Нестандартний урок розвитку мовлення

Нестандартний урок розвитку зв’язного мовлення у шостому класі

Проводять два вчителі або вчитель і учень (1 і 2).

Можна провести під час тижня української мови і літератури або в День української писемності та мови.

Мета: удосконалювати  вміння  учнів  знаходити,  аналізувати  й  виправляти  змістові  помилки,  недоліки  в  побудові  та  мовленнєвому  оформленні  власних і чужих висловлювань; розвивати мовлення учнів, збагачувати лексичний словник; вчити відчувати багатство мови.

1. Організаційний момент

ІІ. Визначення теми і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності

IІІ. Сприймання й усвідомлення матеріалу

1 Кожна сучасна людина, яка вважає себе освіченою та добре вихованою, повинна вміти правильно говорити та мати досить великий лексикон.

Під час знайомства завжди звертають увагу на те, як ви говорите. Культура мовлення, на загальну думку, свідчить про культуру людини взагалі, рівень її духовного й інтелектуального розвитку, і якщо мова буде багата на нелітературні слова та вирази, то це свідчить про зовсім низький рівень культури мови, отже, і вашого розвитку, то відповідно й думка буде негативною.

Збагачення лексикону — це непроста й тривала, кропітка праця. Не можна прокинутись рано-вранці та відчути, що вже говориш правильно та красиво, не доклавши до цього жодних зусиль. Є багато способів, і найпростіший та найнадійніший з них — це читання. Усі книги написані літературною мовою, тобто такою, де немає неправильних слів та виразів, а також немає поганих слів. Читаючи книжку, запам'ятовуєш, як пише автор, які слова він використовує у тій чи іншій ситуації.

Окрім цього, треба слідкувати за своїм мовленням, спочатку думати, а вже потім говорити.

Отже, які проблеми сучасного мовлення? (Учні відповідають).

Самі по собі діалектні слова навіть збагачують мову, але тільки там, де вони й повинні вживатися. Літературна ж мова має свої правила, за якими вона побудована.

Суржик виник внаслідок масової тривалої контактної українсько-російської двомовності.

А ще діти і дорослі часто вживають у своєму мовленні так звані «погані слова». Які? (Учні відповідають).

2 Канєшно, Ви всьо знаєте, бо вже давно працюєте училкою. А нам, може, не надо всіх цих знань, бо ми і так ми понімаємо один одного саме краще.

1Діти, які мовленнєві помилки ви помітили? (Учні відповідають).

2 Я тоже можу по-вумному балакати.

1Ви знову за своє?  У Максима Рильського є чудові слова:

Як парость виноградної лози,
    Плекайте мову.
    Пильно й ненастанно
    Політь бур’ян.
    Чистіша від сльози
    Вона хай буде.
    Вірно і слухняно
    Нехай вона щоразу служить вам,
    Хоч і живе своїм живим життям.

• Про який бур’ян говорить поет?  (Учні відповідають).

2 Гаразд. Слухайте тоді моє оголошення.

Оголошення!

З огляду на те, що згідно Указу Президента № 1241/97 „Про День української писемності та мови”   9 листопада  установлено  в Україні Днем української писемності та мови,  мерія нашого міста у ПК «Березіль» провела громадські слухання на кращу рекламу про Кирила і Мефодія та Нестора-літописця. Згідно соціологічного опитування, присутні у залі гості  одноголосно обрали кращою роботу відомого тернопільського художника. Але офіційна статистика засвідчила інше. Тому перше місце отримала робота творчих вчителів ТЗОШ № 24.

Ось так. І зараз я вам цю роботу презентуватиму.

1Е ні, потрібно спочатку виправити помилки у Вашому повідомленні, бо це не зовсім оголошення.  ( Учні виправляють помилки, називаючи їх).

У своїй замітці до газети Ви згадали про Кирила та Мефодія. Хто ж вони?

Кирило та Мефодій – слов'янські вчителі та просвітителі – славнозвісні просвітителі, творці слов’янської абетки, проповідники християнства, перші перекладачі грецьких духовних книг…

2  Кирилиця – оригінальна система слов’янської писемності, складна творча переробка грецького алфавіту.   Азбука кирилиці складалася з 43 літер, зокрема з 24 грецьких  і    19 оригінальних слов’янських знаків. Графіка такої азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавіту.

1 День української писемності та мови відзначається щорічно 9 листопада, в день вшанування пам’яті  Преподобного Нестора Літописця. І це не випадково. Адже його називають "батьком  української історії та словесності".

• Що вам відомо про нього?  (Учні відповідають).

Створення проблемної ситуації

1 Юліан Дзерович — церковний та освітньо-культурний діяч, педагог – сказав:

Мова-це кров,  що оббігає тіло нації.

Виточи кров — умре нація...

• Як ви розумієте ці слова?  (Учні відповідають).

IV.  Осмислення й узагальнення знань

Редагування тексту 

1 Мова – один з самих дивовижних скарбів, що людина створила за свою історію. Тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу. У мові відбивається і пам'ять народу, бо майбутнє виростає з прошлого.

Українці чи невиникає у вас почутя гордості за нашу Країну, коли ви чуєте такі імена — Ярослав мудрий, Володимир великий, Тарас Шевченко, Іван Франко, Соломія Крушельницька. Чи немає в душі приємного щему, коли на змаганях підіймається прапор України? То чому ж ми дозволяємо собі росчаровуватись у нашій мові, забруднювати її, забувати? Адже мова — це те, що єднає нас!

V. Підсумок уроку

2 Тож, як казав відомий український поет В. Сосюра:

Ми з нею відомі усюди,

усе в ній, що треба нам, є.

А хто свою мову забуде,

той серце забуде своє.

 1 Добре знання української мови — це обов'язок кожного громадянина суверенної України!

2 Турбуйтеся про неї, удосконалюйте і збагачуйте свою мову!