НАВКОЛОСВІТНІ ПОДОРОЖІ

6 клас

Урок №7

Дата:

НАВКОЛОСВІТНІ ПОДОРОЖІ

Мета: розширити та поглибити знання про епоху Великих географічних відкриттів, удосконалювати навички роботи з джерелами про вивчення Землі, сформувати уявлення про особистісні якості мандрівників того часу, сприяти розумінню географічних наслідків навколосвітніх подорожей та відкриття нових материків; розвивати вміння складати невеликі повідомлення про мандрівників, проводити узагальнення та порівняння; виховувати гордість за географічні надбання мандрівників, повагу до знань, отриманих ними.

Обладнання: підручники, атласи, карта півкуль, глобус, додаткові матеріали до уроку (енциклопедії, рисунки), портрети мандрівників.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Очікувані результати: учні зможуть називати учасників навколосвітніх подорожей та відкривачів південних материків, показувати їхні маршрути на карті, пояснювати та порівнювати географічні наслідки подорожей та відкриттів.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІI. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічний крос» (письмове виконання в зошитах)

Закінчіть фрази:

У «Книзі про різноманітність світу» Марко Поло описав свої подорожі територією...

У Північній Європі подорожі на значні відстані здійснювали войовничі племена...

Плавання Б. Діаша та Васко да Гами у ХV ст. було відкрито морський шлях до...

У 1492 році Мартін Бегайм створив...

Землі, відкриті у 1492 році, Х. Колумб назвав...

Амеріґо Веспуччі у своїх листах на батьківщину називав нові землі...

Взаємоперевірка

Прийом «Взаємоопитування» (робота в парах)

Учні обмінюються зошитами, розв’язують кросворди, що підготували за текстом параграфа та перевіряють їх.

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Дивуй!»

Мабуть, багато хто з вас бачив пригодницьку стрічку за романом або читав пригодницький роман Жюля Верна «Навколо світу за 80 днів». Герої книги вирушають у мандрівку на повітряній кулі, наповненій воднем. А чи знаєте ви, за який час зараз можна здійснити навколосвітню подорож?

Відповіді учнів.

Сучасні пасажирські літаки долають цю дистанцію за 36–40 годин, вітрильні яхти — за 60–80 днів. Перший в історії людства політ навколо світу здійснив у 1961 році Юрій Гагарін за 108 хвилин, а сучасні космічні кораблі витрачають на один оберт усього 90 хвилин. Зараз завдяки сучасним транспортним засобам навколосвітня подорож не є надзвичайною, тривалою та надто небезпечною подією. Проте так було не завжди.

Перша навколосвітня подорож тривала 1080 днів, а зі 265 учасників додому повернулися лише 18. Чому? Чого прагнули мандрівники? Які труднощі спіткали їх у дорозі? Дізнаймося про це докладніше.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Перша навколосвітня подорож Фернана Маґеллана (робота з картою)

У 1519–1522 рр. портуґальський мореплавець Фернан Маґеллан здійснив першу навколосвітню подорож. Він хотів відшукати західний шлях з Європи до багатств Сходу — в Індію та на Острови Прянощів (Молуккські острови).

Експедицію Маґеллана спорядили іспанці. Подорож розпочалася 20 вересня 1519 р. на п’яти суднах у складі 265 осіб, а 8 вересня 1522 року залишки експедиції з 18 осіб повернулися до Іспанії. Сам Маґеллан не дожив до здійснення своєї мрії, він загинув у результаті сутички з туземцями на одному з Філіппінських островів.

Висновок 1. Географічне значення першої навколосвітньої експедиції величезне: на практиці було доведено, що Земля має форму кулі, Світовий океан є одним цілим та займає більшу частину Землі.

Піратство. Подорожі Френсіса Дрейка (виступи учнів з використанням відомостей із додаткових джерел географічних знань) Френсіс Дрейк здійснив друге навколосвітнє плавання (1577– 1580). Пірати під керівництвом Френсіса Дрейка мали заступництво англійської корони.

Віддаючи шану Дрейку як мореплавцеві, його іменем назвали найширшу протоку на Землі, що з’єднує Тихий та Атлантичний океан.

Висновок 2. Вчинки піратів не можна назвати шляхетними, однак їхні походи сприяли вивченню Світового океану, численних островів і морського узбережжя.

Навколосвітні подорожі Дж. Кука, І. Крузенштерна та Ю. Лисянського (робота з підручником та атласом по варіантах)

Прийом «Географічний практикум»

Заповніть таблицю.

Зробіть висновок: чим відрізнялися цілі навколосвітніх подорожей Дж. Кука, І. Крузенштерна та Ю. Лисянського від попередніх?

Висновок 3. Під час подорожей Дж. Кука, І. Крузенштерна та Ю. Лисянського значну увагу приділяли науковим дослідженням.

Відкриття південних материків

У 1606 р. голландський мореплавець Віллем Янсзон досягнув берегів п’ятого материка — Австралії. Але, подібно Колумбу, Янсзон так і не дізнався, що відкрив новий материк. Остаточно встановив, що Австралія — самостійний материк, голландський мореплавець Абель Тасман 1644 року.

У 1819 році з метою «придбання найповніших знань про нашу земну кулю» була споряджена перша російська антарктична експедиція на шлюпах «Восток» та «Мирний».

Першим командував Тадей Беллінзгаузен, другим — Михайло Лазарєв. У суворих полярних широтах протягом майже двох років тривало плавання. За цей час російськими моряками було відкрито та описано багато островів. У січні 1820 року експедицією був відкритий останній невідомий материк Землі — Антарктида.

Висновок 4. На початку ХІХ ст. усі материки були відкриті. Невивченими залишалися внутрішні райони Антарктиди та океани.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Бліцопитування»

Якою була мета експедиції під керівництвом Ф. Маґеллана?

Водами яких океанів рухалася експедиція Ф. Маґеллана?

Якими були географічні наслідки першої навколосвітньої подорожі?

Чому в Середні віки на морських просторах активізувалося піратство?

Чому глави європейських держав підтримували «своїх» піратів?

Чому голландці тримали в таємниці відкриття Австралії?

У якій послідовності були відкриті материки?

Прийом «Проблемне питання»

Наведіть докази того, що епоха Великих географічних відкриттів дійсно заслуговує на таку назву.

Які якості особистості притаманні першовідкривачам?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Висловіть власні враження від уроку, починаючи зі слів: «Сьогодні мене здивувало...»

Заключне слово учителя

Перше навколосвітнє плавання було здійснено в 1519–1522 рр. експедицією, яку очолював Фернан Маґеллан. У результаті було доведено кулястість Землі та єдність Світового океану.

Другу навколосвітню подорож здійснив пірат Френсіс Дрейк.

У подальших навколосвітніх подорожах усе більше уваги приділяли науковим дослідженням. На початку ХІХ ст. кожна велика частина Землі дістала назву. Материків виявилося шість, океанів — чотири.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника.

2. Позначити на контурній карті маршрути експедицій Ф. Маґеллана, Т. Беллінзгаузена та М. Лазарєва.

3. Знайти у великому атласі світу географічні об’єкти, які названі на честь видатного мандрівника, дослідника і науковця Дж. Кука, підписати їх на контурній карті.

4. Продовжити підготовку до уроку-захисту міні-проектів.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

Першим серед європейців води Тихого океану побачив конкістадор Васко Нуньєс де Бальбоа, який 1513 р. прорубався крізь зарості тропічних лісів Панами. Він назвав водний простір, що відкрився перед його очима, Великим океаном. Через сім років, 1520 року, у води цього океану ввійшли кораблі безстрашного Ф. Маґеллана. Вони першими з європейців перетнули його водний простір і, ніби кепкуючи над майбутніми ураганами, назвали його Тихим океаном. Усі три місяці переходу синьо-зеленими хвилями експедицію Маґеллана супроводжувала чудова погода. Маґеллану пощастило! Адже в тропічних широтах восени тут зароджуються відомі тропічні циклони — системи дуже сильних вітрів, що дмуть і обертаються навколо безвітряного центру, який називається «оком циклона». Швидкість вітру в циклоні може досягати 300 км/год, тривалість існування циклону — від кількох діб до двох-трьох тижнів.

Джеймс Кук (27 листопада 1728 – 14 лютого 1779) — славетний англійський мореплавець, який здійснив три навколосвітні експедиції, був капітаном воєнного флоту Великої Британії та членом Королівського товариства.

Кук народився в бідній сім’ї, його батько працював батраком-поденником, і Джеймсу з 7 років довелося працювати разом з батьком. У 13 років батьки віддали хлопчика до школи, де він навчився читати і писати, а в 17 років Кук пішов учнем до прикажчика в рибальському селищі.

1746 року Джеймс Кук поступив юнгою на вугільне судно, де згодом став помічником капітана. Працюючи на цьому судні, Кук водночас займався самоосвітою, що дало йому змогу в 1755 році завербуватися в матроси на військовий флот, а вже через два роки посісти посаду штурмана в Канаді, що була тоді колонією Англії.

1768 року англійське Адміралтейство планувало експедицію, офіційною метою якої було спостереження за проходженням Венери між Землею і Сонцем, для чого корабель з астрономами Королівського товариства направлявся на південь, а неофіційною метою був пошук Південного материка — землі, яку отримає у володіння той, хто перший знайде, тому цю ціль експедиції тримали в таємниці, щоб не дізналися конкуренти.

На цей час Джейс Кук був уже досвідченим моряком, опанував навігаційні знання, вивчав астрономію та картографію i мав репутацію кваліфікованого мореплавця, що чи не єдиний міг досягти мети експедиції, що була запланована. Адміралтейство вибрало Джеймса Кука керівником експедиції, але чиновники Адміралтейства не хотіли давати йому офіцерського звання, тому що Кук був незнатного походження і не мав великих статків, але через його досвід і знання, а також через неможливість довірити командування експедицією людині без офіцерського чину, лорди Адміралтейства переступили через свої правила і присвоїли Куку звання лейтенанта.

1768 року Джеймс Кук у чині лейтенанта на кораблі «Індевор» очолив свою першу навколосвітню експедицію і направився на південь Тихого океану. 8 жовтня 1769 року він досяг Нової Зеландії, яку досліджував більше трьох місяців і пересвідчився, що це два великих острови, розділені протокою, якій пізніше дали його ім’я.

Далі Кук перший вийшов до східного узбережжя Австралії, яке він наніс на карту, і оголосив володінням англійської корони. Також Кук перший дослідив Великий Бар’єрний Риф, на один із рифів якого корабель Кука наскочив 11 червня 1770 року, через що 8 тижнів прийшлося витратити на ремонт. Після цього Кук з командою вийшли до острова Ява, і обігнувши мис Доброї Надії, повернулися додому.

Експедиція пройшла досить вдало, завдяки розробленій Куком дієті навіть ніхто з членів команди за весь час подорожі не захворів цингою. Це перше навколосвітнє плавання Кука тривало більше трьох років, а після повернення лейтенанту Джеймсу Куку було присвоєно звання капітана І рангу.

Друга навколосвітня експедиція Кука відбулася в 1772–1775 роках і мала за мету дослідження Нової Зеландії та також пошуки Південного материка (Антарктиди). У січні 1773 року вперше в історії мореплавства Джеймс Кук перетнув Південне полярне коло, ставши першим антарктичним мореплавцем, але Антарктиди не знайшов. Дослідники вважають, що якби Кук пішов західніше від тієї точки, що він досяг, то він би зміг побачити Антарктиду. Пізніше в цьому ж році він ще двічі намагався відшукати Південний материк, але відмовився від цієї ідеї через значну кількість льодів, через які вважав неможливим подальше просування на південь. Кук перший зустрів і описав плоскі айсберги, назвавши їх «льодяними островами». Капітан Кук, вирішивши, что існування Південного материка — це міф, повернув назад і в 1774 році відкрив ще кілька груп островів у Тихому океані.

Третя навколосвітня експедиція Кука відбулася в 1776–1780 роках і була направлена на пошук Північно-Західного проходу через Північний Льодовитий океан, а також пошук нових земель для колонізації. Кук відкрив кілька островів у північній частині Тихого океану, зокрема і Гавайські острови. Він пройшов на північ до Беринґової протоки, але далі зустрів суцільний лід, і тому повернувся на Гавайські острови, де хотів перезимувати і потім продовжити експедицію. Але в сутичці з місцевими жителями Джеймс Кук був убитий, а його тіло аборигени віддали по шматках тільки після застосування англійцями сили. Знаменитий капітан був похований у морі, а його експедиція повернулася до Англії в жовтні 1780 року.

Перша російська навколосвітня експедиція відбувалася в 1803–1806 рр. Проведення її зумовлено потребою налагодити регулярні морські рейси між російськими портами на Балтиці й Тихому океані. Експедиція мала й важливі наукові завдання: дослідити далекосхідне узбережжя Росії, перевірити й уточнити морські карти, провести океанічні спостереження. Керував експедицією Іван Федорович Крузенштерн, він же був і командиром корабля «Надія». Командиром другого корабля був Юрій Федорович Лисянський. Описи навколосвітньої подорожі І. Ф. Крузенштерн виклав у тритомній праці «Подорож навколо світу в 1803, 1804, 1805 та 1806 рр. на кораблях „Надія” і „Нева”». До опису було додано атлас, який складався зі 104-х карт і рисунків. Крім того, було складено атлас карт південних морів, найбільш точний та повний на той час. Під час експедиції було проведено різноманітні океанічні спостереження, зібрано численні дані про атмосферу, припливи та відпливи Світового океану.