Родинне свято «Таланти наших батьків»

Родинне свято «Таланти наших батьків»

— Добрий день, дорогі друзі! Сьогод­ні у нас — незвичайне свято. Воно зіткане з добра і щирості, ніжності, зворушливості. Воно — родинне, сі­мейне, разом із мамами і татами. А де тато і мама — там завжди весело, сонячно і затишно. Тож я рада вітати всіх, хто завітав до нас на родинне свято «Таланти наших батьків». Усі ми добре знаємо, що людина сильна тоді, коли вона не одинока, коли її є кому підтримати, коли у неї є сім'я.

      Сім'я — це наша опора, це той при­чал, до якого пристаєш, ховаючись від бід і незгод, де знаходиш спокій і затишок.

Діти (по черзі)

1. Моя люба мама — калиновий цвіт,

В тобі, люба мамо, весь мій любий світ.

2. В тобі — моє щастя, в тобі — моя ціль.
   Твоє — моє горе, моїм є твій біль

3. Ти — мій скарб найбільший, ти — мій цвіт живий.

     Ти — моя перлина, скарб мій  дорогий.

4. Ти мене борониш від лихих тривог.
   Най благословить тя з неба Господь Бог.
5. Батьку любий, тату милий, нинішньої днини

Ти прийшов до нас на свято нашої родини.                                                                                                          6.  Ми тобі складаєм нині щире побажання,

Щоб прожив ти многії літа — не зазнав страждання.

Щоб гордитися міг своїми донями й синами.

Мелодія

          Цей хліб насущний ви прийміть від нас,

Щоб був достаток в домі повсякчас

І злагода, і щастя, і тепло.

 Щоб всій родині радісно було.

Діти вручають хліб батькам.

 Шанування своїх батьків - один із найсвятіших обов’язків людини і    неоплатних боргів дітей. Найдорожчі у світі люди – рідні батьки . Вони

простять, зрозуміють, вислухають. Поки живі батьки, ми всі щасливі, поки живі  батьки – кожен із нас залишається дитиною і в 20, і в   30, і в 40 років. Спочатку батьківські очі дивляться на нас з любов’ю, потім – з гордістю, а далі – з  надією. Мудрість говорить : « Якщо твої плани розраховані на рік – сій жито, якщо на десятиліття – сади дерево, якщо на віки – виховуй дітей».

 

Бабцю люба, бабцю дорогенька

 Чи була колись ти як ось я маленька?

 Чи була колись ти бабцю молодою

 Із рум’яним личком  з русою косою.

 

 Чи була у тебе до колін спідничка?

 Чи тобі казав хтось ти моя синичка?                        

 

А колись  бабусю, лялькою ти гралась?

Ти її жаліла, як вона ламалась?

 

А чому, бабусю, треба всім старіти?

 І мені прийдеться також посивіти?

 

А хіба немає на оте все ліку?

А хіба не можна жити літ без ліку.?                                      

 

Люба, добра бабцю ми твої внучата

Звертаємось до тебе щоб щастя побажати. 

 

Хай тебе в твоїй опіці Бог не опускає.

Хай тобі тривке здоров’я й силу посилає.

 

А до того наша бабцю хай ще, на додаток,

Гордість дасть тобі і втіху за нас онучаток.                                                                    

Мелодія

Дідусю, мій рідненький,  я так тебе люблю.

Вродливий ти своєю добротою

 І серцем , що для нас живе.

Дай Бог тобі здоров’я і спокою

Сто літ живи і знай - ми любимо тебе .

 

Хай в житті вам радість буде,

процвітайте як той цвіт

Дай же, Боже, любим дідусям

многих, добрих, щасних літ.

Мелодія

Доки батько живий, доки мати жива

Поспішайте сказати найніжніші слова.

« Мамо рідна, живи, тату рідний –живи.

Найдорожчі у світі це ви , тільки ви»  

 

Батьківський дім , батьківська хата

Добром і щедрістю багата

На материнську ніжну ласку

 на бабусину чарівну казку .

 

Нехай всі родини, як пишний вінок,

щастям барвистим будуть багаті.

Бабусю шануймо і дідуся,  матусю любімо і тата.

Нехай родина дружна уся

Буде на радість завжди багата .

           Мелодія  Презентація

З яких доріг, земель, світів- все знати мусиш ти…
         І про дідів, і про батьків- вони твої світи.

 

Родина — стовбур дерева міцного.
           Це батько й мати, бабці й дідусі.
           Тітки і дядечки всі до одного,
           Ну, словом, родичі й близькі усі.

 

Коріння роду треба добре знати,
          Дітей навчати, поки ті малі.
           Бо що то за людина без коріння?
          Як перекотиполе, що летить...
          Без роду-племені, його благословення
          Не може праведно на цій землі прожить.

 

          Хай тішаться внуками бабуся і дід .

         Хай тато і мама радіють дитині.

         Хай буде, як дуб , могутній наш рід.

        Хай злагода й мир запанують в родині !

 

Мабуть, сьогодні ви бу­дете згодні зі мною, що кожна люди­на має свій талант. Ви черговий раз у цьому переконаєтеся, якщо розгля­нете виставку робіт, яку підготували наші батьки. (Діти демонструють ви­роби своїх батьків.) Любо милуватися вашими виробами, шановні батьки! У вас дійсно золоті руки і дозвольте вам побажати нових творчих досяг­нень. Дякуємо вам за прояви натхнен­ня і творчості. Прийміть ці оплески в нагороду від нас.

 Звертаюсь до вас, наші гості! Ви будете на святі поваж­ним журі. Вашим завданням є визна­чення переможця у приготуванні най­улюбленішої страви для чаювання. Запропоновані страви підписані, а ви повинні ску­штувати кожну зі страв. У нас само­обслуговування, тому беріть тарілоч­ки і виделки і наприкінці свята ми від вас чекаємо висновків.

 Вас, шановні батьки, я запрошую до участі у кон­курсах. Після кожного конкурсу на вас чекатиме заохочувальний приз. Тому будьте активними! Ви, діти, теж не за­лишитеся поза увагою. Будьте актив­нішими — і наприкінці нашого свя­та отримаєте сюрприз. А свято наше продовжується, і ми переходимо до конкурсів, під час яких виявлятиме­мо таланти наших батьків.

   1.   Вашій увазі пропонується перший конкурс, але спочатку попрошу ви­йти  двох учасників - тат. Конкурс на­зивається «Найоригінальніша канап­ка». А що таке канапка? Я звертаюсь до вас, діти! (Маленькі бутербродики)

•            Перед вами, татусі, на столі — різ­номанітні продукти: батон, майонез, цукерки, ковбаса, крабові палички.

    Ваше завдання: за 1 хв зробити оригі­нальну канапку і придумати їй назву. (Батьки виконують завдання.)

•            Шановні чоловіки, ви продемон­стрували кулінарні таланти, зуміли виготовити оригінальні канапки - отримайте приз!

    2. Будемо продовжувати! Зараз ми перевіри­мо таланти наших мам. (Викликати двох мам.) Оскільки зараз непростий час, тому інколи жінки змушені за­мінювати дітям татусів. Вони мають упоратися із молотком та цвяхами.

    Ось ваше завдання: якнайшвидше забити цвяхи у дерев'яний брусок. Але для ускладнення пропоную вам по 3 цвяхи: один — кривий, другий — тупий, третій — нормальний. (Мами виконують завдання. Демонстрація.)

•            Цей конкурс дав змогу перевіри­ти, наскільки у наших мам точна рука і гостре око. Прийміть в дарунок ці цвяхи, що знадобляться в господар­стві.

3 Мабуть, знову потрібно потур­бувати наших чоловіків. (Виклика­ти двох тат.)Конкурс на пришивання ґудзика. Ця нібито проста справа перетво­риться на складну, бо потрібно як­найшвидше засилити в голку нитку, зав'язати її та пришити ґудзик, не заплутавши нитку. Завдання зрозу­міло? Звучить музика, і ви почина­єте працювати.

     Як легко спостерігати з боку, але ро­бити це самотужки — уже важче. І все ж робота зроблена. Подивимось, чи якісно? Як бачимо, наші татусі вміють і канапки готувати, і пришивати ґу­дзика.      Прийміть подаруночки від нас.

Танок

4. Ми виявили у наших батьків ще не всі таланти. Згадаймо, дорогі батьки, що робиться вдома щоранку, коли наші  люблячі діти збираються до школи і не можуть знайти ручку, зошит чи спортивну форму. (Викликати двох мам.) Подивимось, чи вміють наші мами збирати дітей до школи. Пе­ред вами два портфелі: навколо роз­кидані зошити, підручники, олівці, фломастери, десь спортивна форма, на столі — канапки. І це все якнай­швидше потрібно покласти до сумки. Так ми перевіримо вашу майстерність. (Мами виконують завдання.)

    Молодці, і це ви вмієте! А чи є в сві­ті щось, щоб ви не вміли? Прийміть у дарунок ці солодощі та насолоджуй­тесь виконаною справою. А ми, діти,знаємо, що потрібно завжди стежити за своїми речами і класти їх на свої місця. Ви так і робите? А зараз сюр­приз для всіх.

Виконується пісня «Мамина сорочка».

5 А ви, діти, хочете взяти участь у святі? Я прошу двох хлопчиків вийти на середину. Давайте пригада­ємо звичайний ранок перед школою. Після того, як зібрано ваші сумки, зроблено канапки, ви. вже готові йти до школи, а ваші шнурки в'яжуться не так, як потрібно, а навхрест, і ви можете впасти. Тож зараз ви повинні пробігти певну відстань із зав'язаними докупи шнурками. (Конкурс.)

— Як бачимо, діти не відстають від своїх батьків!

6 Для наступного кон­курсу мені потрібні двоє батьків. (Ви­ходять двоє батьків.)

    Звісно, працювати з розплющеними очима просто і легко, а спробуйте це зробити із зав'язаними очима.

   Ваше завдання: намалювати свій портрет. (Батьки виконують завдання.)

   А поки батьки відшукують пропор­ції та лінії, ми, діти, пограємо в гру «Ерудит».

Запитання гри:

1. Скільки горошин влізе в склянку? (Вони не лазять.)
2. Хто такий богомол? (Жук)

3. Хто їсть більше — лев чи кріт? (Кріт)
4. Чим закінчується «день»? (Літе­рою «ь»)
5. Коли ти йдеш по землі, що в тебе під ногами? (Підошва)
6. Чого багато має болото, менше — озеро, ще менше — море, і зовсім нічого — річка? (Літер «о»)

— Молодці, діти! А тепер поглянемо на шедеври наших батьків. Скажіть, діти, чи схожі портрети на оригінали?

     В дарунок отримайте ці альбоми, щоб тренуватися вдома.

 7   Для наступного конкурсу мені по­трібні четверо батьків, які займуть місця за столиками. Для вас завдання — скласти вірш за поданими сло­вами, що римуються.

Миша — тиша;

дитина — машина;

сонце — віконце;

клас — нас;

 скач — плач;

кішка — ніжка;

 піч — ніч.

А поки батьки відшукують у собі та­ланти поетів, пропоную вам, діти, таке завдання. Я читаю початок прислів'я, а ви його завершуєте. Так я переві­рю, як ви знаєте народну творчість.

Прислів'я

Зробив діло —... (гуляй сміло).

Сім раз відмір —... (один раз відріж).

Не кажи «гоп» —... (поки не пере­скочиш).

Не плюй у криницю —... (доведеть­ся води напиться).

Хто спішить —... (той людей смі­шить).

Готуй сани влітку —... (а віз взимку).

Не копай ями іншому —... (бо сам в неї попадеш).

Рання пташка росу п'є —... (а пізня сльози ллє).

Пташка красна своїм пір'ям —... (а людина ділом).

 Молодці, ви знаєте прислів'я та приказки! До речі, вони містять у собі народну мудрість, до якої варто при­слухатись. Зараз ми маємо почути ві­рші, що склали наші батьки. (Зачи­тують вірші.) У нагороду прийміть ці ручки. Як ви бачите, шановні гості, це також уміють наші батьки. У народі кажуть, що батьки і діти розуміють одне од­ного без слів. Я це зараз перевірю.

 8     Конкурс «У світі тварин». Він полягає в тому, що діти мімікою, рухами, жес­тами повинні показати батькам твари­ну, а ви, батьки, повинні цю тварину впізнати і назвати. (Пропонується по­казати кота, страуса, хом'яка, рибу.) За правильні відповіді батьки нагоро­джуються солодощами.

    9. Колись наші діти були маленькими. Для того щоб вони за­снули, потрібно було розповідати їм казки, віршики. Подивимось, чи пам'ятаєте ви, батьки, цей період. (Ви­кликати трьох мам.) Кожна з мам по черзі називає перший рядок дитячого віршика. Хто не зможе згадати — вибуває, поки не залишиться хтось одна. (Мами розповідають віршики.)

— Як бачимо, мами вміють чита­ти віршики. У дарунок прийміть ці блокноти.

   10  Мені цікаво: чи зумієте ви, тата, упі­знати свою дитину? Зараз ми це пе­ревіримо. (Викликати тата.) Перед вами — шеренга з дітьми, і ви повинні із зав'язаними очима впізнати тільки свою дитину. (Конкурс.)У дарунок прийміть ці солодо­щі.

Але настав час трішечки поруха­тись. Запрошуйте своїх батьків на та­нок. (Звучить мелодія і діти разом із батьками танцюють.)

11  Усе багатство нашої мови — у наших устах. І я про­поную вам, батьки, позмагатися ще в одному конкурсі. Ви по черзі зараз називатимете пестливі слова, якими звертаєтесь до дітей. Завдання зро­зуміло? Тоді починаймо! (Конкурс.)

Звучить пісня «Матуся кохана» у вико­нанні хлопчиків.

12.Наше сьогоднішнє життя — це су­цільна реклама. Навіть ми не змогли сьогодні на святі обійтися без рекла­ми, адже вона переслідує нас усюди. Давайте перевіримо, чи вміють бать­ки складати рекламу. (Викликати чо­тирьох батьків.) Я пропоную вам предмети: віник і ручку. Ви повинні їх прорекламувати.

   13  А поки батьки думатимуть, ми змо­жемо поспілкуватися. Пригадайте, шановні батьки, своє шкільне дитин­ство. Ви були такі самі, як і ці діти. Але спробуйте пригадати, чи запізнюва­лись ви на урок? Тож пропоную вам конкурс на найоригінальніше пояс­нення того, чому ви запізнилися на урок? (Відповіді батьків.)

— Дійсно оригінальні та незвичні пояснення. Але ми, діти, розуміємо, що запізнюватись на уроки — дуже негарно, тому цей конкурс був жар­тівливим.

Оплески батькам... Настав час для реклам. Будь ласка, зачитайте нам створені реклами!

 (Батьки зачиту­ють реклами, нагорода — солодощі.)

   Учитель (під звуки запису мелодії «Посвящение» ). А зараз подумки по­линемо далеко-далеко, в той час, коли ви ще не були татом і мамою, чоло­віком і дружиною, у той найперший хвилюючий день, коли зустрілись два несміливих погляди і шалено забили­ся серця, і полохлива думка змуси­ла зашарітися: «Це він», «Це вона». Найприємніші спогади... Хай зігрі­ють вони ваші серця у ніжному таноч­ку. Нехай жіноча маленька долонька. ляже у міцну чоловічу руку і світла музика повільного таночку подарує вам неповторну хвилину щастя. За­прошуйте, чоловіки, жінок. (Бать­ки танцюють.)

14.У нашому класі дівчатка мають такі гарні коси, що їм самим заплітати їх дуже важко, потрібна чиясь допо­мога. І тому ми зараз поглянемо, чи вміють тата заплітати своїм донечкам коси — швидко й акуратно. (Звучить музика. Батьки змагаються.)

•            Так, досить непогано продемонстру­вали свою вправність батьки. А в на­городу отримайте ці гребінці.

15.Запро­шую до себе двох батьків. Зараз, діти, будьте уважними, батьки вам за до­помогою міміки, жестів, рухів будуть зображувати предмети, а ви повинні їх упізнати і назвати, не вигукуючи.

•            Як бачимо, наші батьки можуть грати в театрі пантоміми. Склад­но впізнати предмети, але можливо.
       Можна зробити висновок, що бать­ки і діти розуміють одне одного без слів. У дарунок отримайте ці пода­рунки — солодощі.

    16. Останній конкурс — музичний. Кож­на сім'я по черзі співає пісню, що починається словом «Ой» («Ой цветет калина», «Ой мороз, .мороз», «Ой у полі криниченька», «Ой у виш­невому саду», «Ой Марічка чичері», «Ой на горі два дубки», «Ой чорна я си чорна») Які співучі наші батьки!

А зараз слово — журі.

    За найсмачнішу страву нагороджу­ється грамотою...

    Немає жодної сім'ї, яка була б об­ділена талантами. Наші батьки вмі­ють усе: тата — готувати канапки та заплітати коси, пришивати ґудзики; мами — забивати цвяхи та збирати сумки до школи. Вони і вірші склада­ють, і реклами, розуміють своїх дітей без слів і упізнають їх із зав'язаними очима. А скільки віршів знають і пі­сень! Давайте, дорогі діти, пишати­мемося батьками — вони у вас такі талановиті, розумні, добрі, люблячі! Вони — ваша опора у житті.

 

Учитель

 Тож поклонися щодня батькові гарненько,

 Бо серденько в нього до твого близенько.

 Поклонися татусеві до землі низенько.

 Він тебе оберігає, дитинко маленька!

 Поклонися щодня матінці ще нижче,

 Бо серденько в неї до твого ще ближче.

 Матінка рідненька ночі не доспала,

 За тебе, дитинко, все переживала.

 Прийміть, шановні батьки, уклін від ваших дітей і ці побажання.

 

Діти (по черзі)

1. Ми раді, батьки, вас привітати!
   Щастя й здоров'я вам побажати.
2. Мирного неба і ясного сонця!
   Хай щедро й ласкаво вам світить в віконце.

3. Злагоди й миру від зорі до зорі,
   А лихо нехай обминає поріг!
4. Хай діти й онуки шанують завжди,
   А доля вам щедрі дарує плоди..
5. І то не біда — якщо сивина,
   Усмішки красу не затьмарить вона.
6. Бажаємо удачі, добра і тепла.
   Незгоди людські хай не чинять вам зла.
7. І тільки все добре в житті щоб велося,
   Хай збудеться все, що іще не збулося.
8. Як сонце на небі щоденно сіяє,
   Так щастя в житті вашім хай розцвітає!

9. Як вода джерельна, будьте ви здорові!
   Хай сміються очі, не хмуряться брови.
10.          Хай живуть у серці почуття високі,
    Хай дарує доля сто щасливих років!

Діти виконують пісню «Музика рідно­го дому».

 

І варто було б сьогодні вручити окремо нагороду кожній сім'ї, але я гадаю, що найкращою і найдо­рожчою нагородою є ваші діти.

Звучить пісня «Одна калина...».

— Дякую всім за активність у кон­курсах і бажаю злагоди та щастя кож­ній родині!

 

Дорогі гості, батьки, діти. Я  думаю , що наша зустріч сьогодні залишить у  наших серцях приємний слід. Що наші діти понад усе будуть цінувати тих  людей, які люблять, бережуть, дбають про них. Нехай усі родини щастям  барвистим будуть багаті.