Тема: «Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу». Система образів та особливості жанру комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
Мета навчальна: проаналізувати образну систему комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», визначити засоби створення образів, особливості жанру твору;
розвиваюча: розвивати вміння аналізувати літературні образи, порівнювати їх, пам'ять, увагу, логічне мислення, формувати навички виразного читання в особах, коментованого читання, інсценування;
виховна: виховувати в учнів загальнолюдські моральні та естетичні якості.
Тип уроку: урок поглибленої роботи над текстом художнього твору
Обладнання: тексти творів, таблиця «Розвиток сюжету та композиції комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» та «План розвитку подій твору Мольєра «Міщанин-шляхтич».
Епіграф:
,,.панок наш — людина зовсім темна, плеще про все, не тямлячи нічого, і аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість.
Мольєр. «Міщанин-ляхтич»
(Учитель музики)
Я хотів би, щоб він при своїх достатках хоч трохи виховав би свій смак.
Мольєр. «Міщанин-шллхтич»
(Учитель танців)
Зміст уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1.1 Проведення ігор-змагань
Гра-змагання «Хто більше знає творів Мольєра?»
Учитель викликає для участі в грі двох учнів, котрі по черзі називають твори, Мольєра. Виграє той, хто більше назве творів драматурга.
Гра «Ланцюжок фактів»
Учитель викликає до дошки кількох учнів, які по черзі записують на дошці основні дати життя й творчості Мольєра і коментують їх. Перемагає той, хто : назве найбільше і найточніше факти життя й творчості митця.
Гра «Продовж думку»
1.2 Бліц – опитування
1.Розкажіть про естетичні погляди Мольєра щодо драматургії.
2. Доведіть, що Мольєр був реформатором театральної системи.
1.3 Створення проблемної ситуації
Мы все учились понемногу
Чему-нибудь и как~нибудь,
Ток воспитаньем, слава Богу,
У нам немудрено блеснуть...
Так писав О.С.Пушкін у романі «Євгеній Онєгін». А кого ми називаємо освіченою людиною?
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
На відміну від трагедії, де зображувалися королі, герої, полководці, комедія зверталася до звичайного повсякденного денного життя. Вона показувала дрібних дворян, бюргерів, прислугу тощо. Саме в їхньому середовищі Мольєр знаходив кумедні рисочки в поведінці, характерах, способі життя і життєвих прагненнях людей.
Завдяки пишному правлінню Людовіка XIV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці за гроші купували собі дворянські титули. Ім'я дворянина для рядового бюргера було оточене символом величі та витонченості. Мольєр же, навпаки, намагався показати, ще нічого високого у дворянстві немає. Дворяни можуть бути обмеженими, неправдивими, примхливими і грубими.
Чимало комічного знаходив Мольєр і в бюргерськомі середовищі. Він висміював жадобу до наживи, прагненні потрапити будь-що у «вищий світ».
Саме героям комедії Мольера «Міщанин – шляхтич» належать такі слова:
,,.панок наш — людина зовсім темна, плеще про все, не тямлячи нічого, і аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість.
Мольєр. «Міщанин-ляхтич»
(Учитель музики)
Я хотів би, щоб він при своїх достатках хоч трохи виховав би свій смак.
Мольєр. «Міщанин-шллхтич»
(Учитель танців)
Візьмемо ці слова Мольєра епіграфом до нашого уроку. Серед кращих творінь Мольєра — комедія «Міщанин – шляхтич», яка вже понад 300 років не сходить зі світової сцени.
Тому сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати цей знаменний твір Мольєра,
а тему нашого уроку ми сформуємо так: «Найкраще, що я можу зробити, - це
викривати в смішних зображеннях пороки мого часу». Система образів та
особливості жанру комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич». То ж зараз ми з вами спробуємо проаналізувати образну систему комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», визначимо засоби створення образів, особливості жанру твору, спробуємо довести, що з жанровою специфікою цей твір являється комедією, поговоримо про загальнолюдські естетичні та моральні якості спираючись на комедію митця.
ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу
3.1 Вступне слово вчителя
Особисті трагедії надихали автора на створення таких чудових творів, актуальність яких бачимо і у сьогоднішньому суспільстві. Наприклад, остання визначна комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич», написана в жанрі «комедії балету», висміює лицемірство, підлабузництво, незнання і некомпетентність людини, надмірну довіру до псевдодрузів, засліпленість бажанням бути визнаним і багатим. Мольєр зміг, вводячи танцювальні сцени в сюжет комедії, зберегти єдність її структури. Основний закон структури полягає в тому, що комедія характеру постає на фоні комедії звичаїв. Носії звичаїв — це всі герої комедії, крім головної дійової особи Журдена. Персонажі здатні виразити сферу звичаїв і традицій лише разом (такими є дружина й дочка Журдена, його слуги, вчителі, аристократи Дорант і Дорімена, які хочуть нажитися завдяки Журденові). Вони наділені характерними рисами, але не характером; ці риси комічно загострені, але не порушують правдоподібності. Журден, на від міну від персонажів комедії звичаїв, постає як комедійний характер.
Постановці самої комедії передувала увертюра, після чого на сцені з'являлися вчителі музики й танців, вони надзвичайно задоволені, що відшукали собі багатого покровителя — пана Журдена, прихильного до дворянства й світського обходження. Так одразу ж, з перших реплік п'єси, визначається її основна тема. Журден марить вирватися з нікчемності й стати знатною особою. Це стає сенсом його життя. Знаменним є перший вихід пана Журдена: вбравшись так, як вбирається знать,— йому вже здається, що його мрія — мрія буржуа — стає дійсністю. Пан Журден дуже охоче входить у нову роль і справді вважає себе гідним цього високого звання. Він підтримує дружбу з тими людьми, які близькі до королівського двору. Але що впевненіше поводиться Журден, то більш пихатим стає, чим далі комічніше виглядає його бажання бути аристократом.
Що ж спричинило «божевілля» пана Журдена? Те, що його думки про вищість дворянства були облудними. Сміючись над Журденом, який так хоче стати аристократом, Мольєр одночасно сміявся і над тим ідеалом, що його вигадав для себе Журден. Але хоч як намагався шляхтич Журден не бути схожим на самого себе, все ж таки він залишався таким, яким він був. Позичаючи графові гроші, він рахує їх до останнього су; сварячись з кравцем, служницею або дружиною, він вдається до лайки і навіть до бійки, забуваючи про всі «великосвітські» уроки; вивчаючи науки, він вибирав ту з них, в якій бачив практичну потрібність, а перед тужливим співом віддавав перевагу простій веселенькій пісеньці. Його жага до дворянства менш за все була хитрим розрахунком буржуа, суб'єктивно вона ставала щирою мрією, яка захопила всю натуру Журдена. Це призводить до того, що шановний пан Журден легко вступає в останній акт комедії і вільно діє у примхливому маскараді посвячення в сан «мамамуші». Дарма що його лупцюють палками, зате він досяг бажаної мети. І дуже знаменно, що в цій атмосфері загальних веселощів лунають серйозні слова, що відверто виражають позицію автора. На запитання, що ставить Журден Клеонту, нареченому своєї доньки Люсіль, дворянин він чи ні, Клеонт не без гордощів відповідає, що він немає наміру привласнювати собі дворянське звання і не є дворянином. Він прослужив шість років у армії й почуває себе людиною, яка корисна державі й суспільству. Шляхетність Клеонта, на думку Мольєра, набута його способом життя і діяльності, тоді як поведінка змальованих у п'єсі аристократів — графа Доранта й маркізи Дорімени — повністю позбавили їх шляхетності. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Від свого імені він дарує красуні Дорімені коштовності, які передав йому для неї Журден. Виникає комічна ситуація, герої говорять, не розуміючи один одного, кожен про своє: Дорімена думає, що коштовності дарував Дорант, і обурюється, коли Журден применшує їхню цінність, бажаючи виглядати скромним в очах своєї обранки. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена здорового глузду.
У загальній композиції п'єси її карнавальний фінал був спрямований на осміяння ганебної і вульгарної пристрасті до «одворянення» — пан Журден стає посміховиськом.
Мольєр поєднав у своїй творчості народний французький фарс та італійську імпровізаційну комедію, традиційні маски підкреслив деталями живого побуту, на сцені повноправно звучить мова простого народу. Автор створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами, в основі яких лежить конфлікт, відомий класицистам — протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, повертає до моральних цінностей.
«Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значущість. Але Мольєр показує, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен мусить робити в житті свою справу.
Основні проблеми, на яких зосереджує увагу автор ще 1670 року, можна спроектувати і на сучасну дійсність, і ми переконаємося, що у ХХІ сторіччі, епоху розвитку наукових галузей, медицини, освоєння космічного простору, розвитку інформаційного суспільства вони залишаються актуальними. То ж чи не є це свідченням того, що людина не вчиться на власних помилках, вона не може досягнути апогею розвитку не покінчивши з тими аморальними якостями характеру, які наштовхують її на нерозумні вчинки? Чи ж нема у нас сьогодні таких Журденів майже у всіх царинах суспільного життя – економіці, політиці, культурі? Думаю, особливо багато їх серед українського народу, інакше ми б давно жили мирно і не так убого, у нас не розвивалися б такі дефекти, як алкоголізм, наркоманія, маніпуляція громадськістю, тотальний обман і дезінформація, вивищування псевдоцінностей, нав’язування не властивих нашому менталітетові стереотипів поведінки. І політикам, і науковцям і сучасним «письменникам-штампістам» є чого повчитися у світових класиків літератури. У Мольєра, наприклад, - стриманості, доброчесності: «Серйозна людина повинна стояти понад усякі образи; найкраща відповідь на них – стриманість і терпіння». Сучасні письменники повинні навчитися писати як Мольєр, акцентувати увагу на моральних цінностях людини, а не на швидкоплинних матеріальних благах чи насолодах для тіла. Література має пробуджувати бажання бути кращим, а не задовольняти низькі тваринні інстинкти. Не гедонізм має бути метою літератури, а дидактизм (пророкування, повчання).
План розвитку подій твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»
Дія |
Розвиток подій |
Елементи композиції |
І,ІІ |
Представлення вчителів музики, танців, фехтування, філософії |
Експозиція |
ІІ |
Примірка нового вбрання паном Журденом |
Експозиція |
ІІІ |
Суперечка між подружжям Журденів щодо позичання грошей графу Доранту |
Перша інтрига |
|
«Таємна змова» пана Журдена і графа Доранта, про яку довідалася Ніколь |
|
|
Пані Журден вирішила одружити доньку з Клеонтом |
Друга інтрига |
|
Ображені Клеонт та його слуга Ковєль |
|
|
Сватання Клеонта та відмова пана Журдена |
|
|
Клеонт погоджується на розіграш пана Журдена з метою досягти бажаного – одружитися з Люсіль |
|
ІІІ,IV |
Посвячення пана Журдена в мамамуші |
Кульмінація, розвязка другої інтриги |
IV |
Обід для маркізи Дорімени |
|
V |
Потрійне весілля – розіграш продовжується |
Розвязка другої інтриги, перша інтрига не розвязана |
Розвиток сюжету та композиції комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»
Міщанська родина- дворяни |
|
Елемент сюжету |
Зміст |
Зав’язка (винесена за межі твору) |
Зародження у Журдена прагнення до «шляхетності», яке не поділяють інші члени родини |
Розвиток дії |
Навчання пана Журдена, його підготовка до прийому шляхетних гостей – графа Доранта та маркізи Дорімени, домашні сутички з родиною. |
Кульмінація |
Утаємничений від родини званий обід та викриття штучної ідилії в стосунках чоловіка і його гостей з боку пані Журден, яка несподівано зявляється і псує урочистий бенкет. |
Розвязка (уявна) |
Жартівлива посвята пана Журдена в неіснуючий дворянський сан. Згода пана Журдена на одруження доньки |
3.3 Розповідь від імені літературного персонажа.
3.4 Евристична бесіда.
3.5 Виразне читання в особах 11 яви третьої дії (Клеонт, Пан Журден, пані Журден)
3.6 Бесіда на сприйняття.
3.7 Інсценування 19 яви третьої дії (пан Журден,
Дорімена, Дорант).
3.8 Бесіда за змістом прочитаного
3.9 Переказ тексту з творчим завданням,
3.10 Характеристика образів.
Схарактеризуйте образ Доранта.
Схарактеризуйте образ Клеонта.
3.11 Порівняння образів і складання порівняльних таблиць
Учні порівнюють образи комедії «Міщанин-шляхтич». Результатом їхніх спостережень стануть такі таблиці.
Журден |
Дорант |
Щирий у своїх почуттях |
Лицемір |
Щиро вірить у шляхетне слово Доранта |
Не збирається повертати гроші, використовує їх задля власних цілей |
Прагне дружби з високими особами, дурість приниження |
Глузує з Журдена, хоча живе за його рахунок. Цинізм
|
Пан Журден |
Пані Журден |
Принижується перед аристократами |
Не принижується, має власну гідність |
Його легко обдурити та улеслити |
Її не обдуриш, одразу розпізнає брехню |
Проти шлюбу Клеонта з Люсіль через відсутність титула у жениха |
Цінує Клеонта не за титул, а за його моральні якості, бажає справжнього щастя власній доньці |
Слуги (Ков єль, Ніколь) |
Пан Журден |
Утілення розуму та народної моралі |
Утілення безглудства й неуцтва |
Розумніші за господаря |
Журден обурений |
Відновили справедливість, поєднавши серця закоханих |
Не здатний діяти справедливо |
IV. Узагальнення і систематизація набутих знань учнів
4.1 Метод «Прес»
Наприклад:
Журден
багатий засліплений
наслідує, бажає навчитись
перестав розуміти суть явищ
манія
Мольєра справедливо називали автором «високої комедії». «Міщанин-шляхтич» — яскравий доказ цього. За смішними подіями комедії ховаються серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта обумовлена їх становищем у суспільстві. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значимість. Але Мольєр показує, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен повинен робити в житті свою справу. Дорант — аристократ, але нічого, крім титулу, у нього немає: ні грошей (їх він бере у борг у Журдена), ні аристократичних, піднесених почуттів. Він використовує Журдена, щоб справити на Дорімену враження багатія. Маркіза ж дає згоду на шлюб тому, що вважає Доранта дійсно тим, за кого той себе видає. Її розчарування автор мудро виніс за межі комедії.
У комедіях Мольєра здоровий глузд перемагає, та він не є запорукою моральності людини. На прикладі негативних персонажів автор показує, що підступна, лицемірна людина може бути розумною, та перемагають завжди людські чесноти.
V. Підведення підсумків уроку
VI. Оголошення і коментар домашнього завдання
Повторити теоретичний матеріал про засоби творення комічного (навести 4-5 прикладів з п’єси). Визначити характер і призначення комічного у Мольєра.
Список використаної літератури
1