НЕБЕЗПЕЧНІ ГРУПИ ТА КВЕСТИ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

НЕБЕЗПЕЧНІ ГРУПИ ТА КВЕСТИ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність. Соціально-політична та економічна ситуація, що склалася в Україні впродовж останніх чотирьох років, з початку Революції Гідності, сприяла розвитку і активній діяльності небезпечних груп, квестів та рухів для дітей та молоді. Дані групи та квести, на сьогоднішній день, мають суїцидальний, булінговий та екстремально-небезпечний характер. Дані групи та квести активно поширюються російською соціальною мережею «ВКонтакте», незважаючи на Указ Президента України №133/2017 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2017 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Завдяки функціонуванню VPN-клієнтів, які дають змогу безперешкодно, з мобільних пристроїв (смартфонів, планшетів) та персональних комп’ютерів, отримувати доступ до заблокованих російських інтернет і медіа ресурсів: «Mail.group.ru», «Одноклассники», «ВКонтакте», «Яндекс».

З другої половини 2016 року Департамент кіберполіції Національної поліції України повідомляє про виявлення небезпечних суїцидальних груп. Такі групи називаються «Море китів», «Тихий дім», «Кити пливуть у гору», «Розбуди мене о 04.20», «Рина», «Ня.пока», «50 днів до мого…», «f57», «f58». На сторінках даних груп можемо знаходити їхні характерні ознаки – зображення та відео з китами, літаючими китами, можливі зображення єдинорогів та метеликів. Дані групи є закритими, з обмеженим доступом. Для того, щоб увійти до даних груп дітям пропонується подати заявку на вступ, написавши у себе на сторінці або у статусі певний текст: «розбуди мене о 04.20», «хочу у гру», «я у грі», числа від 50 і менше у порядку їх спадання. Після затвердження кандидатури учасника на вступ до групи, адміністратори групи проводять психологічне вивчення особистості дитини чи підлітка та готовності її до самогубства через листування у приватних повідомленнях. Далі учасник групи отримує повідомлення із описом завдань, які має обов’язково виконати учасник групи. Виконання завдань фіксується на фото чи відео і надсилається для перевірки адміністраторам даних груп. Для виконання кожного завдання відводиться обмежений час. Після відмови виконувати певні завдання учасника виключають з групи. Всього дається від 10-13 до 50 завдань («квестів»). Куратори цих груп заохочують учасників до виконання завдань, метою яких є заподіяння собі тілесних ушкоджень, каліцтв або болю. Після виконання всіх завдань учаснику «квесту» надсилається відео з ним, з відображенням його основних проблем та психоделічною музикою. Єдиний вихід із всіх проблем, який пропонується дитині – вчинення самогубства. Цей вчинок має бути відзнятий на відео в он-лайн режимі. Потім ці записи активно продаються мережі «Darknet».

З грудня 2017 року, за повідомленням Уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби у соціальній мережі «Facebook», набирає обертів нова суїцидальна гра «Червона сова», яка поширюється соціальною мережею «ВКонтакте». Принцип гри такий як і у «Синіх китів», тільки з відмінністю, що її учасник не повинен спати дванадцять діб і виконувати он-лайн цілодобово всі завдання адміністраторів цих закритих груп. До даних груп приймаються лише неповнолітні особи. Діти та підлітки залучаються до гри, далі йде збір інформації про місцезнаходження дитини, її сім’ю та друзів. При відмові виконувати завдання дитині погрожують фізичною розправою над її рідними і друзями. Дитині наприкінці гри обіцяють вже не смерть, а вхід до «Сакрального світу» і контакт із «Червоною совою», щоб нівелювати її страх перед смертю.

Останнім часом серед українських підлітків набирає популярності небезпечна гра «Зникни на 24 години». ЇЇ основна суть – піти з дому і не давати знати про себе впродовж доби.

Головна мета участі дітей підлітків у небезпечних іграх, квестах, групах – похизуватися спритністю і хоробрістю перед однолітками, стати популярним, значимим, потрібним і авторитетним у референтній групі; врятувати себе від самотності, непотрібності; довести всім – «що я чогось таки вартий…» – уваги, статусу, свого місця у суспільстві, розуміння, любові. Вище викладений матеріал свідчить про нові загрози і виклики, які несе у собі інформаційне суспільство. Тому батькам дітей та підлітків необхідно допомогти боротися зі всіма небезпеками, які можуть виникати перед їхніми дітьми. Наше основне завдання – представити ефективні техніки подолання кризових ситуацій, які можуть виникнути у сім’ї з дітьми.

 Опис ситуації. У квітні 2017 року адміністрацією Шелепуської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів було виявлено групу «Ch_sh» (назву змінено) у соціальній мережі «ВКонтакте». Група, за словами адміністратора (адміністраторів), які були написані у описі цієї групи, мала «суто розважальний характер, створена заради гумору, нічого з реальністю не мала спільного, плід уяви її творців». В реальності група мала булінговий характер по відношенню до «ізгойних» та «неспроможних» учнів школи та її випускників. На її сторінці кожного дня створювалися «мемаси» (меми) - фотографії учнів школи, її випускників, мешканців села з непристойними, образливими підписами і домальовками. На ввічливі прохання деяких осіб видалити мем про себе зі сторінки групи, адміністратор (адміністратори) починали вести з ними приватне листування з погрозами, залякуванням, обіцянками фізичної розправи. На сторінку даної групи було підписано більше ніж 600 читачів (учні школи, її випускники, мешканці сіл Софіївської сільської ради і не тільки, просто любителі «специфічного, образливого» гумору).

Після власного невеликого розслідування, неформального опитування учнів школи, нами були виявлені можливі адміністратори цієї групи. Директором школи було організовано загальношкільну лінійку, на якій вона розповіла, що нам відомо про існування цієї групи, про безпеку в мережі Інтернет, про сторінки в соціальних мережах, підпис на які, негідний учнів школи, псує їхній, і навчального закладу загалом, імідж і репутацію. Також вона зазначила, що адміністрація школи буде вимушена звертатися з офіційним запитом до Департаменту кіберполіції Національної поліції України про існування даної групи. Через три дні після проведення лінійки 2/3 учнів школи відписалися від даної групи.

Спеціалістом психологічної служби школи для учнів 5-11-х класів були проведені практичні заняття на теми: «Моя особиста безпека в мережі Інтернет», «Протидія насильству над особистістю», «Цінуй життя – воно прекрасне».

Також були проведені загальношкільні батьківські збори на тему: «Дозвілля дітей. Безпека дитини в мережі Інтернет», на яких було піднято і питання існування даної групи. Підводячи підсумки батьківських зборів, вітчим учнів школи сказав педагогічним працівникам: «Чого ви хочете? Чого ви їх (дітей – авт.) тут навчили – те і майте!». У відповідь директор школи  сказала наступне: «Ми Ваших дітей тут не навчаємо нецензурної лексики, не вчимо їх вирішувати конфлікти бійками, підписуватися на специфічні сторінки і групи у соціальних мережах, робити там нецензурні і вульгарні підписи і коментарі. Ви напевно забули, що на Вас лежить неабияка відповідальність за виховання Ваших дітей, їхній всебічний розвиток, навчання і проведення дозвілля». Діалог на загальношкільних батьківських зборах, який змушує задуматися, кому і справді не байдуже до виховання нашого майбутнього – підростаючого покоління молодих українців? Як бачимо – деякі батьки цього взагалі не розуміють, перекладаючи власну відповідальність за власних дітей на когось іншого.

Після проведення загальношкільних батьківських зборів сторінка групи «Ch_sh» була видалена. Очевидно батьки «творців» даної групи були на них присутні, тим більше знали про «творіння» власних дітей, активно читали його (були підписані на дану групу), отримували «задоволення» від креативності і творчих здібностей власних чад. Можливо злякалися «з’ясування стосунків» із правоохоронними органами та юридичної відповідальності не тільки власної, а й їхніх дітей, яким виповнилося більше 14 років.

 

 

 

 

 

 

ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ РОБОТИ З БАТЬКАМИ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ (СПЕЦІАЛІСТІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ) З ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИН ТА ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ ДО НЕБЕЗПЕЧНИХ ГРУП ТА КВЕСТІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Питання впливу соціальних мереж, небезпечних груп, спільнот, рухів і квестів у мережі Інтернет на дітей та підлітків, на розвиток їх особистості в останні роки почало набувати своє актуальності та досліджуватися соціологами, спеціалістами із соціальної роботи, психологами, психіатрами (Л. Кондратенко, М. Смульсон). Особливо актуальним дане питання є для батьків, оскільки не всі з ним мають необхідні знання і навички щодо безпечного користування мережевими ресурсами їхніми дітьми.

Висновки робіт дослідників даного питання зводяться до наступних узагальнюючих тверджень: 1) спілкування за допомогою мережевих ресурсів, в тому числі і у соціальних мережах, докорінно відрізняється від «живого» міжособистісного спілкування; 2) існує чимало небезпек для розвитку особистості дитини і підлітка, які віддають перевагу мережевому спілкуванню на противагу безпосередньому; 3) вплив спілкування за допомогою соціальних мереж на розвиток дітей і підлітків вивчений не в повній мірі; 4) існування небезпек при спілкуванні у соціальних мережах: залучення дітей до груп асоціальної спрямованості, залучення до девіантної, делінквентної поведінки, суттєва підміна життєвих цінностей, настанов і соціальних відносин, намагання підмінити реальні соціальні групи, в яких спілкується підліток (сімя, шкільний та класний колективи, друзі поза школою, факультативи, гуртки, секції різного спрямування та ін.) віртуальними спільнотами, групами, рухами, квестами [3, с. 9].

 

 

 

 

 

 

Схема роботи соціального педагога

(спеціаліста психологічної служби) у кризових ситуаціях

з батьками учнів

 

І етап 

Встановлення  контакту з батьками учнів (особами, які їх замінюють) у кризових ситуаціях

 

ІІ етап

Виявлення проблеми, основних загроз для дитини та її сім’ї

 

ІІІ етап

Усвідомлення проблеми

 

IV етап

Пошук ефективних технік, методів і прийомів для конструктивного вирішення кризової ситуації

 

V етап

Безпосереднє вирішення кризової ситуації, допомога членам сім’ї у її подоланні

 

 

Для повного розуміння батьками небезпеки залучення їхніх дітей до небезпечних груп та квестів у соціальних мережах, вони повинні бути обізнаними із позитивними та негативними факторами популярності серед дитячої та підліткової аудиторії віртуальних спільнот та рухів.

 

 

 

 

Позитивні фактори залучення дітей та молоді до віртуальних груп у соціальних мережах	Негативні фактори залучення дітей та молоді до віртуальних груп у соціальних мережах
Швидкий і цілодобовий доступ до джерел необхідної інформації, можливість її поширення.	Анонімність партнерів у спілкуванні (можливі злочинці, шахраї, маніпулятори і т.п.).
Можливість спілкуватися анонімно, відверто, не обмежуючи себе.	Відсторонення від реальних процесів спілкування; самоізоляція від оточення.
Знайти нових людей і друзів «які розуміють тебе».	Втрата соціальних контактів, невміння їх підтримувати у реальному житті.
Можливість знайти розуміння, співчуття; можливість уникати справжніх емоцій і почуттів.	Відлюдність, асоціальність, невміння спілкуватися, закритість, непередбачуваність поведінкових проявів особистості.
Можливість говорити неправду без викриття.
Можливість підміни «Я-реальне» «Я-ідеальним».

 

Важливим для батьків є розуміння того, що саме труднощі і конфліктні ситуації, які можуть виникнути в реальному житті у дітей з однолітками, вчителями та батьками, змушують їх до частого спілкування у соціальних мережах. Тому особливим предметом уваги мають стати ізольовані діти та підлітки. Їхні основні ознаки: замкнутість, уникнення реальних соціальних контактів, пасивність. Дана категорія дітей зазнає високого ризику мережевої залежності, вони гостро відчувають свою самотність і відірваність від реального спілкування.

Формальне ставлення батьків і оточення дитини до проблем спілкування може призвести до залучення учнів до небезпечних, протиправних або і смертельних спільнот і квестів, які набули певної популярності у соціальній мережі «ВКонтакте». Суть такого роду ігор і квестів полягає в тому, щоб під виглядом розуміння і прийняття дитини, посилити її ізольованість від реальних соціальних стосунків, посилити емоційну залежність від групи та її адміністраторів, маніпулювати поведінкою, емоційним станом, настроєм, цінностями учасників групи. В деяких випадках метою діяльності керівників даних груп у соціальних мережах є своєрідна «гра», метою якої є доведення її учасників до самогубства [3, с. 10].

Діти та підлітки з ознаками соціальної і педагогічної занедбаності, емоційної дезадаптації, з відхиленнями у поведінці, з порушенням психосоматичного і нервово-психічного здоров’я, схильні до різного роду залежностей та правопорушень, складними і конфліктними стосунками у сімейному і шкільному середовищі – об’єкт уваги не тільки підвищеної уваги спеціалістів психологічної служби, педагогічних працівників, а і їхніх батьків в першу чергу. Надання своєчасної і ефективної допомоги таким учням залежить від співпраці всіх учасників навчально-виховного процесу. Вона має базуватися на принципах взаємодовіри, взаємодопомоги, підтримки.

Батьки наших учнів мають чітко знати фактори та основні причини відхилень у поведінці їхніх дітей. Серед них дослідники виділяють наступні:

1) нескладні розлади нервової системи, різні види акцентуації;

2) сімейні та шкільні конфлікти;

3) несприятливе соціальне середовище, відсутність виховання і уваги дитини вдома (сім’ї з аморальною спрямованістю, сім’ї з низьким виховним потенціалом, негативні виховні позиції батьків по відношенню до дитини);

4) відсутність раннього виявлення відхилень у поведінці дитини;

5) несвоєчасне виявлення у дитини позитивних і негативних якостей;

6) відсутність захисту, розуміння, допомоги і підтримки дитини в процесі її розвитку;

7) втрата інтересу до навчання і відвідування навчального закладу;

8) труднощі адаптації до навчально-виховного процесу у школі;

9) невміння соціально прийнятними способами компенсувати власну дезадаптацію [4, с.12].

Система роботи соціального педагога

(спеціаліста психологічної служби)

з батьками учнів, щодо профілактики залучення дітей та підлітків до небезпечних груп та квестів у соціальних  мережах

 

Зміст діяльності	Відповідальні
І. Профілактична діяльність
1. Ознайомлення батьків учнів з основними причинами залучення дітей та молоді до небезпечних груп та квестів усоц альних мережах. 2. Соцільно-психологічна просвіта батьків учнів з означеного питання. 3. Виявлення сімей, в яких мають місце асоціальні схильності батьків, несприятливий психологічний клімат. 4. Формування в батьків учнів відповідального ставлення  до життя і здоров’я їхніх дітей.	Спеціалісти психологічної служби системи освіти
ІІ. Діагностична діяльність
Соціально-психологічна діагностика: 1) виявлення учнів групи ризику за медичними, соціальними, поведінковими критеріями (складання соціального паспорту класу); 2) вивчення найближчого соціального оточення дитини; умов сімейного виховання: склад, культурний рівень батьків, матеріально-побутові умови життя дитини, характер взаємовідносин між членами сім’ї; 3) вивчення соціального статусу дитини в колективі, її ставлення до однолітків, характер взаємного впливу, особливостей соціальної поведінки; 4) констатація певних проблем у діяльності і поведінці дитини	Соціальний педагог
ІІІ. Аналітична діяльність
1. Аналіз сукупності наявних даних, можливих причин проблем дитини, особливостей випадків дезадапптованості. 2. Розробка індивідуальних планів роботи з дитиною з метою надання комплексної соціально-психолого-педагогічної допомоги в її особистісному розвитку, успішної самореалізації.	Спеціалісти психологічної служби системи освіти, класні керівники
IV. Консультативна діяльність на підставі соціально-психологічної діагностики
Організація сімейного консультування з метою соціально-психологічної підтримки: 1) відновлення або становлення виховного потенціалу сімї, підвищення психолого-педагогічної компетентності батьків; 2) допомога батькам в організації діяльності дитини поза школою, індивідуальна допомога у вихованні; 3) попередження асоціальних проявів, жорстокого ставлення до дітей; 4) надання консультаційної допомоги батькам,  щодо вибору оптимальних напрямків допрофільного та профільного навчання, професійного самовизначення дитини. Консультації педагогічного колективу з метою допомоги вчителю усвідомити проблеми учнів: 1) допомога учням у вирішенні проблем соціально-допустимим шляхом; 2) надання рекомендацій щодо організації педагогічно доцільного спілкування, реалізації індивідуального підходу під час навчально-виховного процесу; 3) ознайомлення з ситуаціями, що провокують дезадаптивну поведінку.	Спеціалісти психологічної служби системи освіти
V. Соціально-перетворювальна діяльність
1. Використання групових форм соціально-перетворювальної роботи, рольових та ділових ігор, корекції дезадаптивної поведінки тренінговими формами роботи. 2. Включення учняв соціально-корисні види діяльності (позакласна та позашкільна діяльність, громадські доручення, залучення до роботи в дитячих та молодіжних громадських організаціях, факультативах, гуртках, секціях). 3. Гуманізація міжособистісних відносин в сімї учнів та класному колективі для виключення ізоляції дезадаптованих дітей. 4. Надання індивідуальної допомоги в значущій діяльності, ліквідація прогалин у знаннях, створення ситуації успіху під час навчання. 5. Сімейна психотерапія.	Спеціалісти психологічної служби системи освіти
VI. Реабілітаційна діяльність
1. Соціально-психологічна підтримка підлітків та їхніх батьків. 2. Психолого-педагогічна та соціально-педагогічна реабілітаційна робота з учнями та їх оточенням: - охорона прав, соціальний захист та опіка, попередження бездоглядності дітей; - відновлення соціального статусу, збереження темпів психофізичного та особистісного розвитку дитини; - подолання шкільної та сімейної дискримінації; - гармонізація психічного та особистісного розвитку, формування позитивного образу «Я». 3. Направлення для консультування до медичних та спеціалізованих закладів з метою надання допомоги в соціально-педагогічної реабілітації.	Спеціалісти психологічної служби системи освіти, класні керівники, шкільні медичні працівники

Основними напрямками профілактики суїцидальних тенденцій у поведінці підлітків, залежних від соціальних мереж для класних керівників та спеціалістів психологічної мають бути наступні:

1. вивчення становища особистості дитини у структурі неформальних відносин;
2. спостереження за сімейним становищем дитини, її місцем у сімейних відносинах;
3. спостереження за подіями, які відбуваються у житті учнів (переїзди, розлучення батьків, смерть близьких тощо) і їх реакцією на дані події;
4. формування навичок міжособистісного спілкування, розвиток емпатії, способів подолання конфліктів;
5. формування навичок адекватного поводження в соціальних мережах, інформування про переваги й небезпеки соціальних мереж;
6. формування навичок життєстійкості до життєвих криз та умінь адекватно розв’язувати конфлікти. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПРАКТИЧНИЙ АСПЕКТ РОБОТИ З БАТЬКАМИ СОЦІАЛЬНИХ ПЕДАГОГІВ (СПЕЦІАЛІСТІВ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ СИСТЕМИ ОСВІТИ) З ВИЯВЛЕННЯ ПРИЧИН ТА ПРОФІЛАКТИКИ ЗАЛУЧЕННЯ УЧНІВ ДО НЕБЕЗПЕЧНИХ ГРУП ТА КВЕСТІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Головним напрямком з профілактики залучення дітей шкільного віку до небезпечних груп та квестів  у соціальних мережах, а також умовою ефективної виховної  роботи у школі є партнерське співробітництво педагогічних працівників та батьків учнів. Ефективна взаємодія батьків дітей та педагогічних працівників має базуватися на високому рівні психолого-педагогічної культури батьків. Високий рівень психолого-педагогічної культури батьків може бути сформований лише на основі психолого-педагогічної освіти батьків та залучення їх до виховної роботи у навчальному закладі.

Рівень психолого-педагогічної освіченості батьків дітей залежить від сімейних традицій, в яких вони формувалися, як особистість, життєвого досвіду та здатності до самоосвіти і саморозвитку. Сьогодні, при формуванні нового інформаційного типу суспільства, а також у зв’язку із швидкими процесами глобалізації, психолого-педагогічна освіта батьків часто відстає від реальних життєвих та педагогічних ситуацій, суспільних потреб, очікувань дитини, та реальних загроз, які можуть постати перед підростаючим поколінням. Саме тому педагогічні працівники, а особливо спеціалісти психологічної служби системи освіти (практичні психологи та соціальні педагоги) мають працювати над постійним розвитком психолого-педагогічних знань батьків учнів, використовуючи різні форми та методи роботи.

Одним із методів, які є ефективними для повноцінного діалогу та формування повної довіри і розуміння між учнями, батьками та педагогічними працівниками є освітньо-профілактичні тренінги для батьків учнів.

 

 

 

 

ОСВІТНІЙ ТРЕНІНГ ДЛЯ БАТЬКІВ:

«РОЗУМІННЯ БАТЬКАМИ ОСНОВ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ, ЯК УМОВА ФОРМУВАННЯ ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ В СІМ’Ї»

 

Правила роботи групи:

• вільне висловлювання власних думок за бажанням;
• взаємна повага до всіх учасників групи;
• обговорення життєвих ситуацій, ідей, пропозицій, а не конкретних осіб;
• можливість толерантного  і коректного захисту власної думки чи їдеї, ставлення до когось (чогось);
• створення відкритої, ділової, дружньої атмосфери.

Інтерактивні методи та форми роботи, які використовуються під час тренінгу: групова дискусія; робота в малих групах; творчі завдання; мозковий штурм; інтерактивна міні-лекція; рефлексивні коментарі; повчальні історії; ігрові, тренувальні вправи, вправи на активізацію, рефлексію тощо.

Мета тренінгу: підвищити рівень психолого-педагогічної культури батьків учнів через усвідомлення і осмислення механізмів діалогічного спілкування та формування вмінь і навичок конструктивної взаємодії з дітьми у сім’ї.

Хід роботи:

І. Вправа «Знайомство»

Мета: познайомити учасників, сформувати згуртованість групи. 

Учасники тренінгу об’єднуються в пари і по черзі беруть один в одного інтерв’ю за наступними запитаннями : ім’я; відомості про сім’ю; три речі, які Ви найбільше любите в житті; життєвий лозунг; найцікавіший спогад з дитинства. Далі учасники розповідають про свого інтерв’юера.

ІІ. Інтерактивна міні-лекція «Шляхи виховання»

Мета: ознайомити учасників з різними підходами у сімейному вихованні.  Розповідь тренера: «Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Ось коротка характеристика цих шляхів.

ВЛАДА. Цей шлях спирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний і правий у сім’ї. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, судді, господаря, поліцейського, а іноді можуть бути втіленням покарання для дитини. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять. У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: «Ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатний, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене». Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками. Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на своєрідне «поле битви».

ПОСТУПЛИВІСТЬ. На цьому шляху батьки заради «святого спокою» поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються бажанням дитини, щоб уникнути конфліктів і непорозумінь. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо «самолюбивої, сповненої бажань і претензій» дитини. Дитина почувається задоволено, тому що всі її забаганки неодмінно виконуються. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: «Всі повинні мені підкорятися», «Найважливіші мої почуття і потреби», «Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертим». Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску. Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються «слабкими», а дитина «сильною». У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам. Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь.

ДІАЛОГ. На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати «ні», коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: «Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде – спробую ще раз». Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину. Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвиваються конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки між членами сім’ї». Після розповіді тренера, учасники тренінгу обмінюються власними думками з приводу почутого, розповідають, яка стратегія виховання домінує у їхніх сім’ях та обговорюють, яка із трьох наведених стратегій є найкращою для виховання дитини.  

ІІІ. Рольова гра «Використання трьох шляхів виховання»

Мета: проаналізувати різні виховні підходи батьків стосовно дитини, сприяти розумінню необхідності використання діалогу у сімейному вихованні.

Обладнання: фігурки з кольорового паперу у відповідності до кількості учасників – зірочки, сонечка, квіточки для об’єднання в групи; картки з написами «Влада», «Поступливість», «Діалог».

За допомогою кольорових фігурок тренер об’єднує учасників у три групи, кожна з яких отримує картку з надписом «Влада», «Поступливість» та «Діалог». Завдання: у відповідності з написом на картці придумати проблемну ситуацію у сім’ї та за допомогою рольової гри продемонструвати її. Час на підготовку – 10 хвилин. Кожна група по черзі розігрує проблемну ситуацію в сім’ї, де батьки застосовують певний виховний підхід: «Влада», «Поступливість» або «Діалог». Таким чином, учасники краще усвідомлюють отриману інформацію, розуміють особливості кожного виховного підходу, його недоліки та переваги.

Запитання для обговорення: 1) Як почувалися учасники тренінгу в ролі дитини, батьків в кожному окремому випадку? 2) Як саме проявляють батьки конкретний виховний стиль, якими засобами? 3) Які висновки можна зробити?

  IV. Вправа «Звертання до дитини»

Мета: проаналізувати особливості спілкування батьків та дітей.

Учасники тренінгу об’єднуються в пари. Одному з них пропонується виконувати роль батька, іншому – дитини. Тренер пропонує попрактикуватися взаємодіяти з дитиною на основі «правильних» і «неправильних» звертань до дитини. Кожен учасник тренінгу отримує дві картки з різними звертаннями і повинен з різною інтонацією сказати фразу відповідно до ситуації.

Приклади для роботи:

Картка І. 1) Говорите з жахом: «Облиш! Не чіпай цей ніж! Ти можеш собі порізати пальці!». 2) Говорите доброзичливо: «Я бачу, ти хочеш допомогти мені з приготуванням обіду. Подивись уважно, правильно ніж треба тримати так...».

Картка ІІ. 1) Дитина хоче допомогти Вам розкласти документи і навести лад на робочому столі. Ви сердитеся, відкидаєте її руки і кажете: «Облиш! Ти мені зараз все зіпсуєш! Перемішаєш так, що я після тебе тут нічого не знайду!».

2) Візьміть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені важливо, щоб ти всі документи на робочому столі були на своєму місці! Я тобі зараз розповім, що і де має бути і ти мені допоможеш навести лад на моєму робочому місці»

Картка ІІІ. 1) Говорите зі злістю: «Почни, нарешті, робити домашні завдання на завтра. Доки ти будеш сидіти в Інтернеті! Завтра знову отримає купу двійок через невиконані домашні задання, ти ж в мене не найдурніша дитина в класі!» 2) Говорите з радістю: «А пам’ятаєш, як у минулому році ти отримав похвальний лист за відмінні успіхи у навчанні? Може ти нас і у цьому навчальному році порадуєш!»

Картка IV. 1) Кричите: «Перестань його бити! Що з тебе виросте!». 2) Вхопіть дитину за руку і скажіть рішучим тоном: «Мені не подобається, що ти його б’єш! Битися не можна! Скажи брату словами, чого ти хочеш!»

Після програвання кожної ситуації пари учасники обговорюють, чому до дитини краще звертатися за допомогою одних фраз та чим інші звертання можуть їй нашкодити.

V. Творче завдання «Спогади»

Мета: сприяти актуалізації дитячого досвіду батьків для усвідомлення і розуміння проблем, які зараз переживає дитина.

І етап. Тренер пропонує учасникам пригадати своє дитинство у віці, в якому зараз їхня дитина. Завдання: 1. Пригадайте себе у віці Вашої дитини. 2. Що для Вас було важливим? 3. Яким був Ваш характер, особливості поведінки? 4. Повертаючись у сьогодення, пригадайте ті вчинки Вашої дитини, які вам не подобаються і уявіть, як би Ви вчинили на її місці. 5. Спробуйте знайти в кожному з цих вчинків такі сторони, які можуть викликати у Вас розуміння чи навіть відчуття радості, задоволення.

 

ІІ етап. Учасники розповідають про свої спостереження. Тренер підсумовує: «Не забувайте, що одна із переваг батьків – радіти приємним сюрпризам своєї дитини. Бажання батьків дозволяти дитині робити те, що вона хоче, і бути ким вона хоче, - і є, в кінцевому рахунку, проявом любові до неї.»

VI. Притча «Про те, скільки часу варто приділяти дітям» 

Мета: за допомогою повчальної притчі показати батькам дітей, наскільки є важливим приділяти увагу своїм дітям.

Після нелегкого робочого дня повернувся батько додому. Час був пізній, він змучився і втомився, але зрадів, побачивши, що п’ятирічний син чекає його на порозі будинку.

– Тату, – привітавши батька, тихо промовив малюк, – можеш відповісти? Я чекав, щоб запитати …

– Звичайно, питай! – Сказав батько.

– Скільки грошей ти отримуєш?

– Та хіба це твоя справа ?! Нема чого тобі про це знати!

Дитина підняла на нього сумні очі.

– Я дуже-дуже прошу тебе, скажи, скільки ти заробляєш за одну годину?

– Ну, припустимо, двісті гривень. І що далі? Тобі-то яка різниця?

– Будь ласка, тато, – дуже серйозно промовила дитина, – позич мені сто гривень.

Батько вийшов з себе і закричав до сина:

– Ти поводиш себе огидно! Я так втомився, але змушений стояти тут і слухати твою порожню балаканину! Думаєш тільки про іграшки, чекав мене лише для того, щоб випросити грошей на всякі дурниці!

Опустивши голову, хлопчик зник за дверима дитячої. А батько, розсерджений і засмучений, так і стояв, притулившись до стіни. «От нахаба, – думав він, – який же мій син егоїстичний. Однак … Може, і я був не в усьому правий? Я даремно на нього накричав, адже зазвичай він ніколи не просить у нас з матір’ю грошей. Значить, дитина звернулась до мене неспроста».

Він тихенько зайшов до кімнати сина і сів біля дитячого ліжка.

– Ти ще не заснув, мій хороший? – Шепнув він.

– Ні, я лежу і думаю …

– Не гнівайся на мене, синку, я сьогодні страшенно втомився, тому й нагрубив тобі. Ось, візьми гроші і, будь ласка, вибач мене.

Син обійняв батька за шию, його очі радісно засвітилися.

– Тату, спасибі, велике-велике спасибі!

Хлопчик витягнув з кишені піжами кілька зім’ятих банкнот і додав до них щойно отримані купюри. 

Батько знову почав бурчати:

– У тебе, як виявилося, є гроші, а ти скупишся і просиш ще.

– Ні, татко, мені якраз цих ста гривень і не вистачало. Ось тепер я зібрав рівно стільки, щоб купити одну, всього лише одну годину твого, тату, часу. Можна? Я дуже прошу, прийди завтра трохи раніше, щоб ми сіли вечеряти всі разом: ти, мама і я.

Обговорення притчі та її основного змісту учасниками групи.

 VII. Вправа «Компліменти»

Мета: сприяти підвищенню психоемоційного тонусу групи, розвивати почуття власної самоцінності.

Тренер пропонує учасникам висловити один одному компліменти (по колу).  Всім дякує за роботу.

VIII. Підведення підсумків роботи групи

 

Віртуальна реальність, як і будь-який інший вимір нашої реальності, завжди мала цілий ряд, як переваг, так і недоліків та небезпек. Існування реальних загроз в мережі Інтернет лише щодня збільшується і ми, в епоху розвитку «інформаційного» суспільства, маємо нові виклики і напрямки роботи з батьківською громадськістю. Безпека дітей та учнівської молоді у мережі Інтернет – зона відповідальності усіх дорослих громадян держави, адже кількість дітей і підлітків, які постраждали через свою легковажність, неосвіченість у мережі щороку тільки зростає.

Діти і підлітки можуть наразитися на безліч ризиків у мережі Інтернет. Розміщуючи у мережі персональну інформацію, люди відкривають всьому Інтернет-простору доступ до свого приватного життя. Потребує розвитку і культура спілкування учнів у мережі, месенджерах та соціальних мережах.

 

ТРЕНІНГОВЕ ЗАНЯТТЯ ДЛЯ БАТЬКІВ УЧНІВ:

«БЕЗПЕКА ДИТИНИ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ»

Мета тренінгу: формування в батьків учнів понять про принципи безпечної поведінки в мережі Інтернет.

Завдання:

- визначити основні види небезпек, які можуть очікувати дітей у мережі;

- сформувати навики адекватного реагування на небезпеки мережі;

- розвивати культуру поведінки та спілкування в Інтернеті.

І. Вправа «Знайомство»

Мета: знайомство учасників, налаштування на позитивну взаємодію у групі, виявлення рівня активності у користуванні Інтернет-ресурсами.

Учасникам пропонується по черзі назвати своє справжнє ім’я та ім’я (нік), яким вони користуються у мережі Інтернет (у соціальних мережах, блогах, чатах і т.п.).

Обговорення:

Чи в багатьох відрізняється справжнє ім’я від імені, яким ви користуєтесь в мережі? Чи пов’язані між собою ці два імені? Як?

ІІ. Вправа «Правила роботи в мережі Інтернет»

Обладнання: слова для складання правил роботи в Інтернеті, роздруковані на кольорових аркушах і розрізані (кількість правил співпадає з кількістю груп, на які можна поділити учасників тренінгу).

Всі учасники отримують окремі слова на кольорових аркушах паперу. Завдання – створити групу за кольором і зібрати правила роботи в мережі зі своїх слів.

Приклади:

1. Ніколи не відвідуйте підозрілі та незнайомі вам сайти.

2. Не викладай у мережі особисті дані і дані своїх близьких, фотографії членів сім’ї, особливо дітей.

3.  Відвідуйте Інтернет-ресурси та сайти лише з певною метою, безцільно «не блукайте» просторами всесвітньої павутини.

Після озвучування правил, учасникам тренінгу пропонується їх обговорити та запропонувати власні, які б могли захистити їхніх дітей від кіберзагроз.

ІІІ. Вправа «Портрет дитини – користувача Інтернету та соціальних мереж»

Мета: створити портрет сучасного Інтернет-користувача, визначити доцільність діяльності дітей в мережі Інтернет, розгляд можливих ризиків і небезпек, які існують в мережі для дітей.

Обладнання: ватмани, маркери, клей, скотч, вирізки з журналів та газет.

Учасники тренінгу об’єднуються у кілька груп і їм пропонується створити колаж – портрет сучасного Інтернет-користувача, який навчається у школі.

Презентація роботи груп.

Обговорення:

Які риси характеру дітей бачимо з ваших портретів?

Чи є у ваших користувачів інші хобі, інтереси, заняття?

Активне користування Інтернетом допомагає дітям чи шкодить?

IV. Вправа «Калейдоскоп»

Тренер ставить питання учасникам:

– Назвіть причини, за яких ви та ваші діти користуєтесь Інтернетом;

– У яких соціальних мережах та месенджерах Ви зареєстровані? У яких ваші діти?

– Чи спілкуєтесь Ви з незнайомцями в мережі? Ваші діти?

– Чи був у вашої дитини якийсь неприємний випадок в школі який відбувся особисто з нею, пов’язаний з Інтернетом?

– Чи погоджуєтесь Ви з думкою, що Інтернет – це вільний простір, у якому можна робити все, що забажаєш?

– Як Ви вважаєте, чи шкодить Інтернет вашому здоров’ю? Чому? А здоров’ю ваших дітей?

Обговорення:

Які висновки можемо зробити, прослухавши відповіді групи?

V. Обговорення «Як правильно і безпечно користуватися Інтернетом»

Мета: обговорити з учасниками небезпеки, які існують в мережі Інтернет, cформувати в них критичне ставлення до інформації та до різних видів онлайн діяльності.

Обладнання: маркери,  ватман.

Тренер пропонує учасникам подумати і дати відповідь на запитання:

Чи є небезпеки в Інтернеті? Які саме?

Усі відповіді записуються на ватмані або на дошці.

Після цього тренер повертається до колажів з попередньої вправи і пропонує подумати: чи може користувач наразити на небезпеку когось ще, окрім себе (родичі, друзі, однокласники)? Як саме?

Потім на обговорення виносяться наступні запитання:

1. Що є особистою інформацією?

2. Як необхідно поводити себе в Інтернеті, щоб не наразитися на небезпеки?

3. До кого б ви звернулися якби потрапили у якусь неприємну ситуацію в Інтернеті?

 

Інформація для тренера:

Інтернет є важливим інструментом для особистого спілкування. Проте ним можуть також зловживати, наприклад, використовувати для розсилання комп’ютерних вірусів і небажаної пошти, отримання інформації особистого характеру для крадіжок, шантажу, переслідувань, розповсюдження і залучення до порнографії, інформування про сайти, небезпечні для дітей, наприклад, про секти, наркотики та їх виготовлення, суїциди, різні види насильства. Ось чому важливо бути обізнаним з питань інформаційної безпеки.

До особистої інформації належать імена та адреси, а також інша інформація, що стосується дітей, зокрема номер мобільного телефону, адреса школи, місце проживання. До особистої інформації відносять також інформацію про роботу батьків, їх заробітки, наявність техніки, коштовностей та грошових заощаджень вдома або на рахунках [2].

VI. Вправа «Вчимося безпечній поведінці»

Тренер пропонує групам (на цьому етапі склад груп можна змінити) ознайомитися з інформаційними листами.

Завдання груп – ознайомитися з матеріалами, обговорити їх і зробити свої висновки, які потрібно представити на загал.

Інформаційна листівка №1

Фішинг-атаки

Фішинг – один з видів шахрайства, спрямований на викрадення особистих даних користувача, таких як номери кредитних карток, паролі, дані про банківські рахунки і т.п. Шахраї можуть розсилати безліч повідомлень, які відправлені ніби надійними веб-вузлами (наприклад, від банку) і містять запит на отримання особистих даних. Шахраї постійно вдосконалюють свої фішинг-повідомлення і виникаючі вікна. Вони часто використовують офіційні емблеми реальних організацій та інші дані, отриманні зі справжніх веб-вузлів. Як розпізнати шахрайське повідомлення електронної пошти?

Наводимо кілька прикладів фраз, що часто використовуються при проведенні фішинг-атак:

«Підтвердіть свій обліковий запис». Представники компаній не повинні робити запит по електронній пошті про паролі, імена користувачів, номери соціального страхування та іншу особисту інформацію.

«Якщо ви не дасте відповідь протягом 48 годин, ваш обліковий запис буде заблокований». Такі повідомлення викликають відчуття терміновості, щоб змусити людину відповісти не роздумуючи.

«Клацніть на посилання, наведене нижче, щоб отримати доступ до свого облікового запису». Посилання, за якими просять перейти, можуть бути повністю або частково містити реальне ім'я  компанії або бути повністю замаскованими. Вони ведуть на інший веб-вузол (як правило, шахрайський).

Дії у випадку фішинг-атаки

1. Повідомте компанію, чиє ім’я було використано. Для цього створіть нове повідомлення у вашій поштовій скриньці, вкладіть у нього шахрайське повідомлення і відправте на адреси відповідних організацій.

2. Терміново змініть паролі для всіх облікових записів, якими ви користуєтесь у мережі.

3. Регулярно перевіряйте стан своїх рахунків.

4. Встановіть на свій комп’ютер антивірусні та антишпигунські програми, постійно їх оновлюйте [1].

Інформаційна листівка №2

Соціальні мережі

Соціальні мережі сприяють постійному спілкуванню, вашій творчості, дозволяють постійно контактувати з друзями, надають багато можливостей – обмінюватися і переглядати відео, фото, слухати музику. Але як уникнути небезпек і отримати користь і задоволення від відвідування соціальних мереж?

Дехто дуже любить дивитися фільми і відеоролики, використовуючи, наприклад, YouTube, переглядаючи своє улюблене відео та спілкуються з тими, кому це теж подобається. Але пам’ятайте, що на подібних сайтах немає обмежувальної класифікації за віком (як у кінотеатрах) й інколи можна знайти фільм, що не підходить вам за віком. Якщо фільм тривожить вас, викликає почуття страху, роздратування, відчаю, сорому – не потрібно його дивитись. Можна поділитися своєю думкою з дорослими, які можуть звернутися зі скаргою до адміністрації сайту.

Зображення

Фотографії і фільми – важлива частина мережевого контенту. Завжди гарно подумайте, перш ніж завантажити свої фотографії чи відео. Зображення залишаються на сайтах  надовго (інколи навіть після того, як ви їх видалили). Вони можуть бути скопійовані, відредаговані і використані де завгодно. Подумайте, чи хочете ви цього. Пам’ятайте, коли ви викладаєте щось у мережі, це стає доступним мільйонам людей в світі. Про що ви маєте подумати у першу чергу, коли оновлюєте свої сторінки у соціальних мережах? Про власну безпеку. Захистіть сторінки соціальних мереж налаштуваннями приватності – так ви зможете контролювати тих, хто має доступ до вашої інформації.

Персональний профіль

Це джерело інформації про вас. Додавання деталей – цікавий і веселий процес, але краще утриматися від додавання деякої інформації. Дату народження, адресу, номер мобільного краще не публікувати.

Мільйони людей в усьому світі спілкуються у соціальних мережах. Переконайтесь, що ніхто не має доступу до персональних налаштувань ваших сторінок і сайтів.

І ще декілька порад:

–  частіше перевіряйте персональні налаштування ваших сторінок, щоб захистити себе від небажаних контактів;

–  попросіть друзів і членів родини повідомити вам, якщо вони помітили, що ви розмістили надто багато особистої інформації або неналежні фото, відео;

–  поважайте себе та інших у мережі.

Пам’ятайте, що кіберзалякування і погрози з мережі неприпустимі! На це обов’язкового необхідно реагувати:

–  повідомити адміністраторам сайту;

–  зберегти повідомлення-погрозу як доказ.

Спілкування он-лайн

Розмови з друзями завжди дозволять вам дізнатися останні новини. Електронна пошта, повідомлення у соціальних мережах та месенджерах – що вам більше до вподоби? Ваше ім’я в сервісах для он-лайн спілкування має легко запам’ятовуватися, але це не повинно бути вашим справжнім, повним іменем.

Повідомлення

Ви колись отримували від друзів неочікувані файли невідомого вам змісту? Двічі подумайте, перш ніж відкрити їх, вони можуть містити віруси. Якщо не впевнені, краще перепитайте друга про них по телефону або особисто.

У своїй електронній скриньці відкривайте лише повідомлення від тих людей, яких ви знаєте і яким довіряєте. Не забувайте прочитувати тему повідомлення. Якщо тема викликає підозри і не схожа на те, про що ви могли б поговорити з друзями, не відкривайте ніякі вкладення. Це можуть бути віруси.

Chain mails – повідомлення-ланцюжки, у яких просять переслати їх десятьом друзям, а інакше відбудеться щось неприємне, жахливе. Домовтесь з друзями не пересилати вам подібний спам.

Чати

Вони відкриті для всіх, ви можете говорити з кожним. Якщо ви спілкуєтесь в чатах, переконайтесь, що в них є модератори – люди, які слідкують за змістом спілкування. Будьте обережними і не повідомляйте особисту інформацію. Уникайте безпосередніх контактів з невідомими партнерами по спілкуванню. Пам’ятайте: щоб ви не використовували для спілкування – мобільний телефон, комп’ютер тощо – правила безпеки завжди однакові [1].

Інформаційна листівка №3

Мобільне спілкування

Premium Rate Numbers – платні номери

Що це таке? Це можливість витрати багато грошей, навіть не усвідомлюючи цього. Пропонуються різні послуги, придбання цікавих речей, акції і для цього вам потрібно подзвонити на певний номер або надіслати повідомлення. Ці дзвінки і повідомлення можуть бути дуже дорогими. Якщо ви хочете здійснити покупку онлайн, завжди уважно читайте всю надану інформацію, особливо написану дрібним шрифтом. Якщо у вас виникли труднощі із цим питанням, попросіть батьків зв’язатися з цим сайтом.

IMEI номер

Персональний ідентифікаційний код мобільного телефону (англ. International Mobile Equipment Identity), який встановлюється на заводі при виготовленні, слугує для ідентифікації пристрою в мережі. Зберігається у прошивці апарату, як правило, написаний на упаковці, в гарантійному талоні, а також під батареєю мобільного телефону. Відіграє роль серійного номеру апарату. Передається в ефір при авторизації у мережі. IMEI номер використовується для відстеження апаратів, для їх блокування на рівні оператора мобільного зв’язку при крадіжці. Запишіть цей номер і зберігайте у надійному місці.

Погрози

Якщо ви стали отримувати неприємні чи грубі повідомлення з невідомих номерів, пам’ятайте – на них не потрібно відповідати, але необхідно зберегти у якості доказів.

Декілька порад:

– завжди обдумайте, кому ви повідомляєте свій мобільний номер – ви не знаєте, чим це може закінчитися;

– будьте пильними, не розмовляйте голосно у публічних місцях, а також не слухайте голосно музику;

– будьте обережні з тим, що завантажуєте у свій телефон – кількість вірусів постійно зростає;

– якщо ви отримуєте смс-спам з різних номерів, повідомте про це вашого оператора.

Реклама

Деякі сайти містять багато реклами, яка привертає увагу, відволікаючи від мети, з якою ви зайшли в Інтернет. Якщо у вас весь час з’являються виникаючі вікна, ви можете позбутися них, клацнувши мишкою «закрити», або натиснувши комбінацію клавіш Alt+F4.

Пам’ятайте:

– коли вас зацікавив якійсь рекламований продукт і ви вводите свої дані, щоб придбати його або дізнатися більше, завжди читайте інформацію про політику конфіденційності, щоб знати, куди інформація надходить від вас;

– не вірте всьому підряд, якщо інформація (або рекламна пропозиція) надто приваблива – це може бути пастка шахраїв;

– поговоріть зі своєю родиною і заведіть окрему сімейну електронну скриньку для онлайн покупок і онлайн підписки. Залиште свою особисту скриньку для листування з друзями;

– інколи важко відрізнити рекламу від просто якогось розважального контенту. Читайте посилання уважно і перевірте безпеку свого комп’ютера і персональних даних, якщо ви  помилково не туди натиснули.

Скористайтесь нижченаведеними порадами, щоб уникнути небажаного спаму, реклами у своїй поштовій скриньці та убезпечити себе при користуванні Інтернет-ресурсами для спілкування:

– ставтесь з повагою до свого Інтернет-простору – дозволяйте тільки друзям і близьким людям спілкуватися з вами. Якщо ви не зустрічали когось у реальному житті, намагайтесь уникати таких контактів;

– використовуйте нікнейм, а не своє справжнє ім’я. Нікнейм має бути таким, щоб не привертати небажаної уваги;

– завжди звертайте увагу на особисті налаштування тих сайтів, де ви публікуєте особисту інформацію. Переконайтесь, що ви особисто знаєте тих, хто бачить і може скопіювати дану інформацію;

– спостерігайте за поведінкою своїх друзів у мережі і робіть щось (поговоріть з ними, зверніться до дорослих), якщо вважаєте, що вони потрапили у ризиковану ситуацію;

– видаляйте листи-ланцюги (наприклад, «перешли це 10 друзям…»), не читаючи їх [1].

VII. Рефлексія заняття

Мета: підвести підсумки заняття, отримати зворотній зв’язок від учасників. Учасники по черзі висловлюють свої думки та враження від заняття, зазначають, що було для них корисним.

 

ОРІЄНТОВНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ЗБОРІВ НА ТЕМУ: «БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ»

Мета: навчання основам інформаційної безпеки в мережі Інтернет, формування уважного та відповідального ставлення до інформаційних ресурсів, формування комунікаційної культури в мережі.

Перелік питань для розгляду та обговорення:

1. Перелік ризиків, які можуть очікувати на дитину в мережі Інтернет.

2. Правила безпечного розміщення особистої інформації в мережі.

3. Захист особистих даних.

4. Способи безпечного спілкування в соціальних мережах.

5. Доцільна організація робочого часу і часу дозвілля – ефективний засіб профілактики Інтернет-залежності.

6. Розвиток критичного мислення дитини та критичний підхід до інформації.

7. Особиста безпека дитини при спілкуванні у соціальних мережах.

8. Функція «Батьківський контроль» на гаджетах дитини.

Перелік питань для дискусій з батьками учнів:

1. Чи траплялись з вашими дітьми неприємні випадки у школі, вдома, пов’язані з користуванням соціальними мережами Інтернетом (образи, обман, залякування)?

2. Як убезпечити своїх дітей від неприємних ситуацій в Інтернеті?

3. Чи може ваша дитина або хтось з її ровесників чи друзів створити загрозу для когось з користувачів мережі?  Конкретно в яких випадках та ситуаціях?

4. Чи погоджується ваша дитина з думкою, що Інтернет – це вільний простір, у якому можна робити все, що забажаєш?

5. Які ваша дитина знає правила безпечного користування ресурсами мережі Інтернет та соціальними мережами?

Завдання для батьків:

1. Знайти сайти, присвячені безпеці дітей і підлітків в мережі Інтернет, скласти їх повний список.

2. Скласти найважливіші правила безпечної поведінки в мережі Інтернет, соціальних мережах, обґрунтувати необхідність їх дотримання.

3. Розробити загальні правила безпечної поведінки в мережі Інтернет, оформити їх у вигляді списку, інформаційного стенду у школі, розмістити на сайті школи.

4. Знайти в соціальних мережах приклади порушень правил безпеки та етики спілкування; обґрунтувати, які саме правила порушені, запропонувати можливі шляхи вирішення проблемної або конфліктної ситуації [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ

Додаток 1

Роздаткові пам’ятки для батьків учнів

 

МЕХАНІЗМИ ПОТРАПЛЯННЯ В НЕБЕЗПЕЧНІ

ІНТЕРНЕТ-СПІЛЬНОТИ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

• Щоб вступити до закритої групи у соціальній мережі (потенційно небезпечної), потрібно подати заявку для вступу й написати певний текст на своїй сторінці «Хочу в гру».

• Пройти перевірку психологічного стану, яка проводиться через спілкування в приватному чаті.

• Виконати перше завдання та зафіксувати виконання на фото- чи відеокамеру, прозвітувати про виконання завдання, надіславши «докази» адміністраторам чи кураторам групи.

• Слухати аудіо та дивитися відео з музикою, в якому дитина виступає в головній ролі. У ролику обговорюються всі її проблеми, які вона озвучила «провіднику» («куратору»).

• Відеозаписи в подальшому продаються в мережі Інтернет або в Darknet.

• Дитину постійно залякують та наголошують, щоб вона нікому не говорила про участь у грі [3, с.71].

 

ХІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ІГОР-КВЕСТІВ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

• Кожне завдання дається о 04:20 ранку.

• На виконання кожного завдання відводиться обмежений час.

• Усього завдань («квестів»), за різними даними, від 13 до 50.

• Усі завдання передбачають нанесення дитиною собі каліцтв або заподіяння болю.

• Фінальне завдання – накласти на себе руки і зафіксувати момент смерті на камеру в режимі он-лайн [3, с.71].

 

 

ПРОЯВИ, ПРИТАМАННІ ДІТЯМ, ЯКИХ ВТЯГНУТО В НЕБЕЗПЕЧНІ КВЕСТИ ТА ІГРИ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

• У дітей пригнічений настрій, поганий апетит.

• Пошкодження шкірних покривів. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита, метелика, видряпані букви та слова, різні подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження.

• У дитини змінюється поведінка.

• Діти мають наляканий і стурбований вигляд.

• У всіх прихильників «Моря китів» і «Тихого дома» на особистих сторінках є відео або малюнки з китами, тому варто перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт.

• Дитина зреєстрована в групах «Море китов», «Разбуди меня в 4:20», «Тихий дом», «F57», «F58», «НяПока», «Рина», «Киты плывут наверх», «50 дней до моего...» тощо.

• У листуванні дитини є фрази «Разбуди меня в 4:20», «Я в игре», тому слід перевіряти зміст спілкування у приватних чатах.

• Хештеги, на яких поширюється гра: #морекитов, #тихийдом, #хочувигру, #домкитов, #млечныйпуть, #150звёзд, #f53, #f57, #f58, #d28 [3, с.72].

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ, ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ПОТРАПЛЯННЯ ДІТЕЙ У НЕБЕЗПЕЧНІ ІНТЕРНЕТ-СПІЛЬНОТИ

1. Не панікуйте!

2. Станьте для дитини другом.

3. Звертайте увагу, коли прокидається дитина, чи спить вона в ранні години.

4. Як дитина їсть (з апетитом, без апетиту).

5. Приділяйте більшу увагу психологічному стану дитини (запитуйте: «Як твої справи?», «Ти чимось засмучений(на)?», «Що приємного сталося сьогодні?»).

6. Цікавтеся життям дитини: «Що тобі подобається?», «Розкажи про своїх друзів», «Яку ти любиш музику? Я хочу послухати її з тобою» тощо.

7. Стежте за шкірними покривами дитини, відмічаючи наявність пошкоджень. У разі їх виявлення з’ясовуйте обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертайте на пошкодження у формі кита, метелика, видряпані букви та слова, подряпини, опіки (припікання) та іншого роду пошкодження.

8. Намагайтеся заповнити вільний час дитини спортивними або культурними секціями, домашніми справами, сімейними розвагами, відволікти дитину від Інтернету. 9. Перевіряйте облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт.

10. Беріть участь у спілкуванні у приватних чатах, де спілкується ваша дитина.

11. Звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті: хто її друзі, чим вони займаються тощо.

12. Обов’язково цікавтеся, які фото- та відеофайли є в ґаджетах дитини.

13. Встановіть функцію «батьківський контроль» на всіх ґаджетах дитини і на вході в мережу Інтернет[3, с.72].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 2

 

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І БАТЬКАМИ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ПЕРІОД

1. Уважно вислухайте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його; не перебивайте, не показуйте свого страху, відносьтесь до нього серйозно, з повагою.

2. Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (ситуація, проблеми) тимчасовий швидко пройде. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.

3. Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.

4. Впевнено спілкуйтесь з підлітком. Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило роботи з дітьми – не нашкодь.

5. У спілкуванні з підлітком використовуйте слова, речення, які будуть сприяти розвитку контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.

6. У розмові з підлітком дайте йому зрозуміти, що він потрібен іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, прагне дати позитивну оцінку своїй поведінці, потребує похвали.

7. Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.

8. Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило Вас у поведінці підлітка [1].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. А. Аносова. Методичні матеріали для проведення заходів у закладах освіти до Всесвітнього дня безпеки дітей у мережі Інтернет. URL:  http://klasnaocinka.com.ua/uk/article/do-vsesvitnogo-dnya-bezpeki-ditei-u-merezhi-intern.html

2. Інтернет-ресурс On-ляндія. URL: http://www.onlandia.org.ua/ukr/ope.aspx

3. Небезпечні квести для дітей: профілактика залучення / Методичні рекомендації. – К.: ТОВ «Агентство «Україна», 2017. – 76 с.

4. Психолого-педагогічна робота з дітьми, схильними до прояву девіантної, делінквентної поведінки (з досвіду роботи спеціалістів психологічної служби системи освіти України) [Електронний ресурс] / авт. кол.: О. П. Абухажар, Н. М. Акімова, В. В. Білецька та ін ; упор.: В. Г. Панок, Ю. А. Луценко – К. : Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи, 2014.