний час вони підбиралися близько до поста, обстрілювали його. Створювалася загроза захоплення поста. Мінування стежки звичайними протипіхотними мінами ефекту не давало, оскільки душмани застосовували  вельми простій, але безвідмовний спосіб розмінування -  перед сутінками направляли на стежку отару овець. Командир поста застосував міну МС-3. Він встановив її на стежку в лунці, підсиливши двома кілограмами пластиту, а на міну уклав крупний валун, який вівці обходили, але який створював незручність для руху людей. У першу ж ніч душмани при спробі видалити камінь втратили убитими двох чоловік, ще один зірвався в пропасть і загинув. Нестандартний спосіб мінування, застосований командиром поста і не розгаданий душманами (раніше з мінами МС-3 вони не стикалися) дозволив досягти успіху і в дві подальші ночі. Після цього душмани відмовилися від спроб наближення до поста з цього напряму. Пізніше агентурна розвідка повідомила, що душмани припустили застосування радянськими солдатами керованих мін, але їм неясно як  ведеться  спостереження за цим місцем і де прокладений кабель управління (радіодетонаторів на озброєнні РА тоді в Афганістані не було).

Протипіхотна міна ОЗМ-4

 Міна протипіхотна уламкова кругової поразки   що виплигує  натяжної  дії. Призначена для виведення з ладу особового складу супротивника. Поразки людині (або декільком одночасно)   завдається осколками корпусу міни при її підриві на висоті 60-80см. від поверхні землі після підкидання її  пороховим  вишибним зарядом, який спрацьовує в той момент, коли солдат супротивника, зачепившись ногою за дротяну розтяжку мимоволі висмикне бойову чеку детонатора.

. Зверніть увагу на детонатор міни. Це МУВ-4 в бойовому положенні, що легко ідентифікується по відсутності верхньої частини детонатора і верхній кінець ударника має   форму капелюшка гатить. У момент закінчення терміну відробітку уповільнення, унаслідок поштовху, що виходить від переходу ударника на те, що спирається на бойову чеку, верхня частина детонатора зазвичай звалюється убік. Точно також можна визначити бойове положення і МУВ-2, і МУВ-3, тільки верхня частина ударника цих детонаторів має на кінці петельку сталевої струни різака металоелемента.

Міна  встановлюється  у ручну в грунт, а при неможливості установки в грунт - на   грунт(при цьому міна прив'язується до вбитого в грунт кілочка.

Термін бойової роботи міни не обмежується. Самознищенням міна не забезпечується.Елементів невитягування і не знешкодження не має, проте дуже висока чутливість підривника МУВ (якщо використовується він) робить знешкодження міни украй небезпечним. Може встановлюватися на невитягуваність за допомогою міни-сюрпризу МС-3 або ж саморобних мін-сюрпризів.

Міна складається з чавунного корпусу з розміщеним в ній зарядом ВР, вишибним пороховим зарядом, натяжним тросом, внутрішнім ударно - спусковим механізмом, запалом. Комплектується міна   детонатором   серії МУВ з Р- подібною чекою, двома дерев’яними кілочками і відрізком проволікай завдовжки 15м.на дерев'яній котушці.

. Зверніть увагу на детонатор міни. Це МУВ-3 в запобіжному положенні, на що указує наявність кільця запобіжної чеки і гумовий чорний ковпачок зверху. А на те, що це МУВ-3, а не МУВ-2 указує наявність скоби, що обіймає корпус детонатора і з’єднаною з Р- подібною бойовою чекою. Ця скоба збільшує зусилля витягування бойової чеки, що робить роботу з цим детонатором безпечнішої.

Зверніть також увагу на те, що на відміну від ОЗМ-3, спрацьовування міни після підстрибування відбувається не унаслідок закінчення горіння порохового сповільнювача, а під впливом натяжного троса, один кінець якого закріплений на днищі міни, а другий за внутрішній детонатор. Якщо міна вмерзнула в грунт і не злетіла на потрібну висоту, то вибуху не відбувається зовсім.

Крім того, міна ОЗМ-4 не має електричного запальника, тобто не використовується як керована.

