Неймовірна зимова краса

                                      Неймовірна зимова краса

       Зима – це чудова  пора року.  Мені подобається, коли надворі ясна морозна погода, падає сніжок. Коли навколо все стає білим, здається, що ти потрапила в зимову казку. Я люблю зиму не лише за унікальну красу її краєвидів. А й за те, що взимку можна кататися на санчатах, лижах, гратися в сніжки та ліпити сніговиків. Узимку мені дуже подобається виходити на вулицю та милуватися красою нової пори року, спілкуватися зі знайомими, друзями. Люблю слухати, як рипить під ногами сніг. Зима - час радості, святкового веселого настрою та розваг.

       Зима – чарівна пора року, коли все навколо вкривається білою ковдрою снігу. Лише взимку на вулиці можна побачити кришталево чисті сніжинки, що весело мерехтять на сонці. А рипіння снігу під ногами, мов музика, звучить у вухах і викликає посмішку. Усі річки взимку вкриті льодом, там можна кататися на ковзанах, на лижах чи санчатах.  Зимові розваги перетворюють звичайний день на веселу пригоду. Ще однією причиною полюбити зиму є неперевершена атмосфера свят.. Адже саме зимові свята наповнюють будинок ароматом воску,  пряників, мандаринів, гарячого шоколаду. Зима – це час, коли вся родина збирається разом, обмінюється подарунками й насолоджується спілкуванням.

        Зимові звуки: скрип снігу під ногами, приємний голос  дзвіночків на санях і веселий сміх дітей – усе створює особливе диво цього часу. Я люблю зиму за її красу, за можливості, які вона дарує, за теплі відчуття  в моєму серці.

        Зима - найхолодніша пара року, час хуртовин і сильних морозів. Але для багатьох людей вона є улюбленою. Зима - час свят і веселощів. Узимку люди зустрічають Різдво, Новий рік, день Святого Валентина. Зима для багатьох людей приносить радість. А як чекають зиму діти! Можна  покататися і на санках, і на лижах, і на ковзанах, пограти в сніжки, зліпити  чудову снігову бабу.

        Зима ще й дуже красива пора року. Вона просто заворожує своєю красою. Виходиш вранці на вулицю, а там усе блищить, переливається мільйонами діамантів. Усі дерева виблискують, мов ліхтарики. Після того, як зайшло сонце, починає підійматися місяць, освітлюючи срібним рогом усе навколо. У небі запалюються одна за одною холодні зірки. Як красиво кругом! Немов у чарівній казці! І дивишся на цю красу, затамувавши подих, неначе боїшся зруйнувати її.  

        Білосніжна красуня - чудова пора року. Вона прийшла в цьому році рано. За одну ніч припорошила дороги, покрила м’яким пухнастим килимом землю. На кожному сухому стеблі, на кожній гілочці розвісила химерне мереживо, прикрашене незвичайним сріблястим бісером. Дахи будинків  одягнула в снігові шапки, а вікна розмалювала неймовірно красивими візерунками. Усе навколо стало білим, ошатним. Знайомі місця перетворилися до невпізнання. Так і хочеться повірити в диво, загадати найпотаємніше бажання й чекати його  здійснення.

       На мою думку, зима - найкрасивіша пора року. Про неї часто пишуть поети й письменники, художники створюють картини, у багатьох піснях співають про цю  чарівну снігову пору. Усім нам подобається яскравий білий  одяг, який має природа, засинаючи в очікуванні теплої весни. Нікого не залишає байдужим зимова краса! Біла й срібляста  зима, така своєрідна й неповторна,  гарна у всіх проявах… Міста й села стають білими. Ліс стоїть ошатним, одягаючи пухнасту шубу, а на окремих деревах видніються білосніжні шапки. Річки та озера сковані кригою. Зверху вона вкрита пухким сніжком, яким так люблять гратися вітер та веселі дітлахи.

       У містах із дахів звисають довгі бурульки. На вікнах будинків з’являються різьблені візерунки. Сніг яскраво блищить на сонці. Здається, що природа красиво вбралася до чудових і таких приємних, веселих, незабутніх новорічних свят.  Після невеликої відлиги гілки дерев і чагарників укриваються іскристим інеєм. Тонкі мережива візерунків прикрашають скло машин і вітрин. Зимовими вечорами місто горить різнобарвними вогниками. З вікон будинків на вулицю ллються промені  світла. Вуличні ліхтарі відкидають рівні кола, що висвітлюють замети.

       Отже, у місті, у лісі, у селі - усюди нашому погляду відкривається чарівна зимова краса. Цінуймо й бережімо її!

       Не можна не звернути увагу на чудові поезії відомої Ліни Костенко: Вони цікаві, своєрідні, неповторні, мелодійні, неперевершені , вони – прекрасні! Щоб зрозуміти їх, і снігу можна не бачити, необхідно вникнути в зміст самої поезії – і все стане на своє місце: сніг – перед нами ! Ліні Василівні природою дарована ця можливість – відмінно володіти поетичним словом, бачити красу природи й людини, розуміти їх і передавати таке розуміння нам усім: учням, батькам, учителям і просто  спостережливим людям, які вміють бачити красу природи й милуватися  та  захоплюватися нею будь-якої пори року. Хай живе краса!!! Щиро дякуємо Вам, шановна Ліно Василівно, за чудові твори! Зичимо процвітання Вашому таланту, міцного здоровя Вам і всій вашій родині!