19 квітня о 18:00Вебінар: Як організувати якісний урок літератури для учнів із кліповим мисленням

«Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу». Система образів та особливості жанру комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Про матеріал
«Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу». Система образів та особливості жанру комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
Перегляд файлу

Тема: «Найкраще, що я можу зробити, - це викривати в смішних зображеннях пороки мого часу».  Система образів та особливості жанру комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Мета навчальна: проаналізувати образну систему комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», визначити засоби створення образів, особливості жанру твору;

розвиваюча:      розвивати вміння аналізувати літературні образи, порівнювати їх, пам'ять, увагу, логічне мислення, формувати навички виразного читання в особах,  коментованого читання, інсценування;

виховна:           виховувати в учнів загальнолюдські моральні та  естетичні якості.

Тип уроку:  урок поглибленої роботи над текстом  художнього твору

Обладнання:  тексти творів, таблиця «Розвиток сюжету та композиції комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» та «План розвитку подій твору Мольєра «Міщанин-шляхтич».

Епіграф:

,,.панок наш — людина зовсім темна, плеще  про все, не тямлячи нічого, і аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість.

Мольєр. «Міщанин-ляхтич»

(Учитель музики)

Я хотів би, щоб він при своїх достатках хоч трохи виховав би свій смак.

            Мольєр. «Міщанин-шллхтич»

                       (Учитель танців)

Зміст  уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів

1.1  Проведення ігор-змагань

     Гра-змагання «Хто більше знає творів Мольєра?»

Учитель викликає для участі в грі двох учнів, котрі по черзі називають твори, Мольєра. Виграє той, хто більше назве творів драматурга.

     Гра «Ланцюжок фактів»

Учитель викликає до дошки кількох учнів, які по черзі записують на дошці основні дати життя й творчості Мольєра і коментують їх. Перемагає той, хто : назве найбільше і найточніше факти життя й творчості митця.

Гра «Продовж думку»

  • Головний герой  комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»- ….(Пан Журден)
  • Пан Журден прагне…..(Стати дворянином)
  • Слуги в комедії……….(Ков єль, Ніколь)
  • Люсіль- це..(Дочка пана Журдена)
  • Перевдягнувся на турецького вельможу… (Клеонт)
  • Пана Журдена посвятили в неіснуючий сан…..(Мамамуші)
  • На бенкет пан Журден запросив…….(маркізу Дорімену)
  •  Маркіза Дорімена закохана ……. (У графа Доранта)
  • У кінці комедії намічаються весілля в ……(Доранта і Дорімени, Клеонта та Люсіль, Ков єля та Ніколь)

1.2  Бліц – опитування

 1.Розкажіть про естетичні погляди Мольєра щодо драматургії.

 2. Доведіть, що Мольєр був реформатором театральної системи.

1.3 Створення  проблемної ситуації

Мы все учились понемногу

Чему-нибудь и как~нибудь,

 Ток воспитаньем, слава Богу,

У нам немудрено блеснуть...

Так писав О.С.Пушкін у романі «Євгеній Онєгін». А кого ми називаємо освіченою людиною?

  • Що таке людина інтелігентна?
  • Хто з вас сумлінно вчитися, ретельно виконує свої домашні завдання?
  • А навіщо ви вчитеся?
  • У чому сенс освіти та виховання?
  • Як пов'язано це з нашим сучасним та майбутнім?..

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

На відміну від трагедії, де зображувалися королі, герої, полководці, комедія зверталася до звичайного повсякденного денного життя. Вона показувала дрібних дворян, бюргерів, прислугу тощо. Саме в їхньому середовищі Мольєр знаходив кумедні рисочки в поведінці, характерах, способі життя і життєвих прагненнях людей.

Завдяки пишному правлінню Людовіка XIV престиж дворянства піднявся дуже високо. Нерідко заможні купці за гроші купували собі дворянські титули. Ім'я дворянина для рядового бюргера було оточене символом величі та ви­тонченості. Мольєр же, навпаки, намагався показати, ще нічого високого у дворянстві немає. Дворяни можуть бути обмеженими, неправдивими, примхливими і грубими.

Чимало комічного знаходив Мольєр і в бюргерськомі середовищі. Він висміював жадобу до наживи, прагненні потрапити будь-що у «вищий світ».

Саме героям комедії  Мольера «Міщанин – шляхтич» належать такі слова:

,,.панок наш — людина зовсім темна, плеще  про все, не тямлячи нічого, і аплодує кожній нісенітниці, та за його гроші можна пробачити йому всяку дурість.

Мольєр. «Міщанин-ляхтич»

(Учитель музики)

Я хотів би, щоб він при своїх достатках хоч трохи виховав би свій смак.

            Мольєр. «Міщанин-шллхтич»

                       (Учитель танців)

Візьмемо ці слова Мольєра епіграфом до нашого уроку. Серед кращих творінь Мольєра — комедія  «Міщанин – шляхтич», яка вже понад       300 років не сходить зі світової сцени.

 Тому сьогодні ми з вами продовжуємо вивчати цей знаменний твір Мольєра,

 а тему нашого уроку ми сформуємо так: «Найкраще, що я можу зробити, - це

викривати в смішних зображеннях пороки мого часу».  Система образів та

особливості жанру комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич». То ж зараз ми з вами спробуємо проаналізувати образну систему комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич», визначимо засоби створення образів, особливості жанру твору, спробуємо довести, що з жанровою специфікою  цей твір являється комедією, поговоримо про загальнолюдські  естетичні та моральні якості спираючись на комедію митця.

ІІІ.  Сприймання і усвідомлення нового матеріалу

3.1 Вступне слово вчителя

Особисті трагедії надихали автора на створення таких чудових творів, актуальність яких бачимо і у сьогоднішньому суспільстві. Наприклад, остання визначна комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич», написана в жанрі «комедії балету», висміює лицемірство, підлабузництво, незнання і некомпетентність людини, надмірну довіру до псевдодрузів, засліпленість бажанням бути визнаним і багатим. Мольєр зміг, вводячи танцювальні сцени в сюжет комедії, зберегти єдність її структури. Основний закон структури полягає в тому, що комедія характеру постає на фоні комедії звичаїв. Носії звичаїв — це всі герої комедії, крім головної дійової особи Журдена. Персонажі здатні виразити сферу звичаїв і традицій лише разом (такими є дружина й дочка Журдена, його слуги, вчителі, аристократи Дорант і Дорімена, які хочуть нажитися завдяки Журденові). Вони наділені характерними рисами, але не характером; ці риси комічно загострені, але не порушують правдоподібності. Журден, на від міну від персонажів комедії звичаїв, постає як комедійний характер.

Постановці самої комедії передувала увертюра, після чого на сцені з'являлися вчителі музики й танців, вони надзвичайно задоволені, що відшукали собі багатого покровителя — пана Журдена, прихильного до дворянства й світського обходження. Так одразу ж, з перших реплік п'єси, визначається її основна тема. Журден марить вирватися з нікчемності й стати знатною особою. Це стає сенсом його життя. Знаменним є перший вихід пана Журдена: вбравшись так, як вбирається знать,— йому вже здається, що його мрія — мрія буржуа — стає дійсністю. Пан Журден дуже охоче входить у нову роль і справді вважає себе гідним цього високого звання. Він підтримує дружбу з тими людьми, які близькі до королівського двору. Але що впевненіше поводиться Журден, то більш пихатим стає, чим далі комічніше виглядає його бажання бути аристократом.

Що ж спричинило «божевілля» пана Журдена? Те, що його думки про вищість дворянства були облудними. Сміючись над Журденом, який так хоче стати аристократом, Мольєр одночасно сміявся і над тим ідеалом, що його вигадав для себе Журден. Але хоч як намагався шляхтич Журден не бути схожим на самого себе, все ж таки він залишався таким, яким він був. Позичаючи графові гроші, він рахує їх до останнього су; сварячись з кравцем, служницею або дружиною, він вдається до лайки і навіть до бійки, забуваючи про всі «великосвітські» уроки; вивчаючи науки, він вибирав ту з них, в якій бачив практичну потрібність, а перед тужливим співом віддавав перевагу простій веселенькій пісеньці. Його жага до дворянства менш за все була хитрим розрахунком буржуа, суб'єктивно вона ставала щирою мрією, яка захопила всю натуру Журдена. Це призводить до того, що шановний пан Журден легко вступає в останній акт комедії і вільно діє у примхливому маскараді посвячення в сан «мамамуші». Дарма що його лупцюють палками, зате він досяг бажаної мети. І дуже знаменно, що в цій атмосфері загальних веселощів лунають серйозні слова, що відверто виражають позицію автора. На запитання, що ставить Журден Клеонту, нареченому своєї доньки Люсіль, дворянин він чи ні, Клеонт не без гордощів відповідає, що він немає наміру привласнювати собі дворянське звання і не є дворянином. Він прослужив шість років у армії й почуває себе людиною, яка корисна державі й суспільству. Шляхетність Клеонта, на думку Мольєра, набута його способом життя і діяльності, тоді як поведінка змальованих у п'єсі аристократів — графа Доранта й маркізи Дорімени — повністю позбавили їх шляхетності. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант. Від свого імені він дарує красуні Дорімені коштовності, які передав йому для неї Журден. Виникає комічна ситуація, герої говорять, не розуміючи один одного, кожен про своє: Дорімена думає, що коштовності дарував Дорант, і обурюється, коли Журден применшує їхню цінність, бажаючи виглядати скромним в очах своєї обранки. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена здорового глузду.

У загальній композиції п'єси її карнавальний фінал був спрямований на осміяння ганебної і вульгарної пристрасті до «одворянення» — пан Журден стає посміховиськом.

Мольєр поєднав у своїй творчості народний французький фарс та італійську імпровізаційну комедію, традиційні маски підкреслив деталями живого побуту, на сцені повноправно звучить мова простого народу. Автор створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами, в основі яких лежить конфлікт, відомий класицистам — протистояння пристрастей здоровому глузду. Комізм — у невідповідності реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Талант Мольєра полягає в тому, що, розважаючи глядача, він його виховує, повертає до моральних цінностей.

 

«Міщанин-шляхтич» — яскравий взірець «високої комедії». За смішними подіями комедії приховані серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхнім становищем у суспільстві. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значущість. Але Мольєр показує, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен мусить робити в житті свою справу.

                                     Основні проблеми, на яких зосереджує увагу автор ще 1670 року, можна спроектувати і на сучасну дійсність, і ми переконаємося, що у ХХІ сторіччі, епоху розвитку наукових галузей, медицини, освоєння космічного простору, розвитку інформаційного суспільства вони залишаються актуальними. То ж чи не є це свідченням того, що людина не вчиться на власних помилках, вона не може досягнути апогею розвитку не покінчивши з тими аморальними якостями характеру, які наштовхують її на нерозумні вчинки? Чи ж нема у нас сьогодні таких Журденів майже у всіх царинах суспільного життя – економіці, політиці, культурі? Думаю, особливо багато їх серед українського народу, інакше ми б давно жили мирно і не так убого, у нас не розвивалися б такі дефекти, як алкоголізм, наркоманія, маніпуляція громадськістю, тотальний обман і дезінформація, вивищування псевдоцінностей, нав’язування не властивих нашому менталітетові стереотипів поведінки. І політикам, і науковцям і сучасним «письменникам-штампістам» є чого повчитися у світових класиків літератури. У Мольєра, наприклад, - стриманості, доброчесності: «Серйозна людина повинна стояти понад усякі образи; найкраща відповідь на них – стриманість і терпіння». Сучасні письменники повинні навчитися писати як Мольєр, акцентувати увагу на моральних цінностях людини, а не на швидкоплинних матеріальних благах чи насолодах для тіла. Література має пробуджувати бажання бути кращим, а не задовольняти низькі тваринні інстинкти. Не гедонізм має бути метою літератури, а дидактизм (пророкування, повчання).

  1.     Робота з таблицями  «Розвиток сюжету та композиції комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» та «План розвитку подій твору Мольєра «Міщанин-шляхтич».

 

                        План розвитку подій твору Мольєра «Міщанин-шляхтич»

 

Дія

         Розвиток подій

 Елементи композиції

І,ІІ

Представлення вчителів музики, танців, фехтування, філософії

Експозиція

ІІ

Примірка нового вбрання паном Журденом

Експозиція

ІІІ

Суперечка між подружжям Журденів щодо позичання грошей графу Доранту

Перша інтрига

 

«Таємна змова» пана Журдена і графа Доранта, про яку довідалася Ніколь

 

 

Пані Журден вирішила одружити доньку  з Клеонтом

Друга інтрига

 

Ображені Клеонт та його слуга Ковєль

 

 

Сватання Клеонта та відмова пана Журдена

 

 

Клеонт погоджується на розіграш пана Журдена з метою досягти бажаного – одружитися з Люсіль

 

ІІІ,IV

Посвячення пана Журдена в мамамуші

Кульмінація, розвязка другої інтриги

IV

Обід для маркізи Дорімени

 

V

Потрійне весілля – розіграш  продовжується

Розвязка другої інтриги, перша інтрига не розвязана

 

   Розвиток сюжету та композиції комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич»

 

   Міщанська родина- дворяни

  Елемент     сюжету

Зміст

 Зав’язка (винесена за межі твору)

Зародження у Журдена прагнення до «шляхетності», яке не поділяють інші члени родини

Розвиток дії

Навчання пана Журдена, його підготовка до прийому  шляхетних гостей – графа Доранта та маркізи Дорімени, домашні сутички з родиною.