 

 

 

 

 

Тактико-технічні характеристики міни ОЗМ-4

Тип міни..........протипіхотна, осколкова   виплигуюча, кругової  поразки

Корпус......................чавун.
Маса......................................5.4 кг
Маса вибухової речовини (тротил).....170 гр.
Діаметр...................9 см.
Висота корпусу...................17 см.
Довжина датчика цілі ( в один бік)...13м.
Чутливість.............1 - 17 кг
Радіус суцільної поразки..........................13м.
Температурний діапазон застосування...-60 --+60 град.

Ступінь безпеки установки міни залежить від типу детонатора серії МУВ. Наприклад, при використанні детонаторів МУВ-2, МУВ-3 з моменту висмикування запобіжної чеки до моменту постановки детонатора на бойовий взвод залежно від температури навколишнього середовища проходить від 3 хв. (при +40град.) до 59 годин (при -40 град.).

Міни упаковуються в ящики по 6 шт. (маса брутто 42 кг)  остаточно спорядженими, але без детонаторів МУВ, які нагвинчуються на місці установки.

В даний час міна ОЗМ-4 не виробляється, але деяка кількість на складах тривалого зберігання є. В основному використовується могутніша сучасна міна ОЗМ-72.

Міна ПМД-6М

На малюнку показані варіанти установки міни в грунт і на грунт (під сніг). При установці міни слід мати на увазі, що при промерзанні грунту на 10-16см.пороховий вишибний заряд не зможе викинути мину і вибуху не відбудеться.

Міна протипіхотна фугасна натискної дії. Призначена для виведення з ладу особового складу супротивника. Поразки людині завдається за рахунок руйнування нижньої частини ноги (стопи) при вибуху заряду міни у момент настання ногою на натискну кришку міни. Зазвичай при вибуху міни відривається повністю стопа ноги, якою солдат супротивника наступив на міну, і, залежно від відстані, другої ноги від місця вибуху, вона також може бути значно пошкоджена або не отримати пошкодження зовсім. Крім того, ударна хвиля достатньо великого заряду ВР позбавляє людину свідомості, висока температура вибухових газів може заподіяти значні опіки нижнім кінцівкам. Смерть може наступити від  больового шоку, втрати крові при невчасному наданні першої допомоги.

Міна може встановлюватися як на грунт, так і на грунт, в сніг,  у ручну або розкладатися засобами механізації (причіпні мінні розкладальники ПМР-1, ПМР-2, але у всіх випадках переклад міни в бойове положення здійснюється уручну.

Термін бойової роботи міни   обмежується терміном служби дерев’яного корпусу. При його руйнуванні від гниття натискна кришка може не видавити бойову чеку з детонатора і вибуху не відбудеться. Самознищенням міна не оснащується. Елементів невитягування і не знешкоджування не має, проте дуже висока чутливість підривника серії МУВ  робить знешкодження міни украй небезпечним. Крім того під міну може встановлюватися міна-сюрприз, яка робить витягання або знешкодження міни неможливим.

Міна складається з дерев’яного корпусу, тротиловою 200гр. тротилової шашки, підривника серії МУВ з "Т"-образной чекою, запала МД-2.

Тактико-технічні характеристики міни   ПМД-6М

Тип міни....................протипіхотна фугасна натискної дії.
Корпус......................дерево.
Маса корпусу (без ВР).........290г.
Маса вибухової речовини (тротил).....200 гр.
Довжина.......................20 см.
Ширина......................9 см.
Висота корпусу...................5 см.
Розміри датчика мети (натискна кришка)....20х9см..
Чутливість.............6 - 28 кг
Температурний діапазон застосування...-60 --+60 град.

Ступінь безпеки установки міни залежить від типу підривника серії МУВ.   Наприклад, при використанні детонаторів МУВ-2, МУВ-3 з моменту висмикування запобіжної чеки до моменту постановки детонатора на бойовий взвод залежно від температури навколишнього середовища проходить від 3 хв. (при +40град.) до 59 годин (при -40 град.).

Міни упаковуються в ящики по 100 шт. (маса брутто 63 кг) не остаточно спорядженими (корпус і шашка).

Старіший варіант міни під індексом ПМД-6 відрізняється від ПМД-6М тим, що на нижній стороні кришки не було пластинчастої пружини (на малюнку позначена цифрою 5), збільшуючого зусилля спрацьовування з 1-17 кг до 6 - 28кг.

В даний час міна ПМД-6М не виготовляється, в табелях постачання військ не числиться, проте все що її комплектують окрім дерев’яного корпусу числяться в табелях як мінно-підривне майно і широко застосовуються в інших мінах, підривній справі. А виробництво дерев’яних  корпусів можна організувати в лічені дні або навіть години безпосередньо в інженерно-саперному батальйоні.. Тому з озброєння армії ця міна не знята.

Протипіхотна міна ПМН-2

Міна протипіхотна фугасна натискної дії. Призначена для виведення з ладу особового складу супротивника. Поразки людині завдається за рахунок руйнування нижньої частини ноги (стопи) при вибуху заряду міни у момент настання ногою на датчик мети (чорний хрестоподібний виступ на верхній площині) міни.

Зазвичай при вибуху міни відривається повністю стопа ноги, якою солдат супротивника наступив на міну, і, залежно від відстані, другої ноги від місця вибуху, вона також може бути значно пошкоджена або не отримати пошкодження зовсім. Крім того, ударна хвиля достатньо великого заряду ВР позбавляє людину свідомості, висока температура вибухових газів може заподіяти значні опіки нижнім кінцівкам. Смерть може наступити від  больового шоку, втрати крові при невчасному наданні першої допомоги.

Міна може встановлюватися як на грунт, так і в грунт, в сніг,  у ручну або розкладатися засобами механізації (причіпні мінні розкладальники ПМР-1, ПМР-2, ПМР-3, причіпні мінні загороджувачі ПМЗ-4), але у всіх випадках переклад міни в бойове положення здійснюється уручну. Герметичність міни дозволяє використовувати її у водонасичених і болотистих грунтах. Установка мін під воду  (прибережна смуга водних перешкод, броди) не допускається зважаючи на її плавучість.

Термін бойової роботи міни не обмежується.
Самознищувачем міна не оснащується. Елементів невитягування і не знешкодження не має, але особливості конструкції виключають зворотний перехід міни з бойового в безпечне положення. Тому міна відноситься до категорії не знешкоджуваних.

Міна має детонатор і запал, конструкції міни, що є частиною.

Тактико-технічні характеристики міни   ПМН-2

Тип міни....................протипіхотна фугасна
Корпус......................пластмаса.
Маса....................400 гр.
Маса вибухової речовини (ТГ-40).......100 гр.
Діаметр...................12 см.
Висота ..........................5.4 см.
Діаметр датчика мети.........9.7см.
Чутливість.............15 - 25 кг
Час приведення в бойове положення.......2-10 хвилин
Температурний діапазон застосування...-40 --+50 град.

Установка міни достатньо безпечна. З моменту висмикування запобіжної чеки до моменту постановки детонатора на бойовий взвод   від 2 хв. (при +40град.) до 10 хв. (при -40 град.).

Застосування як заряд суміші тротилу (40%) і гексогену (60%) замість чистого тротилу декілька підвищує вражаючу дію, наближаючи його до міни ПМН (200гр. тротилу), хоча в цілому потужність ПМН-2 приблизно в півтора рази нижча, ніж у ПМН.

Міни упаковуються в ящики по 25 шт. (маса брутто 25 кг)  остаточно спорядженими. Розмір ящика 66х60х20.5 див.

Перевага міни ПМН-2 перед ПМН полягає перш за все в тому, що механізм дальнього зведення працює за принципом пневматики, а не перерізанням струною металоелемента. Це забезпечує високу стабільність часу переводу міни в бойове положення 2-10 хвилин, тобто майже не залежить від температури зовнішнього середовища (час дальнього зведення міни ПМН при низьких температурах доходив до 59 годин, тобто дві з половиною доби).
Друга перевага ПМН-2 в тому, що не потрібний ніяких попередніх дій при підготовці міни до застосування (огляд, вигвинчування   пробки, вставляння запала, і т.п.) і немає ніяких елементів, якими потрібно комплектувати міну (запал). Це забезпечує високу безпеку і  можливість користування міною малокваліфікованими солдатами.

Декілька загрублений датчик цілі і його змінена форма (на знімку він виразно видно - чорний  хрестоподібний) виключають випадкове спрацьовування міни при короткочасних динамічних навантаженнях, декілька знижують чутливість міни до вибухових засобами розмінування ( приблизно на 8-12%).

Ніяких підготовчих дій перед застосуванням міни не потрібні. Для перекладу міни в бойове положення необхідно   просто різко повернути  по часовій або проти годинникової стрілки запобіжну чеку (фігурна дужка з білого металу добре помітна на знімку) щоб зрізати контрольний мідний дріт і висмикнути чеку з гільзи. З цієї миті через 2-10 хвилин міна буде переведена в бойове положення. Зворотний процес неможливий.

Міни типу ПМН і ПМН-2 такі ж популярні в багатьох країнах, що і автомат Калашникова. ПМН-2 виготовлялися тільки в СРСР на Брянському хімічному заводі і заводі ім. Чапаєва, експортувалися в багато країн, особливо до Індокитая. Камбоджу слід вважати країною, де мін ПМН-2 встановлена найбільша кількість.
ПМН, окрім СРСР, виготовлялися в п'ятнадцяти країнах світу, включаючи Італію (під індексом Gyata 69).  Вони застосовуються вельми активно  в країнах Азії і Африки.

 

 

Протипіхотна міна ПФС – 1С

Реактивний снаряд 9М27K3
(Засіб дистанційного мінування)

220 мм. реактивний снаряд  9М27К3 призначений для дистанційного мінування місцевості протипіхотними мінами ПФМ-1С, що знаходяться в касетній бойовій частині снаряда в кількості 320 штук.

Міни розміщуються в бойовій частині  в п'ять ярусів приблизно так, як це зроблено в касетах КСФ-1С.

На низхідній частині траєкторії польоту снаряда відбувається відділення головної частини і міни піропатроном виштовхуються з корпусу. При цьому починається процес переходу мін в бойове положення, який закінчується через 1-10 хвилин після того, як міна торкнеться поверхні.землі.
Еліпс розсіювання мін одного залпу  з 16 снарядів  має площу  150 гектар. Якщо привести це до кола, то її діаметр буде 975 метрів. Середньоквадратична відстань між сусідніми мінами складе  8-9 метрів. Таким чином, для створення мінного поля нормальної щільності цілком досить два-три залпи в одну точку прицілювання.

Час бойової роботи мін ПФМ-1С складає 1-40 годин, що залежить від  температури навколишнього середовища (найменший час роботи при 50 градусах тепла, найбільший при 30 градусах морозу), після чого міни самознищуються підривом.   Міни несправні, такі, що не перевелися  в бойове положення, також самознищуються в ці ж терміни.

На знімку протипіхотна міна ПФМ-1С

Безпечна відстань для своїх військ з моменту початку самоліквідації мін 50 метрів від крайньої міни мінного поля.

Міни ПФМ-1С надійно знищуються тільки боєприпасами об'ємного вибуху. Через незначні розміри і здатність зз’являтися не тільки на поверхні землі, але і застрявати в гілках дерев і чагарників (з подальшим падінням на землю під впливом вітру і інших причин), будь-які інші методи виявлення і знищення недостатньо ефективні. 

Тактико-технічні характеристики 9М27К3

Тип снаряда......................................................................	реактивний, керований
Артсистема, що застосовує снаряди..............................	РСЗО 9К57 "Ураган"
Калібр снаряда.................................................................	220 мм.
Довжина  .............................................................	517.8 см.
Маса снаряда...................................................................	270 кг
Маса бойової частини.........................................................	89.7 кг
Максимальна дальність польоту.....................................	35км.
Мінімальна дальність стрільби..............................	10км.
Тип бойової части.............................................................	касетна
Спорядження бойової частини..............................................	320 протипіхотних мін типу ПФМ-1С

Реактивні снаряди 9М27К3 застосовуються реактивною системою залпового вогню (РСЗО) 9К57 "Ураган". Сама система була розроблена на Пермському гарматному заводі (завод №172) і прийнята на озброєння  в Радянській Армії в 1976 році.

До теперішнього часу для Урагану розроблені снаряди різних типів -9М27Ф (з моноблоковою фугасною бойовою частиною), 9М27К (з 30 уламково-фугасними касетними елементами), 9М27К2 ( з 24 протитанковими мінами ПТМ-1), 9М27К3 ( з 312 протипіхотними мінами) і 9М59 (з 9 протитанковими мінами ПТМ-3). Крім того, є снаряди з 4 запальними елементами і термобаричні ( боєприпас об'ємного вибуху).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бойова машина системи 9К57 "Ураган" має індекс 9П140. Це модифікований автомобіль  ЗИЛ-135ЛМ (БАЗ-135ЛМ). Повна маса зарядженої машини 20.2 тонни. Машина має два двигуни  ЗИЛ-175Я потужністю по 180 л.с. кожен. Швидкість  до 60 км/год., запас ходу по паливу 550 км. Розрахунок 4 чол.(командир ПУ, навідник, механік-водій, заряджаючий). габарити машини в похідному положенні 9.63х2.8х3.23 метрів. У бойовому положенні габарити 10.83х3.04х5.34 метрів.
Пускова установка складається з  16 направляючих трубного типу. Час повного залпу 8-20 секунд. Мінімальна дальність

 

 

 

стрільби 10 км., максимальна 35 км.  Час перезарядки установки за допомогою транспортний-заряджаючої машини  9Т452   15 хвилин. Авіатранспортабельна пускова установка та транспортно-заряджаюча машини - літаки АН-22 і Іл-76.

У комплект установки 9К57 "Ураган" входять - пускова установка 9П140 і   транспортний-заряджаюча машина 9Т452 ( на базі тієї ж ЗИЛ-135ЛМ (БАЗ-135ЛМ)).

На знімку: транспортний-заряджаюча машина 9Т452. Розрахунок машини 2 людини (старший механік-водій і механік- водій-кранівник). Ця машина перевозить 16 снарядів і силами свого розрахунку плюс розрахунок пускової установки перезаряджає пускову установку за 15 хвилин.

 

 

 

 

 

 

Протипіхотна міна МОН-50

Міна протипіхотна уламкова направленої дії керована. Призначена для виведення з ладу особового складу супротивника.

Поразки людині (або декільком одночасно)   при вибуху міни завдається готовими забійними елементами (кульки або ролики) що вилітають у напрямі супротивника в секторі по горизонту 54 градуси на дальність до 50 метрів. Висота сектора поразки від 15 см. до 4 метрів на граничній дальності. 

Вибух проводиться оператором з пульта управління при появі супротивника в секторі поразки, або ж при зачіпанні солдата супротивника за обривний   датчик підривника  МВЭ-72, або ж за натяжний датчик (зволікання) підривника серії МУВ. Сама міна детонаторами не комплектується, а має у верхній частині два гнізда з різьбленням під запал  МД-5М, електродетонатор ЭДП-Р. Таким чином міна може приводиться в дію одним з двох способів.

На малюнку  схематично показана зона ураження міни. Ефективність міни сильно залежить від того, наскільки точно вона направлена. Тому у верхній її частині є приціл, поле зору якого показує саперові зону ураження.

Час бойової роботи міни не обмежується. Елементів самоліквідації, невитягування і не зншкодження не має. Безпечне видалення від міни в тильну сторону і в бічні сторони визначено в 35 метрів, проте бойова практика показує, що вже на відстані 12-15 метрів осколків корпусу, що летять в тил і в сторони можна не побоюватися.

Міна  встановлюється  у ручну на грунт, при цьому використовуються доладні ніжки. Якщо грунт дуже м'який або ж установка проводиться на сніг, то як підкладка під міну використовується сумка для перенесення комплекту міни, яка набивається грунтом або снігом.
Міна також  може за допомогою струбцини(типу доладного портативного фотоштатива)   кріпитися до різних місцевих предметів або поверхонь. Для угвинчування струбцини в дерев'яні поверхні (дерева, двері, огорожі і т.п.) вона має стрижень з коловоротним різьбленням. У нижній частині корпусу міни  для приєднання струбцини  є втулка з  різьбовим гніздом.

На знімку справа міна з приєднаною струбциною (ніжки підігнуті під корпус).

Для точного наведення міни і визначення сектора поразки міна у верхній частині корпусу має простий приціл (на малюнку позначений цифрою 1).

 

 

 

 

 

 

 

 

На малюнку показані вид міни МОН-50 спереду і  і вигляд збоку з частковими розрізами. Цифрою 1 - помічений приціл міни, 6-одно з двох гнізд під запал або електродетонатор, 8- штативне гніздо, 9- ніжки міни в складеному положенні. Жовтим кольором показане ВВ, блакитним готові забійні елементи. На вигляді збоку добре помітна угнутість передньої площини міни

Тактико-технічні характеристики міни   МОН-50

Тип міни....................протипіхотна осколкова     керована направленої дії.
Корпус......................пластмаса.
Маса......................................2.0 кг
Маса вибухової речовини (ПВВ-4)......700 гр.
Довжина корпусу....................22.6 см.
Висота корпусу...................9 см.
Товщина корпусу......................................6.6 см.
К-ть готових забійних елементів...................489-540 (кульки або ролики).
Зона ураження -по горизонталі...................сектор 54 градуси
-по вертикалі.......................до 4 метрів
-по дальності.......................50 метрів
Температурний діапазон застосування.......-50 --+50 град.

Міна може також використовуватися з підривником МВЭ-72, що має датчик мети у вигляді малопомітного тонкого обривного дроту. В цьому випадку термін бойової роботи міни обмежується терміном придатності батареї живлення типу "373". При використанні підручних засобів можна використовувати мину і з підривником серії МУВ із запалом МД-2 або МД-5М. Можливо і інше використання міни при використанні інших детонаторів (як об'єктна, міни-сюрпризу).

Міна комплектується струбциною, двома пластмасовими пеналами для засобів підривання (запалів типу МД-5М або електродетонаторів), одним електродетонатором Едпр, електронатискним механізмом (для приведення в дію запала МД-5М електричним способом).
На знімку показаний комплект однієї міни.
Детонаторами, запалами і іншими засобами підривання не комплектується. Міни по 2 шт. укладаються в брезентові сумки з лямками для перенесення. 3 таких комплекту укладаються в дерев'яний ящик вагою брутто 25 кг Міни можуть поставлятися у складі комплекту керованого протипіхотного мінного поля.

Подальшим розвитком міни МОН-50 стала міна МОН-90

На малюнку показана міна МОН-90, з частковим розрізом. Жовтим кольором виділена вибухова речовина, синім шар готових забійних елементів, червоним площині розрізу.

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Протитанкова міна ТМ-57

Міна протитанкова протигусенична. Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника. Поразки машинам супротивника завдається за рахунок руйнування їх ходової частини при вибуху заряду міни у момент наїзду колеса (катка) на натискну кришку міни.

На знімку міна з підривником МВЗ-57 в бойовому положенні. На бічній стінці добре помітно гніздо для допоміжного детонатора невитягування, закрите гвинтовою заглушкою

Міна може встановлюватися як на грунт, так і в грунт, в сніг, під воду у ручну або засобами механізації (причіпні мінні розкладальники ПМР-1, ПМР-2, причіпні мінні загороджувачі ПМЗ-3, ПМЗ-4, гусеничний мінний загороджувач ГМЗ, вертолітна система мінування ВМР-2).

Термін бойової роботи міни не обмежується. При руйнуванні металевого корпусу міни від корозії чутливість міни зростає з 200-500кг. до 3-5 кг .Самознищенням міна не оснащується.

Міна  ТМ-57 була першою в Радянській Армії протитанковою міною, сконструйованою   з урахуванням вимог механізованої установки. Так ручка для перенесення розміщена на днищі міни і закріплена чекою від мимовільного повороту з тим, щоб не заклинити механізм подачі мінного загороджувача. Для застосування міни засобами механізації для неї був розроблений підривник МВЗ-57 механізм уповільнення постановки, на бойовий взвод. У момент проходу міни по транспортеру загороджувача спеціальний механізм натискав кнопку на корпусі детонатора, починає працювати годинниковий механізм, який переводить детонатор в бойове положення через 2-3 хвилини.

Міна може використовуватися з детонаторами МВ-57, МВШ-57, МЗК, МВЗ-57. Перші три детонатори призначено виключно для ручної установки. МВЗ-57  може використовуватися як при механізованій, так і ручної установки. Для установки міни на невитягування збоку на корпусі міни є додаткове очко для загвинчування підривника МУВ із запалом МД-5М. Очко добре помітно на малюнку правіше від маркування.

Тактико-технічні характеристики міни

Тип міни...............протигусенична
Корпус......................метал.
Маса....................9 кг
Маса вибухової .речовини (тротил або ТГА).....6.5 кг
Діаметр...................32 см.
Висота з МВ-57............11.1 см.
Висота з МВШ-57.............27.2 см.
         Діаметр датчика цілі.........22см.
 

 

Чутливість.............200-500кг
Температурний діапазон застосування...-60 --+60 град.

Міна була призначена для заміни застарілої міни ТМ-46.  Хоча сам заряд ВР збільшився не так значно (всього на 800гр.), проте, якщо  вибух ТМ-46 розбивав 3-4 траки гусениці,  ушкоджуючи каток, то вибух ТМ-57 і каток приводив в повну непридатність. Нерідко ушкоджувався і балансир, вірніше розбивало його підшипник.
 

На малюнку зліва умовними кольорами показано - коричневим датчик цілі (натискна кришка), жовтим сам детонатор, червоним додаткове очко для детонатора невитягування.  Вибух міни відбувається при наїзді гусениці на детонатор або натискну

 

 

 

 

кришку. Підривник МВШ-57 аналогічний підривникові МВШ-46. Різниця тільки у розмірі різьби для вгвинчування детонатора в гніздо в очко міни (Різьба  МВШ-57 більш ніж  у МВШ-46-46).

На малюнку справа міна з підривником МВШ-57.

Міна ТМ-57 виявилася дуже вдалою, сильною, її детонатори простими і надійними. Тому навіть після розробки і ухвалення  на озброєння сімейства мін ТМ-62 міна ТМ-57 продовжує застосовуватися. Вона і зараз у виробництві. У військах нерідко їй віддають перевагу із-за меншої чим ТМ-62 ваги, більшої площі датчика цілі, а,  це означає і вірогідність поразки танка. Додаткове гніздо для установки на невитягування вигідно відрізняє її від ТМ-62, яка цього гнізда   позбавлена. Справа тут не тільки в тому, що для установки ТМ-62 на невитягування потрібно встановити під неї міну-сюрприз   МС-3; а ТМ-57 можна встановити, використовуючи простий підривник МУВ із запалом МД-5М. Це додаткове гніздо дозволяє також   угвинчувати в міну електродетонатор Едпр або інший детонатор, що використовує запал МД-5М,  і використовувати ТМ-57 як  звичайний підривний заряд, так і як керовану міну.

На розрізі міни добре видно гніздо для додаткового детонатора невитягування на боці міни і його проміжний детонатор. Основний підривник МВЗ-57 в бойовому положенні.

На малюнку показаний підривник МВЗ-57.

Зліва детонатор показаний в переверненому вигляді в безпечному положенні. Добре видно, що детонатор в зборі із спусковим механізмом (аналог підривника МВ-5) розташований горизонтально, тобто детонатор в безпечному положенні і як не тисни на міну, спусковий механізм не спрацює і вибуху не буде. У центрі показаний сам спусковий механізм. Справа детонатор у вигляді зверху. сірому показана спускова кнопка, що утримується червоною запобіжною скобою (колір умовний!) з червоним кільцем. що охоплює корпус детонатора.

 

 

 

 

 

 

 

 

Протитанкова міна ТМД-Б

 

 

 

 

 

 

Міна розроблена задовго до початку Другої Світової війни. Проте в серійне виробництво поступила лише в 1943 році. В даний час не випускається і запасів на складах не має. Проте з озброєння не знята зважаючи на простоту конструкції і можливості масового виготовлення як в будь-яких столярних майстернях, так і безпосередньо у військах в польових умовах.

Міна протитанкова протигусенична. Призначена для виведення з ладу гусеничної і колісної техніки супротивника. Поразки машинам супротивника завдається за рахунок руйнування їх ходової частини при вибуху заряду міни у момент наїзду колеса (катка) на верхню площину  міни.

Міна може встановлюватися як на грунт, так і в грунт, в сніг у ручну або деякими засобами механізації (причіпні мінні розкладальники ПМР-1, ПМР-2)

Термін бойової роботи міни   обмежується терміном збереження вибухових властивостей заряду ВР (при застосуванні сурогатних або аміачно - селітрених ВР), збереженням дерев'яного корпусу.  При руйнуванні   корпусу міни від гниття деревини   чутливість міни зростає з 200-500кг. до 3-5 кг Самознищенням міна не оснащується. Гнізд для елементів невитягування   не має.

На малюнку міна  зображена з підведеною кришкою і відсунутою замочною планкою. Під кришкою видно очко для детонатора.

Міна  використовується  з табельним підривником натискної дії МВ-5 (запав МД-2). На малюнку він справа.

 

 

Тактико-технічні характеристики міни ТМД-Б

Тип міни...........................протигусенична
Корпус.............................дерево.
Маса (у тротиловому спорядженні). ..............9 кг
Маса (у спорядженні амоніт А-80)...............9.7 кг
Маса вибухової речовини (тротил)..............6.7 кг
Маса вибухової речовини (А-80)..................4.8 кг
Довжина.................................32 см.
Ширина....................................29 см.
Висота ..........................................16 см.
Розміри  датчика мети (верхня площина міни) 32х29см
Чутливість........................200-500 кг
Температурний діапазон застосування................-50 --+50 град.

Знешкодження: Зачепити міну за ручку кішкою і з відстані не менше 30м. зірвати міну з місця. Відкинути замочну планку убік, підняти кришку і витягнути детонатор. Від'єднати запал від детонатора. Якщо детонатор не витягується або його витягання вимагає значних зусиль, то така міна вважається невитягуваною і незнешкоджуваною. Її необхідно знищити на місці виявлення.

. Хоча ця міна не мала гнізд для додаткових детонаторів подібно до більшості німецьких мін і не могла встановлюватися в режимі невитягування, проте на озброєнні Червоної Армії була міна-пастка МС-2, що представляла декілька змінену звичайну протипіхотну натискну міну ПМД-6. Тільки спрацьовувала ця міна-пастка не від натиснення на неї, а навпаки, від зняття з неї навантаження. Такі міни-пастки ставили під міни ТМД-Б і при спробі видалити протитанкову міну пастка вибухала і підривала міну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пристрій міни ТМД-Б дуже простий. Це просто дощатий ящик у верхній частині якого є отвір для того, щоб туди можна було вставити детонатор. На верхню частину набито дві дощечки (1), між якими укладена третя (2).

Крізь всі три дощечки пропущена металева дротяна вісь, завдяки чому середня дощечка може повертатися, відкриваючи гніздо детонатора. Закривається відкидна дощечка (кришка) вузькою планкою, що проходить в пазах всіх трьох дощечок.

Усередині ящика поміщено два брикети (3) з вибуховою речовиною. Найчастіше це амотоли в парафінованому папері. Між брикетами вставлена тротилова шашка (4) 200-грама, від зсуву вона утримується двома брусками, прибитими до дна міни.

У шашку і вставляється підривник МВ-5 (5) із запалом МД-2. Брикети утримуються від переміщень фанерною діафрагмою (6), прибитою брусками до бічних стінок міни.

Зустрічалися міни, в яких замість тротилової шашки 200-грам вставлялася циліндрова бурова шашка 75-грам, і вибухівка просто засипалася у вільній простір під діафрагмою. З'єднання досок ящика між собою також зустрічається різне – в шип або просто з'єднання цвяхами. При наїзді танка на міну, верхня частина міни, що має внутрішні надпили, проламувалася і середня відкидна дощечка тиснула на детонатор, примушуючи його спрацювати. На одній з бічних стінок міни мала ручка для перенесення, що виготовляється з брезентової стрічки і прибита до ящика цвяхами.

Міни забарвлювалися в темно-зелений колір, але могли бути і незабарвленими. В цьому випадку корпус покривався шаром оліфи або міг не мати взагалі ніякого захисту. Маркування наносилася чорною (або будь-якого іншого кольору фарбою) по трафарету або від руки. Маркування могла бути і відсутньою. В цілому, в пристрої міни дрібних відхилень від стандарту зустрічається велика кількість, включаючи і відхилення в розмірах.

Література:

1.Інженерні боєприпаси. Керівництво по матеріальній частині і застосуванню. Книга перша. Військове видавництво
2. Б.В.Варєнишев . Підручник. Військово-інженерна підготовка. Військове видавництво