Непрохані гості Австралії

Непрохані гості АвстраліїЯ досліджую світ

Привітання «Ми раді, що ми тут!».- Хто прийшов із гарним настроєм — помахайте рукою - Хто чує мене — кивніть головою. Хто бачить мене — моргніть очима кілька разів. Хто веселий — усміхніться. Хто вміє бути гарним другом — покажіть великий палець вгору. Кому подобається навчаться— поплещіть у долоні. На минулому уроці ми говорили про тварин, батьківщиною яких є Австралія.

Сьогодні ми познайомимося з тими тваринами і рослинами, які були завезені до Австралії з інших континентів та дізнаємося, чому їх можна назватинепроханими гостями.

Чому у Австралії добре приживаютьсятварини і рослини з інших континентів?• Скільки приблизно диких верблюдівпроживає у Австралії?• Чому надто велика кількість кроликів заважає мешканцям Австралії?Яка рослина також завдавала шкодиавстралійським фермерам?

З яких країн/континентів верблюди могли потрапити до Австралії?

Через теплий клімат і відсутність природних ворогів такі звичні для інших континентів тварини і рослини як верблюд, кролики та кактуси надзвичайно добре приживаються і навіть можуть становити небезпеку для сільського господарства.

З яких країн/континентів дикі кролі могли потрапити до Австралії?

З яких країн/континентів кактуси – опунція могли потрапити до Австралії?

Історія с опунцією, як і з кроликами в Австралії дуже повчальна: вона показує, що може трапитися при необдуманому перевозі живих організмів (хоч тварин, хоч рослин) за межі їх існування. Опунція потрапила в Австралію в 1787 році, завдяки одному бразильському переселенцю, який вирішив взяти із собою улюблений кактус. Кактус-опунція в Австралії швидко прижився, добре розросся і почав плодоносить. Клімат в Австралії йому підійшов.

Кактуси стали парканом, який не потребував ремонту, а ще сусідів зацікавили цукати плодів паркану.

Спустя 150 років вже усі кращі пасовища країни були самостійно засіяні опунцією і перетворились в колючі поля (кактуси виростали до 8 м). Спочатку соковиті рослини охоче їли корови, овці. Але серед тварин почався справжній мор, і вони стали гинути сотнями.

Спочатку фермери вирішили боротися з кактусами за допомогою широких та гострих ножей, рубая опунцію під самий корінь. Але на місці зрублених рослин виростали нові. Не допомогли, ні отрути, ні вогонь... Навідь був випадок, коли кактус залишили висіти до гори дригом на дереві шість років. А коли кактус посадовили, він почав знову рости. У 1925 році в Австралію була завезена аргентинська кактусовий метелик (Cactoblastis cactorum). Через рік лічинки молі випустили на поля з опунцією.

12 років гусінь боролась з кактусами і перемогла. В 1936 році від вдячних австралійських фермеров був створен спеціальний пам’ятник лічинкам молі, які врятували Австралію від голоду. Він розташован в долині ріки Дарлинг.

харчуюсьсумкукігтіживувидбитки пальців