Навчальний проект з біології: "Методи діагностики та профілактики Дальтонізму. Методико-генетичне консультування цієї хвороби"

Існують і так звані панельні тести. Вони можуть складатися з 15, 85 і 100 відтінків (тести Фарнсворта). Сутність завдання — розставити всі фішки так, щоб кольори плавно переходили один в одного.

Клінічно розрізняють повну і часткову колірну сліпоту. Найрідше спостерігається повна відсутність кольорового зору.

Часткова колірна сліпота має такі різновиди:

• Дихромія
  • Протанопія — зміни сприйняття червоного кольору, сприйманий спектр укорочений з червоного кінця. Червоний колір сприймається темнішим, змішується з темно-зеленим, темно-коричневим, а зелений — зі світло-сірим, ясно-жовтим, світло-коричневим.
  • Дейтеранопія  — зміни сприйняття зеленого кольору. Зелений колір змішується зі світло-помаранчевим, ясно-рожевим, а червоний — з ясно-зеленим, світло-коричневим.
  • Тританопія — відсутність колірних відчуттів у синьо-фіолетовій області спектру. Зустрічається вкрай рідко і практичного значення не має. При тританопії всі кольори спектру бачаться відтінками червоного або зеленого.
• Аномалії за трьома кольорами.

Диусь Іванна

Мукачево – 2021 рік

 Дальтоні́зм або колірна сліпота  —спадкова, рідше набута особливість зору людини, що виражається в нездатності розрізняти один або декілька кольорів.

 У людини в центральній частині сітківки розташовані кольорочутливі рецептори — нервові клітини, які називаються колби. Кожен з трьох видів колб має свій тип кольорочутливог, який чутливий до:

червоного кольору (з максимумом довжини хвилі світла 552—557 нм),

зеленого (максимум близько 530 нм),

синього (максимум близько 426 нм).

 Передача дальтонізму у спадок пов'язана з X-хромосомою і практично завжди передається від матері-носія гена до сина, внаслідок чого в двадцять разів частіше зустрічається у чоловіків, що мають набір статевих хромосом XY. У чоловіків дефект в єдиній X-хромосомі не компенсується, оскільки «запасної» X-хромосоми немає. Різним ступенем дальтонізму страждають 2—8 % чоловіків, і лише 4 жінки з 1000.             

 Діагноз може встановити тільки офтальмолог після проведення спеціальних тестів. Одним із них є поліхроматичні таблиці Рабкіна, які представлені у вигляді малюнків із фігурами, що складаються з крапок різного діаметру та кольору, але однакової яскравості. Дитина або людина з порушенням сприйняття кольору не може побачити на малюнку зображення, картинка буде здаватися їй однорідною. Якщо ж все в нормі, то можна з легкістю розрізнить геометричні фігури та цифри з кружечків одного кольору. Таких таблиць для диференціації форми та ступеня порушення зору всього 27. Тест проводиться в добре освітленій кімнаті, з відстані 1м. На розгляд малюнка дається не більше 7 секунд. Такі таблиці для діагностики дальтонізму використовують у всьому світі.                       Існують й інші таблиці, наприклад таблиці Ісіхари, розроблені японським офтальмологом. Складаються вони з 38 картинок, кожна з яких несе в собі інформацію про патологію. На картки нанесені плями різних розмірів і кольорів, які утворюють літери, знаки або цифри. Розглядати картинки потрібно близько 5 секунд з відстані 80см. Таблиці Юстової складаються з 12 карток, кожна з одного боку містить двоколірний тест (квадратики формують великий квадрат без однієї сторони), а з іншого — необхідну інформацію для лікаря. Завдання пацієнта— виявити, в який бік розкритий квадрат.

Методів лікування вродженого дальтонізму не існує. Однак вчені працюють над цим питанням, проводять випробування на тваринах і розробляють технології, що дозволяють поліпшити якість життя пацієнта з дальтонізмом. З'являються повідомлення про те, що розроблена нова технологія, яка дозволяє змінювати відчуття кольору. Вона заснована на впровадженні за допомогою методів генної інженерії в клітини сітківки відсутніх генів із використанням вірусних частинок. Для поліпшення відмінності між кольорами існують спеціально забарвлені окуляри та лінзи. Також використовують окуляри, які блокують яскравий колір. Батьки повинні розуміти відповідальність, яка на них покладається, оскільки вони зобов'язані навчити дитину адаптуватися до навколишнього світу, жити з цією особливістю.

Залежно від причини набутого дальтонізму, його можна частково або повністю вилікувати, вплинувши на основне захворювання, наприклад, прооперувати катаракту, провести терапію макулярного діабетичного набряку або профілактичні курси лікування вікової макулодистрофії з метою поліпшення трофіки сітківки.