Найдавніше грецьке поселення на о.Березань

Про матеріал
Можна використовувати під час позакласних заходів, я використовую і на уроках всесвіттньої історії в 6 класі. і під час екскурсій до археологічного музею нашої школи для учнів 7-9 класів.
Перегляд файлу

 

 

Найдавніше поселення на о. Березань (Борисфеніда)

«Археологічне краєзнавство»

 

 

 

 

 

 

 

                         Виконана ученицями

 Рибаківського  ЗЗСО I-III ст.

Кіпіною Тетяною та

Артеменко Анастасією,  10 клас

С. Рибаківка, Березанський район, Миколаївська обл.

Учитель історії: Кіпіна Ірина Вікторівна,

0979899692


Вступ

berezanНа території нашого села, області знаходиться перлина археологічних досліджень – о. Березань(дод 1).  Він знаходиться за 2 км. від села Рибаківка і за 12,8 км. на Південний захід від Очакова. Омивається острів водами лиманів та Чорного моря. Довжина острова 800 м. ширина – до 485 м., висота над рівнем моря від 4-6 метрів в північній частині і до 20 метрів в південній. Загальна площа 23 га.

  Зараз вважається загальновизнаним що в давнину це був півострів. Ця гіпотеза існувала ще на початку XX ст. На думку санкт-петербурзького спеціаліста в області палеографії К.К. Шилика, відділення острова від материка відбулося в раннє середньовіччя.  В ході геологічних, підводних, археологічних досліджень, які проводились українською експедицією в 80-х роках було виявлено перевідкладення культурного шара на глибині 2-х метрів від зріза води - ця гіпотеза була підтверджена. З давніх давен територія о. Березань використовувалась людиною. Найбільш ранні знахідки відносяться до епохи бронзи. З VII ст. до н. е. по III ст. н. е. більшу частину острова займали поселення греків. Невелике поселення існувало і в середні віки. Тоді ж о. Березань вже відділився від материка в процесі підняття рівня моря, був одним із перевалочних пунктів на морському шляху «з варяг в греки».

  Знаходиться на острові храм Ахілла Понтарха, грецького бога, покровителя Чорного моря. Ще наш острів можна називати островом Святого Еферія, який був тут заборонений. Ця назва острова згадується в «Повісті временних літ» Нестора Літописця. (дод 2,6)

  Ще до революції на острові під час розкопок була знайдена надгробна плита з надписом про смерть вікінга на ім’я Карл. Вважають, що тут зупинялись дружини Святослава під час чорноморських походів. Можливо, саме з цими подіями пов’язані численні захоронення середньовічного часу, деякі з них мали предмети зброї – меч, наконечник і спис.

  Зустрічаються на острові і більш пізні поховання чорноморських козаків, які загинули під час штурму побудованих турками в XVIII ст. укріплень (залишки цих укріплень у вигляді земляних насипів збереглись в північно-східній та південній частинах острова), поховання воїнів та офіцерів англо-французької ескадри які, померли від епідемії на шляху до Севастополя. 6 березня 1906 року на Березані були розстріляні керівник повстання П.П. Шмідт та його однодумці С.П Часник, А.І. Гладков. Їх могила знаходилась на острові до травня 1917 року. В цьому році було перезахоронення їх останків в м. Севастополі. Тому острів Березань ще в народі називають островом Шмідта.

  Крім вище згаданих укріплень XVIII-XIX ст. (після вигнання турків на острові деякий час знаходився російський гарнізон), тут збереглись залізобетонні фортечні укріплення для проведення стрільб в 1910-1912 рр. Під час Великої Вітчизняної війни на острові знаходилась 85 зенітна батарея, яка входила в склад Очаківського укріплення.

  І в наш час, незважаючи, що пройшло вже більше 50 років, на острові в великій кількості знаходяться залишки снарядів, гільзи від патронів, а іноді можна побачити і людські кості.

  Археологічні дослідження на о. Березань мають більш ніж столітню історію. Розпочалися вони в 1884 р. одеським вченим Р. А. Пренделем.

  В 1900-1901 рр. херсонським поміщиком Г. Л. Скадовським на власні кошти були початі розкопки бережанського Некрополя. Під час розкопок було відкрито більше 500 поховань, які мали різні поховальні предмети.

0_33c01_d490c744_L  Знахідки Скадовського сприяли тому, що Імператорська Археологічна комісія виділила кошти на проведення подальших досліджень. (дод 4)Керівництво було доручено професору Новоросійського університету в Одесі Ернесту фон-Штерну -  відомий спеціаліст в області античної археології. Розкопки велися з 1904 по 1913 рр. і були перервані в зв’язку з початком Першої Світової війни.

  Відновились розкопки лише в 1927 році під керівництвом учня Штерна – М.Ф. Болтенка і продовжувались до 1947 р.

  Слідуючий етап археологічних досліджень Березанського поселення почався в 1960 р. коли до розкопок приступила експедиція Інституту археології АНУРСР. З 1961р. також почали розкопки експедиція Державного ермітажу. Отримані під час робіт матеріали мають велику наукову цінність. Найбільш багаті колекції бережанських знахідок зберігаються В Ермітажі, Одеському, Київському археологічних музеях, в наукових фондах Інституту археології Національної Академії наук України.

  Основну масу знахідок, як і на інших античних пам’ятниках складають уламки керамічних сосудів. При цьому специфіка Березанського поселення є в тому, що тут в достатній кількості є уламки кераміки, ще VII ст. до н. е. це дає можливість говорити про Березань, як про перше в Північному Причорномор’ї давньогрецьке поселення.

0_23d50_3aa3f58b_L  Стародавній період в історії поселення базується на уламках розписаних сосудів, які виготовлялися на о. Родос, та інших центрах та островах малої Азії. Острівну та малоазійську Грецію називають ще Іонією. Тому керамічні вироби прийнято називати «родосько-іонійськими». Форми цих сосудів різні. На Березані було знайдено фрагменти різних чаш, тарілок, амфоровидних ваз, великих сосудів, для змішування вина з водою під час свят(дод 8,9). Поверхня сосудів була вкрита поліхромним розписом. Улюбленими мотивами були геометричні та рослинні орнаменти, зображення різ них тварин та птахів. Зустрічаються і зображення людських фігур, іноді є досить складні композиції. Родосько-іонійська кераміка в ще більшій кількості поступила в Північне Причорномор’я в VI ст. до Різдва Христова. Але вона єдина. В великій кількості під час розкопок на острові були знайдені фрагменти пізньо-архаїчних амфор, та керамічних сосудів як місцевого виготовлення, так і привозні. Серед них цікава кераміка з Аттики – чорнолакова. Вироби з металу представлені різними предметами.

  Особливу цікавість мають литі бронзові монети, за своєю формою називались «стрілками», «дельфінчиками». Схожість монет з наконечниками стріли і дельфіном не випадкова. Тут знайшла відображення зміна в Ольвії в VI ст. до н. е. культу Аполлона Лікаря, атрибутом якого була стріла, культом Аполлона Дельфінія. Також на острові зустрічаються масивні монети з зображенням Афіни, Деметри. (дод 7)

 Про релігійні вірування жителів стародавнього Борисфена можна дізнатись внаслідок розкопок. Було знайдено зображення міфологічних персонажів, також зображення тварин та птахів. Було знайдено фрагменти античних статуй – це кістяна, в бронзовій оправі вставка-око, яка належала мабуть бронзовій статуї та два уламка ніг мармурових статуй. Аналогічний фрагмент ноги мармурової статуї було знайдено в Мілеті – метрополії Борисфена.

 Община борисфенідів або її члени мали можливість придбати дорогі привозні статуї і вони нею користувались.

Заснування Борисфеніди, заняття її жителів

На острові знаходилось саме перше в Північному Причорномор’ї грецьке поселення Борисфеніда. Борисфеніда — найдавніша грецька колонія в Північному Причорномор'ї на острові Березань (при впадінні Дніпра-Борисфена в Чорне море, поблизу м. Очакова). Заснована в 645644 рр. до н. е. На думку українського археолога Андрія Добролюбського, Борисфен також міг бути розташований на місці сучасної Одеси. Про це, принаймні, свідчать численні археологічні знахідки. В античній літературній традиції цю назву мала й Ольвія. Спочатку Борисфен був самостійним полісом, у 2-й половині VI століття до н. е. він ввійшов до складу Ольвійської держави.

  Жителі Борисфеніди займались сільським господарством, рибальством. З даху збирали дощову воду, або рили криниці. Кілька криниць було знайдено під час розкопок в північно-східній частині острова. Щоб дістатись до води потрібно було рити криниці глибиною до 11 метрів. В наш час в криницях також є вода, але оскільки рівень моря за минулі століття піднявся на кілька метрів. Вона не придатна до вживання. Практично життя жителів проходило на подвір’ї, тут готували їжу, виконували різні господарські роботи, проводили обряди, пов’язані з домашніми культами.

Вулиці і провулки між будинками вимощувались битою керамікою та камінням. Ширина вулиць близько 3,5 м, провулків від 1 до 1,5 м

Крім житлових будівель на поселенні існували безумовно і будинки суспільного значення. Залишки такого будинку були відкриті в 1964 році київським археологом В.В. Лапіним. На його думку це був храм – не виключено, що в пізньоархаїчний час там знаходилось  святе місце – теменос Борисфена. Питання про місцезнаходження теменоса не можна вважати вирішеним. Це всього лише гіпотеза.

    Вели активне міжнародне життя. З острова вивозили рибу, зерно, навіть сплави міді. Під час розкопок археологи дійшли висновку, що на острові було розвинуто мідеплавильне виробництво. А ввозили з грецьких островів Родосу, Самоса, Хіоса, Коринфу, (Мілету – метрополія в Туреччині) вино, олію в гостро-донних амфорах, посуд художньо-розписаний із сюжетами давньогрецької міфології. Що цікаво! Посуд виготовлений в I ст. нашої ери різко відрізняється від посуду раннього часу VI-V ст. до н. е. – він масивний з грубими ручками, фактично, без розпису. Також на острові були знайдені єгипетські священні жуки – скарабеї – виготовлені із сплавів дорогоцінних металів, що свідчить про відносини о. Березань з Єгиптом. Під час розкопок Борисфеніди під фундаментом будівель було знайдено залишки вулканічного ґрунту – це був звичай у греків, брати з собою під час переселення рідну землю і ставити її в кут під час будівництва. Наявність регулярного планування житлових кварталів, системи водопостачання, залишки монументальних споруд громадського призначення і храмів указують, що з того часу поселення почало набувати міського вигляду.

Довгий час ні в кого не викликало сумнівів те, що поява на північному узбережжі Чорного моря грецьких колоній є результатом комерційних рухів багатих купців, зацікавлених в посередницькій торгівлі з місцевим населенням. Відповідно був період в процесі грецької колонізації, коли на узбережжі Понта Євксинського виникли торгові факторії еллінів. Пізніше ці поселення перейшли в поліси. Березанське поселення розглядалось, як емпірія, заснованого на початку колонізації. В 60-ті роки XX ст. ця концепція була розкритикована дослідником о. Березань В. В. Лапіним. Він розцінював Березанське поселення як «звичайне поселення аграрно-26109581промислового фактору». Основою економіки він вважав сільське господарство, торгівля великої ролі не грала. Лапін опирався на результати розкопок, проведених на острові. Він звертав увагу на скромний облік матеріальної культури, це говорить про те, що на Березані не могли жити багаті купці-посередники. Треба сказати, що результати новіших досліджень не протирічать такому висновку. Також в одних із його джерел ішлось про землянки. В наш час більша кількість досліджень визнає основним типом будівель колоністів-греків на ранньому етапі існування античної цивілізації в Північному Причорномор’ї  - землянки. Визнано також грецьке походження монет-стрілок. Що стосувалось зброї, то вона була ідентична скіфській.  

 

Некрополь – місто мертвих

 

 Некрополь Борисфена знаходиться в районі північно-західного берега острова. (дод 5)Більша частина його площі знищена під час абразії. Значна частина території некрополя розкопана. Основна маса поховань, відкритих на некрополі, відноситься до II пол.6 – I пол.5 ст. до н.е. Як правило, кістяки знаходяться в витягнутому, рідко в скорченому положенні. Досить часто зустрічаються креміровані поховання і дитячі поховання в урнах. Поховальний інвентар в основному небагатий – це керамічний посуд. Деякі поховання відрізняються багатством – це зброя і золоті прикраси.

  До цього часу нема даних про те, чи була оборонна система. Де була гавань.

  Класичний період в історії поселення (5-4 ст. до н.е.) представляє собою останки жилих будинків, аналогічні описаним вище. Зустрічаються і будівлі напівземляночного типу, також уламки амфор. Столовий посуд аттики витісняє східно-грецький. В розписах кераміки чорно фігурний стиль в 5 ст. до н.е. змінюється червоно фігурним. Така кераміка на Березані зустрічається в невеликій кількості.(дод 10,11)

  Вважалось довгий час, що в 5 ст. до н.е. поселення перестало існувати. Така думка існувала до того часу, коли під час розкопок виявили культурний шар 5-4 ст. до н.е. з відповідними будівельними залишками.

  Березанське поселення в цей час було одним з центрів Ольвійського полісу. Воно зберегло міський вигляд. Мабуть тому, що знаходилося на морському узбережжі і служило зовнішнім портом Ольвії. Під час розкопок житлового будинку 4 ст. до н.е. на Березані, в приміщенні, яке очевидно було внутрішнім двором, було знайдено олтар, в кладці якого знаходився фрагмент якірного штоку. Практика приношення якірних штоків в дар мала місце в Греції і Ольвії. Цілком можливо, що в Березанському олтарі шток з’явився не випадково. Можна припустити, що це пов’язано з професією хазяїна дому.

  Життя поселення продовжувалося в елліністичну епоху. Знайдено уламки елліністичних амфор та інший керамічний посуд. В цей час поселення скоротилось в розмірах внаслідок загального упаду. Який в цей час переживав Ольвійський поліс (Борисфен)

  Очевидно в I ст. до н.е. життя тут завмирає, тому що культурних шарів, об’єктів, пізніше 2 ст. до н.е. на острові не виявлено.

 

В нашій школі в кабінеті історії знаходиться невеличкий археологічний музей на якому представлені фрагменти грецького посуду, за часів грецької колонізації Північного Причорномор’я. (Матеріал в додатках додається)


Висновки

Острів  оголошений археологічним заповідником. Археологічні дослідження на ньому були початі наприкінці минулогостоліття, вони тривають і зараз. Тут знайдені докази життя на острові кіммерійців, скіфів, греків, римлян, варяг  зерновіями  для зберігання зерна, зернотерки, серпи, леміш  плуга, гончарні печі, величезна кількість кераміки місцевого виробництва й привізні (із Греції й Рима): посудини, миски, амфори, покриті чорним лаком і барвистими малюнками; ливарні форми для виливки виробів з металу, тиглі для плавки з руди заліза, бронзові голки, рибальські гачки, грузила, цвяхи  й ін.  Дуже довго археологи  сперечалися, висловлюючи  різні гіпотези, щоб пояснити, як могло існувати на такому маленькому клаптику  землі, та ще й без води (на острові зараз немає води, придатної для пиття), досить значне поселення. Топографічний аналіз берега, гідрографічний аналіз глибин підтверджують гіпотезу вчених про те, що в період заселення греками Березані це був не острів, а півострів, що з'єднувався з материком у районі мису Аджияск. 

Сліди  археологічних  розкопок видно всюди  це  старі, порослі травою,  і  свіжі горбики землі. Археологи продовжують дослідження з року в рік, проте наприкінці сезону місце розкопок прикривають землею, щоб уберегти від розграбування. Учені вважають, що наприкінці VII ст. до н. е. на острові було перше в Північному Причорномор’ї античне поселення Борисфен, або Борисфеніда. Пізніше Березань, який тоді був півостровом, став плацдармом для заснування старогрецької держави Ольвії. Сьогодні острів належить історико-археологічному заповіднику Національної академії наук України «Ольвія».

На Березані знайдено єдиний відомий на території України надгробок з рунічним написом (11-12 ст.). Запорожці використовували Березань як опорний пункт в морських походах проти Туреччини. Це місце страти (1906) лейтенанта Петра Шмідта, який очолив повстання на крейсері «Очаків».

 

Експонати археологіченого музею мають досить цінний матеріал який дає учням цікаві знання про давнє грецьке поселення Борисфеніда на о. Березань…

Чим займалися греки, як вели своє господарство, як будували житло?

Керамічні знахідки грецького посуду знайдені на острові Березань і які були завезені з різних грецьких островів говорять про те, що греки вели активну торгівлю з іншими грецькими містами-полісами.

Художній розпис на давньому грецькому посуді дає можливість нам зрозуміти що греки були досить великими майстрами по художньому розпису кераміки…

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


Тези

Найдавніше поселення на о. Березань (Борисфеніда)

«Археологічне краєзнавство»

 

                          Виконана ученицями

 Рибаківського  ЗЗСО I-III ст.

Кіпіною Тетяною та

Артеменко Анастасією,  10 клас

С. Рибаківка, Березанський район, Миколаївська обл.

Учитель історії: Кіпіна Ірина Вікторівна,

0979899692

 

1.На території нашого села, області знаходиться перлина археологічних досліджень – о. Березань.

2.  Ще до революції на острові під час розкопок була знайдена надгробна плита з надписом про смерть вікінга на ім’я Карл

3. 6 березня 1906 року на Березані були розстріляні керівник повстання П.П. Шмідт та його однодумці С.П Часник, А.І. Гладков. Їх могила знаходилась на острові до травня 1917 року. В цьому році було перезахоронення їх останків в м. Севастополі. Тому острів Березань ще в народі називають островом Шмідта.

4.  І в наш час, незважаючи, що пройшло вже більше 50 років, на острові в великій кількості знаходяться залишки снарядів, гільзи від патронів, а іноді можна побачити і людські кості.

5. Археологічні дослідження на о. Березань мають більш ніж столітню історію. Розпочалися вони в 1884 р. одеським вченим Р. А. Пренделем.

6. Керівництво розкопками було доручено професору Новоросійського університету в Одесі Ернесту фон-Штерну -  відомий спеціаліст в області античної археології. Розкопки велися з 1904 по 1913 рр. і були перервані в зв’язку з початком Першої Світової війни.

7.  Основну масу знахідок, як і на інших античних пам’ятниках складають уламки керамічних сосудів. При цьому специфіка Березанського поселення є в тому, що тут в достатній кількості є уламки кераміки, ще VII ст. до н. е. це дає можливість говорити про Березань, як про перше в Північному Причорномор’ї давньогрецьке поселення.

8.  Особливу цікавість мають литі бронзові монети, за своєю формою називались «стрілками», «дельфінчиками».

9. Про релігійні вірування жителів стародавнього Борисфена можна дізнатись внаслідок розкопок. Було знайдено зображення міфологічних персонажів, також зображення тварин та птахів. Було знайдено фрагменти античних статуй – це кістяна, в бронзовій оправі вставка-око, яка належала мабуть бронзовій статуї та два уламка ніг мармурових статуй.

10. Борисфеніда — найдавніша грецька колонія в Північному Причорномор'ї на острові Березань (при впадінні Дніпра-Борисфена в Чорне море, поблизу м. Очакова). Заснована в 645644 рр. до н. е.

11.  Жителі Борисфеніди займались сільським господарством, рибальством. З даху збирали дощову воду, або рили криниці. Кілька криниць було знайдено під час розкопок в північно-східній частині острова.

12. Жителі острова вели активне міжнародне життя. З острова вивозили рибу, зерно, навіть сплави міді. Під час розкопок археологи дійшли висновку, що на острові було розвинуто мідеплавильне виробництво.

13. Некрополь Борисфена знаходиться в районі північно-західного берега острова. Більша частина його площі знищена під час абразії. Значна частина території некрополя розкопана. Основна маса поховань, відкритих на некрополі, відноситься до II пол.6 – I пол.5 ст. до н.е.

14.  Класичний період в історії поселення (5-4 ст. до н.е.) представляє собою останки жилих будинків, аналогічні описаним вище. Зустрічаються і будівлі напівземляночного типу, також уламки амфор.

15. Життя поселення продовжувалося в елліністичну епоху. Знайдено уламки елліністичних амфор та інший керамічний посуд. В цей час поселення скоротилось в розмірах внаслідок загального упаду. Який в цей час переживав Ольвійський поліс (Борисфен)

16. В нашій школі в кабінеті історії знаходиться невеличкий археологічний музей на якому представлені фрагменти грецького посуду, за часів грецької колонізації Північного Причорномор’я.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

                                                                                  100_1200 Додаток №1  Зображення острова Березань.             

100_1194

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №2  Посвячення Ахіллу Понтарху висічене на камені.

Додаток №3


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №4

 

 

 

 

 

 

Додаток №5 Розкопки Некрополя, керівник доктор  історичних  наук, замісник  редактора журналу «Вестник  древней истории».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №6                             

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №7

100_1212

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Додаток №8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток №9 Римська амфора  I ст. н. е.

100_1216Додаток №10, 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100_1214

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список джерел

  1. Матеріали археологічного музею Рибаківського ЗЗСО І -  ІІІ ст.
  2. Славін Л. М. Древньогрецьке поселення на острові Березань. Наукові записки Київського університету.
  3. Лапін. В.В. Исследования древнегреческого поселения на острове Березань.
  4. Горбунова К.С. Березанский некрополь – «Археологические открытия 1979».
  5. Археологічні матеріали які надала Мостова С.І. вчитель історії, яка безпосередньо брала участь у археологічних розкопках на о. Березань у 1992 році.


 

docx
До підручника
Всесвітня історія. Історія України 6 клас (Пометун О.І., Мороз П.В., Малієнко Ю.Б.)
Додано
14 квітня
Переглядів
143
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку