Навчальний посібник з хімії "Хімія в таблицях"

Про матеріал

Матеріали посібника подано у вигляді таблиць і охоплюють зміст загальноосвітньої програми з неорганічної та органічної хімії. Подані матеріали мають різнобічну інформацію з хімії і доповнюють шкільний підручник.

Перегляд файлу

Козирська О.І.

Навчальний посібник

м. Хмельницький

2013 р.

ББК

24 я 721

УДК

542 (075)

Розглянуто та рекомендовано до використання педагогічною радою ВПУ № 25 м. Хмельницького

(протокол № 10 від 17 травня 2012 р.)

Затверджено науковою радою НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

(24 лютого 2013 р.)

Рецензенти:

Ганзюк А.Я. - кандидат технічних наук, доцент кафедри хімічної технології ХНУ

Березюк О.Я. - старший викладач, доцент кафедри хімії ХНУ

Козирська О.І. «Хімія в таблицях»: Навчальний посібник – Хмельницький: ВПУ №25 – 42 с.

Матеріали посібника подано у вигляді таблиць і охоплюють зміст загальноосвітньої програми з неорганічної та органічної хімії.

Подані матеріали мають різнобічну інформацію з хімії і доповнюють шкільний підручник.

ПЕРЕДМОВА

Хімія як навчальний предмет має важливе значення у загальноосвітній підготовці молоді. Яку б професію не обирала собі людина, їй необхідні поглиблені знання з хімії. Сучасна хімічна освіта вимагає від учнів не стільки енциклопедичного набору знань, скільки компетентнісного підходу до навчання, який розвиває здатність реалізувати знання у проблемній ситуації.

Саме в цьому допомагають матеріали посібника, які подані у вигляді таблиць, містять відомості про хімічні елементи, неорганічні та органічні речовини, приклади розв’язування розрахункових задач різного рівня складності, а також відомості про сучасну хімічну термінологію та номенклатуру.

Посібник стане у нагоді учням як під час роботи на уроці так і під час виконання домашніх завдань.

Робота з посібником допоможе учням формувати вміння мислити логічно та науково, викличе зростання інтересу до навчання та самоосвіти і буде сприяти вихованню пізнавального ставлення до діяльності.

ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д.І. МЕНДЕЛЄЄВА

НАЗВИ ТА СИМВОЛИ ДЕЯКИХ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

Протонне число	Назва хімічного елемента	Символ хімічного елемента (та як він вимовляється)
1	Гідроген	Н (аш)
2	Гелій	Не (гелій)
3	Літій	Lі (літій)
4	Берилій	Ве (берилій)
5	Бор	В (бор)
6	Карбон	С (це)
7	Нітроген	N (eн)
8	Оксиген	О (о)
9	Флуор	F (флуор)
10	Неон	Ne (неон)
11	Натрій	Na (натрій)
12	Магній	Мg (магній)
13	Алюміній	Аl (алюміній)
14	Силіцій	Si (силіцій)
15	Фосфор	Р (пе)
16	Сульфур	S (ес)
17	Хлор	Сl (хлор)
18	Аргон	Аr (аргон)
19	Калій	К (калій)
20	Кальцій	Са (кальцій)
26	Ферум	Fе (ферум)
29	Купрум	Си (купрум)
30	Цинк	Zn (цинк)
35	Бром	Вr (бром)
47	Аргентум	Аg (аргентум)
56	Барій	Ва (барій)

ВАЛЕНТНІСТЬ ТА СТУПЕНІ ОКИСНЕННЯ ДЕЯКИХ МЕТАЛІВ І НЕМЕТАЛІВ

№ з/п	Символ хімічного елемента	Назва хімічного елемента	Валентність	Ступінь окиснення
1	2	3	4	5
	Метали
1.	Li	Літій	І	+1
2.	Na	Натрій	І	+1
3.	K	Калій	І	+1
4.	Mg	Магній	ІІ	+2
5.	Ca	Кальцій	ІІ	+2
6.	Ba	Барій	ІІ	+2
7.	Cu	Купрум	І; ІІ	+1; +2
8.	Ag	Аргентум	І	+1
9.	Zn	Цинк	ІІ	+2
10.	Al	Алюміній	ІІІ	+3
11.	Mn	Манган	ІІ; IV; VII	+2; +4; +7
12.	Fe	Ферум	II; III	+2; +3
	Неметали
1.	H	Гідроген	I	-1; +1
2.	C	Карбон	II; IV	+2; +4; -4
3.	Si	Силіцій	IV	+4; -4
4.	N	Нітроген	I; II; III; IV; V	-3; +1; +2; +3; +4; +5
5.	P	Фосфор	III; V	-3; +3; +5
6.	O	Оксиген	I; II	-1; -2; +2
7.	S	Сульфур	II; IV; VI	-2; +4; +6
8.	F	Флуор	I	-1
9.	Cl	Хлор	I; III; V; VII	-1; +1; +3; +5; +7
10.	Br	Бром	I; III; V; VII	-1; +1; +3; +5; +7
11.	I	Йод	I; III; V; VII	-1; +1; +3; +5; +7

ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА ЗА ПС

1. Назва

2. Символ

3. Протонне число

4. Атомна маса

5. Склад атома

6. Будова атома (ядерна)

7. Електронна конфігурація атома:

а) звичайна електронна формула

б) графічна електронна формула

8. Властивості атома (валентність та ступінь окиснення)

Символ Протонне число

ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА № 3 ЗА ПС

ПРИКЛАД

1. Назва: Літій

2. Символ: Li (літій)

3. Протонне число: 3

4. Атомна маса: 7 нуклонне число (сума протонів і нейтронів) = 7

5. Склад атома: 7

3 р = 3

ē = 3

n = 4 (7 – 3 = 4)

Атом Літію складається з 3 протонів, 3 електронів і 4 нейтронів.

6. Будова атома (ядерна)

Нуклід (ядро) атома Літію складається з 3 протонів і 4 нейтронів. Навколо ядра обертаються 3 електрона.

7. Електронна конфігурація (звичайна і графічна електронні формули).

3Li 1S²2S¹

↑↓ ↑

1S² 2S¹ 2p⁰

8. Властивості атома (валентність і ступінь окиснення)

Li(І); Li^¹

ХАРАКТЕРИСТИКА ХІМІЧНОГО ЕЛЕМЕНТА № 17 ЗА ПС

ПРИКЛАД

1. Назва: Хлор

2. Символ: Cl (хлор)

3. Протонне число: 17

4. Атомна маса: 35 нуклонне число (сума протонів і нейтронів) = 35

5. Склад атома: 35^Cl

17 _{р = 17}

ē = 17

n = 18 (35-17=18)

Атом Хлору складається з 17 протонів, 17 електронів і 18 нейтронів.

6. Будова атома (ядерна)

Нуклід (ядро) атома Хлору складається з 17 протонів і 18 нейтронів. Навколо ядра обертаються 17 електронів.

7. Електронна конфігурація (звичайна і графічна електронні формули).

¹⁷35Cl 1S22S22p63S23p5

↑↓

↑

↑↓ ↑↓

1_S² 2_S² 2p⁶ 3_S² 3p⁵ 3d⁰

8. Властивості атома (валентність і ступінь окиснення)

Cl (I); Cl^1 ; Cl^1

Cl (III); Cl ^3

Cl (V); Cl^5

Cl (VII); Cl^7

СХЕМА ПОЗНАЧЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ФОРМУЛИ

n=1

n=2

2s 2p

n=3

3s 3p 3d

ПРИКЛАДИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОНФІГУРАЦІЇ АТОМІВ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

1) Електронна конфігурація атома Карбону

126C 1s22s22p2

1s² 2s² 2p²

12₆C^*

1s² 2s¹ 2p³

2) Електронна конфігурація атома Натрію

1123Na 1s22s22p63s1

1s² 2s² 2p⁶ 3s¹ 3p⁰ 3d⁰

3) Електронна конфігурація атома Хлору

1735Cl 1s22s22p63s23p5

1s² 2s² 2p⁶ 3s² 3p⁵ 3d⁰

1735Cl*

n=3

3s² 3p⁴ 3d¹

1735Cl**

n=3

3s² 3p³ 3d²

35Cl***

₁₇

n=3

3s¹ 3p³ 3d³

ТИПИ ХІМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ЇХ ОЗНАКИ

Тип зв’язку	Частинки, що сполучаються	Частинки, що утворюються	Схема утворення	Приклад
Іонний	Атоми елементів, що значно відрізняються за електронегативністю	Позитивно і негативно зарядженні іони	Na ∙ + ∙Cl : → Na^{∙ ∙ +} [:Cl^{∙ ∙}:] ^- ∙ ∙ ∙ ∙	NaCl, CaO, KOH
Ковалентний поляр- ний неполярний	Атоми елементів, близьких за електро- негативністю Атоми одного й того самого елемента	Молекули Молекули	∙ ∙ ∙ ∙ Н ∙ + ∙Cl : → H: C: ∙ ∙ ∙ ∙ Усуспільнення валентих електронів, утворення електронних пар	HCl, CH4 CO₂, Cl₂, H₂, Br₂
Металічне	Атоми металів	Іон-атоми, електрони	Na → Na⁺+e^- Утворення іон-атомів та «елетронного газу»	Метали та їх сплави

* Примітка: Базелюк І.І., Величко Л.П., Титаренко Н.В.Довідкові матеріали з хімії.

ПРИКЛАДИ ХІМІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ

1. Ковалентний неполярний зв’язок (виникає між атомами одного хімічного елемента – неметала)

а) Електронна конфігурація атома Гідрогену:

1H 1s1

1s1

Атом Гідрогену має один неспарений електрон, який у схемі зв’язку позначається крапкою Н•.

Схема утворення молекули водню:

Н• •Н

Н – Н

Н2

Молекула водню Н₂ утворена за рахунок ковалентного неполярного зв’язку.

б) Електронна конфігурація атома Оксигену:

168O 1s22s22p4

1s² 2s² 2p⁴

На останньому енергетичному рівні атом Оксигену має шість електронів: чотири спарених, і два – неспарених:

Схема утворення молекули кисню:

∙∙ ∙ _∙ ∙∙ О∙∙ ∙ ∙ О∙∙

О = О

О2

Молекула кисню утворена за рахунок подвійного ковалентного неполярного зв’язку.

2. Ковалентний полярний зв’язок (виникає між атомами різних неметалів).

Схема утворення молекули води:

Н₂О

Молекула води Н₂О утворена за рахунок двох ковалентних полярних зв’язків.

3. Йонний зв’язок (виникає між атомами хімічних елементів, що різко відрізняються між собою за електронегативністю).

Схема утворення молекули кухонної солі

NaCl

Молекула натрій хлориду NaCl утворена за рахунок йонного зв’язку.

ХАРАКТЕРИСТИКА МОЛЕКУЛИ РЕЧОВИНИ

ПРИКЛАД

Завдання. Визначте назву, склад молекули та розрахуйте молярну масу для формули Ba (OH)₂.

Відповідь.

1) Ba (OH)₂ – барій гідроксид.

2) Молекула барій гідроксиду Ba (OH)₂ складається з трьох хімічних елементів: Барію (Ba), Оксигену (O), Гідрогену (H).

Ba – 1 атом

O – 2 атома

H – 2 атома

Всього – 5 атомів

3) М(Ba(OH)₂) = А(Ba) + А(O) · 2 + А(H) · 2 = 137 + 16 · 2 + 1 · 2 = 171 г/моль

ЕЛЕКТРОХІМІЧНИЙ РЯД НАПРУГИ МЕТАЛІВ

Li K Ba Ca Na Mg Al Mn Zn Cr Fe Cd Ni Sn Pb (H₂) Cu Hg Ag Pt Au

ТАБЛИЦЯ ЕЛЕКТРОНЕГАТИВНОСТІ НЕМЕТАЛІВ

Неметал

Величина електронегативність

1,9

2,0

2,1

2,2

2,5

2,6

2,8

3,0

3,07

3,5

4,0

СХЕМА СКЛАДАННЯ ФОРМУЛ РЕЧОВИН

Молекулярна формула речовини записується в такій послідовності: спочатку катіон, потім аніон.

Варіант №1. Якщо цифри зарядів катіону та аніону однакові, то формула речовини записується без змін:

а) Na ¹⁺ і Cl ¹^- б) Ba ²⁺ і SO₄ ²^- в) Al³⁺ і PO₄³^-

NaCl BaSO₄ AlPO₄

Варіант №2. Якщо цифри зарядів катіону та аніону різні, то їх переносять навхрест і вони стають індексами:

а) Na ¹⁺ і SO₄ ²^- б) Ca²⁺і OH ¹^- в) Al³⁺ і SO₄²^-

Na¹⁺ SO₄²^- Ca²⁺ OH¹^- Al³⁺ SO₄²^-

Na₂(SO₄)₁	Ca₁(OH)₂ Al₂(SO₄)₃
Na₂SO₄	Ca(OH)₂ Al₂(SO₄)₃

СКЛАД МОЛЕКУЛ ОСНОВНИХ КЛАСІВ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

№ п/п	Клас неорганічної речовини	Визначення	Приклади	Утворення назви речовини
1	Оксиди	Оксиди – це речовини, молекули яких складаються з двох хімічних елементів, один з яких Оксиген	СО₂, Н₂О, Na₂O, CaO	До назви катіону додають його валентність (якщо вона змінна) і слово оксид
2	Основи	Основи – це речовини, молекули яких складаються з катіону металу та однієї чи кількох гідроксильних груп	NaOH, Mg(OH)₂, Al(OH)₃	До назви катіону додають його валентність (якщо вона змінна) і слово гідроксид
3	Кислоти	Кислоти – це речовини, молекули яких складаються з одного чи кількох атомів гідрогену та кислотного залишку	HCl, H₂SO₄, H₃PO₄	До назви аніону додають закінчення – на і слово кислота
4	Солі	Солі – це речовини, молекули яких складаються з атомів металу та кислотного залишку	NaCl, CaCl₂, Al₂(SO₄)₃	До назви катіону додають його валентність (якщо вона змінна) і назву аніону

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

РОЗЧИННІСТЬ КИСЛОТ, ОСНОВ ТА СОЛЕЙ У ВОДІ

А н і о н и

Катіони

H⁺

K⁺

Na⁺

NH +4

Ba²⁺

Ca²⁺

Mg2+

Al³⁺

Mn²⁺

Cr³⁺

Fe²⁺

Fe³⁺

Zn²⁺

Pb²⁺

Sn²⁺

Cu²⁺

Ag⁺

Hg²⁺

–

S2-

–

SO32-

–

SO42-

–

СO32-

–

NO₃

PO43-

SiO32-

–

CH₃COO^-

–

Р – розчинні; М – малорозчинні; Н – нерозчинні; «–» – розкладаються водою або не існують

* Примітка: Зеленєва О.Г. Хімія 8-11 клас: Довідник школяра і студента.

ТАБЛИЦЯ КАТІОНІВ ТА АНІОНІВ

		КАТІОНИ				АНІОНИ
№ з/п	Формула	Назва	Валентність	№ з/п	Формула	Назва	Валентність
1	H⁺	гідроген	І	1	OH ^-	гідроксид	І
2	K⁺	калій	І	2	Cl ^-	хлорид	І
3	Na⁺	натрій	І	3	Br^-	бромід	І
4	NH4+	амоній	І	4	I ^-	йодид	І
5	Ba²⁺	барій	ІІ	5	S2-	сульфід	ІІ
6	Ca²⁺	кальцій	ІІ	6	SO32-	сульфіт	ІІ
7	Mg²⁺	магній	ІІ	7	SO42-	сульфат	ІІ
8	Al³⁺	алюміній	ІІІ	8	CO32-	карбонат	ІІ
9	Fe²⁺	ферум (ІІ)	ІІ	9	NO3-	нітрат	І
10	Fe³⁺	ферум (ІІІ)	ІІІ	10	PO43-	фосфат	ІІІ
11	Zn²⁺	цинк	ІІ	11	SiO32-	силікат	ІІ
12	Pb²⁺	плюмбум	ІІ	12	CH₃COO^-	ацетат	І
13	Cu²⁺	купрум (ІІ)	ІІ	13	O-2	оксид	ІІ
14	Cu⁺	купрум (І)	І
15	Ag⁺	арґентум	І

ТАБЛИЦЯ ДЕЯКИХ НЕМЕТАЛІВ ТА ЇХ ВІДПОВІДНИХ СПОЛУК

№ групи	Хімічні елементи					Відповідні сполуки
	Назва	Сим вол	Прості			Складні
						Оксиди	Кислоти			Солі
			Фор мула	Назва	Фор мула	Назва	Фор мула	Назва	Фор мула	Назва
VII	Флуор	F	F2	Фтор	OF₂	Дифлуорид оксигену	HF	Флуоридна к-та (плавікова)	NaF	Натрій флуорид
	Хлор	Cl	Cl₂	Хлор	Cl₂O₇	Хлор (VII) оксид	HCl	Хлоридна к-та (соляна)	NaCl	Натрій хлорид
	Бром	Br	Br₂	Бром	Br₂O₅	Бром (V) оксид	HBr	Бромідна к-та	NaBr	Натрій бромід
	Йод	I	I2	Йод	I2O5	Йод (V) оксид	HI	Йодидна к-та	NaI	Натрій йодид
VІ	Оксиген	O	O₂	Кисень
			O₃	Озон
	Сульфур	S	S	Сірка	SO₂	Сульфур (IV) оксид	H₂SO₃	Сульфітна к-та	Na2SO3	Натрій сульфіт
					SO₃	Сульфур (VI) оксид	H₂SO₄	Сульфатна к-та	NaHSO₃	Натрій гідрогенсульфіт
									Na₂SO₄	Натрій сульфат
									NaHSO₄	Натрій гідрогенсульфат
									CuSO4 · 5 H₂O	Мідний купорос
							H₂S	Сульфідна к-та	Na₂S	Натрій сульфід
№ групи	Хімічні елементи					Відповідні сполуки
	Назва	Сим вол	Прості			Складні
						Оксиди	Кислоти			Солі
			Фор мула	Назва	Фор мула	Назва	Фор мула	Назва	Фор мула	Назва
V	Нітроген	N	N2	Азот	NO	Нітроген (ІІ) оксид
					NO2	Нітроген (ІV) оксид	HNO₂	Нітритна к-та	NaNO₂	Натрій нітрит
							HNO₃	Нітратна к-та	NaNO₃	Натрій нітрат
	Фосфор	P	P	Фосфор	P2O5	Фосфор (V) оксид	H₃PO₄	Фосфатна к-та	Na₃PO₄	Натрій фосфат
									NaH₂PO₄	Натрій дигідрогенфосфат
									Na₂HPO₄	Натрій гідрогенфосфат
IV	Карбон	C	C	Вуглець	CO	Карбон (ІІ) оксид (чадний газ)
					CO2	Карбон (IV) оксид (вуглекислий газ)	H2CO3	Карбонатна к-та	CaCO₃	Кальцій карбонат
									MgCO₃	Магній карбонат
									Ca(HCO₃)₂	Кальцій гідрогенкарбонат
									Mg(HCO₃)₂	Магній гідрогенкарбонат
	Силіцій	Si	Si	Силіцій	SiO2	Силіцій (IV) оксид (кремнезем, річковий пісок)	H₂SiO₃	Силікатна к-та	Na₂SiO₃	Натрій силікат (рідке скло)
									K₂SiO₃	Калій силікат (рідке скло)

ТАБЛИЦЯ ДЕЯКИХ МЕТАЛІВ ТА ЇХ ВІДПОВІДНИХ СПОЛУК

№ групи	Хімічні елементи		Відповідні сполуки
	Назва	Символ	Прості		Складні
			Прості		Оксиди		Гідроксиди			Солі
			Формула	Назва	Формула	Назва	Формула	Назва	Формула	Назва
І	Натрій	Na	Na	Натрій	Na₂O	Натрій оксид	NaOН	Натрій гідроксид, ідкий натр, каустик	NaCl	Натрій хлорид
І	Калій	K	K	Калій	K₂O	Калій оксид	КОН	Калій гідроксид, ідке калі	КCl	Калій хлорид
ІІ	Магній	Mg	Mg	Магній	MgO	Магній оксид	Mg(OН)2	Магній гідроксид	MgSO₄	Магній сульфат
ІІ	Кальцій	Ca	Ca	Кальцій	CaO	Кальцій оксид, негашене вапно	Ca(OН)2	Кальцій гідроксид, вапняна вода, гашене вапно	CaCO₃	Кальцій карбонат, вапняк, мармур, крейда
ІІІ	Алюмі ній	Аl	Аl	Алюміній	Аl2О3	Алюміній оксид	Аl(ОН)3	Алюміній гідроксид	АlCl3 Na3[Al(ОН)6]	Алюміній хлорид Гексагідроксоалюм інат натрію
№ групи	Хімічні елементи				Відповідні сполуки
	Назва	Символ	Прості		Складні
			Прості		Оксиди		Гідроксиди			Солі
			Формула	Назва	Формула	Назва	Формула	Назва	Формула	Назва
VIІІ	Ферум	Fe	Fe	Залізо	FeО	Ферум (ІI) оксид	Fe(ОН)2	Ферум (ІІ) гідрооксид	FeSO₄	Ферум (ІІ) сульфат
					FeО	Ферум (ІI) оксид	Fe(ОН)2	Ферум (ІІ) гідрооксид	FeSO4 · 7Н2О	Залізний купорос
					Fe2О3	Ферум (ІIІ) оксид	Fe(ОН)3	Ферум (ІІІ) гідрооксид	FeCl₃ Na3[Fe(ОН)6]	Ферум (ІІІ) хлорид Гексагідроксоферрат натрію
					Fe3О4 (FeО·Fe2О3)	Залізна окалина Ферум (ІІ, ІІІ) оксид

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОСНОВНИХ КЛАСІВ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

Речовини	Характерні реакції
Речовини	з неметалами	з кислотними оксидами	з амфотерними оксидами	з кислотами	з амфотерними гідроксидами	з солями	з водою
Метали	t 2Na+Cl₂= =2NaCl t Fe+S=FeS	t 2Mg+SiO₂= =2MgO+Si	–	Zn+2HCl= = ZnCl₂+H₂ ↑	–	Fe+CuSO₄ = =Cu + FeSO₄	2Na+2H₂O= =2NaOH+H₂↑; Zn+H₂O= =ZnO+H₂↑
Основні оксиди	–	–	_t CaO+ZnO= =CaZnO₂	t CuO+H₂SO₄= =CuSO₄+H₂O	t CaO+Zn(OH)₂= =CaZnO₂+H₂O	–	Na₂O+H₂O= =2NaOH
Амфотерні оксиди	–	–	–	–	–	–	–
Луги	2KOH+Cl₂= =KClO+ +KCl+H₂O	Ca(OH)₂+CO₂= =CaCO₃+H₂O	t 2NaOH+ZnO= =Na₂ZnO₂+ +H₂O	NaOH+HCl= =NaCl+H₂O	2NaOH+ +Zn(OH)₂= =Na₂ZnO₂+ +2H₂O	2NaOH+ +CuSO₄= =Cu(OH)₂+ +Na₂SO₄	Утворюються кристалогідра ти з різним вмістом води
Речовини	Характерні реакції
Речовини	з неметалами	з кислотними оксидами	з амфотерними оксидами	з кислотами	з амфотерними гідроксидами	з солями	з водою
Нерозчинні основи	–	Mg(OH)₂+SO₃= =MgSO₄+H₂O	t Mg(OH)₂+ZnO= =MgZnO₂+H₂O	Mg(OH)₂+ +2HCl= =MgCl₂+ +2H₂O	Ba(OH)₂+ +Zn(OH)₂= =BaZnO₂+ +2H₂O	–	–
Амфотерні гідроксиди	–	Zn(OH)₂+SO₃= =ZnSO₄+H₂O	–	Zn(OH)₂+ +2HCl= =ZnCl₂+2H₂O	–	–	–
Солі	–	CaCO₃+ t +SiO₂= =CaSiO₃+ +CO₂↑	t Na₂CO₃+Al₂O₃= =2NaAlO₂+CO₂	Na₂CO₃+ +2HCl= =2NaCl+ +H₂O+CO₂↑	–	Na₂SO₄+ +BaCl₂= =BaSO₄+ +2NaCl	CuSO₄+5H₂O= =CuSO₄∙5H₂O
Вода	H₂O+Cl₂= =HCl+HClO	H₂O+SO₃= =H₂SO₄	–	nH₂O+H₂SO₄= H₂SO₄∙nH₂O	–	FeSO₄+7H₂O= =FeSO₄∙7H₂O	–

* Примітка: Базелюк І.І., Величко Л.П., Титаренко Н.В.Довідкові матеріали з хімії.

ОСНОВНІ КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

№

з/п

Клас речовини

Загальна формула

гомологічного ряду

Перші представники

Ознака класу

Назва

Молекулярна формула

Структурна формула

Насичені вуглеводні

(алкани)

СnH2n+2

метан

етан

пропан

CH4

C2H6

C3H8

Н С Н Н

СН3 – СН3

СН3 – СН2 – СН3

Алкани у карбоновому ланцюгу між карбонами

мають одинарний зв’язок, що називають насиченим.

Відстань між атомами

Карбону дорівнює 0,154 нм, кут між ними – 109,28⁰

Ненасичені вуглеводні:

а) алкени

б) алкіни

CnH2n

етен (етилен)

пропен (пропілен)

етин (ацетилен)

C2H4

C3H6

C2H2

СН2=СН2

СН3 – СН = СН2

CH ≡ CH

Ненасичені вуглеводні у карбоновому ланцюгу між

карбонами мають кратний зв’язок: подвійний (у

алкенів) або потрійний (у

алкінів). У алкенів відстань між атомами Карбону

дорівнює 0,134 нм, кут -

120⁰. У алкінів відповідно

0,120 нм, кут - 180⁰

CnH2n-2

пропін

C3H4

CH = C – CH₃

Ароматичні вуглеводні

(арени)

бензен (бензол)

C6H6

СН НС СН

НС СН

СН

Арени мають ароматичний зв’язок: замкнутий цикл

карбонового ланцюга, що

має єдину шестиелектронну хмару, що в рівній мірі

належить всім шести атомам Карбону

ГІДРОКСОПОХІДНІ ВУГЛЕВОДНІВ

Спирти:

а) насичені

одноатомні

б) багатоатомні

R – OH

CnH2n+1OH

метанол

(метиловий спирт)

етанол

(етиловий спирт)

пропанол

(пропіловий спирт)

CH₃OH

C₂H₅OH

C₃H₇OH

CH₃ – OH

C₂H₅ – OH

C₃H₇ – OH

У своєму складі спирти мають одну або декілька

функціональних спиртових груп -ОН. Насичені

одноатомні спирти мають

одну групу -ОН. Багатоатомні - кілька груп -ОН.

гліцерин

C₃H₅(OH)₃

CH₂ – CH – CH₂

OH OH OH

Феноли

фенол

C₆H₅OH

У своєму феноли мають функціональну спиртову

групу, що безпосередньо пов’язана з ароматичним кільцем.

Альдегіди

R – C

CnH2n+1CHO

метаналь

(мурашиний альдегід)

етаналь

(оцтовий альдегід)

HCHO

CH₃CHO

H – C

CH₃ – C

У своєму складі альдегіди мають карбонільну групу

С = О

сполучену з воднем та вуглеводневим радикалом

Насичені одноосновні

карбонові кислоти

R – C

ОH

CnH2n+1COOH

метанова

(мурашина) кислота

етанова

(оцтова) кислота

пропанова

(пропіонова) кислота

HCOOH

CH₃COOH

C₂H₅COOH

H – C

ОH

CH₃ – C

ОH

C₂H₅ – C

ОH

Насичені одноосновні карбонові кислоти в своєму

складі мають функціональну карбоксильну групу:

 С

ОН що сполучена з вуглеводневим

радикалом

1	2	3	4	5	6	7
8.	Естери	O R – C O – R₁	етилетаноат (етилацетат, етиловий ефір оцтової кислоти)	СН3 - СОО - С2Н5	О СН₃ - С О - С₂Н₅	У своєму складі естери (складні ефіри) мають два вуглеводневих радикали (однакових чи різних), що сполучені групою: О  С О 
9.	Жири	СН2 – СОО – R СН – СОО – R СН2 – СОО – R	Тристеарат гліцерину		СН2 – СОО – С17Н35 СН – СОО – С17Н35 СН2 – СОО – С17Н35	Жири є естерами гліцерину та вищих карбонових кислот
9.	Жири	СН2 – СОО – R СН – СОО – R СН2 – СОО – R	Триолеат гліцерину		СН2 – СОО – С17Н33 СН – СОО – С17Н33	Жири є естерами гліцерину та вищих карбонових кислот
					СН2 – СОО – С17Н33
10.	Вуглеводи		Глюкоза Сахароза Крохмаль Целюлоза	С6Н12О6 С12Н22О11 (С6Н10О5)n (С6Н10О5)n
11.	Амінокислоти	R _ H₂N – CH –COOH α-амінокислота	Гліцин	H₂N – CH₂ – COOH	О Н – N – CH₂ – C  OH H	У своєму складі амінокислоти мають одну (або кілька) карбоксильних груп – COOH і одну (або кілька) аміногруп –NH2

ТАБЛИЦЯ ВУГЛЕВОДНІВ

№ з/п	Алкани		Алкени		Алкіни
	Мають одинарний зв’язок між карбонами у карбоновому ланцюгу		Мають один подвійний зв’язок між карбонами у карбоновому ланцюгу		Мають один потрійний зв’язок між карбонами у карбоновому ланцюгу
	Загальна формула гомологічного ряду СnH2n+2	Назва	Загальна формула гомологічного ряду СnH2n	Назва	Загальна формула гомологічного ряду СnH2n-2	Назва
1.	CH₄	метан	–	–	–	–
2.	C2H6	етан	C2H4	етен, етилен	C2H2	етин, ацетилен
3.	C3H8	пропан	C3H6	пропен, пропілен	C3H4	пропін
4.	C4H10	бутан	C4H8	бутен	C4H6	бутин
5.	C5H12	пентан	C5H10	пентен	C5H8	пентин
6.	C6H14	гексан	C6H12	гексен	C6H10	гексин
7.	C7H16	гептан	C7H14	гептен	C7H12	гептин
8.	C8H18	октан	C8H16	октен	C8H14	октин
9.	C9H20	нонан	C9H18	нонен	C9H16	нонін
10.	C10H22	декан	C10H20	децен	C10H18	децин

КЛАСИФІКАЦІЯ ВУГЛЕВОДІВ

БУДОВА МОЛЕКУЛИ ГЛЮКОЗИ

ά - циклічна форма альдегідна форма β - циклічна форма

КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИРІВ

КЛАСИФІКАЦІЯ БІЛКІВ

І. За походженням

ІІ. За будовою

ОСНОВНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ФОРМУЛИ

Величини:

А – атомна маса хімічного елемента, г/моль М – молярна маса речовини, г/моль n – кількість речовини, моль m – маса речовини, г

V – об’єм, л

V₀ = 22,4 л/моль; стала

N – кількість атомів хімічного елемента w – масова частка, % або долі ρ - густина речовини, г/мл або г/см³

n 

V₀

V  nV₀



m w речов. m_розч.

M  2 Д_Н₂

М 32 Д_О₂

М  29 Дпов.

N _ M w

A100%

Д_Н2 (До2_, Д_пов) – відносна густина пари речовини за воднем (киснем, повітрям) Формули:

ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ

Середній рівень

Задача №1. Обчисліть масу 0,5 моль сульфатної кислоти H₂SO₄.

m = n ·

n(H₂SO₄) = 0,5 _моль m(H₂SO₄) = n(H₂SO₄) · M(H₂SO₄) m(H₂SO₄) – ? M(H₂SO₄) = 1·2 + 32 + 16·4 = 98 _г/моль m(H₂SO₄) = 0,5моль · 98 _г/моль = 49_г

Відповідь: m(H₂SO₄) = 49 _г

Задача №2. Скільки моль становить 67,2 _л вуглекислого газу?

n_V

V₀

nCO  VСO2 V0 = 22,4 л/моль 

  67,2^л 3мольV₀ ⁿCO  

² 22,4л/моль

Відповідь: n(C0₂) = 3 _моль

Задача №3.

Увага! В органічній хімії у загальних формулах гомологічних рядів n позначає кількість атомів Карбону.

Молярна маса насиченого вуглеводню дорівнює 44 г/моль. Визначте формулу речовини і назвіть її.

М(С_nН_2n+2) = 44

A(С)·n + А(Н)·(2n+2) = 44

12n + 2n + 2 = 44

14n = 44 – 2 14n = 42

n = 3 С₃Н₈ – пропан

Відповідь: С₃Н₈ – пропан

Достатній рівень

Задача №1. Обчисліть кількість, масу і об'єм кисню, що потрібний для окиснення 3,42 _г сахарози. m (С Н О ) = 3,42 г 0,01 моль х моль

С₁₂Н₂₂О₁₁12О₂ 12СО₂ 11Н₂О

1 моль 12моль

n С12Н22О11 mС12Н22О11  3,42г 0,01моль MС₁₂Н₂₂О₁₁ 342г/ моль

М(С₁₂Н₂₂O₁₁) = 12 • 12 + 1 • 22 + 16 • 11 = 342 _г/моль

0,01моль хмоль 0,0112

 ; хмоль  0,12моль; 1моль 12моль 1

n(O₂) = 0,12 моль;

m = n ·

m(O₂) = 0,12 моль • 32 г/моль = 3,84 г

М(O₂) = 16 • 2 = 32 г/моль

V=n · V₀

V₀ = 22,4 л/моль

V(O₂) = 0,12 моль • 22,4 л/моль = 2,688 ≈ 2,7 л.

Відповідь: n(О₂) = 0,12 моль m(O₂) = 3,84 г V(O₂) = 2,7л

Задача №2. Масова частка Карбону у вуглеводні дорівнює 92,3%. Густина пари речовини за воднем дорівнює 39. Визначте формулу речовини і назвіть її.

N(C)  ^w^(C)^^M M2Д_₂ 23978

A(C)100%

wM

^N ^ A100%

N(C)  9212,3%10078%  6 w(H)M

N(Н)  A(H)100%

w(H) = 100% - w(C) = 100% - 92,3% = 7,7%;

NH  7,7%78  6

1100^% С₆Н₆ – бензол

Відповідь: С₆Н₆ – бензол.

w ^mречов.100% mрозч.

Задача №3. Зробіть необхідні обчислення і приготуйте розчин масою 200 г, у якому масова частка натрій хлориду становить 10%. w(NaCl) = 10% wm_розч.

m_розч. = 200 г m(NaCl) – ? m(H₂0) – ? V(H₂0) – ?

mречов.  100%

w(NaCl100)%mрозч. 10%100200% г 20г m(NaCl)  

m(H₂O)= m_розч.- m(NaCl) = 200г - 20г = 180г

m(H2O) ρ(H₂O)=1г/мл; V(H₂O) ^180г 180мл

V(H2O)_

ρ(H₂O) 1г/мл

Відповідь: m(NaCl)=20г

V(H₂O)=180мл

ВІДНОСНІ МОЛЯРНІ МАСИ ДЕЯКИХ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

А н і о н и		К а т і о н и
А н і о н и	H⁺	NH4+	K⁺	Na⁺	Ag⁺	Ba²⁺	Ca²⁺	Mg²⁺	Zn²⁺	Mn2+	Cu²⁺	Pb²⁺	Hg²⁺	Fe²⁺	Fe³⁺	Al³⁺	Cr³⁺
2- О	18	–	94	62	232	153	56	40	81	71	80	223	217	72	160	102	152
OH^-	18	35	56	40	–	171	74	58	99	89	98	241	–	90	107	78	103
Cl^-	36,5	53,5	74,5	58,5	143,5	208	111	95	136	126	135	278	272	127	162,5	133,5	158,5
Br^-	81	98	119	103	188	297	200	184	225	215	224	367	361	216	296	267	292
I^-	128	145	166	150	235	391	294	278	319	309	–	461	455	310	–	408	433
S2-	34	68	110	78	248	169	72	56	97	87	96	239	233	88	208	150	200
- NO₃	63	80	101	85	170	261	164	148	189	179	188	331	325	180	242	213	238
SO32-	82	116	158	126	296	217	120	104	145	135	–	287	281	136	–	–	–
SO42-	98	132	174	142	312	233	136	120	161	151	160	303	297	152	400	342	392
СO32-	62	96	138	106	276	197	100	84	125	115	124	267	–	116	–	–	–
SiO32-	78	112	154	122	292	213	116	100	141	131	140	283	277	132	–	–	–
PO43-	98	149	212	164	419	601	310	262	385	355	382	811	793	358	151	122	147
CH₃COO^-	60	77	98	82	167	255	158	142	183	173	182	325	319	174	–	204	229

НАДАННЯ НАЗВ РОЗГАЛУЖЕНИМ ОРГАНІЧНИМ РЕЧОВИНАМ ЗА МІЖНАРОДНОЮ НОМЕНКЛАТУРОЮ

І. ПРАВИЛО НАДАННЯ НАЗВ РОЗГАЛУЖЕНИМ НАСИЧЕНИМ ВУГЛЕВОДНЯМ:

1. Обрати головний (найдовший) карбоновий ланцюг.

2. Пронумерувати його починаючи з того боку, де ближче і більше відгалужень.

3. Визначити бічні відгалуження (радикали) та номера Карбонів, яким вони належать.

Радикали: СН3 – метил С2Н5 – етил

С3Н7 – пропіл

Вr – бромо

СІ – хлоро

NO₂ – нітро

4. В алфавітному порядку перелічити відгалуження, вказуючи номер Карбону якому вони належать і, якщо треба, множинні префікси (ди-, три-, тетра-) і додати назву головного ланцюга, що відповідає назві нормального алкану з тим самим числом атомів Карбону.

Наприклад: CH₃ _Вr

׀ 1 2 3 ׀ 4 5 6

CH₃ – CH – CH – CH₂ – CH₂ – CH₂

^׀ 1,5- дибромо – 4 – метилгексан

Вr

II.ПРАВИЛО НАДАННЯ НАЗВ РОЗГАЛУЖЕНИМ НЕНАСИЧЕНИМ ВУГЛЕВОДНЯМ:

Назву розгалуженим ненасиченим вуглеводням надають так само, як і алканам, тільки при нумерації головного ланцюга перевагу надають ненасиченому зв'язку, після назви ланцюга вказують найменший номер Карбону, якому належить кратний зв'язок, потім додають закінчення -ен або -ин (-ін) залежно від типу кратного зв’язку.

Наприклад: 1) 1 2 3 4

CH₂ = CH – CH – CH₂

׀ 3 – метилбут – 1 – ен CH3

5 4 3 2 1

2) CH₃ – CH – C ≡ C – CH₃

Br 4 – бромопент – 2 – ин

III. ПРАВИЛО НАДАННЯ НАЗВ РОЗГАЛУЖЕНИМ АЛКАНОЛАМ

Назву розгалуженим алканолам надають так само, як і розгалуженим алканам, тільки при нумерації карбонового ланцюга, перевагу надають функціональній спиртовій групі і перед назвою головного ланцюга вказують номер Карбону, якому належить група ОН і наприкінці назви додають суфікс -ол.

Наприклад: CH3

1CH 2 –2 CH2 –3 CH2 –4 CH ׀ – CH5 2

׀ ׀

ОН Вr 5 – бромо – 4 метилпентан – 1 – ол

ЗМІСТ

1. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва ................................ 4

2. Назви та символи деяких хімічних елементів .................................................... 5

3. Валентність та ступені окиснення деяких металів і неметалів ........................ 6

4. Характеристика хімічного елемента за ПС ....................................................... 7

5. Характеристика хімічного елемента № 3 за ПС (приклад) .............................. 8

6. Характеристика хімічного елемента № 17 за ПС (приклад) ............................ 9

7. Схема позначення графічної електронної формули .......................................... 10

8. Приклади електронної конфігурації атомів хімічних елементів ..................... 10

9. Типи хімічних зв'язків та їх ознаки ..................................................................... 12

10. Приклади хімічного зв'язку .................................................................................. 13

11. Характеристика молекули речовини ................................................................... 15 12. Електрохімічний ряд напруги металів ................................................................ 16

13. Таблиця електронегативності неметалів ............................................................ 16

14. Схема складання формул речовин ...................................................................... 17

15. Склад молекул основних класів неорганічних речовин .................................. 18

16. Класифікація неорганічних речовин ................................................................... 19

17. Розчинність кислот, основ та солей у воді ......................................................... 20

18. Таблиця катіонів та аніонів .................................................................................. 21

19. Таблиця деяких неметалів та їх відповідних сполук ......................................... 22

20. Таблиця деяких металів та їх відповідних сполук ............................................. 24

21. Хімічні властивості основних класів неорганічних речовин ........................... 26 22.Основні класи органічних речовин ..................................................................... 28

23. Таблиця вуглеводнів ............................................................................................. 31

24. Класифікація вуглеводів ....................................................................................... 32

25. Будова молекул глюкози ...................................................................................... 33

26. Класифікація жирів ............................................................................................... 34

27. Класифікація білків ............................................................................................... 35

28. Основні величини та формули ............................................................................. 36

29. Приклади розв'язування розрахункових задач ................................................... 37

30. Відносні молярні маси деяких неорганічних речовин ...................................... 39

31. Надання назв розгалуженим органічним речовинам за міжнародною

номенклатурою ...................................................................................................... 40

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.

2. Електрохімічний ряд напруги металів.

3. Базелюк І.І., Величко Л.П., Титаренко Н.В.Довідкові матеріали з хімії.

– К.: ІРПІНЬ, 1998, с. 240.

4. Зеленєва О.Г. Хімія 8-11 клас: Довідник школяра і студента. Донецьк:

ТОВ ВКФ «БАО», 2006, с. 560.

Середня оцінка розробки

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

Загальна:

5.0

Всього відгуків: 2

Оцінки та відгуки

Коржан Тетяна Василівна 12.01.2022 в 15:38

Дякую

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0
Крюкова Ірина Валеріївна 12.05.2020 в 15:59

Загальна:

5.0

Структурованість

5.0

Оригінальність викладу

5.0

Відповідність темі

5.0

pdf

Завантажити

Зберегти на потім

Додав(-ла)

Козирська Олена

Пов’язані теми

Хімія, 11 клас, Інші матеріали

Додано

8 квітня 2020

Переглядів

7104

Оцінка розробки

5.0 (2 відгука)

Навчальний посібник з хімії "Хімія в таблицях"

ПЕРЕДМОВА

ПЕРІОДИЧНА СИСТЕМА ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ Д.І. МЕНДЕЛЄЄВА

ВАЛЕНТНІСТЬ ТА СТУПЕНІ ОКИСНЕННЯ ДЕЯКИХ МЕТАЛІВ І НЕМЕТАЛІВ

ПРИКЛАД

Li(І); Li1

ПРИКЛАД

СХЕМА ПОЗНАЧЕННЯ ГРАФІЧНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ ФОРМУЛИ

ПРИКЛАДИ ЕЛЕКТРОННОЇ КОНФІГУРАЦІЇ АТОМІВ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ

ТИПИ ХІМІЧНИХ ЗВ’ЯЗКІВ ТА ЇХ ОЗНАКИ

ПРИКЛАДИ ХІМІЧНОГО ЗВ’ЯЗКУ

О = О

Н2О

NaCl

ПРИКЛАД

ТАБЛИЦЯ ЕЛЕКТРОНЕГАТИВНОСТІ НЕМЕТАЛІВ

СХЕМА СКЛАДАННЯ ФОРМУЛ РЕЧОВИН

СКЛАД МОЛЕКУЛ ОСНОВНИХ КЛАСІВ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

КЛАСИФІКАЦІЯ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

РОЗЧИННІСТЬ КИСЛОТ, ОСНОВ ТА СОЛЕЙ У ВОДІ

ТАБЛИЦЯ КАТІОНІВ ТА АНІОНІВ

ТАБЛИЦЯ ДЕЯКИХ НЕМЕТАЛІВ ТА ЇХ ВІДПОВІДНИХ СПОЛУК

ТАБЛИЦЯ ДЕЯКИХ МЕТАЛІВ ТА ЇХ ВІДПОВІДНИХ СПОЛУК

ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ОСНОВНИХ КЛАСІВ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

ОСНОВНІ КЛАСИ ОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

ТАБЛИЦЯ ВУГЛЕВОДНІВ

БУДОВА МОЛЕКУЛИ ГЛЮКОЗИ

І. За походженням

ІІ. За будовою

ОСНОВНІ ВЕЛИЧИНИ ТА ФОРМУЛИ

ПРИКЛАДИ РОЗВ'ЯЗУВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ЗАДАЧ

Середній рівень

Достатній рівень

С12Н22О1112О2 12СО2 11Н2О

N(C)  w(C)M M2Д2 23978

NH  7,7%78  6

ВІДНОСНІ МОЛЯРНІ МАСИ ДЕЯКИХ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

НАДАННЯ НАЗВ РОЗГАЛУЖЕНИМ ОРГАНІЧНИМ РЕЧОВИНАМ ЗА МІЖНАРОДНОЮ НОМЕНКЛАТУРОЮ

ЗМІСТ

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

Li(І); Li^¹

Н₂О

С₁₂Н₂₂О₁₁12О₂ 12СО₂ 11Н₂О

N(C)  ^w^(C)^^M M2Д_₂ 23978