Розробка уроку літературного читання у 4-му класі на тему «Найдорожча знахідка. В. Сухомлинський «Не загубив, а знайшов». Мета якого – розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити учнів з оповіданням «Не загубив, а знайшов»; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання, вчити учнів правильно читати в особах, аналізувати вчинки дійових осіб, давати їм характеристику; розвивати мовлення, творчу уяву, увагу, пам'ять; виховувати працьовитість, бажання допомагати; на матеріалах прочитаних творів виховувати кращі риси характеру особистості.
Тема. Найдорожча знахідка. В. Сухомлинський «Не загубив, а знайшов»
Мета: розширити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Сухомлинського; ознайомити учнів з оповіданням «Не загубив, а знайшов»; удосконалювати навички правильного, свідомого, виразного читання, вчити учнів правильно читати в особах, аналізувати вчинки дійових осіб, давати їм характеристику; розвивати мовлення, творчу уяву, увагу, пам’ять; виховувати працьовитість, бажання допомагати; на матеріалах прочитаних творів виховувати кращі риси характеру особистості.
Тип уроку: формування вмінь і навичок
Обладнання: ілюстрації до творів, картки для розчитування, матеріали для «асоціативного куща», картки для роботи в парах, прислів’я.
Хід уроку
І. Організаційний момент.
Дзвінко продзвенів дзвінок,
Всім пора нам на урок.
Наш урок читання сьогодні незвичайний, до нас завітали гості. Поверніться до них, привітайтесь
ІІ. Психологічний настрій на урок.
Який у вас настрій перед початком уроку?
За виразом обличчя я бачу, що у вас все гарно і загальний наш настрій можна показати так:
Я бажаю вам, щоб такий настрій був у всіх нас до кінця уроку.
Діти, зверніть увагу на запис на дошці. (По роботі й нагорода)
— Як ви розумієте це речення? А щоб цікавіше було працювати, пропоную зазирнути до знімального майданчика програми «Майстер шеф». Наша мета дізнатися секретний інгредієнт до рецепту щастя людини. Тож ми сьогодні – кухарі, і я запрошую переглянути сторінки сьогоднішнього меню. Ви ж пам’ятаєте, що на програмі «Майстер шеф» нас чекають певні завдання
А зараз зверніть увагу на зміст того, що нам доведеться приготувати
Меню:
1 страва «Читацький вінегрет»;
2 страва «Закуска з секретом»;
3 страва «Авторська»
4 страва « Словниковий салат»;
5 страва «Найкорисніша»;
6 страва «Десерт оповідань»
— Якщо ми вдало приготуємо всі страви, то, можливо, одержимо за нашу працю винагороду, дізнавшись секрети рецепту щастя.
ІІІ. Мовна розминка.
— Ось і 1 страва нашого меню «Читацький вінегрет»
Відновити з окремих частин вірш «Спішу додому». Прочитати виразно.
Вчитель на картках показує слова, учні читають і добирають протилежні за значенням.
Ніч (день)
Початок (кінець)
Холод (тепло)
Голосно (тихо)
Знайшов (загубив)
Веселі (сумні)
Наївся (зголоднів)
Лінивий (працьовитий)
Працювати (відпочивати)
— Молодці! Я сподіваюся, що вам сподобався « Читацький вінегрет».
ІV. Актуалізація опорних знань. Повідомлення теми і мети уроку.
Переходимо до другої страви «Закуска з секретом»
Прочитайте слова:
ДИЛЮНА РОНАДЖУТЬСЯЄ АН ВСІТ ЕН ЛДЯ ГОТО, БЩО КНУЗНИТИ ЗВІБЕЗНОЮ ЛИПИНКОЮ. ДИЛЮНА РАНОДЖУТЬСЯЄ, БЩО ШИЛИТИ ОП БІСО ЛІДС ЧНИВІЙ .
А кому належать ці слова, ви дізнаєтеся, коли розплутаєте плутанку:
(намалюйте очима зірку) (пройдіть лабіринт за стрілками) (вставте голосні)
А
И Л СХМЛНСЬКЙ (УОИИ)
В Ь С
Так, ці слова дійсно належать людині, яка знала душі дітей і дорослих, людині, яка спілкувалася з іншими не лише словами, а всім своїм серцем — відомому українському учителю і педагогу Школи під відкритим небом В. О. Сухомлинському, творчість якого ми сьогодні вивчаємо. Його ще називають Людиною з великої Літери.
А що означає – бути людиною?
Мріяти Спілкуватися
Піклуватися Захищати
Любити Працювати
Чи легко це – бути справжньою людиною? Що головне в житті? Відповіді на ці запитання допоможе нам знайти оповідання, яке ви прочитаєте, і таким чином, дізнаєтеся секретний інгредієнт щасливого життя людини.
Отже, ми впоралися з «Секретними закусками» і переходимо до 3 страви –«Авторської».
Сьогодні ми попрацюємо над оповіданням В.Сухомлинського.
Що ж знаємо про автора?
Народився Василь Сухомлинський у селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. Батько працював столярем і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мама, Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей – Іван, Сергій і Меланія. Розповідають, батьки ніколи не карали дітей. Може, тому усі вони вибрали професію педагога.
Василь ріс жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. Але зошити, фарби і пензлі можна було придбати тільки за лікарські рослини. Та бажання малювати було таке сильне, що хлопець цілими днями пропадав у лісі. За склянку насіння акації одержував два зошити. Одного разу Василь із товаришами пішки пройшли 45 кілометрів, аби купити фарби.
Під час Другої світової війни був на фронті. Двічі пережив поранення. Особливо постраждала рука. Хірурги боялися, що її доведеться ампутувати. Перед операцією повідомили про це Василя Олександровича. “Ой ні, руку будь що треба залишити!” “Навіщо тобі рука? Ти що, артист?” – запитав старенький хірург. “Ні, я вчитель”. Операція була складною, хірурги зробили усе можливе. Рука залишилася, але після операції стала на шість сантиметрів коротшою. Важким було й поранення в груди, але вчитель все одно повернувся до школи.
Після закінчення Полтавського педагогічного інституту Василь Сухомлинський 35 років працював вчителем і директором школи.
Василь Сухомлинський вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою учнів. А потім ці розповіді виливалися на папір і ставали книгами. Для молодших школярів він написав майже 1500 художніх мініатюр-казок, оповідань, легенд, притч, новел.
Уже перебуваючи у лікарні, важкохворий, Василь Сухомлинський не переставав думати про школу. Коли діти з квітами прийшли до нього в палату, він підвівся на руки, поглянув у вікно, промовив: “Діти йдуть до школи, а я йду із життя…” Помер Василь Сухомлинський 2 вересня 1970 року. Похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя
Три страви приготували — скуштували. Настав час для відпочинку. Проведем фізкультхвилинку
1) Робота над заголовком.
— Розгорніть підручник на с. 159. Прочитайте заголовок з різною інтонацією (розповідною, питальною, окличною).
«Не загубив, а знайшов». «Не загубив, а знайшов»! «Не загубив, а знайшов»?
— Як ви вважаєте, про що йтиметься в оповіданні, яке має такий заголовок?
2). Словникова робота. Підготовка до читання.
Переходимо до наступної страви «Словниковий салат». Ми повинні попрацювати зі словами, що зустрічатимуться в оповіданні
Читання колонок слів, пояснення кожного слова
Попервах знайти спосіб виконання якоїсь дії
Руку набив матеріальні втрати
Приловчився спочатку
Збиток навчився
3) Читання оповідання комбінованим способом (спочатку вчитель, потім – учні (ланцюжком, буксиром, хором (останні три речення)).
— З Салатом впоралися, переходимо до наступної страви. І вона має бути «Найкориснішою» Приготуйтеся до читання, я почну, а ви продовжите
4). Перевірка первинного сприймання.
— Хто головні герої? Скільки років виповнилося синові? Що дав йому батько? Що наказав зробити?
5) Повторне читання в особах. Бесіда за змістом
— Чи вмів син копати? Яку ділянку треба було скопати?
— Як він виконував поставлене завдання? Прочитайте
— Що трапилося наприкінці роботи?
— Як почувався син?
— Що сказав йому батько?
— Яка головна думка оповідання?
6) Гра «Розвідники»
— Скільки разів у тексті зустрічається слово «син» (4 рази слово «син» і два рази форми цього слова синові (Д.В.) і сину(клична форма)
7) Вибіркове читання, робота над виразністю читання
— Знайдіть питальні речення. Прочитайте з відповідною інтонацією.
8) Гра «Знайди початок речення» — вчитель зачитує кінцівки, учні мають відновити ціле речення. Пішов син у поле…
Що ж я знайшов… Я вчинив…
9). Характеристика головних героїв.
Гра «Три мислячих капелюхи». Робота в групах
Аналіз тексту за допомогою гри «Три капелюхи — три думки».
Діти читають текст пошепки. Після цього кожна пара виконує своє завдання.
1 пара — «Чорний капелюх» (колір критики).
— Ви шукаєте все погане в тексті.
— Що не сподобалось?
2 пара — «Жовтий капелюх» (колір позитиву)
— Що ви бачите в цьому хорошого, доброго?
— Яка користь з того, про що йдеться в тексті?
3 пара — «Червоний капелюх» (колір емоцій).
— Яке ваше особисте ставлення до того, про що ви прочитали? Подобається вам це чи ні?
10) Робота в парах. Гра «Склади прислів’я» (із частин скласти прислів’я)
*Без трудів не їстимеш пирогів.
*Хто діло робить, а хто гав ловить.
*Хто дбає, той і має.
*Хочеш їсти калачі, не сиди на печі.
*Умілому всяка робота легка.
*Хто нічого не робить, той ніколи не має часу .
Яке із прислів’їв найбільш влучно підходить до прочитаного?
Яке з прислів’їв характеризує хлопчика?
Яке з прислів’їв може бути порадою для нероб?
— І ось вже десерт. Тільки він літературний. Остання страва нашого випробування на «Майстер шефі» так і називається «Десерт оповідань». Пригадаємо всі оповідання В. Сухомлинського які ми вивчали на уроках читання.
— Я показую вам малюнки, а ви називаєте твір і головних героїв.
Тож про який секретний інгредієнт, компонент щастя любої людини ми сьогодні дізналися? (Праця) Пам’ятайте, що ви – люди. А люди народжуються на світ для того, щоб залишити по собі вічний слід. А що це може бути за слід? ( побудований будинок, добрі справи, посаджені дерева, вирощений врожай, складена пісня, написана книга, …виховані діти)
Тільки праця людська залишає слід на землі. Людське серце має бути відкритим для добра, людяності, щирості і любові.
Саме таким було серце В. Сухомлинського – чудового письменника і учителя від Бога.
Пригадайте, яке речення ми прочитали на початку уроку? (За роботу й нагорода)
Найкраща нагорода за будь-яку роботу — це вдячне слово.
Рефлексія. Вправа «Дякую за урок»
А вдома ви підготуєтеся до читання в особах оповідання «Не загубив, а знайшов» та опрацюєте завдання на с.160, підготуйте переказ від першої особи.
1