14 липня о 18:00Вебінар: Школа без дискримінації: таємниці гендерного виховання

Нетворкінг учителів громадянської освіти " «Громадянська освіта» як основа формування національної самосвідомості, громадянської позиції старшокласників"

Про матеріал
Метою заходу є ознайомлення з компетентністним підходом, особливостями викладання та оцінювання курсу «Громадянська освіта», з новими технологіями викладання зазначеного курсу, розвивати практичні навички та вміння взаємодії учителя з учнями, враховуючи сучасні вимоги освіти, виробити рекомендації щодо реалізації основних завдань виховання дітей та учнівської молоді на етапі становлення освіти в умовах її реформування.
Перегляд файлу

Нетворкінг  учителів громадянської освіти

Тема: «Громадянська освіта» як основа формування  національної самосвідомості, громадянської позиції старшокласників. За матеріалами курсу «3D Демократії. Думаємо. Дбаємо. Діємо»

Місце  проведення: Відділ освіти Бахмутської райдержадміністрації

Дата  проведення: 5 квітня 2019 року

Час проведення 09.00- 10.45

Категорія учасників: учителі історії та курсу «Громадянська освіта»  закладів освіти  Бахмутського району

Форма проведення: нетворкінг

Мета: ознайомити учасників тренінгу з компетентністним підходом, особливостями викладання та оцінювання курсу «Громадянська освіта», з  новими технологіями викладання зазначеного курсу, розвивати практичні навички та вміння взаємодії учителя з учнями, враховуючи сучасні вимоги освіти,  виробити рекомендації  щодо реалізації основних завдань виховання дітей та учнівської молоді на етапі становлення освіти в умовах її реформування.

 

Обладнання: дидактичне забезпечення курсу, презентаційний матеріал.

 

План  проведення нетворкінгу

Назва  заходу

Форма проведення

Місце  проведення

Час  проведення

Відповідальний 

 

 

1

Зустріч і реєстрація учасників нетворкінгу

 

Конферец-зал

8.45-09.00

 

2

Вступна частина. Оголошення теми та мети заходу

 

 

Конференц-зал

09.00-09.05

 

3

Компетентністний підхід і оцінювання курсу «Громадянська освіта»

виступ

Конферец-зал

09.05-09.35

Мацюк І.О., учитель історії  Часовоярської ЗОШ І-ІІІ ст. № 17

4

Використання таксономії Блума на уроках громадянської освіти

майстер-клас

Конферец-зал

09.35 – 10.00

Мацюк І.О., учитель історії  Часовоярської ЗОШ І-ІІІ ст. № 17

5

Інтерактивне заняття. Робота з дидактичним матеріалом та презентація вправ на формування громадянської позиції

воркшоп

 

 

Конферец-зал

10.00 – 10.45.

Мацюк І.О., учитель історії  Часовоярської ЗОШ І-ІІІ ст. № 17

6

Підбиття підсумків та вироблення рекомендацій щодо реалізації основних завдань викладання курсу «Громадянська освіта»

рефлексія

Конференцзал

10.45- 10.50

 

 

 

  1. Компетентністний підхід і оцінювання курсу «Громадянська освіта»

Що включає в себе поняття “громадянська освіта”?
Це – розвиток та соціалізація особистості, формування її національної самосвідомості, громадянської позиції, загальної культури, світоглядних орієнтирів, критичного мислення, творчих здібностей, дослідницьких та аналітичних навичок та професійних якостей.
 Які особливості цього курсу?
*Це інтегрований курс, що охоплює філософські, аксіологічні, політичні, правові, економічні, культурологічні та соціально-психологічні знання;
*він спрямований на формування світогляду учнів старшої школи;
*сприяє формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтирів, які має громадянин демократичного суспільства, вчить громадянської участі та відповідальності.
– Який формат викладання?
Навчання відбувається на трьох рівнях:
*засвоєння знань;
*розвиток розуміння і ставлень;
*здобуття практичного досвіду.
Курс громадянської освіти особливий тим, що головна увага в ньому приділяється не стільки отриманню учнями нової інформації, скільки виробленню навичок, умінь та формуванню ціннісних орієнтирів людини і громадянина, що є принципом компетентнісного навчання, яке зараз впроваджує МОН.
Компетентність – це здатність мобілізувати та застосувати відповідні цінності, ставлення, вміння, знання та/ або розуміння, щоб належним чином ефективно реагувати на вимоги, виклики та можливості, які виникають у певному різновиді контексту. Це передбачає вибір, активізацію, координування та організацію відповідного кластеру цінностей, ставлень, знань, розуміння та вмінь, а також їхнього застосування у поведінці, яка підходить до ситуації.
Визначення компетентностей нам дає Рамка компетентностей для культури демократії Ради Європи. Основою Рамки є модель компетентностей, яку мають засвоїти учні для ефективної участі в культурі демократії та мирного співіснування з іншими у культурно багатоманітних демократичних суспільствах. Рамка складається з трьох томів.
Перший том містить модель компетентностей, яку було створено міждисциплінарною командою міжнародних експертів після проведення широких досліджень і консультацій. Двадцять компетентностей розподілено на чотири сфери – цінності, ставлення, вміння, знання та критичне розуміння – і доповнено інформацією про основи моделі, опис процесу її розробки та способи майбутнього використання.

Модель КДК

Другий том містить ряд визначень, що описують навчальні цілі та результати для кожної компетентності. Ці дескриптори мають допомогти педагогам створювати навчальні ситуації, в яких можна спостерігати за поведінкої учня  стосовно тієї чи іншої компетентності.
Що таке дискриптори компетентностей?

Дескриптори компетентностей – це твердження-описи зовнішньої поведінки, що вказують на досягнення відповідною особою певного рівня володіння компетентністю.

Для формулювання дескрипторів Рамки керувались такими вимогами:

Увага до формулювання:

Стислість;

Позитивність;

 (наприклад, «може», «показує», «підтримує» – замість «не може» «має труднощі» «має обмеження»

Ясність; .

Незалежність;

Визначеність;

кожен дескриптор також має описувати конкретні форми поведінки або досягнення, які показують, чи відповідна цінність / ставлення / вміння / знання / розуміння була засвоєна особою.

Базовий рівень володіння:

  1. Уважно прислухається до різних думок
  2. Уважно слухає інших людей

Середній рівень володіння:

  1. Спостерігає за жестами та мовою тіла людей, які виступають, щоб зрозуміти предмет їхньої розмови
  2. Може ефективно слухати, щоб розшифрувати наміри іншої людини та значення, яке вона вкладає у комунікацію 

Високий рівень володіння

  1. Звертає увагу на те, що інші люди мають на увазі, але не висловлюють уголос 
  2. Зауважує, як люди з іншими культурними ідентичностями по-різному реагують на ту саму ситуацію

Третій том містить поради, як використовувати модель компетентностей у шести освітніх контекстах. Запропонована Рамка – це інструмент, що допомагає застосовувати індивідуальні підходи до формування компетентностей для культури демократії із дотриманням спільної мети.

ОЦІНЮВАННЯ

Проведення вправи «Напиши іменники до прикметника пухнастий». Що не так в оцінюванні?

Курс громадянської освіти особливий тим, що головна увагу в ньому приділяється не стільки здобуттю учнями/ученицями нової інформації ( до 25% навчального матеріалу курсу), скільки виробленню навичок, умінь та формуванню ціннісних орієнтацій людини і громадянина (75%).

У процесі оцінювання поступу у розвитку громадянських компетентностей важливо дотримуватися таких принципів, як повага до гідності учня/учениці, прозорість та зрозумілість критеріїв оцінки, справедливість, рівність.

Оцінювання у громадянській освіті повинне орієнтуватися насамперед на діяльнісний компонент навчання, вміння учня/учениці дебатувати, аргументувати позицію, написання есе, проведення дослідження, організації кампаній, акцій тощо.
Оцінювання повинне надавати учням можливість:
-  самим аналізувати власний поступ;
-  приймати рішення щодо вдосконалення власних навичок;

  • спонукати до управління процесом їхнього навчання;
  • сприяти їх становленню як активних громадян демократичного суспільства.
     

Активна участь учнів/учениць у процесі оцінювання дозволяє перетворити цей процес на ефективний інструмент навчання.

 

Мета оцінювання
► Опис та розуміння прогресу учнів щодо розвитку їхніх компетентностей.
► Виявлення, чи учні досягають очікуваного прогресу в оволодінні відповідними компетентностями.
► Визначення поточного прогресу учнів і на цій основі формулювання навчальних цілей, щоб подальший освітній процес був прив’язаний до підтримки в досягненні цих цілей.
► Визначення труднощів у навчанні, з якими стикаються учні, щоб у подальшому звернути увагу на допомогу в подоланні цих труднощів.
► Визначення ефективності учительських практик для отримання зворотної інформації щодо можливих змін у навчанні для досягнення більшої ефективності.
► Визначення ефективності окремих освітніх впливів або навчальної програми.
Види оцінювання в залежності від суб’єктів оцінювання
«Вчитель – учню»( зворотній зв'язок) - це оцінювання з допомогою інших
«Вчительське оцінювання» - з оприлюдненням результатів, що впливають ….
«Взаємооцінка» / «Взаємоцінність»
«Самооцінка»/ «Самоцінність»

Принципи оцінювання:
- Валідність (придатність) означає, що оцінювання має точно описувати і (або) вимірювати рівень володіння компетентністю або досягнення очікуваних навчальних результатів, а не якісь інші незаплановані наслідки чи сторонні фактори. Валідне оцінювання оцінює саме те, що воно призначене оцінювати. Так, коли в завданні, яке вимагає співпраці з іншими школярами, взаємодії та розмови з товаришами, вимірюється частота активної участі учнів, то оцінюються, радше, особистісні риси учнів, а не демократичні компетентності
-Достовірність Достовірне оцінювання – це оцінювання, на результати якого можна покластися, а також можна їх відтворити, якщо таку саму процедуру оцінювання провести знову з тими ж учнями й іншим оцінювачем.
-Справедливість  Це означає, що оцінювання не ставить групи чи особи у вигідне чи невигідне становище. Несправедливість в оцінюванні може виникнути з багатьох причин. Наприклад, оцінювання, що вимагає від учнів доступу вдома до великої кількості джерел інформації, може дискримінувати тих, хто таких можливостей не має. Оцінювання, що вимагає від учнів базових знань про культургрупи більшості, може дискримінувати учнів із груп меншин. Методами оцінювання, які є несправедливими та дискримінують учнів із вразливих груп або тих, хто належать до різного роду меншин, користуватися не варто.
-Прозорість  Це означає, що учні мають наперед отримати чітку, точну та зрозумілу інформацію про оцінювання. Прозора процедура оцінювання – це така, у якій учні заздалегідь дізнаються про мету оцінювання, результати навчання, які підлягають оцінюванню, оцінювальні процедури і критерії оцінювання.
-Практичність Принцип практичності означає, що будь-який використовуваний метод оцінювання має бути досяжним за умов обмежених ресурсів, зокрема часових, і з огляду на практичну процедуру.

-Повага Процедури оцінювання мають завжди поважати гідність і права оцінюваного учня (права на свободу думки, совісті та релігії, свободу висловлювання та свободу від дискримінації).

       Методи або процедури оцінювання (як і інші навчальні практики), що порушують одне або кілька прав учнів, використовувати не варто.

  Учні не можуть підлягати покаранням чи цензурі щодо оцінювання лише тому, що думки, які вони висловлюють під час оцінювання, ображають або шокують.

     Учні можуть бути цензуровані в оцінюванні, якщо висловлювання їхніх поглядів поширює, провокує або виправдовує ненависть, засновану на нетолерантності.

     Якщо вони висловлюються мовою ненависті та ворожнечі, то слід заперечити їм, і ці вислови використати як навчальну можливість дослідити, як можна допомогти учням розвинути емпатію, взаємоповагу та утвердити розуміння важливості почуття людської гідності.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

«Відкриті щоденники», «Журнали рефлексії» та структуровані «Автобіографічні рефлексії»:

Ці методи вимагають, щоб особа описувала свою поведінку і рефлексувала про неї, навчання й особистий розвиток. Записи зазвичай роблять письмово, проте вони можуть містити і невербальні засоби самовираження або мистецькі роботи. Особа може структурувати рефлексію довільно або з використанням запропонованого заздалегідь формату, розробленого для того, щоб одержувати матеріал за конкретними оцінюваними навчальними результатами.

Якщо ці методи застосовують для оцінювання КДК, сам формат вимагає від учнів структурувати свої наративи або рефлексію так, щоб вони записали та відрефлексували за всім набором компетентностей, які вони активізували в багатьох ситуаціях/ середовищах, або які адаптували чи скорегували залежно від розвитку ситуацій. 
Складність із використанням щоденників, журналів та автобіографічної рефлексії полягає в тому, що вони вразливі для соціально бажаних відповідей. Інакше кажучи, учні можуть писати там лише те, що, на їхню думку, прихильно сприйме оцінювач. Саме тому забезпечення задовільної валідності під час використання щоденників, журналів або автобіографій може бути непростим, якщо оцінювання робить хтось інший, аніж сам/ -а учень/ учениця.
Портфоліо – це систематична, кумулятивна та поточна колекція матеріалів, які створює учень/ учениця на підтвердження свого вивчення, прогресу, результатів, зусиль і майстерності.
Матеріали до нього відбираються за рекомендаціями, і учень/ учениця має пояснити та зрефлексувати портфоліо за змістом. Рекомендації зазначають оцінювані компетентності, а також результати навчання й критерії оцінювання, які підтверджує портфоліо. Вони можуть також відображати діапазон ситуацій, з яких необхідно вивести зміст портфоліо. Окрім цього, рекомендації можуть зазначати, що записи портфоліо мають відповідати конкретному формату і що вони повинні містити певні підтвердження. Отже, рекомендації можуть бути сконструйовані так, щоб учні обов’язково надавали підтвердження активізації та гнучкого корегування компетентностей у широкому діапазоні ситуацій. Використання електронного портфоліо має додаткові переваги в тому, що дає змогу учням застосовувати електронні записи, наприклад, аудіо- та мультимедійні файли.
Динамічне оцінювання  учитель активно підтримує учня/ ученицю протягом оцінювання для певності, що він/ вона виявляє свій максимальний рівень володіння компетентністю. Це досягається зануренням особи у заплановані ситуації або середовище, у яких учитель взаємодіє з учнями. Учень/ учениця має коментувати свою поведінку, компетентності, які він чи вона використовує, і як ці компетентності корегуються залежно від змін ситуації. Оцінювач перевіряє коментар особи, використовуючи запитання, явні та неявні спонукання; оцінювач також аналізує і тлумачить результати особи, надаючи необхідну зворотну інформацію. Поведінка оцінювача може мотивувати учня/ ученицю до роботи на більш високих рівнях, ніж він чи вона демонстрував/-ла б за відсутності підтримки.
Проектне оцінювання - невід’ємна частина проектного. Для максимізації результатів учнів проекти необхідно розробляти на основі проблем або ситуацій, які цінні та цікаві для самих учнів, щоб вони мали зовнішню валідність. Також необхідно вибудовувати їх так, щоб учні могли застосовувати цінності, ставлення, вміння, знання і критичне розуміння в багатьох ситуаціях. Проекти можуть реалізовуватися або самостійно, або у співпраці з іншими учням. Реалізація проекту вимагає від учнів проведення роботи з планування й розробки проекту, ухвалення рішень, дослідницьких дій і вирішення проблем. Проект зазвичай веде до створення важливих продуктів. Учні мають надавати документацію щодо проведення проекту та безпосередньо освітнього процесу, а також критично саморефлексувати. Для використання цього методу проект має бути структуровано так, щоб продукти і супровідна документація пояснювали, які кластери компетентностей були активізовані в різних ситуаціях і як вони були скореговані з часом відповідно до потреб, які виникли під час проекту Спостережне оцінювання– це спостереження з боку вчителя або іншого оцінювача за поведінкою учнів у різних ситуаціях, для того щоб визначити, чи належно учень/ учениця активізує кластери компетентностей і чи він або вона активно корегує ці кластери відповідно до змін обставин. Використання такого методу вимагає від оцінювача розробки плану для широкого діапазону ситуацій, з якими стикатиметься учень/ учениця, і запису його/ її поведінки за цих обставин. Це може бути письмовий запис за допомогою або структурованого аркуша спостережень, або більш довільного нотатника, у якому міститься опис поведінки учня/ учениці. Як варіант, можна робити прямий запис спостережуваної поведінки за допомогою аудіо- або відео, щоби провести оцінювання після події. Потенціальна вразливість спостережного оцінювання полягає в тому, що на нього може впливати уважність/ неуважність, упередження або очікування оцінювача, які можуть призвести до селективного сприйняття й неналежних висновків щодо учня/ учениці. Тут важливим фактором є розмір класу. Також може бути невідповідність результатів оцінювання, зробленого в різних ситуаціях або середовищах. Іншими словами, забезпечити задовільну достовірність у спостережному оцінюванні буває важко.
Особиста рефлексія передбачає аналіз та самооцінку учнями власного поступу, знань і навиків, набутих при вивченні розділу.

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
17 лютого
Переглядів
245
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку