Навчальний проект "Про працьовитих і лінивих"

 

Опорниий заклад « Загальнлосвітня школа І-ІІІ ступенів с.Цміни»

 

 

 

 

 

 

 

Навчальний проект    « Про працелюбних і лінивих»

 

 

 

 

 

 

Керівник проекту                                                    Демедюк Наталія Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                    Навчальний проект

 

               Про працелюбних і лінивих

 

 

       Автори проекту: учні 2 – го класу

 

 Дидактична характеристика проекту:

 

Тип проекту:  ознайомлювально – інформаційний, колективний.

 

Об’єкт пізнання: людина.

 

Провідна проблема:  працьовитість І лінь.

 

Спосіб вирішення проблеми:  пошук відомостей,  інформації, творів, матеріалів по обраній темі та їх аналіз.

 

Освітній продукт:  виставка книг, малюнків, папка, в якій зібрані народні прислів’я, творчі роботи , поетичні та прозові твори, пісні.

 

 

                                План виконання проекту

 

        1.Обговорити в класі ідею проекту.

        2. Сформувати склад учасників ( учні, вчителі, батьки, друзі).

        3. Визначити форму презентації проекту ( урок, вистава).

        4. Розподілити клас на творчі групи та визначити обов’язки учасників.

        5. Збір необхідної інформації, матеріалів.

        6. Оцінка роботи учасників проекту запрошеними гостями.

 

 

Тема:  Про працелюбних та лінивих

 

Мета: розширити знання учнів про професії дорослих; продовжувати формувати в учнів уявлення, що праця є першоосновою життя людини; з’ясувати сутність понять працьовита людина, лінива людина;встановити причинно – наслідкові зв’язки між учинками дітей та настроєм батьків; розвивати допитливість, творчу фантазію, винахідливість; виховувати працелюбність, повагу до людей праці.

 

Обладнадння: малюнки « Люди різних професій», « Працелюбні та ліниві», малюнки до казок, виставка книг по темі,  хатинка Наф- Нафа, дерево трудового народу, листочки- професії, квіти- прислів’я про працю, хмаринки- прислів’я про лінь, сонечко –які справи можете виконати ви?, виставка малюнків « Хто на кого схожий?».

 

                                    Хід  уроку

 

І. Організаційний момент

 

• Доброго дня, мої розумники і розумниці. Ми  раді зустрічі з вами, дорогі гості. Сподіваємось, у вас залишаться приємні спогади  про цей урок.

 

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

1. Проблемне завдання.

Послухайте пісню і здогадайтесь, на яку тему ми  будемо сьогодні з вами вести мову на нашому уроці.

   (Звучить пісня. Відповіді дітей.)

          ( На дошці макет хатини Наф-Нафа і Нуф- Нуфа, на них написано тему уроку.)

      - Діти ,як ви думаєте, чому слова «працелюбні» і «ліниві» я розмістила на різних хатинках?  (Відповіді дітей)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

 

• Діти, пригадуєте лист, який прийшов до нас із проханням про допомогу? Я вам нагадаю його зміст:

 

« Добрий день, шановні другокласники! На центральній площі великого міста вчора відбулися збори трудолюбивих і лінивих людей. Вони хотіли прийняти рішення: хто з них веде правильний спосіб життя. Одна половина людей вважала, що праця приносить людям радість, щастя, задоволення. А  інші  переконували присутніх, що людина тільки тоді щаслива, коли нічого не робить, а за неї і для неї трудяться інші люди.

    Ми у відчаї: не знаємо, якими бути нам? Підкажіть, будь ласка! Адже ви навчаєтесь  у школі, і , мабуть, точно зможете  довести, хто з них правий? Розкажіть  все, що вам відомо про працелюбних та лінивих. Сподіваємось на вашу допомогу.

                                    З повагою спостерігачі зборів.»

 

Ми поділили наш клас на творчі групи, кожній з яких було дано завдання по цій проблемі. Учні провели велику роботу, зібрали багатий матеріал і сьогодні ми разом з ними використаємо  це на нашому уроці.

 

ІV. Робота над новим матеріалом

    1. Робота з тлумачним словником

Учні першої творчої групи працювали із тлумачним словником, щоб довідатись, що         

означає слово «праця» і «лінь».

                ( Діти повідомляють.)

Праця. 1. Свідома діяльність людини, спрямована на створення матеріальних або культурних цінностей, що є умовою існування і розвитку суспільства; трудова діяльність.

2.Службові обов’язки. Піти до праці.

 

Ледачий.  1. Який не любить працювати, лінивий.

2. Сповнений бездіяльності, лінощів

 

2.   Розповідь вчителя.

 

Погляньте навколо…Нас оточує дуже багато речей, необхідних для навчання, праці, життя і відпочинку. Так ,саме завдяки праці виростають найпрекрасніші споруди, з’являється музика, м’який, запашний хліб, який щодня лежить на наших обідніх столах і безліч інших речей, які оточують нас. Треба завжди пам’ятати, що  будь – яка річ – результат праці багатьох людей.

 

                                     Учні:

1.                             Хоч як не вигадуй,

Хоч як не крути-

Самі не приходять

Поштові листи.

                2.       Саме не спроможне

     Змолотись зерно.

     Із пряжі саме

     Не зітчеться сукно.

                3.  Самі не позводяться

                     Новобудови.

                     Самі не напишуться

                     Вірші чудові.

                 4.        Ми все це так само,

                            Як тата і мами,

                                  Повинні робити

                                  Своїми руками.

 

Кожен предмет, кожну річ виготовляють умілі руки  ваших тат і мам, людей різних професій. Що ж таке професія?

        ( Діти намагаються відповісти.)

Професія – це вміння добре виконувати певну роботу, виготовляти різні речі, надавати послуги.

                 Сідайте, діти. У гурті зустрілися ми знову.

                 Про славні руки золоті я поведу розмову.

                 Ті руки звичні до землі, будують, вміють шити.

                 Ми часто бачим мозолі на їх долонях, діти.

                 Всі вдячні золотим рукам, я теж їх поважаю.

                 Тож хочу розповісти вам, усе про них, що знаю.

 

3. Гра « Люди праці»

     А зараз я пропоную пограти у гру «Люди праці» і посадити біля хатинки ( самі виберіть, біля якої ?)  незвичайне ДЕРЕВО ТРУДОВОГО НАРОДУ. Я читаю вірш, в якому будуть згадуватись різні професії. Ваше завдання – прикріпити на це дерево листочки, на яких є написана згадана у вірші професія:

                          Мають ремесла свої аромати:

                          Тістом в пекарні пахне, малята,

                          Мимо столярні пройдете зрання –

                          Гостро запахне стружка духмяна.

                          Лаком і фарбою пахне маляр,

                          Цеглою – муляр, замазкою – скляр,

                          Куртка шоферська пахне бензином,

                          Одяг робочий – мастилом машинним.

                          Пахне кондитер мускатом і кмином,

                          Лікар – аптекою і вітамінами,

                          А хлібороби, що ходять за плугом,

                          Пахнуть чорноземом, полем і лугом.

                          Морем і рибою пахне рибалка…

                          Тільки неробство не пахне ніяк.

                          Ледар пахтиться духами старанно

                               Та пахне він, діти, усе ж препогано.

 (Відповідь :  Пекар. Столяр. Маляр. Муляр. Скляр. Шофер. Кондитер.

Лікар. Хлібороб. Рибалка.)

 

Яка ж професія найголовніша, найпотрібніша? Чому ви так вважаєте?

                        ( Відповіді дітей.)

А зараз пропоную вашій увазі інсценізацію вірша  Володимира Губенко « Ким ви,

діти, будете?»

                        До дівчат і хлопчаків вчителька звертається:

                        -Ким ви стати хочете, як повиростаєте?

                  Вмить злетіли руки, гамір учинився…

                  Другий клас на групи різні розділився.

                   Ці кричать:

                        - Хоч завтра станем космонавтами!

                   Ті шумлять:

                         - Артистами!

                    Інші:

                          - Футболістами!

                          - Любимо оркестри ми – будемо майстрами!

                    Вчительці б радіти: « От активна публіка!

                    Золото – не діти!»

                     А вона насуплена.

                    Раптом посміхається: - Ну а ще? –

                                                             питається,-

                    Може інтереси є інші в кого з вас?

                    То ж назвіть професію…

                     - Ні ! – гукає клас.-

                     Більш ніким не хочем стати.

                     Тільки в космосі літати, в спорті брать медалі,

                     М’яч ганяти, танцювати, грати на роялі!..

                     Розпалилась дітлашня.

                     - Тихо! – вчителька спиня.-

                    Всі ж як підуть хлоп’яки тільки і футболісти,

                    У артисти, співаки… Що ж  ми будем їсти?

                    Якщо тільки гратимем всі ми й танцюватимем

                    Все своє життя – де ж ми одяг братимем,

                    Хто ж нам дасть взуття?

                    Хто нам зробить зошити, «велики» і « телеки»,

                    І сачки капронові, щоб ловить метеликів?

                    Уявіть: живуть у місті лиш артисти й футболісти.

                    Всі навколо тільки грають, і танцюють і співають.

                    Транспорт весь стоїть – дрімає: водіїв нема в трамваях

                    Ні в автобусах, таксі – подались в артисти всі.

                    Розсміявся клас…

                    А  Діма, добре вчиться він, відмінно,

                    Каже:

                    - Буть цього не може, щоб нам тільки танцювать!

                    Думав я – і не в артисти, певно, буду програмістом!

                   - Коли так ,- сказала Тома ,- вивчусь я на агронома!

                         Гриць гукнув після Тамари: - Хто зі мною в сталевари?

                         Сяють очі у Юрка: - Буду слюсарем !- гука.

                         - Я ж бо вас ,- всі чують Люду – всіх возить в трамваї буду!

                         - Після школи ,- каже Вова .- Я – в училище військове!

                          Підхопились два Івани: -Ми – на флот – у капітани!

                          Щоб до рідних берегів не пускати ворогів.

                           - Сяду я на « МАЗ» шофером…

                           - Я в кравці…

                           - Я інженером…

                           - Я пектиму пиріжки…

                           - Я писатиму книжки…

                           - А в Космос вирушимо разом на екскурсію всім класом…

                            А співати неодмінно всі ми будем після зміни!

 -  Доповнимо наше деревце листочками . Які назви професій ви запам’ятали, слухаючи цей вірш?

  - Який висновок про значимість професій ви зробили?

  Всі професії важливі і потрібні. Своєю працею кожен приносить користь іншим людям.

 

4. Інтерв’ю.

   Чи кожна праця приносить людині радість, щастя, задоволення? Щоб знати відповідь на це запитання, 3-я творча група мала завдання : взяти інтерв’ю в рідних, знайомих. Вслухайтесь уважно, як говорять про свою роботу люди різних професій і відгадайте їх:

 

 1) « Моя праця найцікавіша; що може дати людині більше радості ніж те, що ти бачиш, як проростає зерно, кинуте тобою в землю, як колоситься нива, зорана і засіяна тобою; а радість  від усвідомлення того, що ти даєш людям найдорогоцінніший скарб – хліб? Вона ні з чим незрівнянна» - каже закоханий у свою працю хлібороб.

 

2) « Моя праця найцікавіша з усіх: розкриваєш перед людиною світ знань, таємниці законів, відкриваєш душу і серце дитини променями добра, допитливості; бачиш, як на твоїх очах виростає, дорослішає і розумнішає людина. Що може дати більше радості?» - каже справжній педагог, учитель.

 

3) « Мій садочку, ти мій оберіг,

       Моя доля ти світла, щаслива!

      Вранці знову прийду на поріг,

     Обійму я дітей своїх милих.

     Розпитаю, як справи у них,

    Чи наснилися сни їм чудові,

    Відкривати я буду для них

    Таємниці все нові і нові.» Так каже вихователь дитячого садочка .

 

Вислови можна було б продовжити. Але гадаю, що й цих досить, аби зрозуміти, що радість, задоволення дає праця, в яку вкладаєш всю свою душу, яку любиш, без якої не уявляєш свого життя.

     А кожна людина щоденно, крім роботи з обраної професії, виконує безліч дрібних видів праці, малозначущих, як здавалося б на перший погляд, але без яких жодна людина не може обійтися.

- А зараз прикрасимо дерево ягідками – словами: як повинна працювати людина, щоб досягти хороших результатів і задоволення від своєї роботи.

Працювати:  завзято, натхненно, творчо, невтомно, захоплено ,сумлінно, відповідально, уважно, старанно, добре, обережно, результативно, фізично, розумово, якісно, наполегливо, щоденно, красиво.

 

 - А як називається ваша професія?

 Поки ви ще школярі, головна ваша праця – це навчання, хороші знання. Але ви повинні не тільки гарно вчитися, але й допомагати своїм рідним людям, товаришам.

 

Гра « Маленькі господарі»

Яку роботу вже можете виконати ви вдома, в школі, в полі? Називати по одному виду роботи, не повторювати вже названі  вашими товаришами. ( Кожному ряду окреме завдання)

А інколи виходить ось така допомога:

                                               Бабусин вихідний

                                Сьогодні неділя, бабуся ще спить,

                               Не буду я рано бабусю будить.

                               Насмажу картоплі сама на сніданок

                               Сама підмету я і сіни і ганок,

                               Пиріг із повидлом спечу я сама…

                               А то ж вихідних у бабусі нема!

                            …Картопля парує, букет на столі,

                              А де це бабуся? Немає її.

                             - Бабусенько, де це Ви? Я Вас чекаю!

                             - Лушпиння з картоплі на кухні збираю!

                             - Змиваю повидло зі стелі, зі стін,

                             Змітаю розсипаний цукор та кмин;

                             Ще зі стола повишкрібую тісто

                             І сяду з тобою ,онученько, їсти.

                                                         Н. Дергач.

 Фізкульхвилинка

    ( Пісня дівчаток «Помічниця мамина», сл. Г.Биченюк, муз. В Лепешка)

5. Краса праці.

                 ( Повідомляє творча група)

  Красивою і цікавою може бути кожна праця і здобути насолоду від праці, відчути іі красу також може кожний. Але досягає цього той, хто вкладає в працю свої здібності, хто в праці розкриває свій талант. Кожному з нас не байдуже, у яких приміщеннях ми живемо, вчимося, якою ручкою чи олівцем  пишемо.

Вибираючи собі одяг, дивимося не лише на те, щоб він був з доброго матеріалу, але  насамперед красивим, оздобленим, відповідав моді.

    Дослідники, наприклад, встановили ( про це свідчать речі, знайдені під час археологічних розкопок), що людина з давніх – давен, виготовляючи потрібні їй речі, намагалась обов’язково прикрасити їх певним орнаментом, запозиченим у природи, зробити їх поверхню приємною для користування.

    Придивіться  уважно до майстрів своєї справи у будь – якій сфері діяльності і ви побачите, як в їх праці втілюється внутрішня єдність краси і користі. Токар милується красою виготовленої ним деталі, хлібороб – красою лану вирощеної пшениці, архітектор, будівельник – красою будинку, споруди, художник – майстерним творінням на полотні. Створювати своїми руками красу для інших –це  і є  справжнє задоволення. Так, захопившись красою краєвиду, ми кажемо: « Як чудово!». Спостерігаючи чіткі, вправні рухи ткалі, яка обслуговує багато верстатів, думаємо про себе: « Як прекрасно!», « Як чудово!». Подолавши труднощі, вирішивши якусь складену задачу, над якою «бився» і зусиллями волі, можливо, переміг свою лінь і добився хороших результатів – кожного разу відчуваєш  естетичне задоволення.

    Краса, створена людиною, живе в усьому: у речах, що її оточують, у творах мистецтва, у природі, яку людина все більше і більше пізнає і підкоряє  своїм матеріальним і духовним потребам.

 

 

6.  Бесіда за картиною Т. Яблонської  «Льон».

 

   А чи звертали ви увагу на людей, які працюють у полі? Якими здавались вам їхні обличчя? Звичайно, втомленими і заклопотаними, адже праця на землі потребує неабиякого напруження і сили. Але, мабуть,  ви не зустрічали жодного засмученого, невдоволеного обличчя. Подивіться на картину Т. Яблонської «Льон». Який вираз обличчя у жінки – трудівниці, що зображена на полотні? Так, її обличчя спокійне, лагідне, ніби просвітлене. Спробуйте « прочитати» почуття цієї працелюбної жінки. Мабуть, ви відчули урочисту радість, гордість, що випромінює її обличчя і постать. Як ви думаєте, чому радіє ця жінка і чим так пишається? Авжеж, вона задоволена результатами своєї праці. Ласкаві руки жінки ніби обнімають ніжні стебла рослин. Материнською ніжністю сповнені її плавні рухи. А поле ніби прислухається до тієї ніжності. ЇЇ красиві працелюбні руки прекрасні у своєму потягу до землі. ЇЇ красиве чуйне серце здатне любити все навколо .ЇЇ краса невіддільна від краси землі, яку вона оберігає своєю працею.

 

- А чи доводилось вам створювати красу своїми руками?

                 ( Відповіді дітей)

 

« Праця людини – окраса і слава. Праця людини – безсмертя її!»

                                                                               В. Симоненко

А скільки видатних людей здобули своєю працею слави  на весь світ:

Катерина Білокур – талановита українська художниця,

Ніна Матвієнко – заслужена  українська народна артистка, закохана у пісню,

Сергій Павлович Корольов – творець перших космічних кораблів,

Василь Сухомлинський -  видатний педагог, письменник.

    Цей список можна продовжити і ми  це будемо з вами  робити і далі, тобто поповнювати матеріалами наш проект по цій темі.

 

7. Робота з прислів’ями та приказками

А зараз послухаємо, які прислів’я про працю ви підібрали і заквітчаємо ними подвір’ячко ( прикріплюємо квіти з прислів’ями на дошку)

Людина без праці – орел без крил.

Робота не псує людину, якщо людина не псує роботу.

Маленька праця краща за велике безділля.

Без труда нема плода.

Хто в роботі, той і в турботі.

Роботящі руки гори вернуть.

Губами говори , а руками роби.

Попороби до поту, то й поїси в охоту..

Без роботи день роком стає.

Хто добре учиться, той буде й добре робить.

Без праці нема життя і собаці.

Без труда не виловиш і рибки із пруда.

Більше роби, та менше говори.

Мала бджілка, але й та працює.

Очам страшно, а руки зроблять.

Роби, небоже, то й Бог поможе.

Терпіння і труд  все перетруть.

Хто працює – не бідує.

По роботі майстра пізнають.

Діло майстра величає.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Силою не хвались -  краще трудись.

Добре в світі тому жити, хто працьовитий.

Що посієш, те й пожнеш.

Хто сіє, оре, не знає про горе.

Від доброї праці стає гарною земля.

Мало хотіти, слід навчитися і вміти.

Праця має гіркий корінь, та солодкий плід.

Помаленьку цюк та цюк – звалиш так найтовщий бук.

             Фізкультхвилинка

 ( Пісня хлопчиків «Як робочий чоловік» Сл. О.Головка, муз.В.Лепешка)

 

Але є люди, які ухиляються від роботи або ж працюють абияк, користуються всіма благами, не доклавши найменших зусиль до їх створення.

Як називають таких людей?  (Ледар. Лінюх. Ледарюга. Ледацюга)

Цікаво знати: Слово ледар нам здається таким знайомим, а насправді це слово – чужинець. У старих німецьких говірках лоддер означало «нероба».

Прислів’я  та приказки про ледачих ми теж знаємо:

Ледачий і на печі мерзне.

Гультяйство губить хазяйство.

Під лежачий камінь вода не тече.

Цілий день косив сіно, а за вечір коза з’їла.

Орачеві земля – мати, а ледарю –мачуха.

Поїхав у поле орать, та й забув плуга взять.

Він то і радий косити, та нема кому коси носити.

Ледачому завжди тяжко.

« Нехай» - поганий чоловік.

Хто в Петрівку сіна не косить, той зимою в собак їсти просить.

Лінивому все ніколи.

Робить, як мокре горить.

Ласа кішка до риби, та в воду лізти не хоче.

Не так лінь, як не хочеться.

Відкладену роботу снігом замете.

А йому щодня неділя.

Вже й пережував, а він і ковтнуть не хоче.

І каші не хочу, і по воду не піду.

І за холодну воду не візьметься.

То снідаю, то обідаю – і погуляти ніколи!.

Лінь – гірше хвороби.

Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.

До роботи плачучи, а до танців скачучи.

Його робота не лізе ні в тин, ні в ворота.

Грім не гряне -  ледачий не встане.

Ледащо не варте ні на що.

« Завтра, завтра не сьогодні!» - так говорять ліниві й голодні.

Хоч три дні не їсти, аби з печі не злізти.

Ледачого і в церкві б’ють.

У ледачого пасічника і бджоли ледачі.

Лінивому щодень свято.

У лінивого і піч не пече, і стріха тече.

Б’ють не лежачого, а ледачого.

Як той пес: день біжить, а тиждень лежить.

Під лежачий камінь вода не біжить.

Поки лежень належиться, то встайко наїсться.

А я жита не жала, в борозенці лежала.

Дибає, як муха в сметані.

Уморився, поки хліба наївся.

 

Прислів’я про лінь помістимо в цій солом’яній хатинці. Чому  саме тут?

8. Поетична сторінка

Одна з наших творчих груп підшукала поетичні твори на цю тему. Декілька  віршів  послухаємо зараз, а всі інші ви матимете змогу самостійно взяти в нашій папці і почитати.

                             Лінь

1.  Що робити?                                                   Лінь шепоче:

Наче тінь                                                       - Та навіщо це

Приросла до мене                                           тобі?!

Лінь!                                                                 Як тут

Я хотів уроки вчити –                                   виберешся з ліжка?

Адже в мене стільки справ!                         Що зробив я?

А вона шепоче:                                              Знову влігся…

- Вітю,                                                           Ну а вчора –

Взяв би краще -                                             навіть

Та поспав…                                                    соромно згадать! –

Суперечок не терплю!                                  класні збори

Що поробиш?                                                Довелося прогулять.

Ліг – та сплю…                                            Ні, я спершу

Вранці                                                           йшов туди

Протираю очі:                                             радісно й охоче.

Ех, зарядочку б зробить!                           Раптом чую:- Не ходи –и-и…-

Раптом чую-                                               клята лінь шепоче!

 

 

2.Як боротись -                                             Навіть з хлопців

Невідомо.                                                      Хтось гукне

Здався я,                                                        у футбол пограть мене –

Пішов додому…                                           лінь одразу ж поруч!

Став сумним я                                            І від ранку та й до ночі

І товстим -                                                 щось шепоче

Тільки й справ,                                                            та шепоче…

Що сплю чи їм,                                         Ех, коли б не вуха –

Не життя – а горе!                                Хто б її послухав!

                                                                                      А. Костецький

Чи доводилось вам слухати, або співати українські народні пісні про лінивих?

 

 

Грицю, Грицю, до роботи

 

   Грицю, Грицю, до роботи – в Гриця порвані чоботи.

    Грицю, Грицю, до телят – в Гриця ніженьки болять.

      Грицю, Грицю,  молотити – Гриць  нездужає робити.

                              Грицю, Грицю, роби хліб – кахи, кахи, щось охрип.

      Грицю, Грицю, іди їсти – зачекайте, де ж тут сісти?

 

Чи не той то Омелько?

                     Чи не той то Омелько, що жне жито помаленьку?

             Цілу жменю до смерку жне Омелько в холодку.

   Він нажав пів снопа, а говорить, що копа.

           Він нажав цілий сніп, а говорить – десять кіп.

   А він жита не жав, в борозенці пролежав.

А як сяде за обід, із Омелька ллється піт.

         Пообідавши Омеля, завалився спать в постелю.

             Ти ледачий наче пень, жменю жнеш за цілий день.

 

9. Популяризація літератури

 

Готуючи наш проект, діти відшукали багато казок, оповідань, байок .віршів і навіть цілі дитячі книжечки про працелюбних і лінивих. Частину з них ми розмістили на нашій виставці. А щоб перевірити , чи уважно ви читали ці твори, пограємо гру

« Відгадай, яка це казка?» :

1. Ці брати жили в лісочку,                    Раптом бачать: злий вовчисько

Любо гралися в пісочку,                          Та ще й зовсім – зовсім близько!

По густій траві качались,                     Треба їм мерщій тікати

Веселились, забавлялись.                        У міцненьку хатку брата.

                           (« Троє поросят»)

 

2. Півень жив собі на світі,                            Тільки друзі не хотіли

Мав він друзів, любі діти,                               За роботу братись,

Разом всі вони гуляли                                     Хоч наввипередки бігли,

І надворі пустували.                                      Щоб почастуватись.

                             ( « Колосок»)

 

3.Важко в світі сиротині,                        Ось карета, ось і коні,

Цілий вік – не півдоби,                               Так і грають на припоні.

Що зла мачуха накаже,                           Вже пора й на бал рушати,

Те роби, роби й роби…                             Нумо ж сукні приміряти.

 

                     ( « Попелюшка»)

 

4. Є у діда на городі                               Тягне баба, тягне дід,

Дві чудові грядки,                                  І онука, й пес, і кіт.

Там він овочі саджає                           Тільки мишка, хоч мала,

І живе в достатку.                             Всім ураз допомогла.

 

                   ( « Ріпка»)

 V.  Закріплення одержаних знань

 1. Аналіз ситуацій морального змісту

1) Під час літніх канікул Оля відпочивала за містом. Якось мама попросила доньку назбирати яблук на компот, на що дівчинка відповіла: « Я цілий рік сумлінно працювала в школі, тож тепер цілком заслужено відпочиваю. А  Ви мене навантажуєте своїми яблуками!»

( Діти коментують ситуацію:  чи доводилось спілкуватись з дітьми, які гарно навчаються, проте, не вельми охоче допомагають дорослим по господарству. Що ви сказали б Олі,, аби переконати її допомогти мамі?)

 

2) Я знаю одного хлопчика, який часто робить так: попросить його мама піти в магазин – він піде, але за це вимагає морозива; просять накрити на стіл – він накриє, але за це його  мають  повести в  кіно.

( Чи подобається вам цей хлопчик? Чому? Чи траплялись з вами такі випадки?)

 

3) Два товариші, Миколка і Петрик, разом робили з деталей конструктора великий підйомний кран. Раптом почувся дзвінок. Це прийшла Миколчина мама, в руках у неї були важкі сумки. Вона сказала: « Синку, допоможи мені». Миколка подивився на маму і відповів: « Не можу. Ми дуже зайняті».

( Що ви думаєте про поведінку Миколки? А що мав зробити Петрик?)

 

2. Конкурс малюнків « Хто на кого схожий»

Вчитель сказав дітям:

 - Кожна людина своєю поведінкою нагадує якусь тварину… Одна ледаща, як, приміром, ведмідь, інша роботяща, бджола. Ну і так далі. Спробуйте намалювати своїх тат і мам у вигляді симпатичних тварин. Це буде добрим жартом, він розвеселить ваших батьків.

      Коли один з учнів прийшов додому, тато лежав на дивані, читав газету і позіхав.

      Син намалював його ведмедем у бар лозі.

      А тут мама повернулась із крамниці з важкими сумками. І хлопчик намалював її верблюдом з величезними сумками. Тато і мама подивились на його малюнки і зареготали. А потім мама спитала:

    - Ти малюєш для школи?

    -  Еге ж ! Це таке завдання. Жартівливе.

    - Цікаво! Втрутився тато. – Навіщо ж виказувати домашні секрети? Краще намалюй мене у вигляді бобра, який безупинно будує, скажімо, будинок. А мама нехай буде безтурботною пташкою, яка радісно щебече з ранку до вечора. Жарт є жарт!

   Син так і зробив. Намалював тата бобром, а маму пташкою. І віддав малюнки вчителю.

     І тоді тат залучили до ремонту школи. А  маму запросили співати у батьківському хорі.

     Гарний вийшов жарт.

 

Ми також зробили виставку малюнків учнів нашого класу. У наших дітей і мами, і тата трудолюбиві , як бджілки та мурахи.

 

VІ.   Підсумок уроку

 

Яких людей засуджує народ, а яких, навпаки, вихваляє? А які люди вам більше до душі? То якими краще бути і якими будете ви ?

 

VІІ. Домашнє завдання

 

 Кожному ряду своє завдання:

1. Написати лист працьовитому хлопчику або дівчинці.
2. Написати лист лінивому хлопчику або дівчинці.
3. Опрацювати оповідання « Івасик» С.Кузьменка із підручника і написати Івасикові листа з побажаннями.
4. Написати твір -  міркування « Чому без праці людина жити не може?»
5. Написати  твір - міркування « Яким я повинен бути, щоб Земля була вдячна мені за кожну годину мого існування».
6. Написати твір – міркування « Для кого ми виконуємо домашні обов’язки?».