26 вересня о 18:00Вебінар: Особливості статевого виховання у школах України

Навчальний продукт як результат пізнавальної праці на уроці

Про матеріал
У методичній наробці «Навчальний продукт як результат пізнавальної праці на уроці» представлена ідея створення конкретного навчального продукту на уроці географії в результаті співпраці вчителя та учнів. В основі педагогічної ідеї – шкільний урок та необхідність підвищення його результативності, а отже, підготовка уроку вчителем. Без чого немає уроку? Без навчальної праці. А результатом праці є продукт. На уроці, спрямованому на створення навчального продукту, все повинно бути підпорядковано результату праці: мета уроку, форми діяльності учнів, функції вчителя.
Перегляд файлу

                                                            Бакулєва  Т.  Л.,

                                                                                              учитель географії ЗОШ №15

                                                                                              міста Маріуполя

 

Навчальний продукт

як результат

пізнавальної праці на уроці                                                               

 

 

 

               На сучасному етапі розвитку освіти педагогічні науковці вважають  найпродуктивнішими уроками фізичну культуру та технології, оскільки саме на цих уроках учні займаються діяльністю. Пояснюється все дуже просто: високий результат досягається тренуваннями і працею, головною мотивацією на цих уроках є успіх (Вийшло! Зумів! Зробив!).

               Як перенести цей успіх на інші уроки? Є тільки один шлях – організувати пізнавальну працю на уроці з «виробництвом» конкретного продукту: таблиці, схеми, малюнку, казки, вірша, діаграми, коду, тексту, тез, висновку, закону, правила, задачі, асоціативного ряду… Пізнавальна праця учнів, організована вчителем, дозволить учням мати міцні знання і вміння їх використовувати. Міцні знання це те, що не забувається і може бути використане у реальній життєвій ситуації. Забувається те, чого не вивчили добре, постійно не згадують і не повторюють.

               Як це зробити на практиці?

               Приклад перший. За програмою 7 класу тема «Антарктида» вивчається два уроки. Є план вивчення материка, за яким вчитель організує пізнавальну діяльність учнів: географічне положення, етапи дослідження, рельєф, клімат, води, органічний світ, екологічні проблеми. Матеріал цікавий і різноплановий, тому вчителеві важливо розставити акценти, спрямувавши діяльність учнів на досягнення головної мети кожного уроку. На першому – «малюємо портрет» Антарктиди, на другому – складаємо уявний шестизначний код материка. Після цього вивчається навчальний матеріал з використанням підручника, карт, відповідей учнів, пояснення

вчителя та відповідей на найскладніші запитання. Діяльність вчителя нагадує роль провідника у непрохідних джунглях, але він веде учнів, нагадуючи мету уроку – «портрет» Антарктиди. Як результат кропіткої (і досить обємної!) роботи  - навчальний продукт уроку:

 

 

                  1820 р.  Ф.Беллінсгаузен        лід 4 км    Площа 14 млн.кв.км (V місце)

                          М. Лазарев              лід   АНТАРКТИДА       лід

антарктична платформа (корисні копалини, вулкан Еребус)

Тихий   Атлантичний   Індійський океани

Полюс холоду Землі (-89º С)

                                                    Антарктична пустеля

Наукові станції 17 країн світу («Академік Вернадський» Україна)

 

                   

           Другий урок поглиблює знання учнів і зорієнтований на формування вмінь використовувати набуті знання. Головне завдання на цьому уроці – знайти причинно-наслідкові звязки і дати відповідь на запитання «Чому Антарктида має саме такий «портрет»? Чому такою є її природа?». Відповідаючи на це запитання, учні можуть користуватися будь-яким джерелом інформації (підручником у першу чергу!). Але перелічувати риси материка учням не треба, бо про них йшлося на попередньому уроці.

Мета: скласти «код Антарктиди», вибудувавши його з раніше вивчених характеристик материка. Цей код і буде навчальним продуктом другого уроку. Учитель пропонує набір характеристик Антарктиди, позначивши кожну певною цифрою:

     1   Полюс холоду Землі

     2   Низькі температури повітря

     3   Положення материка у високих широтах

     4   Антарктична пустеля

     5   Антарктичний кліматичний пояс

     6   Потужний пояс льоду

               Кожна з характеристик  обговорюється у класі, так поглиблюється навчальний матеріал. Кожен учень може поставити запитання, уточнюючи характеристику (наприклад, термін «високі широти» означає широти, віддалені від екватора, якщо екватор має широту 0º, то високі широти мають позначку широти 80º-90º).

                 Так у зошитах учнів (або в контурних картах) зявляється новий продукт, той самий код материка Антарктида, який можна розшифрувати на наступному чи послідуючих уроках, повторити перед письмовою роботою:  352 614.  Код означає, що материк такий, бо:

  • розташований у високих широтах (має специфічне географічне положення);
  • там розміщується антарктичний кліматичний пояс (холодний та сухий);
  • холод спричиняється низькими температурами повітря (кут падіння сонячних променів малий);
  • низькі температури – причина потужного поясу льоду;
  • полюс холоду – наслідок низьких температур та льоду, що відбиває сонячні промені;
  •  антарктична пустеля – результат впливу всіх перелічених чинників. Більша частина материка взагалі позбавлена і рослинності, і тваринного світу.

 

Приклад другий. 6 клас. Тема «Гідросфера» вивчається 12 уроків. Складаючи технологічну карту теми, я визначаю (планую) результативність кожного  уроку або продуктивність. Після цього підбираю форми та методи навчальної роботи учнів, фіксую «навчальний продукт» кожного уроку. Планування теми може мати такий вигляд:

Т Е М А      У Р О К У

        «Навчальний продукт»

1. Вода на Землі, її розподіл між частинами гідросфери

2. Світовий океан та його частини

 

3.Властивості вод Світового океану

  Практична робота №7 на контурній карті

 

4. Рух води в Океані.

5. Життя в океанах і морях. Багатства вод.

6. Води суходолу. Річки. Пр.р. №7 (продовження)

7. Озера. Штучні водойми.

 

8. Болота.

9. Льодовики та багаторічна мерзлота.

10. Підземні води.

11. Використання вод суходолу людиною

12. Урок узагальнення та  контролю.

1.Казка про Гідру та її спадок

2.Секторна діаграма (порівняння

   розмірів)

3.Розвязування задач  на   визначення

   солоності води

    Робота в контурній карті

4. Схема течій в океанах (закономірності)

5. Малюнок розповсюдження організмів

6. Творча робота «Річки-рекордсмени»

7.Таблиці «Походження озерних

    улоговин», «Озера світу»

8. Опис процесу утворення болота

9. Висновки про значення льодовиків

10.Схема утворення підземних вод

11. Висновки про значення вод суходолу

 

 

 

 

 

 

      Отже, кожний урок – це результат співпраці вчителя та учнів. Без чого немає уроку? Без навчальної праці. А результатом праці є продукт. На уроці, спрямованому на створення навчального продукту, все повинно бути підпорядковано результату праці: мета уроку, форми діяльності учнів, функції вчителя, який використовує різноманітні сучасні технології навчання. Але в основі всіх технологій знаходиться урок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                 

 

docx
Додано
10 лютого
Переглядів
150
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку