навчальний проект "Дослідження меду"

Опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів

«Чмирівський ліцей»

 

 

 

Дослідження цілющих складових

у бджолиному медові

 

 

 

 

 

Проект виконала учениця 10 класу
Опорного закладу загальної
середньої освіти І-ІІІ ступенів
«Чмирівський ліцей»
Чмирівської сільської ради,
Старобільського району,
Луганської області
Миршавка Анастасія,

Консультант вчитель хімії та біології
Бондар Світлана Анатоліївна

2018

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………3

Розділ І Аналітичний огляд літератури……………………………….4

Розділ ІІ Матеріали та методика дослідження………………………..6

Розділ ІІІ Результати власного дослідження …………………………8

Висновки ……………………………………………………………….10

Література ………………………………………………………………11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність теми

Бджолиний мед є не тільки цінним продуктом харчування, а й лікувальним засобом, що широко використовується у народній медицині. Лікувальні властивості має не кожен мед, тому що у продажі іноді трапляються фальсифікований мед. Найчастіше неповноцінність меду спричинена годуванням бджіл цукром, домішками патоки або незрілістю меду. Розбавлений мед теж втрачає лікувальні властивості. 

Тому школярі повинні знати про лікувальні складові бджолиного меду та способи виявлення фальсифікатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І Аналітичний огляд літератури

Бджолиний мед є не тільки продуктом харчування, а й має лікувальні властивості і широко використовується населенням. За походженням мед буває трьох видів:

1. Натуральний мед, взятий у медоносних рослин.

2. Цукровий мед, добутий при годуванні бджіл солодкими речовинами, найчастіше цукровим сиропом.

3. Мед з паді, який бджоли роблять не з нектару квітів, а головним чином з екскрементів комах: тлі, черепашок та ін. Ці комахи живляться соками рослин, їх солодкі екскременти  потрапляють на листя дерев і називаються падь, або медвяна роса.

І. Натуральний мед. Він має складний хіміко-біологічний склад. Головними складовими частинами є моносахариди глюкоза і фруктоза ( 65-80%). Обидва ці цукри разом називаються інверними.

Крім інвертного цукру більшість медів мітять буряковий цукор (до 8%), воду до (22%). Крім води і цукрів у меді у невеликій кількості містяться ферменти, вітаміни, алкалоїди, антибіотичні речовини, біогенні стимулятори тощо. Ці складові, незважаючи на невелику кількість, мають велике значення для організму.

Більшість дослідників вважають, що лікувальні властивості  бджолиного меду пов’язані з ферментами, що містяться в ньому. Це саме ті складові, які неможливо створити штучним шляхом.

При зберіганні меду активність ферментів знижується: за 3-4 роки – приблизно вдвічі, а за 35 років – у 10 разів.

При нагріванні меду вище 60° ферменти руйнуються і мед стає простою сумішшю поживних речовин. Такий мед можна зустріти на ринку  взимку та ранньою весною

Про розтоплений мед судять по діастазному числу, яке повинне бути не менше 10.

Іноді на ринках зустрічається токсичний «п’яний» мед. Він потрапляє до нас найчастіше з південних регіонів. При цьому вживанні спостерігаються нудота, блювання, слабкість, запаморочення, судоми. Захворювання настає через 1-2 години після вживання продукту.

«П’яний» мед з’являється на півдні у дощовий період, коли отруйні рослини цвітуть раніше медоносів. Їхній пилок має токсичні глікозити.

ІІ Цукровий мед утворюється при годуванні бджіл цукровим сиропом. Такий мед бідний на ферменти, вітаміни. Він відрізняється від натурального за зовнішнім виглядом: блідий, в’язкий, без аромату. Декстрини цукрового меду заважають кристалізації. Каталаза в ньому відсутня, а діастаза дуже низька.

Реалізація цукрового меду вважається фальсифікацією.

ІІІ Мед з паді. Такий мед має темний колір, містить мало духмяних речовин. При вживанні не змішується зі слиною й лежить в роті окремим комом. На смак схожий з бджолиним медом, але не кристалізується. Часто має неприємний смак.

Велика кількість паді – в засушливе літо.

У незначних кількостях падь є природною домішкою до квіткових медів у період пізньої викачки меду.

 

 

 

 

 

Розділ ІІ Матеріали та методика дослідження

1. Визначення органолептичних властивостей.

Увага звертається на зовнішній вигляд, наявність механічних забруднень. Для цього ложку меду розчиняють у невеликій кількості води, механічні домішки випливають на поверхню, або осідають на дно. Відмічається колір меду, запах, смак. За кольором мед поділяється на чотири групи: білий, світло-бурштиновий, темно-бурштиновий, темно-бурий. За кристалізацією: густий, рідкий, тягучий.

Характер кристалізації: салоподібна, крупно- або дрібнозерниста. Незрілий мед не кристалізується. Піна на поверхні свідчить про бродіння.

2. Визначення інвертного цукру.

Для визначення інвертного цукру (глюкози, фруктози) за спрощеною методикою потрібно 10 мл 1% Κ3Fe(CN)6 , 2,5 мл 2,5% NaOH і 6,3 мл розчину меду (0,25%). Суміш у колбі нагрівається на електроплитці, кип’ятиться 1 хвилину і додається 1 крапля 1%-ного розчину металевої сині. Якщо суміш не знебарвлюється, то мед має інвертного цукру менше на 65%. Такий мед фальсифікований і у продаж не допускається.

3. Визначення кислотності.

5 г меду розчиняється у дистильованій воді, додаємо 2-3 краплини 1% спиртового розчину фенолфталеїну та титруємо 0.1%  розчином NaOH до рожевого забарвлення.

Кількість витраченого 0,1 н NaOH множиться на 2 – це є градуси кислотності меду.

Знижена кислотність свідчить про цукровий та фальсифікований мед. Кислотність вище 5 характеризує мед закислий.

4. Визначення діастазного числа.

Діастазне число – показник активності фермента діастази. Він визначається при підозрювані меду на ненатуральність та в розплавленому меді.

Діастазне число виражається в кількості мл 1% розчину крохмалю, що розкладається за 1 час діастазою, яка міститься в 1 г меду.

Для визначення діастазового числа готується розчин меду, що містить в 10 мл 1 г меду (10%), додається 5 мл 0,1% розчину NaCI та 5 мл 1% розчину крохмалю. Нагріваємо 1 годину у воді (40-45°), після охолодження додаємо і краплю 1% -вого розчину йоду.

Фіолетове забарвлення свідчить про те, що крохмаль не розклався.

5. Визначення каталази.

Фермент каталаза розкладає пероксид гідрогену з утворенням вільного кисню, об’єм якого визначають. У прилад наливають 10 мл розчину меду (1:2), 10 мл 1%-вого розчину пероксид гідрогену, закривають корком із зігнутою трубкою, яку опускають у воду і і вводять у пробірку, заповнену водою. Через 24 години визначають об’єм кисню, що витіснив воду з пробірки.

Незначну кількість каталази містить незрілий мед, і зовсім її не містить мед, що нагрівався вище 60°, а також цукровий.

6. Реакції на мед із паді.

До 1 мл меду (1:2) додаємо 10 мл 96% -вого етилового спирту – спостерігається поява молочно-білої муті.

7. Реакція на штучний інвертний цукор.

5 г меду розчиняють в невеликій кількості ефіру, випарюють досуха, додають 2-3 краплі розчину 1% хлоридної кислоти. Поява оранжевого кольору, яке поступово переходить у вишневе, вказує на наявність штучного інвертного цукру.

Розділ ІІІ Результати власного дослідження

В основу натуральності меду покладено вміст інвертного цукру в сукупності з визначенням органолептичних властивостей, наявності ферментів, домішок.

Досліджувалось три зразки меду:

1. Органолептичні властивості.

А) механічних забруднень не виявлено;

Б) за кольором два зразки мали світло-бурштинове і один – бурштинове;

В) усі зразки закристалізовані;

Г) на поверхні жодного відсутня піна;

Д) на смак сторонні привкуси відсутні;

Е) запах – типовий медовий.

2. Дослідження на штучний інвертний цукор.

Штучний інвертний цукор визначається реакцією Селіванова – Фіге, отримано негативні результати. Штучний інвертний цукор не виявлено.

3. Визначення кислотності.

Зразки меду титровано 0,1 н розчином їдкого натру. Отримано такі значення кислотності: 4, 5,5.

4. Діастазне число не визначилось.

5. Визначення каталази.

При розкладанні зразків меду   гідрогену протягом 24 годин, визначено поява кисню певного об’єму в усіх трьох зразках.  Далі мед було розплавлено при температурі 60°. Зразки розплавленого меду кисень з пероксиду гідрогену не виділяли.

6. Реакція на мед з паді.

При додаванні до зразків меду етилового спирту (96%) сліди молочно-білої муті з’явилися  лише в одному зразку, що свідчить про невеликі домішки меду на паді.

7. Визначення крохмальної патоки.

При додаванні до зразків меду концентрованої хлоридної кислоти та спирту в двох зразках спостерігалося поява слабкого помутніння. Це може свідчити не лише про незначні домішки патоки, а про наявність у медові білків.

8. Визначення бурякової патоки.

До 5 мл 10 % розчину меду додали 2,5 г ацетату свинцю (свинцевий цукор) та 22,5 мл метанолу. Якщо утворюється жовтуватий осад – це свідчить про наявність домішок бурякової патоки. При взаємодії зразків з свинцевим цукром та метанолом жовтого осаду не з’явилося.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Результатами цієї роботи було переконливо доведено натуральність досліджуваних зразків меду, як за допомогою простих хімічних експериментів відрізнити фальсифікат від натурального меду, а така ж виявлено, як впливає висока температура на якість меду.

Практична значущість роботи.

Результати цієї роботи можуть бути використані на уроках хімії, біології та в просвітницькій роботі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

1. Велика медична енциклопедія Том 16

2. Інтернет – ресурси.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки