Працю учителя можна порівняти з грою музиканта: як поведе смичком, таку й мелодію почує. Тому на уроках зарубіжної літератури, розкриваючи глибини мистецтва слова, насамперед, потрібно навчати учнів мислити, досліджувати, не боятися висловлювати власні думки і аргументовано обстоювати їх, навчати розуміти світ і жити в ньому за законами Добра, Справедливості, Любові, Толерантності. Звичайно, аби уроки були ефективними, досягали поставленої мети, потрібно, щоб вони відбувалися за умови постійної активної взаємодії всіх учнів і вчителя, тобто навчання має бути таким, де педагог виступає не як проголошувач істини, а вмілий організатор навчального процесу, який спонукає дітей до активної дослідницької діяльності.
У руслі пошуку сучасних підходів до навчання заслуговує уваги побудова уроку, витриманого в технології зустрічних зусиль (автор технології – доктор педагогічних наук Є.В. Коротаєва), в якій процес освоєння нових знань грунтується на взаємопідтримці обох сторін – і вчителя, і учня. Це творчо-пошуковий процес, під час якого вчитель є спостерігачем або керівником, співучасником або організатором, радником або помічником, але в кожній ролі керується гаслом: «Не можна підносити знання готовими, треба кожне нове відкриття робити разом з дітьми».
Центром навчального процесу стає взаємодія «вчитель – учні», урок проводиться не для школярів, а разом з ними, організовується з урахуванням дитячих потреб та інтересів.
Технологічна карта уроку, побудованого у відповідності з технологією зустрічних зусиль, складається з п’яти основних етапів:
- «Розминка».
- Контрольно-підготовчий етап.
- «Виклик».
- «Співтворчість».
- Рефлексія.
Педагогіка зустрічних зусиль формує позитивну мотивацію до процесу навчання, підвищує культуру розумової праці суб’єктів навчання, виробляє навички спільних дій, виховує свідоме ставлення до процесу і результату навчальної діяльності, створює сприятливу атмосферу співтворчості, що сприяє високому рівню засвоєння знань, а також поважному, емоційно позитивному, усвідомленому сприйняттю себе та іншого як активних учасників освітнього процесу.
Якщо оркестр грає врізнобій, диригент смішний, коли в унісон – видається чарівником. Вчитель – диригент. Якщо клас працює в унісон, то урок – справжня музика, справжнє мистецтво Слова.
Тема: Неоднозначний образ Гобсека (за однойменною повістю Оноре де Бальзака).
Мета: визначити причини неоднозначності образу Гобсека, «філософа і скнари»; вияснити особливості поєднання в образі головного героя елементів романтизму і реалізму; розширити знання учнів про формування образів скнар у світовій літературі; розвивати асоціативне мислення дітей та вміння працювати з художнім текстом; виховувати кращі моральні якості.
Обладнання: виставка книг «Найвідоміші скнари світу», записи на дошці, тексти повісті «Гобсек».
Тип уроку: урок узагальнення засвоєних знань, побудований за технологією зустрічних зусиль
Хід уроку
І етап. «Занурення»
Живі борються... А живі лише ті, чиї серця віддані піднесеній мрії.
Віктор Гюго
Завдання: підібрати по одній асоціації до слова «Гобсек», пояснити вибір.
Очікувані результати: павук – плете павутину, потоки золота – ідеал життя, мотлох – комірчина, повна непотрібних речей, різні валюти і купюри – запаси головного героя, жовтий колір – колір шкіри, місяць – холод душі, пустеля – самотність, куниця – очі.
ІІ. Контрольно – підготовчий етап
Завдання: поєднати (знайти точки дотику) афоризм і героя повісті «Гобсек»
Завдання: підберіть кольори, якими можна було б намалювати образ Гобсека, свій вибір аргументуйте.
Золото, срібло (Обличчя схоже на місяць, його «жовтувата блідість нагадувала колір срібла, з якого зникла позолота»; волосся попелясто – сіре, очі жовті).
Очі – тхорячі – злий, підступний хижак.
Ніс – буравчик – «вгвинчується» в події.
Робота проходить у формі діалогу: учні звертаються один до одного або до педагога із тезами, які можна прийняти або не прийняти, наприклад: «Я стверджую, що...», «Я не згоден, але я наполягаю, що...», «Згоден, але є уточнення...».
ІІІ. Підготовка навчальної мети, створення ситуації «виклику».
Гобсек – Скупий лицар у Пушкіна, Плюшкін у Гоголя …
IV. «Співтворчість»
Гобсек - це:
- суперечлива людина;
- аморальна людина, одержима ідеєю влади над людьми;
- має великий життєвий досвід, але не знає психології людей;
- інколи чинить чесно та розумно;
- благородний месник, що карає розбещену аристократію за її гріхи;
- фізично хвора людина;
- переважають позитивні риси, особливо наприкінці життя;
- не обділений почуттям справедливості, негативно ставиться до марнотратства, вад аристократії;
- романтично-загадковий.
________________________ СКНАРА ____________________
(Свої відповіді учні підтверджують цитатами з тексту)
Риси реалізму |
Риси романтизму |
опис життя Франції 1829-1830 рр. (історична конкретика); точність деталей; докладний опис фінансових дій; типовість ситуацій; соціально-побутова характеристика героїв. |
самотність головного героя; минуле Гобсека - загадка; Гобсек - сильна та незвичайна особистість; грандіозні масштаби діяльності Гобсека; винятковий розум Гобсека, його романтичний світогляд. |
V. Рефлексія.
1. «Відстрочена відгадка».
- Давайте знову повернемося до епіграфа уроку і поміркуємо, кого ж з героїв повісті, за уявленнями В. Гюго, можна назвати «живими»?
- Чи потрапить у категорію «живих» Гобсек? Чому?
За гроші можна купити ліжко, але не …(сон); їжу, але не … (апетит; ліки, але не … (здоров’я); будинок, але не … (домашній затишок); книжки, але не … (розум, знання); прикраси, але не … (красу); розкіш, але не … (культуру); розваги, але не … (щастя); коханку, але не … (кохання); релігію, але не … (порятунок).
«Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог,
але кожна людина – твій учитель» (Східна мудрість)
Д/З (одне за вибором учня):