Навчально-методичний посібник " Пори року. Дидактичний матеріал на фольклорній основі для уроків "Я досліджую світ"".

 

 

 

Автор: Нех Зоя Петрівна

 

 

Навчально-методичний посібник

" Пори року. Дидактичний матеріал на фольклорній основі для уроків "Я досліджую світ"".

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

 

Антотація…………………………………………………………………………3

 

Зима……………………………………………………………………………….5

Загадки……………………………………………………………………………5

Прислів’я та приказки………………………………………………………….10

Народні прикмети……………………………………………………………....12

Народні ігри та забави для дітей взимку. …………………………………….16

Народні пісні зимового циклу……………………………………………..…..18

 

Весна…………………………………………………………………………….22

Загадки…………………………………………………………………………..22

Прислів’я і приказки………………………………………………………...…29

Народні прикмети…………………………………………………………..…..30

Народні пісні  про весну…………………………………………………….…32

Народні ігри та забави для дітей  весною…………………………………….36

 

Літо………………………………………………………………………………39

Загадки…………………………………………………………………………..39

Прислів’я і приказки…………………………………………………………...43

Народні прикмети……………………………………………………………....45

Літні народні  ігри та забави для дітей……………………………………..…52

Народні дитячі пісні літнього циклу………………………………………….54

 

Осінь…………………………………………………………….………………57

Загадки…………………………………………………………………………..57

Прислів’я та приказки…………………………………………………….……65

Народні прикмети …………………………………………………………...…68

Народні дитячі ігри восени………………………………………………...…..71

 

Література………………………………………………………………………75

 

 

 

 

 

Анотація

 

 Проблема міжпредметної інтеграції є одним із чинників змін в початковій освіті, що зумовило скорочення переліку предметів, орієнтацію на формування ключових та предметних компетентностей, цінностей, урахування потреб і можливостей учнів. Предмет «Я досліджую світ» виконує інтегруючу функцію і  забезпечує формування у школярів цілісної наукової картини природного і соціо-культурного світу, відносин людини з природою, суспільством, іншими людьми, державою, усвідомлення свого місця в суспільстві, створюючи основу становлення світогляду, життєвого самовизначення і формування української ідентичності особистості.

 Інтегрований урок дозволяє вчителю скоротити терміни вивчення окремих тем, ліквідувати дублювання матеріалу з різних галузей, приділити більше уваги (у різноманітних формах) тим цілям, які виділені в даний момент навчання (розвиток зв’язного мовлення, мислення тощо).

 Інтегровані уроки знімають стомлюваність і навантаження учнів за рахунок перемикання з одного виду діяльності на інший.

 На відповідних заняттях діти одержують знання про ознаки пір року, ознайомлюються з різноманітними рослинами і тваринами їхньої місцевості, дізнаються, яку користь мають люди від рослин і тварин і як їх охороняти.

 Закріпити й розширити знання учнів про ознаки пір року,твластивості рослин і тварин, розвивати кмітливість, догадливість, швидкість реакції можна за допомогою загадок, прислів’їв та приказок, народних прикмет, ігор та пісень.

 Загадки – це стислі твори, в основі яких лежить метафоричне запитання. Для того, щоб дати на нього відповідь, потрібно вміти зіставити життєві явища на основі їх спорідненості чи подібності. Розгадування загадок вимагає від дітей не тільки певної суми знань, а й спостережливості, кмітливості, уміння бачити спільне в конкретному й абстрактному.

 Прислів’я та приказки – короткі влучні вислови, що в художній формі типізують різні явища життя.  Для прислів’їв характерне римування. Прислів’я та приказки  становлять начебто звід правил, якими людина має керуватися у повсякденному житті.

 Наші далекі предки знали про природу куди більше, ніж ми зараз. По поведінці рослин і тварин, різних природних явищ намагались передбачити погоду на найближчий час.

 Навіть зараз, маючи сучасне обладнання, що дає можливість прогнозувати погоду на місяці вперед, народні прикмети, які формувалися за спостереженнями за природою багато років, іноді точні в своїх прогнозах і цікаві як для дітей, так і для дорослих. Дуже цікаві і корисні народні прикмети, що пророкують погоду, хорошу і погану.

 Останнім часом активно відроджуються культурні цінності нашого народу, які донедавна були забуті та викоріненні зі свідомості українців.

 Одним із таких культурних надбань є народна гра, яка відображає характер, темперамент, почуття, побут, звичаї українців. Народні рухливі ігри - неоціненний виховний скарб, який залишили нам наші прадіди. У результаті життя й побуту мільйонів людей протягом віків в Україні сформувалися самобутні народні ігри, які шліфувались і перевірялись досвідом людей багатьох поколінь. У них як у дзеркалі відображаються звичаї нашого народу, їх побут й уявлення про світ. Кожна гра, кожна забава має свої специфічні функції та розвиває фізичні й моральні якості.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загадки

 

Лід на річках, сніг на полях,

Віхола гуляє, - коли це буває?  (Взимку)

 

Без сокири , без дрючків

Ставить міст через річки  (Мороз)

 

Хоч сам не біжить,

А стоять не велить  (Мороз)

 

Хто малюнок  на вікні уночі зробив мені?  (Мороз)

 

Що росте догори коренем?  (Бурулька)

 

Впаде з неба – не розіб’ється,

Впаде в воду – розпливеться.  (Сніг)

 

« Що це? Що це? – всі кричать.-

Білі мухи он летять». ( Сніг)

 

Скатертина біла увесь світ накрила. (Сніг)

Взимку горою, а літом водою.  (Сніг)

Живе – лежить, помре – побіжить. ( Сніг)

Що приходить тихо, а відходить з шумом?  (Сніг)

 

Біле, як сорочка,

Пухнасте, як квочка,

Крил не має

А гарно літає.
Що це за птиця,
що сонця боїться?  (сніг)

 

Доню! Доню! – кличе мати.

Швидше, швидше вийди з хати!

Дивина! Щезла стежка! Сад на себе

чом не схожий?

Що за диво? Все село, все село білим пухом

занесло…

Дива зовсім тут нема –

це в село прийшла …(зима)

 

Я падаю на ваші хати.

Я білий, білий, волохатий.

Я прилипаю вам до ніг,

І називаюсь просто…(сніг)

 

В небі хмара пролітала

Білий пух порозсипала,

Він на землю міцно ліг

Називають його…(сніг)

 

Поки ніс її сюди, стала краплею води.(Сніжинка)

 

Стало біло навкруги

Я розтрушую сніги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадався? Я…(зима)

 

Кружляє ніжно білий пух,

Міняє Зайчик свій кожух,

Вдягає Лиска рукавички,

Співають весело синички,

Ведмідь в барлозі вже дріма…

Яка пора , скажіть?  (Зима)

                                        І Січовик

Прийшла баба з вітрами

Та з білими снігами.

Привела з собою

Діда з бородою. (Зима, мороз)

 

Аж тріщить мороз, лютує,

Сніжна віхола танцює.

А ставок у лід закутий.

Що за місяць, діти?  (Лютий)

 

Холод нам несе мороку,

У турботах лине будень.

Цей останній місяць року

Зветься як? Вгадали?  (Грудень)

 

Раптом в лісі посвітліло

Стало всюди чисто й біло.

А тепла чогось нема.

Це прийшла до нас… (Зима)

 

Води сковую в льоди,

В дружбі з дітьми я всіма.

Здогадались? Я – … (Зима)

 

Вздовж ріки тепер мости.

Можна йти по них і йти

Це надовго і всерйоз

Все скував Дідусь… (Мороз)

Хоч сам не біжить,

а стоять не велить. (Мороз)

 

Хто вночі у лісі, полі побілив усе довкола?

Хто смереку і ялину вбрав у сніжну кожушину?

(Зима)

 

Пухнастий сніг усе вкриває,

Різдвяна зірка в небі сяє.

Повсюди радість, щастя, сміх –

Цей місяць перший із усіх.

(Січень)

 

Другий він в календарі,

Холодно у цій порі

Снігопади, завірюха…

Всі сховали в шапку вуха?

(Лютий)

 

Хтось малює на вікні

Квіти, казочки чудні.

Вимальовує старанно

Він узори бездоганно.

І коли ж таке буває,

Коли снігом замітає?

Й хто малює на вікні?

Розкажіть-но ви мені!

Відповідь (Зима. Мороз)

 

Стало біло навкруги –

Я розпушую сніги,

Наганяю холоди,

Без сокири і дрючків

ставить міст через річки.

(Мороз)

 

Веселий Дід Мороз в руках
Несе нам подарунки.
І на засніжених шибках
Малює візерунки.
Або ще й носа обпече
До холоду незвичним.
Тому, що скрізь мороз січе –
Цей місяць зветься…
(Січнем)

Аж тріщіть мороз, лютує,
Сніжна віхола танцює.
А ставок у лід закутий.
Це зимовий місяць…
(Лютий)

Входить в двері Новий рік,
Починає новий лік…
Різдвяна в небі зірочка,
А під вікном щедрівочка.
(Січень)

Пухнастий сніг усе вкриває,
Різдвяна зірка в небі сяє.
Повсюди радість, щастя, сміх –
Цей місяць перший із усіх.
(Січень)

Мороз і завірюха –
Замерзли щічки й вуха.
Хто з місяців лютує,
Над нами бешкетує?
(Лютий)

Другий він в календарі,
Холодно у цій порі.
Снігопади, завірюха,
Всі ховають в шапки вуха.
(Лютий)

Розсипає з неба сніг
Білим килимом до ніг.
Миколайчики приносить,
Новий рік у гості просить.
(Грудень)

Під подушкою пакунки –
Миколайчика дарунки.
Трішки ще й почне свій лік,
Не старий, а Новий рік!
(Грудень)

Прислів’я та приказки

 

Синиця пищить – зиму віщить .

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

Держись, Хома, іде зима!

Покрова землю листом покрива.

Як зазимує треба кожуха.

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

Мороз не велик, а стоять не велить.

Зимове сонце, як мачушине серце:  світить, а не гріє.

Взимку сонце крізь плач сміється.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Сонце в мішок не зловиш.

Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно.

Такий мороз, аж зорі скачуть.

Зимою деньок, як комарів носок.

Лиха зима тому, в кого кожуха нема, чоботи – ледащо,

а їсти нема що.

Грудень рік кінчає, а зиму починає.

Грудень землю грудить, а хатинки студить.

Сумний грудень і в свято і в будень.

Січень не так січе, як у вуха пече.

Місяць лютий спитає чи взутий.

Мерзлякуватому й на печі холодно.

До завірюхи треба кожуха.

Зима без снігу – літо без хліба.

Багато снігу – багато хліба.

Чим крепка зима, тим скоріше весна.

Зима охороняє поля.

Сонце влітку гріє, зимою морозить.

Зима літо годує.

Грудень око снігом втішає, та вуха морозом рве.

Як зима не злиться, а весні покоряється.

Січень – місяць холоду і приваблюючого світла.

Січень – року початок, зимі середина.

Січень – весні дідусь.

Лютий і теплом приголубить і морозом вдарить.

Січню – батечкові – морози, лютому – хурделиці.

Лютий місяць – лютий: запитає як взутий.

Зима ледаря морозить.

Зима не літо, в шубу одягає.

Осінній мороз не накличе сліз, а зимові морози – з очей сльози.

В лютому зима з весною зустрічається.

Лютий – час сердитих хурделиць.

Багато снігу – багато хліба.

Взимку сонце крізь плач сміється.

Влітку і качка прачка, а зимою і Тереся не береться.

Держись, Хома, іде зима!

До завірюхи треба кожуха.

Зима без снігу – літо без хліба.

Зима біла, та не їсть снігу, а все – сіно.

Зимнє тепло, як мачушине добро.

Зимня пора усе підбира.

Зимою деньок, як комарів носок.

Зимою поле чисте, та хліб не родить.

Зимою сонце крізь плач сміється.

Лиха тому зима, в кого кожуха нема, чоботи – ледащо і їсти нема що.

Місяць лютий гостро кутий.

Місяць лютий спитає, чи взутий.

Мороз невелик, а стоять не велить.

На новий рік прибавилось дня на заячий скік.

Прийде літо – все розмаїто, прийде зима – того нема

Синиця пищить – зиму вищить.

Снігу багато – год багатий.

Сонце блищить, а мороз тріщить.

Сонце на літо, а зима на мороз.

Сумний грудень і у свято, і в будень.

Такий мороз, аж зорі скачуть.

То сніг, то завірюха, бо вже зима коло вуха.

Тріщи не тріщи – минуло Водохреща.

Хто літом спеки боїться, той зимою не мав чим грітися.

Як зазимує, то й жаба оніміє.

Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур.

Якби мені та сила, що в січні, каже лютий то я б бику-третяку роги вломив

 

            

 

 

 

 

 

 

 

Народні прикмети

Чим крепка зима, тим скоріше весна.

Який день на Миколу зимового, такий і на Миколу літнього.

Кури на сідалі високо сідають – на сильний мороз.

Синиця в небі – зима надворі.

В грудні заметілі – будуть бджоли добре роїтись.

Скільки на Введіння води, стільки на Юрія трави.

Як є на Введіння вода, то буде в мисці молоко.

Коли на Варвари мороз приліг, то ховай сани, а витягай віз.

Яка погода на Варвари, така й на Різдво.

Горобці ховаються під стріху – на мороз.

Вода в криниці піднялась – на мороз.

Похмуре небо, падаючий сніг і іній на хрещення обіцяють плодородний рік.

Якщо на Водохрещі з’явився повний місяць- бути великій воді.

Яка погода на Стрітення, така й буде весна.

Синиці починають зранку пищати – вночі буде мороз, а ховаються під дах – на хуртовину.

Кіт шкрябає підлогу – на вітер і завірюху, дере стіну – на негоду, лежить черевцем догори – на відлигу, згорнувся в клубочок і вткнувся писком в лапки – на мороз.

Галки збираються великими зграями і сильно кричать – на ясну погоду і мороз.

Граки в’ються високо зграями і стрілою спускаються на землю – буде снігопад; кружляють над гніздами – то сядуть, то знову злетять – перед зміною погоди.

Миші вилазять з-під лісової підстилки і бігають по снігу – на відлигу.

Горобці ховаються у затишок – під дах чи залазять у купи хмизу – на мороз і заметіль.

Снігур під вікном сповіщає про себе – на відлигу.

Сухий і легкий сніг – до сухого літа.

Якщо взимку сухо і холодно, влітку сухо і жарко.

Зима сніжна – літо дощове.

Якщо зимою хуртовини – влітку негода.

Якщо зимою іній – влітку роса.

Великий іній на всю зиму – важке літо для здоров’я.

Якщо зимою тепло – влітку холодно.

Зима морозна – літо спекотне.

Сніжна зима віщує добрий ріст трав.

Багато інею висить на деревах – буде багато меду.

Урожай на соснові шишки – урожай на ячмінь.

Якщо зима гнила, то ячмінь вродиться.

Хмари пливуть високо – до гарної погоди, низько – до негоди. (для будь-яких сезонів)

Кішка на печі – до холоднечі; а кішка на підлозі – до тепла.

Свиня чухається – до тепла; верещить – до негоди; солому тягає – до бурі.

Якщо в зимовий час павуки дуже діяльно свою павутину тчуть, взад і вперед бігають, один з одним б’ються, вішаються на нових нитках, то це означає, що через 9 – 10 днів настане холод; якщо павуки сховаються – буде відлига.

Ворона кричить на полудень – до тепла, на північ – до холоду.

Ворони в’ються в повітрі – перед снігом, якщо після цього опустяться і сядуть на землю – буде відлига, а якщо розсядуться на будинках і вершини дерев – буде мороз, сядуть на нижні гілки дерев – буде вітер.

Ворони сідають на вершини дерев – до морозу (холод починає стелитися понизу), на нижні гілки – до вітру.

Якщо на нічлігу зимою ворона сидить на верхівці дерева, у бік вітру, то на другий день буде тиха погода; коли ж вона сидить у нижній частині дерева і ховається між гілок, то слід очікувати вночі або на інший день негоди.

Довгі сухі ялинові гілочки до хуртовини згинаються, на гарну погоду розпрямляються.

 Іній на деревах – до морозів, туман – до відлиги.

Діброва взимку почорніла – до відлиги або до бурі.

Роги місяця гострі і яскраві – до відра, круті – до морозу.

 Місяць народжується: лежачи – до тепла, стоячи – до морозу.

Хмари пливуть швидко – на гарну погоду. (не тільки для зими)

Якщо вночі буде іній – вдень снігу не випаде.

Пухнастий іній – до відра.

Дим стовпом – до морозу або до відра.

Ліс зимою червоний – до відлиги.

Якщо повітря над лісом посиніє – буде тепло. (не тільки зимовий прогноз).

Шумить взимку ліс – чекай відлиги. (Варіант: Якщо в зимовий час ліс шумить – це означає, що незабаром буде відлига)

Дерева вкрилися інеєм – до тепла.

Птахи рано вранці весело і дзвінко свистять – до тепла, до весни.

Горобці дружно цвірінькають – до відлиги (тепла).

Снігур під вікном взимку цвірінькає – до відлиги.

Ворони і галки сідають на полудень носами – до тепла.

Дим з труб опускається вниз і стелиться по землі – до відлиги.

З цебра собака сіно їсть – до тепла.

Зимою мухи починають літати по кімнаті – до відлиги.

Якщо в мороз запітніли вікна – чекай потепління.

Вечірні зорі швидко перегорають – до відлиги.

Вночі місяць трохи червонява – вітер на завтра принесе тепло і сніг.

Кільце навколо сонця – до негоди.

Сніг іде великими пластівцями – до негоди та мокротиння. (і так ясно)

Ворона купається (у снігу) – до негоди.

Птах хохлиться – до непогоди.

Снігур зимою співає на сніг – завірюха і сльота.

Якщо собака починає валятися в снігу – не ходіть на полювання, заметіль в дорозі застане.

Взимку собаки валяються – то бути хуртовині.

Кішка шкребе підлогу – до вітру й заметілі.

Курка на одній нозі стоїть – до холоднечі.

Горобці ховаються в хмиз – на мороз або перед хуртовиною.

Горобці кричать – до заметілі. 

Сорока під стреху лізе – до хурделиці.

Ворона сидить вранці на верхівці дерева і каркає – до хурделиці.

Сонце закочується в хмару – до бурану.

Туманне коло близько сонця – до заметілі.

Зимою небо заволікається – до заметілі.

Грім узимку – до сильних вітрів.

Блискавка взимку – до бурі.

Слабкий іній і помітне потепління – до бурі.

Коло близько сонця або місяця зимою віщує тривалі завірюхи з морозами.

І птах чує, що холод буде.

Кішка на піч заповзе, значить, мороз буде.

Якщо собака ходить, підтискаючи хвіст – до холодної погоди.

Вовки виють поблизу житла – до морозу. (Вовки виють під житлом – до морозу або до війни).

Зайці тримаються біля житла – до морозів.

Ворона дзьоб під крило ховає – до холоду.

Синичка з ранку пищить – чекай вночі мороз (Коли синичка починає з ранку пищати – чекай вночі морозу).

Кури рано на сідало сідають – до морозу і чим вище, тим сильніше мороз.

Якщо вікна починають потіти при подвійних рамах – до посилення морозу.

Якщо самовар гуде – до морозу.

Дрова горять з тріском – до морозу.

Сонце-то в рукавицях, як веселка, як стовпи по обидва боки – до холоднечі.

Ясне небо – до морозу.

Зірки сильно блищать – до морозу.

Взимку місяць догори ріжками – до морозу.

Сильно блищать зимою зірки – до морозу.

Кімнатні птахи мовчать – холод ще довго простоїть.

Жовто-коричневий колір зорі вранці і ввечері означає, що холоди будуть утримуватися і навіть посиляться.

Вовки зимою виють близько людського житла – мороз посилиться.

Поки вовки в зграї не будуть зігнані справжня зима не настане.

Зайці теж відчувають настання холодів і туляться до житла: «Зайці в сади прийшли – до суворої зими». Якщо ж косі йдуть в ліси і поля, погода буде теплою.

Кінь перед настанням негоди фиркає, хропе, мотає гривою, трясе головою і закидає її догори. А ось якщо конячка на землю лягає, то скоро випаде сніг.

Собака згорнулася і лежить колечком – на холод. Розтягується на землі і лежить черевом догори, розкинувши лапи, – на тепло.

Зміни погоди вловлюють і кішки. Перед настанням холодів вони вибирають собі місце тепліше і вище, згортаються калачиком і, прикривши мордочку лапкою, сплять. Якщо мурка вилизує тіло і хвіст, дряпає кігтиками стіну – чекай негоди, лиже лапу – до вітру, на спину перевертається – на гарну погоду. Перед відлигою кішка лягає посеред кімнати, розтягується і спить.

Ворони взимку на верхівках дерев сидять, голосно каркають і чистяться – до снігу.

Якщо ввечері птиці зграєю в небо здіймають і кружляють в повітрі, то піднімаючись, то опускаючись, не знаходячи собі місце для ночівлі, то вночі буде буря або заметіль.

Ворони в повітрі в’ються – перед снігом, на землю сідають – до відлиги, розсілися на верхівках дерев або дахах будинків – до морозу, сидять на нижніх гілках дерев – на вітер.

Уважно стежили не тільки за поведінкою ворон, а й інших пташок:

Сорока під стріху (дах) лізе – бути хурделиці.

Горобці багато цвірінькають – до хуртовини.

Горобці збираються зграями, сідають зверху на хмиз і співають – до тепла. А ось якщо пташки в середину хмизу ховаються, то наближаються холоди. Взагалі, якщо горобці взимку неспокійно себе зведуть, голосно цвірінькають, ховаються під дах або в хмиз, то буде заметіль або мороз.

Дятел довбає дерева знизу-вгору, здираючи практично всю кору – до сніжної і суворої зими.

Снігур співає на хуртовину, сніг і сльоту.

Півень ввечері заспівав раніше дев’ятої години – до відлиги.

Петька вночі заспіває не в звичайний час – до негоди та зміні погоди.

Якщо в сильний мороз кочети раніше звичайного заспівають, то настане тепліша і помірна погода.

Півень посеред двору на одній лапі стоїть – до морозу.

Кури рано на сідало сідають – до холоднечі, і чим вище піднімаються, тим холодніше буде.

Курка взимку крилами махає і хвостом крутить – на заметіль, влітку – на дощ.

Кури нахохлилися, пір'я підняли і одна до одної туляться – до холоднечі.

Гуси мордочки під крила ховають – до морозу, крилами ляскають – до тепла.

 

Народні ігри та забави для дітей взимку.

 

Випав перший сніг. Це неповторна радість для дітей і батьків, У цей день неможливо втримати дітей вдома; діти і дорослі вітають один одного з першим снігом. А коли ще сніг ліпкий, то їхнім радощам немає меж.

Ігри й забави починаються з ліплення снігової баби – істукана, ідола, язичницького божка дитячої гри. Потім катають вели­кі снігові кулі і пускають їх з гірок: чия далі закотиться і не розламається. Але, щоб закотити снігову кулю на якесь підви­щення, потрібно було докласти чимало зусиль, щоб вона опини­лася на самому високому місці. Велику радість і сміх викликає в дітей, коли хтось падає і снігова куля перекочується через нього, набираючи швидкість з гори і збільшуючи відстань. Підвівшись, невдаха біжить з гірки за кулею, яку вже важко наздогнати, а наздогнавши, намагається її зупинити, але йому це не вдається, знов падає і, врешті-решт, снігова куля розламується на ньому, або розбивається внизу під горою.

 

Цурка

Усі діти діляться на 2 команди і стають у два ряди один проти одного. Кожен хлопчик у руках тримає тичку, яка називається „цурковником”. Посередині, між рядами, лежить кулька, яка називається „цуркою”. Цю кульку кожна з команд намагається перекотити на протилежний бік. Діти тривалий час ведуть боротьбу у перекочуванні цієї кульки. Команда, до котрої наблизиться кулька, вважається переможеною. У „Цурку” діти іграють переважно взимку.

 

Куці – баба

У цю гру звичайно грають діти взимку у великій хаті. Одному з граючих зав'язують очі хусткою, ставлять на порозі і питають:

 - Бабо, бабо! На чим стоїш?

 - На глах-лободах.

 - А що ти їси?

 - У мене каша на полиці.

 - А мені ж даси?

 - Чорта з”їси!

Тоді ударяють його рукою, і всі тікають. Якщо „Куці-баба” когось спіймає – тому зав'язують очі. А якщо ні – продовжується гра.

 - А чия то, бабо, каша на полиці стоїть?

 - Моя.

 - А я виїм.

 - А я з києм.

 - А я утечу.

 - А я дожену.

 - А я в ополонку.

 - А я за головку.

 І знову ударяють і розбігаються. Якщо „Куці-баба” нікого не зловить, повертається на своє місце.

 - Бабо, бабо? Чиє то поросятко по смітнику ходить?

 - Моє.

 - Коли ти його заколеш?

 - Завтра.

 - А мені ж даси?

 - Чорта з'їси.

 Якщо і цього разу „Куці-баба” нікого не спіймає, завершують гру.

 - Ти, бабо, сліпа?

 - Сліпа, синочку, сліпа.

 - Що ж тобі дать?

 - Дай, синочку, борошенця на галушечки.

 Хтось насипає бабі жменю піску абощо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народні пісні зимового циклу

 

Ой хто хто Миколая любить

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить, —

Тому, святий Миколай,

На всякий час помагай,

Миколаю!

Ой хто, хто спішить в твої двори,

Того ти на землі й на морі

Все хорониш від напасті,

Не дозволиш в гріхи впасти,

Миколаю!

Твій покрів нам оборона,

Від усіх бід охорона.

Не дай марно нам пропасти,

Ворогам у руки впасти,

Миколаю!

 

Добрий вечір тобі, пане господарю

Добрий вечір тобі, пане господарю!

Приспів: *(1)

Радуйся!
Ой радуйся, земле, —
Син Божий народився!

Застеляйте столи та все килимами,
Та кладіть калачі з ярої пшениці,
Бо прийдуть до тебе три празники в гості.
А що перший празник — Рождество Христове,
А що другий празник — святого Василя,
А що третій празник — святе Водохреща.

 

Нова радість стала

Нова радість стала, яка не бувала:
Над вертепом звізда ясна світу засіяла.

Де Христос родився, з Діви воплотився,
Як чоловік, пеленами убого повився.

Пастушки з ягнятком перед тим Дитятком
На колінця припадають, царя-Бога прославляють.

Славим тебе, царю, небесний владарю,
Даруй літа щасливії цього дому господарю.

Цього дому господарю і його родині
Даруй долю, верни волю нашій неньці Україні!

 

Коляди,коляди

Коляди, коляди, (2)
А ви в мене не питайте
Та калачик дайте. (2)
Колядую-дую,
Де ковбасу чую,
Там і заночую. (2)
Бігла теличка в попередничках
Та у дядьків бік. (2)
Я ж тобі, дядьку, заколядую,
Винеси пиріг. (2)
Як не винесеш пирога,
Возьму вола за рога
Та поведу на торжок,
Та викручу правий ріжок,
Правий ріжок.
Дай ще книш, (2)
Бо впущу в хату миш. (2)
А ще дай ковбасу,
Бо я хату рознесу. (2)
Дай дзвоник залатати, (2)
Бо не хоче калатати. (2)

 

Щедрівочка

Понад річкою понад бистрою.

Приспів:*(1)

Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я. 
Ой там ходило стадо булане.
Поміж тим стадом кінь вороний.
Ніхто того коня та не впіймає.

 

Щедрик,щедрик,щедрівочка

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря викликати:
«Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару, —
Там овечки покотились,
А ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші, то полова,
В тебе жінка чорноброва».
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

 

Щедрие-ведрик

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.

Коли мало,
Дайте сало,
Коли донесу,
Дайте ковбасу.

 

Ой сивая та зозуленька

Ой сивая тая зозуленька

Щедрий вечір, добрий вечір
Добрим людям на здоров’я!

Усі сади та і облітала,
А в одному та і не бувала.
А в тім саду три тереми:
А в першому — красне сонце,
А в другому — ясен місяць,
А в третьому — дрібні зірки.
Ясен місяць — пан господар,
Красне сонце — жона його,
Дрібні зірки — його дітки.

 

Коляд,коляд,колядниця

Коляд, коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця,
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п’ятака.
А п’ятак не такий,
Дайте, дядьку, золотий!

 

Діва Марія церкву строїла

Діва Марія церкву строїла

Приспів:
Радуйся, радуйся, земле,
Вже Син Божий народився.

Із трьома дверима, із трьома вікнами
У перше віконце вскочило сонце,
У друге віконце — ясен місяць,
У трете віконце янгол вринув.
Янгол вринув, слізоньку зронив,
А з тієї слізоньки Дунай розливсь.

 

Ой там за горою

Ой там за горою та за кам’яною.

Приспів:

Щедрий вечір, на добрий вечір.
Ой там виходило та три товариші.
Що перший товариш — яснеє сонце,
А другий товариш — ясен місяць,
А третій товариш — дрібен дощик.
Що сонечко каже: «Як я зійду,
То зрадуеться старе й мале».

 

 

   

 

 

 

Загадки

Все у зелені довкола:

Пасовище, ліс і поле.

Мчать струмочки до ріки,

Ліплять гнізда ластівки.

І в сороки новина,

Сповіщає всіх вона:

Наближається…(весна)

                               І. Січовик

 

Тане сніжок, оживає лужок,

День прибуває, коли це буває? (весною)

 

Ще вітер зимовий з дощем загуде,

Ще сніг острівками блищить де – не – де.

Береза сережки свої розпускає.

Чи ви догадали, коли це буває?  (весною)

 

Вже пташки вернулися в наш край,

Про весну співає поле й гай.

Ніжаться на сонці трави, квіти,

Вже настав ласкавий місяць… (квітень)

 

А  в цім місяці підряд

Маємо багато свят.

Зеленіють буйно трави,

То іде веселий… (травень)

 

Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина,–
Облетіла всіх вона,
Сповіщаючи: ...
(Весна)

Старий дід мости помостив.
Молода прийшла – мости розвела.
(Мороз та Весна)

Тане сніжок,
Зеленіє лужок,
День прибуває –
Коли це буває?
(Навесні)

 

Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
(Пролісок)

Привітанням журавля
Я пробуджую поля,
Наповняю ручаї
Та заквітчую гаї.
Кожен з вас мене впізна.
Відгадали? Я – …
(Весна)

Ясне сонечко пригріло,
Розігнало довгі сни,
В рівчаках заклекотіло –
Все діждалося …
(Весни)

Старий Дід мости помостив.
Молода прийшла – мости розвела.
(Мороз та Весна)

Тане сніжок, зеленіє лужок,
День прибуває – коли це буває?
(Навесні)

Де вона проходить –
Там травиця сходить,
Квіти розцвітають,
Солов’ї співають.
(Весна)

Тільки вчора теплий вітер
Вість приніс нам від весни,
А сьогодні дивні квіти
Крізь замети проросли.
(Підсніжники)

Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важно ходить.
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.
(Грак)

Я найперша зацвітаю
Синім цвітом серед гаю.
Відгадайте, що за квітка,
Бо мене не стане влітку.
(Пролісок)

Я пробуджую поля і заквітчую гаї.
Прокидається земля, і співають солов’ї.
Всяк на світі мене зна: я - ...
(Весна)
 
Із зеленої сорочки,
Що зіткав весною гай,
Білі дивляться дзвіночки,
А як зовуть їх відгадай.
(Конвалія)

Сто свічок на гілках стоять,
Сто свічок без вогню горять.
(Каштан)

Лиш весна привітна
У гостях з’явилась –
На гіллі тендітнім
Котики розсілись.
Котики пухнасті,
Котики маленькі,
Жовті, мов курчата,
Як вата, м’якенькі.
Рано нас вітати
В котиків є звичка.
Знають всі малята –
Це цвіте - …
(Вербичка)
 
Коли це буває і як вона зветься:
Хмаринка плаче, а поле сміється?
(Дощ навесні)

Клюк!
Клюк!
Співа струмок,
Біжить з-під шапки снігу.
Ріка ламає кригу.
То йде ясна
До нас …
(Весна)

З-під снігу зявився,
Прокинувсь од сну,
Усіх запросив
Зустрічати весну.
(Підсніжник)

У лісах струмки пустила,
Землю травами встелила.
Перші квіти принесла.
Чарівна моя…
(Весна)

Зацвітають навесні
Білі квіти лісові.
Їх не варто, друже, рвати.
Слід ці квітки охороняти.
(Підсніжники)

Тільки сонечко пригріло –
І розтанув килим білий.
Клен радіє: певно, зна –
В гості йде до нас …
(Весна)

Ясне сонечко пригріло,
Розігнало довгі сни,
В рівчаках заклекотіло –
Все діждалося …
(Весни)

Гостя нова завітала –
Холод-сніг увесь прогнала
І дарує залюбки
Лісу трави і квітки.
(Весна)

Тріщіть на річці сивий лід,
Гуркоче і ламається,
А сонце шле землі привіт
І лагідно всміхається.
Коли це буває?
(Навесні)

Тепло стало надворі.
Синє небо угорі.
Сонце промінь шле землі,
Прилітають журавлі.
Вже у лісі там і тут
Перші проліски цвітуть.
Кучерява, запашна
В гості йде до нас …
(Весна)

Три брати ідуть по світу –
Від зими назустріч літу.
Перший пройде – тане лід,
Другий пройде – всюди квіт,
Третій пройде – укрива
Землю шовкова трава!
Нерозлучні три брати.
Не стрічався з ними ти?
(Березень, квітень, травень)

Подивіться – на горбочку
Он біліє дивне очко.
Хто ж це дивиться так ніжно?
Дитинча  весни – …
(Підсніжник)

Все у зелені довкола:

Пасовища, ліс і поле.

Мчать струмочки до ріки,

Ліплять гнізда ластівки,

І в сороки новина, –

Облетіла всіх вона,

Сповіщаючи: – … (Весна)

 

З кінцем зими прийде вона,

Улюблениця всіх, … (Весна)

 

Зійшли сніги, шумить вода,

Земля вже квіти викида.

Буяє травка молода,

Все мертве оживає.

Коли, діти, це буває? (Навесні)

 

 

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

І усякий мене зна…

Відгадали? Я… (Весна)

 

Привітанням журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчую гаї.

Відгадали, хто вона,

Ця красуня чарівна? (Весна)

 

У лісах струмки пустила,

Землю травами встелила.

Перші квіти принесла.

Чарівна моя… (Весна)

 

Тільки сонечко пригріло –

І розтанув килим білий.

Клен радіє: певно, зна –

В гості йде до нас … (Весна)

 

Клюк! Клюк! Співа струмок,

Біжить з-під шапки снігу.

Ріка ламає кригу.

То йде ясна до нас … (Весна)

 

 

 

 

 

Прислів’я і приказки

Весняний день рік годує.

У березні сім погод надворі: сіє, віє, крутить, мутить,рве, зверху ллє, знизу мете.

Вночі тріщить, а вдень плющить.

До першого грому земля не розмерзається.

Весна ледачого не любить.

Як почав орать, то в сопілку не грать.

Глибше орати – більше хліба мати.

Не вважай на врожай, а жито сій, то хліб буде.

Сій вчасно – вродить рясно

Посій у пору, будеш мати зерна гору.

Сухий березень, теплий квітень, мокрий май – хліба врожай.

Коли квітень з водою, то травень з травою.

Як у травні дощ надворі, то  восени хліб у коморі.

Дощ  упору – золото.

Як сіно косять, то дощів не просять.

Буде погода, як не потече з неба вода.

Ластівки низько літають – дощ обіцяють.

Чайка сіла в воду – чекай доброї погоди.

Де багато пташок,  там нема комашок.

Ластівка день починає, а соловей кінчає

Весна красна квітами, а осінь плодаи.

Де цвіток – там медок.

Лютий містки будує, а березень руйнує.

Лютий воду підпустить, а березень підбере.

Лютий багатий на сніг. Квітень водою

Як в березні зима не злиться, а весна буде покірна.

Весна та осінь – на день погоди вісім.

Весняна квітка сніг проломлює.

Квітневий струмок землю пробуджує.

Квітень всіх напоїть.

Де в квітні річка, там в липні калюжа.

Весною добу мочить, а годину сушить.

На Благовіщення весна зиму перемагає.

Квітневий шпак – весні гонець.

Квітень лінивого не любить.

Весна красна квітами, осінь плодами, а зима снігами.

Травень ліс прикрашає, літо до себе в гості запрошує.

Березень з водою, квітень з травою, травень з квітами.

Весною день пропустити – роком не повернеш.

Травнева трава і голодного годує.

Народні прикмети

Якщо весною багато мишей — рік буде неврожайним.

Ранній приліт жайворонка — до ранньої весни.

Навесні павутиння багато — літо жарким буде.

Коли птахи гнізда в'ють на сонячній стороні, то буде холодне літо.

Коли сніг стане з південної сторони мурашника — літо буде холодним і коротким, а коли сніг тане із північної сторони — теплим і тривалим.

Якщо зозуля кує на сухому дереві — чекайте морозів.

Купаються горобці ранньою весною — до тепла.

Коли перелітні птахи летять великими зграями — до ранньої весни.

Коли прилетіли дрозди, морозів вже не буде.

Зяблик летить до холодів, а жайворонок до тепла.

Біля людських осель багато синиць — весна буде холодною.

Якщо в березні видно дятла, то весна пізньою буде.

Співають синиці, чекай тепла.

Ластівка вилітає — теплий день обіцяє.

Гуси з вирію високо летять — води буде багато, а як низько — мало.

Ластівка низько літає — дощ обіцяє.

Побачив шпака — знай: весна біля порога.

Журавель прилетів — незабаром лід зійде.

Коли гусаки летять низько, то й води буде мало, а коли високо — чекай багато води.

Якщо птахи в’ють гнізда з боку сонця, літо буде холодним.

Кричать і плескаються качки — до дощу.

Міцно спить кішка – до тепла.

Зорі багряні — до вітрів.

На піднебінні сині хмари — до тепла й дощу.

Високо пливуть хмари — до гарної погоди.

Навколо місяця видно кільце — чекай вітру.

Грім гримить — хліб буде родити.

Коли ранньою весною блискає блискавка, а грому не чути — буде сухе літо.

Перший грім гримить при південному вітрі — то й весна буде теплою, при західному — дощова, при північному — холодна, при східному — тепла й суха.

Сонце перед заходом червоне — на вітер.

Високо і швидко пливуть хмари — буде хороша погода.

Блискавка без грому ранньою весною — до сухого літа.

Червоний колір місяця в березні — ознака швидкого похолодання, посиленого вітру, але ненадовго.

Сині хмари — на тепло й опади.

Якщо на початку березня вдарить грім, чекай повернення холодів.

Березень сухий, квітень вологий, травень холодний — рік хлібородний.

Березень холодний — рік хлібородний.

У березні вода, в квітні трава.

Березень сухий, а травень мокрий — буде каша й коровай.

Шорстка поверхня снігу в березні до врожаю, а гладка – до неврожаю.

Якщо в березні сніжок за видолинками — врожай на городину і ярину.

Євдокія (14 березня) визначає погоду на літо: якщо піде дощ або сніг, то і влітку будуть дощі, а якщо надворі світитиме ясне сонце — літо буде сухим.

Теплий і мокрий квітень — до хорошого урожаю.

Квітень з водою, а травень з травою.

Квітневий шпак — весни гонець.

Була б квітнева водиця, а зелень народиться.

Холодний і вітряний травень — до врожаю хліба.

Дощі в травні — до врожаю.

Якщо 10 травня схід сонця ясний, літо буде вітряним.

Якщо вечір 13 травня зоряний, а вітер теплий, то літо буде дощове і тепле, а урожай — багатим.

Негода 14 травня віщує холодну і сувору зиму.

Ясний день 19 травня — до врожаю огірків.

Дощ пішов 22 травня — чекай рясного врожаю.

Травень холодний — рік хлібородний.

Теплий травень з дня на день літо чекає.

Уранці проти сонця туман — дощу не буде.

Якщо навесні сніг тане швидко, а вода біжить дружно — до мокрого літа.

Лід весняний тоне — безхліб'я.

Довгі бурульки до довгої весни.

Туман стелиться по воді — на ясну погоду, здіймається вгору — на негоду.

Рання весна — ознака того, що влітку буде багато непогожих днів.

Якщо з берези тече багато соку, то літо буде дощовим.

Якщо дуб розпускається раніше ясена, а береза — раніше вільхи, то це прикмета сухого літа і навпаки.

Якщо береза розпуститься раніше за клена — літо буде сухе, а пізніше — дощове.

Довгі бруньки на деревах — спізниться літо.

Навесні скільки бруду, стільки і хлібу.

Якщо з дахів висять довгі бурульки, то й весна буде довгою.

 

 

 

 

 

 

Народні пісні  про весну

Убравшись у білі сорочки та заквітчавши голови вінками, дівчата водили хороводи, танцювали і співали, закликаючи весну:

Ой весна, весна, днем красна,
Що ти нам, веснонька, принесла?
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й озима пшениця
І усяка пашниця,
Ще й червоні квіточки,
Щоб квітчались діточки.
Коробочку з веретінцями
І скриньочку з червінцями.
Старим дідам по кийочку,
Старим бабам по серпочку,
А дівчатам по віночку,
А хлопчатам по батожочку...
Благослови, мати, весну закликати!
Весну закликати, зиму проводжати!
Зимочка — в візочку,
Літечко — в човночку.

 

Співаючи веснянки, дівчата бралися за руки і утворювали коло, півколо, або ключ і рухалися в ритмі пісні. Якщо веснянка повільна, зазвичай ставали у коло, якщо швидка — творили ключ.

Ішла весна-красна
У синій хустинці.
Несла весна-красна
У скрині гостинці.
Ягнятам – травицю,
Гусятам – водицю,
Каченятам – ряску,
А малятам – ласку.
Т. Коломієць

 

Прийди,Весно!

Благословіть, мати,
Весну зустрічати,
Весну зустрічати,
Щастя всім бажати:
Землі — дощу, мов з відерця,
Птиці — лісу та озерця.
Звірам — затишку, пашниці,
Людям — згоди та пшениці.
А усій малечі — молока глечик,
Грудочку кашки, кільце ковбаски,
Яєчка варені, вербички зелені,
Пампушки смаковиті,

Щоб росли усі великі!
Весни барвінкової,
Міцного здоров’я,
Нового врожаю,

Побільше бажаєм!

 

В Україні є один цікавий співочий звичай, який особливо подобається дітлахам. Навесні, тримаючи в руках печиво у вигляді пташки, малеча виходить надвір і виконує веснянку:

Пташок викликаю
З теплого краю:
Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!

 

 

Веснянка

А вже краснеє сонечко
Припекло, припекло,
Яснощире золото
Розлило, розлило.
На вулиці струмені
Воркотять, воркотять.
Журавлі курликають
Та летять, та летять.
Засиніли проліски
У ліску, у ліску...
Швидко буде земленька
Вся в вінку, вся в вінку.
Ой сонечку-батечку,
Догоди, догоди,
А ти, земле-матінко,
Уроди, уроди.
О. Олесь

 

Веснянка

Зійшли сніги, шумить вода,
Весною повіва;
Земля квіточки викида,
Буяє травка молода;
Все мертве ожива…
Веселе сонечко блищить,
Проміння щедро ллє;
Гайок привітно шелестить,
Неначе кличе пригостить;
Струмочок виграє...
П. Грабовський.

 

Благословіть, мати,
Весну зустрічати,
Весну зустрічати,
Щастя всім бажати:
Землі — дощу, мов з відерця,
Птиці — лісу та озерця.
Звірам — затишку, пашниці,
Людям — згоди та пшениці.
А усій малечі — молока глечик,
Грудочку кашки, кільце ковбаски,
Яєчка варені, вербички зелені,
Пампушки смаковиті,

Щоб росли усі великі!
Весни барвінкової,
Міцного здоров’я,
Нового врожаю

Побільше бажаєм!

Прийди,Весно!

1. Прийди, прийди, весно красна,
Чепури наш рідний край,
Засвіти нам сонце ясне,
З нами в гурті погуляй.

Приспів:
Принеси, весно, ти нам
рясні дощі, рясні дощі,
Принеси, весно, ти нам,
радощі, радощі.
Хай всюди пісня луна,
пісня луна, пісня луна,
Хай нам зустрінеться
дівчинонька гарна.

2. Прийди, весно, в наші села,
Принеси нам дивних див,
Очі синії веселок
З хуртовинами садів.
Приспів.

 

Прилетіли журавлі

1. Гляньте, діточки малі,
Прилетіли журавлі.
Прилетіли журавлі,
Сіли собі на ріллі.
Та все кличуть: “Кру-кру-кру,
Зустрічайте весну ясну”.

2. Гляньте, діточки малі,
Прилетіли гусочки.
Гуси прилетіли,
За ставочком сіли.
Та все кличуть: “Ге-ге-ге,
Вже до нас весна іде”.

3. Гляньте, діточки малі,
Прилетіли качечки.
Качки прилетіли,
На лужочку сіли.
Сіли собі на лужок,
Завели кривий танок.

4. Журавлі і гусочки,
Ще й сіренькі качечки
Крильми стрепенули,
Вгору полинули.
Люди кажуть: “То весна
В гості вже
до нас прийшла

 

 

 

 

 

Народні ігри та забави для дітей  весною

 

Весняна народна гра для дітей   «ЛАНЦЮЖОК»

 Всі діти стають у колону та беруться за руки. Праворуч на початку стає ведучий. Він починає бігти, змінюючи напрямок. Ланцюжок повинен слідувати за ним, не розриваючи рук. Хто кидає руку(и), той виключається із ланцюжка.

 

Весняна народна гра для дітей   «ЗАГРАВА»

Діти стають у коло. Руки відводять за спину. Ведучий ходить позаду із червоною стрічкою, примовляючи:

Заграва-зірниця, Мила дівчина,

По полях ходила, Ключі впустила,

Ключі золоті, Стрічки блакитні,

Кільця виті – За водицею пішла.

На останніх словах ведучий кладе стрічку на плече одному з гравців. Він повинен помітити та швидко взяти стрічку. І після обох гравців біжать у різні боки навколо кола дітей. Хто запізниться до місця, що звільнилося, і не займе його, той і стане новою загравою.

 

Весняна народна гра для дітей   «ДЗВОНИ»

Діти утворюють коло. У коло виходять два гравці. Одному зав'язують очі, а іншому дають дзвіночок. Як тільки це зроблено, всі засуджують:

Молодці-бубонці, дзвіночки.

Роздзвонилися молодці у променях сонця.

Дігі-дон-дон-дог, дігі-дон,

Ти спіймай його, слухай дзвін дзвін

Після цих слів той, гравець якого зав'язані очі, повинен спіймати учасника з дзвіночками. Якщо він буде спійманий, то йому зав'язують очі, а з дзвіночками тікає той гравець із кола, ближче до якого був спійманий гравець, що втікає.

 

                           

Вербовая дощечка

Діти стають парами у колону. Кожна пара, тримаючись обіруч, стає на коліна, а з’єднані руки опускає вниз: так утворюється “доріжка”. Перші два куплети співають діти.

1. Вербовая дощечка, дощечка, дощечка,
По ній ходить Насточка, Насточка, Насточка.
Насточка проходить по “доріжці” — ступає між з’єднаними руками.

2. Де ти, Насте, бувала, бувала, бувала,
Як діброва палала, палала, палала?

Діти роз’єднують руки і стають у дві колони на відстані, щоб Насточка змогла пройти між ними і повернутися на початок “доріжки”.

3. Решетом воду носила, носила, носила
Та й діброву гасила, гасила, гасила.

Співає дівчинка, яка виконує роль Насточки. На закінчення куплету вона вибирає собі пару з дітей у колоні й стає першою перед “доріжкою”. Дитина, яка залишилася без пари, стає Насточкою. Гра повторюється спочатку.

 

Равлик-Павлик

Равлик-Павлик,
Висунь ріжки,
Тобі — два, мені — два,
Поділимось обидва. Так!

Діти стоять у колі. Равлик‑Павлик — у центрі. Діти співають, Равлик танцює. Із закінченням пісні діти промовляють: “Один, два, три — ну ж бо, нас злови!” — і тікають. Равлик намагається їх упіймати. Кого впіймає, той стає Равликом.

 

Ой на горі жито

Ой на горі жито, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Приспів:
Коли б такі ніжки мала,
То я б ними чеберяла
Як той зайчик! (2)

Ой на горі просо, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Ой на горі гречка, сидить зайчик,
Він ніжками чеберяє.

Один гравець – хлопчик або дівчинка – кладе на землі навхрест дві палиці, утворюючи таким чином немовби чотири квадрати, і стає ногами у два нижніх. Решта гравців співають; у такт пісні перший гравець починає переступати по квадратах таким чином:

 

Подоляночка
Пісня-гра

Дівчатка роблять коло, крутяться і співають, а одна дівчинка стає в середину і жестами показує те, що інші співають:
Десь тут була
Подоляночка,
Десь тут була
Молодесенька.
Тут вона впала,
До землі припала.
Личко не вмивала,
Бо води не мала.
Ой встань, ой встань,
Подоляночко,
Обмий личко,
Як ту скляночку.
Візьмися в боки
За свої скоки.
Підскоч до раю,
Бери дівча з краю.

 

Ластівка

         Дві дівчинки беруться за руки і стають навпроти іншої пари, яка так само тримається за руки. Одна пара говорить:

 - Печу, печу ластівки!

 Інша питає:

 - Нащо печешь? Лиха впечеш, лиха й піймаєш!...

 Тоді дівчатка, котрі почали розмову, роз'єднують руки, і кожна біжить у протилежний бік. Інші двоє, кожна окремо, намагаються піймати перших, не давши їм з”єднатися. Якщо та пара, яка почала бігти першою, знову з”єднується, то їй припадає знову тікати, а другій парі – ловити. Якщо ж якусь з дівчаток, що почали гру, впіймають, то ця гра, що не збіглась, ловитиме, а інша – тікатиме.

 

 

 

 

 

Загадки

Сонце пече, липа цвіте,

Жито достигає,

Коли це буває? (влітку)

 

В небі ластівка летить,

З вітром листя шелестить.

Воду п’є лелека.

Сонце палить, Спека.

Половіє жито. Яка пора? (Літо)

 

У місяці спекотнім цім

Жарко дуже нам усім.

Хочеться в саду побути,

Смакувати спілі фрукти. (Червень)

 

Їде літо на коні

Та й несе гарячі дні.

Зацвіли пахучі липи.

Як цей місяць зветься?  (Липень)

 

Як настав цей літній місяць,

Все росте у нас навколо,

Ягідки почервоніли,

Спіє в полі щедрий колос.  (Червень)

 

Зрілі вишні у садку,
І сунички у ліску,
Теплі дні, барвисті квіти
Нам дарує щедре…
(Літо)

 

Полунички у сметанці,
Соловей щебече вранці,
Дощик через ситечко,
Наступило…
(Літечко)

 

В небі ластівка летить,
З вітром листя шелестить,
Воду п’є лелека.
Сонце палить. Спека.
Дозріває жито.
Яка пора?
(Літо)

 

У садках — смачна малина,
Аґрус, яблука, ожина.
Фрукти й зелень соковита —
Це смачні дарунки...
(Літа)

 

Сонечко яскраве
Цілий день палає,
На травиці в гаї
Цілий день ми граєм.

Раді всі малята
Цілий день купатись,
Веселиться й грати,
На сонці засмагати.

Як пора ця зветься,
Коли все сміється
І відпочиває?
Коли ж це буває?
(Влітку)

 

Полуничку у сметанці
Приготує мама вранці.
Літо бавиться в дворі,
Знов кусають комарі!
(Червень)

 

Липи в квіточки убрались,
Віддавати цвіт зібрались
Покупатись кличе річка,
Тепла в ній уже водичка!
(Липень)

 

Дині, гарбузи, томати:
Смакувати, смакувати…
От і літечка кінець,
Осінь йде вже навпростець.
(Серпень)

 

На вулиці сорочка,
В хаті рукава.
(Промінь сонця)

Якщо немає його — небо хмуриться,
Якщо воно є — люди мружаться.
(Сонечко)

Спершу блиск,
За блиском Тріск,
За тріском —
Блиск.
(Гроза)

Насупиться, насупився,
У сльози вдариться,
Нічого не залишиться.
(Хмара)

Розпечена стріла
Дуб звалила у села.ф
(Блискавка)

У тиху погоду
Немає нас ніде,
А вітер повіє —
Біжимо по воді.
(Хвилі)

Влітку — сніг!
Просто сміх!
По місту літає,
Чому ж він не тане?
(Пух з тополь)

Коли буде літо
У повному розпалі,
Нам це дерево
«Сніжинки» подарує.
(Тополя)

В синьому небі,
Як по річці,
Пливуть білі овечки.
Тримають шлях здалеку
Як звуть їх? …
(Хмари)

 

Прислів’я і приказки

Літо на зиму робить.

Прийде літо – все розмаїто, прийде зима – нічого нема.

Бджоли раді цвіту – люди літу.

Хто літом спеки боїться, той зимою не має чим гріться.

Хто про землю дбає, вона тому повертає.

Буде той голодний. Хто жнивами холодочка шукає.

Хто влітку буде співати, той зимою буде танцювати.

Влітку один тиждень рік годує.

Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

Усе те пригодиться, що на полі коріниться.

Літній день за зимовий тиждень.

Готуй літом сани, а взимку воза.

Дощ іде не там, де ждуть, а там, де жнуть, не там, де просять, а там, де косять.

У червні на полі густо, а надворі пусто.

Яка погода в липні, така буде в січні.

Червень з косою по луках пішов, а липень з серпом по хлібах.

Погане літо, коли сонця нема.

Ранній дощ позолотить, а пізній розорить.

Не проси літа довгого, проси літа теплого.

Травень родить хліба, а серпень – сіно.

Поле полоти – руки колоти, а як не полоти, так і хліба не молоти.

Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.

Що літом уродить, то зимою в пригоді стане.

Літом пролежиш, а взимку з торбою побіжиш.

Липень – екватор року, літо ділить пополам.

В середині липня і овес до половини доріс.

Липень – пора сінокосів.

В серпні літо осінь зустрічає.

В серпні всьому час: тримай рукавички про запас.

Що в серпні збереш, з тим і зиму проведеш.

В серпні до обіду – літо, після обіду – осінь.

Літній день рік годує.
Люди раді Літу, а бджоли цвіту.
Що влітку вродиться, то взимку згодиться.
Дощове літо гірше осені.
Погане літо, коли сонця немає.
Не проси літа довгого, проси теплого.
Літо збирає, а зима поїдає.
Добре влітку! Ходи роздягненим.
Влітку кожен кущик ночувати пустить.
Так літо, коли сонця немає.
Готуй влітку сани, а взимку воза.
Там і хліб не родить, де хто в полі не працює.
Влітку нагулявся, взимку наголодаешься.
Літо минуло, а сонце не обпекло.
Влітку день мочить, а годину сушить.
Влітку дощик вымочит, а червоне сонечко висушить.
Літо — золота пора, не гай ні хвилини даремно.
Всякий, хто доріс — поспішай на сінокіс.
Дощове літо гірше осені.
Зозуля приносить звістку про літо, ластівка — теплі дні.
Літо йде підстрибуючи, а зима — хильцем.
Літом ногою копнеш, а зимою рукою візьмеш.
Літній день на вагу золота, він дорожче зимової тижня.
Щасливі ті поля, на які літній дощ випадає впору.

Коли влітку не ходив по малину, узимку вже пізно.

Садок улітку — як кожух узимку.

Кому влітку холод, тому взимку голод.

Літо запасає, а зима з'їдає.

Літо дає коріння, а осінь — насіння.

Літо зиму годує.

Літом пролежиш, а зимою зі сумою побіжиш.

Одне літо ліпше, ніж сто зим.

Хто літом гайнує, той узимку голодує.

 

 

 

 

 

 

 

 

Народні прикмети

Літо дощове — до сніжної зими.

Літо сухе, спекотне — до малосніжною, морозної зими.

Посилення вітру до вечора – до погіршення погоди. Якщо в цей час напрямок його змінюється проти руху годинникової стрілки, будуть тривалі опади.

Якщо вдень з’являються високі купчасті хмари – чекайте вночі знову грози.

Чистий захід сонця – ознака стійкої ясної погоди.

Вечірня роса – перша ознака ясної погоди на завтрашній день.

Літні прикмети про природу

Дощові черв’яки виповзають назовні – чекайте негоди, дощу.

Горобці купаються в пилу або піску – бути дощу.

Якщо навколо мурашника мало його мешканців – незабаром буде дощ.

Навколо мурашника кипить життя – дощу не передбачається.

Голуби воркують до теплої сонячної погоди.

Поява жука-гнойовика – вірна прикмета гарної погоди.

Пізно ввечері голосно співають цвіркуни – до хорошої погоди.

Комарі літають роєм – буде хороша погода.

Велика кількість ягід влітку віщує холодну зиму.

Навколо акації крутиться багато комах – чекай негоди.

Літо дощове — до сніжної зими.
Літо сухе, спекотне — до малосніжною, морозної зими.
Літо бурхливе — зима з заметілями.
Літо дощове — зима сніжна, морозна.
Врожайне літо віщує холодну зиму.
Хлебород — до суворої зими.
Сире літо і тепла осінь — до довгої зими.
Коли мурашки влітку наносять великі муравейные купи, то чекай ранньої і холодної зими.
Якщо польові миші влітку навчають у свої нори багато хліба, то можна очікувати холодної і тривалої зими.
Перший туман літа — вірна грибна прикмета.
Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора — на дощ.
Якщо влітку вночі не було роси, вдень буде дощ.
Влітку ліс без вітру шумить – на дощ, перед грозою – затихає.
Вітер зі сходу влітку — до посухи.
Влітку галки тривожно кричать —до дощу.
Влітку горобці літають купами — на суху і ясну погоду.
Веселка після дощу варто довго — до негоди.
Якщо веселка з ранку — не жди добра.
 

Літні народні  ігри та забави для дітей

 

Плетений шум

Плетений шум — дуже гарна гуртова гра, бо це заразом і танок. Тим-то в неї і гратися, і дивитись, як граються, гарно. Всі беруться за руки і стають півколом. Середня пара підносить з'єднані руки догори — це «ворота». Крайні парами — один іде з одного, другий — з другого боку — пробігають у ворота. Коли ж доходить черга до середньої пари, то вона перекручується під своїми руками, і гра йде далі. Шум то заплітають, то розплітають, співаючи таку пісеньку:

 

Ой нумо, нумо
В плетеного шума.
Як наша мати
Буде заплітати.

Заплетися, шуме,
Заплетися,
Хрещатий барвінку,
Розстелися.

Ой нумо, нумо
В плетеного шума.
Як наша мати.
Буде розплітати.

Розплетися, шуме,
Розплетися,
Хрещатий барвінку,
Розстелися.

Так повторюють, поки награються.

 

Сірий вовк

 Одного когось вибирають за сірого вовка. Він сідає на пеньочку й сидить, зіщулившись і взявшись рукою за щоку. Ось, мовляв, який я бідний та сумирний!
Ну, всі, коли таке побачать, підходять до вовка ближче, а далі зовсім близенько, нахиляються і вдають, ніби рвуть траву. Та ще й приспівують:

І рву, і рву горішечки, 
Не боюсь вовка й трішечки!

І махають на вовка руками, наче кидають оті нарвані «горішечки».
Оцього вже вовк не витримує. Він підхоплюється на рівні ноги — і навздогінці!
Ганяється, поки таки когось упіймає: нехай іще хтось побуде за сірого вовка!

Журавель

Коли гра тільки починається, журавель (звичайно, це хтось із вас, кого вибрали) походжає собі в колі і час од часу робить так, ніби завзято смиче щось дзьобом — щипає коноплі. Думає, певно, що його ніхто й не бачить. Все коло не може цього журавлеві подарувати і починає докоряти йому:
 Занадився  журавель,  журавель
До бабиних конопель, конопель.
Сякий-такий журавель,
Сякий-такий довгоногий,
Сякий-такий дибле,
Конопельки щипле!

Журавель чує це, але й вухом не веде,— робить своє. Тоді з кола виступає хтось один, кого наперед вибрали, і співає:

А я тому журавлю, журавлю 
Сіттю крильця обів'ю, обів'ю!​

І кидається навздогінці за журавлем, ловить того і вдає, ніби накидає на нього сітку. Журавель собі удає, ніби пручається. А коло співає:

Сякий-такий журавель,
Сякий-такий довгоногий,
Сякий-такий дибле,
Конопельки щипле!

Журавель тоді повертається обличчям до ловця і показує, ніби не розуміє, за віщо його спіймали. Ловець же бере його за руку і водить по колу, співаючи разом з усіма:

Оце щоб ти не дибав, не дибав,
Конопельок не щипав, не щипав.
Сякий-такий журавель,
Сякий-такий довгоногий.
Сякий-такий дибле,
Конопельки щипле!

Після цього на місце присоромленого журавля вибирають другого. Вибирають і іншого ловця — і гра йде далі.

                                                         Бобер
А хто хоче погратися в цю гру, той мусить і добре бігати, і вміти гарненько ховатися.
Бо той, кого виберуть за бобра, має сховатися так, щоб його не одразу хорти знайшли.
Треба ще й мисливця вибрати — він пускатиме хортів, щоб шукали добре. За хортів будуть усі, крім бобра та мисливця.

Спершу бобер ховається в кущах, а мисливець ставить хортів спинами до тих кущів і пильнує, щоб вони не бачили, куди саме бобер заховався. Коли бобра вже не видно, мисливець починає співати:

Ой ти,  старий  бобре, 
Заховайся добре, 
Бо я хорти маю, 
На поле пускаю!

Проспівавши свою пісню раз, він співає так і вдруге — дає боброві час заховатися, бо це дуже чесний мисливець. Як проспіває вдруге, тоді гукає: «Хорти з лісу!» Хорти повертаються і прудко біжать шукати бобра. Коли бобер запримітить, що його не бачать, він помаленьку переховується в інше місце. Але хорти в мисливця добрі. Та ще він їх увесь час заохочує: 

«Шукай, Сірко!  
Лови, Бровко!  
Гуджа, хорти, його!»

Нарешті бобра спіймано, і гру починають спочатку, вибравши іншого мисливця і бобра.

 
Мак

Козачок — це той, хто в колі, його туди вибирають, і він усе, що коло маку роблять, рухами показує. Взявшись за руки, всі ходять круг нього, співаючи:

Ой на горі мак,
Під горою так,
Мак, маки, маківочки,
Золотії голівочки,
Станьте ви так,
Як зелений мак.

А коли проспівали, спиняються й кажуть: «Козачок, чи виорав на мачок?» Козачок, звичайно, вже це зробив і показати, як це роблять, устиг, бо зразу ж весело озивається: «Виорав!»

Тоді знов ходять кружка й співають тої самої пісеньки. Проспівавши, спиняються й питають: «Козачок, чи посіяв мачок?» І бравий козачок одказує: «Посіяв!» Почувши це, коло знову співає, ходячи. Бо й як же не співати, не тішитися, маючи такого меткого козачка! Спитали його далі, чи посходив мачок, а потому — чи пора його полоти, а далі, чи цвіте, чи поспів. І щоразу так само співали з радощів, бо жвавий козачок усього доглянув, усе знав і все встигав поробити коло мачку. Та ще й показував, як усе те робиться.
Нарешті спитали: «Козачок, чи пора брати мачок?» — «Пора!» — озвався він.
Тоді всі підбігли до нього і зачали жартома турчати у вуха, всяк собі: «Славний козачок! Бравий козачок! Жвавий козачок!» З тієї похвали козачок геть засоромився, прохопився попід руками і втік! Довелося другого на його місце вибирати.

 

Мир-миром!

    Багато дітей беруться за руки і роблять велике коло. Тільки треба вибрати таке місце, де м'якенька й густа травиця. Двоє йдуть у коло, беруться за руки і витягають їх уперед, а ноги зближують в одному місці, одхиляються назад і швидко крутяться в один, а далі в другий бік, співаючи разом з усім колом:

Дрібу, дрібу, дрібушечки,
Наївшися петрушечки,
аївшися лободи —
Гала, гала до води!

Тут хтось один із двох легенько пускає руки, і обидва бух у м'яку траву!
Тут усе коло трохи наближується до них: що то далі буде? Обоє підводяться, одвертаються одне від одного і стоять. Тоді коло знову віддаляється, починає ходити, приказуючи :

Мир-миром!
Пироги з сиром,
Варенички в маслі,
Ми дружечки красні —
Помирімося!

Двоє, що в колі, спершу не хочуть миритись, але їм знову співають те саме. Тоді ті повертаються одне до одного, всміхаються, беруться за руки і йдуть по колу, співаючи разом з усіма тієї самої пісеньки. Потім у коло йдуть двоє інших, і гра йде далі.

 

Гуси,гуси, додому!

   Беруть довгу лозину і двоє дітей міряються — беруться по черзі руками від одного кінця до другого. Чия рука вкінці вийде зверху, той буде за матір гусям, а чия знизу — той вовк. Мати виряджає гусей — усіх дітей — на пасовисько (з одного краю галявини в другий), і вони починають «пастися». Вовк одходить далеченько вбік. Мати враз гукає:

—  Гуси, гуси, додому!
—  Чого? — озиваються гуси.
—  Вовк за горою!
—  Що він робить?
—  Гуси скубе!
—  Які?
—  Сірі, білі, волохаті! 
Тікайте прудко до хати!
Тут усі гуси — в ноги! А вовк — навперейми, аби когось упіймати. Та довгенько йому доводиться попобігати, поки зловить якого гусачка! Ну, а як уже зловить, тоді одводить до себе за гору, а сам кидається за іншими. Як усіх переловить або вже дуже втомиться, тоді вибирають іншого вовка та матір і граються далі. Пограйтеся й ви в цю гру.

 

 А є миші в стозі
Гравці стають в ряд, один за одним, беруть один одного за пояс і хрізному напрямку: і прямо, і колом, і в'ються.В цей час між одним з гравців, Сірим Котом, який стоїть першим і водить усіх, — і тими, що стоять у ряду за ним і звуться Мишами, відбувається така розмова:А є Миші в Стозі?

— ЄА не бояться Кота? — Ні!
Ой як Кіт поворушить
То всіх Мишей подушить!
або, що майже те саме:
- А є мишi в копицi?
- Є! - вiдповiдають "мишi".
- А не бояться кота?
- Нi!
- Ой, як кiт хвостом поворушить, то всiх мишей подушить!
З цими словами всі розбігаються, Кіт ловить Мишей: кого зловить, той стає Котом.
Гра починається спочатку.

Хлібчик

Всі, хто бажає грати, беруться за руки і стають попарно (пара за парою) на якійсь відстані від гравця, в якого нема пари. Він і є "хлібчиком".

- Печу-печу хлібчик! (Вигукує хлібчик)
- А випечеш? (Питає задня пара)
- Випечу!
- А втечеш?
- Побачу!
З цими словами два задніх гравця біжать наперед, з тим, щоб стати перед хлібчиком.
А той намагається спіймати одного з них до того, як вони візьмуться за руки.
Якщо йому це вдасться, то він разом з впійманим гравцем стає наперед, а гравець, що лишився без пари, стає хлібчиком. Гра повторюється в тому ж порядку.
Правила гри: остання пара може бігти тільки після закінчення переклички.

ЗАЙЧИК

  Діти мають стати у коло, узяти один одного за руки; посередині кола – «зайчик» (Прим. В традиції це обов’язково мав бути хлопець, але час змінюється, а разом з ним і трансформується фольклор, тому на нашу думку це вже не є принципово). Всі ходять по колу, співаючи/примовляючи:

Городили зайчика

Тинком, льонком,

Та нікуди зайчику

Та не вискочити,

Та нікуди зайчику

Та не виплигнути.

А в нас ворота

Позамиканії,

Жовтим піском

Позасипанії!

Під час промовляння слів «зайчик» намагається вибратися з кола, бігаючи і шукаючи «слабке місце»; діти ж намагаються стати щільніше і не роз’єднати руки, аби не пропустити його. Коли «зайчик» нарешті вибирається з кола, всі починають бігти і ловити його. Хто спіймав – той сам стає «зайчиком» і все починається спочатку.

КІТ І МИШІ

Діти стають в лінію, тримаючи один одного за пояс. Перший – «кіт», за ним всі «миші». Далі починається діалог між ними. «Кіт» питає:

-А багацько в стозі мишей?

-Копа.

-А не бояться кота?

-Ні.

-Кіт обернеться – мишу зловить!

-А чорта з’їсть!

Після останньої фрази «кіт» починає бігти і намагається спіймати останню «мишу», але ряд вивертається у протилежну сторону, відтягаючи «кота». Коли «кіт» спіймав «мишу», він ставить її за собою і гра починається спочатку.

Народні дитячі пісні літнього циклу

А ми просо сіяли

А ми просо сіяли, сіяли,
Ой дід ладо, сіяли, сіяли.
А ми просо витопчем, витопчем,
Ой дід ладо, витопчем, витопчем.
Ой чи же вам витоптать, витоптать?
Ой дід ладо витоптать, витоптать?
А ми коней випустим, випустим,
Ой дід ладо випустим, випустим.
А ми коней виловим, виловим,
Ой дід ладо виловим, виловим.

 

Зайчику,зайчику!

Зайчику, зайчику,
Ти мій братчику,
Не ходи, не топчи
По городчику.
Бо моя рутка,
Як баламутка,
Моя м‘ятка,
Як паніматка.
Зайчичок, зайчичок прибігає,
Рученьку, ніженьку пiднiмає;
Чим бито, не бито,
Ноженьку пробито.
3 калинового лугу,
Вибирай собі другу.

 

Там на горі мак

Там на гopi мак, мак!
Роди, Боже, так, так!
Маки, маки, маківочки,
Посходiмось до купочки.

Соловiєчку, пташку, пташку!
Та чи був ти в нашім садку?
Та чи бачив ти, як мак сіють?
Ой, так сіють мак! (двiчi)

Соловiєчку, пташку, пташку!
Та чи був же ти в нашім садку?
Та чи бачив ти, як мак росте?
Ой так росте мак! (двiчi)

Соловiєчку, пташку, пташку!
Та чи був ти в нашім садку?
Та чи бачив ти, як мак полють?
Ой так полють мак! (двiчi)

Соловiєчку, пташку, пташку!
Та чи був ти в нашім садку?
Та чи бачив ти, як мак цвіте?
Ой так цвіте мак! (двiчi)

Соловiєчку, пташку, пташку!
Та чи був ти в нашім садку?
Та чи бачив ти, як мак ломлять?
Ой так ломлять мак! (двiчi)

Соловiєчку, пташку, пташку!
Та чи був ти в нашім садку?
Та чи бачив ти, як мак їдять?
Ой так їдять мак! (двiчi)

Там на гopi мак, мак!
Роди, Боже, так, так!
Маки, маки, маківочки,
Золотiї голівочки.

 

 

КУПАЛЬСЬКІ  ПІСНІ  Купайло,купайло   Купайло,  Купайло, Де  ти  зимувало? Зимувало  в  лісі, Ночувало  в  стрісі; Зимувало  в  пір’ячку, Літувало  в  зіллєчку.   Купайло,купайло Купайло, Купайло, Де  ти  ночувало? На  бабиній  стрісі, У  відьми  в  колисці.   Проти Івана і сонце іграло Проти  Івана  сонце  іграло. Приспів: Ой  рано,  на  Івана. А  де  ж  воно  ночувало? Ночувало  у  Івана. А  що  ж  воно  вечеряло? Вечеряло  варенички, Варенички  з  цибулею, З  цибулею,  з  чорним  маком, З  чорним  маком,  з  пастернаком, І з  юшкою,  з  петрушкою.   А ми рутоньку посієм,посієм  А  ми  рутоньку  посієм,  посієм! Зеленую  руту,  жовтий  цвіт Посієм!  А  ми  рутоньку  пополем,  пополем! Зеленую  руту,  жовтий  цвіт Пополем!  А  ми  рутоньки  нарвемо,  нарвемо! Зеленую  руту,  жовтий  цвіт Нарвемо!  А  ми  віночки  сплетемо,  сплетемо! Зеленую  руту,  жовтий  цвіт Сплетемо!  А  ми  дівочок  вберемо,  вберемо! Зеленую  руту,  жовтий  цвіт Вберемо!

Ой, єсть в лісі калина

 

Ой, єсть в лісі калина,  | (2) Калина-калина, Комарики-дзюбрики, калина. Калина-калина, Комарики-дзюбрики, калина. Там стояла дівчина,      | (2) Ходила, ходила, Чубарики-чубчики, ходила, Ходила, ходила, Чубарики-чубчики, ходила, Цвіт-калину ламала,      | (2) Ламала, ламала, Комарики-дзюбрики, ламала. Ламала, ламала, Комарики-дзюбрики, ламала. Та й в пучечки в'язала,  | (2) В'язала, в'язала, Комарики-дзюбрики, в'язала. В'язала, в'язала, Комарики-дзюбрики, в'язала. На доріжку кидала,       | (2) Кидала, кидала, Комарики-дзюбрики, кидала. Кидала, кидала, Комарики-дзюбрики, кидала. Та й на хлопців моргала, | (2) Моргала, моргала, Комарики-дзюбрики, моргала. Моргала, моргала, Комарики-дзюбрики, моргала.

«Галя по садочку ходила»

Галя по садочку ходила,

Хусточку біленьку загубuла,

Ходить по садочку, блукає,

Хусточку біленьку шукає

Не журися, Галю - серденько,

Ми знайшли хустинку біленьку,

У садочку, біля малини,

Під зеленим листом тернини.

Як діждали літа

Як діждали літа,
То нажали жита.
З жита та пшениці,
Гарні паляниці!
Ой, так, ой, так, так.
Гарні паляниці.
Осінь наступила.
Яблук натрусила.
Ось і груші й сливи,
І смачні, й красиві.
Ой, так, ой, так, так.
І смачні, й красиві.
А в городі густо,
Буряків, капусти.
Ой які врожаї
В нашім, ріднім краї.
Ой, так, ой, так, так.
В нашім, ріднім краї.
З жита та пшениці,
Гарні паляниці.
Всіх ми почастуєм,
Ще і затанцюєм.
Ой, так, ой, так, так.
Ще і затанцюєм

                                       Котився віночок по полю
Котився  віночок  по  полю,
Просився  хазяїна  в  стодолу:
 —  Пускай,  хазяїн,  в  стодолу,
Вже  я  набувся  на  полю.
Вже  я  на  полю  набувся,

Буйного  вітру  начувся,
Ранньої  роси  напився.
Я  недовго  полежу,

Зараз  в  поле  побіжу.

 

 

ЗАГАДКИ

 

Невидимка ходить в гаї, всі дерева роздягає.  (Осінь)

 

Голі поля, мокне земля,

Дощ поливає, коли це буває?  (Восени)

 

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає.

Коли, діти, це буває?  (Восени)

 

У південний край землі

Відлітають журавлі,

Знов лункий шкільний дзвінок

Нас покликав на урок.

Як цей місяць звати?

Прошу відгадати.  (Вересень)

 

Кличуть нас ліси, поля, сади

Дозбирати осінні плоди.

Із дерев спадає листя жовте.

То землею ходить місяць… (Жовтень)

 

Капле з неба, дахів, стріх

Дощ холодний, перший сніг.

Почорнів без листя сад.

Що за місяць?  (Листопад)

 

Невидимка ходить в гаї,

Всі дерева роздягає.  (Осінь)

 

Хто золотом дерева вкриває,

А потім його зриває?  (Осінь)

 

Прийшла дівчина до хати,
Узялась хазяйнувати:
Вправно скриню відімкнула,
В жовту свитку ліс вдягнула.
(Осінь)

Ліс гостинно закликає —
Нас грибами пригощає.
Неба потускніла просинь,
У права вступає…
(Осінь)

Сонечко не хоче
Землю зігрівати.
Листячко пожовкло,
Стало опадати.
Часто дощик ллється,
Птахи відлітають,
На городі та у полі
Врожаї збирають.
Відгадайте, діти,
Коли це буває?
(Восени)

Сумно у гаях блукає,
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу в гості.
(Осінь)

Невидимка ходить в гаї,
Всі дерева роздягає.
(Осінь)

Там доорює, там сіє,
Трусить яблука в садах.
І малює, як уміє,
На листочках і листках.
— Ну й завзята ж у роботі!
— Так за те вся в позолоті.
(Осінь)

 

Без пензлика, без олівця
Розфарбувала деревця.
(Осінь)

Із постелі виліз лис і промовив:
— Лисенята, де це відра та лопата?
Швидше, швидше, любі діти,

Слід пожежу загасити.
Розсміялася сорока:

— Що у вас там за морока?
Де пожежу бачить лис?
То фарбує … ліс.
(Осінь)

Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить.
Сонце вже не припікає.
Коли, діти, це буває?
(Восени)

В жовте лист пофарбувала,
Урожай з полів зібрала.
Золотила вербам коси
Чарівна цариця — …
(Осінь)

Прохолодно.
Жовкне листя.
Горобина у намисті.
Птах у вирій відлітає.
В яку пору це буває?
(Восени)

У садах, лісах блукає,
В жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль –
Жде сестрицю білу в гості.
(Осінь)

В зеленім лісі побував
Якийсь художник
І поволі
Дерева перефарбував
У золотисто-жовтий колір.
- Ти хто такий? – я здивувавсь. –
Чому тебе не бачив досі?
- То придивився, -
Хтось озвавсь, -
І ти тоді побачиш…
(Осінь)

Без рук, без ніг, на гору побіг.
Рукавом махнув — дерево зігнув.
(Вітер)

Вкриває землю й океан,
А називається...
(Туман)

Листя жовте облетіло,
Парки та сади укрило.
Та поглянь на гілочки,
Що горять, немов свічки…
Восени зачервоніла
Рясно-рясно…
(Горобина)

В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
(Гриб)

Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають.
(Дощ)

Без пензлика, без олівця
Розфарбувала деревця.
(Осінь)

Прохолодно. Жовкне листя.
Горобина у намисті.
Птах у вирій відлітає.
В яку пору це буває?
(Восени)

Дрібненький дощик сумно плаче,
І листячко жовтогаряче
З дерев поволі опадає.
Яка пора це наступає?
(Осінь)

Сонечко не хоче
Землю зігрівати.
Листячко пожовкло,
Стало опадати.
Часто дощик ллється,
Птахи відлітають,
На городі та у полі
Врожаї збирають.
Відгадайте, діти,
Коли це буває?
(Восени)

В жовте листя фарбувала,
Урожай з полів зібрала.
Золотила вербам коси
Чарівна цариця — ...
(Осінь)

Хто за серпнем приходить,
Літо червоне проводить,
Бабине літо закликає,
В школу діток відправляє?
(Вересень)

Чарівник прийшов у ліс,
Фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
Стали жовтими листочки.
(Жовтень)

Капле з неба, дахів, стріх
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад,
Що за місяць?
(Листопад)

Ці стрункі грибочки
Зайняли пеньочки.
Шапки в них кругленькі.
Кличуть їх ....
(Опеньки)

У барлогу піду спати,
Щоб зиму перечекати.
Коли тепло прийде назад-
І я повернуся до вас.
(Ведмідь)

Солов’їними гаями
відшуміло літо.
Вже холодними дощами
землю оповито.
У імлі сріблясто-сірій
журавлі летять у ...
(Вирій)

Без рук, без ніг,
Під вікном стукає —
В хату проситься.
(Вітер)

То чорна, то сива
По небі ходила;
Набив її вітер —
Сльози розпустила.
(Хмара, дощ)

Довкола пеньочків
вмостились грибочки.
Більші та маленькі,
а звуться ...
(Опеньки)

Золоті метелики з дерева летять,
Крильцями своїми сумно шарудять...
(Листопад)

На городі восени
Лежать жовті кабани,
Прив’язані за хвости,
Щоб не здумали втекти.
(Гарбузи)

Листя жовте облетіло,
Парки та сади укрило.
Та поглянь на гілочки,
Що горять, немов свічки...
Восени зачервоніла
Рясно-рясно...
(Горобина)

В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
(Гриб)

Коли нема — чекають,
Коли прийду — тікають.
(Дощ)

Золото з дерев опадає,
Пташок про вирій гадає.
Коли це буває?
(Восени)

Коли це буває,
Що клен запалає?
А прихопив морозець
Та повіяв вітерець,
Весь вогонь на землю впав,
Зовсім клен без листя став.
(Восени)

Прийшла дівчина до хати,
Узялась хазяйнувати:
Вправно скриню відімкнула,
В жовту свитку ліс вдягнула.
(Осінь)

У полі пусто,
В коморі густо.
Коли це буває?
(Восени)

У тітьньки Христі
Калина в намисті,
Коси золотії,
Води студенії.
(Осінь)

 

Прислів’я та приказки

Як листя жовтіє, то поле смутніє.

Весна багата на квітки, а осінь -  на сніпки.

Осінь збирає, а весна з’їдає.

Восени багач, а навесні прохач.

Восени і в горобця є питво.

Восени й горобець багатий.

Осінь усьому рахунок веде.

Як вересніє, то дощик сіє.

Восени ложка води, а цебер болота.

Восени день блисне, а три кисне.

Осінь на рябому коні їздить.

Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.

Плаче жовтень холодними сльозами.

У листопаді зима з осінню бореться.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Листопад вересню онук, жовтню син, зимі – рідний брат.

У вересні синиця запрошує осінь в гості.

Весною дощ парить, осінь змочує.

У вересні одна ягода, та й та горобина.

У вересні і листя на дереві не тримається.

Вересень холодний та не голодний.

Прийшла пречиста – на дереві чисто, а прийде Покрова – на дереві голо.

На Покрову до обіду осінь, після обіду – зима.

Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.
Осінь збирає, а весна з'їдає.
Восени багач, а навесні прохач.
Восени і в горобця є питво.
Восени й горобець багатий.
Осінь усьому рахунок веде.
Як вересніє, то дощик сіє.
Восени ложка води, а цебер грязі.
Восени день блисне, а три кисне.
Осінь на рябому коні їздить.
Жовтень ходить по краю та виганяє птиць із гаю.
Плаче жовтень холодними сльозами.
У листопаді зима з осінню бореться.
Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.
Листопад вересню онук, жовтню син, зимі рідний брат.

 

 

Літо дає коріння, а осінь — насіння.

Хвали літо, коли осінь прийде.

У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.

В осінній час сім погод у нас: сіє, віє, крутить, мутить, припікає, поливає.

Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Листопадовий день, що заячий хвіст.

Осінь на строкатому коні їздить.

Як вересніє, то й дощик сіє.

Восени і горобець багатий.

Листопад - зимовий поріг.

Восени всі знають, що дощі йти заважають.

У листопаді зима з осінню сперечаються.

Літо дає коріння, а осінь — насіння.

Восени і курчата курми будуть.

Хвали літо, коли осінь прийде.

Прийшла покрова — сиди, чумак, дома.

Серпень варить, вересень до столу подає.

У жовтні до обіду осінь, а після обіду-зима.

Осінній дощ дрібно сіє, так довго тягнеться.

Жовтень землю покриє де листком, а де сніжком.

У листопаді сонце крізь сльози й «білих мух» посміхається.

Одна осінь краще трьох весен.

Весною не посієш – восени не збереш.

Восени день блисне, а три кисне.

Листопад — вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

Осінь збирає, а весна поїдає.

Плети влітку рукавиці — в листопаді пригодиться.

У вересні ложка води робить два болота.

У листопаді як зазиміє, то й жаба оніміє.

Як листопад дерев не обтрусить - довга зима бути мусить.

Як листя жовтіє, то поле сумніє.

Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки.

Літо дає коріння, а осінь — насіння.

У доброго хазяїна восени й соломина не пропаде.

У жовтні гріє ціп, а не піч.

В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся.

Пізньої осені одна ягода, та й то гірка горобина.

Восени худоба жиріє, та людина добрішає.

Весна красна, але голодна; осінь дощова, але ситна.

Осіння муха (пізня) боляче кусає.

Осінь хвастлива, зате весна справедлива.

Як літо зі снопами, так і осінь – з пирогами.

Вересень слухає погоду січня.

Восени багач, а навесні прохач.

Восени і буряк — м’ясо.

Осінь — наша мати, і жебрака нагодує.

Восени і заєць спасений.

Садок у вересні, що кожух у січні.

Верещить вересень, що вже осінь.

Як вересніє, до й дощик сіє.

Жовтень ходить по краю та й виганяє пташок з раю.

Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

У жовтні гріє ціп, а не піч.

Плаче жовтень холодними сльозами.

Ходить жовтень по краю та й виганяє птахів із раю.

Жовтень хоч і холодний, та листопад його перехолодить.

В жовтні з сонцем розпрощайся, ближче до печі підбирайся.

Листопад — ворота землі.

У листопаді зима з осінню бореться.

Листопад вересню онук, жовтню син, а грудню рідний брат.

У листападі голо в саді.

У листопаді зима на заграді.

Листопад зимі ворота одчиняє.

Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народні прикмети

Якщо літо було досить вологим, випадало багато опадів, а восени дуже тепло, то швидше за все, зима буде дуже тривалою і холодною.

Якщо восени спостерігається сильний зорепад, це говорить про те, що в наступному році буде слабкий урожай пшениці, а також фруктів і овочів.

Сніг випав дуже рано, значить і настання весни буде достатньо рано.

Якщо зірочки приховано за хмарами, чекайте негоди на наступний день. Якщо вони світять яскраво, тоді завтра буде дуже гарна погода.

Якщо рано вранці на траві виявили невелику паморозь або іній, осінній день буде теплим і гарним.

У період оксамитового сезону літає дуже багато павутини, це означає, що осінь буде тепла і ясна. Але тривала зима.

На деревах дуже багато павутини говорить про те, що зима буде суворою і холодною.

Якщо в листопаді ви виявили у себе в будинку комарів, то зима буде теплою.

Якщо у вас є господарство, а курочки і качечки ховають голови під крила, чекайте дуже холодної зими.

Якщо птахи відлітають у теплі краї досить високо, то зима буде тепла. Якщо низько, чекайте тріскучих морозів.

Якщо в цьому році ви зібрали величезний урожай горіхів, але при цьому грибів у лісах зовсім мало, чекайте, що в зимовий час буде дуже багато снігу, опадів, а також сильні морози.

Багато горобини у лісі говорить про те, що осінь буде дощова, похмура. Взимку буде дуже багато мокрого снігу і дощу. Якщо горобини мало, то зима буде суха.

Листя починає сипатися дуже пізно, це означає, що зима буде холодна й сніжна.

Якщо листопад починається дуже рано, це віщує гарний врожай на наступний рік.

Зверніть увагу на те, як падає листя з дерев. Якщо вони опускаються лицьовою стороною вгору, то урожай буде хорошим. Якщо ж виворітного, то мізерним.

Якщо горобина, калина, малина дозріли дуже рано, зима буде важка і дуже холодна.

Якщо на березі жовті листя з'являються вгорі, то осінь буде рання. Якщо знизу, то чекайте затяжної зими.

Якщо на хвойних деревах дуже багато шишок, очікуйте складною, морозної зими.

Якщо ви виявили кісти калини, які повністю достигли, але листя при    цьому ще зелені, їх дуже багато, чекайте теплої зими.

Якщо листя на деревах починають міняти колір поступово, дуже повільно, то зима буде тепла. Якщо ж листя різко пожовкли і опало, чекайте холодної зими.

Якщо осінь тепла, ясна, то навесні чекайте сильних злив. Якщо ж навпаки, осінь дощова, відлига, то весна буде тривала, ясна, скоро перейде у спекотне літо.

Якщо білки будують свої гніздечка ближче до землі, то зима буде дуже холодною і сніжною. Ближче до верхівок дерев, то очікується тепла погода.

Якщо на вашій вишні у дворі ще є листя, але при цьому випав сніг, він швидко розтане, і буде танути до тих пір, поки дерево не скине листя.

Якщо в осінній час ви виявили величезну купу мурашників, які як би зариваються, утеплюються, це обіцяє дуже холодну зиму.

Якщо білки запасають на зиму величезна кількість горіхів, то вона буде дуже холодною і голодною.

Якщо кроти тягнуть в нори восени дуже багато соломи, сухого листя, то це говорить про те, що зима буде сувора.

Якщо ж ви побачили в небі ключ журавлів, які летять неспішно і дуже тихо воркують, це говорить про теплої осені і про те, що зима не прийде дуже скоро.

Передбачити погоду можна також по зайцях. Якщо ви восени зібралися на полювання, підстрелили зайця, зверніть увагу на кількість підшкірного жиру. Якщо його дуже багато, то зима буде лютою, якщо тонкий прошарок, чекайте теплої зими з невеликою кількістю снігу.

Якщо курка починає втрачати свої пір'я на самому початку осені, зима буде тепла.

Якщо ранньої осені зайці не поспішають змінювати сіру шубку на білу, шпаки не відлітають, то швидше за все осінь буде затяжна, а зима пізня.

Якщо грім у вересні і сильна злива, це говорить про те, що зима прийде не скоро.

Якщо в жовтні грянув грім, зима буде практично без снігу.

Якщо ввечері ви спостерігаєте красивий золотистий захід, то чекайте сонячного, веселого і приємного ранку.

Якщо місяць розпливчаста, не має чітких контурів, чекайте дощу або похмурої погоди на наступний день. Якщо ж вона чітка, кругла, день буде ясним.

Якщо перші снігові опади випали вдень або вранці, значить сніг і мороз надовго не затримаються. Скоро настане плюсова температура, сніг розтане. Якщо ж він випав вночі, чекайте сніжної, тривалої зими. Цей сніг розтане не скоро.

 

8 вересня вважається днем збору врожаю. Тому варто звернути увагу на   кількість горобини та калини. Якщо ягід багато, зима буде холодною, сніжною.             

14 вересня вважається початком бабиного літа. Якщо погода сонячна, то практично всю осінь ви будете ніжитися в променях сонця, а також насолоджуватися теплом.             

8 жовтня перші сніжинки впали на вологу землю, сніг пролежить досить довго. Якщо ж земля була суха, то сніг скоро розтане.

14 жовтня журавлі відлетіли, чекайте швидкого настання зими, а також того, що вона буде тривалою.

5 листопада ви виявили град або снігову крупу — скоро настане справжня зима і сильні холоди.

8 листопада випав сніг — чекайте сніжну погоду і на Великдень. Якщо ж все розтануло, то практично всю зиму буде плюсова температура.

12 листопада біля будинку літає багато синиць і воробйов — чекайте люту, холодну зиму, яка скоро настане.

19 листопада випаде сніг, то все холодну пору року спостерігатимуться опади у вигляді снігу.

29 листопада буде сильний вітер, значить очікується заметіль, а також величезну кількість снігу до середини грудня.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Народні дитячі ігри восени

Просо

Вибирається "хазяїн", який стає збоку. Решта дітей, узявшись за руки, стають в ряд. "Хазяїн" з палицею в руках підходить до крайньої дівчини в ряду і говорить:

• Дівко, дівко, наймись до мене просо жати.
• А яке воно?
• Отаке! – показує вище голови.
• Не дістану.
• А отаке! – показує нижче коліна.
• Не нагнусь.
• А заміж?
• Хоч зараз.

З цими словами вона кидає руку сусідки і біжить попід підня­тими руками всього ряду до кінця, а "хазяїн" переслідує її латни­ми ударами. З такими самими пропозиціями звертається "хазяїн" до кожної з ряду і кожну переганяє на інший край ряду. Після цього "хазяїном" стає інший, і гра продовжується

Горобці-стрибунці

Ця весела та цікава гра найкраще підходить для вулиці. На асфальті треба накреслити коло близько 6-8 метрів діаметром. Учасники гри стають за ним, вони грають роль «горобців». Ведучий розташовується в колі, його завдання – не дати «горобцям» зібрати «зернятка», тобто не дозволити їм увійти до кола. «Горобці», стрибаючи на одній нозі (можна також тримати зігнуту ногу рукою або грати парами), намагаються застрибнути в коло. Центральний гравець «клює» їх (торкається рукою), а учасник, до якого доторкнувся той, що водить, виходить з гри. Мета «горобців» – якомога довше пробути в колі. Учасника в колі можна міняти, вибираючи найшвидших і найспритніших із дітей.

Панас

 Грають хлопчики  та дівчатка. За бажанням хтось стає „Панасом”, йому зав”язують очі хустинкою, виводять на середину площадки і звертаються з такими словами:

- Панасе, Панасе! На чому стоїш?

- На камені!

- Що продаєш?

- Квас!

- Лови курей, та не нас

„Панас” починає ловити, і кого з гравців спіймає, той стає „Панасом”

 

Перепілка

Діти беруться за руки і роблять коло. Посередині стоїть дівчинка – „перепілочка”. Всі співають:

А в перепілки да головка болить.

Тут була, тут була перепілочка,

Тут була краснопірочка.

         „Перепілка” держиться за голову.

           А в перепілки да очиці болять.

           Тут була, тут була перепілочка,

           Тут була краснопірочка.

         „Перепілка” береться за очі.

           А в перепілки підошви болять.

           Тут була, тут була перепілочка,

Тут була краснопірочка.

„Перепілка” ударяє себе по підошвах.

А в перепілки да животик болить.

Тут була, тут була перепілочка,

Тут була краснопірочка.

„Перепілка” держиться за живіт.

А в перепілки да ушиці болять.

Тут була, тут була перепілочка,

Тут була краснопірочка

„Перепілка” держиться за вуха.

А в перепілки да умер мужичок

Тут була, тут була перепілочка,

Тут була краснопірочка.

„Перепілка” плаче.

А в перепілки да ожив мужичок.

Тут була, тут була перепілочка,

Тут була краснопірочка.

„Перепілка” танцює.

Ти, перепілко, не корись, не корись,

Старшому, меншому поклонись, поклонись,

Куди хоч, перескоч, тільки трави не толоч.

„Перепілка” кланяється комусь з кола, і той стає „перепілкою”.

 

 

У довгої лози

Усі гравці стають один за одним, обличчям у потилицю, на відстанні сажня, голову і спину нахиляють. Гравець, котрий стоїть позаду, розганяється, перестрибує через кожного і стає попереду всіх так само, як і всі гравці. За ним те саме робить другий, третій...

 

Позаяк при цій грі усі безперервно посуваються вперед, то щоб не зайти далеко, вони розвертаються в інший бік і продовжують грати.

 

 

Перстень

  Діти сідають рядком або колом. Беруть якусь маленьку річ, частіше перстень. Цей перстень кладуть у руки так, щоб відгадчик не знав, у кого цей перстень. А для цього діти наставляють руки, і той, що роздає перстень, кладе свої руки з перстнем в інші руки і, кому забажає, тому й опустить той перстень. Це все добре бережеться, щоб відгадчик не побачив перстня.Коли вже перстень розданий, той, хто відгадує, підходить до сидячих і каже:

 

Гадало, гадало

По полю ходило,

  Дай, Боже, вгадать

  І перстеньок взять.

 

Він підходить до дитини, яка, на його думку, має в своїх руках перстень. Коли ж угадає, то сідає на його місце, а той стає відгадчиком. Коли відгадчик не вгадає, все повторюється знову, аж поки він не вгадає.

 

Заїнько

Дівчатка та хлопчики стають у коло, побравшись за руки. Обраний „заїнько” ховається в кущі, а всі його просять:

Заїнько, заїнько, йди до нас,

Сіренький, сіренький, йди до нас.

Ой да кося, йди до нас.

Заїнько виходить з кущів і стає в середину кола. Тоді діти співають:

Заїнько, заїнько, лягай спать, 

Заїнько, сіренький, лягай спать.

Заїнько лягає спати. Тоді знову приспівують:

Заїнько, вставай,

Сіренький, вставай,

Ой да кося, вставай.

Заїнько встає. Його просять умитись, взутись, причесатись... Робить усе, що його просять. Нарешті кажуть:

  Заїнько, заїнько, вдар тропачка,

Сіренький, сіренький, вдар тропачка.

Ой да кося, вдар тропачка.

Заїнько танцює і вибирає іншого на роль, а сам встає в коло.

                                                      Латки

 Діти збираються грати в лакти, хтось говорить:

 - Давайте грати в латки.

 Відразу ж б'є сусіда по плечу і тікає, примовляючи:

 Латка-битка,

 Шовкова нитка,

 На мені не була,

 На тобі ізгнила!

 „Полатаний” переслідує втікача, але не промине „полатати” й іншого, хто потрапить під руку. Вдаривши, каже: „Латка”.

 „Полатаний” намагається передати латку третьому...

 

Мовчанка

Коли діти дуже розкричаться, хтось нагадає про цю гру і скоромовкою проговорить:

Їду до дому

На зелену солому.

На тій соломі

Сидить жаба.

Хто писне,

Той жабу хлисне,

Мені можна говорити

Сто раз,

А іншому – ані раз.

Всі замовкають. Ведучий намагається кого-небудь викликати на розмову. Хто перший заговорить, той програв.

 

 

Гречка

Усі діти стають попарно, беруться рука за руку, і кожен одну ногу тримає вільною рукою. Залишаючись на одній нозі, починають скакати в один бік, приспівуючи:

  Ой, гук, гречки,

 Чорні овечки,

 А я гречки намелю,

Гречаників напечу.

 

 

.

 

               

Література

 

1.  
2. Народ скаже як зав’яже: Укр. нар. прислів’я, приказки, загадки, скоромовки. Для серед. Шк.. віку/Упоряд. Та передм. Н.С. Шумади; Іл. Ю. І. Криги. – К.: Веселка, 1985. – 173 с., іл..
3. Народ скаже – як зав’яже. Укр. народні прислів’я, приказки, загадки. – К.: Веселка, 1990.

Інтернет – джерела:

4. http://kyrylivka-nvk.dn.sch.in.ua/metodichna_robota/predmetni_rozrobki/pochatkova_shkola/vesnyani_rozvagi_ruhlivi_igri_dlya_ditej/
5. https://www.moirebenok.ua/uk/age3-6/vesennie-narodnyie-igryi-dlya-detey-top-3/
6. https://vseosvita.ua/library/narodni-igri-ta-zabavi-dla-ditej-navesni-67951.html
7. https://bibliokid.if.ua/piznavay/vikontse-u-pryrodu/narodni-prykmety/167-litni-prykmety.html
8. https://mykniga.com.ua/poradi/prikmeti-lita-dlya-doshkilnyat-i-shkolyariv.html
9. http://vidpoviday.com/narodni-prikmeti-lita-litni-prikmeti-dlya-ditej-i-shkolyariv
10. https://dityinfo.com/rozvitok-ditini/ukrainski-prikazki-pro-lito.html
11. https://pustunchik.ua/ua/checkyourself/zagadki/zagadky-pro-lito-dlia-ditej
12. https://mini-rivne.com/zagadku-pro-lito/
13. http://doshkolenok.kiev.ua/zagadki/433-zagadky-pro-lito.html
14. https://www.unian.ua/pogoda/news/narodnye-primety-pro-zimu-kogda-vypadet-sneg-i-nastupyat-morozy-12037953.html
15. http://olygaomelianchik.blogspot.com/2018/12/blog-post.html
16. https://mamabook.com.ua/narodni-prukmetu-pro-pogodu-vzumku/
17. https://dityinfo.com/vihovannya-ditini/narodni-prikmenti-pro-osin.html
18. https://dovidka.biz.ua/prikmeti-pro-osin
19. https://hochu.ua/cat-prazdniki/all/article-79539-narodni-prikmeti-peredbachennya-garnoyi-pogodi-voseni-ta-znaki-yaki-vkazhut-na-horoshu-pogodu-navesni/
20. https://yakuza.com.ua/narodni-prykmety-pro-osin/
21. https://traditions.in.ua/usna-narodna-tvorchist/narodni-prykmety/156-veresen-narodni-prykmety
22. https://mala.storinka.org/ http://abetka.ukrlife.org/rozvahi.html
23. https://pustunchik.ua/ua/checkyourself/zagadki/zahadky-pro-osin
24. https://learning.ua/blog/202009/virshi-zahadky-i-skoromovky-pro-osin-i-ii-sezonni-iavyshcha/
25. https://megaznaika.com.ua/zahadky-pro-osin-i-osinni-misyatsi/
26. https://dityinfo.com/vihovannya-ditini/prislivya-ta-prikazki-pro-osin.html
27. https://dovidka.biz.ua/prislivya-pro-osin
28. http://goodhouse.com.ua/poradi/17032-narodni-prikmeti-oseni-rannoi-piznoi-teployu-xolodnoyu-pogodi-voseni-osinni-prikmeti-na-zimu-dlya-ditej-doshkilnyat-shkolyariv-slova.html
29. https://vseosvita.ua/library/narodni-igri-ta-zabavi-dla-ditej-voseni-67991.html
30. https://kultorg.jimdofree.com/
31. https://naurok.com.ua/obryadoviy-folklor-kalendarno---obryadovi-pisni-kolyadki-schedrivki-vesnyanki-kupalski-rusalni-petrivchani-motivi-prirodi-ta-gospodarsko-diyalnosti-lyudini-u-pisenniy-tvorchos-60660.html
32. https://pustunchik.ua/ua/checkyourself/zagadki/zagadki-o-vesne
33. https://dovidka.biz.ua/zagadki-pro-vesnu/