Найкращій скарб-рідна мова

Про матеріал

Утвердити в свідомості студентів патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурної та історичної спадщини своєї Батьківщини. Підкреслити значення української мови, викликати бажання вивчати рідну мову, познайомити студентів з маловідомими цікавими фактами про рідну мову Розвити абстрактне мислення, словниковий запас та вміння висловлювати власну думку. Прищепити почуття гордості за свою мову та Державу, виховати патіотичність.

Перегляд файлу

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Відокремлений структурний підрозділ «Новомосковський фаховий коледж

Українського державного університету науки та технології»

Методична розробка позаудиторного виховного заходу

Тема « Найкращій скарб- рідна мова»

Вступ

«Мова – це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання століть, мова – це ще й музика, мелодика, фарби буття, сучасна художня, інтелектуальна і мислена діяльність народу»

О. Гончар

Для кожної людини її мова – найкраща, найзворушливіша. Це – загально свідома істина. Чи відчуваємо велике таїнство живого Слова, зокрема Рідного,

Українського? Чи достатньо уважні ми до своєї мови? Мова – неоціненний скарб народу, найголовніший літопис його життя. Щоб оволодіти цим скарбом, людина мусить постійно докладати зусиль, усвідомлюючи, що існує складна наука рідної мови.

З того, як говорить та читає людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту й культурний рівень. Оселя буття духу – це мова, в оселі мови живе людина. Поводитися з мовою як-небудь – значить і мислити як-небудь:

неточно, приблизно, неправильно. Мова – знаряддя мислення: у ній відбивається інтелігентність людини, її повага до інших, її охайність у широкому розумінні цього слова.

Боротьба за чистоту й високу мовну культуру – це боротьба за культуру взагалі. Мовна культура – це надійна опора у вираженні незалежності думки, розвиненості людських почуттів, виробленні етичних норм, способу суспільного поводження, що виражається в народних звичаях, віруваннях, у ставленні одне до одного, до праці, до мови. З культурою мови пов’язують уміння правильно говорити й писати, майстерно добирати, вживати мовно виражальні засоби відповідно до конкретної ситуації, мети і обставин спілкування. Є люди, що їх можна слухати, є люди яких не можна слухати, і люди, яких не можна не слухати. Не забуваймо, що успіх стосунків між людьми часто залежить від мовлення, яке є активним, динамічним виявом вільної творчої діяльності людини, відображає її досвід. Мова для культури – те саме, що центральна нервова система для людини. Людина може володіти кількома мовами, залежно від її здібностей, нахилів і прагнень, але найкраще, найдосконаліше має володіти, звичайно, рідною мовою. Є мови більш-менш розвинені, є мови, що своїм чарівним звучанням здобули світову славу, та наймиліша й найдорожча для людини – її рідна мова. Нелегко вберегти музику рідного слова в постійному іншомовному навкружні, але це треба робити, бо кожен є повноважним представником рідної мови.

Стає престижно розмовляти вишуканою українською мовою, приходить розуміння того, що добре знання мови – важлива професіограма людей різних спеціальностей.

Тож вслухаймося, друзі, в рідне Слово, плекаймо його, бережімо його!

Після здобуття Україною незалежності єдиною сферою, де українська мова набула широкого вжитку, стала освіта. В усіх навчальних закладах почали поступово впроваджувати українську мову як обов’язкову мову навчання, але й сьогодні в українській державі питання про культуру повсякденного мовлення українців, на жаль, не втратило свого драматизму. Відродження мови є актуальним і безальтернативним, завбачливо-своєчасним, зорієнтованим як на історичну перспективу, так і на майбутню інтелектуально розвинену еліту нації, яка б відчувала себе сучасними людьми, українцями не тільки розумом, але й душею, гідними громадянами передусім України, а також і всього світу.

Тема заняття : Найкращій скарб-рідна мова

Мета заняття: утвердження в свідомості студентів патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурної та історичної спадщини своєї Батьківщини. навчальна: Підкреслити значення української мови, викликати бажання вивчати рідну мову, познайомити студентів з маловідомими цікавими фактами про рідну мову розвиваюча: Розвивати абстрактне мислення, словниковий запас та вміння висловлювати власну думку

виховна: Прищеплювати почуття гордості за свою мову та Державу, виховувати патріотичність.

Міждисциплінарні зв'язки: Українська мова, Українська література, Мистецтво.

Історія України

Тип заняття : позаудиторний захід

Вид заняття : виховна година

Обладнання: мультимедійне устаткування, комп'ютер

Список рекомендованої літератури

Структура заняття

1.Організаційна частина

• взаємне привітання викладача і студентів, психоемоційний настрій;

• перевірка готовності аудиторії і студентів до заняття;

2.Повідомлення теми, формулювання мети та основних завдань Тема заняття : найкращій скарб-рідна мова

Мета заняття: утвердження в свідомості студентів патріотичних цінностей, переконань і поваги до культурної та історичної спадщини своєї Батьківщини. Підкреслити значення української мови, викликати бажання вивчати рідну мову та прищепити почуття гордості за свою мову та Державу.

3. Основна частина Розповідь викладача

Мова, як струмочки, увібрала потічки слів, приказок, думок, текстів, живого спілкування. Народна мудрість стверджує:

скільки знаєш мов, стільки разів ти людина. Але ми впевнені, що без рідної мови жодна людина не

здатна повноцінно почувати себе частиною власного народу, його історії та культури. «Мова – це душа народу, а народ без мови – не народ», – говорив Володимир Сосюра.

Із гідністю й шаною ми маємо усвідомлювати велику вагу рідного слова й особисту відповідальність за нього перед минулим, сьогоденням і майбутнім. Державність мови є універсальною формою об’єднання людей в одне ціле, в одну націю, це важливий чинник самовизначення нації, надійна основа розвитку держави. День української писемності та мови – це свято, коли в нас є нагода вклонитися

Слову – його красі та виразності, влучності та розмаїтті.

Студент Яка ж багата рідна мова! Увесь чарівний світ у ній!

Вона барвиста і чудова, І нищити її не смій!

Вона про все тобі розкаже, Чарівних слів тебе навчить, Усе розкриє і покаже, Як правильно у світі жить.

В ній стільки слів, що й не збагнути! І приказок, і порівнянь.

А мову знаючи, здобути Ти зможеш просто безліч знань.

То ж мову вчи і прислухайся До того, як вона звучить.

І розмовляти так старайся, Щоб всім її хотілось вчить.

Вона ж у нас така багата, Така чарівна, як весна!

І нею можна все сказати, І найрідніша нам вона.

День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже 23 роки поспіль. Цікаво, що українська входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Тож сьогодні ми дізнаємося, чому виникло це свято, а також дізнаємося цікаві факти про рідну мову.

День української писемності та мови – державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року Указом Президента № 1241/97 «Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Раніше існувала традиція 9 листопада, коли батьки відводили дітей в школу, а потім йшли до церкви: поставити свічку перед образом Нестора-Літописця і помолитися, щоб він допоміг дитині в навчанні. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища.

І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є

алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Костянтин Філософ

(Кирило) і його брат

Мефодій походили із

Солуня (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з

греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином.

Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекаром у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.

Студент

Мова, наша мова, мова кольорова,

В ній гроза травнева, тиша вечорова. Мова наша, мова — літ минулих повість, Вічно юна мудрість, сива наша совість.

Мова, наша мова — мрійнику — жар-птиця,

Грішнику — спокута, спраглому — криниця.

А для мене, мово, ти — як синє море, У якому тоне і печаль, і горе.

Мова наша, мова — пісня стоголоса:

Нею мріють весни, нею плаче осінь.

Нею марять зими, нею кличе літо,

В ній криваві рими, сльози “Заповіту”.

Я без тебе, мово, — без зерна полова,

Соняшник без сонця, без птахів діброва.

Як вогонь, у серці я несу в майбутнє

Незгасиму мову, слово незабутнє!

Студент

О місячне сяйво і спів солов’я, Півонії, мальви, жоржини! Моря бриліантів, це – мова моя, Це – мова моєї Вкраїни. Яка у ній сила – і кличе, й сяє,

Яка в ній мелодія лине

В натхнення хвилини! О мово моя!

Душа голосна України! Ти – сурми на сонці, ти – стягів гаї, Ти – вибухів огненних повна. Це – матері мова. Я звуки твої

Люблю, наче очі дитини…

О мово вкраїнська! Хто любить її, Той любить мою Україну.

Пісня у виконанні студента «У нас є все» Цікавинки про мову

Ø Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час Ø у українській мові багато синонімів. Наприклад, слово “горизонт” має 12 синонімів:

обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид;

Ø найстарішою

українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю,

Дунаю, чому смутен течеш?»;

Ø найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – «Заповіт»

Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

Ø Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувальну-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» –

«вороженьки».

Ø Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п», на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.

Ø Найдовше слово в українській

мові складається з 30 літер. Це слово

«дихлордифенілтрихлорметилметан»

– назва хімікату, що

використовується для боротьби зі шкідниками.

Ø Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).

Ø Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду

Ø Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Івана Котляревського, українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського

по праву вважають основоположником нової української мови.

Ø Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.

На при кінці заходу звучить пісня «Заспіваймо пісню про Україну» у виконанні студента групи