Кульмінація

Утаємничений від родини  званий обід та викриття штучної ідилії в стосунках чоловіка і його гостей з боку пані Журден, яка несподівано зявляється і псує урочистий бенкет.

Розвязка (уявна)

Жартівлива посвята пана Журдена в неіснуючий дворянський сан. Згода пана Журдена на одруження доньки

 

3.3  Розповідь від імені літературного персонажа.

  • Розкажіть про пана Журдена від імені його дружини — пані Журден
  • Розкажіть про пана Журдена від імені графа Доранта,
  • Розкажіть про пана Журдена від імені одного з учителів (за вибором;!.
  • Розкажіть про пана Журдена від імені Школь.

3.4  Евристична бесіда.

  •               Яку мету поставив собі пан Журден?
  • Як він намагається її досягти?
  •               Хто і як використовує пана Журдена?
  • Доведіть, що пан Журден все ж таки має розум.
  • Які риси характеру Журдена викриває автор?

3.5   Виразне читання в особах 11 яви третьої дії (Клеонт, Пан Журден, пані Журден)

3.6   Бесіда на сприйняття.

  •     Як ставляться до свого походження пан Журден і Клеонт?
  •               Як ви гадаєте, на чиєму боці автор комедії?
  • Яку точку зору висловлює пані Журден?
  • Яке значення має ця розмова для вирішення долі Клеонта і Люсіль?

3.7 Інсценування 19 яви третьої дії (пан Журден,
Дорімена, Дорант).

3.8  Бесіда за змістом прочитаного

  • Як у цій сцені розкривається характер пана Журдена?
  • Що ми дізнаємося про Доранта?
  • Як би ви оцінили його моральні якості?
  • Як вона викриває Доранта?
  • Як її слова характеризують пана Журдена?
  • Чи можна сказати, що пані Журден висловила цілком об'єктивну оцінку?

3.9   Переказ тексту з творчим завданням,

  • Яку витівку задумали Ков'єль і Клеонт щодо Журдена? З якою метою?
  • Розкажіть про посвяту Журдена в мамамуші. Як у цій сцені розкривається характер Журдена та інших персонажів? Які засоби використовує Мольєр для викриття людських пороків?

3.10  Характеристика образів.

  • Схарактеризуйте образ пана Журдена.
  • Схарактеризуйте образ пані Журден.

Схарактеризуйте образ Доранта.
Схарактеризуйте образ Клеонта.

3.11 Порівняння образів і складання порівняльних таблиць

Учні порівнюють образи комедії «Міщанин-шляхтич». Результатом їхніх спостережень стануть такі таблиці.

Журден

Дорант

Щирий у своїх почуттях

Лицемір

Щиро вірить у шляхетне слово Доранта

Не збирається повертати гроші, використовує їх задля власних цілей

Прагне дружби з високими особами,

дурість приниження

Глузує з Журдена, хоча живе за його рахунок. Цинізм

 

 

Пан Журден

Пані Журден

Принижується перед аристократами

 Не принижується, має власну гідність

Його легко обдурити та улеслити

Її не обдуриш, одразу розпізнає

брехню

Проти шлюбу Клеонта з Люсіль

через відсутність титула у жениха

Цінує  Клеонта не за титул, а за його моральні якості, бажає справжнього щастя власній доньці

 

 

Слуги (Ков єль, Ніколь)

Пан Журден

Утілення розуму та народної моралі

Утілення безглудства й неуцтва

Розумніші за господаря

Журден обурений

Відновили справедливість, поєднавши серця закоханих

Не здатний діяти справедливо

 

IV. Узагальнення і систематизація набутих знань учнів

4.1 Метод «Прес»

  • Чи ототожнюєте Ви поняття «Шляхетність духу»  та «шляхетність походженя»?
  • Чи можна назвати аристократами духу Доранта та Дорімену?
  • Чи можна зустріти Журденів у наш час?
    1.   Створіть сенкан до образу пана Журдена

Наприклад:

      Журден

     багатий засліплений

  наслідує, бажає навчитись

перестав розуміти суть явищ

             манія

  1.   Узагальнююче слово вчителя

Мольєра справедливо називали автором «високої комедії». «Міщанин-шляхтич» — яскравий доказ цього. За смішними подіями комедії ховаються серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта обумовлена їх становищем у суспільстві. Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значимість. Але Мольєр показує, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен повинен робити в житті свою справу. Дорант — аристократ, але нічого, крім титулу, у нього немає: ні грошей (їх він бере у борг у Журдена), ні аристократичних, піднесених почуттів. Він використовує Журдена, щоб справити на Дорімену враження багатія. Маркіза ж дає згоду на шлюб тому, що вважає Доранта дійсно тим, за кого той себе видає. Її розчарування автор мудро виніс за межі комедії.

У комедіях Мольєра здоровий глузд перемагає, та він не є запорукою моральності людини. На прикладі негативних персонажів автор показує, що підступна, лицемірна людина може бути розумною, та перемагають завжди людські чесноти.

V.  Підведення підсумків уроку

VI.  Оголошення і коментар домашнього завдання

Повторити теоретичний матеріал про засоби творення комічного (навести 4-5 прикладів з п’єси). Визначити характер і призначення комічного у Мольєра.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

  1. Градовський А.В. “Стара моя думка на тім огні згоріла…” Комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” та Івана Карпенка-Карого “Мартин Боруля” 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. - №3. – С.15-16.
  2.   Єременко О.В., Стороженко Л.М., Стромко Н.М. Мольєр. “Міщанин-шляхтич”: у пошуках методичних варіантів // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2002. - №12. – С.43-51.
  3. Жукова А.Г. “В комедії є свої чари…” Мольєр “Міщанин-шляхтич” (з використанням ОСС), 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - №7. – С.16-22.
  4. Зарубіжна література. 9 клас: Хрестоматія / Авт.-упоряд. І. Л. Столій. — Х.: Вид-во «Ранок», 2009. — 416 с.
  5. Зарубіжна література. 9 клас. Матеріали до уроків. Укладач Р.Б.Шутько. – Харків: Торсінг, 2000. – 192 с.
  6. Зарубіжна література. 9 клас: Посібник – хрестоматія / Упорядник Щавурський Б.Б. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2002. – 528 с.
  7. Козуб Г. Мова – характер – ідея. Порівняльний аналіз п’єс Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” та “Мина Мазайло” М.Куліша. 8 клас.// Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2000. - №5. –    С.38-41.
  8. Куцевол О.М. Зарубіжна література. Розгорнуте календарне планування уроків за програмою 2001 року. 9 клас: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок». – 2003. – 144 с.
  9. Куцінко О. Г. Зарубіжна література. 9 клас. -  ВГ «Основа». – 2007. – 256 с.
  10.  Лімборський І.В. Сміх, що робить людей серйозними, Мольєр. 9 клас // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1996. - №3. – С.11-15.
  11.  Літературознавчий словник-довідник. – К., 1997.
  12.  Масімова Л. Література плюс театр. Методичні поради до вивчення комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич”// Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. - №1. – С.46-47.
  13.  Мірошниченко Л.Ф. Чотири уроки у Мольєра. 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1998. - №2. – С.10-15.
  14.  Ніколенко О. Король комедії. Система уроків вивчення п’єси Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” у культурологічному контексті // Всесвітня література та культура  в навчальних закладах України. – 2001. - №5. – С.8-19.
  15.   Ніколенко О.М., Стеценко С.Д. Навіщо людині вчитися? Урок компаративного аналізу за творами Ж.-Б.Мольєра “Міщанин-шляхтич” і Д.Фонвізіна “Недоросток”. 8 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999. - №2. – С.50-54.
  16.  Середа О.А. Зарубіжна література: Плани – конспекти. 9 клас. – Харків:                 Торсінг, 2003. – 304 с.
  17.   Стромко Н.М. Мистецтво бути Людиною. Урок-роздум за комедією Мольєра “Міщанин-шляхтич”. 9 клас. // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2002. - №1. – С.31-34.
  18.  Щавурський Б.Б. Уроки зарубіжної літератури. 9 клас. За програмою 2001 року. Навчальний посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003. – 128 с.

 

 

 

 


 

1

 

doc
До підручника
Зарубіжна література 8 клас (Паращич В.В., Фефілова Г.Є.)
Додано
24 лютого 2020
Переглядів
5478
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку